Особливості державного управління розвитком музичної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості державного управління розвитком музичної освіти

Довгань Владислав Валерійович

аспірант, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Анотація

Державне управління в Україні потребує глибокого дослідження та кардинальних трансформацій, оскільки сформована вона на засадах старих абсурдних радянських традицій. Необхідно враховувати, що системи державного управління формувались згідно із адміністративним устроєм, рівнем політичної культури, станом суспільного життя, рівнем економіки. Україна проживає швидкоплинні події різноманітного характеру, створюючи свої особливості управлінської культури.

Розвиток музичної сфери характеризується відкритістю до інновацій, течій, концепцій, а детермінантами її розвитку можна вважати методологічні підходи. Зважаючи на це, музикантам необхідно визначати стратегію, змістовну характеристику професійної діяльності та шляхи її оновлення та розвитку.

Дискурс у суспільстві щодо управління розвитком музичною освітою в Україні пов'язаний із винятковим значенням зазначеної освіти, яке актуалізоване навіть під час війни росії проти українців. Саме музична освіта як частина мистецької, формує творчого, освіченого та розвиненого громадянина України.

В аналізі сутності державного управління розвитком музичної освіти в Україні першочергово необхідно зазначити, що ця освіта є безпосередньо пов'язаною із особистістю. А особистість - створіння біологічне, соціально-політичне та культурне. Наступним важливим фактором є той, що музична освіта дотична до мистецтва, що є метасистемою та критерієм цивілізаційного розвитку. Державне управління музичною освітою повинно бути раціональним. Для забезпечення такої раціональності (критичності) необхідно проаналізувати тренди музичної освіти, адже вони прямопропорційно визначатимуть сутність державного управління розвитком музичної освіти в Україні, а саме: потреба у створенні чітких методологічних орієнтирів музичної освіти, а також наукових підходів та позицій, що визначають її стратегічні напрями; узгодження обсягів культури із просторово-часовим досвідом суспільства; поширення музичної освіти у просторі українського суспільства; оптимізація музичної освіти в часовому контенті; інтенсифікація передачі життєвої культурно-музичної інформації для наступних поколінь, не лише українського суспільства.

Ключові слова: розвиток, музична освіти, державне управління, мистецтво, управління.

Abstract

Dovhan Vladyslav Valeriyovych graduate student, Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University of Vinnytsia

THE PECULIARITIES OF PUBLIC ADMINISTRATION OF THE DEVELOPMENT OF MUSICAL EDUCATION

Public administration in Ukraine needs deep research and radical transformations, since it is formed on the basis of old absurd Soviet traditions. It is necessary to take into account that the systems of public administration were formed in accordance with the administrative system, the level of political culture, the state of public life, the level of the economy. Ukraine lives fleeting events of diverse nature, creating their own peculiarities of managerial culture.

The development of the musical sphere is characterized by openness to innovations, trends, concepts, and the determinants of its development can be considered methodological approaches. In view of this, musicians need to determine the strategy, meaningful characteristics of professional activity and ways of its renewal and development.

The discourse in society on the management of the development of music education in Ukraine is associated with the exceptional importance of this education, which is actualized even during the war of Russia against Ukrainians. It is music education as part of the artistic, forms a creative, educated and developed citizen of Ukraine.

In the analysis of the essence of public administration in the development of music education in Ukraine, it should be noted that this education is directly related to the individual. And personality is a biological, socio-political and cultural creature. Another important factor is that musical education is related to art, which is a metasystem and criterion of civilizational development. Public administration of music education should be rational. To ensure such rationality (criticality), it is necessary to analyze the trends in music education, because they will directly disproportionately determine the essence of state management of the development of music education in Ukraine, namely: the need to create clear methodological guidelines for music education, as well as scientific approaches and positions that determine its strategic directions; harmonization of cultural volumes with the spacetime experience of society; dissemination of musical education in the space of Ukrainian society; optimization of music education in time content; intensification of the transfer of vital cultural and musical information for future generations, not only Ukrainian society.

Keywords: development, music education, public administration, art, management.

