Створення музики до фільму з використанням віртуальних електронних інструментів: теоретичні та практичні аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПВНЗ «Київський університет культури»

СТВОРЕННЯ МУЗИКИ ДО ФІЛЬМУ З ВИКОРИСТАННЯМ ВІРТУАЛЬНИХ ЕЛЕКТРОННИХ ІНСТРУМЕНТІВ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ

Безручко Олександр Вікторович

Доктор мистецтвознавства, професор

Горошко Олександр Олегович

Анотація

Розкрита специфіка роботи кінокомпозитора. Встановлено етапи компонування й обробки музики за допомогою віртуальних електронних інструментів в сучасній домашній студії. Описано комплектацію домашньої студії, необхідної для створення саундтреків. Наведено приклади творчості видатних кінокомпозиторів, що застосовують домашню студію з віртуальними електронними інструментами. Ключові слова: віртуальні електронні інструменти, синтезатор, бібліотека семплів, композитор, фільм, саундтрек.

Мета статті

Для вирішення наукової проблеми потрібно висвітлити риси творчості сучасних кінокомпозиторів, розкрити особливості створення саундтреків в реальному часі; визначити специфіку роботи домашніх студій, встановити етапи творчої роботи з компонування музики до кіно. Варто довести важливість уміння працювати на сучасному обладнанні і необхідність використання віртуальних музичних інструментів.

Методологія дослідження

У статті були застосовані такі методи: теоретичний - аналіз досліджень вітчизняних та закордонних авторів та наявних інформаційних джерел, метод синтезу та узагальнення отриманої інформації.

Наукова новизна

Вперше у вітчизняній науковій думці розглядаються особливості використання віртуальних електронних інструментів для створення музики до фільму, зроблений покроковий аналіз компонування музичного твору за допомогою лише студійного обладнання та віртуальних електронних інструментів. Автором статті піднімаються питання комплектації сучасної домашньої студії та її застосування. В дослідженні описуються практичні методи створення музики до популярних стрічок відомих західних кінокомпозиторів, володарів престижної нагороди «Оскар за найкращий саундтрек». Наголошується на використанні ними різних підходів до створення саундтреків: від електронної обробки відомих класичних творів до створення композицій за допомогою VSTi. В науковій роботі поєднується теоретичні відомості й власний практичний досвід.

Формулювання проблеми

Сучасний світ кіномузики не можна уявити без професійної музики, створеної композиторами для конкретних стрічок. Більшість митців використовують домашні студії з програмним забезпеченням та віртуальними інструментами, що дозволяє створювати якісний музичний супровід. В роботах закордонних дослідників описані комплектація домашніх студій та еволюція електронних віртуальних інструментів. На жаль, вітчизняна наукова думка не приділяє увагу подібним питанням. В інтерв'ю сучасних композиторів висвітлюються особливості їх творчого підходу, але технологічний бік залишається не поміченим. На сайтах виробників комп'ютерних програм та студійного обладнання, необхідних для творчої лабораторії кінокомпозитора, можна знайти відомості про їх вдосконалені версії, але така література носить часто рекламний характер. Отже недостатня вивченість специфіки створення музики до кіно за допомогою віртуальних електронних інструментів робить дане дослідження актуальним, результати якого можуть бути корисними, як для студентів, так і різних представників кіноіндустрії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Еволюцію британської звукозаписувальної студії з 1930 до 2015 року проаналізував Ф. Кірбі в своєму дисертаційному дослідженні «Еволюція та занепад традиційної студії звукозапису» (2015).

Сучасний дослідник К. Сюй в статті «Аналіз ролі саундреків у фільмах» розглянув різновиди саундтреків та їх роль у загальному розвитку сюжету кінофільмів (2022).

Питання зміни в індустрії звукозапису у зв'язку з розвитком поп-музики та появою нових технологій дослідив Н. Пріор в роботі «Програмні секвенсори та співаки-кіборги: популярна музика в цифровому гіпермодерні» (2009).

Практичне використання віртуальних електронних інструментів у створенні музики до фільмів на прикладі творчості семи композиторів проаналізуіві Б. Фурдуй в дисертаційному дослідженні «Віртуальна оркестровка: творча практика кінокомпозитора» (2019).

