Викладання теми "Міжнародна торгівля та її форми"

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра психології та педагогіки

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни: „Методика викладання економіки”

Тема: «Викладання теми: «Міжнародна торгівля та її форми»

Виконав: студент

Деньга А.В.

1 групи, 3 курсу, спец 6509/1

Науковий керівник:

Завірюха В.В.

КИЇВ - 2012

МІСТ

ВСТУП

1.ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМІКИ

2.ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ

3.ПРОГРАМА ДІСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ» ДЛЯ 10-11 КЛАСІВ

4.МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА УРОКУ «МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ ТА ЇЇ ФОРМИ»

5. КОМУНІКАТИВНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ МОЛОДОМУ ВИКЛАДАЧУ

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ

ВСТУП

Економіка - складна, багатогранна наука, що охоплює майже всі сфери суспільного життя. Кожен має певне уявлення про економіку, незважаючи на те, чи правдиве воно, чи оманливе. І лише вивчення такого предмету, як економіка допоможе сформувати об'єктивний погляд на неї.

Але, щоб викладати будь-який предмет, потрібне врахування його особливостей.

В українських школах можна спостерігати тенденції хаотичного введення курсу «Основи економіки». В деяких школах економіку викладають з перших класів, а в деяких - не вивчають взагалі. Тому постає питання про введення в навчальний процес єдиної неперервної концепції викладання економіки, що включатиме в себе навчання протягом всього шкільного курсу.

Але, оскільки ця концепція існує тільки на папері, то я, адаптуючись до практики шкіл, що проводиться сьогодні, розглядатиму курс «Основи економіки» для 10 - 11 класів. Вивчаючи при цьому вікові особливості учнів старших класів, що безпосередньо впливають на ефективність роботи викладача.

Так, учні старших класів являються майже дорослими людьми, сформовані фізіологічно і психологічно. Вони прагнуть робити складні завдання, цікавляться політикою і суспільним життям. Але вік учнів не єдиний фактор від якого залежить успіх подання матеріалу. Навчальний курс, який вивчається, послідовність тем, а також їх взаємозв'язок і методи їх прочитання аудиторії відіграють вирішальну роль.

Протягом написання курсовою роботи я спробую дослідити і навчитися ефективно розробляти і готувати уроки, враховуючи усі необхідні аспекти викладання для результативного здійснення практики.

1. ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМІКИ

Викладання предмету - це мистецтво вчителя подати інформацію так, щоб її засвоєння учнями було максимально-ефективним, щоб вони розуміли матеріал і бажали вивчати його. Тому викладання будь-якої дисципліни вимагає врахування певних її особливостей. Викладання економіки не є виключенням. Але перш ніж говорити про специфіку викладання даного предмету, з'ясуємо для чого він потрібен взагалі.

Економіка невід'ємна частина щоденного життя. Людина купує і продає, отримує доходи і сплачує податки, керує і підпорядковується управлінським рішенням, споживає і заощаджує. Зрозуміло, що краще, коли суб'єкт економічних відносин чинить ці дії свідомо, раціонально використовуючи власні сили та ресурси, обирає із багатьох можливих рішень найдоцільніше.

Учні - це також суб'єкти економічних відносин, хоч і пасивні, але прийде час, і деякі з них стануть активними суб'єктами. Тому необхідно їх підготувати до цього як можна краще:

· Наділити їх багажем економічних знань, оскільки вони дозволять об'єктивно сприймати навколишній світ;

· Сформувати економічне мислення, за допомогою якого можна аналізувати різні події та приймати оптимальні рішення;

· Сформувати світогляд, адже саме цілісне уявлення про оточуюче середовище дозволить в ньому вижити;

· Створити бажання стати активним суб'єктом економічних відносин, оскільки активні суб'єкти економіки забезпечують не лише свій добробут, а і благополуччя всієї нації;

· Розвинути творчий потенціал, що пов'язано з особливістю економіки як предмета і явища взагалі, адже ця наука не відноситься до гуманітарних і не відноситься до математичних, а базується на здібностях суб'єктів економіки генерувати нові ідеї.

Таким чином, ми перерахували цілі викладання економіки взагалі. Але необхідно враховувати і шляхи досягнення цих цілей.

Оскільки економіка - наука, що змушує мислити, то доцільно надавати перевагу таким методам проведення занять як розбір ситуацій і дискусія, а також бажаним є проведення ігор та застосування елементів ігор, досліди і вправи з реального життя. Корисним буде моделювання різних ситуацій. Окрім того, не слід забувати про роботу з книгами, такими як читання, вивчення, реферування, що дозволить учневі знаходитися у центрі нових подій в економіці і розширювати знання про її теоретичні аспекти. Не слід відкидати і словесні методи, такі як лекція, інструктаж, розповідь. Адже, прочитана інформація не завжди сприймається правильно.

Отже, вищеперераховані цілі та шляхи їх досягнення і складають особливість викладання економіки. Але не лише вони.

Ще однією особливістю викладання економіки можна вважати концепцію неперервної освіти. За цією концепцією пропонується вивчення економіки частинами для різних вікових груп, починаючи з молодших класів, тобто економіку мають знати всі вікові групи населення на притаманному їм психологічному рівні розвитку.

Економіка - наука, яку не можливо вивчити за два роки повністю. Вона змінюється з внесенням інновацій у технології промисловості і у побут, зі зміною законодавства, під дією інтеграції та глобалізації, ряду природних і екологічних факторів тощо. Отже, економічна наука має діалектичний розвиток і потребує відповідних змін і коректування в процесі навчання.

2. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ

Для забезпечення успіху при проведенні уроку, поданні нової інформації і для ефективного її засвоювання необхідно враховувати психологічні особливості учнів, для яких викладається матеріал.

Оскільки, я розробляю уроки для учнів 10 - 11 класів, то розглянемо особливості даної вікової категорії.

Старшин шкільний вік - вік переходу до дорослості. Перед учнями 10 - 11 класів постає питання успішного закінчення школи і вибору майбутньої професії. Вони являються повністю сформованими дорослими людьми у психологічному плані, і майже всі психологічні зміни досягають свого завершення. Так, розвиток пізнавальних процесів старшокласників досягає такого рівня, що вони виявляються практично здатними до виконання всіх видів розумової праці дорослої людини, включаючи самі складні. Пізнавальні процеси школярів набувають таких якостей, які роблять їх досконалими і гнучкими, причому розвиток засобів пізнання випереджує особистісний розвиток деталей.

Значна частина учнів повністю оволодіває своїми пізнавальними процесами: сприйняттям, увагою, пам'яттю, уявою, мисленням, підпорядковуючи їх завданням діяльності. Увага все частіше стає постдовільною. Зростає роль словесно-логічного запам'ятовування. Дослівне заучування непопулярне, учні користуються планами, схемами, конспектами. У мисленнєвій діяльності спостерігається високий рівень узагальнення і абстрагування, схильність до причинного пояснення явищ, аргументування, доведення, зв'язування матеріалу у систему. Вдосконалюється мова, збільшується словниковий запас. Старшокласники прагнуть самостійності суджень, несхильні довіряти авторитетам, часом переоцінюють свої можливості і виявляють критиканство.

Старші школярі можуть мислити логічно, займатися теоретичними роздумами і самоаналізом. У старшокласника виділяється здатність робити загальні висновки на основі особистих посилань і, навпаки, переходити до особистих посилань на базі загальних, тобто здатність до індукції і дедукції. Найважливіше надбання цього віку - це уміння оперувати гіпотезами.

До старшого шкільного віку учні засвоюють багато наукових понять, навчаються користуватися ними в процесі рішення різних задач. Це означає сформованість у них теоретичного чи словесно-логічного мислення. Одночасно спостерігається інтелектуалізація всіх пізнавальних процесів.

Таким чином ті види діяльності, які раніше виконували провідну роль, наприклад гра, починають себе не виправдовувати і відходити на другий план, натомість активно здійснюється самоконтроль діяльності, являючись спочатку контролем за результатом. Отже, переважаюча частина вільного часу старшокласників повинна бути заповнена самостійним навчанням - надбанням знань не лише за стандартною шкільною програмою. Тому можна використовувати в навчальному процесі такі навчальні завдання як: тести, реферати, дослідження, термінологічні диктанти, логічні блок-схеми і так далі.

Характерною особливістю даного віку є готовність і здатність до багатьох різних видів навчання, причому як в практичному плані (трудові уміння і навички), так і в теоретичному (уміння мислити, розмірковувати, користуватися поняттями). Ще однією рисою, яка вперше повністю розкривається в цьому віці, є здатність до експериментування, що проявляється в небажання все приймати на віру. Учні проявляють широкі пізнавальні інтереси, що пов'язані з прагненням все самостійно перевірити, особисто впевнитися в правдивості.