Постановка проблеми

державний розвиток музична освіта

Мистецька галузь України пройшла свій унікальний шлях формування і стала фундаментальним інститутом суспільства. У згаданій галузі, музика посіла місце невід'ємної складової загальної системи. Наша увага зосереджена у площині музичної освіти, і зокрема управлінського аспекту і її розвитку. За результатами узагальненого аналізу наукових джерел різних видів, встановлено, що у змісті музичної освіти України відображено основи професійного навчання, концептуальна єдність якого передбачена в освітньому процесі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У дотриманні послідовності реалізації наукового дослідження, необхідно вивчати усі можливі різновиди інформативних джерел: тез конференцій, наукових статей, монографій та посібників. У контексті запропонованої проблеми варті уваги праці М. Білухи - про методологію та основи наукових досліджень [1] ;О. Грисюк [3] - автора, який вивчав проблеми формування музичної культури особистості; Л. Кияновської - дослідниці української музичної культури [4]; Ю. Лошкова - трансформації в музичній сфері України [6]; О. Олексюка - про методологію наукових досліджень у мистецтвознавстві [8]; В. Рубцова - про сутність державного управління в державних інституціях [9]; О. Самойленка - здійснено аналіз наукових засад українського музикознавства [10]; Г. Цехмістрової - авторка праць про сутність наукових досліджень [11]; В. Черкасова - вивчення наукових досліджень у музично-освітній сфері [12].

Мета статті. За результатами узагальненого аналізу визначити сутність державного управління розвитком музичної освіти в Україні.

Виклад основного матеріалу

Наукове середовище генерує чималу кількість праць, створених на межі декількох галузей. Музично-освітня проблематика належить саме до такої сфери: музична освіта, управлінська діяльність, мистецька галузь суспільства.

Розвиток музичної сфери характеризується відкритістю до інновацій, течій, концепцій, а детермінантами її розвитку можна вважати методологічні підходи. Зважаючи на це, музикантам необхідно визначати стратегію, змістовну характеристику професійної діяльності та шляхи її оновлення та розвитку.

Дискурс у суспільстві щодо управління розвитком музичною освітою в Україні пов'язаний із винятковим значенням зазначеної освіти, яке актуалізоване навіть під час війни росії проти українців. Саме музична освіта як частина мистецької, формує творчого, освіченого та розвиненого громадянина України. Створення можливостей для використання інструментів з метою самовираження через музичні форми різного виду. Українська музика в музичній освіті компонент етно-культурної спадщини. Варто наголосити на збереженні та розумінні традицій, розвитку критичного та креативного мислення, а також мистецької уяви. Не є банальними міркування щодо виховання через музичну освіту патріотизму в українців, сприяння закладенню цінностей етичного характеру, виховання поваги в особистості до інших культур, а також - толерантності та здатності до аналізу, усвідомлення сутності явищ та процесів через призму музики.

Представлений перелік переваг або, значущості музики та відповідної музичної освіти є свідченням її (освіти) важливого фактору у житті громадянського суспільства. Водночас, існує низка проблем, через які ускладнено розвиток музичної освіти в Україні. І ці проблеми, своєю чергою, дотичні до сфери державного управління [2].

Державне управління в Україні потребує глибокого дослідження та кардинальних трансформацій, оскільки сформована вона на засадах старих абсурдних радянських традицій. Необхідно враховувати, що системи державного управління формувались згідно із адміністративним устроєм, рівнем політичної культури, станом суспільного життя, рівнем економіки. Україна проживає швидкоплинні події різноманітного характеру, створюючи свої особливості управлінської культури.

Варто звернутись до ретроспективного аналізу. Музична освіта України часів існування Радянського Союзу, як і всі решта мистецькі галузі, використовувалась політичною системою цієї країни, в першу чергу, для служіння тоталітарному режиму. Адже освіта і музика сприймались як інструменти, що мають вагомий вплив на свідомість громадян, а для забезпечення стабільності режиму - необхідна влада над свідомістю особистості. Іншими слова, музична освіта України повинна була виконувати замовлення радянської влади. До прикладу, під час Другої Світової війни - мотивувати на боротьбу з ворогом, після загаданої війни - популяризувати роботу аграріїв, промисловців тощо, у період «холодної війни» - підтримувати негативний образ умовного Заходу тощо. Це мало невідворотні наслідки на систему української музичної освіти, а також управління нею. Слід також наголосити на тому, що рівень управлінської культури в радянській системі був надзвичайно низький. У системі державного управління музичною освітою України (як і усіх радянських республік) часі радянської доби заклади музичної освіти були позбавлені ініціативи, але дотримувались єдиних державних стандартів та вимог щодо якості забезпечення такої освіти. Існувала система єдиних навчальних планів та освітніх програм, щоб студенти могли переходити з одного закладу освіти в інший [5].

