Форми і методи організації і проведення гімнастики в 1-4 класах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ І. Місце гімнастики в системі фізичного виховання

Розділ ІІ. Особливості методики проведення уроків фізичної культури в 1-4 класах

Розділ ІІІ. Теорія та методика навчання гімнастики у початковій школі

Розділ IV. Фізіологічні та вікові особливості дітей початкових класів у навчанні гімнастики

Розділ. V Практична частина (конспект уроку)

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми роботи. Формування української національної системи фізичного виховання школярів вимагає перебудови процесу фізичного виховання, переходу до розвиваючої, демократичної і гуманістичної системи освіти. Це потребує нових підходів до проведення уроків основ здоров'я і фізичної культури.

Хочемо, щоб із раннього дитинства кожна особистість була переконана у необхідності збереження і зміцнення свого здоров'я, ведення здорового способу життя, прагнула доброго фізичного стану. Хочемо, щоб кожен учитель, який би предмет у школі він не викладав, був переконаний, що тільки поєднання розумової і фізичної діяльності принесуть плоди всебічного і гармонійного розвитку особистості. Учні у школі малорухомі, адже тривалий час проводять у сидячому положенні, їхні органи і системи життєдіяльності втрачають здатність правильно функціонувати.

Уроки основ здоров'я і фізичної культури у школі мають бути цікавими, веселими, захоплюючими, саме це сприяє меті і найскладніший матеріал учні засвоюють легко. Ігри та естафети виховують в учнів найкращі риси характеру, розвивають інтелект.

Планування програмового матеріалу з предмету «Фізична культура» за своїм змістом, формою значно відрізняється від планування інших шкільних предметів. Це зумовлено специфікою фізичного виховання, структурою програми, необхідністю поряд із вирішенням освітніх завдань вирішувати завдання фізичного розвитку школярів.

Сьогодні гімнастика уявляє собою певну, обумовлену історичним розвитком сукупність специфічних засобів та методів фізичного виховання, які спрямовані на виконання наступних завдань:

1. Оздоровчі: зміцнення здоров'я, розвиток опорно-рухового апарату, усунення і попередження функціональних порушень органів і систем організму; формування правильної постави, ходи, загальний розвиток і зміцнення органів дихання, серцево-судинної системи, покращення фізичного стану і працездатності організму.

2. Освітні: сприяння всебічному гармонійному розвитку, вихованню сили, гнучкості, витривалості, швидкості, спритності, координації рухів, формування знань, вмінь і навичок, які мають прикладне значення у побуті та трудовій діяльності.

3. Виховні: формування морально-вольових якостей (цілеспрямованості, працелюбності, дисциплінованості, наполегливості), етичних (відчуття колективізму, товаришування та ін.) та естетичних норм (вміння бачити і цінити прекрасне, формування культури рухів, творчих навичок).

Основною формою організації занять з гімнастики в школі є уроки фізичної культури з гімнастичної спрямованістю. Поряд з цим гімнастичні вправи включаються у фізкультурно-оздоровчі заняття в режимі дня (вправи на великих перервах, фізкультхвилинки, вступна гімнастика, ігри та ін), у заходи з позакласної роботи з фізичного виховання: фізкультурно-спортивні свята, внутрішньошкільні та позашкільні спортивні змагання, заняття в спортивних секціях. Різноманітність форм і методів проведення та організації гімнастики в загальноосвітній школі зумовили актуальність нашої теми дослідження.

Об'єкт дослідження: методика викладання гімнастики в початковій школі.

Предмет дослідження: форми і методи організації і проведення гімнастики в 1-4 класах.

Мета: розкрити особливості застосування різних форм і методів проведення та організації гімнастики в 1-4 класах.

Завдання:

1. Проаналізувати гімнастику як навчальну дисципліну, спираючись на теоретичну базу досліджень, методологію та передовий учительський досвід.

2. Представити класифікацію форм і методів проведення та організації гімнастики, а також описати їх, зробити висновки.

Методи дослідження: спостереження, вивчення та узагальнення передового тренерського та викладацького досвіду, теоретичний аналіз науково-методичної літератури.

В роботі були використані досягнення системи гімнастики і спорту в цілому, праці видатних теоретиків і методистів.

У процесі аналізу та обґрунтування теорії навчання гімнастичним рухам використані роботи Шияна, Папуші, Огнистого та інших.

РОЗДІЛ І. Місце гімнастики в системі фізичного виховання

Гімнастика -- один з універсальних засобів фізичного виховання. Це система специфічних вправ і методичних прийомів, які використовуються з метою фізичного виховання, освіти, спортивної підготовки, оздоровлення, відновлення, лікування, набуття життєво важливих навичок.

Завдяки доступності, ефективності і емоційності вправ, на заняттях гімнастикою найкращим чином вирішуються завдання, типові для фізичного виховання в цілому.

Вплив фізичних вправ багатобічний, зумовлений низкою факторів і залежить від того, які саме ці вправи, для кого пропонуються (вік, стать, рівень фізичної підготовки, стан здоров'я), як застосовуються рухи та як і за яких умов виконуються (методика навчання і виховання) [11, 46]. Саме тому фізичні вправи є основними і специфічними засобами фізичного виховання. Серед різних фізичних вправ найважливіше місце належить гімнастичним. Вони мають значення підготовчих до окремих видів спорту, до окремих спортивних вправ і використовуються як допоміжні для розв'язання певних завдань на будь-яких уроках (для розминки, дихальні вправи, для розслаблення м'язів). Гімнастичні вправи -- це основний зміст таких видів гімнастики, як: основна, спортивна, художня, акробатика, лікувальна, у режимі робочого дня на виробництві. Отже, за спеціальним призначенням гімнастичні вправи прийнято поділяти на підготовчі (загальнорозвиваючі), спеціально-підготовчі і основні спеціальні вправи. Тому гімнастичні вправи стають найважливішими й найефективнішими засобами фізичного виховання людей (дітей) усіх вікових груп.

Засоби гімнастики і методи, які вона використовує, застосовуються для розв'язання завдань фізичного виховання в навчальних закладах, на виробництві (фізкультурні паузи), у побуті («зарядка»), у лікувальних закладах (лікувальна гімнастика). Гімнастика є одним із засобів спеціальної і загальної фізичної підготовки спортсмена. Основна гімнастика значне місце посідає у фізичному вихованні учнів системи профтехосвіти, середніх спеціальних навчальних закладів, студентів вузів, у фізичній підготовці воїнів.