Юнацький вік відзначається своєю підвищеною інтелектуальною активністю, яка стимулюється не лише природною віковою цікавістю, а і бажанням розвинути, продемонструвати навколишнім свої здібності, отримати високу оцінку з їх сторони. В зв'язку з цим старшокласники на людях намагаються брати на себе найбільш складні і престижні задачі, нерідко проявляють не лише свій інтелект, а і свої особливі здібності. Занадто прості задачі вони відмовляються виконувати через уявлення престижу.

Старшокласники можуть формулювати гіпотези, розмірковувати припущено, досліджувати і порівнювати між собою різні альтернативи при рішенні одних і тих же задач. Сфера пізнавальних, в тому числі навчальних, інтересів учнів виходить за межі школи і набуває форму пізнавальної самодіяльності - прагнення до пошуку і придбання знань, до формування корисних вмінь і навиків. Прагнення до самоосвіти - характерна особливість даного віку. В останніх класах школи складується нове відношення до навчання. Випускників приваблюють предмети і види знань, де вони можуть краще пізнати себе, проявити самостійність, і до таких знань в них виробляється особливо приємне відношення. Разом з теоретичним відношенням до світу, предметам і явищам у старшокласника виникає особливе пізнавальне відношення до самого себе, що виступає у вигляді бажань і уміння аналізувати і оцінювати власні вчинки, а також здатність вставати на точку зору іншої людини, бачити і сприймати світ з інших позицій, ніж свої власні.

Самостійність мислення проявляється в незалежності вибору способу поведінки. Старшокласники приймають лише те, що їм здається розумним, доцільним і корисним.

В юнацькому віці виразно проявляється потреба у формуванні світогляду, тобто розумінні закономірностей оточуючого світу і створенні системи поглядів, тому нормально розвинений старшокласник (не інфантильний, який за інтелектуальним розвитком швидше належить до підліткового віку) цікавиться досить широким колом явищ політики, економіки, мистецтва тощо. Важливою частиною світогляду е моральні переконання. Старшокласники прагнуть самостійно розібратися у моральних проблемах і не люблять, коли дорослі пропонують їм готові і категоричні формулювання. У багатьох старшокласників є прагнення до чесного життя, самовдосконалення, служіння суспільству - це те, що називають юнацьким романтизмом. Проте ці прагнення часто мають поверховий характер і в реальному житті поєднуються з вузьким практицизмом і навіть безпринципністю.

Зростання інтелектуальних і фізичних можливостей старшокласників визначає найбільш помітну рису їхньої поведінки - прагнення до самоствердження. Ним мотивуються залежно від умов сімейного виховання і успіхів як позитивні, так і негативні вчинки. Позитивні форми самоствердження полягають у досягненнях в навчанні, спорті, мистецтві тощо. Негативне самоствердження найчастіше здійснюється через дотримання норм юнацької субкультури.

Психологія старшокласників відзначається суперечливими явищами. З одного боку - зростання інтелектуальної і моральної зрілості, пошуки світогляду, спрямованість на майбутнє, юнацький романтизм, довіра до авторитетних дорослих. З іншого - тенденції негативізму, який виступає у вигляді юнацької субкультури з її небезпечним ухилом у бік зневаги до моралі.

Уміння викладача зрозуміти потреби учнів, зацікавити своїм предметом і зробити бажаним вивчення матеріалу - можливість для старшокласників проявити свої здібності, вибрати майбутній шлях і самореалізуватися як особистість.

3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ» ДЛЯ 10 - 11 КЛАСІВ

Україна молода держава, яка знаходиться в стані перехідної економіки, що безумовно впливає на різні соціальні прояви, зокрема освіту. Оскільки саме теперішньому поколінню учнів-старшокласників формувати і жити при ринковій економіці, про яку їх батьки чули лише негативне, то необхідно зробити все, щоб молодь мала чітке об'єктивне уявлення про економіку в цілому. Це можливо здійснити шляхом викладання курсу «Основи економіки» в школі, як обов'язкового предмету.

Крім того, учні старших класів стоять перед вибором професії, і курс економіки допоможе їм зрозуміти чи варто вибирати професію економіста в майбутньому.