Щодо стану сучасної музичної освіти в Україні, то їй також притаманна низка недоліків. Проте за часів незалежної української держави було чітко усвідомлено, що музична освіта є об'єктом державного управління. Музична освіта в Україні потребує якісних змін у системі державного управління, а також її підсистем. Якщо мова йде про державне управління, то це не означає стандартний опис специфіки такого управління музичною освітою, а в першу чергу, пропозиції щодо його удосконалення, трансформацій. Враховуючи такий погляд на проблему, деталізуємо бачення інновацій в державному управлінні якістю музичної освіти в Україні.

В аналізі сутності державного управління розвитком музичної освіти в Україні першочергово необхідно зазначити, що ця освіта є безпосередньо пов'язаною із особистістю. А особистість - створіння біологічне, соціально- політичне та культурне. Наступним важливим фактором є той, що музична освіта дотична до мистецтва, що є метасистемою та критерієм цивілізаційного розвитку. Державне управління музичною освітою повинно бути раціональним [7]. Для забезпечення такої раціональності (критичності) необхідно проаналізувати тренди музичної освіти, адже вони прямопропорційно визначатимуть сутність державного управління розвитком музичної освіти в Україні, а саме:

потреба у створенні чітких методологічних орієнтирів музичної освіти, а також наукових підходів та позицій, що визначають її стратегічні напрями;

узгодження обсягів культури із просторово-часовим досвідом суспільства;

поширення музичної освіти у просторі українського суспільства;

оптимізація музичної освіти в часовому контенті;

інтенсифікація передачі життєвої культурно-музичної інформації для наступних поколінь, не лише українського суспільства.

З усіх цих далеко невичерпних тенденцій сучасної музичної освіти України випливає висновок про те, що повинна існувати соціально-культурна відповідність між освітою та сутністю і рівнем державного управління. Це є свідченням того, що українське суспільство потребує упорядкованих ієрархічних системних змін в управлінській галузі.

Враховуючи подані тенденції розвитку музичної освіти України можна змоделювати реалії цього розвитку. У визначенні сутності державного управління розвитком українською музичною освітою необхідно розуміти, що вона може забезпечувати саморегуляцію, самоорганізацію, самовдосконалення, а також піддаватись зовнішнім впливам таких утворень як економіка, політика, ідеологія, релігія та техніка.

Отже, можна констатувати, що сутність державного управління розвитком української музичної освіти полягає у динамічному співвідношенні внутрішніх та зовнішніх чинників, що дозволить визначити форми та засоби державного управління, його ідеологію, догматизм або відкритість/закритість та інше.

За умови не врахування поданого вище положення, музична освіта може бути деформована, а її розвиток не можна вважати закономірним та природним.

Завданнями щодо здійснення державного управління музичною освітою полягають у наступному: створення та подальше функціонування музичних освітніх установ; вирішення економічних та господарських питань у сфері музичної освіти; удосконалення системи кадрового менеджменту; розвиток системи стратегічних комунікацій; удосконалення форм музичної освіти. Ці завдання мають істотний вплив на якість музичної освіти, тому у системі державного управління інновації вносять у комплекс відносин між окремими елементами системи, у формування управлінських підсистем (структурних елементів) на різних рівнях музичної освіти.

Державне управління розвитком української музичної освіти потребує врахування принципів відповідності природи та людиноцентричності.

Проблема державного управління розвитком української музичної освіти лежить у площині позбуття від зовнішнього адміністративного тиску, який може придушувати ендогенну самостійну регуляцію музичної освітньої системи та сформувати систему громадського самоврядування.

