Формування лексичних навичок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1.Характеристика лексичної навички як об'єкта оволодіння. Операції формування, види та компоненти лексичних навичок.

2.Загальні засади формування лексичних навичок. Особливості засвоєння лексичного матеріалу та його типологія.

3.Процес вивчення іноземної мови. Особливості оволодіння іноземною мовою у дітей молодшого шкільного віку.

4. Гра як основний засіб формування лексичних навичок на ранньому етапі оволодіння іноземною мовою.

5.Лексичні ігри з теми «Родина» для 1 - 3 класів загальноосвітньої школи.

Висновок

Список використаної літератури

Додатки



Вступ

А червоний рядок - відступ зліва! По всій роботі мають бути! Перевірте!

Посилання у квадратних дужках без символа сторінки (с.) просто [11, 3] або [ 11:3] (краще перший варіант) - номер у списку плюс сторінка

Розтягніть документ вшир. Так, як я зробила перший абзац. Інакше - не гарно.

Деякі абзаци (мабуть, копіпастили з інтернету) взагалі мають забагато місця справа на деяких рядках. Все ще уважно продивіться. Робота має бути ГАРНОЮ. Це автоматично підніме Вам балів ))

За останні роки кількість людей, які вивчають англійську мову, різко підвищилась. І ця тенденція продовжується, а отже, ми можемо з впевненістю казати про те, що нашим дітям без знання цієї мови в сучасному суспільстві вже не обійтись. Саме тому в останні роки приділяється особлива увага оволодінню англійською мовою вже з початкової школи. Сьогодні англійська мова в розкладі першокласника - невід'ємний урок, не менш важливий, ніж математика чи музика. Це обумовлюється також і дослідженнями вчених, які довели, що дитині молодшого шкільного віку набагато легше вивчити іноземну мову, ніж дорослому . Адже, не дивлячись на недостатній досвід, фантазія її компенсує відсутність деяких знань і умінь.

Актуальною постає проблема розвитку у дітей молодшого шкільного віку гарної та сильної бази для подальшого успішного вдосконалення своїх знань. Але тут можемо зіткнутись з проблемою слабкої мотивації у дітей цього віку. Оволодіння лексичним матеріалом вимагає від учнів багаторазового його повторення, що стомлює своєю одноманітністю, а витрачені зусилля не приносять швидкого задоволення. Саме тому необхідно залучати ігрові способи для засвоєння та закріплення лексичного запасу.

Таким чином актуальність даної роботи полягає в можливості використання різноманітних ігрових вправ та завдань, як одного з оптимальних та найефективніших способів оволодіння лексичними навичками на початковому етапі вивчення іноземної мови.

Предметом дослідження є формування лексичних навичок як дуже важливого і, мабуть, найскладнішого аспекту у вивченні іноземної мови. Об'єктом є навчальна гра як основний засіб, що застосовується для успішного оволодіння лексичними одиницями в початкових класах та розвитку лексичних навичок у дітей молодшого шкільного віку. Адже нові поняття з'являються майже кожного дня, а отже з'являються і нові слова, старі виходять із вжитку, на їх місце приходять інші, більш сучасні лексичні одиниці. І дуже важливо одразу ж, на першому етапі навчання, звернути увагу на формування саме лексичних навичок, як таких, що складають основу оволодіння мовою.

Виходячи з цього, можемо чітко сформувати і мету дослідження: це розробка ігрових вправ для розширення словникового запасу учнів, доповнення та розширення вже існуючих ігор для кращого закріплення та систематизації вивченого лексичного матеріалу Починаючи досліджувати цю тему, ставимо також основні завдання :

1) дослідити лексичні навички, як один з основних об'єктів оволодіння у процесі вивчення іноземної мови;

2) визначити основні засади формування лексичного матеріалу;

3) розглянути всі аспекти оволодіння учнями певною кількістю лексичних одиниць, та особливості оволодіння лексичним матеріалом

4) проаналізувати теоретичні підґрунтя і засади формування лексичних навичок у дітей молодшого шкільного віку

5) дослідити роль гри у цьому конкретному виді діяльності, проаналізувати переваги її використання для розвитку лексичних навичок, представити вже існуючі ігри та вправи

6) запропонувати свої ігрові вправи та завдання для вивчення та систематизації лексики , а також доповнити вже існуючі ігри з урахуванням особливостей вивчення мови на початковому етапі та акцентом на оволодіння лексичним матеріалом з конкретної теми.

Теоретичною цінністю роботи є дослідження ігор, як провідних видів діяльності молодших школярів, які не лише роблять навчання цікавим та викликають у учня інтерес до навчання, а і допомагають йому оволодіти лексичними навичками, а практичною - створення власних ігрових вправ з певних тем, які б відповідали шкільній програмі, враховували вікові особливості учнів та могли бути використаними на уроках англійської мови у початковій школі.

Новизна полягає у запропонуванні нових лексичних ігор, що не лише допомагають молодшому школяру вивчити та закріпити певний лексичний матеріал, а і сприяють всебічному розвитку дитини, як творчої особистості, сприяють формуванню життєвих цінностей. За допомогою ігор дитина може краще засвоїти новий та повторити вже вивчений раніше матеріал, тренувати пам'ять та розвивати уяву.

Методи дослідження які використовуються в даній роботі - це аналіз наукових та методичних джерел, присвячених навчанню англійської мови дітей молодшого шкільного віку , з використанням ігрових вправ і завдань, та моделювання таких ігор на основі навчальної програми та з урахуванням усіх вікових особливостей та набутих знань.



1. Характеристика лексичної навички як об'єкта оволодіння. Операції формування, види та компоненти лексичних навичок

Знання слів,як основних одиниць - один з найголовніших аспектів знання іноземної мови ,як такої. І безпосередньо володіння мовою асоціюється у нас зі словниковим запасом та ,звичайно, в першу чергу з лексичними навичками , які і забезпечують функціонування лексики у спілкуванні.

