Капельмейстерська діяльність Ю. Юрьяна в музичному житті Харкова межі ХІХ-ХХ століття
Висвітлення основної специфіки професійної самореалізації Ю. Юрьяна як одного з адептів академічного музичного мистецтва в межах реалізації капельмейстерської діяльності. Особливість поширення музичного професіоналізму в аматорському середовищі Харкова.
Рубрика | Музыка |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 20.10.2024 |
Размер файла | 25,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Харківська державна академія культури
Капельмейстерська діяльність Ю. Юрьяна в музичному житті Харкова межі ХІХ-ХХ ст.
Ю.І. Лошков
м. Харків, Україна
Анотація
Ю. І. Лошков. Капельмейстерська діяльність Ю. Юрьяна в музичному житті Харкова межі ХІХ- ХХ ст.
З'ясовано специфіку та роль капельмейстерської діяльності Ю. Юрьяна в музичному житті Харкова межі ХІХ-ХХ ст. Введено до наукового обігу мистецтвознавства маловідомі, раніше не оприлюднені факти з музичної історії Харкова, що висвітлюють специфіку професійної самореалізації Ю. Юрьяна як одного з адептів академічного музичного мистецтва в межах реалізації капельмейстерської діяльності. З'ясовано, що капельмейстерська діяльність здійснювалася Ю. Юрьяном у Харкові протягом 1890-1906 рр. як прагнення до професійної само- реалізації. Вплив капельмейстерської діяльності Ю. Юрьяна простежується в контексті: поширення музичного професіоналізму в аматорському середовищі Харкова, застосування в ХМУ як різновиду виконавської практики духового оркестру, успішного продовження традиції літніх симфонічних концертів у місті як мистецького явища.
Ключові слова: академічне музичне мистецтво, музичне виконавство, інструментальне виконавство, духовий оркестр, симфонічний оркестр, капельмейстерська діяльність, Харків, професіоналізм, аматорство, репертуар.
Abstract
Yu. Loshkov. Kapellmeister's activity of J. Jurjans in musical life of Kharkiv at the turn of the XIX and XX centuries
The purpose of the article is to clarify the specifics and role of J. Jurijans' kapellmeister's activity in the musical life of Kharkiv at the turn of the XIX and XX centuries.
The methodology of the research is based on a combination of historical, systematic and art- historical approaches, empirical and comparative methods of analysis, the application of which ensures the determination of the specifics and role of the kapellmeister's activity of J. Jurijans in the musical life of Kharkiv at the turn of the XIX and XX centuries.
The scientific novelty lies in the introduction into the scientific circulation of art history of little-known, previously undisclosed facts from the musical history of Kharkiv, which highlight the specifics of J. Jurijans' professional self-realization as one of the adepts of academic musical art within the framework of his kapellmeister's activitiy.
Conclusions. In the course of the research, it was found out that J. Jurijans' carried out his kapellmeister's activities in Kharkiv from 1890 to 1906 striving for professional self-realization. Having started this path by working with an amateur children's wind orchestra, the musician then professionalized to lead the wind orchestra of the students of KhMU; the next step was to work out the specifics of leading a symphony orchestra, first with an amateur team and, finally, with a daily practicing orchestra of professional musicians. The specified professionalization was carried out in the context of J. Jurijans' development of the kapellmeister's functions: organizational (selection of talented children, then professional musicians, to the orchestra, solving issues of the rehearsal process and concert practice), pedagogical (preparing children to play in the orchestra), educational (instilling a culture of learning highly artistic repertoire based on the ideological foundations of academic music), repertoire creator (implementation of repertoire policy based on public reproduction of academic music), performing and conducting (direct management of the process of music reproduction during concert performances). The influence of J. Jurijans' kapellmeister's activity can be traced in the context: the spread of musical professionalism in the amateur environment of Kharkiv, its use in KhMU as a type of performance practice of the wind orchestra, the successful continuation of the tradition of summer symphony concerts in the city as an artistic phenomenon.
Keywords: academic musical art, musical performance, instrumental performance, wind orchestra, symphony orchestra, kapellmeister's activity, Kharkiv, professionalism, amateurism, repertoire.