Уроки основної гімнастики є головною формою ведення занять з фізичного виховання у школі [1].

Гімнастика -- один із основних предметів, які вивчаються у навчальних закладах, що готують викладачів фізичної культури і тренерів різних видів спорту. Добре володіти всім курсом гімнастики необхідно кожному викладачу фізичного виховання, кожному тренеру незалежно від виду спорту, яким він займається зі своїми учнями. Немає, мабуть, жодного виду де б не застосовувалися гімнастичні вправи як засіб загальної і спеціальної фізичної підготовки, або як вправи, що допомагають освоїти техніку основних рухів даного виду спорту.

Гімнастика -- один із профілюючих навчальних предметів ще і тому, що вона сприяє вихованню організованості і дисципліни на заняттях фізичною культурою і спортом. Суворий порядок, точна регламентація діяльності учнів, виконання вправ узгоджується за точною командою -- усе це прищеплює кожному фізкультурнику вкрай корисні якості.

Предметом «Гімнастика» у навчальних закладах з фізичної культури передбачається вивчення теорії і методики гімнастики, освоєння техніки виконання гімнастичних вправ, оволодіння професійно-педагогічними навичками й уміннями, необхідними для проведення занять. На заняттях з гімнастики у фізкультурних навчальних закладах вчать організації і проведенню тренувальних занять, спрямованих на удосконалювання спортивної майстерності учнів.

Виходячи із зазначених завдань, курс гімнастики складається з теорії, методичних і семінарських занять, занять з підвищення спортивної майстерності та навчальної практики.

Методичні особливості викладання гімнастики були сформульовані на ІІ Всесоюзній гімнастичній конференції, що відбулась у 1948 році. До методичних особливостей належать [12, 65]:

1. Різнобічний вплив на людину. За допомогою гімнастичних вправ успішно удосконалюються функції всіх органів людини. Отже, за допомогою гімнастики можна найбільше успішно вирішувати завдання загального фізичного розвитку і різнобічно удосконалювати рухові здібності людини.

2. Широке використання засобів. Застосування найрізноманітніших фізичних вправ забезпечує всебічний і гармонійний розвиток морфологічних і функціональних систем організму і рухових здібностей (сили, прудкості, гнучкості, спритності, витривалості). Одночасно виявляється вплив на координаційні механізми нервової системи, підвищується її пластичність, формуються основи спортивної техніки.

3. Можливість вибіркового впливу на окремі системи організму, окремі частини тіла і навіть на окремі м'язові групи та суглоби. Підбором відповідних вправ, потрібних вихідних положень і точністю способів виконання визначається локальний вплив на ту чи іншу групу м'язів, суглобів, що сприяє розвитку необхідних рухових здібностей і дозволяє успішно виправляти недоліки фізичного розвитку учнів.

4. Сувора регламентація навчального процесу і точне регулювання навантаження фізичних вправ. Сувора регламентація навчального процесу здійснюється на основі принципу послідовного рішення приватних завдань з використанням різноманітних методичних прийомів. Це забезпечує прогрес у розвитку рухових здібностей. Навантаження успішно регулюються шляхом зміни темпу й амплітуди руху, збільшенням (зменшенням) кількості повторень, зміною вихідних положень, варіюванням послідовності виконання.

5. Можливість ускладнення і комбінування вправ, використання одних і тих самих вправ з різною метою. У міру оволодіння тою чи іншою вправою звичайно переходять до вивчення більш складних її варіантів, ускладнюють цю вправу, з'єднуючи одні елементи з іншими, включають у комбінації нові рухи. У цьому випадку навчальний матеріал одержує нове якісне і кількісне вираження, інакше впливає на організм і викликає бажані зрушення. Застосування тих самих вправ для рішення різних завдань може здійснюватися шляхом різноманітного методичного їх оформлення (спрямована регламентація, використання ігрової або змагальної форми виконання).

Методичні особливості гімнастики взаємозалежні. За умов належного їх урахування успішно вирішуються завдання загальної фізичної підготовки, гармонійного розвитку рухових здібностей учнів, а також освітні й виховні завдання.

Використовуючи методичні особливості викладання гімнастики вирішуються такі завдання [1]:

1. Освітньо-розвиваючі -- з метою підвищення функціонального стану організму, удосконалення рухових здібностей.

2. Оздоровчі -- з метою підвищення життєздатності організму, відновлення працездатності, профілактики та лікування професійних й інших захворювань.

3. Навчання життєво важливим руховим навичкам прикладного характеру.

4. Виховання вольових якостей людини. Це завдання виконується як спеціальним добором гімнастичних вправ, так і різноманітними методичними прийомами їх застосування.

5. Оволодіння спортивними програмами.

РОЗДІЛ ІІ. Особливості методики проведення уроків фізичної культури в 1-4 класах

Під час проведення уроків фізичної культури учні здобувають необхідні знання, навички та вміння. Внаслідок цього зміст уроку фізкультури, його організація проведення визначаються відповідними методами навчання, методичними прийомами, способами організації діяльності учнів, умінням управляти цією діяльністю [9, 18].

До методів навчання на уроках фізкультури належать:

* метод слова (розповідь, пояснення, бесіди, розбір, оцінка, команда підрахунок);

* практичні методи (по частинах, у цілому, ігровий, змагальний)

* методи наочності (пряма і непряма наочність).

Словесні методи відіграють важливу роль у навчанні учнів фізичних вправ, в активізації пізнавальної діяльності та озброєнні відповідними знаннями.

Пояснення - це опис техніки виконання рухової дії, особливостей правил її виконання. На відміну від простого опису, пояснення доказує ефективність визначеного способу виконання даного руху.

Бесіда - це форма навчання, де використовуються питання-відповіді. Спираючись на знання та досвід вивченого матеріалу, вчитель питаннями спрямовує розкриття суті виконання визначених рухів при повторені.

Команда - це наказ, який зобов'язує виконувати рухи за строго встановленою формою. Команда може подаватись голосом, сигналом, особистим прикладом. Команда, яка подається голосом, ділиться на попередню (вимовляється протяжне, голосно, чітко і вказує, що потрібно виконувати) і виконавчу (вимовляється голосно, енергійно, відривно, вказує момент дії).

Розпорядження - це наказ, висловлений у довільній формі.

Підрахунок - це прийом, за допомогою якого відраховуються проміжки часу, частини руху, час виконання вправи. Підрахунок дозволяє давати учням необхідний темп виконання руху.

Використання словесних методів у навчанні фізичних вправ сприяє активізації розумової діяльності учнів, пізнанню особистих рухів, свідомому та практичному засвоєнню фізичних вправ, набуттю необхідних знань про них.

Практичні методи навчання в своїй основі мають активну рухову діяльність учнів. Залежно від ступеня регламентації умов виконання фізичних вправ ці методи діляться на дві групи: метод строго регламентованої вправи (навчання по частинах, в цілому) та частково регламентованої (ігровий, змагальний). Різниця між цими методами відносна.

Методи наочності забезпечують зорове та слухове сприйняття рухової дії, яка вивчається. Найпоширенішим методом навчання є показ учителем або учнем. Перший показ, як правило, повинен створити цілісну характеристику вправи. Тому до нього ставляться такі вимоги: чіткість і точність виконання вправи, вибір місця показу вправи, концентрація уваги учнів на сприйнятті техніки виконання вправи, повторення вправи учнем.

Для створення в учнів правильної уяви про рухову дію необхідно використовувати наочні посібники, технічні засоби - таблиці, малюнки, схеми, фотографії, кінофільми. Ці посібники повинні допомогти розкрити основні вимоги до виконання рухової дії.

Під час проведення уроків фізичної культури в молодших класах використовуються різні методи організації діяльності учнів під час виконання програмового матеріалу.

До них належать: фронтальний, потоковий, груповий, індивідуальний. Фронтальний метод забезпечує високу щільність на уроці. При ньому всі учні одночасно виконують певну роботу. Його використовують при виконанні загальнорозвиваючих вправ без предметів та з ними, під час ходьби, бігу, танцювальних кроків та з'єднань, пересуванні на лижах, шикуванні, перешикуванні і т.д [10, 25-28].

При потоковому методі учні виконають вправи по черзі, один за одним. Широко використовується цей метод при стрибках у довжину, висоту, при виконанні акробатичних вправ, лазінні та перелізанні тощо.

Груповий метод передбачає ділення учнів на групи. Кожна група виконує вправи. Часто його використовують в основній частині уроку. Він також дає можливість більш ущільнити урок та забезпечити різнобічний вплив на учнів. Місце вчителя при такому методі там, де вивчається нова вправа, або вправа технічно складна і потребує страхування.

Індивідуальний метод використовується переважно при виконанні учнями вправ, тестів, нормативів на оцінку.

При виборі методі організації учнів на уроці фізичної культури важливо забезпечити раціональне використання часу, оптимальне фізичне навантаження на учнів, поступове його збільшення від початку уроку і зниження навантаження в кінці уроку, дотримання потрібних інтервалів відпочинку між виконанням вправ.

Методи організації учнів на уроці безпосередньо впливають на щільність уроку. Щільність - це відношення раціонально використаного часу до загального часу, відведеного на урок. На щільність уроку великий вплив має така організація уроку, при якій одночасно виконують вправи якомога більше учнів А це досягається організаційними і методичними прийомами, в основі чого є:

* забезпечення уроку необхідним інвентарем та обладнанням, своєчасною їх підготовкою;

* використання фронтального та потокового способів організації учнів;

* чіткість показу та пояснення вчителем;

* організованість та дисципліна учнів (своєчасний прихід на урок, чітке виконання команд).

Проведення уроків з високою щільністю забезпечує раціональну фізичну та розумову активність дітей, підвищує ефективність навчально-виховного процесу і сприяє вихованню в дітей організованості та дисципліни. У більшості шкіл уроки фізичної культури в 1-4 класах проводять учителі початкових класів, а тому вимога до них така:

* забезпечити високу якість проведення уроків фізкультури та виконання програмового матеріалу;

* спільно з лікарем забезпечити проведення медичного огляду учнів та врахувати його результати в своїй роботі:

* створювати належні санітарно-гігієнічні вимоги до місць занять;

* заняття проводити у відповідній спортивній формі;

* брати участь в організації і проведенні позакласних заходів з фізичної культури, залучати до них всіх учнів;

* проводити серед батьків роз'яснювальну роботу про значення фізичної культури і спорту для дітей;

* розширювати свої знання в області фізичного виховання дітей;

* сприяти підвищенню інтересу до фізичної культури і спорту, формувати у них стійкий інтерес до самостійних занять фізичними вправами.

Якісне вирішення педагогічних завдань уроку можливе при ідеальній підготовці вчителя до нього. В підготовці до уроку розрізняють два етапи. Метою першого етапу є визначення оптимального варіанту змісту та побудови уроку, а саме: уточнення освітніх, виховних та оздоровчих завдань, розробка змісту уроку з урахуванням попередніх знань, визначення системи навчальних завдань та дозування вправ, вибір методів і методичних прийомів, адекватних завданням уроку та його змісту, визначення способів зворотної інформації, критеріїв оцінки якості роботи, визначення способів переміщення на місці занять, підбір дидактичного матеріалу (навчальні картки, наочні посібники і т.д.). наявності обладнання, визначення місць занять, розподіл навчального часу між конкретними видами діяльності учителя та учнів, визначення раціональної побудову уроку, послідовність дій вчителя, розбір змісту домашніх завдань. Кінцевий результат планування фіксується в конспекті уроку.

Другий етап підготовки до уроку полягає безпосередньо в практичних діях оформлення місць виконання навчальних завдань, визначення зон розподілу інвентарю та обладнання. Попередньо необхідно перевірити технічну справність обладнання, інвентарю, місць приземлення для стрибків, стану бігових доріжок. Підготовка вчителя передбачає опрацювання спеціальної методичної літератури (посібників, монографій, журнальних статей з питань уроку з метою використання досягнень педагогічної науки і практики, написання конспекту уроку), особисту рухову підготовку, мовну підготовку [3, 34].

Підготовка учнів до уроку передбачає ознайомлення їх з основними завданнями, напрямками та особливостями змісту майбутнього уроку, виконання домашніх завдань (особливо підготовчих та однотипних за структурою фізичних вправ, читання літератури з теми уроку), виготовлення дидактичного матеріалу, який потрібний буде на уроці, підготовка власного інвентарю (наприклад, підготовка лиж), передбачає бути готовим виконувати інструктивно-методичну роботу, запропоновану вчителем (функції помічника, груповода, судді, контролера та ін.).