Новий підхід до створення сучасної музики для аудіовізуальних медіа запропонував С. Касанеллес і описав у своїй праці «Гіпероркестр: дослідження віртуального музичного ансамблю в кіно музиці, що виходить за межі реальності» (2015).

Засоби створення реалістичного звучання струнного оркестру за допомогою VSTi розглянув Ю. Салмі в дослідженні «Використання віртуальних інструментів на основі семплів для відтворення оркестрових струнних у кіномузиці» (2018).

О. Челсі в дисертаційному дослідженні «У звуці є тіло: тембр і втілення на перетині кіно, музики і танцю» розглянув роль тембру та образу інструменту в кіномузиці (2021).

Основний матеріал дослідження

«Фільм - це поєднання аудіовізуальної мови, а саундтрек до фільму є унікальним видом музичного мистецтва. Він відіграє важливу роль у фільмі, а його виробництво підтримується швидким розвитком кіноіндустрії», зазначає K. Xu в статті «Analysis of the Roles of Film Soundtracks in Films» (2022). В кіномистецтві виділяють декілька типів звукового й шумового оформлення, але найбільш вагомим є створення музичного супроводу, що відображає ідею фільму, характери героїв, їх взаємодію, почуття та ін.

Музика до кінофільмів - це ряд композицій, що написані спеціально для музичного супроводу стрічки. Такі твори є саундтреками і складають частину звукової доріжки фільму. У термінології кіноіндустрії, звукова доріжка - саундтрек (sound track) - це аудіозапис, який створили для фільму, мультфільму, відеогри, для читання книги. Саундтреками також називають збірники пісень з фільму, мюзиклу (2022). На сьогоднішній день існує багато композиторів, які працюють для створення композицій на замовлення до певного фільму.

Вирішальну роль в процесі створення саундтреків для фільмів відіграють віртуальні електронні інструменти (VSTi). Вони надають композиторам широкий набір інструментів та звуків, які значно прискорюють та збагачують музичний процес. Це дозволяє розширити звукові можливості та легко внести різноманітність у свою композицію.

Технологія VST (Virtual Studio Technology) була створена німецькою компанією Steinberg у 1996 році. На даний момент VST є одним з найпопулярніших форматів аудіо-плагінів (windows платформа). Для роботи плагіна необхідна програма DAW (Digital Audio Workstation) - програма хост - звуковий редактор або секвенсор. VST плагіни можна умовно розділити на VST - ефекти та VSTi - інструменти. Перші призначені для обробки звуку (еквалайзери, ревербератори, компресори тощо), а другі - для отримання звуку.

Стрімкий розвиток віртуальних синтезаторів відкриває великі можливості перед композиторами. VST - інструменти дозволяють отримати великий комплект музичних інструментів, маючи лише персональний комп'ютер зі спеціальними програмами. Їх розвиток сприяє вдосконаленню старих та появі нових музичних жанрів й стилів. З часом удосконалюється технічне та програмне забезпечення, яке дозволяє створювати музичні композиції, спрощувати процес їх створення.

В другій половині ХХ ст. для створення кіномузики композитору потрібно було важке й дорогоцінне студійне обладнання, а також ансамблі, оркестри й голоси вокалістів. В ХХІ ст. ситуація змінилась. Як зазначає Р. Кірбі: «Поєднання доступних технологій цифрового запису та криза на ринку записаної музики суттєво змінила студійний сектор у 21 столітті. Традиційна Студія звукозапису тепер вже не є основним місцем виробництва, як маленький Інтернет. Підключені студії на основі DAW - це нова парадигма студій» (2015, с. 2). Великі професійні студії залишились поза увагою кінокомпозиторів, а домашні студії в XXI ст. все частіше використовуються ними й допомагають отримати якісний результат завдяки розвинутим сучасним технологіям.

Технічне забезпечення сучасного кінокомпозитора включає обладнання, яке дає можливість здійснювати запис музичних інструментів, вокалу. Домашня студія має наступну комплектацію: персональний комп'ютер (ПК), мікшерний пульт, мікрофони, аксесуари для запису інструментів, MIDI - клавіатури та синтезатори. Для прослуховування музичного матеріалу використовуються колонки або навушники, які дозволяють з вищою точністю працювати з музичним матеріалом. Удосконалення технічного забезпечення сприяє покращенню сприйняття музики, її аналізу та запису музичних інструментів.

