Особливості діяльності продюсера і саунд-продюсера в сучасній музичній культурі

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАКККіМ

ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОДЮСЕРА І САУНД-ПРОДЮСЕРА В СУЧАСНІЙ МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ

Колосок Вадим Іванович

аспірант, режисер і ведучий програм

Українського радіо

м. Київ

У ХХІ столітті в умовах швидкого розвитку інформаційних технологій, розповсюдження глобалізаційних тенденцій, відбуваються зміни в усіх галузях суспільного і культурного життя, в тому числі в музичному мистецтві. Стрімко зростає значення таких музичних професій, як продюсер і саунд-продюсер. Відтак, актуальним є питання наукового дослідження саме цих ланок музичної комунікації як у традиційному академічному мистецтві, так і в сучасній масовій культурі.

На наш погляд, доцільним є виокремлення і систематизація основних особливостей творчо-організаційної діяльності продюсера та саунд-продюсера окремо в обох видах музичної культури - академічній і масовій, що становить мету й завдання пропонованої статті.

Для проведення дослідження нами було зібрано з відкритих джерел у мережі Інтернет особисті дані та публічні висловлювання у інтерв'ю знаних вітчизняних фахівців з проблематики продюсування та саундпродюсування. Серед них, зокрема:

- Продюсери у сфері менеджменту музики академічного спрямування: Олександр Пірієв, керівник концертної агенції UKR Artists; Василь Вовкун - відомий театральний режисер, сценарист і культуролог; Сергій Проскурня - режисер-постановник театральних, видовищних та масових заходів;

- Продюсери у сфері масової культури: Михайло Ясинський, власник і директор компанії Secret Service Entertainment Agency (виконавці С. Лобода, О. Полякова, Н. Могилевська, М. Барських тощо);

Ігор Тарнопольський, який продюсує виконавців Jamala, The Maneken, гурт «ONUKA»; Юрій Нікітін, генеральний директор продюсерського центру Mamamusik (І. Білик, А. Данилко, гурти «НеАнгелы», «NikitA» тощо);

Саунд-продюсери: Михайло Бусін (Maruv, Потап і Настя Каменських, Pianoboy); Сергій Єрмолаєв та Андрій Ігнатченко (гурти Kazka, «НеАнгелы», виконавці А. Приходько, В. Козловський); Євген Філатов (гурт «ONUKA», виконавці Jamala, А. Данилко, Т. Кароль, Н. Могилевська, Гайтана).

Сучасні словники іноземних слів наводять такі тлумачення понять, що досліджуються: Продюсер (англ. producer, лат. produco - виробляти, створювати) - особа, що здійснює ідейно-художній та організаційно-фінансовий контроль над певним художнім проектом; адміністративний і фінансовий організатор діяльності виконавця або гурту. Саунд -продюсер (англ. sound - звук - producer - режисер) - звукорежисер, людина, яка працює над звучанням аудіоматеріалу. Тобто, з цих визначень зрозуміло, що продюсер більше відповідає за організаційно-адміністративно-фінансові процеси, а саунд-продюсер (часто його ще називають музичним продюсером) опікується «виробництвом звука»: знаходить потрібне звучання, ефектне аранжування, найкращу подачу голосу виконавця тощо.

Дехто з відомих українських продюсерів заперечує саме такий розподіл обов'язків продюсера і саунд-продюсера в зарубіжній масовій музичній культурі. Зокрема, Ігор Тарнопольський зазначає: «Тут сталася підміна понять. В розумінні українського обивателя... продюсер - це той, хто дає гроші, організовує процес, комунікує з артистами. Але у західній системі є чітке розмежування. Продюсер чи саунд -продюсер - це той, хто виробляє музику. Займається аранжуваннями, підбирає склад, студію, мікрофони, стиль і т. д.. А менеджер у західній системі - це людина, котра займається бізнес-складовою, конструює систему навколо артиста. Тому, тут я скоріше продюсер, там - менеджер» [3]. продюсер саунд музичний культура

В інтерв'ю Юрія Нікітіна знаходимо таке твердження: «У світовому музичному бізнесі продюсер - це людина, яка працює зі звуком в студії.