Сутність державного управління розвитком української музичної освіти вимагає розв'язання питань:

формування самоурядових органів;

фінансових проблем;

компетентності та готовності наукових та педагогічних кадрів;

забезпеченості матеріальними ресурсами;

наявності технологій та техніки в освітній системі.

З поданого вище випливає, що музична освіта України потребує і фінансового забезпечення, і технічних засобів, і нового концепту існування.

Отже, державне управління розвитком української музичної освіти здійснюється у діалектичній взаємодії функціонування, існування та розвитку суспільства, музики як складової мистецтва, освітньої галузі. Завданнями щодо удосконалення державного управління музичною освітою є такі: створення та подальше функціонування музичних освітніх установ; вирішення економічних та господарських питань у сфері музичної освіти; удосконалення системи кадрового менеджменту; розвиток системи стратегічних комунікацій; удосконалення форм музичної освіти.

Зазначені завдання мають суттєвий вплив на розвиток музичної освіти, тому у системі державного управління подібні інновації вносять у комплекс відносин між окремими елементами системи, у формування управлінських підсистем (структурних елементів) на різних рівнях музичної освіти.

Важливим фактором державного управління розвитком української музичної освіти є питання децентралізації у системі Міністерства освіти, а також уникнення роздрібненості системи управлінських органів, щоб досягти зближення та інтеграції програм. Такого підходу в державному управлінні потребують, щоб модернізувати професійну підготовку майбутніх митців, а також позбутись монополій міністерства.

Сутність державного управління розвитком музичною освітою полягає у здійсненні функцій системою органів виконавчої гілки влади, у якій всі складові реалізують свій професіоналізм за окремими напрямками музичної освіти.

За різними аспектами ключова проблема належить саме представникам науково-педагогічного складу. Саме їм належить пріоритетна роль у забезпеченні якості музичної освіти.

Розвиток музичної освіти полягає у створенні якісно нових підходів у професійному зростанні майбутніх фахівців музичної сфери. Представник музичної сфери поєднує функції музиканта, культуролога та мистецтвознавця. Музична освіта покликана наповнювати життя образами музики, формувати свідомість та самосвідомість, особистісне духовне становлення. Тому у вирішенні питання розвитку музичної освіти слід враховувати ті актуальні вимоги, що йому скеровує соціум, теорія та практика освітньої діяльності, і управлінська система.

Висновки

У проблемі державного управління розвитком українською музичною освітою було проаналізовано ті аспекти, що передбачають забезпечення її ефективності. Подані результати аналізу дозволяють сформувати висновок щодо сутності державного управління розвитком музичної освіти в Україні.

Можна стверджувати, що було визначено та обґрунтовано актуальність представленої проблеми, досліджено наукові джерела щодо проблеми державного управління розвитком музичної освіти. Подано аналіз сутності та змісту музичної освіти в Україні. А також її завдання та функції. Одночасно із цим виокремлено аспекти державного управління розвитком музичною освітою.

Сформульовано висновки та пропозиції щодо подальших наукових пошуків: проаналізувати та обґрунтувати ті управлінські технології та інновацій, що можна використати в управлінні розвитком музичної освіти.

Література:

1. Білуха М. Т. Основи наукових досліджень: Підручник. К.: АБУ, 1998. 396 с. 11.

2. Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень: Підручник. К.: АБУ, 2002. 480 с.: іл.

3. Грисюк О. Структурно-функціональний аналіз процесу формування музичної культури особистості. Наукові записки Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя. 1997. С. 33-37

4. Кияновська Л. Українська музична культура : навч. посіб. Львів, 2003. 387 с.

5. Ковальчук В. В., Моїсєєв Л. М. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. - 5-е вид. -К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2008. 2008. 240 с.

6. Лошков Ю. Трансформаційні процеси в сучасній музичній освіті України. Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2017. С. 131-151.

7. Науково-технічна діяльність: системи і механізми державного управління, показники міжнародних порівнянь, результативність досліджень і розробок / За ред. Т.В.Писаренко. - К.: УкрІНТЕІ, 2015. 238 с.

8. Олексюк О. М., Тушева В. В. Методологія наукових досліджень у галузі мистецтвознавства та музичної педагогіки : навч. посіб. / О.М. Олексюк, В.В. Тушева. Київ : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2020. 176 с.

