Музичні фестивалі та конкурси Тернопільщини в аспекті проблеми формування національно-культурної ідентичності молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка

МУЗИЧНІ ФЕСТИВАЛІ ТА КОНКУРСИ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ В АСПЕКТІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МОЛОДІ

Шерстій Уляна Ігорівна,

аспірантка факультету мистецтв

Анотація

музичний фестиваль конкурс тернопільщина

Мета статті - дослідити діяльність музичних фестивалів та конкурсів у Тернопільській області та виявити їх вплив на формування національно-культурної ідентичності молоді. Методологія дослідження базується на методах аналізу та синтезу, класифікації та узагальненні, спостереженні, опитуванні організаторів та учасників фестивалів і конкурсів, а також аналітиці документів і матеріалів. Наукова новизна статті полягає у дослідженні впливу музичних фестивалів та конкурсів на формування національно-культурної ідентичності молоді Тернопільщини. У статті проводиться аналіз різноманітних музичних подій регіону, зокрема визначаються їх жанрові особливості, форми та завдання. В роботі досліджується роль музичних фестивалів і конкурсів у контексті поширення національних традицій, формування національної самосвідомості та патріотизму. Стаття доповнює новими аспектами важливість дослідження музичних фестивалів і конкурсів як засобу глибокого вивчення культурного середовища, розвитку мистецької самосвідомості та підвищення рівня національної культури української молоді. Висновки. Музичні фестивалі й конкурси Тернопільщини активно сприяють формуванню і розвитку у молоді почуття національно-культурної ідентичності, через свою особливу регіональну жанрово-видову специфіку, розроблену тематику культурно-мистецьких заходів, репертуарну політику, календарну приуроченість конкурсно-фестивальних подій. Все це сприяє розвитку у молоді ціннісного ставлення до української культури, фольклору, традицій, символіки, а також спонукає до усвідомлення себе як частини української нації та формує відчуття відповідальності за свої вчинки. Загалом, музичні фестивалі-конкурси Тернопільщини виступають не лише як важливі культурні події, але й як ефективний інструмент задля зміцнення та збереження національно-культурної ідентичності молоді.

Ключові слова: музичний конкурс, фестивальний рух, національно-культурна ідентичність молоді, музична культура, музичний фольклор.

Annotation

Sherstii Uliana, graduate student of the Faculty of Arts at the Ternopil National Pedagogical University named after V. Hnatyuk

Music festivals and competitions of Ternopilzina in the aspect of the problem of formation for national and cultural identity of youth

The purpose of the article is to investigate the activities of music festivals and competitions in the Ternopil region and to reveal their influence on the formation of the national and cultural identity of young people. The research methodology is based on methods of analysis and synthesis, classification and generalization, observation, survey of organizers and participants of festivals and competitions, and analysis of documents and materials. The scientific novelty consists in the study of the influence of music festivals and competitions on the formation of the national and cultural identity of the youth of Ternopil region. The article analyzes various musical events of the region, in particular, defines their genre features, forms and tasks. The article first examines the role of music festivals and competitions in the context of the spread of national traditions, the formation of national self-awareness and patriotism. The article adds new aspects to the importance of researching music festivals and competitions as a means of in-depth study of the cultural environment, development of artistic self-awareness and raising the level of national culture of Ukrainian youth. Conclusions. Music festivals and competitions of the Ternopil region actively contribute to the formation and development of a sense of national and cultural identity among young people due to their special regional genre-species specificity, developed themes of cultural and artistic events, repertoire policy, calendar timing of competition and festival events. All this contributes to the development of young people's valuable attitude to Ukrainian culture, folklore, traditions, symbols, and also encourages awareness of oneself as a part of the Ukrainian nation and forms a sense of responsibility for one's actions. In general, music festivalscompetitions of Ternopil Oblast act not only as important cultural events, but also as an effective tool for strengthening and preserving the national and cultural identity of young people.

The key words: music competition, festival movement, national and cultural identity of youth, musical culture, musical folklore.