Лексична навичка визначається ,як автоматизована операція вибору лексичної одиниці, яка відповідає задуму і нормам поєднання з іншими одиницями у продуктивному мовленні , а також автоматизоване сприйняття і асоціювання зі значенням в рецептивної мови [14, c.121].

Але для формування таких навичок не достатньо знати їх визначення ,треба також враховувати ,на основі яких механізмів вони функціонують та що необхідно взагалі для використання тієї чи іншої лексичної одиниці(далі ЛО).

По-перше ,згадати її ,викликати в пам'яті відповідно до поставленого завдання та сполучити не лише так, щоб це було лінгвістично правильно ,але і так ,щоб це відповідало мовленнєвій меті в даній ситуації. Тепер чітко бачимо ,що в основі механізму лежить декілька основних операцій: а) переклад ЛО і з довгострокової в оперативну пам'ять (виклик слова), б)поєднання лексичної одиниці з попередньою або наступною; в) визначення відповідності вибору і поєднання одиниць ситуації [14, c.122].

Наявність операції виклику й операції сполучення вперше помічене М.І. Жинкіним [10, c.271]. Зазначені операції супроводжуються роботою механізму ситуативного спостереження; якщо автоматично викликане слово не пасує ситуації, то включається вже свідомий вибір ЛО або свідомий підбір сполучень.

Лексичні навички є міцними і стійкими, якщо робота над ними ведеться у взаємозв'язку і в системі [20, c.9]. На міцність і стійкість лексичних навичок впливають не тільки характер взаємодії навичок між собою, але й характер взаємодії лексичних навичок з іншими (фонетичними і граматичними).В цьому випадку цілком природно та бажано домагатися такої організації завдань, щоб в більшості з них реалізація абсолютно усіх цільових навичок виступала як умова досягнення умовно-або реально-комунікативної мети. Відповідно можна припустити, що зв'язок різноаспектних навичок буде проявлятися тим тісніше, чим більше структура заняття наблизиться до єдиного детермінованого ланцюжку завдань [7, c.126].

Однак не можна не відмітити , що лексичні навички істотно відрізняються, наприклад , від граматичних. Лексичні навички характеризуються більшою усвідомленістю. У промові ми в першу чергу усвідомлюємо її зміст, що виявляється у виборі слів, їх правильному поєднанням з іншими словами в залежності від цілей комунікації.

Також наукові дані дозволяють виділити в лексичній навичці наступні компоненти.

1. Співвіднесеність слухових і мовленнєвих слідів слова із зоровим образом предмета (прямо або опосередковано), з уявленнями, які можуть бути одиничними (знайомий людина, відома нам кімната) і загальними (людина взагалі, кімната взагалі).2. Асоціативні зв'язки слова з рядом інших слів3.Зв'язки слова, які становлять його значеннєву будова. 4.Співвіднесеність слова із ситуацією як системою взаємин співрозмовників. [15, c.136].

Отже ,визначивши що ж таке лексичні навички ми можемо належним чином оцінити їх роль у оволодінні іноземною мовою в цілому ,а дізнавшись про їх компоненти та види , можемо визначити ,що саме є необхідним для формування цього типу навичок ,які вимоги ставляться до вчителя і яке його завдання у цьому непростому та трудомісткому процесі. Особливу увагу слід приділити початковому етапу формування,- як базовому для подальшого успішного оволодіння іноземною мовою.

2. Загальні засади формування лексичних навичок. Особливості засвоєння лексичного матеріалу та його типологія

Саме навчання іншомовної лексики здавна привертало увагу вчителів і методистів, і причини для цього дуже вагомі:

1. величезна роль, яку відіграє знання словника в розвитку мовленнєвих умінь учнів

2. трудомісткість процесу оволодіння словником

3. складність самої проблеми формування навичок , тому що лексичний склад мови являє собою досить різноманітну і строкату картину, а лексичні одиниці - різнопланові й багатомірні явища, істотні властивості і особливості засвоєння яких важко виявити .

Лексичний аспект спілкування має певні особливості , які полегшують його засвоєння і ті ,що утруднюють.До перших відносяться зв'язок лексики із змістом комунікації,на що спрямована увага комунікантів.Це сприяє концентрації їх уваги і врешті-решт - засвоєнню.До других відносяться практично невичерпний запас лексики будь-якої мови ,а також великі труднощі засвоєння іншомовної лексики ,що пов'язані з формою слова слова (звуковою ,графічною,граматичною) , його значенням ,характером сполучуваності з іншими словами ,вживанням слів ,а також розходженням зі словами рідної мови. За таких особливостей і складностей очевидною є необхідність тривалої і трудомісткої роботи з метою засвоєння іншомовної лексики , яка передбачає як безперервне накопичення і розширення словникового запасу , так і оперування ним у різних видах МД - аудіюванні ,говорінні ,письмі [11, c.92].

Роль вчителя в цьому випадку насамперед заздалегідь припустити наявність труднощів , з якими може стикатися учень під час сприймання та засвоєння лексичних одиниць , та визначити , як саме подати матеріал ,як розподілити час і зусилля між вивченням цих слів.Адже важливо розуміти ,що витрачати однаковий час на засвоєння легких і складних слів недоцільно. Розподіл матеріалу значно підвищує продуктивність його засвоєння, цим обумовлена підвищена увага до цього питання та велика кількість різноманітних підходів до встановлення лексичних труднощів.

Найбільш розповсюдженою є типологія ,яка враховує складності форми ,значення та вживання ,і яку започаткував Г.Падмер.

Він звертає увагу на труднощі коротких слів ,які складно диференціювати на слух і важко запамятати , а також порівняно легке засвоєння слів на позначення предметів ,дій ,якостей.Відмічає також перевагу конкретних слів над абстрактними.

Ч.Фріз в свою чергу виділяє групи слів на основі їх функцій в реченні і сполучуваності: службові слова ;слова-замінники;слова,що виражають наявність або відсутність заперечення;слова , що символізують предмети ,діі і якості[13, c.197-198].