До того ж, економіка - наука, яка щоденно знаходить прояв у побуті, і знати про неї як можна більше буде доцільно будь-якому старшокласнику, зважаючи на їх психологічні особливості.

Враховуючи вищесказане, ми можемо визначити такі цілі курсу:

- сформувати світогляд учня як суб'єкта ринкових відносин;

- розширити понятійний апарат учня економічними термінами;

- розвинути економічне мислення людини.

Розглянемо детальніше структуру курсу і його часові рамки.

Курс розрахований для учнів старших класів середніх шків і читається протягом двох років як обов'язків предмет. Він складається з восьми розділів - блоків тем, чотири розділи вивчається за один навчальний рік.

Час даного курсу містить 68 годин аудиторних занять і 132 годин самостійної роботи. Причому 60 годин аудиторних занять - це уроки, різного типу. Так, наприклад, перший урок являється вступним уроком. Типи інших уроків вибирається самостійно вчителем, як і їх форма проведення. А 8 годин аудиторних занять відводиться на обов'язковий контроль, що проводиться після кожного розділу. Контроль проводиться на розсуд вчителя в письмовій чи усній формі, рекомендуються відкриті і закриті тести, творчі завдання і розгляд ситуацій. Оцінювання знань проводиться за 12-бальною шкалою, згідно зі стандартами оцінювання міністерства освіти України.

Отже, програма курсу «Основи економіки» являється прикладом програми викладання економіки в 10 - 11 класах, але при цьому вона може модифікуватися викладачем на його розсуд, якщо він вважає це доцільнішим для даної аудиторії учнів.

4. МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА УРОКУ « МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ ТА ЇЇ ФОРМИ»

Тема «Міжнародна торгівля та її форми» являється двадцять сьомою темою курсу «Основи економіки» і вивчається у восьмому розділі програми, за часовими рамками - це другий семестр 11 класу. Чим же визначається таке положення теми в системі курсу?

Міжнародна торгівля - це спеціалізована галузь в економіці. І вивчати її сутність та функції не доцільно, якщо учень не знає базових понять економіки. Передбачається, що вивчення попередніх двадцяти двох тем курсу допоможе учням розуміти і засвоювати матеріал в рамках запропонованої теми.

Наявність цієї теми в курсі визначається її актуальністю. Оскільки вона викладається випускникам школи, то учні мають шанс краще зорієнтуватися в виборі професії. Не секрет, що багато молодих людей вибирають професію економіста чітко не розуміючи, що вона собою являє. Їм просто сподобалась назва професії, така престижна і поширена зараз, або їм хтось порадив вибрати такий життєвий шлях. А хтось розуміє, що економіка - це управління, але при цьому не має повної інформації щодо того хто, ким або чим і для чого управляє. Таким чином, актуальність даної теми полягає у необхідності розвіяти міф про економіку, як про щось модне і просте, сформований телебаченням, пресою і суспільством в цілому. Крім того, результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародний поділ праці. Випускники школи мають це розуміти і вирішувати ким вони хочуть бути. До того ж людина, що не хоче пов'язувати своє життя з економікою, як видом діяльності, повинна знати, що існує ряд професій, що включають певні елементи останнього, наприклад, вчитель.

Визначена тема розглядається протягом одного уроку .

ПЕРШИЙ УРОК

Тема. «Міжнародна торгівля та її форми»

Мета. Навчитися давати визначення поняттям міжнародна торгівля та її сутність,поняття,види та форми.

Завдання.

o давати визначення понять міжнародна торгівля;

o називати основні особливості міжнародної торгівлі;

o розрізняти форми міжнародної торгівлі за специфікою регулювання;

o розрізняти форми міжнародної торгівлі за специфікою взаємодії суб'єктів;

o знати складові регулювання міжнародної торгівлі.

Розрахунок часу.

Частина уроку	1	2	3	4	5	6	7	Всього
Час, хв.	1	13	5	13	10	2	1	45

Активізація діяльності.

У вступній частині уроку - застосовуємо метод комунікативної атаки: викладач дістає і кладе на стіл цукерки, повідомляючи, що вони - нагорода за активність на уроці.

Під час уроку застосовуватиметься метод долання перешкод, що полягає у розгляді ситуації і стимулюванні часом при бліц-опитуванні. Застосування даного методу буде ефективним, оскільки старшокласники являються дорослими людьми і діють свідомо.