Постановка проблеми

У музичному музикознавстві актуальним є вивчення впливу музичних фестивалів та конкурсів на формування національно-культурної ідентичності молоді у сучасному культурному та соціальному контексті. Зростання інтересу до мистецтва й культурно-музичних подій визначає необхідність ретельного вивчення впливу цих явищ на формування національної самосвідомості та ідентичності молоді. Проте, існує дефіцит комплексного аналізу впливу конкретних музичних фестивалів і конкурсів Тернопільщини на формування національно-культурної ідентичності молоді.

Таким чином, ключовим питанням, що вимагає наукового розгляду є розкриття ролі та значення молодіжних музичних фестивалів і конкурсів у становленні національно-культурної ідентичності, в контексті конкретної регіональної специфіки.

Актуальність теми дослідження

Вивчення цієї теми важливе для розуміння впливу фестивалів і конкурсів на соціокультурний розвиток регіону, а також для виявлення їхнього внеску у формування національної самосвідомості та культури молоді. Свідома молодь на даному етапі розвитку буде гарантом культурної, емпатійної та патріотичної нації із розуміння важливості суверенності своє держави у майбутньому. Адже, століттями національно-культурну ідентичність намагалися викорінити через заборони української мови, літератури, мистецтва, через репресії і вбивства наукових та культурно - мистецьких діячів, духовенства, національно-активних громадян. Те, що не вдавалося знищити повністю, паплюжили через створення шароварних кліше про українську націю та її культуру, нав'язуючи комплекс меншовартості.

Огляд літератури

Проблематику становлення національно-культурної ідентичності досліджено у працях вітчизняних та зарубіжних учених: Е. Вільсона, Е. Сміта, Л. Нагорної, В. Головко, О. Знонецька, Т. Воропаєвої, Б. Глотова, М. Обушного, Кафарського, О. Гавеля та ін. Дослідженням фестивальноконкурсного руху, як соціокультурного явища присвятили свої праці науковці - Н. Овсяннікова, К. Давидовський, С. Зуєв, М. Швед та ін. Вивченням фестивалів і конкурсів на Тернопільщині займалися Маловічко, О. Смик, К. Дударчук.

Мета статті - ретроспективний та сучасний аналіз музичних фестивалів і конкурсів, що відбуваються на Тернопільщині та висвітлення їх значення у формуванні національно-культурної ідентичності молоді.

Об'єктом дослідження є музичні фестивалі та конкурси Тернопільщини, а предметом - специфіка формування національно-культурної ідентичності через участь у проведенні музичних фестивалів і конкурсів.

Виклад основного матеріалу

Національно-культурна ідентичність вважається однією з ключових цінностей для розвитку суспільства та кожної особистості. Ця фундаментальна основа є важливою для соціалізації людини і різних аспектів її життєдіяльності.

У соціогуманітарних науках особливу увагу приділяють значенню ідентичності як самобутності, тобто унікальних рис, що виділяють конкретну спільноту і стають основою для самоідентифікації окремої особи чи групи в цій спільноті [9, 15]. Зокрема, Л. Нагорна стверджує, що в понятті ідентичності основним елементом є емоційно-ціннісний аспект, що визначає орієнтацію особи, групи або соціуму.

У своєму дослідженні генези ідентичності В. Головко виокремлює два аспекти етимологічного значення цього терміну.

По-перше, це поняття включає в себе особистість, індивідуальність та справжність, тобто тотожність особи самій собі, де протиставленням є ідея «іншого». По-друге, ідентичність може також означати крайню схожість із кимось і тут антитезою є поняття «різний» [2, 24].

Ольга Зернецька висловлює думку, що глобальна культура призводить до руйнування традиційних ментальних схем, які є корінними для автентичних культур і виконують функцію унікальних соціокультурних та морально-етичних кодів різних націй. Для інтеграції стереотипів, установок та образів глобальної культури національна культура змушена генерувати специфічні трансформаційні схеми, що в кінцевому підсумку призводять до зміни культурної ідентичності національних груп, які піддаються широкому впливу глобальної культури [4, 87].