Постановка проблеми
Українсько-європейські зв'язки в музичному Харкові актуалізуються з кінця ХVІІІ ст., що виявилося в запрошенні кваліфікованих педагогів з Європи в місцеві освітні заклади. З 1870-х рр. цей процес набув якісних змін, зумовлених діяльністю першого професійного музичного освітнього закладу на чолі з відомим митцем І. І. Слатіним, політика якого в підборі педагогічних кадрів базувалася на критеріях професіоналізму, що зумовило залучення до фахової підготовки молодих харківських музикантів, вітчизняних, європейських талановитих освічених митців. У різні роки в харківському музичному освітньому закладі працювали представник німецької музичної культури Г. А. Гек, вихованець Амстердамської консерваторії К. Ф. Брінкбок, випускник Празької консерваторії Ф. В. Кучера, видатний італійський музикант Ф. Бугамеллі, латиські професійні музиканти, брати А. А. та Ю. А. Юрьяни. Діяльність цих митців, як і вітчизняних педагогів музичного освітнього закладу, не обмежувалася лише викладанням; вони посідали провідні місця в музичному житті міста, проявляючи себе у виконавській практиці, організації мистецьких проєктів, різноманітних музичних колективів як професійних, так і аматорських. Вивчення здобутків таких митців сприяє осмисленню ролі особистості в культуротворчих процесах та специфіки українсько-європейської комунікації межі ХІХ-ХХ ст. У цьому контексті актуальною є розвідка специфіки професійної самореаліза- ції Ю. Юрьяна в Харкові протягом понад 20 років, у якій важливе місце посідало керівництво оркестровими колективами, що сприятиме як оптимізації творчого портрету латиського митця, так і осмисленню контактів між представниками європейської та вітчизняної культур.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Увагу дослідників привертала передусім діяльність старшого з братів -- Андреаса, або Андрія Андрійовича Юрьяна (1856-1922). Так, у 1955 р. в Ризі вийшла друком монографія О. Гравіті- са, де композиторська, виконавська та організаційна діяльність А. Юрьяна розглядається в контексті становлення професійного музичного мистецтва Латвії та побіжно згадуються інші представники сімейної династії. Відзначаючи роль А. Юрьяна в становленні виконавства на мідних духових інструментах у Харкові, І. Яку- стіді лише згадував імена його братів -- Юрія, Паула і Петера (Якустиди, 1992, с. 182-197). Ім'я Юріса або Юрія Андрійовича Юрьяна (18611940), як одного з представників духового музичного мистецтва України кінця ХІХ -- початку ХХ ст., згадується у фундаментальній праці вітчизняного науковця В. Богданова (Богданов, 2012, с. 36, 100). Нарешті, автор дисертаційного дослідження, присвяченого духовому виконавству Харкова ХVПІ -- початку ХХ ст., О. Овчар приділив увагу професійній характеристиці Ю. Юрьяна, зупинившись передусім на окресленні виконавської та педагогічної діяльності митця в період його роботи в Харківському музичному училищі (надалі -- ХМУ) (Овчар, 2016, с. 96-100). професійний академічний музичний капельмейстерський
Важливим інформаційним джерелом щодо осмислення специфіки капельмейстерської діяльності латиського музиканта в Харкові стали публікації в тогочасній місцевій пресі, які тією чи іншою мірою сприяють вирішенню проблеми.
Мета статті -- з'ясувати специфіку та роль капельмейстерської діяльності Ю. Юрьяна в музичному житті Харкова межі ХІХ-ХХ ст. Об'єктом дослідження є музична культура Харкова останніх десятиліть ХІХ -- початку ХХ ст., предметом -- специфіка капельмейстерської діяльності Ю. Юрьяна.
Виклад основного матеріалу дослідження
За рекомендацією старшого брата, Ю. Юрьян як вихованець Петербурзької консерваторії в 1885 р. був запрошений до ХМУ на посаду викладача мідних духових інструментів (валторна, корнет, труба, тромбон). Про рівень володіння інструментом свідчить запрошення Ю. Юрьяна після закінчення консерваторії в 1883 р. на місце 1-ї валторни в оркестрі Петербурзького імператорського оперного театру. Утім, честолюбні прагнення до публічної самореалізації як соліста зумовили відмову молодого музиканта від престижної посади в оркестрі та зосередженість Ю. Юрьяна на концертних виступах у містах Прибалтики (Наука, Литература и Искусство, 1888). У Харкові центральне місце в професійній самореалізації латиського музиканта посідали педагогічна діяльність та виконавська практика як валторніста -- соліста і ансамбліста. У сфері музичної педагогіки Ю. Юрьян не обмежувався навчанням грі лише на мідних духових інструментах. Так, в останні роки ХІХ ст. музикант займався навчанням грі на цитрі (Реклама, 1898; Реклама, 1899) -- струнному інструменті, доволі популярному на той час у побутовому музикуванні. У професійній практиці митця траплялись випадки участі в академічних концертних заходах, на яких він грав на органі (Овчар, 2016, с. 100).