Заключна частина характеризується проведенням методу закріплення позитивного враження у вигляді компліменту і подяки.

Контроль.

Контроль проводиться у вигляді письмової роботи по варіантам, кожному варіанту ставиться завдання дати визначення чотирьох понять з викладеної теми, а також проаналізувати зв'язок між деякими з них. Це завдання є цілком реальним для виконання учням старших класів з огляду на їх психологічні особливості, і виконується з метою виявлення рівня засвоєння інформації, отриманої учнями на уроці.

Оцінювання завдань проводиться за 12-бальною шкалою: по 2 (1, 0) бали за визначення, і 4 (3, 2, 1, 0) бали за аналіз, залежно від повноти відповіді.

План уроку №1

1.Вступна частина (привітання, мотивація)

2.Міні - лекція.

Щоб зрозуміти і осягнути тему, яку ми маємо вивчити сьогодні нам потрібно зрозуміти та вивчити такі економічні терміни: торгівля , ринок , торгівельна діяльність, міжнародна торгівля. Почнемо з питання що ж таке торгівля?

Торгівля - це процес обміну товарами, послугами, цінностями і грошима.

Або, у широкому значенні, торгівля - вид підприємницької діяльності, пов'язаний з купівлею-продажем товарів.

Розрізняють гуртову і роздрібну торгівлю.

Оптова торгівля

Оптова, також гуртова торгівля -- процес придбання великих партій товару з метою подальшого використання в виробництві (використовується в промисловості з метою подальшого перетворення для виробництва товарів чи надання послуг) чи реалізації товару в роздрібній торговій мережі.

Роздрібна торгівля

Процес обміну товарів на гроші(чи інший еквівалент вираження ціни товару) з метою задоволення потреб споживачів та отримання прибутку.

Внутрішня торгівля

Міжнародна торгівля

Міжнародна торгівля є формою зв'язку між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці, і виражає їхню взаємну економічну залежність. У літературі часто дається наступне визначення: «Міжнародна торгівля являє собою процес купівлі і продажі, здійснюваний між покупцями, продавцями і посередниками в різних країнах».

Міжнародна торгівля включає експорт і імпорт товарів, співвідношення між якими називають торговельним балансом. У статистичних довідниках ООН наводяться дані про обсяг і динаміку світової торгівлі як сум вартості експорту всіх країн світу.

Структурні зрушення, що відбуваються в економіці країн під впливом НТР, спеціалізація і кооперування промислового виробництва підсилюють взаємодію національних господарств. Це сприяє активізації міжнародної торгівлі. Міжнародна торгівля опосередуючі рух усіх міжкраїнових товарних потоків, росте швидше виробництва. Відповідно до досліджень зовнішньоторговельного обороту, на кожні 10% роста світового виробництва приходиться 16% збільшення обсягу світової торгівлі. Тим самим створюються більш сприятливі умови для його розвитку. Коли ж у торгівлі відбуваються збої, сповільнюється і розвиток виробництва.

Під терміном «зовнішня торгівля» розуміється торгівля якої-небудь країни з іншими країнами, що складається з оплачуваного ввозу (імпорту) і оплачуваного вивозу (експорту) товарів.

Розглянемо форми міжнародної торгівлі за специфікою взаємодії суб'єктів:

Найпоширенішою серед цих форм міжнародної торгівлі є традиційна (проста) торгівля, тобто «вільний» експорт та ім­порт товарів і послуг, який не зумовлений коопераційними зв'язками та зобов'язаннями щодо збалансованого обміну това­рів. Така торгівля регулюється Конвенцією ООН щодо Договорів міжнародної купівлі-продажу товарів, відомою під на­звою Віденська конвенція. При традиційній торгівлі в обов'язки продавця (експортера) входить: поставити товар, передати доку­менти стосовно нього та передати право власності на товар від­повідно до вимог договору та чинної Конвенції, а в обов'язки покупця (імпортера) -- сплатити ціну за товар та при­йняти поставку товару відповідно до вимог договору та чинної Конвенції. Отже, крім зазначених, ані в експортера, ані в імпортера не виникає інших зобов'язань. А це означає, що після виконання угоди експортер має право, якщо це доцільно, змінити споживача (знайти іншого імпортера), не відступаючи при цьому від жодних зобов'язань. Аналогічно й імпортер має право вибору постачальника, заміни експортера без юридичних наслідків.

Торгівля за кооперацією, на відміну від традиційної торгівлі, характеризується довгостроковою узгодженістю безпосередніх виробничих зв'язків. Основними ознаками міжнародної виробни­чої кооперації є:

попереднє узгодження сторонами в договірному порядку умов спільної діяльності;

наявність як безпосередніх суб'єктів виробничої кооперації промислових підприємств з різних країн;

координація господарської діяльності підприємств-партнерів з різних країн у визначеній, взаємоузгодженій сфері діяльності як головний метод співробітництва;

закріплення в договірному порядку головних об'єктів коопе­рування кооперування -- готових виробів, компонентів, напівфабрикатів, тех­нологій тощо;

розподіл між партнерами завдань у межах узгодженої про­грами, закріплення за ними виробничої спеціалізації з урахуван­ням основних цілей коопераційної угоди;

здійснення взаємних або односторонніх поставок товарів за узгодженим графіком виконання виробничих програм у межах угоди щодо кооперації, а не як наслідок виконання звичайних до­говорів купівлі-продажу;

Форми міжнародної торговлі за специфікої регулювання

В основу систематизації форм міжнародної торгівлі за критерієм специфіки регулювання покладено наявність відповідних міждержавних і багатосторонніх угод, які визначають тип торговельного режиму данної країни з кожною окремою країною партнером. За цим критерієм виокремлюється звичайна торгівля, торгівля за режимом найбільшого сприйняття, периферійна, прикордонна та дискримінаційна торгівля. Форми міжнародної торговлі за специфікої регулювання є віддзеркаленням державно-політичного підходу уряду певної країни до торгівельно-економічних відносин з іншими країнами.

Звичайна торгівля і відповідний торговельний режим виникають в умовах відсутності торговельних, торгово-економічних угод і домовленостей між країнами. За умов звичайної торгівлі застосовуються і жорсткіші інструменти регулювання товарних потоків - кількісні обмеження, адміністративні формальності, звичайна система оподаткування імпортних товарів тощо.

Торгівля за режимом найбільшого сприяння передбачає, що держави які домовляються на взаємній основі надають одна одній привілеї та пільги щодо ставок мита і митних зборів. А також інших правил і механізмів здійснення зовнішньоторговельних операцій. Режим найбільшог сприяння є одним із головних принципів діяльності країн, що приїдналися до ГАТТ - Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. При цьому особи, фірми і організації країн - членів ГАТТ користуються митними податковими та всіма іншими привілеями, я кі мають у країні партнера фізичні та юридичні особи третьої країни.

Переференційна торгівля передбачає надання однією державою іншій на взаємній основі або в односторонньому порядку піль у торговельному режимі.

3. Бліц - опитування.

1) Що таке тогрівля?

2) Назвіть види торгівлі

3) Назвіть поняття та основні характеристики міжнародної торгівлі.

4. Розбір ситуації для розгляду:(завдання по групах) Країни з найбільшою міжнародною торгівлею (див. додаток1)

Завдання до ситуації:

1. Чому на вашу думку США , Китай та Німеччина ділять перші 3 місця ?

2. Які чинники можуть вплинути та які галузі Україні потрібно розвивати , щоб збільшити міжнародну торгівлю ?

5. Письмовий контроль

Підібрати правильні варіанти відповідей(див. додаток2)

6. Домашнє завдання.

1) Написати невеличкий твір на тему «У чому полягає міжнародна торгівля?»;

2) Вивчити матеріал і скласти кросворд, використовуючи категорії теми.

7. Заключна частина (похвала і подяка)

5. КОМУНІКАТИВНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ МОЛОДОМУ ВИКЛАДАЧУ

Навчання являється спільною діяльністю учнів і вчителів, при якій вчитель передає інформацію, а учні отримують її. Це здійснюється за допомогою спілкування. При чому, при спілкуванні людина, як виявляє і розкриває свої психологічні особливості, так і розвиває та формує їх. Тому педагогічне спілкування відіграє важливу роль при вихованні та формуванні учнів як особистостей.