Наше дослідження молодіжних музичних фестивалів і конкурсів Тернопільщини базується на структурі національно-культурної ідентичності виведеної науковцями В. Желановою та О. Матвієнко. В структурі національно-культурної ідентичності особистості у сучасному вимірі виділяють чотири компоненти: аксіологічний, когнітивний, емоційно-чуттєвий та праксіологічний [7, 20].

Аксіологічний компонент національно-культурної ідентичності - основою є національна ідея, виявлена через ціннісне відношення до культури та традицій українського народу, національної символіки, звичаїв, обрядів, народного фольклору та рідної мови. Також виражається повагою до етнічної і культурної різноманітності різних регіонів України, історичної пам'яті та моральних цінностей, які визначають національно-культурну ідентичність через патріотизм, свободу, любов, відповідальність, гідність, справедливість та національну незалежність.

Когнітивний компонент національно-культурної ідентичності - виявляється у розумових здібностях національного інтелекту, які об'єднують знання особливостей менталітету та основних цінностей українського суспільства. Також, виявляються у розумінні культури та традицій українського народу, аналізі етнічних особливостей конкретних регіонів України, в усвідомленні особистої ідентичності як представника певної нації, розгляді особистості у контексті життя країни, взяття на себе відповідальності за власні дії, що формується в національному уявленні про себе, знанні про побудову ефективної комунікації та взаємодії з іншими представниками української нації, уявленні про їх оцінку та володіння українською мовою.

Емоційно-чуттєвий компонент національно-культурної ідентичності ґрунтується на емоційно-ціннісних переживаннях, висловлених через концепції «Я-Українець» та «Ми-Українці», віддзеркалює особисте відчуття належності, єдності та солідарності.

Праксіологічний компонент пов'язаний із особистісною активністю. Цей концепт проявляється у практичній реалізації ідей національно-культурної ідентичності, передбачає набуття досвіду у національно орієнтованій діяльності, яка ґрунтується на ціннісному ставленні до менталітету українського народу. Включає в себе досвід діяльності, спрямованої на вивчення культурних досягнень та народних традицій. Особа, що приймає цей підхід, готова взяти участь у боротьбі за свободу та незалежність своєї країни, активно працювати на благо Батьківщини та брати на себе ініціативу з її відновлення.

Варто відзначити, що проблема національно-культурної ідентичності особистості отримала особливу важливість в контексті викликів сучасності, пов'язаних з повномасштабною війною і необхідністю захисту територіальної цілісності та незалежності нашої країни. Ці виклики ще більше підкреслюють роль причетності та відповідальності громадян України за долю своєї країни.

Одним із найсильніших засобів формування національно-культурної ідентичності є мистецтво. Музичне мистецтво відображає в людській свідомості цінності минулого і сучасного, володіє даром синтезування узагальненого досвіду людства, чим і впливає на багатство духовного світу особистості [11, 2]. Одними із мистецьких засобів формування національно-культурної ідентичності є музичні фестивалі і конкурси. Вони не лише виступають майданчиком для реалізації талановитих музикантів та відзначення їхніх досягнень, але й стають важливими культурними подіями, які активно сприяють формуванню колективного образу нації.

Тернопільщина, як центр мистецької та культурної традиції, відзначається активним фестивально-конкурсним рухом, який впливає на формування національно-культурної ідентичності молоді. Програми фестивалів є насиченими, оригінальними та цікавими, що кожного року приваблюють все більшу кількість відвідувачів [10]. Ці події, насичені талантом і креативністю, виростають у справжні культурні майданчики, що втілюють у собі великий потенціал для сприяння національному самовизначенню.

Фестивально-конкурсний рух на Тернопільщині характеризується різножанровістю та охопленням різних вікових категорій. В залежності від своєї специфіки фестивалі і конкурси впливають на формування тих чи інших компонентів національно-культурної ідентичності молоді.