Володіння грою на різних музичних інструментах було традиційним для поширеної на той час в оркестровій практиці т. зв. капельмейстерської діяльності, специфіку якої опановували вихованці класів духових інструментів -- майбутні оркестранти та керівники військових оркестрів. Однією з основних компетентностей капельмейстера була здатність організовувати та керувати музичним колективом (Loshkov, 2019, р. 44-66), із чим, принаймні, у процесі спостереження за тогочасною оркестровою практикою як можливою сферою подальшої професійної самореалізації, стикався Ю. Юрьян. Зокрема, молодий музикант з 1889 р. активно співпрацював із симфонічним оркестром Харківського університету як соліст-валторніст (Сад Коммерческого клуба, 1906). У зв'язку з необхідністю якісної підготовки до публічної репрезентації п'єс з акомпанементом оркестру, Ю. Юрьян відвідував репетиції музичного колективу, основу якого становили студенти-аматори. Відсутність у таких оркестрантів навичок, яких набувають майбутні професійні музиканти в процесі здобуття освіти (техніка гри на інструменті, досвід колективного музикування тощо), зумовлювала виконання керівником оркестру -- колегою Ю. Юрьяна по ХМУ, віолончелістом А. фон Гленом -- відповідних капельмейстерських функцій. Цілком ймовірно, що під час репетицій Ю. Юрьян допомагав керівникові досягати якісного засвоєння оркестрових партій виконавцями на духових інструментах. До того ж, брак «духовиків» серед студентів-аматорів потребував запрошення музикантів театральних оркестрів, що передбачало матеріальні витрати. Логічно припустити, що А. фон Глен, який керував студентським оркестром на альтруїстичних засадах, залучав Ю. Юрьяна до виконання оркестрових партій.
Отже, співпраця з оркестром Харківського університету сприяла осмисленню молодим музикантом специфіки роботи з аматорським колективом. Незабаром Ю. Юрьян застосовував свої знання та досвід як керівник духового оркестру при Олександрівському притулку для хлопчиків. Кореспондент місцевої газети писав, що за ініціативи голови Харківського благодійного товариства, на утриманні якого перебував притулок, з березня 1889 р. розпочалося навчання вихованців грі на духових інструментах, яке здійснював запрошений капельмейстер одного з військових підрозділів, що розташовувався в Харкові, Крауппе, та був придбаний комплект оркестрових інструментів. У серпні того року колектив складався з 24 хлопчиків та «струнко виконував багато п'єс» (Ученический оркестр музыки, 1889).
Утім, Крауппе припинив співпрацю з притулком і оркестр певний час не функціонував, поки в листопаді 1889 р. його не очолив Ю. Юрьян. Харківська преса з ентузіазмом відгукнулася на відновлення діяльності дитячого оркестру, убачаючи в цьому перспективи для вихованців притулку в подальшій соціалізації, зокрема на військовій службі (Местная хроника, 1890, Жовтень). Майже рік Ю. Юрьян займався формуванням виконавського колективу, здійснюючи весь обсяг капельмейстерських функцій (Loshkov, 2019, р. 44-66): відбирав талановитих хлопчиків, займався їх музичною підготовкою. Рецензент писав, що вихованці отримували «корисні відомості, як теоретичні, так і практичні» (Местная хроника, 1890, Жовтень), тобто керівник не лише навчав дітей грати на музичних інструментах, а й викладав нотну грамоту, елементарну теорію музики, що було нетиповим для колективного музикування в загальноосвітніх закладах того часу (Богданов, 2012, с. 36). Матеріалом, на якому напрацьовувалися навички оркестрової гри, були твори К. М. Вебера, Ф. Шуберта, Р. Вагнера, Ф. Зуппе, які, «за відгуками фахівців, виконувалися вельми непогано» (Местная хроника, 1890, Жовтень), що свідчить про виховання Ю. Юрьяном в оркестрантів виконавської культури в контексті опанування високохудожнього академічного репертуару.
Звичайно, як керівник оркестру, Ю. Юрьян здійснював диригентську функцію. До речі, харківська преса стверджувала, що музикант мав диригентську практику, якої він набув під час виступів з оркестрами в латвійських містах (Театр и музыка, 1906, Березень). Перший публічний виступ дитячого духового оркестру під керівництвом Ю. Юрьяна відбувся у вересні 1890 р. під час урочистого заходу в Олексан- дрівському притулку, коли у виконанні колективу прозвучали декілька п'єс, зокрема марші Ф. Шуберта та Р. Вагнера з опери «Тангейзер». Рецензент відзначав, що «кращого виконання від дітей не можна й бажати», та висловлював подив щодо блискучих результатів, досягнутих керівником за короткий термін (Местная хроника, 1890, Вересень).
17.10.1890 р. духовий оркестр Олександрів- ського притулку виступив із сольним концертом на одному з найпрестижніших концертних майданчиків Харкова -- у залі Комерційного клубу. Програму виступу склали оркестрові твори М. Глінки, К. М. Вебера, Ф. Шуберта, Р. Вагнера, М. Бруха, Ф. Зуппе. Рецензент відзначав, що заявлена в афіші «витончена й складна програма» викликала упереджене ставлення до дитячого колективу, що існував лише рік, утім вже після перших номерів «сумніви перетворилися в повне захоплення». Таке враження автор обґрунтовував як якістю відтворення музики («технічно чисто, з необхідними відтінками», ясність виконання басами швидких фігурацій, м'який тон мідних духових інструментів), так і виразністю гри. Рівень виконавської майстерності оркестру критик зумовлював професіоналізмом («витонченим знанням справи») та старанністю молодого керівника колективу, який, співпрацюючи з притулком безоплатно, займався з хлопчиками навіть у канікулярний час (Театр и музыка, 1890, Жовтень).
Попри те, що колективне інструментальне музикування доволі успішно культивувалося в закладах освіти Харкова з початку ХІХ ст., приклад духового оркестру в Олександрівському притулку був винятковим за якісними чинниками. Це підкреслював критик, висловлюючи побажання, щоби дитячий оркестр Ю. Юрьяна став взірцем для музичних колективів інших освітніх закладів (Театр и музыка, 1890, Жовтень). Із цією метою концерт духового оркестру був повторений 04.11.1890 р. «спеціально для місцевої учнівської молоді» (Местная хроника, 1890, Листопад).
Увагу харківської музичної критики привернули виступи духового оркестру Олексан- дрівському притулку на початку 1892 р., коли в Харківському оперному театрі відбулися два концерти колективу (11.01 та 02.03). За час після публічних виступів оркестру восени 1890 р. Ю. Юрьян покращив виконавський рівень колективу, завдяки збереженню персонального складу оркестрантів. В анонсі концертів зазначалося, що виконавцями музичного колективу є хлопчики 11-15 років, які навчаються музиці два роки (Театр и музыка, 1892, Березень, 2). Це водночас сприяло суттєвому оновленню репертуару, перекладення якого для духового оркестру здійснив Ю. Юрьян (Театр и музыка, 1892, Січень).
Як і в 1890 р., в обох концертах прозвучала одна програма, два відділення якої складали увертюра «Егмонт» Л. Бетховена, Фантазія та Фінал з опери «Життя за царя» М. Глінки, балада «Лісовий цар» Ф. Шуберта, Весільний марш з музики до комедії В. Шекспіра «Сон в літню ніч» Ф. Мендельсона, “Goveadov et Andalouse” із сюїти «Костюмований бал» А. Рубінштейна, Великий войовничий марш і бойовий гімн з опери «Рієнці» Р. Вагнера та Гімн до співочого свята А. Юрьяна (Театр и музыка, 1892, Січень); останні два твори виконувалися в Харкові вперше (Театр и музыка, 1892, Березень, 2).
І ці концерти отримали схвальні відгуки харківської преси. Наголошуючи на «величезних успіхах» дитячого оркестру за два роки діяльності під керівництвом Ю. Юрьяна, критик обґрунтовував своє твердження тим, що виконання складної музики Л. Бетховена, Ф. Шуберта та Р. Вагнера було «не тільки струнким, а навіть, витонченим» (Театр и музыка, 1892, Березень, 6). Якщо в 1890 р. автор рецензії писав, що дитячий колектив Олександрівського притулку грає не гірше ніж кращі провінційні військові оркестри (Театр и музыка, 1890, Жовтень), то в 1892 р. стверджувалося: «за чистотою строю (особливо у верхньому регістрі кларнетів), м'якості спільного звучання та музикальності виконання, він стоїть вище звичайних військових оркестрів» (Театр и музыка, 1892, Березень, 6).
Наступною появою перед харківською публікою була участь духового оркестру притулку в березні 1896 р. в духовному концерті, який традиційно відбувався в Євангелічно-лютеранській церкві Харкова. Організаторами цих заходів були брати А. та Ю. Юрьяни, які постійно піклувалися про художній рівень концертів, запрошуючи для участі в них провідних музикантів. Так, у духовному концерті 03.03.1896 р. брали участь випускник Петербурзької консерваторії, органіст Іозуус, викладачі ХМУ баритон М. Тихонов та віолончеліст С. Глазер, валторністи А. і Ю. Юрьяни (Театр и музыка, 1896, Березень, 2). У цьому заході, присвяченому виключно духовно-інструментальній музиці, взяв участь дитячий колектив Олександрівського притулку (32 музиканти), «вельми задовільно» виконавши перекладені для духового оркестру А. і Ю. Юрьянами хорали лютеранського богослужіння “Wachet auf” та “Еіпє feste Burg” (Театр и музыка, 1896, Березень, 6).
