Управління якістю підготовки фахівців у вищих навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Якість освіти, як комплекс характеристик освітнього процесу підготовки фахівців у вищих навчальних закладах

2. Моніторинг якості надання освітніх послуг

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Міжнародною організацією зі стандартизації ІСО прийняте таке визначення якості: «Якість - сукупність характеристик об'єкта, що відносяться до його здатності задовольняти встановлені та передбачувані потреби».

Досягнення характеристик якості залежить від управління, що забезпечує їхні величини, комплекс і сполучення.

Якість розглядається не тільки як результат діяльності, а і як можливості його досягнення у вигляді внутрішнього потенціалу та зовнішніх умов, а також як процес формування характеристик.

Характеристики якості освіти, що відображені в навчально-виховному процесі, визначені у зв'язку з тим, що освіта взаємодіє з економікою, культурою, іншими галузями суспільного життя.

Ідея якості є актуальною для усіх без виключення компонентів і рівнів системи освіти. Головним сьогодні є розуміння того, що таке якість освіти, чим вона визначається та від чого залежить, як її можна підвищити.

1. Якість освіти, як комплекс характеристик освітнього процесу підготовки фахівців у вищих навчальних закладах

якість освіта фахівець моніторинг

Освіта, як і будь-який процес або результат діяльності людини, має визначену якість. Найбільш точним у концептуальному розумінні є таке визначення якості освіти. Якість освіти - це комплекс характеристик освітнього процесу, що визначають послідовне та практично ефективне формування компетентності та професійної свідомості. Тут можна виділити три групи характеристик: якість потенціалу досягнення мети освіти, якість процесу формування професіоналізму та якість результату освіти.

Якість потенціалу виражається в таких характеристиках, як якість мети освіти, якість освітнього стандарту, якість освітньої програми, якість матеріально-технічної бази освітнього процесу, якість викладацького складу, якість учнів, якість інформаційно-методичної бази.

Якість процесу формування професіоналізму - це якість технології освіти, контролю освітнього процесу, якість мотивації викладацького складу на творчість та ефективність педагогічної роботи, якість ставлення учнів до освіти, інтенсивність освітнього процесу, управління освітою, методи презентації навчальних досягнень.

Якість результату освіти - усвідомлення професіоналізму, розпізнавання та реалізація індивідуальних здібностей та особливостей, працевлаштування, кар'єра та зарплата, оволодіння методологією самоосвіти, знання, практичні навички.

Кожна з цих характеристик вимагає окремого аналізу та вивчення можливості її виміру й оцінки, урахування у практиці організації навчального процесу.

Якість освіти в узагальненому визначенні та своєму підсумковому представленні - це комплекс характеристик компетентностей і професійної свідомості, що відбивають здатність фахівця здійснювати професійну діяльність відповідно до вимог сучасного етапу розвитку економіки, на визначеному рівні ефективності та професійного успіху, із розумінням соціальної відповідальності за результати професійної діяльності.

Якість освіти характеризує не тільки результат освітньої діяльності - властивості фахівця - випускника навчального закладу, а й фактори формування цього результату, що залежить від мети освіти, змісту та методології, організації та технології. Усе це характеристики, на формування яких необхідно свідомо впливати, а отже, якими необхідно керувати. Освіта має потребу в системі управління якістю, що повинен мати кожний навчальний заклад. Така система неможлива без сучасної, комплексної системи оцінки як якості освіти в цілому, так і всіх її складових окремо.

Чим точніше побудована оцінка та повніше враховуються характеристики, тим більш успішним може бути управління якістю освіти.

У свою чергу, управління залежить від його методології й організації, що характеризують цілі та методи їхнього досягнення, функції, повноваження та відповідальність за якість освіти.

Якість необхідно не тільки вимагати та контролювати, а й мотивувати.

Систему управління якістю освіти не можна ввести одночасно. Вона формується послідовно, поетапно, відповідно до програми її становлення та розвитку.

