Вища педагогічна освіта за кордоном

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Факультет культури і мистецтв

Кафедра філософії мистецтва

Кафедра загальної та соціальної педагогіки

Творчий міні-проект на тему:

«Вища педагогічна освіта за кордоном»

Склала студентка

групи КМК-51 (м)

Крижевич Ю.О.

Перевірив: Караманов О.В.

Львів 2012

ЗМІСТ

Вступ

1 4 моделі вищої освіти закордоном

2 Зразки систем освіти у західних країн

Висновок

Література

ВСТУП

В умовах бурхливих інтеграційних процесів на Західному континенті (Європа + США і Канада) відбувається цілеспрямоване формування єдиного освітнього простору - сукупності спільних ціннісних орієнтацій, елементів змісту, методів, засобів навчання та виховання, які характеризують процес передачі підростаючому поколінню досвіду попередників з метою забезпечення спадкоємності і відтворення соціокультурного досвіду (традиційне навчання), а також відкриття нового досвіду, стимулювання змін в існуючій культурі (інноваційне навчання).

Звичайно, що національна система вищої освіти в західному світі є оригінальними утвореннями із власними організаційними структурами, формами, змістом тощо, які зумовлені специфічними рисами їх історичного розвитку і сучасного стану, своєрідністю та пріоритетами насущних проблем. Як духовне історичне явище вони збагачуються надбаннями інших культур, засвоюючи з них цінності, що додають нове до їх власних скарбів.

Адже, ідеологією закордонної вищої освіти стала ідея спільності таких цінностей, як демократія, соціальна справедливість, права людини. Саме вони повинні лежати в основі сучасної освіти (навчання і виховання) підростаючого покоління:

По-перше, вища освіта повинна бути висококваліфікованою, щоб бути головним базисом для подальшої успішної реалізації у майбутньому.

По-друге, узаконення етичної, релігійної, культурної та регіональної різноманітності розширили коло вимог та очікувань, на які повинна відповісти вища освіта.

1 4 МОДЕЛІ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗАКОРДОНОМ

1. німецька (гумбольтівська) модель ВО - функціонує із XVIII ст., за якою навчання і наукові дослідження у ВНЗ є тісно пов`язані. Діє: ФРН, Астрія, РФ, Україна, Чехія, Польща тощо.

2. французька модель університету - 2 блоки:

- університети;

- вищі професійні школи.

Розглядає ВО, як професійно-орієнтовану, тобто навчання і орієнтація на кар`єру є основою професійної програми, а наукові дослідження не є обов`язкові. Діє: Франція, Швейцарія, а також на території колишніх французьких колоній, деякі елементи можна побачити у іспанській системі ВО.

3. англійська модель - це виховання елітного фахівця, який у першу чергу орієнтований на менеджмент. Охоплює такі країни: Великобританія, країни англійського домініону: Канада, Австралія, країни Африки, Нова Зеландія

4. американська модель - це підготовка людини, що здатна взяти на себе відповідальність за культуру. Наукові дослідження обов`язкові для викладачів - практична орієнтованість. Крім, США впроваджена і у ряді азійських країн: Японія, Південна Корея тощо.

2 ЗРАЗКИ СИСТЕМ ОСВІТИ У ЗАХІДНИХ КРАЇН

Система вищої освіти в США. Система ВО США поділяється на чотири категорії:

- університети, які можуть мати декілька коледжів, по закінченні яких студент отримує звання бакалавра, один чи більше коледжів для тих, хто збирається отримати звання магістра або доктора;

- інститути з чотирьохрічним навчанням - коледжі - більшість з яких не є частиною університетів;

- технічні навчальні заклади, в яких навчання продовжується від шести місяців до чотирьох років, де вивчається широке коло професій - від перукаря до бухгалтера і комп'ютерного програміста;

- дворічні, або громадські коледжі, де студенти можуть отримати багато професій чи продовжити після цього навчання в чотирьохрічних коледжах або університетах.

Навчання в Англії. Програми вищої освіти еквівалентні сучасним українським - бакалаврату, магістратурі та аспірантурі. Для отримання ступеня бакалавра навчання у Великобританії триває 3-4 роки. Для вступу в бакалавріат необхідно закінчити дворічну програму A-levels або річну програму підготовки при університеті Foundation. Деякі Вузи Англії беруть на програми бакалавріату володарів дипломів коледжів і технікумів з країн СНД.

Магістратура в Англії не розглядається як щабель єдиного процесу отримання вищої освіти і відноситься до післядипломної освіти. Як правило, рішення про вступ в магістратуру приймається після декількох років роботи зі ступенем бакалавра. Навчання триває всього 1-2 роки і характерно дуже високою інтенсивністю. Заняття з курсу магістратури можна умовно розділити на 2 види: навчальні програми і програми, пов'язані з дослідницькою діяльністю. Вступ в магістратуру можливий із дипломом бакалавра університетів країн СНД.

