Основи естетичних підходів до музично-творчої діяльності майбутніх фахівців мистецького спрямування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра музикознавства, інструментальної підготовки та хореографії

Вінницького державного педагогічного університету

імені Михайла Коцюбинського

Основи естетичних підходів до музично-творчої діяльності майбутніх фахівців мистецького спрямування

Брилін Борис Андрійович -

доктор педагогічних наук, професор

В статті обґрунтовано основи естетичних підходів до музично-творчої діяльності майбутніх фахівців мистецького спрямування. Проаналізовано проблему розвитку музичної творчої діяльності студентів мистецьких спеціальностей, цілі та інтерпретаційні системи формування творчої особистості засобами музичного мистецтва. Досліджено, що залучення студентів до емоційно-аналітичного пізнання естетичної цінності музичного твору включає різні стадії, що забезпечують розвиток естетичної направленості творення. Визначено, що процес музично-естетичної діяльності здійснюється в три етапи, взаємопов'язаних і взаємодоповнюючі між собою. А тому, важливим і необхідним є педагогічна спрямованість активної музичної діяльності, яка сприяє не тільки накопиченню відповідного естетичного досвіду, але й реалізації їх інтелектуальних, творчих, духовних сил.

Ключові слова: майбутні фахівці мистецького спрямування, музично-творча діяльність, творча особистість, творча уява, естетичні підходи.

Brylin Boris Andreyovych

Fundamentals of aesthetic approaches to music and creative activity of future specialists of art direction

The article substantiates the basics of aesthetic approaches to the musical and creative activity of future specialists in the artistic direction. The problem of the development of musical creative activity of students of art majors, the goals and interpretive systems of the formation of a creative personality by means of musical art in psychological and pedagogical scientific sources are analyzed. The peculiarities of musical creativity, as well as the peculiarities of studying the integrity of artistic creativity in the development of the aesthetic culture of future specialists, are considered. The concept of «creative imagination» is analyzed, the stages of the formation of creative imagination and their features are distinguished. The definition of «creative potential» is considered and the basic concept of modern research in the field of aestheticization of creativity is defined. It was determined that an aesthetic measure of activation of musical creativity can be: interest in new ideas; focus of interests; artistic features of perception; concentration on one's own experimental searches. The main provisions of purposeful aestheticization of pedagogical management of musical creativity are defined: introduction of methods of stimulating creative activity; using a complex of musical activities «listening performance creation». It has been investigated that the involvement of students in the emotional and analytical cognition of the aesthetic value of a musical work includes various stages that ensure the development of the aesthetic direction of creation. It was determined that the process of musical and aesthetic activity is carried out in three stages, interconnected and mutually complementary. And therefore, the pedagogical focus of active musical activity is important and necessary, which contributes not only to the accumulation of appropriate aesthetic experience, but also to the realization of their intellectual, creative, and spiritual powers.

Keywords: future specialists in artistic direction, musical and creative activity, creative personality, creative imagination, aesthetic approaches.

Вступ

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Серед засобів мистецької освіти суттєва роль належить музичному мистецтву, яке впливаючи на механізми розвитку естетичної орієнтації майбутнього фахівця сприяє збагаченню його духовного світу. Сам процес розвитку включає аспекти особистісного прояву здатності до генерування художніх ідей, варіантів і способів експериментування з ними. Генеза естетизації творчої діяльності проявляється також в психологічному контексті як увага, сприймання, уява, пам'ять та різні емоційно-мотиваційні сфери самореалізації особистості. В даному аспекті, обґрунтування естетичних підходів до музично-творчої діяльності майбутніх фахівців мистецького спрямування набуває особливої актуальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій психолого-педагогічного напряму розкриває цілі та інтерпретаційні системи формування творчої особистості засобами музичного мистецтва (О. Андрейко, В. Лабунець, А. Козир, Н. Мозгальова). Системоутворюючим фактором фахової майстерності І. Зязюн визначав рефлексивну культуру, яка в цілому є сукупністю здібностей, способів і стратегій для забезпечення усвідомлення і подолання стереотипів особистісного досвіду діяльності шляхом їх переосмислення [2, с. 201-202].

