Формування естетичних цінностей молодших школярів засобами мистецтва

У роботі чимало приділено уваги розкриттю особливостей мистецтва як універсальному каналу соціалізації людини, як величному духовному собору, що спонукає людину до добротворення і збереження краси на Землі, показано на цікавих прикладах взаємодію мистецтв у поліхудожньому розвитку учнів.

Якщо у першому і другому розділі розкрито виховний потенціал мистецтва через естетичний вплив на людину, то в третьому розділі показано багатогранний естетичний вплив засобами мистецтва.

Зокрема у роботі подано цікавий матеріал, в якому розкрито суть і особливості естетичного виховання, що здійснюється у взаємодії з моральним, трудовим вихованням, розкрито особливості психологічного механізму сприймання прекрасного.

Окремо слід відзначити цей момент, де розказано про специфіку естетичного виховання засобами художнього читання, образотворчого мистецтва, співів і музики. Цікаві судження висловлено про роль в естетичному вихованні школярів.

Різні засоби впливу того чи іншого мистецтва на учнів, а відповідно і уроку, та всі ці промені естетичної радості сходяться до однієї цілі, як до сонця - до формування людини творчої, з великим багажем знавця мистецтва, культури народів світу, справжнім шанувальником краси.

І досягти успіху в формуванні естетичних цінностей учнів можна через знання психологічних особливостей, їхніх вікових запитів, через продумані урок і позакласний захід...

Змістом естетичного виховання є виховання естетичного сприйняття, естетичного ставлення, естетичного почуття, естетичного судження, естетичного ідеалу, естетичного смаку, естетичної діяльності.

Засоби естетичного виховання - це твори мистецтва, художня література, фольклор, природа, краса оточуючого світу та побуту, участь людини в різних видах діяльності.

Шляхи естетичного виховання: оволодіння естетичними знаннями в процесі вивчення навчальних предметів; організація факультативів ; естетичне виховання у позакласній та позашкільній роботі, у сім'ї, естетичне самовиховання школярів.

В історії педагогіки накопичений значний досвід з проблеми естетичного виховання. Це питання займає важливе місце і у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського, який широко розробляв конкретні питання естетичного виховання, які знайшли практичне втілення в роботі керованої ним Павлиської школи і були докладно відображені в його педагогічних працях.

Найважливішим завданням естетичного виховання В.О.Сухомлинський вважав навчити дитину бачити красу оточуючого світу, красу людських стосунків, духовне багатство, доброту, щирість і на цій основі стверджувати прекрасне в самому собі. Саме естетичне виховання, на думку педагога, має різнобічні зв'язки з усіма сферами духовного життя особистості та колективу.

Завдання, які стоять перед сучасною педагогічною наукою, полягають в накресленні оптимальних шляхів підвищення ефективності естетичного виховання дітей у навчальних закладах.

Список використаних джерел:

Аболина Т.Г., Митропольская Н.Е. Эстетическое воспитание в школе. - К.: Высшая школа, 1987. - 252 с.

Антология педагогической мысли Украинской ССР / Сост. Н.П.Калениченко. - М.: Педагогика, 1988. - 640 с.

Артемова Е.С., Чинаева О.П. Некоторые теоретические и практические проблемы эстетического воспитания // Вопросы философии. - 1987. - № 4 - С. 63 - 67.

Бекетова Ю.В. Музично-естетичне виховання молодших школярів у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського // Педагогіка та психологія: Збірник наукових праць / За заг. ред. акад. І.Ф.Прокопенка, чл. - кор.В.І.Лозової. - Х.: ХДПУ, 1999. - Вип.10. - ч.2. - С. 39 - 43.

Березівська Л. Українські традиції як культурологічні засади спадщини В.О.Сухомлинського // Початкова школа. - 2006. - № 12 . - С. 5 - 8.

Блонский П.П. Курс педагогики. - М.: Задруга, 1918. - 202 с.

Буров А.И. Предмет и содержание эстетического воспитания, его соотношение с другими видами воспитания. - М.: Просвещение, 1971 . - 134

Ващенко Г. Виховний ідеал. - Полтава: Полтавський вісник, 1994. - 191 с.

