Державні, політичні діячі та полководці Волині

Хід уроку

Методи та прийоми роботи вчителя

Актуалізація опорних знань учнів

1.Організаційна частина

Перевірка присутності учнів. Зауваження класу.

Відповідають чергові учні.

2.Перевірка виконання домашнього завдання

Провожу невеличку самостійну роботу:

1. До якої династії відносився Роман Мстиславович? (Рюриковичі)

2. Старший син Романа Мстиславовича? (Данило Галицький)

3. Хто є засновником Галицько-Волинської держави? (Роман Мстиславович)

4. Рік об'єднання Галичини і Волині? (1199 р.)

5. Коли помер Роман Мстиславович? (1205 р.)

6. Хто після нього став правити? (Данило Галицький)

7. Роки королювання Д.Галицького? (1253 - 1264 рр.)

8. В якому році Д. Галицький збудував Львів? (1256 р.)

9. В якому році помер і де похований Д. Галицький? (1264 р., в Холмі)

10. Назвіть рік, коли папа Інокентій ІІІ запропонував Роману Мстиславовичу корону? (1204 р.)

11. Місто, де загинув роман Мстиславович? (Завихвост)

12. Рік, коли Данило Галицький об'єднав під своєю владою Волинь? (1227 р.)

Самостійна робота має 12 питань. Кожна правильна відповідь - 1 бал.

Роздаю учням одинарні листки.

Призначаю двох учнів, які разом перевірятимуть роботи.

3.Перехід до вивчення нового матеріалу

Тема уроку: Утворення Галицько-Волинської держави.

План уроку:

1. Проаналізувати діяльність Романа Мстиславовича, Данила Галицького і Мстислава Даниловича.

2. Утворення Галицько-Волинського князівства.

3. Історичне значення даного утворення.

Домашнє завдання: Галицько-Волинська держава у ХІІ-ХІІІ столітті.

Очікувані результати:

1. Оцінити діяльність головних засновників Галицько-Волинської держави.

2. З'ясувати, чи є Галицько-Волинська держава наступницею Київської Русі.

3. Оцінка перших політичних діячів даного утворення в історії.

Тему і план уроку записують в зошит.

Д/З записують в щоденник.

4.Вивчення нового матеріалу

1.Роман Мстиславович - віхи біографії - повідомлення.

Далі я викладатиму матеріал, спираючись на власні знання і одночасно веду бесіду з учнями, задаючи їм запитання.

2.Данило Галицький - наступник Романа Мстиславовича.

3.Галицько-Волинська земля за Мстислава Даниловича.

1.Прослухавши повідомлення я задаю декілька запитань учням стосовно почутого, одночасно ставлю плюси за правильні відповіді. Головне записали в зошит.

Приєднання Галичини Роман розпочав ще 1188 року, коли у Галичині, після смерті Ярослава Осмомисла сидів Володимир Ярославович, який провадив розгульне життя. Але не маючи достатніх сил змушений був залишити місто. Готуючись до повторного приєднання Галича, князь вміло використав зовнішньо-політичну ситуацію, що склалася на той час з Києвом, сусідніми Угорщиною і Польщею. Загострення суперечностей зі своїм тестем Рюриком, Роман нейтралізував союз з чернігівськими Ольговичами та Всеволодом Суздальським. У наступному 1199 році Роман заволодів Галичем і об'єднав його з Володимиром, обравши столицею держави Галич.

Об'єднавши Галичину і Волинь, він багато зробив, аби зміцнити авторитет княжої влади. Він повів рішучу боротьбу з боярством. (Незнайомий термін пишу на дошці).

Бояри - заможна верхівка міста, яка мала у своїх руках певну владу, тим самим обмежували владу князя.

Продовжувався його конфлікт з київським князем Рюриком Ростиславовичем. Об'єднавши Волинь і Галичину, він приєднав сюди і Київщину, таким чином у його руках опинилась величезна територія старокиївської держави. Роман розгромив половців, заключив відносини з Візантією. У бою відзначався особливою відважністю, літописці писали про нього, що «хоробрий, як тур». У 1204 році папа Інокентій ІІІ пропонує йому корону і допомогу у подальших завоюваннях, але той відмовився. Зрештою, раптова смерть у 1205 році зірвала реалізацію всіх його задумів. Джерела скупо повідомляють про загибель Романа. Відомо, що у червні 1205 року він вирушив у похід, але невеликим загоном потрапив у засідку і вбитий під Завихвостом.