Якість освіти може відбивати сучасні потреби, але може бути націлена на майбутнє. Забезпечувати якість необхідно з урахуванням тенденцій розвитку освіти, в яких найбільш яскраво виявляються як сучасні особливості та потреби освіти, так і майбутнє освіти.

В наш час, надзвичайно гострою є потреба у забезпеченні на державному рівні відповідності структури і обсягів підготовки фахівців потребам економічного розвитку як країни в цілому, так і регіональних ринків праці зокрема.

Іншим проблемним аспектом є те, що збільшення кількісних показників підготовки фахівців у сфері вищої освіти не завжди супроводжується підвищенням якості отриманої освіти, зокрема, відповідністю її вимогам розвитку економіки на інноваційних засадах.

Останнім часом з'являється багато наукових доробок в галузі освіти, в яких описується категорія якості.

І на сьогодні можна стверджувати, що якість освіти є категорієм, що за своєю сутністю відображає різні аспекти навчально-виховного процесу (рис. 1.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1 Якість освіти і її характеристики в освітньому процесі

Характеристики якості освіти, що відображені в навчально-виховному процесі, визначені у зв'язку з тим, що освіта взаємодіє з економікою, культурою, іншими галузями суспільного життя. Ідея якості є актуальною для усіх без виключення компонентів і рівнів системи освіти.

Різні споживачі освітніх послуг по-різному оцінюють якість освіти: як суспільний ідеал освіченості людини, як результат її навчальної діяльності, як процес організації навчання й виховання, як критерій функціонування освітньої системи.

У вищому навчальному закладі якість освіти є багатокомпонентною системою, має зовнішні і внутрішні властивості, може використовуватися для оцінки кадрової, змістової, нормативної, матеріально-технічної та інших підсистем освітньої системи ВНЗ.

До системи якості освіти у вищому навчальному закладі входять якості освітніх програм, підготовки студентів, управління вищим навчальним закладом. Визначення стану якості освіти здійснюється за допомогою стандартизації. Впровадження стандартів у навчальний процес зобов'язує використовувати єдині форми контролю, що давали б об'єктивні результати, які можна зіставляти.

Спираючись на вище зазначене, можна стверджувати, що у вищому навчальному закладі якість освіти також є багатокомпонентною системою, має зовнішні й внутрішні властивості, може використовуватись для оцінки кадрової, змістової, нормативної, матеріально-технічної та інших підсистем освітньої системи вищого навчального закладу (рис. 1.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.2 Зовнішні і внутрішні властивості якості освіти у вищому навчальному закладі

Дослідження якості у вищій освіті охоплює:

- з'ясування сутності базового поняття проблеми:

- визначення оцінних технологій;

- узгодження кількісних та якісних показників об'єкта оцінювання;

- встановлення концептуальних зв'язків розвитку суспільства й освіти (в основному, забезпечення державного замовлення, роботодавців та освітніх потреб особистості);

- організацію проведення моніторингу й аналіз динаміки показників якості.

2. Моніторинг якості надання освітніх послуг

Для забезпечення якості надання освітніх послуг майже усі навчальні заклади, що надають вищу освіту, проводять моніторинг якості освіти або організовують контроль за станом освітньої системи.

З цією метою у вищих навчальних закладах створюються структурні підрозділи з управління якістю підготовки спеціалістів.

Умови сьогодення вимагають від вищих навчальних закладів переходу від традиційного способу внутрішнього контролю до цілісної системи.

Зовнішні властивості управління якістю діяльності, в якій контроль є тільки однією з функцій.

В той же час, моніторинг є об'єктивним та оптимальним механізмом у системі управління якістю діяльності вищого навчального закладу.

Аналіз практики показує, що сьогодні у вищому навчальному закладі організовується й проводиться моніторинг, в основному, якості навчально-виховного процесу й результатів (працевлаштування випускників тощо).

Поза увагою при організації моніторингу якості освіти залишається дослідження зовнішніх впливів на діяльність вищого навчального закладу:

а) аналіз ринку праці;

б) освітні потреби учасників навчально-виховного процесу;

в) розвиток системи освітніх послуг.

