Особливості діяльності продюсера і саунд-продюсера в сучасній музичній культурі
Виокремлення і систематизація основних особливостей творчо-організаційної діяльності продюсера та саунд-продюсера в академічній і масовій музичній культурі. Розподіл обов’язків продюсера і саунд-продюсера в зарубіжній масовій музичній культурі.
Рубрика | Музыка |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 10.06.2024 |
Размер файла | 27,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАКККіМ
ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОДЮСЕРА І САУНД-ПРОДЮСЕРА В СУЧАСНІЙ МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ
Колосок Вадим Іванович
аспірант, режисер і ведучий програм
Українського радіо
м. Київ
У ХХІ столітті в умовах швидкого розвитку інформаційних технологій, розповсюдження глобалізаційних тенденцій, відбуваються зміни в усіх галузях суспільного і культурного життя, в тому числі в музичному мистецтві. Стрімко зростає значення таких музичних професій, як продюсер і саунд-продюсер. Відтак, актуальним є питання наукового дослідження саме цих ланок музичної комунікації як у традиційному академічному мистецтві, так і в сучасній масовій культурі.
На наш погляд, доцільним є виокремлення і систематизація основних особливостей творчо-організаційної діяльності продюсера та саунд-продюсера окремо в обох видах музичної культури - академічній і масовій, що становить мету й завдання пропонованої статті.
Для проведення дослідження нами було зібрано з відкритих джерел у мережі Інтернет особисті дані та публічні висловлювання у інтерв'ю знаних вітчизняних фахівців з проблематики продюсування та саундпродюсування. Серед них, зокрема:
- Продюсери у сфері менеджменту музики академічного спрямування: Олександр Пірієв, керівник концертної агенції UKR Artists; Василь Вовкун - відомий театральний режисер, сценарист і культуролог; Сергій Проскурня - режисер-постановник театральних, видовищних та масових заходів;
- Продюсери у сфері масової культури: Михайло Ясинський, власник і директор компанії Secret Service Entertainment Agency (виконавці С. Лобода, О. Полякова, Н. Могилевська, М. Барських тощо);
Ігор Тарнопольський, який продюсує виконавців Jamala, The Maneken, гурт «ONUKA»; Юрій Нікітін, генеральний директор продюсерського центру Mamamusik (І. Білик, А. Данилко, гурти «НеАнгелы», «NikitA» тощо);
Саунд-продюсери: Михайло Бусін (Maruv, Потап і Настя Каменських, Pianoboy); Сергій Єрмолаєв та Андрій Ігнатченко (гурти Kazka, «НеАнгелы», виконавці А. Приходько, В. Козловський); Євген Філатов (гурт «ONUKA», виконавці Jamala, А. Данилко, Т. Кароль, Н. Могилевська, Гайтана).
Сучасні словники іноземних слів наводять такі тлумачення понять, що досліджуються: Продюсер (англ. producer, лат. produco - виробляти, створювати) - особа, що здійснює ідейно-художній та організаційно-фінансовий контроль над певним художнім проектом; адміністративний і фінансовий організатор діяльності виконавця або гурту. Саунд -продюсер (англ. sound - звук - producer - режисер) - звукорежисер, людина, яка працює над звучанням аудіоматеріалу. Тобто, з цих визначень зрозуміло, що продюсер більше відповідає за організаційно-адміністративно-фінансові процеси, а саунд-продюсер (часто його ще називають музичним продюсером) опікується «виробництвом звука»: знаходить потрібне звучання, ефектне аранжування, найкращу подачу голосу виконавця тощо.
Дехто з відомих українських продюсерів заперечує саме такий розподіл обов'язків продюсера і саунд-продюсера в зарубіжній масовій музичній культурі. Зокрема, Ігор Тарнопольський зазначає: «Тут сталася підміна понять. В розумінні українського обивателя... продюсер - це той, хто дає гроші, організовує процес, комунікує з артистами. Але у західній системі є чітке розмежування. Продюсер чи саунд -продюсер - це той, хто виробляє музику. Займається аранжуваннями, підбирає склад, студію, мікрофони, стиль і т. д.. А менеджер у західній системі - це людина, котра займається бізнес-складовою, конструює систему навколо артиста. Тому, тут я скоріше продюсер, там - менеджер» [3]. продюсер саунд музичний культура
В інтерв'ю Юрія Нікітіна знаходимо таке твердження: «У світовому музичному бізнесі продюсер - це людина, яка працює зі звуком в студії.
