Сутність, зміст та компонентна структура виконавської культури майбутніх артистів-вокалістів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра академічного та естрадного вокалу

Київського університету імені Бориса Грінченка

Сутність, зміст та компонентна структура виконавської культури майбутніх артистів-вокалістів

Татарко Катерина Олександрівна, викладач

У статті розкрито сутність, зміст та компонентну структуру виконавської культури майбутніх артистів-вокалістів. Висвітлено аналіз останніх досліджень та публікацій з означеної проблеми. Проаналізувавши компонентну структуру наукових понять як виконавська культура, музично-виконавська культура, виконавська майстерність, автором було запропоновано власну структуру виконавської культури майбутніх артистів-вокалістів, у яку увійшли наступні компоненти, а саме: мотиваційно-ціннісний, інформаційно-комунікаційний, оцінно-рефлексивний, інтерпретаційно-виконавський.

Ключові слова: виконавська культура, структура виконавської культури, майбутні артисти-вокалісти, сутність, зміст, вища школа.

Tatarko Kateryna Oleksandrivna

Essence, content, and component structure of the performance culture of future vocalists

The article reveals the essence, content, and component structure of the performance culture of future vocalists. The latest studies and publications on the specified problem are analyzed.

Materials of the article ground the necessity to form the performance culture of future vocalists as a part of the professional activity of the artistic higher educational institutions. In the article, the author proposes a component structure of performance mastery developed by N. Ashmykhina, which includes performance-technical, perceptualanalytical, and artistic-emotional components.

Having analyzed the component structure of scientific concepts such as performance culture, music-performance culture, and performance skill, the author proposed her own structure of the performance culture of future vocalists, which included the following components: motivational-value, informational-communicative, evaluative-reflective, interpretative-performing. The motivational-value component of performance culture is reflected in the stimulation of students' motivation to perform highly artistic pieces of musical art.

The informational-communicative component of performing culture finds its expression in the students' familiarity with art pieces, in the opportunity to expand their artistic thesaurus through communication with the teacher of solo singing and other performers, not only through live communication, but also through the ICT. The evaluative-reflective component of performing culture prompts a vocalist student not only to feel the author's idea, and the artistic image of a musical piece but also to evaluate the actual performance of the piece, to make an introspection of performance success and failures.

The interpretative-performing component finds its expression in the students' desire to accurately interpret the performed piece. Prospects for further research in this direction will be devoted to the development of criteria and indicators for checking the formation of the performance culture of future vocalists.

Keywords: performance culture, structure of performance culture, future vocalists, essence, content, higher education.

Вступ

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. У зв'язку з воєнним станом в Україні спостерігається всеохоплюючий підйом патріотичного духу громадян, що впливає на формування їх суспільно-культурних поглядів та розквіт національного мистецтва, зокрема музичного. Музична «арена» стала одним із фронтів боротьби з ворогом.

Сучасні реалії та виклики вимагають від освітньої підготовки конкурентоспроможних фахівців артистів, які будуть нести духовні цінності в маси та почесно представляти українську культуру на світових мистецьких майданчиках. Система музичної освіти, навчально-методичне забезпечення (посібники, підручники, робочі навчальні програми), потребують оновлення та інноваційного наповнення. Сучасний педагог має бути мобільним, творчим, креативним, з розвинутими вміннями застосовувати інформаційно-комунікаційні технології на заняттях вокалу, з палким бажаннях виховувати почуття патріотизму у молодого покоління, спираючись на історично-культурне надбання власного народу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В основу дослідження покладені наукові праці, в яких розглядається феномен музичної культури (Ю. Булка, О. Грисюк, Г. Карась, Л. Кияновська, О. Негребецька). Проблема вокально-виконавської культури була висвітлена у працях Н. Кравцової, Т Мольдерфа, І. Швець. Розгляд питання вокальної культури підіймався в роботах В. Круглякова, Т. Ткаченко та ін. Вокальна проблематика в підготовці майбутнього викладача музичного мистецтва була представлена в працях О. Баженової, К. Барвінської, Є. Проворової. Культурологічні аспекти розвитку вокального мистецтва та вокального виконавства висвітлені у працях В. Антонюк, В. Багадурова, Н. Гребенюк, інструментального мистецтва: Д. Вечер, Л. Гнатюк, Е. Дагілайська та ін. Дослідженнями формування виконавських умінь майбутніх фахівців у галузі мистецької освіти займались (І. Гринчук, Є. Куришев), їх виконавської майстерності (М. Давидов, В. Федоришин), проблему педагогіко-фахового, вокально-виконавського аспектів формування вокально-виконавського досвіду майбутніх учителів музичного мистецтва розглядали (О. Єременко, Г Падалка, О. Щолоков), питання художньо-естетичного розвитку вокалістів (Я. Лисенко, І. Левицька, А. Линенко, Ю. Худієнко, Ю. Мережко).