Обов'язковим компонентом домашньої студії є програмне забезпечення. Воно включає програми (звукові редактори), за допомогою яких можна робити запис і надалі проводити спеціальну обробку раніше записаних інструментів і вокалу. Програми, які дозволяють прослухати записаний матеріал, називаються плеєрами або програвачами. Програми, які дозволяють працювати з нотним текстом, називаються нотними редакторами. Для створення оркестровки виділяються кілька типів програм: програми-автоаранжувальники, програми-секвенсори, поп-конструктори тощо. Також можна виділити програми, які використовуються для створення власних програм, різних додатків до існуючих програм, плагінів.

З розвитком технічного та програмного забезпечення з'явилася можливість не тільки покращити процес та якість запису музичних інструментів, а також комбінувати класичні, традиційні, електромузичні та віртуальні інструменти. Віртуальні синтезатори вдосконалюються дуже швидко. Сьогодні існує безліч бібліотек з інструментами, які не тільки були синтезовані, а й записані із звуків й фраз реальних музичних інструментів. В ХХІ ст. такі бібліотеки дають змогу практично відтворити чи хоча б наблизитися до звучання симфонічного оркестру, використовуючи лише музичний комп'ютер. Як зазначав B. Furduj: «Деякі з цих інструментів здатні створювати музику, яка звучить реалістично, навіть якщо її створюють віртуально» (2015, с. 12). Однак технології ще не досягли рівня, коли програма повністю змогла б імітувати реальні музичні інструменти та гру музикантів. Музика до кіно об'єднує у собі великий спектр різноманітних музичних інструментів. Сучасні технології можуть дозволити комбінувати різні групи інструментів: традиційні, інструменти симфонічних та духових оркестрів, електронні інструменти та синтезатори. Сьогодні не можна уявити створення музики без знань у сфері музично-комп'ютерних технологій. Популярна ХХІ ст. електронна музика може бути створена просто за допомогою комп'ютера та спеціального програмного забезпечення. Обробка музичного матеріалу, що називається зведенням та мастерингом, також сьогодні можлива за допомогою лише віртуальних інструментів. Таким чином, сучасний кінокомпозитор в одній особі поєднує композитора й звукорежисера.

Процес створення саундтреку починається з пошуку музичного образу, що найбільше відповідає відеоряду. Наступним кроком є створення мелодії, відповідної за образом. Вона записується з використанням тембрів, обраних з бібліотеки семплів або звуків, створених самими композиторами. Таким чином, як зазначав B. Furduj починається «процес компонування кіномузики, під час якого професійні кінокомпозитори створюють оркестрові звуки за допомогою комп'ютерів, семплерів та віртуальної акустики на основі семплів інструментів для виконання музичних творів» (2019, с. 6).

Віртуальні синтезатори використовують різні алгоритми генерації звуку: субтрактивний (той, що віднімає), адитивний (підсумовуючий), FM-синтез, фізичне моделювання і найпоширеніший гібридний синтез-комбінація попередніх трьох. Також існують синтезатори, які не створюють звук, а використовують заздалегідь записані бібліотеки звуків. Це - семплери та ромплери, їх звукові бібліотеки можуть займати десятки гігабайт. Баланс та звучання оркестрових інструментів у звукових бібліотеках вже з самого початку сформовані розробниками, тож якщо не змінювати їх параметри, в результаті загальна розкладка інструментів буде відповідати професійним стандартам. На наступному етапі мелодія піддається розвитку, збагачується фактурою, досягає кульмінації і призводить до формування структури, що включає в себе закінчену музичну думку. Завершена музична композиція потребує додаткової обробки, яку можна зробити за допомогою різноманітних звукових ефектів, додавання динамічних відтінків, штрихів. Таку роботу необхідно провести з партіями всіх необхідних інструментів й голосів. Управління VST інструментом відбувається у реальному часі за допомогою зовнішнього midi контролера або доріжки автоматизації у секвенсорі. Композитор, змінюючи параметри синтезатора, змінює параметри звуку, такі як тембр, тривалість та інші. Останнім етапом є зведення оброблених партій й мастерінг.

Kexuan Xu у статті «Analysis of the Roles of Film Soundtracks in Films» виділяє чотири типи ролей у саундтреках до фільмів. Вони «натякають на розвиток сюжету фільму, передають атмосферу, виражають почуття і думки героїв, і стають іконою фільму» (2022). Для того, щоб створювати саундтреки різних типів для фільмів, композитору необхідно слухати якнайбільше академічної та медіа-музики: музику до фільмів, твсеріалів та ігор. Також потрібно професійно володіти оркестровкою. І тоді з часом, у автора виникає інтуїтивне, а не «цифрове» розуміння того, як має звучати музика. Багато в цьому допомагає аранжувальна школа кінця ХХ - початку ХХІ ст., що вплинула на сучасних композиторів своєю полістилістичністю. Важливо опанувати принципи створення музики в декількох напрямках, починаючи від форми і закі нчуючи створенням характерного звучання, що відповідає тому чи іншому стилю. «Глобальне завоювання комп'ютерів змінило спосіб створення майже всієї музики, що поширюється та виконується, оскільки звук дедалі більше кодується у двійкові форми даних» - вважає Н. Пріор (2009, с. 84).

В ХХІ ст. тисячі віртуальних синтезаторів створюються як окремими винахідниками, так і великими компаніями. В галузі електронної музики спостерігається тенденція витіснення VSTi «живих» синтезаторів.

Про використання віртуальних синтезаторів у своїх роботах заявляли всесвітньо відомі композитор Ханц Зіммер, рок-музикант Трент Резнор, транс діджей та продюсер Армін Ван Бюрен та ін.

Відомий кінокомпозитор Ханс Зиммер широко застосовує VSTi в створенні саундтреків. За час своєї діяльності він створив музику до багатьох фільмів, саундтреки до яких отримували високі нагороди: «Оскар» («Король Лев» (2019 рік виходу, режисер Джон Фавро), «Дюна» (2021 рік виходу, режисер Дені Вільньов)), «Золотий глобус» («Г ладіатор» (2000 рік виходу, режисер Рідлі Скотт), «Король Лев», «Дюна» (2021 рік виходу, режисер Дені Вільньов))), «Греммі» («Темний лицар» (2008 рік виходу, режисер Крістофер Нолан), «Король Лев» та ін.). Він використовує синтезатори і віртуальні оркестри для створення епічних та драматичних звукових картин. Так, його музика до фільму «Інтерстелар» (2014 рік виходу, режисер Крістофер Нолан) була нагороджена кінопремією «Сатурн» за кращий оригінальний саундтрек в 2014 році. Досвід відомого автора почали впроваджувати в серійне виробництво задля спрощення роботи іншим кінокомпозиторам. В 2016 році співробітники англійської технологічної компанії Spitfire Audio, що спеціалізується на створенні бібліотеки семплів віртуальних інструментів, розробили спільно з Хансом Циммером оркестрову струнну бібліотеку Spitfire Audio Hans Zimmer Strings. Бібліотека нараховує 184 Гб семплів, 344 віртуальних музикантів, 234 пресети, 147 технік і до 26 варіантів позиціонування мікрофона в оркестровому залі (2023).

За інформацією офіційного сайту Spitfire Audio, запис оркестру здійснили в лондонській студії AIR Studios, а сам інструмент створений «композиторами для композиторів» (2023).

Тембр інструмента в кіномузиці останнім часом виходить на передній план і є важливим доповненням відеоряду за думкою О. Челсі «...втілені аспекти музичного тембру та метр зливаються з іншими кінематографічними елементами» (2021, с. 270) До складу Spitfire Audio Hans Zimmer Strings входять десятки віолончелей, скрипок, контрабасів та альтів з можливістю точного позиціонування музикантів та великим набором технік гри та артикуляцій для максимальної гнучкості роботи. Як зазначає Ю. Салмі: «Використання віртуальних інструментів для оркестрових струнних, ймовірно, продовжиться через збільшення виробництва кіномузики. Основні причини - наявність високої якості програмного забезпечення та економічні міркування щодо витрат виробництва. Це створює попит на композиторів та аудіоінженерів, здатних забезпечити якість оркестровки цими інструментами» (2018, с. 17).

Підхід до створення саундтреків американського рок-музиканта, композитора і продюсера Трента Резнора відрізняється оригінальністю й винахідливістю. В основі творчого методу митця лежить комбінований підхід, що включає створення авторської електронної музики за допомогою відомої програми Pro Tools; електронні обробки відомих класичних творів, використання саморобних шумових ударних інструментів; міксування окремих реплік персонажів фільмів з піснями відомих рок -гуртів. Також лідер Nine Inch Nails використовує пісні з різних альбомів свого гурту. Т. Резнор приймав активну участь в розробці звукових ефектів для кіно. Так, працюючи над озвучуванням фільму «Зникла» (2014 р., режисер Девід Фінчер) композитор часто використовував саморобні коробочки з мікрофонами всередині та різні пристрої, що видавали нестабільний тріск та постукування, необхідні для створення моторошної атмосфери стрічки. В фільмі «Соціальна мережа» (2010 р. виходу, режисер Девід Фінчер) за допомогою віртуальних електронних інструментів Т. Резнор зробив оригінальну електронну обробку відомого твору Е. Гріга «В печері гірського короля». За саундтрек до нього, створений разом з композитором А. Россом він отримав «Оскар за найкращу музику до фільму». Другий «Оскар» композитор отримав за музику до дитячої анімаційної стрічки «Душа» (2020 р., режисер Піт Докер) в 2020 році, де використано багато джазових композицій і авторської музики, що зображає життя в потойбічному світі, створеної за допомогою електронних віртуальних інструментів.

Висновки

Нами проаналізовано специфіку роботи сучасного кінокомпозитора. За допомогою аналізу іноземних джерел, напрацювань інших дослідників та власного досвіду роботи детально висвітлені особливості комплектації домашньої студії, принцип роботи з віртуальними електронними інструментами, а також окреслені шляхи створення й обробки високохудожніх саундтеків. В статті було висвітлено характерні риси творчості видатних сучасних кінокомпозиторів.

Розвиток персонального комп'ютеру і мережевих технологій змінили індустрію звукозапису. Великі студії заміняють маленькі домашні з ПК, мікшерним пультом, мікрофонами, аксесуарами для запису інструментів, MIDI-клавіатури та синтезатори та навушниками або колонками. У сучасному цифровому світі існує багато типів віртуальних електронних інструментів, яких, з кожним роком, стає дедалі більше. Вони мають різні властивості та призначення. Деякі здатні лише змінювати звукову хвилю і відтворювати її, а інші можуть імітувати звучання реальних музичних інструментів, їх тембри і навіть особливості звуковидобування. VSTi-інструменти дозволяють отримати великий комплект музичних звуків, використовуючи персональний комп'ютер зі спеціальними програмами. Також їх розвиток сприяє появі нових музичних жанрів. В статті були наведені нестандартні підходи до створення саундреків видатними сучасними кінокомпозиторами, особливості комплектації домашньої студії, принцип роботи з віртуальними електронними інструментами, а також окреслені шляхи створення й обробки музичного матеріалу.

Джерела

1. Kirby, P. R., 2015. The Evolution and Decline of the Traditional Recording Studio. Liverpool: University of Liverpool Press. 438 р.

2. Casanelles, S., 2015. The Hyperorchestra: A Study Of A Virtual Musical Ensemble In Film Music That Transcends Reality. New York: New York University.

3. Chelsea, O., 2021. There is a Body in the Sound: Timbre and Embodiment in the Overlap of Film, Music, and Dance. University of Oregon.

4. Furduj, B., 2019. Virtual orchestration: a film composer's creative practice: PhD dissertation. Douglas. 333 p.

5. Prior, N., 2009. Software Sequencers and Cyborg Singers: Popular Music in the Digital Hypermodern [online] <https://www.academia.edu/! 82753/Software_Sequencers_and_Cyborg_Singers_Popu>[Accessed 26 September 2023]

6. Salmi, J., 2018. Using sample-based virtual instruments to produse orchestral strings in film music: bachelor's thesis. Tampere.

7. Spirfire Audio. Hans Zimmer [online] <https: //www.spitfireaudio.com/hans-zimmer?gclid=Cj0KCQiAuqKqBhDxARIsAFZELmLztIjd9JjSXepXcO4PEЈ3HCU4x9r4zGsNDR35s4UG8PCO6yhe2NtoaAtnDEALw_wcB>[Accessed 6 November 2023]

8. Xu, K., 2022. Analysis ofthe Roles ofFilm Soundtracks in Films [online] <https://www.atlantis-press.com/article/125974216.pdf>[Accessed 26 September 2023].

Размещено на Allbest.ru