Проблемі розвитку музичної творчої діяльності студентів мистецьких спеціальностей приділяли увагу у наукових працях відомі педагоги-музиканти Л. Масол, Г Падалка, О. Ростовський, О. Рудницька, В. Синицін, В. Фрицюк, О. Щолокова. Розроблені даними авторами педагогічні інтерпретації музичної творчості успішно адаптуються у вищих та середніх педагогічних освітніх закладах України.

Мета статті обґрунтування основних естетичних підходів до музично-творчої діяльності майбутніх фахівців мистецького спрямування.

Виклад основного матеріалу дослідження

естетичний музичний творчий

У підготовці вчителів музичного мистецтва одним з найважливіших завдань є формування висококультурної, творчо розвиненої особистості, здатної професійно керувати процесом музичної творчості дітей та юнацтва в загальноосвітніх навчальних закладах. Більш глибокого тлумачення в музичній педагогіці набуло поняття «дитяча музична творчість», яке не вичерпується розвитком навичок елементарного музикування, а передбачає виявлення творчих умінь: складання мелодії, імпровізації, виконавської самостійної інтерпретації творів тощо. Відомо, що керування музичною творчою діяльністю учнів можуть здійснювати лише ті випускники відповідних факультетів, які володіють методикою креативного виховання, мають сформовані творчі професійні знання.

Удосконалення професійної підготовки вчителів музичного мистецтва здійснюється шляхом освоєння ними спеціальних дисциплін відповідно до чинних навчальних планів і програм. При вирішенні проблеми розвитку музичної творчості враховується той фактор, що в реальному педагогічному процесі відокремити музичну діяльність від навчальної не можливо, оскільки пізнання охоплює інші види творчості, які невід'ємно присутні.

Успішне вирішення проблем творчого розвитку студентів закладів вищої освіти потребує впровадження у процес викладання не тільки відповідних музичних теоретичних і практичних дисциплін, але й реалізації елементів самостійної музичної творчості. Педагогічний досвід засвідчив, що складність полягає у відсутності розробки дидактичної системи розвитку композиторських навичок студентів у процесі навчання. Тому вирішальним фактором оптимізації підготовки майбутнього фахівця виступає цілеспрямоване педагогічне керівництво з освоєння композиторських умінь та навичок.

Чинними навчальними програмами передбачено вивчення ряду спеціальних теоретичних і практичних предметів: теорії музики, сольфеджіо, гармонії, поліфонії, аналізу музичних форм, історії музики, інструментування, аранжування, основний і додатковий музичний інструмент, хорове диригування, вокальний клас, ансамблева гра тощо. Проте цей комплекс спеціальних дисциплін потребує певного доповнення, тобто додаткового курсу «Основи композиції», який виступив би об'єднуючим фактором творчого розвитку студентів.

Ознайомлення з різноманітними методами композиторської техніки базується насамперед на традиційних класичних основах, і їх освоєння можливе за наявності цілеспрямованої установки в цьому напрямку. Максимально пов'язуючи спеціальні теоретичні і практичні дисципліни з вирішенням завдань композиторської творчості, не можна вважати їх випадковими у системі професійної підготовки педагога-музиканта. Композиторські навички формуються на основі якісної теоретичної і практичної підготовки студента, підпорядковуючись естетичним критеріям у активній творчій діяльності.

Основна концепція сучасних педагогічних досліджень зводиться до того що всім, хто причетний до музичного виховання, необхідно постійно вивчати індивідуальні задатки учнів, їх творче самовизначення, здійснювати пошук шляхів і засобів, що сприяють активізації не тільки обдарованих, але й усіх без винятку у кого є прояв фантазії, оригінальність мислення, пошук шляхів творення музики.