Мета статті визначити сутність, зміст та компонентну структуру виконавської культури майбутніх артистів-вокалістів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Культура сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії, виконавство творче виконання чого-небудь (музичного, літературного та іншого твору, певної ролі у театральній виставі, кінофільмі та ін.) [4].Філософ і оратор М. Цицерон використовував поняття «культура», говорячи про формування людської душі.

Як зазначає сучасний науковець Тамара Ткачук: «Тільки висока культура має силу формувати благородних і доброзичливих людей незважаючи на світоглядні, релігійні чи політичні відмінності» [14].

На думку сучасного науковця Є. Новицької, «культура це комплекс багатьох явищ, чиї взаємні зв'язки, обумовленості й впливи можуть бути описані й проаналізовані, але ніколи не можуть бути оцінені. У трактуванні поняття «культура» Є. Новицька виокремлює два способи: у першому значенні говориться про культуру, як фіксовану рису, що є атрибутом людського життя; у другому, під культурою науковець розуміє сукупність ознак і явищ, характерних для визначеної спільноти [9].

А. Сіцінський пише: «...культура є однією з багатьох реальностей, в яких живе людина; можна її визначити як, свого роду, «посередницька сфера» між людиною, як біологічною системою (організмом) і фізичним оточенням цієї системи» [12].

На думку О. Рудницької, «культура це явище соціального буття, що характеризує найрізноманітніші феномени» [5]. Як пише автор, поняття культура охоплює не лише те, що «існує поза людиною, а й ті зміни, які відбуваються в ній самій, в її фізичному і духовному стані», таким чином, особистість через культуру розвиває себе, відкриває і перетворює світ і себе, реалізує духовний потенціал і надбання [10].

У соціологічному словнику подано наступне визначення культури: це система символів, створених і закріплених у даному суспільстві, пов'язаних з різними предметами та явищами, що передаються з покоління в покоління шляхом соціалізації та виховання. Поняття культура включає в себе цінності, соціальні норми,типові ролі та моделі життя (нормативна культура), вірування, погляди, ідеали, соціальнупам'ять (когнітивна культура), соціальну модель краси та естетичний досвід (художня культура) [13].

У 1882 році британський поет М. Арнольд запропонував визначення культури як витонченість смаків і почуттів. Він стверджував, що культура це «прагнення до досконалості через пізнання найкращого, що є у світі» [17]. Арнольд вважав західну музику, мистецтво, архітектуру та літературу еталоном цивілізації та «високої культури». Англійський антрополог Е. Б. Тайлор розширив визначення культури як «того складного цілого, що включає знання, віру, мистецтво, мораль, право, звичаї та будь-які інші здібності і звички, набуті людиною як членом суспільства» [17].

Формування культури, духовних цінностей в людині починається ще в дитинстві. Як пише професор Я. Гайда: «ця культура, про яку людина дізнається або приймає в своєму дитинстві, має вирішальний вплив на формування її особистості. Кожна людина також є творцем культури, хоча і в різних сферах і на різнихступенях» [3].