В області функціонують мистецькі конкурси та фестивалі для молоді, які популяризують козацьку традицію. Всеукраїнський фестиваль-конкурс національно-патріотичного мистецтва «Козацька слава», який проводиться у м. Збараж на території Замкового палацу, сприяє популяризації національно-патріотичного мистецтва, козацької пісні та підсилює вплив професійного українського сучасного мистецтва на патріотичне виховання дітей і молоді.

Всеукраїнський фестиваль-конкурс «Байда» сприяє відновленню та оживленню традицій та звичаїв козацької епохи. Він підносить героїчний дух українського народу, показуючи його силу у боротьбі за волю та незалежність. Фестиваль виховує молодь, надихаючи її на відданість та жертовність у протистоянні ворогам українського народу, а також на захист честі, віри та слави нації. У межах фестивалю проводяться конкурсні програми, де змагаються хорові колективи, вокальні ансамблі, солісти-вокалісти, дуети, тріо та квартети. Цей фестиваль-конкурс надає можливість продовжити відродження та просування найкращих зразків української пісенної творчості. Також, стимулює виявлення нових талантів та популяризує найкращих виконавців, сприяючи формуванню естетичного смаку серед молоді та активізації культурно-мистецького життя в Україні.

Щороку у вересні на Бережанщині відбувається фестиваль стрілецької, повстанської та сучасної військово-патріотичної пісні «Дзвони Лисоні». В рамках фесту проходять масштабні реконструкції битви за участю багатьох клубів реконструкторів, презентації та таборування молодіжних організацій.

Всеукраїнський фестиваль-конкурс національно-патріотичного мистецтва «Козацька слава», Всеукраїнський фестиваль-конкурс «Байда», фестиваль «Дзвони Лисоні» формують національно-культурну ідентичність та патріотизм молоді через призму історичних реконструкцій, підбору музичного репертуару, патріотичних лекцій, історичних довідок та популяризації внеску захисників української державності різних епох, тощо. Дані фестивалі включають у себе всі компоненти національно-культурної ідентичності із яскраво вираженими праксіологічним та емоційно-чуттєвими компонентами, викликаючи в учасників переживання своєї приналежності до нації та почуття єдності і солідарності, а також готовність взяти участь у боротьбі нашої держави за свободу та незалежність, що є надзвичайно актуальним у сучасних реаліях.

На Тернопільщині проводяться мистецькі фестивалі й конкурси краєзнавчого спрямування. Регіональний фестиваль мистецтв «Забави у княжому місті» (проводиться у древньому княжому містечку Теребовля); Ференц-фест (Бережанський замок); «На хвилях Серету» (с. Залізці); «Заліщики фест» (проводиться в м. Заліщики з нагоди надання місту Магдебурзького права та Дня міста); «Свято Червоногородського замку» (урочище Червоне, поблизу села Нирків). Всеукраїнський фестиваль-конкурс «Червона калина» (м. Збараж, Замковий палац); «Свято Токівського замку» (с. Токи). «Свято Старого замку» (с. Підзамочок). Дані фестивалі й конкури сприяють збереженню традицій, через відтворення атмосфери минулих епох і передання традицій попередніх поколінь, створюючи відчуття приналежності до історії свого народу. Люди, об'єднані інтересами до історії, можуть відчувати себе частиною великої спільноти, що сприяє формуванню національного єднання. Участь у даних фестивалях історичної реконструкції зміцнюють почуття патріотизму та гордості за свою країну, викликають інтерес до різних аспектів культури та історії, навіть тих, які раніше можливо були недооцінені. Тобто, ми можемо стверджувати що дані фестивалі формують когнітивний компонент національно-культурної ідентичності.

У Тернопільській області проводяться різноманітні фольклорні фестивалі й конкурси, зокрема обласне свято зимового календарно-обрядового фольклору «Нова радість стала» проводиться в Тернополі з 1989 року. Відбувається щорічно на Театральному майдані за участю колядників, вертепних груп, посівальників, віншувальників, щедрівників. Тернополяни та гості міста відтворюють, популяризують різдвяні, новорічні, водохрещенські обряди.

