Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД ДО СТРУКТУРУВАННЯ ЗМІСТУ ПРАВОВИХ ЗНАНЬ У ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕДЖІ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

СМІРНОВА Валентина Олександрівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

СИСОЄВА Світлана Олександрівна,

завідувач відділу інноваційних педагогічних технологій Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

ЯВОРСЬКА Галина Харлампіївна,

професор кафедри юридичної психології та педагогіки Одеського державного університету внутрішніх справ; кандидат педагогічних наук, доцент

КОЛОМІЄЦЬ Дмитро Іванович,

заcтупник директора Інституту математики, фізики і технологічної освіти Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського.

Захист відбудеться 15 квітня 2009 р. о 14⁰⁰ на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-ий поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розіслано 14 березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.В. Лапаєнко

Загальна характеристика роботи

1. Проаналізувати стан дослідження проблеми у педагогічній теорії і практичній діяльності вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

2. Обґрунтувати структуру змісту правових знань для студентів професійно-педагогічного коледжу як основу їх інтеграції.

3. Виявити організаційно-методичні умови реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у професійно-педагогічному коледжі.

4. Визначити та обґрунтувати критерії ефективності реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань в умовах професійно-педагогічного коледжу.

5. Розробити методичні рекомендації щодо використання інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у професійно-педагогічному коледжі.

Методологічну основу дослідження становлять філософські положення про єдність теорії і практики, про людину як суб'єкт діяльності, про активність суб'єкта у пізнавальній діяльності; загальнотеоретичні і методологічні положення філософії, психології, педагогіки щодо розвитку і всебічного формування особистості; положення діяльнісного підходу в професійній освіті; сучасні концепції: демократизації та гуманізації освіти і виховання.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові положення сучасної педагогічної науки щодо: неперервної професійної освіти (С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, Н.Г. Ничкало); впровадження освітніх технологій у процес професійної підготовки фахівців (В.П. Безпалько, С.О. Сисоєва); організації навчально-виховного процесу в коледжі (О.С. Домінський, Т.А. Жижко, Н.В. Житник, В.П. Козуб, Т.І. Крайкова, Т.І. Красікова); професійної підготовки фахівців в умовах ступеневої освіти (С.М. Мамрич, О.І. Щербак); інтеграції змісту професійної освіти (Р.С. Гуревич, І.М. Козловська, Я.М. Собко, Т.Д. Якимович, О.І. Джулик), інтегративному підходу до вивчення навчальних дисциплін (Л.В. Сліпчишин, Б.Т. Камінський, Л.С. Васіна, Г.А. Білецька); проблем морально-правової відповідальності, значення професійної правової культури (М.К. Подберезський, Г.П. Васянович, Н.А. Ткачова, В.П. Сальніков); правової освіти майбутнього педагога, формування його громадянської зрілості, готовності до правового виховання учнівської молоді (Т.П. Мироненко, В.П. Пономарьова, М.М. Фіцула); формування змісту правової підготовки майбутніх учителів (І.М. Дарманська).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань, перевірки гіпотези були використані такі методи: а) теоретичні - вивчення та аналіз філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури, нормативних документів з правової освіти щодо підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, здійснення теоретичного аналізу стану дослідження проблеми у педагогічній теорії для порівняння та узагальнення теоретичних положень і висновків дисертації, а також визначення організаційно-методичних умов реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у професійно-педагогічному коледжі; б) емпіричні - метод анкетування, тестування, узагальнення педагогічного досвіду, педагогічного спостереження, експертної оцінки, самоспостереження, опитування, статистичної обробки отриманих даних для аналізу стану проблеми в практичній діяльності професійно-педагогічного коледжу, експериментальної перевірки результатів визначених організаційно-методичних умов реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у професійно-педагогічному коледжі.

Організація та основні етапи дослідження. Дисертаційне дослідження здійснено в три етапи впродовж 2001-2008 рр.

На першому етапі (2001-2002 рр.) вивчено стан досліджуваної проблеми в її теоретичному аспекті та в практичній діяльності коледжів; визначено об'єкт, предмет, мету дослідження, сформульовано завдання, гіпотезу, розроблено програму дослідницької роботи, проведено констатувальний експеримент.