Американські науковці Р. Е. Радісон, Дж. Девід Б. стверджують, що «культура впливає на музичну поведінку, а музика в свою чергу може впливати на культуру, в якій вона створюється» [11]. Музика займає провідне місце в історії людства, оскільки несе знання предків, що свідчить про сакральну цінність музики в культурі [15].

На нашу думку, поняття «культура» можна трактувати як сукупність матеріальних і духовних цінностей людства, на основі яких формується творча індивідуальність особистості людини, що є показником високого рівня розвитку суспільства.

Як зазначає В. Корзун: «виконавська культура включає у себе мистецтво інтерпретації особистісного прочитання музичного твору, індивідуально-образного тлумачення виконавцем об'єктивної композиторської інформації, що характеризується рисами ідеально-уявного бачення предмета трактування» [6].

О. Андрейко трактувала поняття виконавської культури як особистісне інтегративно-динамічне утворення, що виражає здатність до пізнавальної, оцінно-інтерпретаційної, творчої і комунікативної діяльності, охоплюючи системну сукупність індивідуально-особистісних властивостей та художньо-перетворювальних технологічних умінь, спрямованих на організацію індивідуалізованого і, разом з тим, соціально обґрунтованого тлумачення художніх образів, їх трансляцію у суспільному середовищі [1]. Показником сформованості виконавської культури є готовність майбутніх вокалістів до професійної концертної діяльності.

Отже, виконавська культура це здатність майбутнього артиста-вокаліста до високопрофесійного втілення художньо-образного змісту музичного твору, спираючись на науково-методичні та вокально-виконавські знання, уміння та навички, а також власний досвід.

Сучасним науковцем А. Михалюк у власному науковому дослідженні було окреслено структуру виконавської культури майбутнього педагога-музиканта. Автор зазначила, що компонентну структуру складають такі взаємодіючі компоненти, як: мотиваційно-потребовий, до складу якого ввійшли інтерес до виконавської діяльності, потреба в самовираженні у процесі виконавської діяльності та характер ставлення до майбутньої професії; когнітивно-інформаційний, що містить музично-історичні й музично-теоретичні знання, проінформованість щодо музично-виконавського репертуару, а також знання вікових особливостей музичного сприймання; операційно-технологічний, що характеризується розвиненістю музично-виконавських та інтерпретаційно-аналітичних умінь, здатністю до художньо-педагогічної комунікації; творчо-діяльнісний, що містить досвід самостійної музично-пошукової діяльності, ціннісні орієнтації у сфері музики, а також творчі здібності [7].

На думку Н. Згурської музично-виконавська культура студентів вищих закладів освіти включає такі компоненти: мотиваційність (позитивне ставлення до професійної роботи з дітьми, інтерес до навчання, потреба в інтерпретації музичних творів); оцінність (музично-естетичні оцінки, виконавські ідеали, переконання в сфері професійної підготовки); обдарованість (музичні, виконавські здібності); тезаурус (професійно-виконавські знання, уміння й навички); творчу самостійність (своєрідність виконавських дій, незалежність у роботі, дійовий самоконтроль, музична активність) [2].

Сучасний науковець Н. Ашмихіна висвітлила таку структуру виконавської майстерності майбутнього вчителя музики: виконавсько-технічний, перцептивно-аналітичний і художньо-емоційний компоненти.

Технічно-виконавський компонент характеризував сформованість силових якостей майбутнього вчителя музики в процесі музично-інструментальної підготовки, а також швидкість виконуваних рухів, витривалість і координованість.

Перцептивно-аналітичній компонент передбачав сформованість слухового самоконтролю, слухового уявлення майбутніх учителів музики, а також операційно-аналітичних умінь і усвідомлення виконання інтерпретаційних рухових завдань у процесі навчання гри на музичному інструменті.

Художньо-емоційний компонент віддзеркалював сформованість у майбутніх учителів музики художньо-інтерпретаційних якостей, художньо-емоційного ставлення до виконання музики, а також рівень володіння різними музичними фактурами, засобами виразності, стильовим різноманіттям виконання творів [16].