Отже, Роман Мстиславович став засновником Галицько-Волинської держави. Га власному прикладі показав, що лише сильна особистість і далекоглядний політик може зорганізувати державне будівництво.

2.Після його смерті розгорнулась жорстока і тривала боротьба за владу між удільними князями. У 1234 році син Романа Мстиславовича Данило (волинський князь з 1221 року) був проголошений князем галицьким і таким чином відродив об'єднану державу. Данило успішно воював з польськими, литовськими і ятвязькими князями. 1237 р. завдав нищівної поразки хрестоносцям. За його правління було збудовано кілька нових міст, у тому числі Львів у 1256 році. Час його князювання був добою найбільшого економічного, культурного та політично піднесення Галицько-Волинської держави. У 1245 році у битві під Ярославлем війська Данила та його брата Василька розбили полки чернігівського князя Ростислава. Ця битва була однією з найбільших в історії Русі ХІІ століття. Але був змушений поїхати до ханського двору і визнати залежність від Золотої Орди. Вимушене підпорядкування татарам обтяжували Данила. Тому він шукав виходів, аби скинути із себе дане ярмо. Для цього змушений шукати союзу із заходом. Зокрема схилявся до союзу із папою Інокентієм IV. Був коронований папою в 1253 році в Дрогичині. Але татари, довідавшись про цей хід, напали на Галицьку державу і зруйнували збудовані укріплення Львова, Володимира, Луцька. У 1264 році Данило помирає у Холмі.

Отже, в історії Галицько-Волинської держави Данило залишив слід як найвидатніший правитель, який відбудував і зміцнив державу у важкі часи.

3.Важливою, але водночас маловідомою фігурою є луцький князь Мстислав Данилович.

Про нього маємо небагато відомостей. Це був четвертий син Данила Галицького. У Галицько-Волинському літописі говориться, що Мстислав, разом з іншими галицькими і волинськими князями змушений був брати участь разом з татарами в походах на захід. Він володів містом Луцьк і Дубно, і саме Луцьк був його основною резиденцією. Мстислав отримав грамоту від Володимира Васильковича на його володіння. Він багато чого зробив для будівництва оборонних споруд і будівництва храмів. Так, у 1289 році він заклав оборонну вежу в місті Чарторийську. Далі літопис обриває мову про цю людину. Але без сумніву, що він залишив помітний слід в історії Волині.

Отже, з усього вищесказаного можна зробити висновок, що саме ці визначні державні діячі зробили помітний слід в історії Волині.

Далі вчитель переходить до свого основного завдання: це зробити невеличкий порівняльний аналіз Галицько-Волинської держави і Київської Русі, проаналізувавши, чи є вона наступницею Русі. Для цього провожу бесіду (пошукову) ставлячи декілька запитань:

1. Скажіть, будь ласка, а на вашу думку Галицько-Волинська держава чимось схожа до Русі?

2. Яке місце на той час відігравав Київ?

3. Чому дехто називає Галицько-Волинську державу князівством?

4. Історичне значення даного утворення?

В кінці уроку підвожу підсумок очікуваних результатів. Відзначаю найактивніших. Оголошую оцінки самостійних робіт. Найкращі роботи хвалю.

Зачитує учень.

Учні відповідають.

Учні відповідають.

Що за ситуація склалась на той час?

Записують в зошит.

Записують в зошит.

Можлива причина даного конфлікту?

Скажіть, чому Роман відмовив папі?

Яка ситуація склалася після смерті Романа Мстиславовича?

Хто для Данила були найбільші вороги?

Про що говорить даний жест Інокентія IV?

Який хан здійснив погроми?

Чому Володимир Василькович не віддав землі своїм синам?

Діти відповідають з місця. Відмічаю особливо аргументовані відповіді.

Головне записуємо в зошит.