РОЗДІЛ ІІІ. Теорія та методика навчання гімнастики у початковій школі

гімнастика виховання фізичний початковий

Гімнастика є одним із головних засобів фізичного виховання учнів. За допомогою гімнастичних вправ забезпечується різнобічний вплив на здоров'я, вдосконалення фізичної підготовленості та загальної рухової координації. Гімнастичні вправи формують правильну поставу та будову тіла, розвивають вміння володіти своїм тілом, удосконалюють рухові якості, психічні властивості людини.

До найтиповіших вправ, які становлять основу засобів гімнастики, належать стройові, загальрозвиткові, вільні, на гімнастичних приладах, прикладні, стрибкові, акробатичні [4, 58].

Стройові вправи - це способи сумісних дій у строю. Стройові вправи сприяють формуванню правильної постави, стройової виправки, виховного почуття ритму та темпу.

Загальнорозвиткові - це вправи, що застосовуються для загального розвитку тіла. Виконують їх без предметів, з предметами, а також на гімнастичних приладах. За допомогою цих вправ можна вибірково впливати на окремі м'язові групи та весь руховий апарат, розвивати потрібні якості, формувати правильну поставу або виправлять певні її недоліки. Ці вправи, як правило, складаються у відповідні комплекси.

Вільні вправи - це вправи, що виконуються по черзі, не перериваючись у вигляді комбінацій. За допомогою вільних вправ успішно розвивається координація рухів, виховується почуття ритму, пластичність і виразність рухів. Вільні вправи найчастіше застосовують у спортивних видах гімнастики.

Вправи на гімнастичних приладах становлять основний зміст гімнастики. До гімнастичних приладів належать перекладина, бруси, гімнастичний кінь для стрибків, різновисокі бруси, колода.

Прикладні вправи - це вправи, що застосуються у повсякденному житті, на виробництві. Основу цих вправ становлять рухи: ходьба, біг, стрибки, метання, долання перешкод, лазіння і перелізання, перенесення вантажу.

Стрибки на заняттях з гімнастики застосовують для розвитку стрибучості, спритності, виховання сміливості та рішучості. Залежно від віку учнів і завдань, що стоять перед ними, використовуються звичайні стрибки і опорні. Сама назва «опорні стрибки» свідчить про те, що в цих стрибках передбачений обов'язковий опір руками після відштовхування ногами від містка.

Акробатичні вправи використовують як у спортивних видах гімнастики, так і на заняттях з будь-яким контингентом. Акробатичні вправи сприяють розвитку орієнтування у просторі, вдосконалюють вестибулярний апарат, виховують сміливість [7, 15].

На уроках гімнастики загальнорозвиткові вправи виконуються у вигляді комплексів, які складаються з урахуванням різних завдань з фізичного виховання, При складанні комплексів слід брати до уваги:

1) Місце на час їх проведення.

2) Стать, вік і підготовленість учнів.

3) Почерговість вправ у комплексі: рекомендується починати з вправ на формування правильної постави; далі йдуть вправи загально типу, які активізують діяльність усіх органів і систем організму; вправи для різних м'язових груп; вправи у тій самій послідовності, але з підвищеною послідовністю, вправи загального впливу на організм і відновленим навантаженням; вправи помірної інтенсивності з акцентом на навчання дихання; комплексне слід завершувати вправами на відчуття правильної постави.

4) Вправи силового характеру мають передувати вправам на розтягування.

5) Кількість повторень має становити 4-8 разів.

6) Вправи для розвитку сили слід виконувати на відчуття легкої м'язової стомленості.

7) Вправи для розвитку гнучкості виконують для появи легких больових відчуттів.

Навчають загальнорозвиткових вправ різними способами, а саме:

1) за показом вправ.

2) За розповіддю.

3) За розповіддю та показом.

4) За поділом вправи на частини.

Навчаючи стройових вправ, вчитель має застосовувати методи пояснювання, показу та метод практичних вправ. Через відносну нескладність стройових вправ методи показу чи пояснення, як правило, застосовуються одночасно, після чого вправи виконує група учнів.

Вивчаючи стройові вправи з дітьми різного віку, застосовують різні прийоми. У початкових класах застосовуються орієнтири, оплески, групові підрахунки, неабияку роль відіграє сам вчитель в ролі ведучого. Вправи роз'яснюються образно і проводяться в ігровій і змагальні формах.

Для закріплення навичок стройових вправ їх слід застосовувати на всіх уроках і у всіх його частинах. Не слід зловживати командою «Струнко!», враховуючи, що за кожною попередньою командою учні повинні прийняти положення основної стійки.

Вправи з малим м'ячем, як правило, виконують індивідуально. Ці вправи вперше розроблені П.Ф. Лесгафтом і названі «м'ячні».

1) Кинути м'яч на підлогу та піймати його.

2) Кинути м'яч угору на піймати його.

3) Кинути м'яч угору, дати йому впасти на підлогу, після відскоку піймати його.

4) Кинути м'яч у стіну, дати йому впасти на підлоги, піймати.

5) Кинути м'яч у стіну та піймати, не давши впасти йому на підлогу.

6) Кинути м'яч під кутом на підлогу, дати йому вдаритися об стіну, потім об підлогу і після відскоку від підлоги піймати його.

7) Те саме, але піймати м'яч, не давши йому впасти на підлогу.

8) Стоячи спиною до стіни впритул, кинути м'яч на стіну над головою і після відскоку піймати його.

9) Те саме, але піймати м'яч, не давши впасти йому на підлогу.

10) Те саме, але стоячи на невеликій відстані від стіни, піймати м'яч з поворотом до стіни після відскоку його від підлоги.

11) Те саме, але піймати м'яч, не давши йому впасти на підлогу.

12) Кинути м'яч правою рукою під ліву і піймати правою.

13) Те саме, лівою рукою під праву.

14) Кинути м'яч з-під ноги, яка спирається об стіну, і піймати його однією рукою.

15) Те саме, без опори ногою.

Метання м'яча у ціль застосується на заняттях з дітьми молодшого шкільного віку. Для цього робляться різні за величиною мішені, які розміщуються горизонтально і вертикально на різній відстані від учнів.

Вправи з метання виконують серіями. На одному занятті треба виконати 4-5 серій по 6-8 разів у кожній з невеликим відпочинком між серіями. Закріплення навичок з метанні досягається при проведенні всіляких рухливих ігор з метанням і естафет.