Теорія музичної творчості посідає особливе місце в галузі педагогіки, музикознавства, естетики, психології. Плідність і перспективність реалізації теорії і практики музичної творчості повинна забезпечуватися послідовною опорою на психолого-педагогічні принципи, а також на вивчення цілісності художньої творчості у розвитку естетичної культури майбутніх фахівців.

Музичний твір як результат творчості і продукт діяльності композитора має подвійну природу: матеріально-звукову і образно-смислову. Головним носієм змісту музичного твору є матеріально-звукова сутність, яка відображає художні образи, на розуміння яких направлена психологічна категорія естетичне сприймання. Динаміка інтерпретаторської музичної діяльності визначає рівень осмислення художнього образу, при цьому виділяються такі продуктивні функції як: уміння абстрагувати, узагальнювати, аргументувати, прогнозувати художні уявлення, знаходити причинності використання окремих засобів виразності (інтонаційних, ритмічних, штрихових, тембрових, агогічних та інших). Все це є творчим пошуком, процесом осмислення художнього образу.

Для того, щоб зрозуміти задум композитора, його відчуття при написанні того чи іншого твору, студенту необхідно «прочитати» музично-семантичну інформацію твору та згідно своїм уявленням відтворити їх у інтерпретаційній формі. Знаходячи схожість і відмінність окремих елементів фактури твору, художніх засобів, він може проявляти самостійне рішення при виявленні закономірності побудови музичної форми, стилю тощо. Шляхом визначення звукових характеристик і їх взаємозв'язків увага спрямовується до глибшого пізнання музично-образного змісту твору. Послідовно заглиблюючись у процес музичної творчості, студент формує власний стиль виразності на основі логіки, творчої ідеї, засобів артикуляції звуків, у результаті чого здійснюються самостійні творчі тенденції: перша критична, що допускає ломку застарілих форм і уявлень; друга творча, в результаті якої елементи руйнуючих форм і уявлень використовуються в нових взаємозв'язках і проявах. Творчий пошук відбувається також в контексті підсвідомих проявів. У підсвідомості зберігається інформаційний запас, що приводиться в рух естетичними емоціями, відчуттями, які викликають творчу уяву. На відміну від відчуття, яке допускає безпосередній зв'язок з навколишнім світом, уява не відображає будь-що безпосередньо, а володіє відносною самостійністю, вираженою в тому, що для виникнення уявного об'єкту його присутність не обов'язкова.

Етіологія слова «уява» походить від латинського «Imago», що означає образ. Отож, уявлення це процес створення уявного художнього образу, особливостями якого слід вважати здатність активізувати асоціативні можливості підсвідомості. Яскравий художній образ пробуджує яскраві переживання, даючи поштовх новим творчим комбінаціям емоцій і відчуттів. Дійсна гармонія звуків, писав Р Роллан, вимагає постійного відчуття «внутрішньої музики», розкриваючи дар пізнання прихованих «законів краси». Гармонія ця здатна відливати творчу уяву у своє сонце, свої приливи і відливи [3, с. 50-51].

Щоб уловити нову творчу ідею, важливо спиратися на вже наявні пережиті, відчуті емоційні враження. Завдяки розвиненій спостережливості, яка «живить» уяву, формуються здібності до внутрішнього бачення художнього образу твору.

Для цього важливо звертатися також до суміжних видів мистецтва. «Щоб яскравіше уявити художній зміст музичного тексту, узагальнити його ідею, підкреслює В. Синицін, треба крім структурного аналізу побудови музичної форми, що необхідно для розуміння архітектоніки розвитку її художнього змісту, використовувати і поезію, і живопис, і інші види аудіовізуальної техніки» [4, с. 282]. Ця установка активізує емоційну і раціональну сфери сприймання. Вона відіграє особливу роль у творчій діяльності і може успішно використовуватися в процесі цілеспрямованого педагогічного управління.