Обласне свято народних ремесел, фольклору та хореографії «Тернопільські обереги» проходить в парку ім. Т. Шевченка або у парку Національного відродження, об'єднуючи поціновувачів народної культури та мистецтв із усіх куточків Тернопілля.

Вшановуючи пам'ять визначного українського фольклориста, етнографа, академіка Володимира Гнатюка, в 1987 році на Тернопільщині запроваджено обласний конкурс виконавців фольклору, традиційних народних обрядів та звичаїв. Його учасниками були кращі фольклорно-етнографічні колективи області, які зберігають, примножують національне духовне надбання нашого народу.

Зимове фольклорне свято у с. Горошова Борщівського району «Маланка» або «Меланки» - українське народне фольклорно-етнографічне свято фестивального характеру, під час якого відбувається феєрично-веселе святкування Маланки. Всеукраїнський фестиваль сільської молоді «Купальська феєрія» проводиться у ніч з 6 на 7 липня у селі Чагарі Гусятинського району. Саме на свято Івана Купала в Чагарі приїжджають чимало романтиків, аби знайти цвіт папороті та популяризувати давні купальські традиції і пісні.

Фольклорні фестивалі й конкурси Тернопільщини включають аксіологічний компонент національно-культурної ідентичності, шляхом відродження, збереження, розвитку, популяризації традицій та обрядів, ознайомлення із фольклорно-етнографічними колективами, їх творчими досягненнями, підвищенням рівня їх виконавської майстерності, залученням до активної художньої виконавської діяльності мешканців сіл, міст, особливо молоді, посиленням впливу народного мистецтва, звичаїв на духовне та естетичне збагачення людей. Значна частина молодіжних музичних фестивалів і конкурсів на Тернопільщині спрямована на популяризацію української пісенної традицій. Міжнародний фестиваль-конкурс дитячого та юнацького мистецтва «Кришталевий жайвір» пропагує українську культури через пісенну творчість (естрадні, народні пісні, пісні в академічному виконанні, авторські пісні та ін.).

Відкритий міський пісенний студентський фестиваль-конкурс «Окрилені піснею», який проводиться на базі кафедри музикознавства та методики музичного мистецтва Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, сприяє формуванню національно-патріотичних цінностей серед молоді, розвиває її естетичний смак та активізує участь студентів у творчій сфері. Відкритий міський пісенний студентський фестиваль-конкурс «Окрилені піснею» сприяє розвитку української музики тому, що обов'язковою умовою участі є виконання композиції українською мовою. Учасникам фестивалю надаються не лише консультації і рекомендації для подальшого творчого розвитку, але й створюється можливість встановлення творчих контактів із поетами, композиторами, викладачами вокалу, видатними виконавцями та митцями. Унікальність цього фестивалю полягає у тому, що це єдиний на Тернопіллі й один із небагатьох в Україні, саме студентський фестиваль, який створює особливий музичний простір. Фестиваль знайомить між собою творчих студентів із різних навчальних закладів. За роки проведення фестиваль-конкурс став поштовхом для утворення багатьох музичних колаборацій та гуртів. Також, організатори фестивалю надають учасникам унікальну можливість презентувати свою творчість не тільки під час проведення фестивалю, айв подальшому залучають їх до різноманітних мистецьких заходів та концертів, які проводяться на найпрестижніших концертних майданчиках Тернопілля [8]. Фестивалі й конкурси української пісні через призму емоційно-чуттєвого компоненту національно-культурної ідентичності впливають на слухачів та учасників, викликають переживання та осмислення українських пісень, визвучуючи почуття самоідентифікації та національної єдності.