Вочевидь, керівництво духовим оркестром Олександрівського притулку на безоплатній основі не давало можливості Ю. Юрьяну постійно приділяти необхідну увагу для роботи з дітьми, основна професійна діяльність якого була пов'язана з викладанням в ХМУ та активною виконавською практикою. Несприятливим було й те, що оренда концертних зал у місті для виступів також вимагала вкладання коштів, які не могли надаватися притулком, оскільки той існував за рахунок благодійності. До речі, усі концерти дитячого аматорського колективу на міській сцені були благодійними, а зібрані кошти спрямовувалися на функціонування притулку (Местная хроника, 1890, Жовтень). Тому виступи оркестру обмежувалися, здебільшого, участю в заходах, що відбувалися безпосередньо в притулку. Наприклад, на початку січня 1895 р. оркестр грав на новорічні свята (Елка в Александровском приюте, 1895, Січень), а наприкінці березня наступного року -- під час виставки учнівських робіт закладів Харківського благодійного товариства (Театр и музыка, 1896, Березень, 6).
Ймовірно, не всі концертні виступи дитячого аматорського колективу фіксувалися харківською пресою. Так, у 1896 р. в харківському музичному магазині В. Гергарда продавався створений Ю. Юрьяном «Ювілейний марш з нагоди п'ятдесятиріччя Харківського благодійного товариства (1843-1893)», що опосередковано свідчить про виконання цього твору духовим оркестром у ювілейних заходах організації, під егідою якої функціонував Олександрівський притулок. У повідомленні наголошувалося, що весь виторг від продажу маршу, виданого за рахунок благодійного товариства, буде спрямований на користь притулку (Театр и музыка, 1896, Грудень).
Капельмейстерські успіхи Ю. Юрьяна з дитячим аматорським колективом сприяли формуванню його професійного авторитету як керівника оркестру: у 1896 р. під час урочистостей до 25-річчя ХМУ виступив духовий оркестр учнів училища під орудою Ю. Юрьяна, виконавши написаний до ювілею керівником музичний твір «Привітання» (Юбилей музыкального училища, 1896). Тобто тривала практика керівництва оркестром певного інструментального складу стала стимулом якісного розширення сфери са- мореалізації Ю. Юрьяна, зокрема у виконанні капельмейстерської функції творця репертуару, що виявилося у створенні власних оркестрових творів. Так, у 1898 р. в Харкові відбулося шкільне свято деревонасадження, ініційоване органами державної влади, що зумовило його активне висвітлення в пресі. Під час святкування виступив хор учнів харківських шкіл з об'єднаним оркестром вихованців повітового училища та
Олександрійського дитячого притулку, виконавши гімн, музику якого написав Ю. Юрьян (Праздник древонасаждения, 1898).
До керівництва аматорськими музичними колективами Ю. Юрьян повернувся в 1905 р., очоливши симфонічний оркестр при Товаристві допомоги нужденним учням Харківської 3-ї гімназії. У березні того року преса зазначала: «Бажаючи допомогти Товариству, всю нелегку працю з організації та підготовки цього оркестру люб'язно взяв на себе старший викладач Харківського музичного училища Ю. А. Юрьян, завдяки досвідченому і вмілому керівництву якого оркестр являє собою струнке ціле та в змозі виконувати навіть такі складні твори, як, наприклад, симфонічні частини з опер Вагнера». До складу колективу, який налічував понад 50 осіб, увійшли вихованці різних років та педагоги цього освітнього закладу (Театр и музыка, 1905, Березень). 30.03.1905 р. новостворений оркестр взяв участь у концерті на користь бідних учнів 3-ї гімназії (Реклама, 1905). З тією ж метою Ю. Юрьян влаштував концерт аматорського колективу в харківському залі дворянського зібрання через рік -- 16.03.1906 р. (Театр и музыка, 1906, Березень, 8).