Це фактично саунд-продюсер, аранжувальник, як прийнято називати такого спеціаліста у нас. Це людина, яка визначає концепцію звучання музичного проекту, працює з творчими процесами. Менеджер - той, хто організує всі процеси навколо артиста. Оскільки саме слово «продюсер» більш благозвучне, більш статусне, то в Україні багато людей воліють, щоб їх називали продюсерами» [1]. Далі цей митець аналізує розподіл творчих і адміністративних функцій у власній роботі: «Що стосується мене, я працюю і в студії, і з музичними концептами в цілому, і займаюся управлінням процесів. У 20-річній роботі з Андрієм Данилком, наприклад, який сам робить практично всю музику для Вєрки Сердючки, я більше виступаю в ролі менеджера. У співробітництві ж з артистамипочатківцями, де я повністю підбираю репертуар, працюю з концептами, я - продюсер. Треба сказати, що в цій роботі поряд зі мною велика команда професіоналів» [1].
Михайло Ясинський окреслює коло завдань, які належать до компетенції продюсера: «Продюсер повинен організовувати бізнес-процеси - окреслити ринок, спрямувати, зібрати навколо правильну команду, але не вчити. Завдання продюсера полягає у тому, щоби знайти потенційну зірку. Харизматичну, талановиту, працездатну і цілеспрямовану» [6].
В одному з видань, що спеціалізуються на аналізі явищ масової культури, у статті про гурт KAZKA наводиться досить вичерпний перелік фахівців, якими зазвичай керує продюсер комерційно успішного музичного проекту: «продюсер Ю. Нікітін. стоїть на чолі усього процесу - як організаційного, так і творчого, його компанія бере на себе обов'язки як з менеджменту, паблішингу, так і безпосередньо продюсування релізів; музичний продюсер А. Уренєв, в минулому - гендиректор «MTV Україна» і програмний директор «Просто Раді.О»; співвласники компанії Iksiy Musik С. Єрмолаєв та А. Ігнатченко пишуть для KAZKA музику і роблять фінальний продакшн пісень; автор текстів С. Локшин; арт-відділ гурту В. Вороненко та М. Печуркіна-Шумейко; дизайнер концертних костюмів Ж. Кірієнко; концертний менеджер Я. Степченко; піар-менеджер К. Пилипенко; тимлід О. Шибанова, яка слідкує за своєчасним виконанням завдань; менеджер гурту П. Ілюшин; фінансовий директор; юрист; бухгалтер» [4].
Один з визнаних фахівців у галузі саунд-продюсування Євген Філатов так окреслює особливості своєї професії: «Звукоінженер, який допомагає гурту, а не тільки натискає на кнопки - це вже саунд-продюсер. Аранжувальник, котрий не лише грає на інструменті, а й привносить щось своє... може вважатися саунд-продюсером... Це людина, яка може знайти підхід до артиста, визначити й помітити найкращі сторони його таланту, його даних і бути гарною сполучною ланкою між тим, що хоче артист і тим, чого чекає від нього лейбл (або та сторона, яка відповідає за те, щоб публіці це сподобалося, це зазвичай продюсер)» [2].
Щодо особливостей роботи сучасного саунд-продюсера, Михайло Бусін зазначає: «Створити аранжування - це не бізнес-процес, який можна прописати схематично. Можна зачепитися за якийсь семпл і з нього народиться усе аранжування. Процес творчий і непередбачуваний. І я не люблю шаблони» [8].
Велику роль новітніх технологій у вигляді готових «банків даних» в діяльності саунд-продюсера підтверджує і Сергій Ранов (Єрмолаєв), один з авторів музики і аранжувальників гурту KAZKA, який з приводу звинувачень у можливому плагіаті щодо пісні «Плакала» зауважив: «Це Royalty Free Samples із банку семлів, які продаються в усьому світі. І цей семпл може бути у десятках тисяч пісень» [7].
Аналіз цих та інших зібраних у ході дослідження даних дозволяє зробити такі висновки:
Не всі з досліджених продюсерів та саунд-продюсерів мають відповідну освіту - зокрема, Є. Філатов взагалі не має спеціалізованої музичної освіти (хоча батьки - випускники консерваторій), Ю. Нікітін не став завершувати навчання, розпочате у Київському інституті культури і мистецтв, але усі вищезгадані фахівці мають величезний досвід роботи у цій царині;
- Одним з основних критеріїв результативності діяльності продюсера академічного музичного мистецтва є кількість заходів (в основному принципово некомерційних), у тому числі проведених за рахунок залучення спонсорських внесків, коштів держави та органів місцевого самоврядування (зокрема, О. Пірієв за кілька років організував понад 250 унікальних проєктів [5]); для масової культури відповідним критерієм є комерційний успіх продюсованих творчих одиниць (для І. Нікітіна значущими є багаторазові виступи підряд А. Данилка на «кількатисячних» майданчиках у Росії, США, Ізраїлі, Німеччині тощо);
- Продюсер мистецтва академічного спрямування, як правило, є відомою особистістю, вшанованою державними відзнаками; часто продюсування концертів і фестивалів є лише одним із видів діяльності такого митця (зокрема, О. Пірієв - керівник музичної редакції каналу «Культура» Українського радіо, В. Вовкун - генеральний директор - художній керівник Львівської Національної опери);
- Масова культура активно використовує продюсерів академічного мистецтва для організації своїх заходів (зокрема, В. Вовкун - головний режисер-постановник церемонії відкриття «Євробачення-2005 в Україні», С. Проскурня - креативний супервайзер «Євробачення-2017»);
- Навіть знані діячі масової культури не можуть однозначно відокремити обов'язки продюсера і менеджера, але одностайні у тому, що успішний продюсер, як правило, керує великою групою фахівців [1; 4]. Втім, зазвичай прізвища продюсерів і саунд-продюсерів маловідомі широкому колу слухачів, глядачів і залишаються «в тіні» продюсованих ними виконавців;
- У сучасній масовій культурі саунд-продюсер є фактично співавтором музичного твору і однією з головних творчих ланок музично-комунікаційних процесів. Роль цього митця у створенні кінцевого результату часто є важливішою, ніж роль виконавця.
- У роботі сучасного саунд-продюсера і аранжувальника велику роль відіграють новітні технології, зокрема, комп'ютерні програми обробки звуку та банки даних семплів і аудіоефектів, на основі яких відбувається процес аранжування, запису і мікшування вокальних голосів та музичних інструментів.
Деякі характерні особливості діяльності продюсера і саундпродюсера в обох видах сучасного музичного мистецтва - академічному і масовому - підсумовано у таблиці 1 (див. табл. 1).
Таблиця 1
Особливості діяльності продюсера і саунд-продюсера у сучасній музичній культурі
Ланки музичної комунікації |
Академічна музична культура |
Масова музична культура |
|
ПРОДЮСЕР |
Професійний менеджер. Як правило, творча особистість, пов'язана зі сферою культури. Організатор мистецьких акцій і фестивалів, часто ці події співфінансують державні структури та органи місцевої влади. |
Професійний менеджер, керує групою фахівців, основне завдання яких - допомогти яскравому солісту чи гурту досягти комерційного успіху. Як правило, співпрацює з кількома виконавцями. Для слухачів залишається маловідомим. |
|
САУНДПРОДЮСЕР |
Використовується дуже рідко, зокрема, в оркестрових колективах, яким доводиться регулярно робити студійні аудіозаписи (наприклад, Лондонський симфонічний оркестр). |
Співавтор твору. Як правило, має професійну музичну освіту і великий досвід. Часто виступає ще й аранжувальником та/або звукорежисером. Фактично є головною творчою ланкою у сучасній масовій музичній культурі, але залишається для слухачів маловідомим, знаходиться «в тіні» виконавця. |
В контексті пропонованої статті лише частково вдалося дослідити усі аспекти діяльності продюсера і саунд-продюсера у сучасних музично-комунікаційних процесах. Тому вважаємо перспективи подальших наукових розробок у цьому напрямку досить багатообіцяючими.
Використані джерела
1. Від кравця до топового продюсера: Юрій Нікітін про легкий шлях і розвиток музичного бізнесу в Україні // РБК-Україна від 20.12.2017. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://styler.rb.ua/ukr/zvyozdy/portnogotopovogo-prodyusera-yuriy-nikitin-151367 8498.html
2. Евгений Филатов: В Украине музыкант не может заработать на продаже собственной музыки // Insider від 10 березня 2015 року. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.theinsider.ua/art/54fece722370b/
3. Игорь Тарнопольский: Я пытаюсь отговорить музыкантов быть артистами // Insider від 18 травня 2015 року. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.theinsider.ua/art/igor-tarnopolskii/
4. Кто стоит за группой KAZKA? // Karabas.live від 30.05.18. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://karabas.live/kazka_team/
5. Музичний продюсер Олександр Пірієв: Шоу-бізнес не може стати взірцем ідентичності держави // Україна молода, випуск № 031 за 07.04.2020. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.umoloda.kiev.ua/number/3580/164/145148/
6. Продюсер Михаил Ясинский: «Чтобы стать звездой, нужно два года и шесть хитов» // Karabas.live від 08.12.16. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://karabas.live/prodyuser-mihail-yasinskij-chtoby-stat-zvezdoj-nuzhno-dvagoda-i-shest-hitov/
7. Сеть гудит, что песня «Плакала» группы KAZKA - настоящий плагиат // Радіо Люкс від 12.02.2019. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://lux.fm/ru/set-gudit-chto-pesnya-plakala-gruppy-kazka---nastoyashchijplagiat_n78659
8. Таинственный соавтор скандальной Maruv - Michael Boosin // Afisha Dnepra від 25.05.2019. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://afishadnepr.com.ua/news/tainstvennyj-soavtor-skandalnoj-maruv-michaelboosin/
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Роль продюсера в музыкальной индустрии. Продюсерская команда. Финансовый блок. Организационно-правовой блок. Творческо-управленческий блок. PR-блок. Управленческие качества продюсера. Личностные качества продюсера. Функции продюсера. Этика продюсера-управ
реферат [29,7 K], добавлен 01.03.2005Поняття циклічності в жанрах сюїти та партити. Аналіз жанрово-стильового моделювання в творчості українських митців в жанрі інструментальної музики. Осмислення фортепіанної творчості українських композиторів ХХ століття у музичній культурі України.
статья [15,2 K], добавлен 27.08.2017Большое количество направлений в рок-музыке. Черты жанра хеви-метал, тематика текстов. Гранж (сиэтлский саунд) — подстиль в альтернативном роке, развившийся из хардкор-панка в середине 1980-х годов в американском штате Вашингтон. Разновидности панк-рока.
презентация [2,3 M], добавлен 22.09.2015Будова дихальної системи людини та механізм утворення звуку. Методика та практика дихання для професій пов’язаних з диханням. Особливості та переваги дихальної гімнастики Стрельникової. Комплексна базова система вправ для уроку співу в музичній школі.
конспект урока [1,1 M], добавлен 03.02.2012Творчість Шопена як особливе явище романтичного мистецтва. Класична ясність мови, лаконічність вираження, продуманість музичної форми. Особлива увага романтиків до народної творчості. Жанр ліричної інструментальної мініатюри у творчості Шопена.
реферат [11,4 K], добавлен 28.04.2014Виховання навичок читання нот з листа–невід’ємна складова навчання учня-піаніста. Методичні розробки, прийоми викладання курсу читання нот в музичній школі. Необхідність й важливість систематичного тренування в цій галузі музикантів різного профілю.