Науковці М. Бармак та О. Федорів, спираючись на статистичні показники, стверджують у своєму дослідженні, що найпопулярнішими у Тернополі є такі музичні фестивалі й конкурси - фестиваль «Файне місто» та рок-фестиваль «Нівроку» [14]. «Нівроку» - музичний фестиваль, проводиться у Тернополі з 1991 року, збирав найцікавіші та найактуальніші українські гурти. Завдяки фестивалю місто здобуло слави рок-міста. Г асло фестивалю - «Слухай Своє!», який організатори перейняли від заклику «Свій до Свого - по Своє!», під яким у 1930-х роках Українці на західних теренах успішно конкурували з чужинськими економічними потугами, розвивали, нехай і в підневільних умовах, своє національне господарство. Учасники фестивалю різних років: «Плач Єремії», «Табула раса», «Моторролла», «Танок на майдані Конго», «Тартак», «Крихітка Цахес» тощо.

Сучасний український open air фестиваль «Файне місто». Назва фестивалю походить від назви пісні Братів Гадюкіних «Файне місто Тернопіль». На думку організаторів, фестиваль «Файне місто» є своєрідним продовженням, чи то навіть відродженням фестивалю «Нівроку», який проводився з 1991 по 2008. На території фестивалю «Файне місто» традиційно розташовуються декілька сцен, наметове містечко, фудкорти та розважальні й пізнавальні майданчики. Виступають музиканти з Грузії, Польщі, Франції, Швеції, Австрії, Австралії, України та інших країн.

Ще одним із популярних мистецьких заходів Тернопільщини є Мистецький фестиваль «І». Його метою є популяризація та розвиток сучасного мистецтва та культури в Україні. Фестиваль включає у себе презентації книг, лекції, нестандартні літературні дуети, поетичні читання, виступи вітчизняних та закордонних музичних груп, оригінальні виставки, обговорення мистецьких подій, книжкові ярмарки та безліч перформансів. У різні роки на фестивалі виступали такі відомі українські митці та колективи, як Єгор Грушин, Дмитро Лазуткін, Женя Галич, «Epolets», «Vivienne Mort», «Жадан та собаки», «Kozak System», «Los Colorados». Також, у мистецькому фестивалі брали участь зарубіжні представники таких країн: Польща, Литва, Швеція, Грузія та ін. Також, функціонують фестивалі електронної музики - Міжнародний фестиваль електронної музики «X-FEST TERNOPIL» та фестиваль електронної музики «Generation of Music», що сприяють розвитку української електроної музики на найкращих зразках світової спадщини, з елементами українського колориту та народної гармонізації.

Висновки

На основі проведеного дослідження можемо виокремити певні аспекти значення музичних фестивалів Тернопільщини на формування національно-культурної ідентичності молоді: фестивалі-конкурси формують ціннісне ставлення до культури й традицій українського народу, національної символіки, обрядів, звичаїв, народного фольклору, рідної мови, тощо; сприяють процесу розвитку національного інтелекту та усвідомлення себе як представника певної нації, осмисленню особистістю свого місця у житті країни; викликають у людей емоційні почуття, які відображають переживання своєї приналежності до нації, почуття національної свідомості, єдності та солідарності; дають поштовхи задля розвитку сучасної української культури, новітніх течій та креативних ідей. Загалом, музичні фестивалі та конкурси виступають не лише як важливі культурні події, але і як засіб для утвердження та збереження національно-культурної ідентичності, сприяючи її розквіту та розмаїттю.

Перспективи дослідження означеної теми можуть бути здійснені через аналіз того, як участь у конкурсно-фестивальних подіях впливає на свідомість та культурні цінності молодого покоління; дослідження важливості фестивалів у відтворенні та популяризації традиційної музичної спадщини регіону; розгляд впливу музичних фестивалів на освітній простір, можливості для розвитку та вдосконалення музичної освіти й вивчення того, як участь у фестивалях стимулює соціальну активність, громадянську позицію молоді.

Список використаних джерел і літератури

1. Висоцька Н. Конституювання ідентичності в полікультурному просторі як об'єкт теоретичної рефлексії. Україна - проблема ідентичності: людина, економіка, суспільство: конф. укр. випускників програм наукового стажування у США. Львів, 18-21 вересня 2003 р. / Львів, 2003. С.12-17.

2. Головко В.В. Ідентичність як метафора. Український історичний журнал. 2002. № 3. С. 23-34.