Дослідженням цього питання займалися також Р.Ладо ,С.Калініна ,М.Латушкіна , А.Залевська та інші , виділяючи різні типи слів та критеріі,за якими вони розподіляються ,описуючи підходи до виявлення лексичних труднощів.

Але , так як одні з них враховували труднощі засвоєння форми слова та його значення ,інші - особливості вживання слів у мовленні ,треті - труднощі засвоєння лексики у зіставленні слів в межах іноземної мови або порівняно зі словами рідної мови,то оптимальної типології лексичного матеріалу сформулювати не вдалося. А отже раціональним підходом є той ,за якого враховано всі ці фактори і критерії.

Також визначаючи труднощі засвоєння груп слів деякі вчені виділяють : труднощі ,притаманні власне словам, та труднощі ,які є результатом інтерференції [12, c.118].

Отже,можемо зробити висновок,що під час формування лексичних навичок на учня чекають багато труднощів різного характеру ,для цього вчитель повинен обрати для себе ,якої саме типології лексичного матеріалу дотримуватися,адже це є одним із ключових аспектів у розвитку даного типу навичок.

3. Процес вивчення іноземної мови.Особливості оволодіння іноземною мовою у дітей молодшого шкільного віку

Такий фактор ,як вікові особливості ( зокрема молодших школярів ) та особливості засвоєння ними матеріалу необхідно розглянути та врахувати при подальшому формуванні лексичних навичок.

Оволодіння мовою будується насамперед за законами оволодіння дитиною рідною мовою. Це процес неусвідомленого, інтуїтивного засвоєння мови, що протікає в ході безпосередньо спілкування та перебування дитини у суспільстві. У школі оволодіння іноземною мовою має сприяти культурному, психічному і фізичному розвитку учнів, засвоєнню певних знань з предмета, формуванню мовленнєвих , загальнонавчальних умінь ,бажання вчитися.

Основне завдання у роботі з учнями, що починають вивчати іноземну мову - формування пізнавального інтересу до предмета. Ця проблема стоїть гостро, оскільки у молодших школярів жива допитливість не завжди стає стійким інтересом до навчання. І якщо на початковому етапі не вдасться його сформувати, то домогтися цього пізніше буде набагато важче. Відомо, що учні, байдужі до навчання, швидко відстають від своїх однокласників. А прогалини у знаннях ускладнюють подальше засвоєння матеріалу. Враховуючи це, вчитель повинен зробити все, щоб початковий етап у навчанні іноземної мови був захоплюючим і цікавим.

Початок раннього вивчення іноземної мови містить у собі вагомі психологічні передумови для оволодіння молодшими школярами. Найважливішими ,на погляд дослідників , є вікові психічні характеристики учнів , досвід дітей в опануванні рідної мови , відчуття ними новизни предмета ,підготовка до діалогу культур.

Перевагою молодших школярів є також потенційно великі можливості довготривалої пам'яті. Так ,спостереження показують : за умови стимулювання властивої для цього віку ігрової або пізнавальної мотивації діти досить легко і міцно запам'ятовують не лише окремі слова чи словосполучення , а і мовні кліше , віршики ,пісеньки.

Важливою психологічною передумовою є також особистісні характеристики молодших школярів : безпосередність ,довірлива підлеглість авторитету вчителя , яскрава емоційність ,вразливість до новизни ,допитливість ,широта інтересів ,розвинена уява [3, c.30].

Але також слід зазначити ,що у ранньому віці виникають специфічні труднощі засвоєння другої мови. У молодших школярів поки ще відсутні дійсні та актуальні мотиви оволодіння другою мовою. Формування таких мотивів не може у зв'язку з тим, що природна мовне середовище з достатньою силою стимулює процеси оволодіння рідною мовою. Оволодіння іноземною мовою залишається недостатньо вмотивованим видом пізнавальної діяльності. У ранньому дитинстві в таких мотивах не було необхідності, бо мовна функціональна тенденція і мовне середовище складали досить сильний імпульс для засвоєння мови. Тепер же, коли школяр володіє рідною мовою, за допомогою якого він вирішує всі проблеми спілкування, задовольняє основні життєві, соціально-культурні та пізнавальні інтереси, необхідність володіння другою іноземною мовою не відчувається ним як нагальна потреба.

Рідну мова дитина засвоює в умовах природного мовного середовища ,при тривалому та при емоційному - особистісному характері спілкування(дитина- родичі).Засвоєння іноземної мови здійснюється в умовах штучного мовного середовища, в умовах цілеспрямованого навчання, при ситуативно - діловому характері спілкування; а отже при формі взаємодії - дитина - педагог.

Цілі, які ставлять перед дитиною дорослі, для неї занадто абстрактні, тому все навчання вимушено будується як задоволення пізнавальних, ігрових, особистісних, психо-фізіологічних потреб і можливостей дитини. У цьому - основа як переваг,так і недоліків раннього вивчення іноземних мов.

Також трудність освоєння іноземної мови може бути пов'язана з володінням учнями рідною мовою. На уроках іноземної мови учень, по-перше, мимоволі перекладає на рідну мову смислові одиниці іншої мови, тобто усвідомлення ним цих одиниць досягається не за допомогою іноземної мови, а шляхом спілкування рідною.

По-друге, при спробах побудувати висловлювання іноземною мовою учень використовує мовні структури рідної мови. Якщо мовної механізм другої мови ще не сформований, то мовний механізм рідної мови підміняє і навіть часто витісняє його.

Ще однією трудністю можуть стати особистісні психологічні бар'єри, які виникають у частини школярів щодо другої мови: незвичні звуки іноземної мови, дивні для них слова і фрази, невпевненість у тому, що вони зможуть заговорити на іноземній мові, сором'язливість і страх стати посміховиськом через помилки в мові, страх того, що за допущеними помилками підуть небажані оцінки, і так далі.

Саме тому даючи оцінку роботі учня на уроці, вчитель повинен, перш за все, відзначити позитивні сторони у його мовних навичках та вміннях і на такому тлі висловлювати зауваження, вказувати шляхи усунення прогалин.

4. Гра ,як основний засіб формування лексичних навичок на ранньому етапі оволодіння іноземною мовою. Приклади лексичних ігор

За допомогою гри розвивається інтерес до іноземної мови та відбувається перше зіткнення з мовним світом іншої країни. Гра надає можливість зробити процес повторення лексики і граматичних конструкцій захоплюючим для учнів [6, c.2]. Саме тому гра, як одна з провідних видів діяльності молодших школярів, зрозуміла та природна для них, повинна використовуватися також і в навчальному процесі.

Використання ігор та ігрових прийомів на уроках іноземної мови допомагає створити доброзичливу атмосферу в класі, зняти психологічний бар'єр, підвищити мотивацію до вивчення мови. У грі найповніше проявляються здібності дитини, її характер.

Теоретики визначають гру ,як найважливіший засіб розвитку мотиваційно-потребової сфери , засіб пізнання ,розвитку розумових дій ,довільної поведінки [ 16, c.55]. Про навчальні властивості ігор відомо давно. Багато видатних педагогів звертали увагу на їх ефективність. А.Макаренко вважав ,що гра забезпечує високу ефективність будь-якої діяльності і разом з тим сприяє гармонійному розвитку особистості [ 9, c. 267].

Таким чином, ігрова форма занять допомагає молодшим школярам уникнути додаткового навантаження і створює умови для міцного засвоєння мовного матеріалу в обстановці, що наближається до природної.
Вправи ігрового характеру можуть бути різними за своїм призначенням, змістом, способам організації та їх проведенням, кількістю учасників і т. д. З їх допомогою можна вирішувати будь-яку одну задачу (удосконалювати фонетичні, граматичні, лексичні, орфографічні навички) або ж цілий комплекс завдань: формувати мовленнєві вміння, розвинути спостережливість, увагу, творчі здібності і т. д.

Класифікація ігор дає змогу простежити їх сутнісні особливості, використання яких забезпечує відповідний навчально-виховний ефект.

У педагогіці ігри розрізняють за навчальним змістом, ігровими діями і правилами, організацією і стосунками дітей, роллю вихователя тощо. Ці класифікації співвідносяться зі змістом навчання і виховання: ігри для сенсорного виховання, ігри, спрямовані на ознайомлення дітей з об'єктами і явищами навколишньої дійсності, на формування елементарних математичних уявлень, на мовленнєвий розвиток та ін.

М.Ф. Стронін класифікує навчальні ігри відповідно до аспектів мови на підготовчі (граматичні, лексичні, орфографічні, фонетичні, ігри на засвоєння правил читання) і на творчі (аудитивні і мовні) [19 ,c.5].

У класифікації Л.Г. Денисової до вже вищезгаданих видів навчальних ігор автор додає рольову гру або "драматизації" [5 ,c.26].

Існують багато інших типів класифікації ігор. Наприклад І.Л. Шолпо у своїй книзі «Як навчити дитину розмовляти англійською» запропонувала свою версію класифікації навчальних ігор.

Вона поділяє навчальні ігри на змагальні, ситуативні, художні.

До змагальних належать ігри, які сприяють засвоєнню грамоти і лексики. Перемогу здобуває той учень, який краще володіє мовним матеріалом. До таких ігор належать різноманітні кросворди, виконання команд, настільно-друковані ігри із завданнями з лінгвістики і т.п.

Ситуативні або рольові ігри, що моделюють різноманітні ситуації спілкування, поділяються на ігри репродуктивного характеру, тобто ті ігри, в яких діти моделюють ситуацію і типові діалоги, які застосовують до певної ситуації.

Художні або творчі ігри являють собою такий вид діяльності, що знаходиться на межі художньої творчості та гри. Художні ігри, у свою чергу, можна поділити на: (форматування абзацу?)

1. ігри-драматизації, тобто постановку невеликих сценок англійською мовою;

2. образотворчі ігри, такі як аплікація, графічний диктант і т.п.;

3. слово-творчі, наприклад, колективне складання казок або підбір рими [22, c.157].

Кожна гра виконує свою функцію, сприяючи накопиченню мовного матеріалу у дитини, закріплення раніше отриманих знань, формуванню мовних навичок, умінь.

Поширеною є класифікація ігор за характером матеріалу, згідно з якою виокремлюють:

1. Ігри з предметами. У таких іграх використовують і іграшки),і реальні предмети, різноманітний природний матеріал .Використання сюжетних іграшок має багато спільного із сюжетно-рольовими іграми. Безсюжетні іграшки використовують для закріплення знань про властивості та якості предметів (розмір, кількість, колір, форму).

2. Настільно-друковані ігри. Вони передбачають дії не з предметами, а з їх зображеннями. Найчастіше вони зорієнтовані на розв'язання таких ігрових завдань: добір картинок за схожістю, складання цілого з частин (розрізні картинки, кубики) тощо. Завдяки таким діям діти уточнюють свої уявлення, систематизують знання, розвивають розумові процеси та операції, просторові орієнтації, кмітливість, увагу, формують організаторські вміння.

3. Словесні ігри. Вони є найскладнішими, оскільки змушують дітей оперувати уявленнями, мислити про речі, з якими на той час вони не діють, використовувати набуті знання у нових ситуаціях і зв'язках. У молодшому дошкільному віці ці ігри спрямовані на розвиток мовлення, уточнення і закріплення словникового запасу, формування вміння рахувати, орієнтуватися у просторі. Словесні ігри розвивають самостійність мислення, активізують розумову діяльність дітей. Як правило, учням доводиться описувати предмети, відгадувати їх за описом, за ознаками схожості та відмінності, групувати за властивостями, вигадувати власні розповіді.