Педагогічне спілкування визначається в психології як взаємодія суб'єктів педагогічного процесу, здійснювана знаковими засобами і спрямована на значимі зміни властивостей, станів, поведінки і індивідуально-значеннєвих утворень партнерів. [3; с.261]

Спілкування забезпечує обмін інформації і співпереживання, пізнання особистості і самоутвердження, продуктивну організацію взаємодії. Обмін інформацією і ставленнями реалізує комунікативний бік спілкування, пізнання особистості і самоутвердження - перцептивний, а організація взаємодії - інтерактивний. [3; с.261]

Розглянемо детальніше комунікативний бік. Взагалі, комунікація - це акт спілкування - зв'язок між двома і більше індивідами, повідомлення інформації однією особою іншій. [3; с.44]

Завдання вчителя - навчати, дати інформацію, нові знання. Таким чином, комунікативні навики допомагають у цьому, а їх відсутність - заважає. Тому можна виділити певні комунікативні рекомендації:

o Знаходити індивідуальний підхід до кожного учня, тобто взаємодія повинна бути направлена максимально можливо на кожну особистість окремо, враховуючи при цьому потребу кожного школяра у спілкуванні;

o Ставитись до учнів як до рівних собі, тобто учні не повинні відчувати себе нижчими за рівнем, статусом та боятися учителя;

o Проявляти емпатію до учнів, всерйоз сприймати їх проблеми, хоч і не значні, проявляти розуміння і по можливості допомагати у їх вирішенні;

o Проявляти себе як спеціаліст у галузі, що викладається, стежити відповідно за змінами і подіями в ній, аналізувати їх і заохочувати до її вивчення учнів;

o Застосовувати оригінальні і нестандартні прийоми спілкування, зокрема, бесіди за чашкою чаю, розмови на особисті теми в неформальній обстановці.

Таким чином, певні комунікаційні навички допоможуть і вчителю реалізуватися як професіоналу, і учням - отримати необхідні знання.

Поряд з іншими комунікаціями педагогічна комунікація є значним психологічним джерелом людської культури, бо реалізує сутність людини, підключає важливі мотиви її діяльності та самоусвідомлення себе як суб'єкта соціальних перетворень. [4; с. 53]

ВИСНОВКИ

Економіка - суспільна наука, яку необхідно вивчати в школі з метою формування інтелектуально-розвинених суб'єктів економічних відносин. Але при викладанні слід враховувати такі факти як психологічні особливості учнів, зокрема старшокласників, специфіки курсу і кожної теми окремо.

Розроблений мною курс «Основи економіки» викладається протягом двох останніх років школи з метою ознайомлення учнів з економічними поняттями, а також сформувати світогляд повноцінного суб'єкта ринкової економіки.

Розгляд кожної теми направлений на досягнення вищезазначених цілей. Так, тема «менеджмент, його сутність, категорії та функції» вивчається в другому семестрі одинадцятого класу і має за мету навчити учнів основним поняттям, допомогти усвідомити наявність менеджменту в щоденному житті, складність професії менеджера та її необхідність.

Тема викладається протягом двох комбінованих уроків, що включають вступну частину, міні-лекцію, закріплення, контроль, домашнє завдання і завершальну частину.

Вступна частина призначена для активізації роботи, що проводиться за допомогою методу комунікативної атаки. Закріплення матеріалу і його розуміння відбувається при бліцопитуванні, розгляду ситуацій, а також вправи на розвиток комунікативних навичок. Контроль здійснюється у вигляді письмових відповідей на поставленні запитання і закриті тести, що забезпечує остаточне осмислення і закріплення матеріалу, а також свідчить про ефективність роботи на уроці. Домашня робота направлена на прояв творчих здібностей і створює неадекватні умови для її здійснення: відсутність будь-якої шаблонної форми щодо написання твору і роздуму на поставлені завдання. Завершуються уроки за допомогою методу закріплення позитивного враження. Будь-який викладач повинен здійснити позитивний вплив на учнів, якщо він прагне зацікавити їх у вивченні запропонованого курсу.

Взагалі комунікація відіграє чи не головну роль при ефективній роботі вчителя. І такі рекомендації, як індивідуальний підхід викладача до учня, здійснення в неформальних умовах спілкування, прояв емпатії до учнів будуть доцільними будь-якому викладачу, особливо молодому.

Викладач - це митець, що створює майбутнє, вкладаючи у юні голови доцільні знання, і формує світогляд та свідомість молодого покоління.

ЛІТЕРАТУРА

1.Аксьонова О.В. Методика викладання економіки: Навч. Посібник - К.: КНЕУ, 1998. - 280 с.