Проаналізувавши компонентну структуру виконавської культури вченими: В. Корзуном, О. Андрейко, А. Михалюк, Н. Згурською, Н. Ашмихіною, хочемо запропонувати таку структуру виконавської культури майбутніх артистів-вокалістів мотиваційно-ціннісний, інформаційно-комунікаційний, оцінно-рефлексивний, інтерпретаційно-виконавський, компоненти.

Мотиваційно-ціннісний компонент виконавської культури знаходить своє відображення у стимулюванні мотивації студента, яка включає як індивідуальні особливості (талант, темперамент), так і когнітивні характеристики (знання та вміння студента). Не слід забувати про фактори зовнішнього середовища (система освіти, освітні можливості), а також про риси особистості та навички особистості, а отже, про амбіційність у прагненні до мети, здатність ставити чіткі цілі, внутрішню мотивацію до виконавської діяльності високохудожніх музичних творів. На думку Сьюзан Халлам студенти формують свою практичну поведінку в контексті ситуації, в якій вони опинилися. На мотивацію поведінки певним чином також впливатимуть когнітивні процеси студента, тобто спосіб інтерпретації даних, отриманих із середовища» [8].

Щоб ефективно мотивувати студента до творчої діяльності, слід врахувати його індивідуальні фізичні, психічні особливості, мотивацію і прагнення та вплив навколишнього середовища, підбирати цікавий для нього художньо-педагогічний репертуар.

Інформаційно-комунікаційний компонент виконавської культури знаходить своє вираження у обізнаності студентів із творами мистецтва, у можливості за допомогою комунікації з викладачем сольного співу, іншими виконавцями, однокурсниками розширити власний художній тезаурус за допомогою не тільки «живого спілкування», а й за допомогою ІКТ. Із появою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій з'явилась можливість знайомити з власною творчістю за допомогою соціальних мереж Instagram, Facebook, музично-цифрових платформ: iTunes, Spotify, SoundCloud, YouTubeMusic. Відповідно до цього трансформується і сама виконавська культура. З'явилась нова каста «цифрових артистів», або онлайн артистів. І було б непогано, якби такі автори володіли музичними та інформаційно-комунікаційними технологіям у професійній сфері, пропагували духовні цінності. Також важливо, щоб майбутні артисти-вокалісти володіли знаннями музичних програм, які допоможуть записувати їм власні пісні.

Оцінно-рефлексивний компонент виконавської культури спонукає студента вокаліста не тільки відчути авторський задум, художній образ музичного твору, а й оцінити власне виконання твору, зробити самоаналіз виконавських успіхів та промахів. Твір, який побудований на власних переживаннях та досвіді справить більше враження на слухача ніж просто «проспіваний», необдуманий текст. Ніяка вокальна техніка та філігранні мелізми не допоможуть виконавцю донести творчий задум до слухача, якщо у пісню не вкладено душу.

Інтерпретаційно-виконавський компонент знаходить своє вираження у прагненні студентів до точної інтерпретації виконуваного твору. Виконавська інтерпретація виражається в творчому прочитанні музичного твору та його озвучуванні без порушення внутрішньої структури і заміни задуманого композитором інструментарію [8]. Виконання музичного твору неможливе без інтерпретації (вокальної, виконавської, художньої).

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

На основі аналізу наукових джерел було розкрито сутність таких понять як культура, музична культура, вокальна культура, виконавська культура. Висвітлено компонентну структуру виконавської культури вченими-музикознавцями: В. Корзуном, О. Андрейко, А. Михалюк, H. Згурською, Н. Ашмихіною та запропоновано власну компонентну структуру виконавської культури мотиваційно-ціннісний, інформаційно-комунікаційний, оцінно-рефлексивний, інтерпретаційно-виконавський, компоненти. Перспективи подальших наукових розвідок в цьому напряму будуть присвячені розробці критеріїв та показників перевірки сформованості виконавської культури у майбутніх артистів-вокалістів.

