Размещено на http://allbest.ru/

ЗНАЧУЩІ ЧАСТИНИ СЛОВА

Мета: поглибити знання учнів про значущі частини слова, формувати вміння добирати спільнокореневі слова, розбирати слова за будовою, визначати значення та відтінки значення, що надають словам префікси і суфікси;

розвивати увагу, логічне мислення. удосконалювати вміння застосовувати на практиці здобуті теоретичні знання, навички колективної і самостійної роботи з підручником;

виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: урок-дослідження.

Обладнання: сюжетні малюнки (творчість учнів), опорно-зорові картинки, таблиця “Значущі частини слова”, “Морфологічний словник” Л.Полюги.

Хід уроку:

Епіграф:

До словечка,

До слов'ятка притулися,

Може, так хоч мови рідної навчишся.

І - організаційний момент, повідомлення теми і мети уроку

Вчитель: Вдумуючись у ці слова, ми задумуємось над нашою геть поширеною бездуховністю сьогодні.

Криза мовна і криза душевна. Криза політична і економічна. Все звідкись почалось, усе має кінець.

З мовою зникає душа, з душею милосердя. Без милосердя ґвалтується світ.

Історія дала нам шанс. Гріх не скористатися ним сповна. Бути чи не бути мові, залежить від кожного з нас. Щоб стати нарешті собою, а не придатком до когось, щоб створити незалежну й міцну економіку, багату культуру, науку, потрібно насамперед відродити рідну мову.

Сьогодні в нас незвичайний урок, а урок - дослідження “Значущі частини слова”. Прошу звернути вашу увагу на § 29 с. 209.

- Хто з вас, учні, зможе сформулювати мету уроку?

(вчитель допомагає, коригує її, записує на дошці).

ІІ - мотивація навчальної діяльності

“Можу!”

1. У тексті, записаному на дошці, дописати замість крапок пропущені слова.

Майже з перший шкільних класів ви дізналися, що слово складається з певних елементів:... (коренів, префіксів, суфіксів, закінчень). Найголовнішим серед них є... (корінь), бо він - носій основного значення слова. Без ...(кореня) слів не буває.

2. Із поданої групи слів виписати спільнокореневі, визначити в них корінь.

“П'яте зайве”

Будівля, будувати, будильник, будова, будинок.

Підводний, водолаз, підвода, вода, водяний.

Гірський, міжгір'я, гора, погоріле, гірка.

Нічний, нічого, нічка, вночі, ночівля.

ІІІ - засвоєння та сприйняття нових знань

1. - А зараз послухайте лінгвістичну казку.

Казковий замок

Жили-були собі слова. Вони змінювались, росли, як дерева. З кожним роком слів ставало все більше і більше. І от виріс пишний, квітучий сад. Коли слова-дерева гойдались від вітру, вони звучали, нагадували чарівний спів солов'я. Старі люди називали милозвучну мову солов'їною.

Добре жилось словам: вони дружили, допомагали один одному. Вирішили слова побудувати „величезний Замок дружби слів. На будівництві трудились усі часточки слів: і корені, і суфікси, і префікси, і закінчення. Корені споруджували стіни, суфікси робили вікна, двері, а закінчення вилізли на дах будинку, щоб покрити його червоною черепицею. Префікси подавали цеглу мулярам-кореням. Дружно працювали слова. Прийшли на допомогу своїм родичам спільнокореневі слова.

Здавна на Україні завівся хороший звичай: збиратися на будівництво нового будинку усім товариством. Цей звичай називається толокою.

Ось і готовий Замок. У ньому будуть жити слова, які приносять людям радість.

2. “Цікавинки на уроках рідної мови”

- Підраховано, що в українській мові близько 15000 коренів, 400 суфіксів та їхніх варіантів (у тому числі понад 20 з них іншомовного походження), понад 100 префіксів.