Можна виділити кілька етапів формування творчої уяви: розпізнавання, відтворення, довільне оперування наявними уявленнями, виокремлення компонентів, включення їх у нові комбінації, створення на їхній основі нових образів. Особливість творчої уяви може бути усвідомлена, враховуючи характер пізнавальної діяльності як засобу переносу знань з однієї сфери в іншу; як своєрідного стану чуттєвого та раціонального, де мислення відіграє роль програми, а чуттєвий матеріал виступає як основа мислення. Специфіка творчої уяви обумовлена тісним зв'язком майже з усіма видами пізнання вона виступає репрезентантом існуючих вражень пам'яті та мислення, відтворюючи нові художні образи.

Уява пов'язана з можливістю та необхідністю створювати нове. Вона сприяє перетворенню існуючого, що здійснюється в образному форматі. Щоб уява не перетворилась в безплідну гру розуму, студенту бажано дотримуватись деяких обмежувальних умов. До таких умов належать, по-перше, урахування зв'язку новоутвореного з існуючими зразками; по-друге, з'ясування того, наскільки образи уяви є оригінальними і ґрунтуються передусім на власній уяві: «передчутті» художнього образу, «передбаченні» інтерпретації й послідовного розвитку звукового матеріалу.

Перетворення уяви в творчий потенціал вимагає орієнтаційних дій, спрямованих на формування у музиканта ціннісних критеріїв та співставлення сприйнятого з еталоном, а також усвідомлення і вираження власного емоційного відношення до нього. Такий підхід призводить до накопичення у нього творчого досвіду.

Науковці свідчать про творчий потенціал особистості, який характеризується як різновид орієнтованих дій, що є найвищою формою діяльності, тому її об'єм визначається всіма можливими проявами активності, вираженими у формі творчої ідеї. У його працях поняття «творчий потенціал» визначається не тільки результатами креативної діяльності, але й характером, життєдіяльністю, здібностями, активністю. При цьому визначальними є такі процеси, які викликають суттєві зміни у сфері культури, мистецтва, науки, а також у побутовому житті.

Основна концепція сучасних педагогічних досліджень у сфері естетизації творчості це збагачення творчого потенціалу, пошук шляхів і засобів, що сприяють його активізації, оптимізація інтелектуальної і чуттєвої сфери, формування підвищеного інтересу до мистецтва шляхом активної участі у виконанні та творенні музики. Естетичною мірою активізації спрямованості музичної творчості може бути: зацікавленість новими ідеями; спрямованість інтересів; художні особливості сприймання; зосередженість на власних експериментальних пошуках.

Цілеспрямована естетизація педагогічного управління музичною творчістю краще базується на таких основних положеннях: а) впровадженні методів стимулювання творчої діяльності в сукупності пізнавальних, виховних, естетичних, рекреативних функцій музики; б) використанні комплексу музичної діяльності «слухання виконання творення», який розглядається як єдиний процес творчої діяльності.

Відомий дослідник І. Бех вказує на значний рівень розвитку сенсорних процесів і уваги, що діагностуються за допомогою ряду тестових методик. Зокрема вивчаються зосередженість, стійкість, концентрація уваги; рівень сенсорної чутливості. Він вважає, що висока сенсорна чутливість один із показників певних за своїм змістом творчих здібностей. Іншими словами, сенсорні процеси є базою, на якій будується музична творчість [1, с. 203-204].

Залучення студентів до емоційно-аналітичного пізнання естетичної цінності музичного твору це процес, який включає стадії: емоційно-цільову, аналітико-пошукову, комплексно-продуктивну, що забезпечує розвиток естетичної направленості творення. Для забезпечення ефективності педагогічного процесу використовується низка методів: формування установок на естетичне сприймання музики; розвиток виконавських і творчих умінь і навиків; визначення музичних засобів виразності, необхідних для створення художнього образу; використання індивідуальної й колективної форм музичної діяльності; поглиблення музичних-теоретичних і методичних знань.