На другому етапі (2003-2006 рр.) обґрунтовано організаційно-методичні умови реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у професійно-педагогічному коледжі; здійснено відбір методик експериментальної роботи; проведено формувальний педагогічний експеримент, систематизовано й проаналізовано отримані дані; впроваджено результати досліджень у діяльність вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації; розроблено методичні рекомендації для викладачів, студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації щодо організаційно-методичних умов реалізації інтегрованого підходу до структурування правових знань у професійно-педагогічному коледжі.

На третьому етапі (2007-2008 рр.) узагальнено та проаналізовано результати педагогічного експерименту, написано й оформлено текст дисертаційної роботи.

Експериментальна база дослідження. Експериментальним дослідженням було охоплено 6 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Науково-дослідна робота здійснювалася на базі Київського професійно-педагогічного коледжу імені Антона Макаренка, Вишнянського коледжу Львівського державного аграрного університету, Рівненського державного аграрного коледжу, Володимир-Волинський сільськогосподарського технікуму, Кіцманського технікуму Подільського державного аграрно-технічного університету, Сарненського педагогічного коледжу. В експериментальному дослідженні брали участь 868 студентів та 104 викладача вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Наукова новизна та теоретичне значення результатів дослідження в тому, що:

– вперше розроблено та обґрунтовано структуру змісту правових знань для студентів професійно-педагогічного коледжу як основу їх інтеграції; виявлено організаційно-методичні умови реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у професійно-педагогічному коледжі: інтегрується зміст правових знань (теоретичні знання, знання про способи діяльності та знання, які регулюють правову поведінку) з технологіями реалізації інтегрованих знань в умовах, наближених до реальних професійних ситуацій; для реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань використовуються інтерактивні форми і методи навчання правових дисциплін; інтегрований зміст правових знань спрямовується на формування у майбутніх фахівців мотивації учіння; визначено критерії ефективності реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань в умовах професійно-педагогічного коледжу; уточнено теоретичний зміст понять "структурування змісту правових знань”, "юридична клініка у професійно-педагогічному коледжі”; теоретично обґрунтовано рівні інтеграції правових знань;

– подальшого розвитку набули: технології реалізації правових знань у професійній підготовці майбутніх фахівців;

– удосконалено: навчальні програми навчальних дисциплін: "Основи правознавства”, "Правознавство”, програму спецкурсу "Юридична клініка”, комплекс методичного забезпечення дисциплін "Основи правознавства”, "Правознавство" для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Практичне значення результатів дослідження визначається тим, що розроблено і впроваджено: методичні рекомендації "Впровадження інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань педагога вищої школи”; програму спецкурсу "Юридична клініка у професійно-педагогічному коледжі" для викладачів та студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації; пакет комплексних контрольних робіт для викладачів та студентів професійно-педагогічних коледжів з дисциплін правознавчого циклу.

Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації у професійній підготовці майбутніх фахівців, при створенні навчальних посібників та підручників з дисциплін правознавчого циклу.

Основні теоретичні положення та рекомендації щодо застосування інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань упроваджено у роботу вищих навчальних закладів, зокрема, Київського професійно-педагогічного коледжу імені Антона Макаренка (довідка № 86/2 від 29.05.08), а також Вишнянського коледжу Львівського державного аграрного університету (довідка № 123 від 10.04.08), Рівненського державного аграрного коледжу (довідка № 118 від 04.04.08), Кіцманського технікуму Подільського державного аграрно-технічного університету (довідка № 01-02/1275 від 15.04.08), Володимир-Волинського сільськогосподарського технікуму (довідка № 129 від 14.04.08), Сарненського педагогічного коледжу (довідка № 42/2-1 від 21.05.08).