Класифікація ігор за матеріалом наголошує на їх спрямованості на навчання, пізнавальну діяльність, але вона лише поверхово розкриває основи д гри: особливості ігрової діяльності дітей, ігрових завдань, ігрових дій і правил, організацію життя дітей, керівництво вихователя. Цій меті підпорядкована класифікація ігор, запропонована О. Сорокіною, за якою виокремлюють:

1) ігри-подорожі. Відображають реальні факти і події через незвичайне: просте -- через загадкове, складне -- через переборне, необхідне -- через цікаве. Вони покликані посилити враження, надати пізнавального змісту, казкової незвичайності, звернути увагу дітей на те, що існує поряд, але вони цього не помічають. Це може бути подорож у намічене місце, подолання простору і часу, подорож думки, уяви тощо;

2) ігри-доручення. Ігрове завдання та ігрові дії в них ґрунтуються на пропозиції що-небудь зробити;

3) ігри-припущення. їх ігрове завдання виражене в назвах: «Що було б .?», «Що б я зробив, якби .?» та ін. Вони спонукають дітей до осмислення наступної дії, що потребує вміння зіставляти знання з обставинами або запропонованими умовами, встановлювати причинні зв'язки, активної роботи уяви;

4) ігри-загадки. Розвивають здатність до аналізу, узагальнення, формують уміння розмірковувати, робити висновки;

5) ігри-бесіди. Основою їх є спілкування вчителя з дітьми, дітей між собою, яке постає як ігрове навчання та ігрова діяльність. Цінність таких ігор полягає в активізації емоційно-розумових процесів (єдності слова, дії, думки, уяви дітей), у вихованні вміння слухати і чути питання вихователя, питання і відповіді дітей, уміння зосереджувати увагу на змісті розмови, висловлювати судження.

Відповідно до характеру ігрових дій ігри поділяють на (В. Аванесова):

-- ігри-доручення;

-- ігри з відшукуванням предметів, їх особливістю є несподівана поява і зникнення предметів;

-- ігри з відгадуванням загадок. Вибудовуються вони на з'ясуванні невідомого: «Впізнай», «Відгадай», «Що змінилось? »;

-- сюжетно-рольові ігри. Ігрові дії, передбачені у них, полягають у відображенні різних життєвих ситуацій, у виконанні ролей (покупця, продавця тощо);

-- ігри у фанти або в заборонений «штрафний» предмет (картинку). Вони пов'язані з цікавими для дітей ігровими моментами: скинути картку, утриматися, не сказати забороненого слова тощо.

Функціонально всі види ігор зорієнтовані на те, щоб навчати і розвивати дітей через ігровий задум. Ця їх властивість зумовлює особливості роботи педагога щодо використання ігрових прийомів у розвитку дитини.Усі ці види ігор можна застосовувати на різних етапах оволодіння мовою ,як у перший рік навчання ,так і на більш пізніх етапах (3 клас).

Абсолютно усі види навчальних ігор мають велике значення в навчанні іноземної мови молодших школярів, переслідують певні цілі і можуть використовуватися на різних етапах засвоєння мовних знань і формування мовленнєвих умінь і навичок.

Лексично спрямовані вправи у формі гри сприяють розвитку уваги учнів, їх пізнавального інтересу, допомагають створенню сприятливого психологічного клімату на уроці . Усі ці аспекти є необхідними для кращого оволодіння дитиною принаймні тим основним лексичним мінімумом . Адже на момент закінченя початкової школи учні вже повинні володіти запасом лексичних одиниць. Учні молодшого шкільного віку вже повинні оперувати лексикою з таких тем : числа,кольори ,іграшки,тварини,речі в шкільній кімнаті ,дні тижня ,місяці. Також діти повинні вміти розповідати про свій робочий день та професію ,описувати членів родини,знати слова на позначення частин тіла ,рис характеру і зовнішності.

Можливості застосування ігрових прийомів при вивченні лексики з залученням матеріалів підручників досить великі. По-перше, це використання наочності, або макетів, для введення і повторення лексики. Також існують різні ігрові завдання творчого характеру.

Отже ,розмаїття лексичних ігор, які дозволяють ввести і активізувати велику кількість лексичних одиниць, розкрити емоційні та особистісні резерви дитини, зробити процес навчання в умовах школи не тільки наближеним до природного, але і емоційно позитивним,необхідно використовувати для оволодіння учнями молодшого шкільного віку лексичними навичками у простий і звичний для них спосіб.

лексичний навичка гра іноземний

5.Лексичні ігри з теми «Родина» для 1-3 класів загальноосвітніх шкіл

Гра №1

«Фотокартки»

Заздалегідь просимо дітей принести по 3 фотографії членів своєї родини. На зворотній стороні вони повинні підписати імена родичів ,зображених на фотографії. Ділимо клас на декілька груп по 3-4 людини в кожній ,вчитель збирає фотографії у кожній з груп ,та перемішує їх. Кожен з учнів в команді по черзі витягує одну картку і йому необхідно ,поставивши лише по одному питанню до кожного з членів групи ,дізнатися ,чий це родич.(Наприклад:Oleg , is it your mother? Alina, is Anton your uncle?). Коли ж учень дізнається ,чий це родич ,то він віддає цій людині фотокартку. Таким чином кожен з учнів в кінці гри «збирає» свою сім'ю разом.

Ця гра не лише дозволяє учням закріпити знання слів з теми сім'я ,а і допомагає їм повторити матеріал з теми загальні питання ,розвиває комунікативні навички.

Гра №2: «Хто відсутній?»

Для цієї гри просимо дітей вдома намалювати свою сім'ю (бажано, дати хм завдання включити побільше родичів). Учні в парах спочатку демонструють один одному свої малюнки, коротко розповідаючи про кожного з членів сім'ї ,потім один із учнів закриває одного з членів родини на малюнку сусіда та питає Who is absent in the picture? . Другому учню необхідно назвати родича ,якого закривають (наприклад : My grandmother is absent in my picture.)Та пояснити причину відсутності того чи іншого члена родини. (Наприклад:My brother is absent in my picture. He does ( is doing ) his morning exercises ).Використання того чи іншого часу ( Present Simple or Present Continuous) залежить від того ,в якому класі застосовується гра.