9. Рубцов В. П. Державне управління та державні установи: Навч. посіб. для дистан-ційного навчання / В.П.Рубцов, Н.І.Перинська; За ред. дра соціол. наук, проф. Ю.П.Сурміна. К.: Універ ситет «Україна», 2008. 440 с.

10. Самойленко О. Наукові обрії сучасного українського музикознавства. URL: www.mari.kiev.ua/2010 Mystectvoznavstvo Ukrainy_11Z038-045.pdf

11. Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник. К.: Видавничий дім «Слово», 2006. - 240 с.

12. Черкасов В. Ф. Основи наукових досліджень у музично-освітній галузі : [підручник] / Володимир Черкасов - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, Харків : ФОП Озеров, 2017. 316 с.

References:

1. Belukha M. T. (1998) Osnovy naukovykh doslidzhen [Fundamentals of scientific research]: a textbook. K.: Abu. 396 p. [in Ukrainian]

2. Belukh M. T. (2002) Metodolohiya naukovykh doslidzhen' [Methodology of scientific research]: a textbook. K.: Abu. 480 p.: Ill. [in Ukrainian]

3. Hrysyuk O. (1997) Strukturno-funktsional'nyy analiz protsesu formuvannya muzychnoyi kul'tury osobystosti [Structural and functional analysis of the process of forming the musical culture of an individual]. Scientific notes of the Nizhyn State Pedagogical Institute named after M. V. Gogol. P. 33-37. [in Ukrainian]

4. Kiyanovskaya L. (2003) Ukrayins'ka muzychna kul'tura [Ukrainian Musical Culture]: Educ. a manual. Lviv. 387 p. [in Ukrainian]

5. Kovalchuk V. V, Moiseev L. M. (2008) Osnovy naukovykh doslidzhen' [Fundamentals of scientific research: a textbook]. -5th type. -K.: “Professional Publishing House”. 240 p. [in Ukrainian]

6. Lashkov Y. (2017) Transformatsiyni protsesy v suchasniy muzychniy osviti Ukrayiny [Transformation processes in modern music education of Ukraine]. Kharkiv: GS Skovoroda KhNPU,. P. 131-151. [in Ukrainian]

7. Naukovo-tekhnichna diyal'nist': systemy i mekhanizmy derzhavnoho upravlinnya, pokaznyky mizhnarodnykh porivnyan', rezul'tatyvnist' doslidzhen' i rozrobok [Scientific and technical activity: systems and mechanisms of public administration, indicators of international comparisons, efficiency of research and development] / Ed. T. V. Pisarenko. - K.: Ukrintei, 2015. 238 p. [in Ukrainian]

8. Oleksiuk O. M., Tucheva V. V. (2020) Metodolohiya naukovykh doslidzhen' u haluzi mystetstvoznavstva ta muzychnoyi pedahohiky [Methodology of research in the field of art and musical pedagogy: textbook. a manual]. Kyiv: Kyiv. Univ. B. Grinchenko. 176 p. [in Ukrainian]

9. Rubtsov V. P., Perorynska N. I. (2008) Derzhavne upravlinnya ta derzhavni ustanovy [Public Administration and State Institutions: Educ. a manual. for distance learning]; Ed. Dra Social. Sciences, prof. Y. P. Surmin. K.: University of Ukraine. 440 p. [in Ukrainian]

10. Samoilenko O. (2010) Naukovi obriyi suchasnoho ukrayins'koho muzykoznavstva [Scientific horizons of contemporary Ukrainian musicology]. URL: www.mari.kiev.ua/2010 Mystectvoznavstvo ukrainy_11/038-045.pdf [in Ukrainian]

11. Tsehmistrov G. S. (2006) Osnovy naukovykh doslidzhen'. [Basics of the scientific research. Tutorial]. K.: Word Publishing House. 240 p. [in Ukrainian]

12. Cherkasov V. F. (2017) Osnovy naukovykh doslidzhen' u muzychno-osvitniy haluzi [Fundamentals of scientific research in the musical and educational field: [textbook]]. Kirovograd: RVV KSPU them. V. Vinnychenko, Kharkiv: FOP Ozerov,. 316 p. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru