Оцінювання знань студентів з літературознавчих дисциплін за Болонською системою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Оцінювання знань студентів з літературознавчих дисциплін за Болонською системою

Вступ

Входження у Болонський процес дає Україні реальний шанс реформувати нашу вищу освіту по-справжньому, вивести її із того ентропійного, сомнабулічного стану, в якому вона зараз перебуває.

Оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою має на меті удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних і систематичних знань та ритмічній самостійній роботі студентів впродовж семестру та усього періоду навчання, підвищення об'єктивності оцінювання знань та адаптацію до вимог, визначених Європейською системою залікових ECTS-кредитів (ECTS-Credits) в рамках кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).

Оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою сприяє:

- підвищенню мотивації студентів до систематичної активної роботи впродовж усього періоду навчання за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, переорієнтації їхніх цілей лише з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

- відповідності переліку, форм та змісту контрольних заходів і завдань робочій навчальній програмі дисципліни, розробленій за вимогами КМСОНП;

- відкритості контролю, який базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з її змістом, формами, видами контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання (навчальна програма та робоча навчальна програма відповідної дисципліни);

- подоланню елементів суб'єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується впровадженням, крім традиційного опитування, інших різноманітних форм контролю, оцінюванням усіх видів навчальної роботи студента впродовж семестру (самостійної роботи, виступів на засіданнях наукових гуртків, конференцій тощо), які визначаються робочою навчальною програмою дисципліни (РНП), що є нормативним документом вищого навчального закладу; розробляється викладачами, які викладають відповідну дисципліну на основі навчальної програми і навчального плану та доводяться до студента (електронний варіант) на початку вивчення даної дисципліни;

- забезпеченню належних умов для вивчення програмного матеріалу усіх навчальних дисциплін і підготовки до контрольних заходів;

- розширенню можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності навчального процесу.

Додаткові умови та вимоги щодо порядку оцінювання знань студентів визначаються факультетом/інститутом з урахуванням специфіки та особливостей напряму/спеціальності підготовки фахівців і зазначаються у відповідних методичних рекомендаціях.

Види контролю та їх визначення

Система оцінювання знань студентів з кожної дисципліни включає поточний (у випадку визначення лише одного модулю), модульний та семестровий контроль знань, оцінювання результатів практик і державну атестацію за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Поточний контроль здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних, практичних, лабораторних, семінарських занять і оцінюється сумою набраних балів.

Модульний контроль проводиться з урахуванням даних поточного контролю за відповідний модуль і має на меті оцінку результатів знань студента після вивчення матеріалу з логічно завершеної частини дисципліни - змістового модуля.

Семестровий контроль проводиться у формі іспиту, диференційованого заліку чи заліку, визначених навчальним планом у терміни, передбачені графіком навчального процесу.

Дисципліни, яка вивчається впродовж двох і більше семестрів, семестровий контроль здійснюється кожен семестр у формі, передбаченій навчальним планом. Загальна підсумкова оцінка проставляється за результатами останнього семестру, або як середня. (Відповідно до рішення Вченої ради факультету, інституту).

Навчальна дисципліна ділиться на логічно-пов'язані змістові модулі. Змістовий модуль зазвичай завершується модульною контрольною роботою чи модульним тестом (простим, комбінованим, перехресним, розширеним і т.д.).

Підсумкова кількість балів за змістовий модуль може виставлятися за вибором викладача:

а) як сума балів за усіма поточними формами контролю, передбаченими робочою навчальною програмою дисципліни;

б) як сума балів за всіма формами контролю плюс оцінка підсумкової модульної контрольної (тестів);

в) лише за результатами підсумкової модульної контрольної (тестів).

Кількість модульних контрольних з кожної навчальної дисципліни визначається робочою навчальною програмою і залежить від:

- обсягу кредитів за даною дисципліною;

- кількості годин, відведених на семінарські, практичні, лабораторні заняття;

- кількості змістових модулів, яка не може бути більшою нормативу, передбаченого п. 1.8 наказу ректора №309-32 від 05.05.2009;

- форми семестрового контролю.

З урахуванням вище зазначеного допускається планування однієї модульної контрольної роботи з навчальної дисципліни.

Поточний та модульний контроль

На початку вивчення відповідної дисципліни студента повідомляють про наявність робочої навчальної програми (в тому числі і її електронний варіант) про кількість змістових модулів, зміст, форми проведення поточного контролю та критерії їх оцінювання.

При поточному контролі оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах; активність при обговоренні питань; результати виконання і захисту лабораторних робіт, експрес-контролю у формі тестів тощо. За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі - роботі конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, а також були учасниками олімпіад, конкурсів, тощо можуть присуджуватися додаткові бали.

При виставленні балів за поточний контроль оцінці підлягають: рівень теоретичних знань та практичні навички з тем, включених до змістових модулів; самостійне опрацювання тем; проведення розрахунків, лабораторних та контрольних робіт; написання рефератів; опрацювання завдань робочих зошитів, ессе, підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів, їх переклад з іноземної мови; підготовка анотацій публікацій тощо.

Поточне оцінювання та результати поточного оцінювання знань і навичок студентів за семестр і (або) за кожний змістовий модуль (ЗМ) проставляються у «Журналі обліку успішності студентів». Факультети, інститути можуть прийняти рішення про ведення електронного журналу обліку успішності студентів. Після закінчення семестру роздруковується паперовий варіант електронного журналу.

Термін зберігання паперової форми журналу відповідає терміну навчання за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, на якому вивчається дана навчальна дисципліна.

Студент, який з поважних причин, підтверджених документально, не мав можливості брати участь у формах поточного контролю (не склав ЗМ) має право на його відпрацювання у двотижневий термін після повернення до навчання.

Студенту, який не набрав прохідного мінімуму, за дозволом викладача, надається можливість здачі пройденого матеріалу для отримання необхідної кількості балів з поточного контролю шляхом виконання спеціальних тестів/контрольної роботи підвищеної складності, за виконання яких можна набрати до 40 балів. У випадку проведення поточного контролю комісією складність тестових чи контрольних завдань може бути підвищена і оцінюється до 60 балів.

Студент не допускається до складання іспиту (заліку), якщо кількість балів, одержаних за змістові модулі (поточний контроль) впродовж семестру разом з максимально можливою кількістю балів, набраних на іспиті (заліку), в сумі не перевищуватиме 59 балів, а також якщо студент немає жодної оцінки з поточного модульного контролю.

При наявності «непрохідного мінімуму» або при відсутності оцінок поточного контролю напередодні іспиту, заліку викладач подає доповідну декану факультету / директору інституту про недопуск студента про що видається розпорядження і студент не допускається до складання іспиту/заліку, як такий, що не виконав навчальний план. Відмітка про недопуск у заліковій/екзаменаційній відомості робиться при наявності розпорядження декана. На день складання іспиту, студенту на іспиті виставляється «не допущений».

Семестровий контроль

Семестровий контроль у формі заліку - підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів), яка визначається як сума (проста або зважена) балів за змістовими модулями. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру. Порядок та система оцінювання зазначається у робочих навчальних програмах дисципліни, за якою передбачено залік, може бути проведена підсумкова комплексна контрольна робота (ПККР). Бали, отримані за комплексну контрольну роботу, додаються до балів за змістові модулі і сумарний результат у балах «зараховано», «не зараховано» заноситься у «Залікову відомість» навчальної дисципліни (Додаток 1). У випадку отримання менше 60 балів, студент обов'язково здає залік. Максимальна кількість балів при цьому (за залік) дорівнює кількості балів, винесених на ПККР, але не більше 25 балів (за винятком прикладу 2. Див. Методичні рекомендації).

Семестровий контроль у формі іспиту проводиться письмово і/або усно. На іспит виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

Перелік екзаменаційних питань та завдань, критерії їх оцінювання визначаються кафедрою і включаються до робочої навчальної програми дисципліни.

Результати іспиту оцінюється у балах, які проставляються у відповідній графі «Екзаменаційної відомості. Підсумкова екзаменаційна оцінка з дисципліни розраховується з урахуванням балів, отриманих під час іспиту та балів, отриманих під час поточного контролю за шкалою коефіцієнтів або накопичувальною системою і проставляється в екзаменаційній відомості у балах і за національною шкалою оцінок.

інтегрованої дисципліни проводиться комплексний іспит після вивчення всієї інтегрованої дисципліни. Іспит приймають викладачі, які читали структурні частини інтегрованої дисципліни. Комісія виставляє підсумкову оцінку за інтегровану дисципліну як середньоарифметичну з урахуванням балів модульного контролю і балів, отриманих студентом під час іспиту.

Курсова робота / проект - одна з форм самостійної роботи студента, метою якої є поглиблене дослідження конкретних наукових напрямів, тем, що є складовими дисципліни, в межах якої виконується робота. Кінцевим етапом виконання курсової роботи / проекту є її захист.

Оцінюється курсова робота / проект членами комісії після її захисту студентом у балах і за національною шкалою оцінок. Загальна кількість балів включає оцінки змісту роботи (до 50 балів), оформлення (до 10 балів) та захисту (до 40 балів). При оцінюванні курсової роботи за кредитно-модульною системою враховується низка складових, зокрема:

- формулювання об'єкту і предмету дослідження;

- відповідність структурних розділів і параграфів визначеній тематиці та вимогам до даного типу робіт;

- відповідність вимогам щодо оформлення робіт;

- наявність посилань;

- дотримання граматичних і стилістичних правил;

- вміння студента подавати результати свого дослідження, логічно структурувати доповідь.

Вимоги до курсової роботи, порядку та принципів захисту і оцінювання передбачаються відповідними методичними рекомендаціями.

Оцінювання практик

Практика є невід'ємною складовою навчального процесу. Її мета полягає в оволодінні студентами сучасними методами, навичками, вміннями та способами організації праці майбутньої професійної діяльності, формування на базі одержаних в університеті знань професійних навичок та вмінь для прийняття самостійних рішень під час роботи у конкретних суспільно-економічних умовах, виховання потреби систематично поповнювати свої знання і творчо їх застосовувати у практичній діяльності.

Оцінка за практику складається з оцінки:

1) керівника від бази практики;

2) керівника від кафедри;

3) презентації студентом результатів проходження практики під час захисту звіту;

4) відповіді на запитання.

Додаткові умови визначаються факультетом, інститутом з урахуванням специфіки та особливостей напряму/спеціальності підготовки фахівців, видів практик, які проходить студент і зазначаються у методичних рекомендаціях щодо організації, захисту та оцінювання відповідної практики.

Оцінка результатів проходження практики у балах і за національною шкалою зазначається у відомості за підписами керівника практики від кафедри і членів комісії, створеної для проведення захисту практики.

Державна атестація

Державна атестація - є підсумковою формою контролю за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Державна атестація здійснюється Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) після завершення теоретичної та практичної частини навчання за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем (ОКР) з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої та кваліфікаційної підготовки випускника вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики напряму підготовки (спеціальності). При атестації оцінюється рівень теоретичних, професійних знань, умінь та навичок випускників, передбачених освітньо-кваліфікаційними характеристиками фахівців з відповідного напряму підготовки, спеціальності.

Оцінка результатів складання державних іспитів та/або захисту випускних кваліфікаційних робіт здійснюється за 100-бальною системою контролю знань, прийнятою в університеті та національною шкалу і відображаються у відповідних відомостях і протоколах роботи Державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

Шкала оцінювання

Усі екзаменаційні завдання, зазначені в екзаменаційному білеті (у тесті) з комплексного державного іспиту, або додаткового державного іспиту з відповідної дисципліни є рівнозначними за їх внеском до загальної оцінки за іспит. Підсумкова оцінка комплексного державного іспиту (додаткового іспиту) є середньозваженою оцінок за кожну складову екзаменаційного завдання або тесту.

За теоретичну і практичну частину іспиту виставляється одна оцінка за 100 бальною і національною шкалою оцінок, які за допомогою відповідної програми переводяться у ECTS-рейтинг. Повторне складання (перескладання) державного іспиту і захист випускної кваліфікаційної роботи з метою підвищення оцінки не дозволяється.

Випускна кваліфікаційна робота /проект/ бакалавра, спеціаліста та магістра є складовою державної атестації, підсумковою індивідуальною письмовою науково-дослідною роботою, яка дає змогу отримати комплексне уявлення про рівень засвоєння теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за обраною спеціальністю.

У випускній кваліфікаційній роботі студент повинен продемонструвати знання з певного наукового напряму, володіння навичками наукового дослідження, здатність мислити, аналізувати, узагальнювати й робити висновки.

Оцінка студента за кваліфікаційну роботу формується на основі оцінки рецензента та захисту. Вимоги до написання та оформлення і критерії оцінювання випускних кваліфікаційних робіт визначаються відповідним положенням факультету, інституту.

Захист випускної кваліфікаційної роботи є обов'язковою процедурою для отримання відповідного ступеня. До захисту допускаються студенти, які виконали навчальний план із спеціальності й успішно склали всі іспити й заліки. За рішенням кафедри може проводитись попередній захист на засіданні кафедри.

За результатами навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр, спеціаліст, магістр визначається підсумковий ECTS-рейтинг, який складається із суми усіх балів, одержаних студентом під час семестрового контролю та державної атестації впродовж усього періоду навчання.

Діагностика та оцінювання знань студентів з літературознавчих дисциплін. Даний технологічний вузол зазнає особливих реформувань у зв'язку з приєднанням до Болонського формату. Пояснюється це необхідністю опановувати систему оцінювання знань за шкалою ЕСТS, тобто шкалою системи Європейських залікових предметів. Зараз, коли цей технологічний вузол опрацьовується, в основному, віртуально, в уяві, і досвід в його практичному застосуванні у новому, уже Болонському, варіанті є поки що мінімальним, все ж таки уже накопичилося чимало такого, що викликає потребу у деяких застереженнях. Перше і найголовніше з них: ми стоїмо перед реальною загрозою перетворити технологічний вузол «діагностика та оцінювання знань студентів» та викладача у механічного підраховувача балів. Погоджуватися з такою ситуацією не можна, бо час, витрачений на таку громіздку технічну роботу, буде, фактично, відібраний від інших видів навчання.

Нова система діагностики та оцінювання знань студентів визначається модульним принципом членування навчального процесу і може бути зведена до схеми: сума оцінок знань, отриманих за кожний складовий модуль навчального курсу, плюс кількість балів, отриманих на екзамені, складає остаточну оцінку у балах за навчальний курс. Приклад. Навчальний курс «історія української літератури П пол. ХІХ ст. (70-90 р.р.)» може складатися з таких змістових модулів, кожний з яких оцінюється відповідною кількістю балів. Модуль 1. Проза (Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Борис Грінченко, Наталя Кобринська) - 10 балів. Модуль ІІ. Драматургія (Михайло Старицький, Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий) - 10 балів. Модуль ІІІ. Іван Франко - 10 балів. Модуль ІУ. Самостійна робота - 10 балів. Екзамен - 40 балів. Максимальна кількість балів, які можна набрати студентами при засвоєнні даного навчального курсу, - 100 балів. Набрані бали за спеціальною шкалою без проблем перераховуються як на національну систему оцінювання, так і на систему оцінювання ЕСТS.

Треба зауважити, що пропонована модель моніторингу та оцінювання знань, отриманих студентами при засвоєнні окремого навчального курсу, не є догмою і потребує творчої корекції, виходячи з особливостей навчального курсу. Звичайно ж, кожний викладач, враховуючи особливості навчальної дисципліни, може змінювати цю модель. Вона піддається як ускладненню, так і спрощенню. Можна, скажімо, не виділяти окремо навчальний модуль «самостійна робота», включивши теми, які самостійно опрацьовувалися студентами, в інші змістові модулі, що підлягають оцінюванню. Можливо й навпаки - ввести додатковий модуль «знайомство з художніми текстами». Зауваження, що дана модель не враховує роботу студентів, їх активність на семінарських заняттях, легко спростовуються, бо ж викладач має змогу оцінити знання студентом того чи того змістового модуля, виходячи з його участі на заняттях.

Загалом же треба визнати, що пропонована модель дає змогу досить жорстко контролювати роботу студента з осягнення навчального курсу. Форма контролю за засвоєнням студентом кожного змістового модуля може бути різною - тестування, колоквіум, творча робота, участь у семінарських заняттях. Думається, кожному викладачеві треба створювати свій банк електронних тестів.

Варто приглянутися до досвіду окремих ВНЗ. Так, наприклад, в університеті «Києво-Могилянська академія» навчальні курси з літератури оцінюються за параметрами «іспит», «семінари», «реферат». Напр.: іспит - 40 балів, семінари - 30 балів, реферат - 30 балів.

Окреме питання: чи варто в умовах, коли жорстко контролюється та оцінюється засвоєння кожного модуля, проводити заключний екзамен? І знову ж таки, цю проблему має вирішувати кафедра чи й навіть викладач. Тут, як мовиться, є поле для маневру. Студенти, які себе прекрасно зарекомендували на всіх етапах засвоєння навчального курсу, можуть бути звільненими від екзамену. Проте у більшості випадків екзамен потрібний. Частково це пояснюється потребою почути живе слово студента як майбутнього вчителя літератури. І знову ж таки, треба зауважити, що екзамен потребує творчого підходу. Не варто зводити його до перевірки пам'яті студента. Набагато продуктивніше перевірити його уміння аналізувати художній твір, здатність бути імпліцитним читачем, інтерпретатором енергетичності художнього тексту.

Використана література

болонський контроль атестація оцінювання

1. Болонський процес [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL:http://www.knmu.kharkov.ua/index.php? option=com_content&view=article&id=55% 3A2011-05-04-07-41-54&catid=4% 3A2011-05-04-07-20-12&Itemid=19&lang=uk. - : Офіційний сайт харківського національного медичного університету -2012.

2. Вища літературна освіта в контексті Болонського процесу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://www.anvsu.org.ua/index.files/Articles/Klochek.htm. - : Академія наук вищої школи України -2012.

3. Матеріали науково-практичного семінару «Кредитно-модульна система організації навчального процесу». - ТДПУ ім. Володимира Гнатюка. - 2004. - С. 25.

4. Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 №48 «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу», від 23.01.2004 №49

Размещено на Allbest.ru