Список джерел

виконавська культура артист вокаліст

I. Андрейко О. І. Теорія та методика формування виконавської культури скрипаля у вищих мистецьких навчальних закладах: автореферат дис.... док. пед. наук: спец. 13.00.02 / О. І. Андрейко. К.: нПу імені М. П. Драгоманова, 2014. 46 с.

2. Ашихміна Н. В. Сутність і компонентна структура виконавської майстерності майбутніх учителів музики в процесі музично-інструментальної підготовки. Педагогічні науки. Вип. LXXXI. Том 1.2018. С. 115-119.

3. Gajda J. Czlowiek w swiecie kultury kultura w zyciu czlowieka. Wprowadzenie, w: Kultura wspolczesna a wychowanie czlowieka, red. D. Kulinowski, Lublin 2006. S. 13.

4. Білодід І. К. Словник української мови. Академічний тлумачний словник: URL: http://sum.in.ua/s/ kuljtura

5. Згурська Н. М. Формування музично-виконавської культури майбутнього вчителя: автореферат дис.... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 / Н. М. Згурська. К.: Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. К., 2001. 16 с.

6. Корзун В. В. Художня інтерпретація музичних творів як вищий щабель виконавської майстерності. Наукові записки, 2014. Вип. 120. C. 74-79.

7. Михалюк А. М. Формування виконавської культури майбутніх учителів музики засобами українського фортепіанного мистецтва: автореферат дис.... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 / А. М. Михалюк. К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2014. 20 с. ISSN Online: 2312-5829 Освітологічний дискурс, № 2 (29).

8. Москаленко В. Г Лекції з музичної інтерпретації. Киев: Клякса. 2012. 152 с.

9. Nowicka Ewa. Swiat czlowieka swiat kultury. Systematyczny wyklad problemow antropologii kulturowej. Warszawa: Wyd. Naukowe PWN, 1991. ss. 58-66.

10. Рудницька О. П. Педагогіка: загальна та мистецька: Навчальний посібник. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2005. 360 с.

11. Radocy R., & Boyle J. D. Psychological foundation sof musical behaviour. Illinois, United States of America, C. C. Thomas. 1979. 219 s.

12. Sicinski Andrzej. Styl zycia, kultura, wybor. Warszawa: Wyd. IFiS PAN, 2002. ss. 25, 26, 29.

13. Sztompka P (Slownik socjologiczny. 1000 pojcc. Okladka: Twarda. 2020. Kod ISBN: 9788324078325.

14. Tkaczuk T. Music inspirations in Prawda starowieku (Truth of the old days), part one of the tetralogy by

S. Vincenz [article@muzyczneinspiracje w prawdzie starowieku pierwszej czcsci tetralogii stanislawa vincenza] (2022) Poradnik Jezykowy, 2022 (1), pp. 289-299.

15. Utegalieva S. Musical instruments of the nomadic Turkic peoples. Nomadic culture at the turn of the centuries. Genesis and transformation: Abstracts of the reports of international conference, 2013. S. 78-80.

16. Hallam S. Motywacja douczeniasie. W: B. Kaminska, M. Zagrodzki (red.), Cwiczenie celowe i trzysta dia bieglosci. W: B. Kaminska i M. Zagrodzki (red.). Cwiczenie w rozwoju i dzialalnosci muzyka wykonawcy. Teoria, badania, praktyka. 2009. S. 157194. Warszawa: Akademia Muzycznaim. Fryderyka Chopina.

17. CHAPTER 5 Performing Culture Theory in Perspective: How Do Cultures Perform? 05-Bell-45471.qxd 1/11/2008 3:56 PM Page 115. URL: https://www. coursehero.com/file/92608741/Comm-333-CH-5pdf/

References

1. Andreiko, O. I. (2014). Teoriia ta metodyka formuvannia vykonavskoi kultury skrypalia u vyshchykh mystetskykh navchalnykh zakladakh. [Theory and methods of formation of the performance culture of a violinist in higher art educational institutions]. Kyiv.

