Жанрова різновекторність хорової шевченкіани Олександра Яковчука
Олександр Яковчук як один із найсамобутніших сучасних композиторів, які працюють у жанрі хорового мистецтва. Звернення Майстра до морально-етичних і філософських констант поезії Т. Шевченка. Композиції світської та духовно-релігійної тематики шевченкіани.
Рубрика | Музыка |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 19.06.2024 |
Размер файла | 11,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Жанрова різновекторність хорової шевченкіани Олександра Яковчука
Кушнірук Ольга Панасівна
На сучасному етапі вагому роль у надбаннях української музичної культури посідає великий творчий доробок заслуженого діяча мистецтв України, лауреата премій ім. І. Огієнка та А. Веделя Олександра Яковчука. Його професійні зацікавлення охоплюють різні жанри вокальної й інструментальної музики, - опера, балет, ораторія, кантата, симфонія, концерт, поема, камерна кантата, квартет, прелюдія і фуґа, соната, сюїта, мініатюра, обробка, - виявляючи різнобарв'я задумів, авторського підходу, інтерпретації жанрових інваріантів. Серед них, по-справжньому особливим ставленням позначена хорова музика. Як висловився П. Струць, художній керівник камерного хору «Хрещатик», котрий здійснив чимало прем'єр митця: «Хорова творчість Олександра Яковчука вражає своєю щирістю, різноманітністю та самобутністю. Сповнені драматизму хорові концерти та псалми, віртуозні обробки народних пісень, глибоко духовна Літургія Іоанна Златоустого та багато інших творів - всі вони пронизані національною визначеністю, сповнені українського мелосу. Ідеальне відчуття форми, глибинне розкриття змісту, логічне звуковедення, багата та насичена гармонічна палітра, рельєфно виділений тематизм, оригінальність авторського задуму - все це визначає його індивідуальний композиторський стиль. Олександр Яковчук є одним із найсамобутніших сучасних композиторів, які працюють у жанрі хорового мистецтва» [3, с. 20].
Особливе місце у доробку посідає звернення Майстра до морально-етичних і філософських констант поезії Т. Шевченка, пройнятої глибокою любов'ю до рідного народу та вболіванням за його поступ у ході історії. Шевченкову творчість дослідники розглядають як важливе сакральне джерело в розвитку національної музичної мови, що надихало до прочитання не одне покоління українських композиторів, починаючи ще з легкої руки М. Лисенка. «Шевченківський» напрямок складає важливу складову сучасного музичного процесу, в якому розвиваються усталені й формуються нові грані творчих модусів сучасної музичної культури» [1, c. 53] (В. Сильвестров, Є. Станкович, В. Бібік, М. Скорик, В. Степурко та ін.).
До корпусу шевченкіани увійшли композиції світської та духовно- релігійної тематики для мішаного складу (за винятком диптиху для жіночого хору), написані О. Яковчуком протягом останнього десятиріччя. З одної сторони, це стверджує думку про підхід до поезії Кобзаря уже зрілого, сповненого життєвим досвідом митця, для котрого думки поета не є абстрактними роздумами над долею України в тенетах історичних обставин, а писані «кров'ю серця», суголосні його особистим міркуванням і переживанням. З іншої, її поява завдячує і нинішній історії України, спраглому бажанню українців боронити свою Незалежність, будувати демократичні підвалини держави, гідно жити і з повагою бути сприйнятими світовою спільнотою. Тож саме випробуване часом, консолідуюче слово Шевченка стимулювало художню уяву композитора до написання музики. Це - дві кантати, два духовних концерти, три поеми, чотири псалми, триптих, диптих.
Більша частина - твори духовної тематики, що природно включається в загальну тенденцію зацікавлень українських композиторів, повнокровно заявлену від 1990-х. «Укорінена в культурі минулого, духовно-релігійна музика забезпечує духовний зв'язок з національною традицією і торує видиму перспективу для нових творчих шукань композиторів, для суб'єктивних інтерпретацій форми і змісту відповідно до запитів нового часу» [2, с. 8]. Симптоматичним виявився проведений 2001 р. у рамках фестивалю «Золотоверхий Київ» конкурс композиторів «Духовні псалми ІІІ тисячоліття», який значно активізував увагу митців до означеної ділянки хорової музики.
Варто наголосити, що релігійність О. Яковчука-композитора бере витоки з «Кобзаря» і пов'язана саме із Шевченковим словом. Так, митець поклав на музику усі десять «Давидових псалмів», чотири з яких - № 11, 149, 132, 53 - існують як окремі твори, решта шість об'єднані по три у духовні концерти - «На ріках круг Вавілона», «Чи Ти мене, Боже милий, навік забуваєш» (усі - 2011). Крім того, О. Яковчук звернувся до поезій «Ісаія. Глава 35 (Подражаніє)» та «Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19», де Т. Шевченко переосмислює розділи з книг пророків Ісаії та Ієзекіїля, що, зокрема, належать до Старого Заповіту. В результаті з-під пера композитора з'явилися хорові поеми «Радуйся, ниво неполитая» (2011) і «Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19» (2018). До цієї групи також можна долучити і поему «Молитва до Марії» для сопрано і мішаного хору (2018).
В основу частин кантати «Тече вода в синє море» з участю солістів, альтової флейти, ударних (2006, 2-га ред. - 2010, 3-тя ред. - 2018) покладено чотири «Думки» поета - «Тече вода», «Вітре буйний», «Тяжко- важко в світі жити», «Нащо мені чорні брови», споріднених тематикою роздуму в одному музичному полотні. Використовуючи типовий для побудови циклу прийом контрасту, у 2-й частині О. Яковчук змальовує образ «буйного вітру» за допомогою фігуративного тематизму - стрімких тріолей у висхідному напрямку. У 3-й частині контраст досягнуто завдяки інтертекстуальному підходу автора: її розпочинає браве маршове соло ксилофона F-durу дводольному метрі, яке переходить у стишений дріб малого барабана. Відповідно на нього накладається головна тема частини у соло тенора («Тяжко-важко в світі жити»), яка інтонаційно стилізує мелос шару суспільно-побутових пісень з їх мінорним ладом із підвищеними IV, VI, VII ст., тенденцією до ладової вібрації, а також розспіваністю складів, кантиленністю малюнку. У кантаті композитор через інтертекстуальність винахідливо показує узагальнений образ шев- ченкового слова, використавши ритмічний малюнок народної мелодії «Думи мої» на словах «тече вода», що органічно сприймається як смислова арка поміж вступом і кодою першої та фінальної частин твору. До речі, в останній перед слухачем проминуть ремінісценції і тембрового образу малого барабана з третьої частини, і тріольного тематизму із другої частини, формуючи поле генеральної кульмінації.
Своєрідним тематичним перегуком до цього твору вбачається чотиричастинна кантата «Думи мої» для баритона, мішаного хору та флейти (2018), де символ народної пісні на шевченківські слова постає ще зримішим, виводиться у назву, різноманітно трансформується у партитурі, зрештою є як поетичною, так і музичною основою крайніх частин циклу. Особливу роль відіграє включення тривалих медитативного плану монологів соло флейти на інтонаціях гуцульського ладу (початок І, ІІІ, IV ч., серединна побудова І ч.).
Варто відзначити й оригінальний Триптих («Доля», «Слава», «Муза»), що вирізняється віртуозністю авторського хорового письма, виразними опуклими емоціями, сатирою і гумором, сарказмом і любов'ю, ненавистю, відчаєм і надією на Музу і своє жадане творче безсмертя. Саме про славу, вічну славу мріяв Кобзар у названих вище віршах.
Диптих для жіночого хору у супроводі фортепіано («Тече вода з- під явора», «Над Дніпровою сагою», 2013) позначений традиційною ма- нерою письма зі спиранням на функційну гармонію, прозорість ладо-гармонічного мислення, фактури, неспішний плин обраного темпоритму. Саме у такий спосіб О. Яковчук делікатно відчув і передав поетове замилування згармонізованістю картин побуту й рідної природи.
Продовжуючи кращі творчі традиції в українській музиці, хорова Шевченкіана представника київської композиторської школи О. Яковчука сприятиме піднесенню інтелектуального первня у розвитку нації, плідному вихованню нових поколінь диригентів-хормейстерів.
Використані джерела
хорова шевченкіана яковчук
1. Бардашевська Я. Образно-стилістичні і жанрові концепції в українській вокально-хоровій музиці на основі поезій Т. Г. Шевченка // Молодий вчений. 2015. № 12 (27). Ч. 4. С. 50-54.
2. Горбатенко Г. Хорове мистецтво Києва на сучасному етапі // Її ж. Хорові твори сучасних українських композиторів Київської школи: навчально-методичний посібник. Київ-Дрогобич: Посвіт, 2015. С. 7-10.
3. Кушнірук О. Композитор Олександр Яковчук / Composer Alexander Jacobchuk. Буклет. Київ: Спринт-Сервіс, 2013. 32 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Життєвий та творчий шлях С.П. Людкевича. Музичні інтерпретації поезії Т. Шевченка. Історія створення кантати-поеми "Заповіт". Інтонаційно-образна драматургію твору. Поєднання в ньому у вільної формі монотематичного принципу розвитку композиції з сонатним.
реферат [24,8 K], добавлен 28.05.2014Етапи становлення народного хорового виконавства в контексті діяльності Охматівського народного хору під керівництвом П. Демуцького. Особливості організації та функціонування Охматівського народного хору. Перехід співочих гуртів до хорового виконавства.
статья [20,4 K], добавлен 24.04.2018Дослідження місця і ролі музичного мистецтва у середньовічному західноєвропейському просторі. Погляди на музику як естетичну складову, розвиток нових жанрів та форм церковної, світської музики, театрального мистецтва, використання музичних інструментів.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 30.11.2010Дослідження творчої діяльності Тараса Сергійовича та Петра Івановича Кравцових. Вивчення хорового твору "І небо невмите", створеного на вірші українського поета Т.Г. Шевченка. Теситура партії альта, басу та тенора. Пунктирний ритм та паузи у творі.
реферат [106,5 K], добавлен 26.06.2015Розвиток творчих здібностей учнів у процесі хорового співу. Формування вокально-хорових навичок. Співоче дихання, артикуляція, дикція, ансамбль, стрій. Вокально-хорові вправи. Поетапне розучування пісні. Співацьке звукоутворення і звуковедення.
реферат [23,5 K], добавлен 25.10.2015Поняття циклічності в жанрах сюїти та партити. Аналіз жанрово-стильового моделювання в творчості українських митців в жанрі інструментальної музики. Осмислення фортепіанної творчості українських композиторів ХХ століття у музичній культурі України.
статья [15,2 K], добавлен 27.08.2017Узагальнення жанрових особливостей вокальної музики академічного спрямування, аналіз романсу, арії, обробки народної пісні композиторів Г. Генделя, Б. Фільц, С. Гулака-Артемовського, С. Рахманінова, Л. Кауфмана, В. Моцарта. Засоби виконавського втілення.
дипломная работа [93,9 K], добавлен 26.01.2022Головні етапи розвитку хорової кантати в українській музиці XX століття. Основна характеристика творчості Лесі Дичко. Аналіз особливостей драматургії та композиції кантати "Червона калина", специфіка трактування фольклорного першоджерела цього твору.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 19.02.2012Етапи та передумови формування музичного мистецтва естради. Розвиток мистецтва, орієнтованого на емоційно-афективну сторону. Виникнення різних аспектів мистецької практики - жанрів, закладів культури, тематики. Орієнтація на широкі слухацькі смаки.
статья [23,5 K], добавлен 24.04.2018Порівняння композиторських стильових рис А. Коломійця та М. Леонтовича як класиків хорових традицій української музики. Взаємодія традиційного і новаторського в хоровій творчості. Хоровий твір А. Коломійця "Дударики". Жанр хорової обробки народної пісні.
статья [21,1 K], добавлен 07.02.2018Теоретический анализ особенностей формирования хорового концертного жанра в русской духовной музыке. Анализ произведения - хорового концерта А.И. Красностовского "Господи, Господь наш", в котором присутствуют типические жанровые черты партесного концерта.
курсовая работа [302,1 K], добавлен 29.05.2010Историко-стилистический анализ произведений хорового дирижера П. Чеснокова. Анализ поэтического текста "За рекою, за быстрой" А. Островского. Музыкально-выразительные средства хорового произведения, диапазоны партий. Анализ дирижерских средств и приемов.
контрольная работа [28,9 K], добавлен 18.01.2011Хоровий спів як дієвий засіб виховання дітей, організація хорового колективу. Вікові особливості голосового апарату людини. Розвиток основних співацьких і хорових навичок. Репертуар як засіб музичного виховання. Особливості вправ з хорового сольфеджіо.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 26.01.2011Б. Лятошинський як один з найвидатніших українських композиторів, автор блискучих симфонічних партитур, вокальних та інструментальних творів. Аналіз творчої діяльності композитора, характеристика біографії. Розгляд основних літературних інтересів митця.
реферат [29,0 K], добавлен 10.02.2013Характеристика сюїти в творчості українських композиторів сучасності. Загальні тенденції діалогу "бароко-ХХ століття" у розвитку фортепіанної сюїти. Систематизація загальностильових типологічних ознак композиційно-жанрової моделі старовинної сюїти.
статья [22,0 K], добавлен 24.04.2018Одеська диригентсько-хорова школа. Теоретичні основи дослідження творчості К.К. Пігрова. Виконання народної, духовної і традиційної класичної музики. Студентський хор Одеської консерваторії. Педагогічна спадщина диригента-хормейстера К.К. Пігрова.
реферат [156,7 K], добавлен 22.06.2011Роль хорового концерта как самостоятельного художественного произведения в истории русской профессиональной музыки, его расцвет в творчестве Д. Бортнянского и М. Березовского. Основные закономерности партесных концертов и музыкальной стилистики канта.
реферат [25,4 K], добавлен 07.12.2009Кратка біографія російського композитора Петро Ілліча Чайковського. Народно-пісена творчість музично-громадського діяча. Міжнародна оцінка мистецтва композитора, диригента. Загальна характеристика та вокально-хоровий аналіз музичного твору "Соловушко".
статья [24,3 K], добавлен 02.06.2017Слухання та сприйняття музики в початкових класах. Вокальне виховання в хорі та поняття вокально-хорових навичок. Вікові особливості та музична характеристика дітей. Застосування основних методів і прийомів розучування пісенно-хорового репертуару.
курсовая работа [48,7 K], добавлен 28.03.2016Аналіз хорового концерту М. Березовського, інтерпретація біблійного тексту композитором. Аналіз засобів виразності, які акцентують змістовні моменти твору. Виявлення особливостей хорового письма Березовського для встановлення закономірностей його стилю.
статья [899,7 K], добавлен 24.04.2018