Освоєння вправи починається з вибору найзручнішої для стрибків скакалки. Для визначення її довжини учень бере кінець скалки в руки і, розставивши ноги на ширину плечей, стає на її середину [13].

Лікті притискує до боків і згинає руки під прямим кутом. У цьому положенні скакалка має бути натягнутою.

Вправа розучується за також схемою: 1) скласти вдвоє скакалку й крутити її правою, а потім лівою рукою; 2) крутити скакалку назад кожною рукою; 3) одночасно з крутінням виконати стрибки на двох ногах на місці; 4) розгорнути скакалку, взяти її кінці в кожну руку. Змахнути нею через голову вперед і переступити через неї; 5) зробити посередню вправу кілька разів підряд, поступово прискорюючи темп; 6) перестрибувати через скакалку, що обертається. З однієї ноги на іншу вперед; 7) перестрибувати через неї на 2-х ногах вперед, довести до 50-60 стрибків підряд.

Наступні вправи пов'язані із кріпленням техніки виконання стрибків. До них належить: 8) подвійний підскок: перший трохи вище через скакалку, другий - трохи нижче, коли скакалка вгорі, 9) підскок схресно-вихідне положення: ноги схресно, зберігаючи це положення у польоті, 10) підскок петлею - скакалка обертається з поперечним зведенням рук в середині і розведенням їх; 11) підскок з подвійним обертанням - підскок, під час якого скакалка здійснює два оберти; 12) підскок з однієї ноги на другу; 13) підскоки з поворотами - під час підскоків виповнюється повороти на лівий, правий бік на 90, 180 і 360 градусів і т.д.; 14) підскоки у напівприсіді та присіді; 15) присядка-підскоки через складену скакалку з почерговим виставлянням вперед на п'ятку.

Лазіння по канату проводиться в два прийми. 1) Імітація лазіння, стоячи на підлозі. Вихідне положення - права (ліва) рука вгору, ліва (права) - на рівні підборіддя. На раз - присід, на два - випрямляючи ноги і згинаючи праву (ліву) руку, перехопити ліву (праву) руку вгору. 2) Те саме на гімнастичній стійці. 3) Імітація захвату канату ногами у положенні сидячи, використовуючи гімнастичну палицю. 4) Стоячи біля каната, захопивши йог прямою правою (лівою) рукою. Вгорі, лівою (правою) на рівні підборіддя - схрестний захват каната ногами (канат затискається між підйомом однієї ступні та п'яткою ін.) 5) Спробне лазіння.

При навчанні вправ у рівновазі необхідно додержувати такої послідовності їх освоєння:

1) спочатку вправу слід розучити на підлозі без обмеження площі опори, потім постуопов збільшувати висоту приладу і зменшувати прощу опори.

2) Поступово змінювати швидкість руху, амплітуди.

3) Удосконалювати вправи різноманітними рухами ніг, тулуба, голови.

4) У міру накопичення запасу вправ їх слід поєднувати в комбінації.

РОЗДІЛ IV. Фізіологічні та вікові особливості дітей початкових класів у навчанні гімнастики

Отже, заняття гімнастикою в початкових класах спрямовані на розвиток і зміцнення організму, оволодіння основними руховими навичками, формування правильної постави, виховання в учнів моральних та вольових якостей [5, 29].

Для вирішення зазначених вище завдань необхідно застосовувати вправи, побудовані на природних рухах, які зустрічаються в житті дітей. Такими вправами повинні бути: ходьба, біг, стрибки, лазіння, переповзання, кидки і ловля м'яча, метання малих м'ячів в ціль, рухливі ігри, вправи в рівновазі, перенесення предметів.

Враховуючи те, що процес окостеніння різних частин скелету ще не закінчився і що кістки містять велику кількість хряща, не можна використовувати рухи, пов'язані з тривалим статичним напруженням. Вправи в лазінні в цьому віці необхідно виконувати на похило поставлених лаві і драбинках, вертикальних драбинках і гімнастичній стінці, а перелазіння - через перешкоду і стрибкові гімнастичні прилади висотою до 100-130 см. Під час проведення вправ в лазінні і перелазінні не можна допускати тривалих напружень із затримкою дихання. Не варто проводити стрибки з великої висоти на тверду поверхню, оскільки вони можуть стати причиною неправильного зростання кісток тазу і викривлення хребта. Необхідно навчити дітей правильному м'якому приземленню при стрибках і зіскоках, домагатись від них стійкого приземлення. Діти цього віку можуть стрибати від 60 до 90 см. Для розвитку стрибучості і оволодіння правильним приземленням доцільно включати в урок стрибки зі скалкою.

М'язи дітей відрізняються від м'язів дорослого тим, що вони еластичніші, ніжніші, збагачені водою, бідніші на білки і неорганічні речовини. Внаслідок великої еластичності м'язів і зв'язок необхідно обережно проводити вправи на гнучкість. Розвиток гнучкості тіла повинен здійснюватись у відповідності до розвитку сили м'язів. Надмірне захоплення вправами на гнучкість веде до ослаблення м'язів і зв'язок і може бути причиною порушення правильної постави дітей.

Враховуючи особливості центральної нервової, серцево-судинної та дихальної систем, необхідно пам'ятати, що втома у дітей наступає швидко і також швидко (після короткого відпочинку) відновлюється здатність до нових дій. Відповідно, не можна дітям цього віку пропонувати біг на довгі дистанції, тривалу ходьбу, тривалі ігри; необхідно чергувати виконання вправ з короткими паузами між ними.

В цьому віці необхідно познайомити дітей з простими рухами для рук, ніг, тулуба, які виконуються для гармонійного розвитку і оволодіння необхідними рухами.

При навчанні дітей різним руховим навикам необхідно виходити з особливостей протікання процесів збудження і гальмування та характеру утворення тимчасових зв'язків у дітей. Потрібно пам'ятати, що у дітей різного віку тимчасові зв'язки утворюються по-різному. Чим молодша дитина, тим швидше виникають умовно-рефлекторні зв'язки, причому ці зв'язки не стабільні і швидко згасають, для їх закріплення необхідні часті повторення. Для того, щоб часті повторення одних і тих самих рухів не набридли дітям, необхідно застосовувати різноманітні варіанти цих рухів.