- Познайомившись з китайською мовою, європейці були вражені тим, що слова мови не мають ні префіксів, ні суфіксів.

3. Робота в групах.

Префікс корінь суфікс закінчення

Кожній з груп вчитель дає роздруковану інформацію про значущі частини слова. У групах обирається “доповідач”, “оратор”, “тайм-спікер”. Після 5 хв. ознайомлення кожна з груп звіряє надану інформацію з теоретичним матеріалом у підручнику - § 29 с. 209. “Доповідач” чітко, виразно, ґрунтовно викладає основне суттєве, наводячи власні приклади.

ІV - пауза “Відпочинок”

1. Гра “Сходинки слів”

Завдання: заповнити східці спорідненими словами.

2. Відгадати слова:

а) Корінь мій знаходиться в “ціні”,

Префікс дай від “оклику” мені,

Суфікс - від “лінійки” чи від “зірки”,

Разом - результати перевірки.

б) Корінь з “підкладки”,

префікс - з “обшивки”,

а все разом - для книжки.

в) Слово складається з двох частин: перша частина - корінь слова “учитися”, друга - суфікс слова “в'язень”. Ціле слово - синонім слова “школяр”.

V - осмислення та усвідомлення взаємозв'язків у вивченому матеріалу (формування навичок використання на практиці здобутих знань)

1. Пояснювальний диктант (завдання: записати, виділені слова розібрати за будовою).

Солов'їну, барвінкову, українську рідну мову в дар дали мені батьки.

(В.Лучук)

В серці ніжну і погідну збережу я мову рідну.

(М.Хоросницька).

Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш?

(О.Олесь)

- Яке значення для громадян держави має державна мова?

2. Вибірковий диктант (завдання: виписати споріднені слова)

На сосні чи на ялинці

Лісові збира гостинці.

А в хатинці лісника

Полісяночка прудка

Знайде печиво й горішки,

Ще й сухариків хоч трішки.

Жвава, як вогонь, швидка,

Донька лісу, хто така?

(Білка)

значущий слово префікс спільнокореневий

3. Самодиктант “Рідна мова” (вставити потрібне закінчення)

Не згуби свого родовод...

Безсмертн... мово,

Ніжн... і терпк...

Ти є душ... співуч... народ...,

Що був, що є, що буде у віках.

- Яку роль відіграє мова в житті суспільства?

4. Графічний диктант (конструювання слів за схемами).

5.Гра “Прочитай” ( за допомогою опорно-зорової картинки учням пропонується побудувати нові слова, додаючи до кореня значущі частини).

VІ - узагальнення та систематизація вивченого

1. Робота з перфокартами.

- Що я нового дізнався сьогодні на уроці?

- Чи досягли ми мети?

- Чому державну мову потрібно знати бездоганно?

2. Робота з технологічними картами.

Оцінювання учнем власної участі в роботі малої групи

VІІ - підсумки уроку

Учні кожної групи задають запитання. Інші учні відповідають, наводячи приклади.

Учитель коментує навчальні досягнення учнів, оцінює якість пізнавальної діяльності (активність, послідовне та чітке доведення думки, обдуманість відповіді, швидке знаходження відповіді).

VІІІ - домашнє завдання § 29. с. 209

Проблемно-ситуативне завдання.

В автобусі сидів літній дядечко. На зупинці в салон зайшов чоловік.

Проходячи повз дідуся, він ненароком штовхнув його і промовив: “Ізвєнітє, пожалуйста”.

Через деяку мить дядечко запитав чоловіка: “Ви за національністю українець?” “Так”, - відповів той. “То хіба ж не знаєте, що по-українськи слід говорити: “Вибачте, будь ласка”? “А яке це має значення?” - здивувався чоловік. “А ви подумайте, добре подумайте...”.

Завдання: 1. Напишіть, про що мав подумати чоловік.

2. Зробіть морфемний аналіз п'ятьох слів.

Размещено на Allbest.ru