2. Ashykhmina, N. V. (2018). Sutnist i komponentna struktura vykonavskoi maisternosti maibutnikh uchyteliv muzyky v protsesi muzychno-instrumentalnoi pidhotovky. Pedahohichni nauky. [The essence and component structure of performance skills of future music teachers in the process of musical-instrumental training. Pedagogical sciences]. Kherson.

3. Gajda, J. (2006). Czlowiek w swiecie kultury kultura w zyciu czlowieka. Wprowadzenie, w: Kultura wspolczesna a wychowanie czlowieka, red.

D. Kulinowski. [Gajda J. Man in the world of culture culture in man's life. Introduction, in: Contemporary culture and human upbringing]. Lublin.

4. Bilodid, I. К. Slovnyk ukrainskoi movy. Akademichnyi tlumachnyi slovnyk. [Dictionary of the Ukrainian language. Academic explanatory dictionary].

5. Zghurska, N. M. (2001). Formuvannia muzychnovykonavskoi kultury maibutnoho vchytelia. [Formation of musical and performing culture of the future teacher]. Kyiv.

6. Korzun, V. V. (2014). Khudozhnia interpretatsiia muzychnykh tvoriv yak vyshchyi shchabel vykonavskoi maisternosti. Naukovi zapysky. [Artistic interpretation of musical works as the highest level of performing skill. Proceedings]. Kyiv.

7. Mykhaliuk, A. M. (2020) Formuvannia vykonavskoi kultury maibutnikh uchyteliv muzyky zasobamy ukrainskoho fortepiannoho mystetstva. [Formation of performing culture of future music teachers by means of Ukrainian piano art]. Kyiv.

8. Moskalenko, VH., (2012). Lektsii z muzychnoi interpretatsii. Lectures on musical interpretation. [Lectures on musical interpretation]. Kyev.

9. Nowicka Ewa. Swiat czlowieka swiat kultury. Systematyczny wyklad problemow antropologii kulturowej. [The world of man the world of culture. A systematic lecture on the problems of cultural anthropology]. Warszawa.

10. Rudnytska, O. P (2005). Pedahohika: zahalna ta mystetska: Navchalnyi posibnyk. Navchalna knyha Bohdan. [Pedagogy: general and artistic. Textbook Bohdan]. Ternopil.

11. Radocy, R., & Boyle, J. D. (1979). Psychological foundation sof musical behaviour. [Psychological foundations of musical behaviour]. Illinois, United States of America.

12. Sicinski, А. Styl zycia, kultura, wybor. [Lifestyle, culture, choice]. Warszawa.

13. Sztompka, P (2020). Slownik socjologiczny 1000 pojec. [1000 concepts Authorbooks]. Krakow.

14. Tkaczuk, T. (2022). Music inspirations in Prawda starowieku (Truth of the old days), part one of the tetralogy by S. Vincenz. [Music inspirations in Old Age Truth, part one of the tetralogy by S. Vincenz]. Ivano-Frankivsk.

15. Utegalieva, S. (2013). Musical instruments of the nomadic Turkic peoples. Nomadic culture at the turn of the centuries. Genesis and transformation: Abstracts of the reports of international conference. [Musical instruments of the nomadic Turkic peoples. Nomadic culture at the turn of the centuries. Genesis and transformation]. Almaty, Kazakhstan.

16. Hallam, S. (2009). Motywacja douczeniasie. Cwiczenie celowe i trzysta dia bieglosci. Cwiczenie w rozwoju i dzialalnosci muzyka wykonawcy. Teoria, badania, praktyka. [Learning motivation. Purposeful exercise and three hundred for mastery. An exercise in the development and activity of the musician performer. Theory, research, practice]. Warsaw.

17. CHAPTER 5 Performing Culture Theory in Perspective: How Do Cultures Perform? [Performing Culture Theory in Perspective: How Do Cultures Perform?].

Размещено на Allbest.ru