Впродовж усього періоду наукового дослідження автор особисто брала участь в організації та проведенні експериментальної роботи, впровадженні розроблених рекомендацій, працюючи викладачем правових дисциплін, головою методичної комісії юридичних дисциплін відділення "Правознавство" Київського професійно-педагогічного коледжу імені Антона Макаренка.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням вихідних позицій дослідження, системним аналізом теоретичного і емпіричного матеріалу, застосуванням кількісного та якісного аналізу дослідницьких даних, позитивними результатами впровадження в практику роботи вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

На захист виносяться наукові положення, що розкривають:

– структуру змісту правових знань для студентів професійно-педагогічного коледжу як основу їх інтеграції (теоретичні знання; знання про способи діяльності; знання, що регулюють правову поведінку);

– організаційно-методичні умови реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у професійно-педагогічному коледжі: інтеграція змісту правових знань (теоретичні знання, знання про способи діяльності та знання, які регулюють правову поведінку) з технологіями реалізації інтегрованих знань в умовах, наближених до реальних професійних ситуацій; використання для реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань інтерактивних форм і методів навчання правових дисциплін; інтегрований зміст правових знань спрямований на формування у майбутніх фахівців мотивації учіння;

– критерії ефективності реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань у професійно-педагогічному коледжі (критерій успішності, який відображає рівень засвоєння знань в процесі реалізації інтегрованого підходу; критерій якості, який відображає уміння застосовувати теоретичні знання у практичній діяльності та здатність до самостійної діяльності; критерій мотивації, який відображає мотивацію до учіння правознавчих дисциплін, задоволення від отриманої правової інформації, проведених занять та самооцінку професійної придатності).

Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом участі автора в таких конференціях: II Міжнародній науково-практичній конференції "Психологічні аспекти національної безпеки" (27-28 березня 2008 рік, м. Львів); IV Міжнародному "Тижні освіти дорослих” в Україні "Освіта дорослих для свободи совісті і віри” (19-24 вересня 2005 рік, м. Київ); VIII Міжнародному "Тижні освіти дорослих” в Україні "Освіта дорослих для культури ціложиттєвого навчання” (6-11 вересня 2007 рік, м. Київ); Звітній науковій конференції Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за 2006 рік "Теорія і практика неперервної професійної освіти: науковий пошук, результати, перспективи" (20-21 лютого 2007 рік, м. Київ); Звітній науковій конференції Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за 2007 рік "Педагогічна майстерність в освітньо-виховних системах: теорія і практика” (2-3 квітня 2008 рік, м. Київ); Науково-педагогічних читаннях, присвячених 120-й річниці від дня народження Антона Семеновича Макаренка, науково-практичному семінарі "Соціально-правовий супровід неповнолітніх і педагогіка А.С. Макаренка" (11-21 березня 2008 рік, м. Київ); круглому столі "Психологічні умови формування позитивного образу працівника ОВС" (25 січня 2008 рік, м. Львів); круглому столі "Духовність, культура і освіта соборної України" (21 січня 2008 рік, м. Київ), виїзному засіданні наукової школи з проблем творчості і технологій у неперервній професійній освіті "Наукові дослідження неперервної освіти в контексті вирішення державної проблеми: забезпечення здоров'я української нації" (12-15 червня 2008 рік, м. Запоріжжя).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 10 друкованих працях, всі вони одноосібні, у тому числі 9 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 методичні рекомендацій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Список використаних джерел містить 180 найменувань, з них 3 іноземною мовою. Робота містить 6 таблиць, 6 рисунків, 10 додатків на 60 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 295 сторінки, основна її частина займає - 201 сторінку.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження; розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувача; основні положення, що виносяться на захист; висновки про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - "Теоретичні засади інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань у професійно-педагогічному коледжі" - охарактеризовано базові поняття дослідження; здійснено ретроспективний аналіз проблеми інтегрованого підходу до структурування знань у педагогічній теорії; проаналізовано проблему інтегрованого підходу до вивчення правознавчих дисциплін за рубежем; особливості реалізації інтегрованого підходу до структурування правових знань у професійно-педагогічному коледжі.

У процесі дослідження показано, що поняття, які розкривають сутність інтегрованого підходу (інтеграція; інтегратор; інтегральний; інтегрований; інтегрування; інтегрувати; інтеграція змісту) найбільш повно представлено у дослідженнях І.М. Козловської, Р.С. Гуревича.

Інтеграція розглядається як: важливий важіль оптимізації кінцевого результату професійного навчання, умова, засіб підвищення ефективності і скорочення термінів оволодіння основами професійної майстерності майбутніми фахівцями (А.П. Біляєва); процес чи стан відбудови, відновлення, поповнення, об'єднання в ціле раніше ізольованих частин (І.М. Козловська); рух системи до великої органічної цілісності (І.П. Яковлєв). Існує також визначення педагогічної інтеграції (В.С. Безрукова) як створення великих педагогічних одиниць на основі взаємозв'язку різних компонентів навчально-виховного процесу. Інтеграція передбачає врахування багатоманітності ознак елементів, які інтегруються, причому в процесі накопичення кількісних ознак і виникнення нової якості зберігаються індивідуальні риси інтегрованих елементів (принцип єдності, якості та кількості). Інтеграція знань наочніше показує їх доцільність. Закономірність, необхідність і випадковість у контексті використання інтегрованих знань виражаються повніше (І.М. Козловська). Проаналізовано основні філософські концепції інтеграції знань - концепція єдності світу та всезагального зв'язку явищ; концепція інтеграції знань як вияву творчості у діяльності людини (Я.М. Собко). Інтеграція знань сприяє їх повноті - однакова кількість інтегрованих знань є дидактично повноціннішою, ніж предметних. Оперативність знань, тобто готовність застосовувати знання у схожих і варіативних ситуаціях, характеризує точне знання способів застосування для визначення випадків. Інтегративні знання набагато легше застосовувати учням у нових ситуаціях, оскільки сам інтегративний підхід уже з самого початку готує учнів до необхідності виходити за рамки звичайних ситуацій (Г.Я. Дутка). Інтегративний підхід передбачає, уміння комплексного застосування знань, їх синтезу, перенесення ідей і методів з однієї науки в іншу лежить в основі творчого підходу до наукової, інженерної, художньої діяльності людини в сучасних умовах науково-технічного прогресу (Б.Т. Камінський).

Структурування змісту навчального матеріалу базується на таких фундаментальних положеннях: формування та систематизація структур змісту полягає у такому його впорядкуванні, яке пов'язане з виділенням відповідних для даного змісту систем, а в них - складових і зв'язків між ними (Л.В. Дольнікова); відбір змісту не є завданням базової науки, а визначається метою навчання, а також рівнем розвитку здібностей дітей (С.У. Гончаренко); елементи змісту освіти включають систему знань, систему умінь та навичок, досвід творчої діяльності, досвід і норми емоційно-вольового відношення до світу (І.Я. Лернер та М.М. Скаткін). Відповідно до мети дослідження у дисертації було проаналізовано наукові погляди В.С. Ледньова на зміст освіти (як цілісної системи) та фактори, які впливають на набір структурних компонентів освіти та їх взаємозв'язок (фактори глобального рівня, ті що визначають структуру загального та спеціального змісту освіти з урахуванням їх теоретичної та практичної частини; фактори змісту шкільної освіти; фактори змісту освіти у різних типах навчальних закладів; фактори, що визначають зміст окремих навчальних курсів, окремих видів практик і навчальних проектів). Такий аналіз дозволив визначити у дисертації поняття структурування змісту правових знань, як виділення та систематизація структур змісту теоретичних знань, знань про способи діяльності, знань, що регулюють правову поведінку, в єдину систему, яка базується на чіткому інтегрованому взаємозв'язку між складовими цієї структури і сприяє формуванню соціально-правової обізнаності та правової поведінки. Інтеграція правових знань виявляється у зростанні логічної, методологічної, гносеологічної, організаційної, інформаційної єдності, що сприяє розширенню та поглибленню знань, умінь, навичок з правознавства. Інтеграція правових знань передбачає перетворення традиційного змісту правової освіти в структурну цілісність сукупності теоретичних знань, знань про способи діяльності, знань, які регулюють правову поведінку, яка реалізується через технологічне забезпечення засвоєння інтегрованих знань у ситуаціях, максимально наближених до професійних.

Ретроспективний аналіз проблеми дослідження показав, що інтеграція є необхідною умовою модернізації змісту освіти, сприяє формуванню цілісної системи знань, умінь та навичок студентів, розвитку мислення, творчих можливостей майбутнього фахівця. Ґрунтуючись на джерелах різних галузей пізнання, науковці виокремлюють три основні аспекти (традиції) інтеграції, а саме: релігійно-езотеричний, позитивістсько-редукційний і діалектичний. Релігійно-езотерична традиція своїми коренями заглиблюється до часів "стародавнього синтезу”. Відповідно до неї інтеграція розглядається як процес руху складових світу, в тому числі знань про світ, та створення гармонійної цілісності знань, що існує як сукупність окремих частин і не зводиться до них. У редукціоністській версії інтеграція розглядається як зведення складного до простого. Діалектична традиція інтеграції полягає у визнанні загальних закономірностей для якісно різних складових знання. Оскільки зміст сучасної освіти певною мірою відображає загальнонаукові та суспільні інтегративні процеси, то успішність професійної підготовки (зокрема правової освіти студентів) безпосередньо залежить від впровадження науково обґрунтованої інтеграції теоретичних знань, умінь і навичок, методів їх здобуття, технологій їх професійного застосування.

Аналіз проблеми інтегрованого підходу до вивчення правознавчих дисциплін у зарубіжних країнах (США, Російська Федерація, Польща, Болгарія, Угорщина, Литва, Латвія Казахстан, Албанія, Білорусія) показав, що у цих країнах започаткована така форма організації навчального процесу як "юридична клініка”. На відміну від традиційних форм навчання, коли основна увага приділяється вивченню права і законів, клінічні програми розробляються для надання студентам можливості реалізовувати на практиці інтегровані правові знання, формування основних професійних вмінь та навичок, які необхідні майбутньому фахівцю у професійній діяльності.

Особливості реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань у професійно-педагогічному коледжі полягають у тому, що: в умовах професійно-педагогічного коледжу готуються спеціалісти за різними напрямами підготовки (робітничі кваліфікації; фахівці напрямів "Правознавство”, "Економіка і підприємництво”), які потребують у професійній діяльності якісної правової освіти; коледж є вищим навчальним закладом І-ІІ рівня акредитації, що готує студентів за освітньо-кваліфікаційними рівнями "молодший спеціаліст” та "бакалавр”; педагогічний колектив коледжу організовує навчально-виховний процес з різними віковими категоріями студентів; у межах самого професійно-педагогічного коледжу створені умови для наближення навчального процесу до умов майбутньої професійної діяльності.

У другому розділі - "Організаційно-методичні умови реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у професійно-педагогічному коледжі" - подано сучасний стан вирішення проблеми інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань в умовах професійно-педагогічного коледжу; обґрунтовано структуру та зміст правових знань для студентів професійно-педагогічного коледжу як основу для їх інтеграції; здійснено відбір інтерактивних форм і методів для реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань; розглянуто технології реалізації інтегрованих знань у професійно наближених ситуаціях ("юридична клініка”, правове консультування).

Вивчення сучасного стану реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у професійно-педагогічному коледжі показало, що, незважаючи на значні досягнення і практичне підтвердження доцільності інтеграції знань з правознавчих дисциплін, інтегративному підходу ще не надається належної уваги. Анкетування педагогічних працівників навчальних закладів (104 особи) і студентів коледжів (360 осіб) підтвердило актуальність дослідження проблеми інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань. 54,9 % студентів зазначило необхідність формування умінь щодо застосування теоретичних правових знань у практичних ситуаціях ще під час вивчення навчального курсу; 62,2 % студентів виявили готовність та зацікавленість до засвоєння інтегрованих правових знань; 76,1 % відмітили розширення світогляду через правові знання, бажання застосовувати практичні навички у наближених до професійної діяльності умовах. 41,1 % викладачів наголошували на недостатню кількість науково-педагогічної літератури з питань інтеграції знань та впровадження інтегрованого підходу; 71,61 % респондентів висловили бажання брати участь у впровадженні інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань.

У розділі виділено фактори впливу на формування змісту правових знань майбутнього фахівця, як-то: цілеспрямована політика держави щодо рівня актуальності й напрямів розвитку правової освіти і навчання майбутніх фахівців; загальний рівень і динаміка розвитку правової системи держави, що включає знання національного та міжнародного законодавства; специфіка напрямів функціонування галузі, для якої здійснюється професійна підготовка майбутнього фахівця, що містить загальні законодавчі вимоги щодо фахової підготовки та зміст навчального плану підготовки спеціаліста даного профілю; рівень наукового та методичного забезпечення процесу викладання основ права; викладено структуру та зміст правових знань для студентів професійно-педагогічного коледжу як основу для їх інтеграції. У процесі дослідження розроблено структуру правових знань як основу для їх інтеграції. Структура змісту правових знань включає: теоретичні знання з різний галузей права України (Конституційного, адміністративного, трудового, цивільного, сімейного, кримінального, екологічного, аграрного, права соціального забезпечення), які виконують регулюючі функції у життєдіяльності особистості, соціально-правову обізнаність та правову поведінку, як реакції на суб'єктивні події оточуючої дійсності, а також щодо діяльності, пов'язаної з правом. Теоретичні правові знання включають: правові поняття та терміни, юридичні факти, сфери суспільних відносин, нормативну базу, теоретичний зміст та певні психологічні категорії, що відносяться до юриспруденції. Знання про способи діяльності інтегрують комплекс умінь і навичок, необхідних у майбутній професійній діяльності: аналіз ситуації, оцінка правових та протиправних дій, процесуальні процедури, ораторське мистецтво, аналіз правових джерел. Знання, які регулюють правову поведінку, відображають основи знання моралі, традицій, звичаїв та життєвий досвід. У розділі показано, що інтегруючись в єдину структуру правові знання (теоретичні; знання про способи діяльності; знання, які регулюють правову поведінку) дозволяють сформувати у студентів чітку соціально-правову обізнаність та усвідомлену правову поведінку. Правова поведінка студента виступає як важливий чинник впливу на свідомість, волю та взаємовідносини, котрі складаються між усіма учасниками навчально-виховного процесу. Вона є й активним засобом самовиховання та самореалізації особистості; формування правових почуттів особистості, які регулюють правову поведінку. Визначено три рівні інтеграції знань: перший рівень характеризується збагаченням, на основі інтегративних зв'язків, змісту навчальної дисципліни, визначення змісту знань про способи діяльності для засвоєння теоретичного навчального матеріалу, відбір форм та методів для проведення тематичних занять; другий рівень характеризується поглибленням теоретичного та діяльнісного компонентів знань спрямованих на розвиток особистісних якостей майбутніх фахівців, розвиток їх правового мислення на емоційно психологічному рівні за рахунок знань, що регулюють правову поведінку; виховання моральності, соціальної цінності особистості, розробка змісту програм навчальної дисципліни з урахуванням можливостей інтегрованого підходу; третій рівень виходить на сприйняття взаємозв'язку між окремими дидактичними одиницями теми, виховання цілісності, гармонійності у сприйнятті правових знань, реалізація технологій інтегрованих знань у професійно наближених ситуаціях, гармонізація теоретичного сприйняття та практичного використання отриманих знань, умінь, навичок.

Здійснено відбір форм та методів реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань в процесі вивчення правознавчих дисциплін у професійно-педагогічному коледжі. Зокрема доцільним є використання таких форм: робота в групах, робота у малих групах та методів організації навчання як: мозковий штурм (метод аглютинації); метод "Процедура”; метод "Дискусія”; методи "Казусів”; метод "Міні-процесу”; метод "Симуляція процесу, парламентські дебати або симуляція законодавчих робіт”; метод "Мікро-казуси”; метод "Сцен”, або рольова гра; метод "Ажурна пила”; метод "Перевірка”. До технології реалізації інтегрованих знань у професійно наближених ситуаціях віднесено: юридичну клініку та правове консультування. Обґрунтовано, що технологія "юридична клініка" є ефективною технологією реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань у професійно-педагогічному коледжі. Поняття "юридична клініка у професійно-педагогічному коледжі" розглядається як технологія організації навчання, що надає можливість студентам напряму підготовки "Правознавство" у співпраці із студентами інших напрямів підготовки, різними групами клієнтів та викладачами, надавати невідкладну безкоштовну правову допомогу, використовуючи при цьому весь потужний потенціал отриманих теоретичних та практичних знань щодо реальних професійних та життєвих ситуацій. Розроблена та обґрунтована програма спецкурсу "Юридична клініка" для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Зроблено висновок, що впровадження юридичної клініки сприяє розвитку усвідомлення у студентів власної громадянської позиції у житті суспільства, а самі клінічні програми сприяють зростанню фахового досвіду, інтеграції набутих знань та навичок майбутніх фахівців.

У розділі доведено доцільність залучення студентів до правового консультування як технології реалізації інтегрованих знань, яка сприяє інтелектуальній і практичній взаємодії викладача і студента, за допомогою якої викладач сприяє студенту в прийнятті рішень. Правове консультування - процес співпраці викладача і студента, метою якого є: виявлення можливих правових варіантів вирішення навчальних і життєвих проблем та визначення шляхів і способів реалізації обраного оптимального варіанту рішення. Зроблено висновок, що до організаційно-методичних умов реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань у професійно-педагогічному коледжі слід віднести: інтеграцію змісту правових знань (теоретичні знання, знання про способи діяльності та знання, які регулюють правову поведінку) з технологіями реалізації інтегрованих знань в умовах, наближених до реальних професійних ситуацій; використання для реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань інтерактивних форм і методів навчання правових дисциплін; спрямування інтегрованого змісту правових знань на формування у майбутніх фахівців мотивації учіння.

У третьому розділі - "Організація та результати педагогічного експерименту” - визначено та обґрунтовано критерії ефективності реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань в умовах професійно-педагогічного коледжу; етапи та методику проведення педагогічного експерименту; проаналізовано результати експериментальної роботи.

Для проведення педагогічного експерименту у процесі дослідження було визначено та обґрунтовано критерії ефективності реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань в умовах професійно-педагогічного коледжу, а саме: критерій успішності, який відображає рівень засвоєння знань в процесі реалізації інтегрованого підходу; критерій якості, що відображає уміння використання інтегрованих знань у майбутній професійній діяльності; критерій мотивації, який відображає мотивацію до учіння, задоволення від отриманої правової інформації, проведених занять та самооцінку професійної придатності. Обґрунтовано показники, що розкривають зміст кожного критерію. На основі визначених груп критеріїв ефективності реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань виділено творчий, конструктивний, репродуктивний, низький рівні засвоєння знань, умінь та навичок в процесі інтеграції змісту правових знань: творчий рівень - студенти володіють системою інтегрованих правових знань, умінь і навичок, що дозволяє успішно виконувати функції консультанта юридичної клініки; мають чітку професійну спрямованість; дії виконуються чітко, самостійно, творчо; конструктивний рівень - у студентів сформована самооцінка професійної придатності; має місце усвідомленість і продуманість професійного вибору; у навчальному процесі переважає задоволення від отриманої правової інформації; репродуктивний рівень - студенти не мають яскраво вираженого інтересу до правових знань, умінь, навичок; характерні однобічні, лише практичні інтереси до знань; самооцінка майбутньої професійної придатності не завжди достатня, діагностується недосконале аналітичне мислення; при вирішенні завдань переважають стереотипні підходи, вони виконуються не зовсім впевнено, чітко й точно; під час роботи у юридичній клініці спостерігаються високий і низький ступені особистісної тривожності, що домінує над помірним; низький - студенти демонструють непідготовленість до виконання теоретичних та аналітичних завдань, консультативні вміння сформовані на репродуктивному рівні; їх дії неусвідомлені, виконуються за інтуїцією, носять шаблонний характер; не виявляють особливого інтересу до знань, навчання взагалі, обраної професії; самооцінка завищена або занижена, безініціативні.

З метою послідовності проведення педагогічного експерименту було виділено п'ять етапів експериментальної роботи: організаційно-підготовчий; діагностично-прогностичний; впроваджувально-практичний; контрольно-аналітичний; узагальнюючий.

На першому, організаційно-підготовчому, етапі здійснювалась вибірка його учасників. Комплектування груп відбулося до початку експерименту, що виключило вплив дослідника на підбір кадрів для експериментальних груп. Для проведення формувального експерименту було обрано дві однорідні групи студентів, за якими здійснювалось спостеження і зіставлялись отримані результати до початку експерименту, у його ході та після нього: контрольні групи - студенти навчальних груп, в яких навчальний процес не змінювався. Проводилось вивчення курсу "Основи правознавства" та "Правознавство" традиційно; експериментальні групи - студенти навчальних груп, в яких дія активного педагогічного чинника полягала у інтегрованому підході до структурування змісту правових знань. На другому, діагностично-прогностичному, етапі передбачалося проведення аналізу стану мотивації до учіння; психологічної комфортність щодо майбутньої професійної діяльності, задоволення від отриманої правової інформації при реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах професійно-педагогічного коледжу для виявлення причин існуючих недоліків та запитів практичної діяльності, а також обґрунтування ефективності реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань відповідно до визначених критеріїв. На третьому етапі - впроваджувально-практичному - проводилось впровадження розробленої методики реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у професійно-педагогічному коледжі шляхом проведення комплексної контрольної роботи. Практична перевірка ефективності реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань у професійно-педагогічному коледжі в ході формувального експерименту на даному етапі мала експериментально підтвердити активізуючу дію інтегруючих чинників, вплив яких дозволяє досягти високих показників успішності та якості навчального процесу. Під успішністю малося на увазі результативне особистісне ставлення студентів до здобутих інтегрованих правових знань та можливості їх застосування у майбутній професійній діяльності, повсякденному житті. Показник якості розглядався як результат застосування теоретичних знань у практичній діяльності, як результат сформованості інтегрованих знань, умінь, навичок; здатність до самостійної діяльності. На четвертому, контрольно-аналітичному етапі, особлива увага приділялась виявленню та зіставленню рівнів застосування теоретичних знань, знань про способи діяльності та знань, які регулюють правову поведінку під час переходу студентів на наступний освітньо-кваліфікаційний рівень навчання. Аналізувалися результати комплексних контрольних робіт студентів (самостійність у виконанні завдань запропонованих комплексних контрольних робіт; рівень сформованості професійних якостей; інтегрованих теоретичних знань, знань про способи діяльності та знань, які регулюють правову поведінку). Про ефективність реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань свідчать порівняльні результати проведених комплексних контрольних робіт в експериментальних і контрольних групах. На п'ятому, узагальнюючому етапі, було підведено загальні підсумки проведеної експериментальної роботи та зроблено висновки. У ході формувального експерименту було використано методики Н.В. Кузьміної та В.А. Ядова (визначення індексу задоволеності професією; діагностика професійних умінь), А.А. Реана, В.А. Якуніна (вивчення мотивів навчальної діяльності), В.А. Семиченко (виявлення задоволеності працею), А. Шаболтаса (виявлення мотивів заняття певним видом діяльності), які було модифіковано, враховуючи специфіку підготовки майбутніх фахівців у професійно-педагогічному коледжі в умовах ступеневої освіти.

Результати формувального експерименту, в якому брали участь студенти 6 навчальних закладів, свідчать, що всі критерії ефективності реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців в експериментальних групах вищі, ніж у контрольних.

Аналіз результатів педагогічного експерименту показав, що середні значення показників для експериментальних груп мають позитивну динаміку зростання в умовах їх приросту творчого і конструктивного рівнів за рахунок зменшення значення показників репродуктивного та низького рівня в той час як в контрольних групах на фоні зростання середнього значення показників для репродуктивного рівня спостерігається поступове зменшення середнього значення показників для творчого і конструктивного рівнів в умовах коли їх відповідні значення в експериментальних групах по творчому та конструктивному рівнях більші на 4,44 % і 8,89 %, а по репродуктивному рівню менше на 13,13 % (табл.1,2).

Таблиця 1

Середні значення формувальних показників (%) в експериментальних та контрольних групах у 2003-2006 роках