На рівні навчального закладу не досліджуються такі питання, як;

- відстеження ефективності напрямів стратегічного розвитку навчального закладу;

- систематичність та ґрунтовність налагодження зовнішніх і внутрішніх зв'язків із соціальними установами;

- відстеження політики якості й стратегії розвитку начального закладу;

- розвиток кадрової політики (безперервність навчання педагогічних працівників);

- управління фінансовими, матеріальними ресурсами, іміджеві аспекти діяльності навчального закладу.

І головне, на наш погляд, це те, що немає цілеспрямованого відстеження впливу вищого навчального закладу на розвиток суспільства (соціальних установ), відстеження якості соціальної відповідальності вищого навчального закладу.

Проте необхідно зазначити, що при організації експериментальних досліджень з питань моніторингових досліджень якості освіти у вищому навчальному закладі, більшість з зазначених вище аспектів діяльності вищого навчального закладу знаходять своє відображення у вигляді критеріїв (показників), за якими відстежують розвиток діяльності навчального закладу

при цілеспрямованому впливі на нього.

Отже, моніторинг розвитку вищого навчального закладу - це цілеспрямоване відстеження динаміки змін стану діяльності вищого навчального закладу за визначеними критеріями й показниками з метою його стабільного функціонування та забезпечення прогресивної лінії розвитку (переходу в якісно новий стан).

Приклад побудови системи моніторингу розвитку вищого навчального закладу представлено на рис. 2.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1 Система освітнього моніторингу у процесі розроблення змісту, структури й технології здійснення моніторингу розвитку ВНЗ

Таким чином, здійснення моніторингових процедур виокремлює необхідність ґрунтовного аналізу мети й завдань діяльності вищого навчального закладу та виділення показників їх якісного виконання.

Висновки

Підсумовуючи результати здійсненого аналізу, зазначимо, що серед основних причин, які дають підстави стверджувати про недостатню якість освіти, що забезпечується вітчизняними ВНЗ, можна виділити такі:

- низький рівень фінансування освітньої сфери державою, що, в свою чергу, призводить до зростання обсягів підготовки фахівців на комерційній основі, низького рівня оплати праці науково-педагогічних працівників, застарівання та неможливості оновлення матеріальної бази ВНЗ;

- недостатньо ефективне використання кадрового потенціалу закладів освіти;

- низький рівень використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій тощо.

В цілому, актуальність поліпшення якісних характеристик підготовки кадрів у сфері вищої освіти свідчать про необхідність підвищення рівня якості підготовки фахівців, підвищення рівня матеріального забезпечення ВНЗ та рівня оплати праці професорсько-викладацького складу, а також впровадження сучасних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес.

Поряд з цим, нова державна політика в галузі вищої освіти повинна комплексно враховувати як галузеві, так і регіональні аспекти розвитку системи професійної освіти.

При цьому, розвиток вищої освіти в регіонах не має бути винятковою справою Міністерства освіти і науки та безпосередньо ВНЗ, а стати полем багатоаспектної партнерської взаємодії державних органів управління з органами місцевого самоврядування, представниками роботодавців та найманих працівників, а також іншими громадськими об'єднаннями.

Список використаної літератури

1. Борисова Є. Якість освіти і місце вищої школи в суспільстві. / Є. Борисова // Альма-матер. - 2003. - №11. - С. 27-33.

2. Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки. /Навчальний посібник. - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2004. - 254 с.

3. Данилишин Б. Інноваційна модель економічного розвитку: роль вищої освіти. / Б. Данилишин, В. Куценко // Вісник НАН України. - № 9. - 2005. - С. 26-35.

4. Локшина О.І. Моніторинг якості освіти: становлення та розвиток в Україні: Рекомендації з освітньої політики. / За заг. ред. О.І. Локшиної. - К.: «К.І.С.», 2004. - 160 с.

5. Система освіти в Україні: Сучасні тенденції і перспективи: зб. наук. праць та матеріалів конф. - К.: Т-во «Знання України, 2010. - Вип. - С. 5-17.

Размещено на Allbest.ru