Ця гра розвиває лексичні навички ( повторення лексики з теми сім'я ) ,допомагає закріпити знання щодо способів формування часів в англійській мові (Present Simple or Present Continuous), також сприяє творчому розвитку дитини та розвитку уяви .

Гра №3

«Професії»

Діти приносять(або малюють) один предмет ,який характеризує професію якогось члена їх родини (Наприклад , книжку для бібліотекаря ,калькулятор для бухгалтера ). Не називаючи професії ,просто за допомогою предмета ,діти повинні здогадатися ,хто за професією один із родичів учня. Вони повинні ставити питання (Наприклад: Is your father an engineer?). Коли всі професії розгадані ,можна пограти з дітьми у гру на ту ж тематику. Кожен із учасників знаходить собі місце в класі і ,коли вчитель подає сигнал, починає рухатися,доки ведучий не скаже stop! та не назве професію.(наприклад stop!driver !). Учасники гри повинні прийняти позу названої фігури. Підказкою можуть слугувати атрибути професій ,які вчитель буде при цьому показувати.

Таким чином діти не лише краще засвоюють слова з теми сім'я та професії ,але ще і вчаться сприймати та швидко відрізняти ці слова на слух ,дізнаються більше про родину товаришів та професії в цілому.

Гра №4

«Генеалогічне дерево»

Спочатку необхідно розповісти дітям ,що ж таке генеалогічне дерево і чому важливо знати своє коріння та передавати ці знання з покоління в покоління. Для того ,щоб діти краще знали та розуміли цінність родинних зв'язків ,можна запропонувати їм гру.

Вчитель ділить учнів на декілька груп по 3-4 людини та роздає кожній групі генеалогічне дерево. Його основа намальована на папері , самі фотографії (малюнки) членів родини у вигляді клейких карток прикріплюються до гілок дерева у спеціальних пустих місцях. Але,проблема в тому , що всі родичі на ньому переплуталися . Завдання дітей-правильно розставити усіх родичів відповідно до родинних зв'язків. Яка команда перша «виростить» дерево правильно - та і перемогла. На наступний урок вчитель задає дітям намалювати генеалогічне дерево своєї родини ,вклеїти фотокартки та розповісти про нього. Це дозволить краще дізнатись про історію своєї сім'ї та навчить їх цінувати родинні зв'язки.

В ході цієї гри діти активно вживають лексику з теми сім'я .Для ускладнення завдання можна додати у генеалогічне дерево до назви родичів ще і назви професій ,що допоможе повторити матеріал з даної теми.

Гра №5

«Сімейна подорож»

Запропонуйте дітям уявити ,що ви збираєтеся у родинну мандрівку. Але кожен із членів сім'ї може взяти лише по одній речі. Що ж це буде?Попрохайте розповісти про це дітей . Нехай кожен з них «складе» невеличку сімейну валізу . Можливий варіант ,коли інші учні намагаються самі вгадати ,хто з родичів яку річ поклав та чому.

Завданням цієї гри є не лише закріплення лексики з теми родина ,а також і повторення лексики з інших тем ,також ця гра розвиває у дітей логічне мислення.

Гра №6

«Листоноша»

Гра присвячена зимовим святам ,зокрема Новому Року. Перед проведенням гри вчитель розповідає про новорічні свята ,основні традиції та повір'я. Однією розповсюдженою традицією у дітей ,як ми знаємо ,є написання листів Діду Морозу. Отже ,чому не зробити це на уроці англійської мови ,використовуючи лексику вивчених тем?Вчитель дає дітям завдання не лише написати про своє бажання ,а і про те ,чого на Новий Рік хоче кожен з членів родини, та попросити подарунки для своїх родичів. Не обов'язково записувати лише реальні бажання ,дозвольте дітям трохи пофантазувати. Для кожного листа встановлюється обов'язкова кількість родичів, про бажання яких необхідно вказати у листі (припустимо, це буде 4 члена родини).

Таким чином за встановлений вчителем час ( до 10 хвилин) , кожен з дітей повинен написати листа та віддати його листоноші ( заздалегідь обраному одному учню ,який проходить та збирає написані дітьми листівки ,а потім усі разом кидає їх в поштову скриньку) .

Для того, щоб зробити гру цікавішою, вчитель може потім зачитати листи дітей (анонімно), та запропонувати учням обрати найкращий лист Діду Морозу. Таким чином діти вчаться сприймати інформацію на слух, та оцінювати роботи інших учнів.

Ця гра не лише допомагає розвинути лексичні навички та навички письма ,а ще і розвиває дітей , вчить їх турбуватися про кожного з членів родини та не бути егоїстичними .

Гра №7

«Незвичайна родина»

Для цієї гри вчитель повинен заздалегідь повторити з дітьми назви усіх тварин ,вже вивчених ними. Ведучий ділить клас по рядах на три групи ,так би мовити ,три покоління : дідусі та бабусі ,батьки ,доньки та сини. Але родини в нас будуть трохи незвичайні - родини тваринок. Потім кожному з учасників на ряду роздаються картки різних тваринок ,але таким чином ,щоб в кожній було по представнику від різної тварини . Наприклад, у кожному з трьох поколінь буде по тигру ,зайцю ,вовку, і.т.д.

Тепер завдання дітей - відшукати свою сім'ю ,щоб родина зібралась разом. Отже , за допомогою такої конструкції : “I'm a tiger.(wolf ,rabbit etc.) Are you my father?” учням необхідно з'єднатись , кожен в свою родину. Яка з сімейок зробила це перша - та і перемогла.

Гра №8

«Знайди відмінності»

Ця гра розроблена на основі всім відомої гри - крокодил, в якій дитина показує загадане слово лише за допомогою міміки та жестів ,а усім іншим необхідно його вгадати. Але для ускладнення цієї гри та переорієнтування її на навчальну , я пропоную дещо інший варіант ,розширений та доповнений. Учитель ділить учнів на декілька команд (припустимо це буде стандартний поділ по рядах , а отже на три команди ). Командам дається час (припустимо 10 хвилин) , за який вони повинні написати невеличку історію про свято в сім'ї ( більш цікаво учням буде описувати свято ,яке буде незабаром чи нещодавно було). Це повинна бути невеличка історія ( до 10 речень). Потім учні обирають одного представника від кожної групи, який буде читати історію та інших,які будуть показувати її. Для цього дітям(або вчителю ) необхідно заздалегідь розподілити ролі (відповідно до історіі). Отже , «ведучий» починає повільно зачитувати складену історію ,а група «акторів» паралельно показують її. Але таким чином ,щоб в історії та пантомімі були деякі розбіжності( це учні,під контролем вчителя, також обговорюють заздалегідь). Завдання інших двох команд помітити ці розбіжності та вказати на них. Хто з них помітить більше розбіжностей - той і переміг.

Ця гра допомагає учням ,працюючи в команді, повторити слова з теми родина та основні дієслова і вирази , навчитися швидко розпізнавати іншомовні тексти на слух ,розвиває їх акторські здібності.

Гра №9

«Привітай маму»

Для цієї гри необхідно заздалегідь повторити з дітьми вже вивчені прикметники ,а ця гра допоможе дітям запам'ятати їх краще. Отже ,вчитель ділить дітей на команди по рядах та роздає кожному з учасників команди по квіточці (це може бути штучна квітка або). Можна, щоб у кожної команди квіти були різного кольору. Задача дітей передати квітки з кінця ряду на передні парти якомога швидше ,але не просто так ,а при цьому описуючи маму одним реченням.( Наприклад : My mother is beautiful. My mother has blue eyes. etc.). Ходи діти роблять по черзі,таким чином перший учень ,в разі правильної відповіді-опису ,передає квітку сусіду ,другий передає вже дві квітки , і так далі ,до тих пір ,доки букетик не буде зібраний на першій парті. Якщо ж учень відповідає невірно , то його команда не передає квітку ,чекає наступного кола ,тоді у учня є друга спроба. Яка з груп швидше збере букетик для матусі (за меншу кількість ходів) , та і перемогла. Ця гра може бути присвячена Восьмому Березня ,чи Дню Матері , в таку саму гру можна грати ,щоб привітати будь якого іншого члена родини( бабусю ,брата ,сестру). Також можлива варіація ,коли кожна з команд описує різного родича. Гра дозволяє дітям систематизувати вже вивчений лексичний матеріал , згадати граматичні конструкції (зокрема тренування правильної побудови речення) , виховує в дитині повагу до родичів та сімейних цінностей.

Гра №10

«Фотоальбом»

Спочатку вчитель може зробити коротке вступне слово про те ,як важливо збирати та зберігати фотоальбом своєї родини , яке значення мають ці «сторінки пам'яті» для наступних поколінь. Тепер діти теж спробують допомогти містеру Джонсу (це може бути як реальна людина на фотографії ,так і намальований персонаж) скласти його власний фотоальбом.(перед цим вчитель показує одне зображення всієї родини Джонса разом ,та ,з допомогою дітей , називає всіх членів його родини). Для цього кожному з учнів вчитель роздає один листочок з альбому ,на ньому вклеєна фотографія когось з членів родини містера Джонса ,або усієї родини (це можуть бути як реальні фотографії ,так і малюнки) , або його одного. Також на листочку є пусте місце для того ,щоб зробити підпис під фотографією. Дітям необхідно написати ,хто з членів родини зображений та що він робить на фотографії (Наприклад : Sister plays tennis. Grandfather watches TV. etc. ). Потім всі листочки фотоальбому вчитель збирає та скріплює в один фотоальбом.

Таким чином діти тренуються називати членів родини , описувати зображення ,використовуючи граматичні конструкції та часи ( повторення теми Present Simple , зокрема закінчення -s в третій особі однини).

Гра №11

«Робить чи ні ?»

Ця гра - одна з багатьох варіацій ігор з кубиками ,які дозволяють дітям швидко засвоїти лексичний матеріал з різних тем. Отже, для цієї гри вчитель готує два кубика: на сторони одного наклеює зображення членів родини ,іншого - предмет, який символізує певний вид діяльності ( наприклад ляльку для позначення гри , нитку з голкою на позначення шиття ). Учні кидають два кубика та дивляться ,що випало. Якщо малюнок члена родини співпадає з символом на позначення виду діяльності ,то учень каже ,що робить той чи інший член cім'ї та як часто ( Наприклад : My brother plays football every day.). Якщо ж вид діяльності не притаманний малюнку родича ,що випав ,то учень каже ,що хтось з членів родини цього не робить. (наприклад…..) Таким чином діти запам'ятовують не лише назви членів родини ,а і вчаться називати різноманітні види діяльності , активізують знання з теми Present Simple , повторюють обставини часу).

Гра №12

«Моя майбутня родина»

Вчитель ділить клас на декілька команд ,кожна з команд отримує табличку, в якій сформульовано п'ять питань стосовно родини. Але учні повинні писати не кожен про свою родину , а про ту сім'ю, які б вони хотіли мати в майбутньому. Учні ,обговорюючи кожен з пунктів в групі, дають відповіді на питання , таким чином створюючи маленьку розповідь про свою майбутню ідеальну родину. Потім один з представників групи (або кожен по черзі ) розповідає іншим командам про уявлення своєї групи.

Ця гра допомагає повторити лексику з багатьох тем одночасно , допомагає учням сформулювати свої уявлення про родину, яку б вони хотіли мати.



Висновок

Дослідження використання ігрових вправ та завдань у процесі формування лексичних навичок на початковому етапі дає змогу зробити висновок про їх провідну роль в процесі оволодіння іноземною мовою учнями початкової школи.

Також завданням цієї роботи було безпосередньо дослідження лексичних навичок, як основного об'єкта оволодіння. Визначивши, що таке лексичні навички, дізнавшись про їх особливості, можемо казати про необхідність їх формування вже на початковому етапі оволодіння мовою,- як базовому для подальшого успішного процесу навчання.

Проаналізувавши теоретичні підґрунтя і засади формування лексичних навичок у дітей молодшого шкільного віку, визначили основні вікові особливості засвоєння учнями матеріалу на даному етапі. Та можемо казати, що під час формування лексичних навичок на учня чекають багато труднощів різного характеру ,для цього вчитель повинен застосовувати різноманітні методики та підходи. Досліджуючи лексичні ігри, можемо зробити висновок, що вони дозволяють ввести і активізувати велику кількість лексичних одиниць, розкрити емоційні та особистісні резерви дитини, зробити процес навчання в умовах школи не тільки наближеним до природного, але і емоційно позитивним. Саме тому необхідно використовувати їх для оволодіння учнями молодшого шкільного віку лексичними навичками у простий і звичний для них спосіб.

Представлені в роботі ігрові вправи для початкової школи з теми «Родина» можуть бути застосовані на практиці, як ефективний засіб формування лексичних навичок у молодших школярів, також допомагають систематизувати знання з інших тем, сформувати дитину, як особистість гармонійно розвинуту. Отже, ігрові вправи та завдання, як один з провідних видів діяльності на уроках в початковій школі, не лише полегшують процес навчання на початковому етапі,а і слугують важливим аспектом у формуванні лексичних навичок.



Список використаної літератури

1. Булановская А. Подвижные игры в обучении иностранному языку / А. Булановская // Первое сентября. "English". - 2004. - №48. - С. 24-26.

2. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка / Л.С. Выготский // Вопросы психологии. - 1966. - №6. - С. 62-77.

3. Гетьман Л.Ю. Стратегії навчання та види діяльності молодших школярів / Л.Ю.Гетьман // Англійська мова та література. - 2006. - №4. - С. 29-33.

4. Дарвіна В.Г. Використання різноманітних вправ під час вивчення лексики на уроках англійської мови як засіб розвитку творчих здібностей учнів / В.Г.Дарвіна // Англійська мова та література. - 2008. - №11. - С. 21-29.

5. Денисова Л.Г. Использование игровых элементов на начальном этапе обучения английскому языку / Л.Г.Денисова // Ин. яз. в шк. - 1984. - № 4. - С. 26 - 27.

6. Казачінер О.С. Дидактичні ігри як засіб активізації діяльності учнів на уроках англійської мови / О.С.Казачінер // Англійська мова та література. - 2007. - №36. - С. 2-3.

7. Колкер Я. М. Практическая методика обучения иностранному языку: Учеб. пособие / Я. М. Колкер, Е.С.Устинова, Т. М. Еналиева. - М. : Издательский центр «Академия», 2000. - 264 с.

8. Кочергіна Л. Місце і роль гри у системі навчання іноземної мови / Л. Кочергіна // Рідна школа. - 2005. - №3. - С. 48-50.

9. Макаренко А.С. О воспитании. - Москва: Издательство политической литературы, 1990. - 416 с.

10. Маслыко Е.А. Настольная книга преподавателя иностранного языка. - Минск: Высшая школа, 1997. - 522 с.

11. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е, випр. і перероб. / Кол. авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. - К. : Ленвіт, 2002. - 328 с.

12. Методика навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах : підручник / Л. С. Панова, І. Ф. Андрійко, С. В. Тезікова та ін. - К. : ВЦ «Академія», 2010. - 328 с.

13. Методика обучения иностранным языкам в средней школе: Учебник / Н. И. Гез, М. В. Ляховицкий, А. А. Миролюбов и др. - М. : Высш. школа, 1982. - 373 с.

14. Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языка)/ Э. Г. Азимов, А. Н. Щукин. - М. : Издательство ИКАР, 2009.

15. Пассов Е.И. Основы коммуникативной методике обучения иноязычному общению. - М. : Рус.яз., 1989. - 276 с.

16. Петричук И. И. Еще раз об игре / И. И. Петричук // Педагогика. - 2007. - №7. - С. 55-60.

17. Радченко Н.В. Розвиток мовної особистості шляхом використання ігрових форм роботи / Н.В.Радченко // Англійська мова та література. - 2007. - № 9. - С. 5-7.

18. Роман С.В., Коломінова О.О. Виховний потенціал предмета «Англійська мова» у початковій школі / С.В. Роман, Колмінова О.О. // Іноземні мови. - 2002. - №4. - С. 52-56.

19. Стронін М.Ф. Навчальні ігри на уроці англійської мови (З досвіду роботи). - М. : Просвещение, 1984. - 112с.

20. Шамов А.Н. Система взаимосвязанного обучения лексическим навыкам устной речи и чтения на среднем этапе общеобразовательной школы : автореф. дис. на получение науч. степени канд. пед. наук. / А.Н. Шамов. - Н.Новгород, 1999. - 19 с.

21. Шарафутдинова Т.М. Обучающие игры на уроках английского языка / Т.М.Шарафутдинова // Иностранные языки в школе. - 2005. - № 8. - С. 46 - 50.

22. Шолпо И.Л. Как научить ребенка говорить по-английски: Учебное пособие по методике преподавания английского языка для педагогических вузов, колледжей и училищ по специальности ''Преподаватель иностранного языка в детском саду'' - СПб., 1999. - 345с.



Додатки

Додаток 1

Group 1	How many members are in your family?	Where do you live?	What is your families favourite meal?	Where do you go on holidays?	What pet do you have?
My future family

Размещено на Allbest.ru

...