Наприклад, вправляючись в лазінні, діти повинні одні і ті ж прийоми лазіння вивчати на різних приладах - похило поставленій лаві, драбинці, вертикально поставленій драбинці і гімнастичній стінці. Вправляючись у ходьбі і бігу, дітям необхідно пересуватись у різних напрямках, змінюючи темп і величину кроку та способи руху - на носках, приставним кроком, стрибками, в незвичних напрямках (в сторону, назад).

Оскільки в цьому віці діти схильні до наслідування, доцільно використовувати метод імітації та показу рухів. Поряд з цим необхідно привчати дітей аналізувати свої дії і вимагати виконувати рухи за описом. При цьому доцільно давати конкретні завдання - сісти і встати, кинути м'яч в ціль, кинути м'яч якомога далі, стрибнути якомога дальше і вище і т. д. Для досягнення добрих результатів необхідно використовувати додаткові зорові подразники у вигляді орієнтирів:

- накреслити крейдою лінію, за яку необхідно кинути м'яч або стрибнути;

- натягнути мотузку, через яку необхідно кинути м'яч або перестрибнути;

- підвісити м'яч, який необхідно дістати рукою при стрибку та ін.

Необхідно пам'ятати, що діти люблять гратись, що їм легше виконувати різні дії під час гри, - треба значну кількість вправ за своїм змістом наблизити до ігор.

В ігри включаються ходьба, біг, метання, рівновага, стрибки, лазіння та інше. В ігровій діяльності діти краще і найбільш повно проявляють свої фізичні і розумові здібності, тому ігри повинні займати важливе місце на уроках з основної гімнастики.

Ігри з дітьми молодшого шкільного віку носять характер взаємних дій, учні не поділяються на команди, і лише в третіх-четвертих класах в уроки включаються командні ігри [8, 39].

Уроки гімнастики в початковій школі організовуються на основі загальних принципів теорії методики фізичного виховання.

Враховуючи те, що діти цього віку не можуть довго знаходитись у бездіяльному стані, необхідно організовувати заняття так, щоби всі учні (або групи по 5-10 осіб) одночасно виконували вправи, намічені планом уроку.

Для одночасного виконання вправ, окрім групового методу, використовується і потоковий метод. Наприклад, виконуючи вправу в рівновазі, учні можуть один за одним (на відстані 2 м) проходити по гімнастичних лавах, колодах, поставлених в певному порядку; також потоково (на відстані 5-6 м) можна виконувати раніше вивчені стрибки або стрибки, які не вимагають спеціального навчання. При повторенні чи удосконаленні вправ в лазінні, перелазінні, рівновазі, стрибках доцільно використовувати поточний метод і проводити всі ці рухи в комплексі, тобто послідовно виконувати ці вправи - учні один за одним, зберігаючи необхідну дистанцію.

В тих випадках, коли умови не дозволяють проводити заняття груповим або потоковим способами необхідно групу ділити на дрібніші підгрупи, щоб кожна з них займалась вправами за вказівкою вчителя.

Так, наприклад, перша і друга підгрупи на початку заняття займаються метанням, а третя і четверта - вправами в лазінні, після чого (через 15 хв.) групи міняються місцями.

При організації занять дрібними підгрупами доцільно після розподілу на підгрупи на місця занять всій групі показати ті вправи, які вони будуть вивчати на даному уроці, а лише після цього приступити до роботи по вивченню продемонстрованих вправ.

При одночасній роботі підгруп вчитель повинен мати в кожній підгрупі учнів, які займаються в секціях, і вести з ними спеціальні інструкторські заняття.

Результати в таких випадках будуть більш високими, ніж тоді, коли в підгрупі виділяються старші із числа учнів, які не пройшли спеціальної інструкторської підготовки.

Інструкторські заняття повинні носити характер спеціального заняття, спрямованого на роз'яснення, як навчити тому або іншому конкретному руху. Особливу увагу слід звернути на вміння надавати допомогу і страхування товаришем.

У віці 7-11 років необхідно виховувати в учнів корисні звички. Необхідно, щоб вони систематично загартовували організм, робили ранкову гімнастику і приймали водні процедури. Важливо привчити учнів завжди зберігати правильну поставу. Необхідно слідкувати за тим, щоб діти виконували розпорядок дня, були уважні, дотримувались дисципліни і займались фізичними вправами у спортивній формі. Всі ці звички необхідно виховувати у дітей в процесі навчальних занять, до речі, особливу увагу необхідно приділити правильній поставі.

Вікові особливості хлопчиків і дівчаток до 11 років слабо виражені, тому суттєвої різниці в методиці і змісті фізичних вправ немає. Але необхідно враховувати схильність дівчат до танцювальних рухів.

Використовуючи прості танцювальні рухи і танці, можна вирішувати завдання по зміцненню м'язів рук, ніг, тулуба, серцево-судинної та дихальних систем, розвитку сили і гнучкості.

РОЗДІЛ V. Практична частина. Конспект уроку фізкультури у початковій школі з елементом навчання гімнастики

Тема уроку: Гімнастика.

Завдання уроку:

1. Ознайомити учнів з правилами поведінки під час занять гімнастичними вправами.

2. Навчити стійкам на низькій колоді з одночасними рухами руками, зіскоку вигнувшись, елементам танцю “гопак”.

3. Розвиток гнучкості, сили засобами рухливих ігор та естафет.

Мета уроку:

- навчити стійкам на низькій колоді з одночасними рухами руками, зіскоку вигнувшись, елементами танцю “гопак”;

- ознайомити з правилами поведінки під час занять гімнастичними вправами;

- розвивати гнучкість, спритність, уважність.

Місце проведення: спортивний зал.

Інвентар та обладнання: мати, низька колода, гімнастичні лави.