Це фактично саунд-продюсер, аранжувальник, як прийнято називати такого спеціаліста у нас. Це людина, яка визначає концепцію звучання музичного проекту, працює з творчими процесами. Менеджер - той, хто організує всі процеси навколо артиста. Оскільки саме слово «продюсер» більш благозвучне, більш статусне, то в Україні багато людей воліють, щоб їх називали продюсерами» [1]. Далі цей митець аналізує розподіл творчих і адміністративних функцій у власній роботі: «Що стосується мене, я працюю і в студії, і з музичними концептами в цілому, і займаюся управлінням процесів. У 20-річній роботі з Андрієм Данилком, наприклад, який сам робить практично всю музику для Вєрки Сердючки, я більше виступаю в ролі менеджера. У співробітництві ж з артистамипочатківцями, де я повністю підбираю репертуар, працюю з концептами, я - продюсер. Треба сказати, що в цій роботі поряд зі мною велика команда професіоналів» [1].

Михайло Ясинський окреслює коло завдань, які належать до компетенції продюсера: «Продюсер повинен організовувати бізнес-процеси - окреслити ринок, спрямувати, зібрати навколо правильну команду, але не вчити. Завдання продюсера полягає у тому, щоби знайти потенційну зірку. Харизматичну, талановиту, працездатну і цілеспрямовану» [6].

В одному з видань, що спеціалізуються на аналізі явищ масової культури, у статті про гурт KAZKA наводиться досить вичерпний перелік фахівців, якими зазвичай керує продюсер комерційно успішного музичного проекту: «продюсер Ю. Нікітін. стоїть на чолі усього процесу - як організаційного, так і творчого, його компанія бере на себе обов'язки як з менеджменту, паблішингу, так і безпосередньо продюсування релізів; музичний продюсер А. Уренєв, в минулому - гендиректор «MTV Україна» і програмний директор «Просто Раді.О»; співвласники компанії Iksiy Musik С. Єрмолаєв та А. Ігнатченко пишуть для KAZKA музику і роблять фінальний продакшн пісень; автор текстів С. Локшин; арт-відділ гурту В. Вороненко та М. Печуркіна-Шумейко; дизайнер концертних костюмів Ж. Кірієнко; концертний менеджер Я. Степченко; піар-менеджер К. Пилипенко; тимлід О. Шибанова, яка слідкує за своєчасним виконанням завдань; менеджер гурту П. Ілюшин; фінансовий директор; юрист; бухгалтер» [4].

Один з визнаних фахівців у галузі саунд-продюсування Євген Філатов так окреслює особливості своєї професії: «Звукоінженер, який допомагає гурту, а не тільки натискає на кнопки - це вже саунд-продюсер. Аранжувальник, котрий не лише грає на інструменті, а й привносить щось своє... може вважатися саунд-продюсером... Це людина, яка може знайти підхід до артиста, визначити й помітити найкращі сторони його таланту, його даних і бути гарною сполучною ланкою між тим, що хоче артист і тим, чого чекає від нього лейбл (або та сторона, яка відповідає за те, щоб публіці це сподобалося, це зазвичай продюсер)» [2].

Щодо особливостей роботи сучасного саунд-продюсера, Михайло Бусін зазначає: «Створити аранжування - це не бізнес-процес, який можна прописати схематично. Можна зачепитися за якийсь семпл і з нього народиться усе аранжування. Процес творчий і непередбачуваний. І я не люблю шаблони» [8].

Велику роль новітніх технологій у вигляді готових «банків даних» в діяльності саунд-продюсера підтверджує і Сергій Ранов (Єрмолаєв), один з авторів музики і аранжувальників гурту KAZKA, який з приводу звинувачень у можливому плагіаті щодо пісні «Плакала» зауважив: «Це Royalty Free Samples із банку семлів, які продаються в усьому світі. І цей семпл може бути у десятках тисяч пісень» [7].

Аналіз цих та інших зібраних у ході дослідження даних дозволяє зробити такі висновки:

Не всі з досліджених продюсерів та саунд-продюсерів мають відповідну освіту - зокрема, Є. Філатов взагалі не має спеціалізованої музичної освіти (хоча батьки - випускники консерваторій), Ю. Нікітін не став завершувати навчання, розпочате у Київському інституті культури і мистецтв, але усі вищезгадані фахівці мають величезний досвід роботи у цій царині;