Майже 15-річна практика керівництва духовими оркестрами в поєднанні з досвідом гри в колективах із симфонічним інструментальним складом (Овчар, 2016, с. 96) У 1892 р. Ю. Юрьян залучався до складу оркестру Харківської опери (Итоги, 1892, 25.02). стали чинниками розширення професійної самореалізації митця. Улітку 1906 р. Ю. Юрьян, як авторитетний у Харкові капельмейстер, очолив літні симфонічні концерти в саду Комерційного клубу, започатковані за кілька років до того Ф. Кучерою. Здійснивши значний обсяг організаційної діяльності, Ю. Юрьян забезпечив високопрофесійний склад оркестрантів (Театр и музыка, 1906, Квітень). Щоденні виступи симфонічного оркестру розподілялися за тематикою: по вівторках -- вечори солістів, четвергах -- симфонічні концерти, суботах -- вечори вальсів і опереток, неділях -- дитячі симфонічні ранки та великі святкові концерти ввечері (Сад Коммерческого клуба, 1906). Діяльність Ю. Юрьяна як керівника літніх симфонічних концертів 1906 р. у мистецькому аспекті була позитивно оцінена харківською музичною критикою (Театр и музыка, 1906, Вересень).
Висновки
Отже, капельмейстерська діяльність здійснювалася Ю. Юрьяном в Харкові протягом 1890-1906 рр. у контексті прагнення до професійної самореалізації. Розпочавши цей шлях роботою з аматорським дитячим духовим оркестром, музикант, осмислюючи набутий досвід, вийшов на рівень керівництва духовим оркестром учнів ХМУ; наступним кроком стала самореалізація митця в ролі керівника симфонічного оркестру, спочатку з аматорським колективом і, нарешті, з оркестром професійних музикантів, який щоденно практикувався. Означена професіоналізація здійснювалася в контексті опрацювання Ю. Юрьяном капельмейстерських функцій: організаційної (відбір талановитих дітей, потім професійних музикантів, до складу оркестру, вирішення питань репетиційного процесу та концертної практики), педагогічної (підготовка дітей до гри в оркестрі), виховної (прищеплення культури опрацювання високохудожнього репертуару на ідейних основах академічної музики), творця репертуару (здійснення репертуарної політики на базі публічного відтворення академічної музики), виконавсько-диригентської (безпосереднє керівництво процесом відтворення музики під час концертних виступів). Вплив капельмейстерської діяльності Ю. Юрьяна простежується в контексті: поширення музичного професіоналізму в аматорському середовищі Харкова, застосування в ХМУ як різновиду виконавської практики духового оркестру, успішного продовження традиції літніх симфонічних концертів у місті як мистецького явища.
Подальше вивчення професійних аспектів діяльності провідних музикантів, які функціонували на теренах України у ХІХ-ХХ ст., сприятиме осмисленню мистецької практики, яка формувала специфіку національної музичної культури.
Список посилань
1. Богданов, В. (2012). Історія духового музичного мистецтва України: від найдавніших часів до початку ХХ ст. (Т 2). Основа.
2. Елка в Александровском приюте. (1895, Січень, 10). Южный край.
3. Итоги русской оперы в Харькове за последний сезон. (1892, Лютий, 25). Южный край.
4. Местная хроника. (1890, Вересень, 10). Южный край.
5. Местная хроника. (1890, Жовтень, 17). Южный край.
6. Местная хроника. (1890, Листопад, 3). Южный край.
7. Наука, Литература и Искусство. (1888, Листопад, 11). Харьковские губернские ведомости.
8. Овчар, О. П. (2016). Духове виконавство у Харкові ХУІІІ -- початку ХХ століття: етапи еволюції [Дисертація кандидата, ХНУМ ім. І. П. Котляревського]. Аладдин -- Принт.
9. Праздник древонасаждения. (1898, Лютий, 3). Южный край.
10. Реклама. (1898, Серпень, 26). Южный край.
11. Реклама. (1899, Серпень, 19). Южный край.
12. Реклама. (1905, Березень, 30). Южный край.
13. Сад Коммерческого клуба. (1906, Апрель, 26). Южный край.
14. Театр и музыка. (1889, Березень, 6). Южный край.
15. Театр и музыка. (1890, Жовтень, 21). Южный край.
16. Театр и музыка. (1892, Січень, 4). Южный край.
17. Театр и музыка. (1892, Березень, 2). Южный край.
18. Театр и музыка. (1892, Березень, 6). Южный край.
19. Театр и музыка. (1896, Березень, 2). Южный край.
20. Театр и музыка. (1896, Березень, 6). Южный край.
21. Театр и музыка. (1896, Грудень, 8). Южный край.
22. Театр и музыка. (1905, Березень, 24). Южный край.
23. Театр и музыка. (1906, Березень, 8). Южный край.
24. Театр и музыка. (1906, Квітень, 10). Южный край.
25. Театр и музыка. (1906, Вересень, 2). Южный край.
26. Ученический оркестр музыки. (1889, Серпень, 12). Харьковские губернские ведомости.
27. Юбилей музыкального училища. (1896, Листопад, 4). Южный край.
28. Якустиди, И. (1992). Кафедра духовых и ударных инструментов. В Харьковский институт искусств: 19171992. (с. 182-197).
29. Loshkov, Yu. (2019). System signs of a kapellmeister's activity. The issues of culture and arts in the interpretation of modern humanities knowledge. Liha-Pres.
References
1. Bogdanov, V (2012). History of brass music art of Ukraine: from ancient times to the beginning of the twentieth century (Vol. 2). Osnova. [In Ukrainian].
2. Christmas tree at the Alexander shelter. (1895, January 10). Yuzhny krai. [In Russian].
3. Results of the Russian opera in Kharkov for the last season. (1892, February 25). Yuzhny krai. [In Russian].
4. Local chronicle. (1890, September 10). Yuzhny krai. [In Russian].
5. Local Chronicle. (1890, October 17). Yuzhny krai. [In Russian].
6. Local Chronicle. (1890, November 3). Yuzhny krai. [In Russian].
7. Science, Literature and Art. (1888, November 11). Kharkovskie gubernskie vedomosti. [In Russian].
8. Ovchar, O. P (2016). Spiritual performance in Kharkiv in the XVIII - early XX centuries: stages of evolution [Candidate's dissertation, KhNUM named after I. P Kotlyarevsky]. Aladdin -- Print. [In Ukrainian].
9. A celebration of arboriculture. Yuzhny krai. (1898, February 22). [In Russian].
10. Advertisement. (1898, August 26). Yuzhny krai. [In Russian].
11. Advertisement. (1899, August 19). Yuzhny krai. [In Russian].
12. Advertisement. (1905, March 30). Yuzhny krai. [In Russian].
13. The garden of the Commercial Club. (1906, April 26). Yuzhny krai. [In Russian].
14. Theater and music. (1889, March 6). Yuzhny krai. [In Russian].
15. Theater and music. (1890, October 21). Yuzhny krai. [In Russian].
16. Theater and music. (1892, January 4). Yuzhny krai. [In Russian].
17. Theater and music. (1892, March 2). Yuzhny krai. [In Russian].
18. Theater and music. (1892, March 6). Yuzhny krai. [In Russian].
19. Theater and music. (1896, March 2). Yuzhny krai. [In Russian].
20. Theater and music. (1896, March 6). Yuzhny krai. [In Russian].
21. Theater and music. (1896, December 8). Yuzhny krai. [In Russian].
22. Theater and music. (1905, March 24). Yuzhny krai. [In Russian].
23. Theater and music. (1906, March 8). Yuzhny krai. [In Russian].
24. Theater and music. (1906, April 10). Yuzhny krai. [In Russian].
25. Theater and music. (1906, September 2). Yuzhny krai. [In Russian].
26. Pupil orchestra of music. (1889, August 12). Kharkovskie gubernskie vedomosti. [In Russian].
27. Jubilee of the musical school. (1896, November 4). Yuzhny krai. [In Russian].
28. Yakustidi, I. (1992). Department of wind and percussion instruments. In Kharkov institute of arts: 1917-1992. (p. 182197). [In Russian].
29. Loshkov, Yu. (2019). System signs of a kapellmeister's activity. The issues of culture and arts in the interpretation of modern humanities knowledge. Liha-Pres. [In English].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження творчого спадку визначного носія українського народного музичного мистецтва - бандуриста і кобзаря Штокалка. Особливі риси музичного стилю виконавця, його внесок у розширення репертуарної палітри кобзарсько-бандурного мистецтва ХХ століття.
статья [22,5 K], добавлен 24.04.2018Музыкальная обработка А. Юрьяна древней латышской свадебной песни "Вей, ветерок". Мелодическая линия, динамика, аккордово-гармоническая фактура произведения. Диапазоны хоровых партий: гармонический строй, метроритмический, дикционный, тембровый ансамбль.
реферат [1,0 M], добавлен 18.01.2017Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.
презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013Музика як психо-фізіологічний чинник впливу на особистість дитини. Стан розвитку музичного мистецтва на сучасному етапі. Особливості деяких напрямів: афро-американська, джаз, рок-н-рол, рок. Вплив сучасної музики на формування музичної культури учнів.
курсовая работа [58,0 K], добавлен 17.06.2011Різновиди французької пісні. Популярна французька музика. Специфічна ритміка французької мови. Виконавці шансону: Едіт Піаф, Джо Дассен, Шарль Азнавур. Вплив шансону на розвиток вокальних жанрів сучасного естрадного музичного мистецтва європейських країн.