Визначення мотивів естетичних потреб, творчих стимулів обумовлюють створення структури дидактичної моделі, яка включає навчальну, виконавську, творчу, просвітницьку і організаційну діяльність. Процес музично-естетичної діяльності здійснюється в три етапи, взаємопов'язаних і взаємодоповнюючі між собою.

Перший характеризується накопиченням музично-слухових вражень, у яких сприйняття музики здійснюється на рівні зацікавленості з поступовим поглибленням інтересу до розуміння засобів художньої виразності. Освоєння музики включає асоціативне мислення з реакціями на звукові, образотворчі, рухові чинники. На цьому етапі активізується формування естетичних відчуттів, емоційної реакції, що розглядається як процес співтворчості, в якій великого значення набуває уява, за допомогою якої поглиблюється сприйняття змістовної суті художнього образу.

Другий етап включає активне освоєння різних способів інтерпретації музичних творів. При цьому музичне виконання розглядається як відносно самостійна творча діяльність, яка містить в собі інтерпретацію результатів композиторської творчості. Сам процес виконання включає як конкретизацію існуючих можливих варіантів інтерпретації, так і реалізацію індивідуального творчого потенціалу особистості. Проникаючи в задум композитора і, відтворюючи конкретний художній образ, інтерпретатор удосконалює виконавську майстерність відповідно образності, створеної композитором музичної форми, яка чим досконаліша, тим потребує умінь для інтерпретації. Отже, виконання розглядається як вид самостійної художньої діяльності, творча сторона якої виявляється у формі інтерпретації, що визначається як певний ступінь музичного творчого розвитку.

На третьому етапі вирішуються завдання усвідомлення естетичних знань, які використовує музикант в оволодінні основними принципами композиції, а саме: визначення мети, вибір форми твору та її побудови, підбір композиційних способів розкриття образного змісту та застосування оригінальних авторських новацій в об'єкті творчості.

Порівняльний аналіз кількісного і якісного узагальнюючого матеріалу переконує в репрезентативності поетапного включення студентів до естетично направленої, ціннісно-орієнтаційної діяльності пошуку гуманістичних, етичних, світоглядних орієнтирів, які домінують у розвитку естетичної домінанти майбутнього педагога-музиканта.

Отже, для естетизації процесу музичної творчості студентів, як показує практичний досвід, важливим і необхідним є педагогічна спрямованість активної музичної діяльності, яка сприяє не тільки накопиченню відповідного естетичного досвіду, але й реалізації їх інтелектуальних, творчих, духовних сил.

Список джерел

1. Бех І. Д. Виховання особистості: особистісно-орієнтований підхід: навчально-методичний посібник [у 2-х книгах]. Кн. 1. Київ: Либідь, 2003. 280 с.

2. Зязюн І. А. Педагогіка майстерності. Київ: Вища школа, 2004. 422 с.

3. Роллан Р Жан-Крістоф [пер. з франц.]. Київ: Либідь, 1970. 782 с.

4. Синицін В. М. Сучасний репертуар у світлі концепції творчого спілкування викладача і студента. Compendium musicum: колективна монографія. Вінниця: ТД «Едельвейс і К», 2018. 398 с.

References

1. Bekh, I. D. (2003). Vykhovannia osobystosti: osobystisno-oriientovanyi pidkhid: navchalnometodychnyi posibnyk. [Personality education: a person-oriented approach: a teaching and methodical manual [in 2 books]. Kyiv.

2. Zyazyun, I. A. (2004). Pedahohika maisternosti. [Pedagogy of mastery]. Kyiv.

3. Rolland, R. (1970). Zhan-Kristof. [Jean-Christophe [trans. from French]. Kyiv.

4. Sinitsin, V M. (2018). Suchasnyi repertuar u svitli kontseptsii tvorchoho spilkuvannia vykladacha i studenta. Compendium musicum: kolektyvna monohrafiia. [Modern repertoire in the light of the concept of creative communication between a teacher and a student. Compendium musicum: collective monograph]. Vinnytsia.

Размещено на Allbest.ru