Веркалець М.М. Педагогічні ідеї Б.Д.Грінченка. - К.: Товариство “Знання” УРСР, 1990. - 48 с.

Верховинець В. Весняночка: Ігри з піснями для дітей дошкільного віку та молодших школярів. - 3-е вид. - К.: Музична Україна, 1969. - Вип.1. - 124

Витковская Н.С., Щербо А.Б., Джола Д.Н. Формирование эстетической культуры младших школьников. - К.: Радянська школа, 1980. - 151 с.

Гіптерс З. Мистецтво як засіб художньо-естетичного виховання // Рідна школа. - 2001. - № 9. - С.60 - 63.

Горобець Н. Формування естетичних почуттів у молодших школярів засобами мистецтва // Рідна школа. - 1999. - № 11. - С. 46 - 49.

Грищенко Т. Традиції гімназійного музично-естетичного виховання і сучасна освіта // Рідна школа. - 2001. - № 1. - С.34 - 35.

Зязюн І.А. Родчанін Є.Г. Морально-естетичні погляди В.О.Сухомлинського . - К.: Товариство “Знання” УРСР, 1980. - 48 с.

Кабалевский Д.Б. Эстетическая культура и школа // Советская педагогіка. - 1970. - № 1. - С. 24 - 25.

Кирило Стеценко: Спогади, листи, матеріали / Упор. Є.Федотов. - К.: Музична Україна, 1981. - 480 с.

Лобар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української школи і педагогіки: навчальний посібник. - К.: Знання, 2006.-447 с.

Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: навчальний посібник / Харк. держ. пед. ун-т ім.Г.С.Сковороди. - 2 - е вид., випр. і доп. - Харків: “ОВС”, 2002. - 400 с .

Макаренко А.С. Методика виховної роботи. - К.: Знання, 1990. - 353 с.

Мир детства: Младший Школьник / Под ред.. А.Г.Хрипковой; Отв. ред. В.В.Давидов. - 2-е изд., доп. - М.: Педагогика, 1988. - 272 с.

Печерська Е. Інтегрований вплив музики і природи на естетичне виховання // Початкова школа. - 2002. - № 7. - С. 29 - 32.

Разумный В.А. Система образования на рубеже третьего тысячелетия. Опыт философии и педагогики. - М.:Педагогика, 1996. - 280 с.

Рева В. Естетичне виховання школярів у процесі сприйняття музики // Мистецтво та освіта. - 1999. - № 1 - С.4 - 8.

Рід Г. Проект концепції єдиної системи естетичного виховання у загальноосвітніх школах України // Мистецтво та освіта. - 1998. - № 1. - С. 2 - 7.

Рогожкин В.Т. О классификации методов нравственного воспитания // Советская педагогика. - 1971. - № 10. - С. 92 - 95.

Рудічева Н. Питання музично - естетичного виховання молоді у спадщині вітчизняних педагогів // Засоби навчання та науково - дослідницькі роботи: Збірник наукових праць - Х.: ХНПУ, 2005. - Вип. 23. - С. 116 - 124.

Русова С.Ф. Вибрані педагогічні твори. - К.: Освіта, 1996. - 303с.

Савченко О. Школа культури - діалог з В.О.Сухомлинським // Початкова школа. - 2006. - № 12. - С. 1 - 5.

Сирітка Г. Виховання естетичних поглядів молодших школярів // Початкова освіта. - 2002. - № 13 - С. 8.

Стеценко К.Г. Луна: Збірник пісень для сім'ї і школи. - К., 1907. - 93 с.

Сухомлинский В.О. Вибрані твори в 5-ти томах. - К.: Радянська школа, 1977.

Чуриліна Л.М. Морально-естетичне виховання підлітків засобами шкільного театру ляльок: Дис...канд. пед. наук. - К., 1995. - 250 с.

Шацкий С.Т. Работа для будущего. Документальное повествование/ Сост.В.И.Малинин, Ф.А.Фрадкин. - М.: Просвещение, 1989. - 400 с.

Шиманська І.Ф. Леся Українка про освіту та виховання. - К.: Радянська школа, 1973. - 112с.

Шмит Ф.И. Искусство как предмет обучения // Путь просвещения. - 1923. - № 1. - С.1 - 63.

Эстетика / Под.ред. А.А.Радугина. - М.: Просвещение,1998. - 400 с.

Эстетическое воспитание в начальной школе / Под ред В.Н.Шацкой. - М.: Издательство АПН РСФСР, 1959. - 246 с.

Эстетическое воспитание детей . - Свердловск, 1975. - 150 с.

Эстетическое воспитание школьной молодежи / Под ред. Б.Т. Лихачова. - М.: Высшая школа, 1981. - 178 с.

Юник Д. Оволодіння музичним матеріалом в процесі інструментальної підготовки школярів // Рідна школа. - 2006. - № 3. - С. 55 - 57.

Яновська Н. Мистецтво навчання або навчання через мистецтво // Початкова школа. - 2005. - № 9. - С. 47 - 49.

Додатки

Фрагменти уроків з музики, образотворчого мистецтва та праці.

Урок образотворчого мистецтва у 3 класі

Тема. Сади цвітуть

Мета уроку. Розвивати спостережливість і вміння відтворювати свої спостереження в художній роботі; удосконалювати навички роботи з папером; виховувати любов до рідної природи.

Художньо-ілюстративний матеріал. Звукозапис фрагмента І концерту П.І.Чайковського, великий аркуш паперу (А-1), кольоровий папір, ножиці, клей. Хід уроку

1. Організаційна частина.

2. Вступ.

Бесіда про екскурсію, проведену напередодні. (Хочеться застерегти вчителів від стереотипних питань: "Яка тепер пора року? Які прикмети весни? Які весняні місяці?", якими нерідко починаються такі бесіди. Ці питання не викликають емоцій в дітей, не розвивають естетичне ставлення до такого прекрасного явища природи, як весна. На уроці образотворчого мистецтва потрібно говорити про красу весни, пробудження землі до життя, появу перших квітів).

-Діти! Учора ми разом з вами ходили на екскурсію у весняний сад. День видався чудовим! Ми стояли, зачаровані красою таких звичних для нас предметів. Нас огорнув квітучий світ природи. Сонечко сяяло у лазуровій височині і десь відтіля, з невидимої висоти, доносився дзвінкоголосий спів. Тетянко, пам'ятаєш, як саме ти визначила, що це пісня жайворонка? Кожен відразу відчув ніжний запах квітучого саду. Цвітуть яблуні! Багато хто з вас дотягувалися до запашних галузок, а наші дівчатка просто "занурювали" обличчя в ніжні квіти, навіть кінчики носа у багатьох ставали жовтими від квіткового пилку! Сама природа зібрала невеликі букетики наче порцелянових біло-рожевих пелюстків і густо всипала ними гнучкі галузки дерева! З квітки на квітку перелітали мохнаті бджоли. Вони пробиралися навіть у напіввідкриті пуп'янки. їхнє сердите гудіння чулося скрізь над нашими головами. Ми довго стояли мовчки. На думку приходили вірші про весну...

Заплющимо ненадовго очі та уявимо цю картину. (Діти замружують очі, а вчитель запитує, хто що бачить. Неголосно звучить музика П.І.Чайковського, не заглушуючи розповіді дітей).

Я бачу ліворуч і праворуч яблуневі галузки всі у квітах. Я пригнула галузку.

Я бачу за гілочками ще багато таких же білих дерев. Вони здаються білими, тому що кожна галузка цвіте. Над ними в'ються бджоли і пурхають барвисті метелики.

А я бачу жайворонків у синім небі, вони літають біля Самого сонця!

А я бачу трактор, він оре землю. (Це говорить наш найбільш серйозний -- Сашко. Він під час

екскурсії вдивлявся кудись у далечінь, за галузки, за дерева. Отут діти трохи стрепенулися: "Там не було ніякого трактора!").;Але Сашко наполіг на своєму:

А я все одно бачу! Трактор зоре землю і на ній виросте такий же квітучий сад! (Слова цього хлопчика переконали усіх, ніхто не заперечував. Це велике щастя для вчителя, коли в учнів зорове уявлення чітко "вимальовує" навколишню дійсність).