Аспірантура - це ще один щабель післядипломної освіти. Як правило, освіта у Великобританії в аспірантурі передбачає безпосередню участь у дослідницькому проекті з тим, щоб по його завершенні разом з керівником видати роботи і захистити дисертацію.

Здобувши вищу освіту у Великобританії, студент може розраховувати на право на роботу в країні за наявності роботодавця.

Система вищої освіти Франції. Отримати вищу освіту, маючи повну середню, можна у 78 університетах. 453 ВНЗ, переважно монодисциплінарних, мають невеликий (кілька сотень) контингент студентів. 25 відсотків студентів навчається у приватному секторі, який налічує 5 університетів і більшість з 453 спеціалізованих закладів вищої освіти. Близько 2/3 студентів країни навчаються у державних університетах, і майже кожен із них - великий заклад з десятком і більше тисяч студентів, що мас адміністративну і наукову ради, раду викладачів і студентів, якими керує президент. Університети є об'єднанням «одиниць підготовки і пошуків» (UFR-Unites de formation et de recheche) з основних дисциплін на чолі з обраними директорами, а також більш звичних нам інститутів і шкіл (технологічних, політичних чи юридичних студій, професіоналізованих, підготовки вчителів, загальної адміністрації чи менеджменту, туризму, зв'язку, преси, соціального та економічного розвитку, міжнародних відносин і багато інших). Не дивно, що лише університети присвоюють понад десять різних кваліфікацій.

Система вищої освіти Німеччини. Один із найстаріших університетів Німеччини відкрився у 1385 р. (м. Гейдельберг) і був створений відповідно до паризької моделі, за якою імператор чи лапа надавали корпорації викладачів і студентів право вивчати геологію, право, медицину і філософію. На кінець XVII ст. у країні було майже 40 університетів, які готували державних чиновників.

Новий етап реформи вищої освіти почався зі створення зразкового університету в Берліні (1809 / 10 р.) і пов'язаний з ім'ям Вільгельма фон Гумбольдта, який певний час керував освітою в уряді Пруссії. В основу діяльності цього університету він поклав принципи широкої автономії при державному фінансуванні, самоуправління кафедр (ординаріїв), акцент на вільних дослідженнях без вузького практичного спрямування, відмінність університетської освіти від шкільної та від суто професійної підготовки.

Концепція традиційного німецького університету базується на неогуманістичнія теорії В. Гумбольдта, згідно з якою університет є центром розвитку та пропаганди знань, підготовки висококваліфікованих кадрів.

Система вищої освіти Італії. Вища освіта Італії має гіпертрофований університетський і малий неуніверситетський сектори, а більшість закладів - державні.

Усього в Італії налічується 65 закладів університетського рівня (державних і «вільних», що самоуправляються, але мають офіційне визнання і дипломи, працюють за програмами державних та інспектуються Міністерством освіти).

Неуніверситетські заклади класифікуються таким чином:

- інститути мистецтв під егідою інспекторату мистецького навчання;

- інститути під егідою інших міністерств.

Система вищої освіти Іспанії. Система вищої освіти Іспанії відзначається винятковою однорідністю, адже аж 98% студентів навчаються в університетах: поза якими готують лише фахівців з туризму, ремесел та деяких інших видів занять. З 52 університетів 7 - недержавні.

Університети мають досить складну структуру і пропонують курси, програми та кваліфікації різного рівня. Так, на факультетах (Facultad Universitaria) передбачено програми тривалістю 4-5 рокІЕ із присудженням повного диплома (Licenciado). Вищі технічні школи (Escuela Tecnica Superior) після 4-5 років навчання присуджують дипломи вищих інженерів. Університетські {Escuela Univers) та інженерно-технічні (Escuela Tecnica de Ingeneria] школи надають дипломи після трьох років навчання.

До сектору неуніверситетської вищої освіти входять інститути, що видають два види дипломів: еквівалентний де університетських Diplomado or Liceciado за умови виконання програм, подібних до університетських (А), і нижчий від університетських диплом простіших програм мистецьких фахів (Б)

Диплом А надають Військова Академія, інститути туризму, цивільної авіації та теологічні заклади (усі вони не підпорядковані Міністерству освіти і науки). Дипломи Б надають інститути та професійні школи з легшими умовами вступу і простими програмами (музика, співи, дизайн та інші мистецькі фахи).