реферат [13,9 K], добавлен 25.11.2007Становлення та розвиток жанру дитячої опери в українській музичній спадщині. Українська музична казка в практиці сучасної школи. Становлення жанру дитячої опери у творчості М. Лисенка. Постановка дитячої опери М. Чопик та В. Войнарського "Колобок".
дипломная работа [68,2 K], добавлен 03.08.2012Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.
статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018Розкриття історичного аспекту проблеми та сутності понять "музичне виховання", "музична освіта", "культурні традиції". Обґрунтування необхідності удосконалення музичного виховання. Порівняльний аналіз даних аспектів в освітніх системах Японії та України.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 22.11.2014- Переосмислення виконавської сутності майстра оперної сцени у проекції на творчі поступи Д.М. Гнатюка
Аналіз творчої особистості Д.М. Гнатюка в культурі. Визначення вектору роботи що стимулює до перманентного переосмислення численних культурно-мистецьких подій і явищ 70-х років з проекцією на театральні досягнення та міжнаціональну творчу комунікацію.
статья [27,5 K], добавлен 06.09.2017 Аналізуються сучасні форми театралізованих вокально-інструментальних жанрів, в яких можливе використання співу в естрадній манері. Окреслено, що мюзикл та рок-опера в західному просторі користуються більшою популярністю аніж у вітчизняній культурі.
статья [20,9 K], добавлен 24.04.2018Дослідження особливостей концертмейстерської діяльності. Визначення специфіки хорового диригування. Характеристика видів нотного тексту. Піаністичні складностей при відтворенні партитури. Проблеми розвитку поліфонічного мислення при вихованні диригента.
статья [27,2 K], добавлен 07.02.2018Б. Лятошинський як один з найвидатніших українських композиторів, автор блискучих симфонічних партитур, вокальних та інструментальних творів. Аналіз творчої діяльності композитора, характеристика біографії. Розгляд основних літературних інтересів митця.
реферат [29,0 K], добавлен 10.02.2013Аналіз значення джазу, як типової складової естрадної музичної культури. Основні соціальні моменти існування джазу в історичному контексті. Дослідження діяльності основних ансамблевих колективів другої половини ХХ ст. та їх взаємозв’язку один з одним.
статья [23,2 K], добавлен 24.04.2018Аналіз специфіки народного вокалу, для якого притаманна природно-розмовна манера співу, робота голосових зв’язок, використання природних грудних і головних резонаторів. Характеристика діяльності камерних колективів, які використовують народний вокал.
статья [19,8 K], добавлен 17.08.2017Дослідження трансформаційних процесів в системі музичної освіти. Особливості підготовки студентів творчих спеціальностей до практичної виконавської діяльності. Вивчення впливу інноваційних технологій на формування цінностей професійного інструменталіста.
статья [20,2 K], добавлен 07.02.2018Хор як організований колектив співаків. Методи розучування репертуару, особливості проведення хорових занять. Хоровий колектив, що виконує твори acappella. Організація роботи керівника самодіяльного хору. Характеристика концертно-виконавчої діяльності.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 05.02.2011Вміння виконувати твори, які відносяться до різних композиційних технік - основне свідчення майстерності співака. Недостатня обізнаність у особливостях різноманітних музичних стилів - одна з найбільш актуальних проблем сучасних естрадних вокалістів.
статья [13,9 K], добавлен 24.04.2018Значення розвитку музичних здібностей у дітей дошкільного віку. Вікові особливості слуху і голосу дитини. Охорона дитячого голосу. Методи і прийоми навчання співу. Вибір і розучування пісень. Методичні аспекти формування музикальності дошкільнят в співі.
курсовая работа [53,0 K], добавлен 20.06.2015Роль та місце Френсіса Кленьянса у сучасній гітарній музиці. Характеристика та аналіз обраного твору композитора. Розгляд основних художніх та виконавських аспектів інтерпретації: структури, природи мелодичної лінії, гармонії, ритму, технічних прийомів.
курсовая работа [56,8 K], добавлен 25.02.2014