Діти! А зараз за допомогою кольорового паперу виготовимо всі деталі, що ми сьогодні згадали і "побачили". На екскурсії були разом, а отже, разом будемо виконувати одну велику колективну роботу? (Учитель кріпить до дошки великий аркуш паперу;" верхня частина якого попередньо пофарбована ніжно-блакитною фарбою, а нижня частина -- зеленою).

3. Пояснення послідовності виконання колективної роботи.

(Учитель водить рукою над поверхнею підготовленого аркуша і говорить, де що буде розміщуватися):

-- Праворуч і ліворуч, і трохи у верхній частині аркуша в нас будуть звисати рясні квітучі галузки, що "бачить" Марена. У небі сяє сонечко і літають птахи.
Земля між деревами буде покрита густою кошлатою травичкою. Удалині покажемо трактор із плугом.

(Учні при цьому ще раз уявляють майбутню композицію).

Учитель поділяє клас на кілька груп. Кожній групі доручається виконання деталей з кольорового паперу для певної чистини композиції:

гілки та гілочки;

квіти листя яблуні (у кожній квітці діти малюють жовту серединку і тичинки, а на листках прорисовують прожилки);

трава, окремі травинки, яскраві квіточки серед трави;

--сонечко, промені, легкі білі хмарини (за словами дітей);

--трактор із плугом, сліди плуга на землі (ці деталі з більшим (бажанням хочуть виконувати хлопчики)

--бджілки, метелики.

З числа учнів обираються 3 "укладачі" (працюють на одній парті). Один -- постійно обходить клас і збирає готові деталі. Другий -- працює клеєм (змазуючи деталі зі зворотного боку). Третій -- приймає деталі з клеєм і компонуєш на великому аркуші. Учитель контролює роботу учнів, дає необхідні поради, підбадьорює. Якщо учитель вважає за необхідне, можна для компонування взяти двох учнів (робота піде швидше).

Весняна композиція довершена! (Можна знову включити музику).

Діти, (оцінюючи, дивляться на виконану композицію. Звучна музика підсилює емоційно-естетичне сприйняття картини. Почуття задоволення і непідробне захоплення в очах учнів! Музика ще звучить, заповнюючи клас, з'єднуючись з виконаною композицією і в гасячи в паперове зображення живий подих Весни.

Урок з художньої праці у 3 класі

Тема. Снігурі на гілочках (об'ємний виріб).

Мета. Навчити дітей за допомогою нестандартних матеріалів виготовлювати об'ємних пташок (снігурів). Удосконалювати навички правильного вибору кольору, об'єму і матеріалу для поробки. Розвивати естетичний смак, дрібні м'язи рук, мовлення. Виховувати любов до природи, уміння бути спостережливим і піклуватись про навколишнє середовище.

Обладнання: кольоровий папір, клей, ножиці, нитки, вата, фарби, моделі птахів та гілочок з дерев, малюнки птахів, дитячі роботи, зразок вчителя, плакати.

Хід уроку

I. Організація класу

II. Підготовча робота

Введення дітей до практичної роботи.

Звучить запис голосів птахів. Через декілька хвилин запис включається. В класі настає тиша. Розсипаються по класу вирізані з паперу сніжинки. Вчитель запитує дітей.

Вчитель. Ой, а чому така тиша, куди ж поділися пташки?

Діти. Пташки зникли.

Вчитель. А чому?

Діти. Пташки зникли, бо надворі зима.

Вчитель відкриває дошку.

А ось тут, подивіться, хто сидить на гілках? (На гілочках насаджені фігурки зроблених з паперу пташок - дятел, синиця, горобець, ворона, сорока).

Хто відгадає за описом, яка це пташка, отримає її і посадить до себе на парту.

Маленький, з червоним капелюхом, всі його звуть лісовим лікарем. (Дятел).

Маленька, метка, носить жовтий фартушок. (Синиця).

Сіренький, маленький хлопчисько під стріхою живе, крихти шукає у дворі. (Горобець).

--Дуже поважний, понад сто років живе. (Ворон).

Чорне пір'ячко, а боки білі. Про кого ми кажемо білобока? (Сорока).

Діти отримують пташок, сідають на свої місця і до кінця уроку пташки залишаються у них на партах.

Вчитель. Діти, а зимовий вітер не тільки розсипав сніжинки по класу та налякав пташок, а й розвіяв вірш про зиму. І якщо ми його зберемо так як треба, то дізнаємось, яку пташку виготовлятимемо сьогодні. (На дошці на окремих аркушах по куплетах записаний вірш Марійки Підгірянки. Вірш деформований).

Пташка зимою

Киньте зерна, киньте кашки.

Бо ми дуже бідні пташки.

Ціле ліго працювали

Сади з черви обчищали.

Дайте рятунок, спішіть!

Всі пташки:

Цір, цір, цгть, цпь,

Діти любенькі, спішіть,

Цинь, цинь, час, час.

Ще й співали Вам на втіху

Порятуйте в пору лиху.

Вчитель. Молодці, правильно склали вірш. Ой, хто це? (Дівчинка або хлопчик у масці снігура виходить до дітей).

Діти. Це снігур.

Снігур. Ой, який мороз! Доброго Вам дня, діти. Нам, снігурам, дуже тяжко живеться взимку. Все літаємо, літаємо, дивимось,'де б яку крихту хліба знайти. Іноді за цілий день так нічого і не знайдемо. А Ви знаєте, що більшість із нас гине від холоду, а не від голоду.

Вчитель. Так, снігуре, що тут і говорити, взимку всім птахам і звірям сутужно доводиться. Але ми з дітьми зробили багато годівничок, розвісили їх. А в них різний корм: насіння, хлібні крихти, сало, зерно. Учні намалювали малюнки про тебе і інших пташок. Подивись нашу виставку.

Снігур. Спасибі, діти, за це. А я Вам приніс на своїх крильцях цікаву легенду про себе. Ось послухайте.

Легенда

Жив собі Снігур. Захотілося йому до Сонця долетіти. Вирушив у дорогу. Подивилося Сонце на сміливця, здивувалося, як це зимовий птах до небесного світила збирається добратися. Виставило воно свої вогняні стріли, обпекло груди птахові. З тих пір снігурі червоні груди мають.

Вчитель. Сідай з нами. Снігуре, і весело попрацюй.

2. Оголошення теми уроку.

Вчитель. Сьогодні ми зробимо багато снігурів і розсадимо їх на гілках, щоб нашому снігурові не було сумно одному.

3. Інструктаж.

1)Беремо вату, фарбуємо у червоний колір і формуємо кульку;

вирізуємо з чорного паперу голівку, спинку і крильця снігура;

приклеюємо ватну кульку до внутрішньої сторони шаблону снігура;

4)протягуємо нитку і підвішуємо снігура на гілку.

III. Самостійна робота.

Під музичний супровід (будь-яка тиха, спокійна мелодія) діти виконують самостійну роботу.

IV. Аналіз дитячих робіт (кращі роботи розвішуються на гілках).

Вчитель. Молодці, діти, ви гарно попрацювали. (Вивішується плакат "Бережіть птахів! Не вбивайте їх, не руйнуйте їхніх гнізд, взимку підгодовуйте пташок! ").

V. Підсумок уроку

Про пташку піклуємось взимку,

Зустрінемо її навесні.

Ніколи гнізда не зруйнуємо.

Бо ми юні друзі її.

Збудуємо ми їй будинок.

Зігріємо взимку теплом.

Весною ця пташка весела

Змахне з піднебесся крилом.

Інтегрований урок музики та образотворчого мистецтва у 2 класі

Тема. Композиція і контраст у музиці та живописі.