2.Виховна робота з старшокласниками / І.О.Трухін //Практична психологія та соціальна робота. 2004 - № 8, с. 5 - 13

3.Бутенко Н.Ю. Комунікативні процеси у навчанні: Підручник. - К.: КНЕУ, 2004. - 383 с.

4.Педагогічна комунікація: психологічні витоки та особливості / С. Мусатов // Освіта і управління. 1999 - № 3, с. 47 - 53

Економічна література

5.Кочетов Э.А."Геоэкономика и внешнеэкономическая стратегия Украины" Мировая экономика и международные отношения №11, 1999

6.Омельянович О. Н."Состояние и проблемы торговли Украины" Экономика Украины №7 1999 г.

7.Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник.-К.: КНЕУ, 2003. - 948 с.

8.Управління зовнішньоекономічною діяльністю. Навчальний посібник: 2-ге вид., випр. і доп./ За заг. ред. А.І.Кредісова. - К.:ВІРА-Р, 2002.-552с.

9.Румянцев А.П., Климко Н.Г., Міжнародна економіка: - К.: Знання прес, 2003. - 447с.

Додаток 1

Країни з найбільшою міжнародною торгівлею

Україна поступово вибуває з обойми світової торгівлі

Згідно з останнім рейтингом залученості країн в міжнародну торгівлю Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), Україна зайняла 86-е місце з 132 країн, опустившись на 5 позицій. Про це пише Комерсант-Україна в публікації "Україна стала менш залученою".

Видання відзначає, що цей рейтинг ВЕФ публікує раз на два роки, починаючи з 2008-го. За підсумками першого звіту України перебувала на 71-му місці, значить, її падіння триває вже два звітні періоди. Оцінка проводиться за чотирма критеріями: доступ до ринків, рівень адміністрування, інфраструктура транспорту і зв'язку, а також бізнес-середи країни.

Зовнішньоторгівельний оборот країн світу

Місце	Країна	Експорт + Імпорт	Дата інформації
-	Європейський Союз	$3,197,000,000,000	2009
1	США	$2,439,700,000,000	2009 оцін.
2	Китай	$2,208,000,000,000	2009 оцін.
3	Німеччина	$2,052,000,000,000	2009 оцін.
4	Японія	$1,006,900,000,000	2009 оцін.
5	Франція	$989,000,000,000	2009 оцін.
6	Велика Британія	$824,900,000,000	2009 оцін.
7	Нідерланди	$756,500,000,000	2009 оцін.
8	Італія	$727,700,000,000	2009 оцін.
-	Гонконг	$672,600,000,000	2009 оцін.
9	Південна Корея	$668,500,000,000	2009 оцін.
10	Бельгія	$611,100,000,000	2009 оцін.
...86	Україна	$99,180,000,000	2009 оцін.

Додаток2

Підібрати правильні варіанти відповідей

Термін	Визначення
1)Торгівля	а)вивіз із митної території країни за кордон товарів і послуг без зобов'язання їхнього зворотного повернення.
2)Оптова торгівля	б)торгівля між резидентами різних держав.
3)Міжнародна торгівля	в)Процес обміну товарів на гроші(чи інший еквівалент вираження ціни товару) з метою задоволення потреб споживачів та отримання прибутку.
4)Міжнародній поділ праці	г)процес обміну товарами, послугами, цінностями, грошима
5)Експорт	ґ)економічний показник, що характеризує обсяг зовнішньої торгівлі країни
6)Імпорт	д)вищий ступінь розвитку суспільного поділу праці між країнами, який спирається на стійку, економічно вигідну спеціалізацію виробництва окремих країн на тих чи інших видах продукції і веде до взаємного обміну результатами виробництва.
7)Роздрібна торгівля	е)сукупність національних ринків, поєднаних між собою всесвітніми господарськими зв'язками на підставі міжнародного поділу праці
8)Зовнішньоторговельний оборот	є)процес придбання великих партій товару з метою подальшого використання в виробництві (використовується в промисловості з метою подальшого перетворення для виробництва товарів чи надання послуг) чи реалізації товару в роздрібній торговій мережі.
9)Світовий ринок	ж)ввезення товарів, послуг

викладання економіка методичний

Відповіді :

1-г

2-є

3-б

4-д

5-а

6-ж

7-в

8-ґ

9-е

Размещено на www.allbest.

...