№	Зміст уроку	Дозування	Організаційно-методичні вказівки
І. Підготовча частина уроку 8-10хв
1.	Організований перехід до місць занять.	До 60с	Перехід в колону по одному. Призначити направляючого. Дистанція до 0,5м. Біля нижнього правого кута залу.
2.	Шикування класу: - Клас “шикуйсь”, “рівняйсь”, “Струнко”.	20с
3.	Привітання - Добрий день! - Вільно	10с
4.	Повідомлення завдань уроку - На сьогоднішньому уроці ми будемо вивчати стійку на низькій колоді з одночасними рухами руками, зіскоком вигнувшись, елементами танцю “гопак”, а також пограємо в рухливі ігри та естафети.	20с	Розповісти, пояснити та отримати зворотну інформацію від учнів про розуміння ними завдань на урок.
5.	Ознайомити учнів з правилами поведінки під час занять гімнастичними вправами: - Пам'ятайте, що на уроках фізичного виховання не можна штовхатися, переганяти один одного, дотримуватись дистанцій при бігу і стройових вправах, уважно слухати всі вказівки вчителя, не розпочинати вправи без команди вчителя.	до 2хв	Розповісти про правила поведінки на уроці фізичного виховання. Прослідкувати за тим, як діти зрозуміли пояснення.
6.	Повторити виконання стройових команд: - “Праворуч!”, “Ліворуч!”, “На місці кроком руш!”, “Клас стій!”.	до 2хв.	Нагадати, показати. Виправляти помилки вказівкою, підрахунком, повторним поясненням, повторним виконанням.
7.	Різновиди ходьби - звичайна ходьба - ходьба на носочках - ходьба на п'ятках - ходьба на внутрішній стороні стопи - ходьба на зовнішній стороні стопи.	до 20м до 15м до 15м до 20м до 15м	Потоковий метод організації діяльності учнів. Темп середній, виконувати за командами. Виправляти помилки, розпорядженням, вказівкою, порадою, зауваженням, підрахунком, повторним поясненням, повторним виконанням.
8.	Навчити різновидам бігу: - повільний біг - з виносом прямих ніг вперед - біг приставними кроками - біг з підскоком	до 40м до 20м до 20м до 40м
9.	Комплекс загально-розвиваючих вправ у русі: - руки вперед, схрещування рук, робимо ножички 1,2,3,4, 1,2,3 закінчили. - кисті рук до плечей на 1,2 вперед на 3-4 назад Вправу починай 1,2,3,4... 1,2,3 закінчили. - наліво в колону по 3 руш - направо, вправо на витягнуті руки розімкнись.	10-12р 8-10р	Потрібно, щоб під час виконання вправи руки були прямі. Звертати увагу на те, як діти роблять колові рухи вперед та назад, робити зауваження. Слідкувати за тим, щоб була однакова дистанція у строю та за правильністю вихідного положення.
1.	В.п. - руки на пояс Нахил тулуба назад і вперед. На 1-2 вперед На 3-4 назад Вправу вперед починай 1,2,3,4...1,2,3 стій.	6-7р.	Прогинатись якомога глибше.
2.	В.п. руки на пояс. На 1 - стрибок ноги нарізно На 2 - разом Вправу починай 1,2 ... 1 стій.	8-10р.	Стрибати трохи високо
3.	В.П. - руки на пояс. Нахили тулуба вліво і вправо. На 1,2 вліво На 3,4 вправо Вправу в ліву сторону починай	13-14р.	Прогинатися якомога глибше.
4.	Стрибки на лівій, на правій та на двох ногах разом по 8р.	по 8р.	Стрибати повільно і трохи високо.
5.	В.п. - руки на пояс. На 1 присісти руки вперед На 2 вихідне положення Вправу починай 1,2...1 стій.	6-7р.	Під час цієї вправи спина повинна бути прямою.
ІІ. Основна частина уроку до 25хв.
1.	Навчити елементам танцю “гопак”	до 25хв
а.	- І-ІІ-ІІІ позиції ніг - Позиція - це положення, що фіксує початок і закінчення танцювального руху. І. Позиція: п'ятки разом, ноги розвернуті в сторони. ІІ. Позиція: п'ятка нарізно на відстані довжини ступні, носки розвернуті в сторони. ІІІ. Позиція: п'ятка однієї ступні притиснута до середини другої, носки розвернути в сторони. Перебуваючи у будь-якій із цих позицій, ноги треба тримати прямими, м'язи сідниць напружено, спина прямо, живіт підтягнути, вагу тіла рівномірно на обидві стопи, спираючись на мізинці.	до 10хв	Груповий метод організації діяльності учнів. Пояснити, показати. Виконувати за командами. Виправляти помилки: розпорядженням, вказівкою, порадою, зауваженням, підрахунком повторним поясненням, повторним виконанням.
б.	Повторити крок галоп уперед. - Виконується із ІІІ позиції, права нога спереду. На “раз” ковзний крок правою ногою вперед, на “два” ковзним рухом приставляють ліву ногу до правої на “три” повторюють ковзний крок правою ногою вперед, на “чотири” - ліву підтягують до правою.	5хв	Пояснити, показати. Звернути увагу на те, чи всі діти знають, яка нога права, а яка ліва, а також на те, чи діти знають який це “ковзний крок”. Виправляти дітей.
в.	Навчити елементам танцю “гопак”.
2.	Навчити стійкам на низькій колоді з одночасними рухами, зіскоку витягнувшись.	до 7хв	Показати, виконувати за командами, виправляти помилки: розпорядженням, вказівкою, зауваженням, підрахунком .
3.	Розвиток гнучкості, сили засобами рухливих ігор та естафет. - Зараз пограємо в гру. Перша команда “Бегемоти”. Друга “Крокодили” Гравець, який має м'яч повинен оббігти фішку, потім повернутись і передати м'яч наступному гравцеві. Наступний повинен повторити те саме. - Всі готові? - На старт, увага, руш.	до 10хв	Потрібно подбати про безпеку учнів, про те, щоб вони не вдарили один одного при передачі м'яча.
ІІІ. Заключна частина уроку 5хв.
1.	Біг, ходьба, вправи для розслаблення.	до 90с	Виконувати за командами. Темп повільний.
2.	Шикування в одну шеренгу.	до 20с	Місце шикування вказати.
3.	Підсумок проведеного уроку.	до 45с.	Зупинитися на основних моментах уроку.
4.	Оцінювання учнів	до 45с	Пояснити об'єктивність оцінювання.
5.	Завдання додому: - Виконувати вправи для розвитку гнучкості, сили.	до 45с	Пояснити та показати. Уточнити чи всі діти зрозуміли.
6.	Організований перехід до класу.	до 60с	Перехід в колону по одному. Дистанція до 0,5м.

Висновки та пропозиції

Отже, фізичне виховання є невід'ємною частиною навчально-виховного процесу роботи школи воно спрямоване підготувати учнів до життя та суспільно-корисної праці. Робота з фізичного виховання є багатогранна і потребує від дитини самостійності, ініціативи, організованості, активності та кмітливості.

Основні завдання школи: зміцнення здоров'я, сприяння правильному фізичному розвиткові загартування школяра. Ці завдання і є важливими у всій роботі з фізичної культури і спорту в школі, повинні бути в центрі уваги вчителя початкового навчання та всього педагогічного колективу.

Шкільний вік - це період швидкого росту і фізичного розвитку організму дитини, а тому школа повинна приділити значні зусилля для нормального розвитку учнів. У цей період необхідно звернути увагу на розвиток і зміцнення серцево-судинної системи, органів дихання, а також стимулювати нормальний обмін речовин в організмі. Важливе значення у цьому віці має також зміцнення опорно-рухового апарату, різносторонній розвиток м'язової системи, формування правильної постави, рухової активності дітей. Це впливає на розвиток центральної нервової систем й, удосконалює аналізатори і розвиток взаємодії.

Програма для учнів початкових класів пропонує навчання вправ з основної гімнастики, ігор, лижної підготовки, плавання та вправ з легкої атлетики.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб кожен учень систематично виконував фізичні вправи. Розвиток фізичних якостей (сили, швидкості, гнучкості витривалості, спритності) залежно від віку теж є одним із завдань фізичного виховання в школі.

Швидкість, сила, спритність, витривалість - якості, необхідні кожній людині. Проведення фізичних вправ у різному темпі, з різною складністю протягом більшого чи меншого часу сприяє розвиткові цих якостей.

Увесь процес фізичного виховання спрямований на вихованні у дітей таких морально-вольових якостей, як сміливість, упевненість, дисциплінованість, колективізм, почуття дружби та товариськості, працьовитості, культури поведінки.

У ході нашого дослідження ми прийшли до наступних висновків.

Завдяки своїм методичним особливостям, гімнастика є найбільш доступним засобом фізичного виховання, засобом виборчого і всебічного впливу на рухову, а через неї і на інші функції організму, психічні та особистісні властивості займаються. Саме тому нею займаються в дитячих садах, в середніх загальноосвітніх школах, гімназіях, ліцеях, в середніх та вищих навчальних закладах різного профілю.

Гімнастика також виступає як наукова дисципліна і вивчає закономірності фізичного розвитку та вдосконалення людини за допомогою характерних для гімнастики засобів, методів і форм організації занять.

У ході підготовки до уроків гімнастики слід продумати, який метод організації учнів доцільніше використовувати при виконанні тих чи інших вправ. У 1-4 класах бажано частіше використовувати такі способи організації учнів, як ігровий, фронтальний і змінно-груповий, коли весь клас під наглядом вчителя працює над одним і тим же навчальним матеріалом.

Найбільш оптимальні форми проведення гімнастики в 1-4 класах: загально-розвиваючі вправи, вправи в упорах, вправи на освоєння опорних стрибків, акробатичні вправи, вправи в рівновазі, вправи з обручем, м'ячем, довгої і короткої скакалкою та ін..

Надзвичайно важливим для уроків гімнастики є питання попередження травм, так як виконання багатьох вправ на гімнастичних снарядах пов'язане з ризиком. Основні причини травм - порушення методики навчання і організації занять, відсутність дисципліни на уроці, недбала підготовка місць занять, несправний інвентар, погано організована страховка і допомога.

Література

1. Програма фізичного виховання для учнів 1-4х класів. - К.; Видавничо-торгова фірма «Перун». - 1998 р.

2. Ашмарин Б.А. Теория и методика физического воспитания. - М. "Физкультура и спорт", - 1990 р.

3. Андрощук Н.В., Леськів А.Д., Мехоношин С.О. Рухливі ігри та естафети у фізичному вихованні молодших школярів. Методичний посібник. - Тернопіль: «Підручники і посібники”, 1998. - 112 с.

4. Андрощук Н.В., Дзюбановський А.Б., Леськів А.Д. Радість руху. - Тернопіль.: СМП «Астон”, 1999. - 114 с.

5. Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів початкових класів. Навчальний посібник. - 2-ге вид. перероб. і доп. - К.: Радянська школа, 1989. - 190 с.

6. Вільчковський Е.С., Козленко М.П., Цвек С.Ф. Система фізичного виховання молодших школярів. Навчально-методичний посібник. - К.: ІЗМН, 1998. - 232 с.

7. Кругляк О.Я., Буклів І.М., Кругляк Н.П. Календарне планування уроків фізичної культури. 1-4 класи. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2000 . - 64 с.

8. Кругляк О.Я., Кругляк Н.П. Від гри до здоров'я нації. Рухливі ігри, естафети на уроках фізичної культури. Методичний посібник. - Тернопіль: «Підручники і посібники», 2000. - 80 с.

9. Леськів А.Д., Андрощук Н.В., Мехоношин С.О., Дзюбановський А.Б. Форми і засоби фізичного виховання молодших школярів. - методичний посібник.: Тернопіль «Астон», 1997. - 108 с.

10. Леськів А.Д., Дзюбановський А.Б. Рухливі ігри на місцевості для школярів молодшого та середнього віку, Тернопіль, СМП «Астон», 2000. - 132 с.

11. Леськів А.Д., Левковський Д.М., Дзюбановський А.Б. Планування програмового матеріалу з предмету «Фізична культура» для учнів 1-4-х класів. - Тернопіль: «Астон», 2000. - 176 с.

12. Линець М. М. Основи методики розвитку рухових якостей. -Львів: Штабар, 1997. -207 с.

13. Лящук Р.П., Огнистий А.В. Гімнастика (навчальний посібник у двох частинах) . - Тернопіль: ТДПУ, Ч.1. - 2000. - 164 с.

14. Лящук Р.П., Огнистий А.В. Гімнастика (навчальний посібник у двох частинах) . - Тернопіль: ТДПУ, Ч.2. - 2001. - 214 с.

15. Огнистий А.В. Теоретико-методичні основи фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку (опорні конспекти лекцій). - Тернопіль: ТДПУ, 2001. - 60 с.

16. Огнистий А.В. Зошит для практичних занять з методики фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку. - Тернопіль: ТДПУ, 2001. - 24 с.

17. Папуша В.Г. Фізичне виховання школярів: форми, зміст, організація. - Тернопіль: Збруч. - 2000 - 248 с.

18. Педагогічна практика з фізичного виховання (методичні рекомендації для студентів факультету підготовки вчителів початкових класів) за ред. А.В.Огнистого. - Тернопіль: ТДПУ, 2001. - 20 с.

19. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів (Практикум). - Львів: Світ, 1993. - 184 с.

Размещено на Allbest.ru

...