-- Сьогодні ми ознайомимося з двома важливими 'К" у мистецтві. Зараз ми з вами будемо створювати пастель під назвою "Радість". Яка вона буде, що ви б намалювали на ній? (Сонце, квіти, луг, метеликів).

-- А які фарби ви б використали? (Яскраві -- зелені, червоні, блакитні, жовті, оранжеві та інші фарби літа).

-- Ця картина буде колективною. Підходьте по черзі до дошки і малюйте кольоровими пастельними крейдами все, що ви вважаєте доречним на цій картині.

Діти підходять до дошки парами чи по одному і малюють квіти, дерева, метеликів та інше. Так створюється колаж на тему "Радість". Вчитель нагадує дітям про перспективу, і вони разом пригадують про віддаленість предметів, а тому зменшення їх вигляду і меншу насиченість у кольорі.

-- Ми з вами намалювали картину: кожен малював окремий елемент, а як результат вийшла цілісна композиція, якій ми спочатку дали назву "Радість". Це і є перше "К" -- композиція. Це латинське слово, і означає "компонування", тобто поєднання, розміщення, складання частин у ціле у відповідному порядку. А як би ви ще могли назвати цей колаж? ("Літо", "Сонячний день", "На галявині").

-- А зараз прослухайте музичний твір і скажіть, чи відповідає він за настроєм створеній нами композиції? (Вчитель грає "На сонячній галявинці" Ю.Шуровського). (Так, вона подібна за настроєм. Музика лагідна, прозора, сонячна. Але нашій картині підійшла б більш весела музика).

-- Ця п'єса так і називається "На сонячній галявинці", а написав її відомий український композитор Юрій Щуровський. Та якщо я трохи зміню цю п'єсу, то якого настрою вона буде? (Веселого).

Вчитель грає ще кілька варіантів, щоразу змінюючи настрій, а діти його визначають -- рішучий, тривожний, танцювальний.

-- Скажіть, завдяки чому змінився настрій музичного твору, адже мелодія залишилась незмінною?

З'ясовуємо, що незважаючи на те, що звуковисотне вираження мелодії залишилось незмінним, завдяки зміні темпу, метро-ритмічних відношень, засобів артикуляції можна змінити настрій одного твору на інший.

-- Отже, композитор так поєднує елементи музичного мовлення, що музичний твір може виражати різні настрої. Музичне висловлювання також будується за певними правилами, тому його також називають композицією. Поняття композиції з давніх часів використовувалось у всіх видах художньої творчості: архітектурі, живописі, скульптурі, орнаменті, просторових мистецтвах і визначалось як організація частин у цілому. Але у таких видах мистецтва композиція сприймається в цілому, а потім ми уже розглядаємо її деталі. У музиці ж, навпаки, музичний твір ми сприймаємо поступово (адже музика -- мистецтво, що розгортається у часі), тобто ми поступово сприймаємо окремі компоненти музичної композиції, а потім уже їх поєднуємо у єдине ціле і говоримо про цілісність музичного образу.

Щоб про щось розповісти, нам необхідні слова. Щоб зацікавити своєю розповіддю, ми шукаємо виразні слова. Так і в мистецтві, щоб привернути нашу увагу, автор мистецького твору намагається знайти сильні та виразні засоби зображення. Які засоби використовує композитор? (Звуки, мелодію, гармонію, темп, динаміку...).

-- Так, добре. Ось і композитор так поєднує мело дію, гармонію, частини твору, щоб ми з вами почули його красу і зрозуміли його зміст. У творі образотворчого мистецтва художник також так поєднує предмети, їх кольорові співвідношення, світлотіньові контрасти, щоб ми відчули і побачили красу картини, замилувалися нею. В будь-якій картині художник намагається так побудувати композицію, щоб показати об'єкт у найбільш виразній формі. Як ми це зробили у своїй картині? Як поєднали кольори? (Ви користали яскраві, веселі і контрастні кольори).

А що б сталося з картиною, якби ми використали один колір чи близькі за кольоровою гамою пастельки? (Ми б нічого не зрозуміли на картині. Не побачили б предметів).

А якщо б уся музика була тільки гучною, швидкою, веселою, цікаво було б її слухати? (Ні, вона б набридла).