Професорсько-викладацький склад ВНЗ в Іспанії поділяється на чотири категорії: професори, виконувачі обов'язків професорів, викладачі-заступники, викладачі-асистенти. Професор повинен мати докторський диплом, викладати і проводити наукові дослідження. Наступні дві категорії теж повніші мати звання доктора, лише для викладачів-асистентів достатньо повного диплома університету чи еквівалентного ВНЗ, однак для отримання права на роботу вони складають ще професійний екзамен.

Чому варто здобувати вищу освіту за кордоном?

Суть багатогранних процесів розвитку освіти в ході її інтеграції в загальноєвропейському і світовому масштабах полягає не стільки в обміні знаннями, засобами, методами навчання і виховання. скільки на світ, його існування та перебудову.

Зарубіжні університети активно беруть участь в міжнародних наукових дослідженнях, мають відмінну матеріальну базу і можливість обміну досвідом з іншими університетами. Наукова робота тут йде постійно. Якість викладання в західних ВНЗ контролюється урядовими і неурядовими організаціями, а університети прагнуть зайняти більш високі рейтинги в рейтингах, все що гарантує високі стандарти навчання.

Програми міжнародного співробітництва між закордонними університетами дозволяють студентам отримувати відразу декілька дипломів навчаючись в одному університеті.

Студент самостійно може вибирати спосіб навчання за кордоном і при цьому закінчити ВНЗ з відповідною кваліфікацією.

Існує безліч навчальних курсів і місць для навчання, це дає можливість студенту підібрати саме той тип ВНЗ та місце його розташування, який йому потрібен.

Деякі країни зацікавлені в тому, щоб іноземні студенти після закінчення ВУЗу залишалися в їх країні після здобуття вищої освіти. Наприклад, у Канаді випускник, що успішно провчився 2 роки, отримує дозвіл на роботу на 3 роки, причому в незалежності від наявності контракту і без необхідності працювати за отриманою в університеті спеціальністю. Після 1 року працевлаштування випускник може звертатися за дозволом на проживання в Канаді. У Новій Зеландії приблизно така ж схема - студент після закінчення навчального закладу має можливість отримати право на роботу на 2,5 роки з подальшим отриманням дозволу на проживання.

Переваги, які надає іноземний диплом:

- фахівець, що володіє дипломом «західного зразка, високо цінується на ринку праці, отже, є всі шанси знайти престижну і високооплачувану посаду.

- студенту надається можливість працевлаштування та проживання в країні, де він навчався.

- вища освіта за кордоном - гарантія отримання дійсно якісних і актуальних знань. Заняття проводяться визнаними фахівцями в сучасних, прекрасно обладнаних аудиторіях і лабораторіях, до послуг студентів запропоновані великі бібліотеки і обладнані за останнім словом техніки дослідницькі центри.

- отримана за кордоном освіта, кваліфікації та дипломи визнаються в усьому світі.

ВИСНОВОК

Вища освіта у всіх країнах світу означає престиж і високий соціальний статус. Ви можете зробити свій вибір з тисячі закордонних університетів і спеціальностей буквально в будь-якій країні і можете бути впевненим в абсолютній якості вищої освіти отриманої за кордоном.

В сучасному світі, конкуренція між закордонними університетами дуже висока. Адже, будь-який студент може навчається в будь-якій країні світу, де вважатиме це більш перспективним, а після отримання диплома, він також може відправитись в будь-яку країну, де визнається його диплом, щоб працювати там. Все це стимулює закордонні системи вищої освіти бути динамічними, щоб відповідати швидко мінливим вимогам міжнародного ринку. Саме з цієї причини, університети за кордоном прагнуть налагодити тісні зв'язки з бізнесом, відправляючи своїх студентів на практику в міжнародні компанії та співпрацюючи з ними у дослідницьких проектах. Для студентів це відмінна можливість отримати досвід роботи. Для бізнесу, це можливість підшукати собі кваліфікованих співробітників ще до закінчення ними університету і долучити їх до своєї корпоративної культури і цінностей. Вища освіта за кордоном - це престижно, модно і сучасно.

Але найголовніше - вища освіта за кордоном, це сама надійна інвестиція у майбутнє молоді.

ЛІТЕРАТУРА

модель вищий освіта закордонний

1. Болонський процес у фактах і документах / Упорядники Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубіянко В.В., Бабин І.І. Київ - Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2003. - 52 с. (http://www.tspu.edu.ua/).

2. Загородній А. Європейська система забезпечення якості вищої освіти // Вища школа. - 2006. - №4. - C.15-22.

3. Соскин О. Вища освіта в контексті європейської інтеграції // Україна-НАТО. - 2006. - №6. - C.64-69.

4. Ципко В. Сучасні тенденції розвитку вищої освіти в країнах Європейського союзу // Рідна школа. - 2008. - №1-2. - C.78-80.

Размещено на Allbest.ru