- Одним з основних критеріїв результативності діяльності продюсера академічного музичного мистецтва є кількість заходів (в основному принципово некомерційних), у тому числі проведених за рахунок залучення спонсорських внесків, коштів держави та органів місцевого самоврядування (зокрема, О. Пірієв за кілька років організував понад 250 унікальних проєктів [5]); для масової культури відповідним критерієм є комерційний успіх продюсованих творчих одиниць (для І. Нікітіна значущими є багаторазові виступи підряд А. Данилка на «кількатисячних» майданчиках у Росії, США, Ізраїлі, Німеччині тощо);

- Продюсер мистецтва академічного спрямування, як правило, є відомою особистістю, вшанованою державними відзнаками; часто продюсування концертів і фестивалів є лише одним із видів діяльності такого митця (зокрема, О. Пірієв - керівник музичної редакції каналу «Культура» Українського радіо, В. Вовкун - генеральний директор - художній керівник Львівської Національної опери);

- Масова культура активно використовує продюсерів академічного мистецтва для організації своїх заходів (зокрема, В. Вовкун - головний режисер-постановник церемонії відкриття «Євробачення-2005 в Україні», С. Проскурня - креативний супервайзер «Євробачення-2017»);

- Навіть знані діячі масової культури не можуть однозначно відокремити обов'язки продюсера і менеджера, але одностайні у тому, що успішний продюсер, як правило, керує великою групою фахівців [1; 4]. Втім, зазвичай прізвища продюсерів і саунд-продюсерів маловідомі широкому колу слухачів, глядачів і залишаються «в тіні» продюсованих ними виконавців;

- У сучасній масовій культурі саунд-продюсер є фактично співавтором музичного твору і однією з головних творчих ланок музично-комунікаційних процесів. Роль цього митця у створенні кінцевого результату часто є важливішою, ніж роль виконавця.

- У роботі сучасного саунд-продюсера і аранжувальника велику роль відіграють новітні технології, зокрема, комп'ютерні програми обробки звуку та банки даних семплів і аудіоефектів, на основі яких відбувається процес аранжування, запису і мікшування вокальних голосів та музичних інструментів.

Деякі характерні особливості діяльності продюсера і саундпродюсера в обох видах сучасного музичного мистецтва - академічному і масовому - підсумовано у таблиці 1 (див. табл. 1).

Таблиця 1

Особливості діяльності продюсера і саунд-продюсера у сучасній музичній культурі

В контексті пропонованої статті лише частково вдалося дослідити усі аспекти діяльності продюсера і саунд-продюсера у сучасних музично-комунікаційних процесах. Тому вважаємо перспективи подальших наукових розробок у цьому напрямку досить багатообіцяючими.

Використані джерела

1. Від кравця до топового продюсера: Юрій Нікітін про легкий шлях і розвиток музичного бізнесу в Україні // РБК-Україна від 20.12.2017. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://styler.rb.ua/ukr/zvyozdy/portnogotopovogo-prodyusera-yuriy-nikitin-151367 8498.html

2. Евгений Филатов: В Украине музыкант не может заработать на продаже собственной музыки // Insider від 10 березня 2015 року. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.theinsider.ua/art/54fece722370b/

3. Игорь Тарнопольский: Я пытаюсь отговорить музыкантов быть артистами // Insider від 18 травня 2015 року. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.theinsider.ua/art/igor-tarnopolskii/

4. Кто стоит за группой KAZKA? // Karabas.live від 30.05.18. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://karabas.live/kazka_team/

5. Музичний продюсер Олександр Пірієв: Шоу-бізнес не може стати взірцем ідентичності держави // Україна молода, випуск № 031 за 07.04.2020. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.umoloda.kiev.ua/number/3580/164/145148/

6. Продюсер Михаил Ясинский: «Чтобы стать звездой, нужно два года и шесть хитов» // Karabas.live від 08.12.16. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://karabas.live/prodyuser-mihail-yasinskij-chtoby-stat-zvezdoj-nuzhno-dvagoda-i-shest-hitov/

7. Сеть гудит, что песня «Плакала» группы KAZKA - настоящий плагиат // Радіо Люкс від 12.02.2019. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://lux.fm/ru/set-gudit-chto-pesnya-plakala-gruppy-kazka---nastoyashchijplagiat_n78659

8. Таинственный соавтор скандальной Maruv - Michael Boosin // Afisha Dnepra від 25.05.2019. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://afishadnepr.com.ua/news/tainstvennyj-soavtor-skandalnoj-maruv-michaelboosin/

Размещено на Allbest.ru