3. Давидовський К.Ю. Соціокультурні виміри міжнародного фестивального руху: за результатами IV міжнародного музичного фестивалю «Віртуози планети». Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Вип. XXVI, 2011.

4. Зернецька О.В. Культурна ідентичність і глобальна культура в добу глобалізації. Політика і час. 2003. № 11. С. 83-88.

5. Зуєв С. Сучасний культурний простір та семіотика музичного фестивалю (на матеріалах Харкова): автореф....канд. мист.: 26.00.01 / ХДАК. Харків, 2007. 20 с.

6. Єгорова І.В. Музичне мистецтво як засіб формування національної самосвідомості в учнів на уроках музики в сучасній українській школі (методичний аспект). Vzdelavanie a spolocnost'II/ Presovska univerzita v Presove, 2017. С. 491-498.

7. Желанова В., Матвієнко О. Національно -культурна ідентичність особистості: сутність та структура. Науковий журнал «Інноваційна педагогіка». 2022. Вип. 49. том 1. С. 17-20.

8. Мистецька діяльність у сучасному соціокультурному просторі (25-літній творчий внесок факультету мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка): колективна монографія / за заг. ред. Б.О. Водяного, О.С. Смоляка, З.М. Стельмащука. Тернопіль: Вид. Ю.М. Шкафаровський, 2018. 440 с.

9. Нагорна Л. Національна ідентичність в Україні. К.: ІПіЕНД, 2002. 272 с.

10. Смик О., Єремія Г. Подієвий туризм як перспективний напрям розвитку туристичної індустрії. Туризм, географія, краєзнавство: актуальні проблеми теорії і практики: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 1617 травня 2019 р. / Тернопіль. ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2019. С. 300-305.

11. Стебельська О. Сучасний стан галузі культури в Тернопільській області / Туризм Гуцульщини. URL: https://tur.kosiv.info /tourism-and-culture/342-stebelskao-s-suchasnyj-stan-galuzi-kultury-v-ternopilskij-oblasti.html. (дата звернення 11.09.2023).

12. Тернопіль перетворився на центр обговорення молодіжної політики та майбутнього України. URL: https://te.20minut.ua/Pres-sluzhby/ternopil-peretvorivsya-na-tsentr-obgovorennya-molodizhnoyi-politiki-ta-11438257.html. (дата звернення 19.10.2023)

13. Тернопіль у цифрах статистичний, збірник 2020. URL: http://www.te.ukrstat.gov.ua/files/Bul/ks_z2_2020.pdf (дата звернення 16.09.2023).

14. Федорів О. Організація дозвілля молоді м. Тернополя 2006 - 2013 рр. Студ. наук. вісник ТНПУ ім. В. Гнатюка. Тернопіль. 2013. С. 144-145.

15. Швед М. Тенденції розвитку міжнародних фестивалів сучасної музики на новому етапі (1990 - 2005 рр.): автореф. дис.... 26.00.01 канд. мист.: 26.00.01 / ЛДМА ім. М.В. Лисенка. Львів, 2006. 19 с.

References

1. Vysots'ka, N. (2003). Konstytuyuvannya identychnosti v polikuTturnomu prostori yak ob"yekt teoretychnoyi refleksiyi. Ukrayina - problema identychnosti: lyudyna, ekonomika, suspil'stvo: konf. ukr. vypusknykiv prohram naukovoho stazhuvannya u SSHA. L'viv, 18 -21 veresnya 2003 / L'viv, 12-17 [in Ukrainian].

2. Holovko, V.V. (2002). Identychnist' yak metafora. Ukrayins'kyy istorychnyy zhurnal. 2002, 3, 23-34 [in Ukrainian].

3. Davydovs'kyy, K. YU. (2011). Sotsiokul'turni vymiry mizhnarodnoho festyval'noho rukhu: za rezul'tatamy IV mizhnarodnoho muzychnoho festyvalyu «Virtuozy planety». Aktual'ni problemy istoriyi, teoriyi ta praktyky khudozhn'oyi kul'tury. Zbirnyk naukovykh prats'. Vyp. XXVI [in Ukrainian].