реферат [37,9 K], добавлен 28.12.2011Розвиток музичного сприйняття в школярів як одне з найвідповідальніших завдань на уроці музики у загальноосвітній школі. Співвідношення типів емоцій з триступеневою структурою музичного сприйняття. Розвиток сприйняття музики на хорових заняттях.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 17.12.2009Синтез академічного мистецтва та рок-стилістики. Становлення та розвиток виконавських традицій та специфіки виокремлення тих компонентів, що асоціюються з оперним, академічним співом. Шляхи взаємодії академічного вокалу з стильовими напрямками рок-музики.
статья [21,7 K], добавлен 07.02.2018Сучасний стан проблеми наукового вивчення вокальної педагогіки. Розвиток цього виду музичного виховання у Галичині кінця ХІХ – початку ХХ ст. Вплив Крушельницької і Менцинського на цей процес. Внесок Лисенко і Мишуги у розвиток музичного мистецтва.
магистерская работа [896,0 K], добавлен 16.09.2013Синтез африканської та європейської культур як вид музичного мистецтва. Характерні риси джазу. Американські джазові музиканти: Луї Армстронг, Френк Сінатра, Поль Лерой Робсон, Елла Фіцджеральд. Стиль оркестрового джазу, що склався на рубежі 1920-30-х рр.
презентация [1,4 M], добавлен 08.02.2017Розвиток вокального мистецтва на Буковині у ХІХ – поч. ХХ ст. Загальна характеристика періоду. Сидір Воробкевич. Експериментальні дослідження ефективності використання музичного історично-краєзнавчого матеріалу у навчально-виховному процесі школярів.
дипломная работа [118,2 K], добавлен 14.05.2007Дослідження місця і ролі музичного мистецтва у середньовічному західноєвропейському просторі. Погляди на музику як естетичну складову, розвиток нових жанрів та форм церковної, світської музики, театрального мистецтва, використання музичних інструментів.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 30.11.2010Розкриття історичного аспекту проблеми та сутності понять "музичне виховання", "музична освіта", "культурні традиції". Обґрунтування необхідності удосконалення музичного виховання. Порівняльний аналіз даних аспектів в освітніх системах Японії та України.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 22.11.2014Етапи та передумови формування музичного мистецтва естради. Розвиток мистецтва, орієнтованого на емоційно-афективну сторону. Виникнення різних аспектів мистецької практики - жанрів, закладів культури, тематики. Орієнтація на широкі слухацькі смаки.
статья [23,5 K], добавлен 24.04.2018Основні аспекти та характерні риси джазу як форми музичного мистецтва. Жанрове різноманіття джазового мистецтва. Характеристика чотирьох поколінь українських джазменів. Визначення позитивних та негативних тенденцій розвитку джазової музики в Україні.
статья [28,8 K], добавлен 07.02.2018Альфред Брюно як відомий французький композитор, критик, диригент і музичний діяч другої половини ХІХ–першої третини ХХ століття. Коротка біографічна довідка з життя композитора. Місце Еміля Золя в творчій діяльності музичного діяча. Спадок Брюно.
биография [13,7 K], добавлен 13.10.2014Аналіз поглядів, думок і висловлювань публіцистів щодо вивчення мистецької діяльності українських гітаристів. Висвітлення історії розвитку гітарного мистецтва. Проведення III Міжнародного молодіжного фестивалю класичної гітари Guitar Spring Fest в Одесі.
курсовая работа [4,1 M], добавлен 19.05.2012Розвиток творчих здібностей учнів у процесі хорового співу. Формування вокально-хорових навичок. Співоче дихання, артикуляція, дикція, ансамбль, стрій. Вокально-хорові вправи. Поетапне розучування пісні. Співацьке звукоутворення і звуковедення.
реферат [23,5 K], добавлен 25.10.2015Кратка біографія російського композитора Петро Ілліча Чайковського. Народно-пісена творчість музично-громадського діяча. Міжнародна оцінка мистецтва композитора, диригента. Загальна характеристика та вокально-хоровий аналіз музичного твору "Соловушко".
статья [24,3 K], добавлен 02.06.2017Основні етапи ознайомлення учнів з музичним твором. Методи розвитку музичного сприймання в процесі слухання й аналізу музики. Роль народної музики в навчальних програмах. Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках музики. Уроки музики у 1-3 класах.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 22.06.2009Аналіз концертного виступу вокаліста та чинників, які враховуються при підготовці. Проходження ряду етапів, пов’язаних з вивченням музичного матеріалу, створенням інтерпретаційної версії, результатом якої стане досягнення відповідного художнього образу.
статья [21,1 K], добавлен 07.02.2018