Отже, важливе значення у композиції відіграє друге "К." -- це контраст. Знайоме слово?

Назвіть контрастні слова до заданих: сумно -- весело, чорне -- біле, м'який -- твердий. А тепер придумайте самі такі пари слів. (Діти придумують самостійно).

-- Скажіть мені, будь ласка, слова сумний -- веселий про що нам говорять? (Про настрій, характер).

А чорне -- біле? (Про кольори).

-- Так і в музиці, і у живописі поєднуються контрастні настрої та кольори. Відомий композитор Людвіг Ван Бетховен навіть одну з своїх фортепіанних п'єс назвав "Весела. Сумна". Послухайте її і на малюйте настрій лініями кольоровими олівцями. (Діти слухають і малюють).

Які кольори ви використали? (Червоні, оранжеві, рожеві, блакитні для зображення веселого настрою, і сині, зелені, коричневі -- для сумного).

Послухайте уважно і скажіть, скільки разів у п'єсі змінювався настрій? (Три рази, і тому ми нарахували три частини. Композитор повторив веселу частину, щоб ми не сумували, а залишилися з веселим настроєм. А в чому ще ви почули контраст, крім настрою? (У темпі, динаміці, ритмі).

Так, композитор контрастними засобами виразності створив контрастні настрої. Тож і ми з вами, як композитори, створимо свою музику.

Діти співають поспівку у різних настроях: коли весело, сумно, хочуть спати, гніваються, крокують, танцюють вальс.

-- Ми вже з'ясували з вами, що у художніх творах використовуються контрастні... (що?) (Кольори та лінії). І чим цей контраст сильніше виражений, тим більше впливає на нас картина. А чи можна у художньому творі виразити контрастні настрої?

Розгляньмо картину Поля Сезанна "П'єро та Арлекін". Тут зображені два відомі казкові герої. Хто такий П'єро? Це герой казки "Золотий ключик", який ввесь час плакав, страждаючи за Мальвіною. Він одягнений у все біле, і обличчя у нього також напудрене білим. Він стоїть у незручній позі на картині, тобто рухається він якось незграбно. Обличчя у нього також засмучене, і він ніби шукає підтримки у Арлекіна.

А Арлекін?

Він зображений у яскравому костюмі: трико у червоно-сині квадрати, чорний кашкет і чорні туфлі.

А для чого зробив це художник? (Вся його постать контрастує до постаті П'єро: і в позі, і в кольорах).

Чи досягнув би цього художник, якщо б використав м'які кольори? (Ні).

А як зображений Арлекін? (Арлекін іде впевнено, осанка його дуже струнка, пряма, погляд зверхній, ніби насмішливий).

А хто такий Арлекін взагалі? (Це той, хто смішить людей, але він - "розумний клоун").

Отже, ми бачимо, що Сезанн контрастними кольорами та лініями зображення пластики тіла передав різні характери персонажів, і зробив це так майстерно, що ми відразу відчули цю контрастність. Тепер ми бачимо, що одна картина може зобразити різні настрої.

Скажіть, а що б ви зробили, аби змінити настрій персонажів? Ну, наприклад, для того, щоб П'єро став веселим? (Одягли б його у яскраве вбрання, додали б рум'янцю на обличчя та усмішку, розпрямили б постать).

А як би ви змінили Арлекіна? (Нам хотілося б, щоб він був трохи добрішим).

То як це зробити? (Змінити його погляд, додати усмішку на обличчя).

(Учитель дає дітям заготовки з зображенням П'єро та Арлекіна, і вони розмальовують їх відповідно до настрою).

-- Поль Сезанн був французьким художником, який жив наприкінці XIX - на початку XX ст. А зараз ми ознайомимось із творами німецького композитора Роберта Шумана із циклу "Карнавал", які так і називаються "П'єро" та "Арлекін". (Діти слухають два твори і намагаються вгадати, який з них називається "П'єро", а який -- "Арлекін").

Разом із дітьми вчитель з'ясовує характерні засоби виразності кожного твору, не називаючи їх.

"П'єро": темп помірний (Moderato), мелодія ввесь час повторюється, хоча змінюється її висота, характерна ніби "повзуча" інтонація, контрастність у динаміці р-f, звук різкий (дисонанси), мелодія поступенева, використовуються півтони (вчитель грає на фортепіано окремі інтонації). Здається, що ходить він якось нерівно, ніби присідаючи, можна сказати, що тут зображено характер людини, яка не впевнена у собі.

"Арлекіно": зовсім протилежна за характером п'єса, у швидкому темпі (Vivo), для мелодії характерні стрибки, пружний ритм, поривчастий рух, сильна доля ніби пропадає, а підкреслюється і динамічно, і ритмічно друга доля. Це свідчить, що герой легкий, пластичний, вмілий; мелодія також ввесь час повторюється, але тема більш граціозна, виразніша, у середній частині звучить гучно, упевнено.

Діти, звичайно, впізнають образ Арлекіно, а у першій п'єсі -- П'єро.

- Подумайте, чи відповідає характер героїв музичних творів характерам, що зображені на peпродукції Сезанна? (Так, відповідає).

А зараз ми познайомимось ще з одним яскравим казковим персонажем і розкриємо його таємниці контрастів.

Ми з вами будемо малювати казкового героя, який нам добре відомий -- це Баба Яга. Яка вона, хай це буде загадкою. Кожен зобразить ії характер на своєму малюнку.

Діти малюють Бабу Ягу. Після цього пропонуємо прослухати два музичні твори: П.Чайковський "Баба Яга" та М.Мусоргський "Баба Яга", та визначити, який твір за характером відповідає намальованому у них портрету і дати пояснення до своїх малюнків. Відповідність малюнка характерові музичного твору дасть змогу вчителю з'ясувати ступінь розуміння дітьми настроїв музичних і художніх творів.

Пояснення дітей: "Ці дві Баби Яги зовсім різні. У Чайковського вона весела, швидка, рішуча. Я намалювала б ії червоним, зеленим та коричневим кольорами, вона не дуже зла, і я ії не боюся. Вона відповідає намальованому мною малюнку, а Баба Яга у Мусоргського - сердита і зла, і я не хочу її малювати".

"А моя Баба Яга більш відповідає за характером другому твору, написаному Мусоргським, я намалював ії чорним, темно-синім та зеленим кольорами, тому що вона сердита і лякає дітей".

Так діти з'ясовують, що у двох творах з однаковою назвою передано різні характери, тому і музика, і кольори їх зображення будуть контрастними.

З метою закріплення теми "Композиція і контраст", можна провести гру "Музична розмова". Діти сідають колом, кожен з них кладе біля себе музичний інструмент (трикутник, бубон, ксилофон, дзвоник, ложки), а той, хто не має музичного інструмента, може використати просто два олівці, брязкальця, пенал з ручками і т.д. В колі стоїть ведучий і кидає по черзі м'яч, при цьому говорячи "темп -- швидкий", і той, хто його впіймав, повинен сказати контрастний темп, тобто -- "повільний", якщо ж він не знає, що сказати, то має зіграти на музичному інструменті, який біля нього, будь-яку фразу з пісні, а всі інші діти її відгадують. Опорні музичні категорії для запитань ведучого вивішуються на дошці:

Характер - рішучий

Динаміка - гучна

Регістр - високий

Тембр - дзвінкий

Інструмент - сопілка

Пісня - народна

Танець - вальс

Підсумок уроку. Учитель схвально відгукується про добру і цікаву працю на Уроці; разом пригадують, які поняття вивчили.

Висновок: отже, мистецтво сповнене виразних контрастів, завдяки яким ми можемо бачити і чути яскраві художні образи, які композитор і художник поєднують у одному творі завдяки композиції.

Домашнє завдання. За допомогою акварельних фарб створити дві контрастні композиції і придумати їм музичне озвучення за допомогою ударних інструментів, які діти можуть знайти вдома (косинці, лінійки, ложки, олівці та ін.).

Размещено на www.allbest.

...