4. Zernets'ka, O.V. (2003). Kul'turna identychnist' i hlobal'na kul'tura v dobu hlobalizatsiyi. Polityka i chas., 11, 83-88 [in Ukrainian].

5. Zuyev, S. (2007). Suchasnyy kul'turnyy prostir ta semiotyka muzychnoho festyvalyu (na materialakh Kharkova): avtoref....kand. myst.: 26.00.01 / Kharkivs'ka derzhavna akademiya kul'tury. Kharkiv, 20 [in Ukrainian].

6. Yehorova, I.V. (2017). Muzychne mystetstvo yak zasib formuvannya natsional'noyi samosvidomosti v uchniv na urokakh muzyky v suchasniy ukrayins'kiy shkoli (metodychnyy aspekt). Vzdelavanie a spolocnost' II /Presovska univerzita v Presove, 491-498 [in Ukrainian].

7. Zhelanova, V., Matviyenko, O. (2022). Natsional'no-kul'turna identychnist' osobystosti: sutnist' ta struktura. Naukovyy zhurnal" Innovatsiyna pedahohika", 49, 17-20 [in Ukrainian].

8. Mystets'ka diyal'nist' u suchasnomu sotsiokul'turnomu prostori (25 -litniy tvorchyy vnesok fakul'tetu mystetstv Ternopil's'koho natsional'noho pedahohichnoho universytetu im. V. Hnatyuka): kolektyvna monohrafiya / za zah. red. B.O. Vodyanoho, O.S. Smolyaka, Z.M. Stel'mashchuka - Ternopil': Vyd. Shkafarovs'kyy YU. M., 2018. 440 [in Ukrainian].

9. Nahorna, L. (2002). Natsional'na identychnist' v Ukrayini. K.: IPiEND, 272 [in Ukrainian].

10. Smyk, O., Yeremiya, H. (2019). Podiyevyy turyzm yak perspektyvnyy napryam rozvytku turystychnoyi industriyi. Turyzm, heohrafiya, krayeznavstvo: aktual'ni problemy teoriyi i praktyky: Materialy mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi, 16-17 travnya 2019 r. / Ternopil'. TNPU im. V. Hnatyuka, 300-305 [in Ukrainian].

11. Stebel's'ka, O. (2023). Suchasnyy stan haluzi kul'tury v Ternopil's'kiy oblasti / Turyzm Hutsul'shchyny. URL: https://tur.kosiv.info/tourism-and-culture/342-stebelska-o-s-suchasnyj-stan-galuzi-kultury-v-ternopilskij-oblasti.html. (data zvernennya 11.09.2023) [in Ukrainian].

12. Ternopil' peretvoryvsya na tsentr obhovorennya molodizhnoyi polityky ta maybutn'oho Ukrayiny. 20 khvylyn URL: https://te.20minut.ua/Pres-sluzhby/ternopilperetvorivsya-na-tsentr-obgovorennya-molodizhnoyi-politiki-ta-11438257.html. (data zvernennya 19.10.2023) [in Ukrainian].

13. Ternopil' u tsyfrakh statystychnyy zbirny k 2020 URL: http://www.te.ukrstat.gov.ua/files/Bul/ks_z2_2020.pdf. (data zvernennya 16.09.2023) [in Ukrainian].

14. Fedoriv, O. (2013). Orhanizatsiya dozvillya molodi m. Ternopolya 2006-2013 rr. Student-s'kyy naukovyy visnyk Ternopil's'koho natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatyuka. Ternopil', 144-145 [in Ukrainian].

15. Shved, M. (2006). Tendentsiyi rozvytku mizhnarodnykh festyvaliv suchasnoyi muzyky na novomu etapi (1990-2005 rr.): avtoref. dys....26.00.01 kand. yst.: 26.00.01 / L'vivs'ka muzychna akademiya im. M. V. Lysenka. L'viv, 19 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru