Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

Автореферат

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Михайліченко Ігор Володимирович

Кіровоград - 2004

Дисертацією є рукопис

професійний культура правоохоронець

Робота виконана у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Радул Валерій Вікторович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, ректор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, академік АПН України Синьов Віктор Миколайович,

Інститут корекційної педагогіки і психології Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, директор;

кандидат педагогічних наук, професор Яворська Галина Харлампіївна,

Одеський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ, професор кафедри цивільного та трудового права.

Провідна установа: Миколаївський державний університет ім. В.О.Сухомлинського, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Миколаїв.

Захист відбудеться 30 вересня 2004 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.02 у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1).

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради - Довга Т.Я.

Анотація

Михайліченко І.В. Педагогічні умови формування професійної культури працівників органів внутрішніх справ. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Кіровоград, 2004.

У дисертації досліджено основні теоретичні підходи до інтерпретації професійної культури. На їхній основі визначено сутність, зміст, структуру, функціональні вияви й теоретичні засади формування професійної культури працівників ОВС. Здійснено аналіз сукупності педагогічних умов цілісного розвитку професійних якостей та характеристик правоохоронців. Визначено закономірності, методи та прийоми оптимізації процесу неперервної професійної підготовки й теоретичні засади, сутність та особливості соціалізації у професійному соціокультурному середовищі в контексті формування професійної культури працівників ОВС. Обґрунтовано показники, критерії та рівні сформованості цього утворення. Розроблено та успішно апробовано програму експериментальної роботи із спрямованого формування професійної культури правоохоронців у процесі службової підготовки.

Ключові слова: професійна культура, працівники ОВС, професійна підготовка, службова підготовка, педагогічні умови.

Аннотация

Михайличенко И.В. Педагогические условия формирования профессиональной культуры работников органов внутренних дел. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04.- теория и методика профессионального образования. - Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченко, Кировоград, 2004.

Диссертация посвящена проблеме формирования профессиональной культуры работников ОВД. Осуществлена систематизация и сравнительный анализ современных научных подходов к интерпретации профессиональной культуры. Определено, что содержание этого феномена определяется сущностными и функциональными особенностями базовых категорий - культура, личность и деятельность. Изучены и обобщены основные подходы к изучению культуры, на их основе разработан научный инструментарий исследования. Исходя из положений феноменологии культурной деятельности, теорий системного подхода и целостного развития личности, определено, что профессиональная культура работников ОВД является сложным, интегральным образованием в целостной профессиональной структуре личности, показателем сформированности различных видов культуры личности, совокупности смыслообразующих и мировоззренческих ценностей и установок, условием и результатом эффективной профессиональной деятельности.

Определено, что профессиональная культура правозащитников имеет сложную структуру, образуется и функционирует во взаимодействии объективной и субъективной форм, рациональной и эмоционально-чувственной слагаемых, культурно-инновационных механизмов, а также - присущих культуре способов обеспечения самоидентификации.

На основе обобщения научных подходов к изучению данного феномена и результатов практического исследования профессиональных качеств и характеристик работников ОВД обоснованы структурные компоненты, функции, критерии, показатели и уровни сформированости профессиональной культуры правозащитников. Определены педагогические условия целостного развития этого личностного образования в процессе непрерывного профессионального образования и социализации в профессиональной субкультуре.

Произведён структурный анализ системы профессиональной подготовки работников ОВД. Определены дидактические условия эффективного формирования ценностно-мотивационной сферы, профессиональной компетентности и профессионального мастерства правозащитников в процессе профессионального обучения.

Представлена характеристика комплекса профессиональных способностей, обоснованы требования к начальному уровню готовности к профессиональной деятельности как условию полноценного формирования у правозащитников профессиональной культуры.

Определено, что основы профессиональной культуры формируются у работников ОВД в процессе начальной профессиональной подготовки. Теоретически обосновано и экспериментально доказано, что условиями оптимизации этого процесса являются: соответствующая направленность учебно-воспитательного процесса на целостное развитие профессионально необходимых качеств, формирование у правозащитников чётких представлений о содержании, сущности, структуре и функциях профессиональной культуры, использование ролевых игр, тренингов и проблемных ситуаций в обучении, развитие профессионально значимых видов личностной культуры, внутренней мотивации к профессиональному обучению и самоактуализации в профессиональной деятельности.

Доказано, что формирование высокого уровня профессиональной культуры работников ОВС происходит только в процессе регулярной профессиональной деятельности в условиях активного межличностного взаимодействия в профессиональной субкультуре. Определены теоретические основы, сущность и особенности социализации правозащитников в профессиональной социокультурной среде. Доказано, что этот процесс обеспечивает поддержание и действие норм, ценностей и значений, присущих данной социальной группе путём реализации в структуре поведения, овладения социальной ролью, нормами поведения, усвоения позитивных мотивов и смыслов, предусматривает формирование социальной зрелости и профессиональной компетентности как показателей сформированости профессиональной культуры.

Обосновано и экспериментально доказано, что условиями эффективного формирования профессиональной культуры в процессе социализации является создание в структуре ОВД на основе принципов педагогической акмеологии и аксиологии системы воспитательной работы, направленной на развитие у правозащитников профессиональной мотивации адекватного типа, формирование смысла жизни на основе модуса служения и ценностей профессиональной субкультуры, целью которой является профессиональное и личностное самосовершенствование и самореализация.

Исследование педагогических условий и динамики формирования профессиональной культуры работников ОВД показало, что это сложный, длительный и неравномерный процесс, который зависит от большого количества внутренних и внешних факторов. Разработана, научно обоснована и эффективно апробирована экспериментальная программа реализации педагогических условий формирования профессиональной культуры правозащитников в условиях служебной подготовки и профессиональной деятельности.

Ключевые слова: профессиональная культура, работники ОВД, профессиональная подготовка, служебная подготовка, педагогические условия.

Annotation

Mikhaylichenko I.V. Pedagogical conditions of the formation of professional culture of the workers of the agency of the internal affairs. - Manuscript.

Thesis for a Candidates degree by specialty 13.00.04. - theory and methods of professional education. - Kirovograd state pedagogical university named after Volodymyr Vynnychencko, Kirovograd, 2004.

The dissertation is devoted to the investigation of the basic theoretical of the interpretation of the professional culture. The main essence, content, structure, functional display and theoretical principles of the formation of the professional culture of the workers of AIA are determined on their basis. It is made the analysis of the totality of pedagogical conditions of entire development of professional qualities and the characteristics of the defenders of law. It is determined the conformities myth a law, methods and ways of optimization of the non-stop professional preparation and the theoretical basis, essence and peculiarities socialization in the professional socio-cultural surroundings in the context of formation of the professional culture of the workers of the AIA. It's grounded the indicators, criteria, levels of the formation of this very form. It is worked out and tested successfully the program of the experimental work on the directed forming of the professional culture of the justice people in the process of their official preparation.

Key-words: professional culture, workers of the agency of internal affairs, professional preparation, pedagogical conditions.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. В умовах розбудови в Україні правової держави та громадянського суспільства, інтеграції у світове співтовариство, зміни принципів соціальної взаємодії, форм і методів роботи всіх державних структур, установ та інститутів перед органами внутрішніх справ України (далі - ОВС) постає ряд важливих завдань: з одного боку, забезпечити дотримання законності, правового порядку в країні, особистої безпеки громадян, з іншого - перейти від виконання карально-репресивних функцій до соціально-правового партнерства з населенням. Це зумовило значне підвищення вимог до рівня і якості професійної підготовки працівників ОВС, їхньої фахової та соціальної компетентності, загальної й професійної культури.

Слід зауважити, що наявна система професійної освіти правоохоронців, зокрема рядового та молодшого начальницького складу, загалом мало відповідає сучасним вимогам, особливо за рівнем науково-методичного забезпечення навчального та виховного процесу. Тому Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Закон України “Про міліцію”, відомчі накази та настанови передбачають реформування змісту професійної підготовки, зокрема, в контексті забезпечення педагогічних умов для ефективного формування світоглядної, правової, моральної й професійної культури працівників ОВС.

Обґрунтування педагогічних умов ефективного формування професійної культури співробітників ОВС уможливлює комплексно розв'язати ряд нагальних соціальних і педагогічних проблем та протиріч, а саме: поліпшити якість службової діяльності правоохоронців в умовах загострення криміногенної ситуації в Україні, системно врахувати особливості змісту, структури, форм і способів організації їхньої професійної діяльності в процесі професійного навчання, організувати процес неперервної професійної освіти, змінити негативну тенденцію до зростання кількості працівників міліції, які загинули або отримали тяжкі поранення при виконанні професійних обов'язків, ефективно протидіяти випадкам порушення законності та перевищення службових повноважень працівниками міліції, подолати вияви негативного ставлення населення до правоохоронців. Крім того, це дає змогу розглядати професійну підготовку правоохоронців як цілісний процес професійного розвитку особистості, педагогізувати вплив професійного субкультурного середовища, забезпечити передумови для ефективної соціалізації та професійної самореалізації працівників ОВС, формування в них позитивної мотивації до службової діяльності, особистісного та професійного самовдосконалення.

Усвідомлення в наукових колах актуальності зазначених проблем зумовило появу в останні роки певної кількості науково-педагогічних досліджень різних аспектів професійної підготовки правоохоронців. Зокрема, в науковій літературі були розкриті питання, що стосуються створення професіограм працівників ОВС (Б.С. Камоцький, Я.Ю. Кондратьєв). Виховання професійно значущих якостей працівників міліції стало предметом наукових досліджень В.Г. Андросюка, В.А. Данилова, В.Ф. Захарова, Л.І. Казіменко, Ю.І. Римаренка, Л.А. Сидорчука, Г.С. Юхновець та інших. Проблеми формування особистості професіонала-правоохоронця вивчали О.Ф. Беца, В.І. Коваленко, Г.Х. Яворська.

Педагогічні умови розвитку окремих складових професійної культури працівників ОВС досліджували: М.М. Ібрагімов, В.В. Куличенко, С.С. Сливка, В.Г. Яценко (проблеми формування моральної культури співробітників ОВС), В.П. Бакуменко, С.І. Бражник, С.А. Бублик, К.М. Булденко, В.М. Плишкін (питання формування етики міліцейської служби, естетичної культури працівників ОВС), Ф.В. Акшай, І.Д. Дехтярьов, В.В. Леоненко, В.Т. Лихолоб, С.Г. Любичев, Б.Ф. Чміль (особливості стилю роботи, професійної етики та загальної культури представників різних служб ОВС), О. Зарічанський, О.Я. Слєпнєв (проблеми професійно-прикладної фізичної підготовки працівників міліції), В.С. Новіков, О.Г. Каменікова, В.В. Юстицький, О.М. Націєвський, В.Г. Бояхчев, Н.Г. Бульба, А.Н. Шлапак, М.М. Ісаєнко та ін. (педагогічні умови формування комунікативної культури працівників ОВС), О.М. Бандурка, І.Г. Кириченко, А.М. Клочко, В.Г. Лукашевичем, А.О. Лігоцький (питання оптимізації процесу фахової підготовки правоохоронців).

Таким чином, нагальна потреба розв'язання вищезгаданих проблем і практична недослідженість у спеціальній та науково-педагогічній літературі сутності феномена “професійна культура працівників органів внутрішніх справ” як цілісного утворення, його структури, методик і механізмів формування зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження - “Педагогічні умови формування професійної культури працівників органів внутрішніх справ”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами: дослідження пов'язане з реалізацією основних напрямків Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції у 1999-2005 рр., спрямоване на забезпечення виконання наказу МВС України № 322 від 29 квітня 2001 року “Про невідкладні заходи щодо підвищення рівня загальної та професійної культури працівників органів внутрішніх справ”, виконане в межах науково-дослідної теми кафедри педагогіки КДПУ ім. В.Винниченка “Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів”. Тема дисертації затверджена вченою радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 10 від 29.04. 2002 року), й узгоджена в такому формулюванні в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 29.10.2002 року).

Об'єкт дослідження: процес формування професійної культури працівників органів внутрішніх справ.

Предмет дослідження: педагогічні умови формування професійної культури працівників ОВС.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально дослідити педагогічні умови ефективного формування професійної культури працівників ОВС.

Гіпотеза дослідження. В основу дисертаційного дослідження покладено припущення, що процес формування професійної культури працівників ОВС буде успішним за умов:

чіткого теоретичного визначення основних положень, структурних компонентів та функцій категорії “професійна культура працівників органів внутрішніх справ”;

розгляду формування професійної культури працівників ОВС як складової процесу цілісного розвитку особистості правоохоронця, спрямованого системою педагогічних впливів у межах неперервної професійної освіти;

- зорієнтованості системи професійної підготовки на цілеспрямоване формування, вдосконалення й розвиток відповідних якостей і характеристик особистості співробітників ОВС;

залучення особового складу підрозділів ОВС до практичної діяльності з формування професійної культури в умовах реальної службової діяльності;

формування у працівників ОВС цілісного уявлення про сутність, структуру та функції їхньої професійної культури, позитивної мотивації до навчальної діяльності й самостійної підготовки, стійкої потреби в саморозвитку та самовдосконаленні;

спрямованої та ефективної соціалізації правоохоронців у професійній субкультурі;

критеріально-рівневого підходу до діагностики сформованості професійної культури в працівників ОВС.

Завдання дослідження:

З'ясувати сутність основних дефініцій проблеми дослідження й теоретичних підходів до її розв'язання.

Дослідити особливості професійної підготовки та службової діяльності як провідних способів формування професійної культури працівників ОВС.

Вивчити теоретичні та практичні аспекти соціалізації правоохоронців у контексті проблеми дослідження.

Визначити та обґрунтувати педагогічні умови ефективного формування професійної культури працівників ОВС.

Розробити критерії, показники та виявити рівні сформованості професійної культури в співробітників ОВС.

Розробити та експериментально апробувати методику формування професійної культури працівників ОВС у процесі службової підготовки.

Методологічною основою дослідження є: сучасні філософські, педагогічні й психологічні теорії про системний та цілісний підходи до формування й розвитку особистості; теорія наукового пізнання; концептуальні положення філософських, педагогічних та соціологічних наук про культурологічний підхід до вивчення сутності людської особистості та факторів її формування, про взаємозалежність між розвитком особистості й організацією її навчальної і професійної діяльності та соціального життя; ідеї педагогіки соціалізації, педагогічні концепції неперервної професійної освіти.

Теоретичними основами дослідження стали праці з психологічної теорії особистості (Л.С. Виготський, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн), теорії культури (О.І. Арнольдов, М.С. Каган, Б.С. Єрасов, Е.В.Ільєнков, В.М. Мєжуєв, Ю.М. Давидов, Ю.М. Рєзнік та ін.), теорії професійної освіти (І.А. Зязюн, Н.Б. Крилова, Л.С. Нечипоренко, Н.Г. Ничкало, В.В. Радул, С.О. Сисоєва, В.О. Сластьонін), проблем організації комунікативної та навчально-пізнавальної діяльності (К.О. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, О.О. Бодальов, П.Я. Гальперін, В.В. Давидов, Н.К. Іконнікова, Н.В. Кузьміна, В.І. Лозова, В.І. Слободчиков, Н.Ф. Тализіна), з теорії професійної підготовки працівників ОВС (В.Г. Андросюк, В.М. Галузинський, В.І. Дяченко, М.М. Ібрагімов, І.В. Платонов, Г.Г. Шевченко, Г.Х. Яворська та ін.).

Для розв'язання поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження:

- теоретичних: методи аналізу (порівняльного, історичного, контент-аналізу), систематизації, узагальнення, синтезу, абстрагування, індукції й дедукції з метою отримання об'єктивних висновків на основі використання різних джерел, встановлення змісту, структури та педагогічних умов формування професійної культури працівників ОВС;

- емпіричних: науково-педагогічного спостереження, бесіди, інтерв'ювання, анкетування, вивчення документації, методу незалежних характеристик, ранжування, тестування для одержання експериментальних даних про динаміку та рівні сформованості професійної культури в працівників ОВС; педагогічного експерименту для перевірки гіпотези дослідження;

- методи математичної статистики (кореляційний аналіз) для статистичної обробки та узагальнення експериментальних даних.

Етапи дослідження. Дослідження проводилося протягом 1998-2003 років у три етапи. На першому етапі (1998-2000 рр.) було проаналізовано наукову літературу з досліджуваної проблеми, розроблено цілі, завдання, гіпотезу, методику та програму дослідження, виявлено сутність та структуру досліджуваного феномену, визначено педагогічні умови формування професійної культури правоохоронців. На другому етапі (2000-2002 рр.) відповідно до теоретичних положень дисертації було розроблено та реалізовано програму дослідно-експериментальної роботи з цілеспрямованого формування професійної культури працівників ОВС у процесі службової підготовки. На третьому етапі (2003 р.) було проаналізовано експериментальні дані, узагальнено результати та сформульовано висновки дослідження.

База дослідження. Експеримент проводився на базі обласного навчального центру УМВС та за місцем постійного несення служби в центрах службової підготовки особового складу районних відділів внутрішніх справ Кіровоградської області.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше цілісно визначено структуру й функції професійної культури працівників ОВС, на основі теоретичних положень сучасної культурології, педагогіки та соціології комплексно розглянуто процес соціально-професійного становлення особистості правоохоронця. Визначено, теоретично обґрунтовано й експериментально апробовано педагогічні умови ефективного формування професійної культури працівників ОВС та методику їхньої реалізації у процесі службової підготовки. Здійснено подальше наукове обґрунтування критеріїв та рівнів сформованості цього утворення.

Теоретичне значення дослідження полягає в систематизації та науковому узагальненні сучасних наукових підходів до проблем формування професійної культури, в подальшій конкретизації сутності категорії “професійна культура працівників органів внутрішніх справ”, у теоретичному обґрунтуванні способів оптимізації процесу професійної підготовки правоохоронців, у подальшій розробці та науково-педагогічному обґрунтуванні умов формування професійної культури працівників ОВС.

Практичне значення отриманих результатів полягає в подальшій розробці критеріїв та експериментальному визначенні рівнів сформованості досліджуваного утворення у працівників ОВС в умовах реальної службової діяльності; у створенні й апробації системи дидактичних та виховних впливів, спрямованих на формування професійної культури працівників ОВС у процесі службової підготовки; в розробці методичних рекомендацій для відповідальних за службову підготовку в підрозділах ОВС; та авторських спецкурсів, спрямованих на формування якостей і компонентів професійної культури працівників ОВС. Результати дослідження можуть використовуватись у процесі професійної підготовки правоохоронців, а також у науково-методичній роботі з проблем професійної освіти.

Особистий внесок здобувача полягає в теоретичному обґрунтуванні основних положень дослідження, що характеризують сутність, зміст, структуру та функції професійної культури працівників ОВС; у розробці критеріїв, показників та визначенні рівнів сформованості досліджуваного утворення, в обґрунтуванні та експериментальній апробації педагогічних умов формування професійної культури працівників ОВС у процесі професійної підготовки та соціалізації.

Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечується теоретичним обґрунтуванням вихідних положень з використанням фундаментальних психолого-педагогічних, соціологічних та культурологічних концепцій; дотриманням вимог системного підходу та використанням комплексу методів, адекватних предмету, меті та завданням дослідження; достатньо тривалим характером дослідно-експериментальної роботи, що охоплювала значну кількість респондентів, мала традиційну схему організації, спиралась на використання різноманітних методів одержання експериментальних даних та методів математичної статистики, забезпечувала експериментальне підтвердження основних теоретичних висновків.

На захист виносяться:

Теоретичні положення сформульованої автором моделі професійної культури працівників ОВС.

Зміст, форми й методи реалізації педагогічних умов формування професійної культури працівників ОВС.

Визначені автором теоретичні засади формування професійної культури працівників ОВС у процесі професійної підготовки та соціалізації.

Методика експериментальної роботи з формування професійної культури працівників ОВС.

Апробація результатів дослідження здійснювалася у процесі дослідно-експериментальної роботи, способом публікації наукових та науково-методичних праць автора, виступів із доповідями, науковими повідомленнями на міжнародній конференції “Роль освіти для економічного, соціального та культурного розвитку” (Кіровоград, 2003), на конференціях та нарадах керівного складу УМВС регіону та області. Основні положення та практичні рекомендації, що ґрунтуються на матеріалах проведеного дослідження, впроваджено в практику навчально-виховної роботи обласного навчального центру УМВС та службової підготовки особового складу підрозділів ОВС у Кіровоградській області.

Публікації. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відображення в 8 одноосібних статтях у фахових виданнях, з них 6 - у виданнях, затверджених ВАК України, та одноосібному авторському посібнику.

Структура дисертації. Дослідження складається зі вступу, 2-х розділів, висновків, списку використаних джерел (298 найменувань), 8 додатків (на 25 сторінках). Загальний обсяг дисертації-227 сторінок, основний зміст викладено на 178 сторінках. Робота містить 8 таблиць (із них 2-в додатках), 25 рисунків (із них 21 - в додатках), 3 схеми (із них 2 - в додатках).

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, визначено науковий апарат, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, подано відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі дисертації - “Теоретичні основи формування професійної культури працівників органів внутрішніх справ” - на основі критичного аналізу та узагальнення положень наукової літератури досліджено сутність і основні дефініції поняття “Професійна культура працівників ОВС”. Визначено, що зміст та умови формування цього феномена опосередковуються сутнісними та функціональними закономірностями базових категорій “культура”, “особистість” та “діяльність”. Узагальнено основні підходи до інтерпретації феномена культури: філософський, антропологічний, соціологічний, інтегралістський. Розглядаючи культуру як історично зумовлений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений у типах організації життя, світогляді й діяльності, та враховуючи мету і завдання дослідження, доцільним визначено використання соціологічного підходу (Т. Парсонс, А. Маслоу, У. Самтер, М. Дубінін, Ю. Лотман) в інтерпретації професійної культури працівників ОВС. Доведено, що необхідною умовою ефективності цього процесу є розгляд досліджуваного утворення як метасистеми - складноорганізованої системи, що визначає тип та рівень організації культури, цілі, способи та результати діяльності. Визначено, що, будучи тільки метасистемою, професійна культура може функціонувати одночасно як тип соціальної пам'яті, котра містить форми соціального безсвідомого (колективні уявлення і символічні значення), способи трансляції соціального досвіду (традиції, звичаї і ритуали), способи соціалізації особистості (цінності, норми, правила) й атрибути особистісного розвитку.

На основі аналізу предметного та функціонального підходів до тлумачення сутності культури, узагальнення ідей В.М. Мєжуєва, Б.С. Єрасова, Е.В. Ільєнкова, Ю.М. Давидова, Ю.М. Рєзніка доведено, що професійна культура працівників ОВС має колективний характер, її носієм є соціально-професійна група працівників органів охорони правопорядку, яку за сутнісними характеристиками доречно вважати професійною субкультурою. Доведено, що необхідною умовою формування предметного ієрархізованого змісту професійної культури працівників ОВС є визначення приоритетних у даній субкультурі цінностей. На основі порівняльного аналізу поглядів В. Віндельбанда, Г. Ріккета, М.С. Кагана, О.К. Улєдова, В.П. Тугаринова визначено природу та способи формування ціннісного ядра професійної культури, що екстраполює в особистісному вимірі на основі знань, інформації, життєвого досвіду провідні ідеї, смисли та уявлення, ставлення до людського буття та існування, відпрацьовані у соціальній групі протягом тривалого часу історичного розвитку.

Враховуючи феноменологію культурної діяльності, розроблену Л.С. Виготським, В.В. Давидовим, М.С. Каганом, П.С. Гуревичем, доведено, що професійна культура є інтегральною характеристикою фахівця, що проектує його загальну культуру в професійній сфері й може формуватися лише в процесі цілісної соціальної діяльності особистості. На основі розгляду цього утворення з урахуванням структури культурної діяльності, положень системного підходу та теорії цілісного розвитку особистості визначено, що професійна культура працівників ОВС є складним, інтегральним утворенням у цілісній професійній структурі особистості, показником сформованості різних видів особистісної культури, сукупності сенсожиттєвих і світоглядних цінностей та установок, умовою й результатом ефективної професійної діяльності. Доведено, що вона має складну структуру, утворюється й функціонує у взаємодії об'єктивної та суб'єктивної форм, раціональної та емоційно-чуттєвої складових, культурно-інноваційних механізмів і властивих культурі способів забезпечення самоідентифікації. Відповідно в об'єктивному вияві професійної культури працівників ОВС було виокремлено такі структурні підсистеми: інформаційно-когнітивну, соціорегулюючу (ціннісно-орієнтаційний вектор), соціорегулюючу (соціонормативний вектор), проектно-конструюючу, організаційно-технологічну, предметно-організуючу, рефлексно-рефлексуючу.

Екстраполюючи наведені підсистеми у сферу індивідуальної культури правоохоронців та узагальнюючи підходи до розгляду означеного феномену в науковій літературі, в особистісному (суб'єктному) вияві професійної культури працівників ОВС визначено такі структурні компоненти: професійно-світоглядний, професійна моральність (пріоритети та принципи поведінки), професійна компетентність (професійні знання), професійна майстерність (професійні вміння), професійно-значущі види особистісної культури, механізми соціокультурної самоідентифікації, вияв індивідуальності. Узагальнюючи підходи М.С.Кагана, Б.С. Єрасова, А.С. Карміна, Є.В. Соколова до класифікації функціональних виявів культури та особливостей службової діяльності працівників ОВС, обґрунтовано такі функції професійної культури правоохоронців: світоглядно-спрямовуючу, мотиваційну, виховну, пізнавальну, комунікативну, нормативну, адаптивно-інтегративну, захисну.

Визначено, що необхідною умовою ефективності формування професійної культури правоохоронців є використання критеріально-рівневого підходу, що передбачає вивчення та оцінку динаміки розвитку феномена за різними критеріями з різних напрямків, на основі врахування особливостей всіх структурних компонентів, прояву функціональних властивостей. Обґрунтовано основні критерії та показники сформованості цього утворення.

Доведено, що процес формування професійної культури в правоохоронців відбувається в діяльності, в єдності двох аспектів: цілеспрямованого формування в працівника ОВС якостей професійної культури способом свідомого виховного впливу на його особистість у процесі професійної освіти, службової діяльності та соціалізації в професійній субкультурі; нецілеспрямованого сприйняття норм, цінностей та традицій способом адаптації та комунікації у соціально-професійному середовищі. Тому, враховуючи принцип діалектичної єдності виховної системи й середовища, педагогічними умовами формування професійної культури працівників ОВС вважалася сукупність організаційних форм, методів, прийомів, засобів координації навчальних і виховних впливів на правоохоронців з метою створення сприятливих можливостей та стимулів для ефективного цілісного становлення особистості професіонала.

Здійснено структурний аналіз професійно-необхідних якостей, властивостей та характеристик особистості працівника ОВС і системи професійної освіти в структурі ОВС. На його основі зроблено висновок, що необхідною умовою ефективного формування професійної культури є залучення співробітників правоохоронних органів до системи неперервної професійної освіти, спрямованої на цілісний розвиток світоглядної, ціннісно-мотиваційної, інтелектуальної та функціонально-операційної сфери особистості й формування цілісного уявлення про сутність, структуру й функції професійної культури. Визначено, що організаційно система неперервної професійної освіти правоохоронців репрезентована професійною підготовкою - цілісним, організованим навчально-виховним процесом, спрямованим на оволодіння знаннями, спеціальними вміннями й навичками, необхідними для успішного виконання оперативно-службових завдань.

Обґрунтовано дидактичні принципи та педагогічні умови концепції неперервної професійної підготовки правоохоронців - системність освітнього процесу, єдність загальної й професійної освіти, гнучкість і різноманітність змісту, засобів і методів навчання, орієнтація навчального-виховного процесу в закладах освіти МВС на формування у співробітників ОВС професійної культури, інтеграція професійної освіти та професійної діяльності, послідовність і наступність професійної підготовки на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях та на всіх етапах професійної діяльності працівників ОВС, активність особистості в процесі самоосвіти, самовиховання, самооцінки, індивідуалізація навчання та стимулювання мотивації до збагачення професійної культури, технологізація навчального процесу тощо.

Доведено, що професійна культура працівників ОВС формується ефективно за умови певного рівня готовності кандидата на службу в ОВС до професійної діяльності (високого рівня загальної культури, сформованості інтересу до професії, необхідного рівня розвитку ціннісно-мотиваційної сфери, моральних, фізіологічних та психічних якостей, достатнього соціального досвіду й соціальної зрілості). Відзначено недостатнє методичне забезпечення та невисоку ефективність сучасної системи профвідбору до ОВС.

Визначено, що формування фахових знань, умінь і навичок, а також головних засад професійної моральності (ціннісно-мотиваційної сфери), необхідних для успішного виконання службових обов'язків, відбувається в процесі навчання у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах МВС (початкова підготовка) і становить основу професійної культури правоохоронців. Обґрунтовано, що процес оволодіння професійними знаннями пов'язаний з розвитком базових професійно-значущих психологічних якостей (наочно-образної, рухової та оперативної пам'яті; уваги, реакції, оцінки та вибору ситуації тощо) і залежить від їхньої міцності, ґрунтовності та можливостей творчого застосування в практичній діяльності в різних умовах.

На основі ідей В.А. Сластьоніна, Н.Ф. Тализіної, С.О. Сисоєвої, В.Г. Андросюка, визначено психолого-педагогічні умови розвитку процесів пізнання й творчого мислення працівників ОВС. Доведено, що високих рівнів професійної культури правоохоронці можуть досягти лише протягом певного етапу самостійної творчої професійної діяльності та відповідного самовдосконалення. Організаційно педагогічне керівництво цим процесом здійснюється під час службової підготовки - специфічної форми неперервної, безвідривної професійної підготовки, що є основною для більшості правоохоронців, характеризується плановістю, обов'язковим, регулярним, багатоаспектним характером, містить у собі різні види підготовки, що сприяють розвитку абсолютної більшості компонентів професійної культури.

Визначено педагогічні умови спрямування видів службової підготовки (функціональної, вогневої, фізичної, психологічної, загальнопрофільної тактики дій особового складу в типових та екстремальних ситуаціях) на розвиток особистісних професійно значущих якостей та характеристик правоохоронців, розглянуто особливості формування правової, психологічної, комунікативної та фізичної культури як складових професійної культури. Критично проаналізовано наявні методики та розроблено способи вдосконалення службової підготовки в контексті цілеспрямованого формування професійної культури, насамперед, на засадах особистісно орієнтованого підходу за рахунок введення спецкурсів, організації самостійної підготовки, використання в навчальному процесі рольових ігор, тренінгів, освітніх інформаційних технологій, дистанційного навчання.

Визначено теоретичні засади, сутність та особливості соціалізації правоохоронців у професійній субкультурі як чинника формування професійної культури. Обґрунтовано якості та характеристики розвиненої особистості, що уможливлюють успішне виконання завдань професійної діяльності в соціальній сфері та є умовою формування професійної культури: усвідомлення та сприйняття ідеалів суспільства, перетворення їх на глибоко особистісні цінності, переконання, потреби; активність, бажання реалізувати себе, відповідальність, власна гідність і повага до інших, честь і совість, критичність і переконаність, доброта й суворість, ініціативність і дисциплінованість, бажання розуміти інших і вимогливість до себе, готовність іти на ризик та обачливість, уникнення небажаного ризику тощо.

Спираючись на діалогічну концепцію (Г. Заїченко, В. Сагатовський, І. Кальний) та когнітивну модель (А. Маслоу, К. Роджерс) соціалізації, доведено, що цей процес має забезпечувати підтримання і дію норм, цінностей і значень, притаманних даній соціальній групі, завдяки їхньому втіленню в структурі поведінки та діяльності співробітників, способом привчання до відповідних соціальних ролей і нормативної поведінки, засвоєння позитивних мотивацій та смислів, передбачає формування соціальної зрілості та професійної компетентності як показників сформованості професійної культури.

Доведено, що педагогічними умовами формування професійної культури в процесі соціалізації є створення в структурі ОВС цілісної системи виховних впливів та її спрямованість на розвиток у правоохоронця ієрархізованої, соціально спрямованої структури особистісних потреб, адекватного типу професійної мотивації, утворення сенсу життя професіонала на засадах модусу служіння та цінностей професійної субкультури, орієнтації на професійне і особистісне самовдосконалення в їхній діалектичній єдності, самореалізацію в професії. Визначено, що умовами ефективності цього процесу є організація виховного процесу на засадах педагогічної акмеології та аксіології, стимулювання комунікативної взаємодії в підрозділах з метою трансляції та інтеріоризації норм, традицій і цінностей соціально-професійної групи, залучення правоохоронців до соціальної роботи, спільної участі в спортивних, культурно-масових, родинно-дозвіллєвих заходах, сприяння повноцінному осягненню кожним співробітником соціально-професійної ролі, соціального та професійного статусу. Доведено, що успішність соціалізації як способу формування професійної культури передусім залежить від її спрямованості на всебічний розвиток особистості, педагогізації професійного мікросередовища, ефективності адаптації працівника до його умов (за типом конформіста або інноватора), інтенсивності й змістовності провідного типу діяльності, компетентності та методичної обізнаності керівників підрозділів.

У другому розділі розкрито методику та зміст експериментальної роботи з формування професійної культури працівників органів внутрішніх справ у процесі службової підготовки, що проводилася відповідно до теоретичних положень дослідження у три етапи.

Експерименту передувала підготовча робота, в процесі якої було проведено пілотажне дослідження рівнів сформованості професійної культури у понад 550 співробітників ОВС різних підрозділів. На основі одержаних даних було сформовано експериментальну групу (ЕГ) та контрольну групу (КГ), до складу яких увійшли по 100 правоохоронців чотирьох служб восьми райвідділів ОВС у Кіровоградській області. Респондентів об'єднувало спільне місце проходження службової підготовки, єдиний термін і тривалість навчальних зборів, приблизно однаковий склад за віком і статтю, схожі показники службової діяльності та освіти.

На першому етапі (1999р.) на основі обґрунтованих у п.1.1. критеріїв було виокремлено 5 умовних рівнів сформованості професійної культури в співробітників ОВС та числові інтервали для кожного з них (високий - 4,21-5,0; достатній - 3,41-4,2; середній - 2,61-3,4; низький 1,81-2,6; дуже низький - < 1,8.).

Було розроблено й реалізовано авторську програму діагностики сформованості професійної культури працівників ОВС, котра передбачала як комплексне визначення рівнів сформованості досліджуваного утворення, так і оцінку його окремих компонентів за допомогою системи різних методів: анкетування (відкритого та закритого), експертних оцінок, спостереження, роботи із службовою документацією, ранжування, тестування тощо.

Узагальнення результатів діагностики засвідчило переважно середній рівень сформованості професійної культури (близько в 70 % респондентів ЕГ і КГ). Загалом, як засвідчили результати комплексної самооцінки, оцінок експертів та узагальнені показники службової атестації (схема 1, стовпчики А), відсоткові значення рівня професійної культури в ЕГ і КГ суттєво не різнилися.

Відповіді на запитання анкети відкритого типу, котрі стосувалися концептуальних засад професійного світогляду та ціннісних орієнтацій, підтвердили цей висновок і засвідчили, що на початку експерименту рівень уявлень, суджень та світоглядних переконань про зміст, структуру, функції, ідеали й цінності професійної культури працівників ОВС як у представників ЕГ, так і КГ, відзначався епізодичністю, відсутністю цілісного наукового розуміння досліджуваних явищ. Також, як засвідчили результати анкетування та атестації, найбільше проблем у основної частини правоохоронців було з формуванням умінь і навичок стрільби з табельної зброї та з відпрацюванням спеціальних прийомів рукопашного бою, із загальною фізичною підготовкою з уміннями використовувати сучасні інформаційні засоби, самостійно відшуковувати необхідну інформацію, з навичками ділового мовлення (що підтверджує недостатній розвиток інформаційної та комунікативної культури в правоохоронців).

Для деталізації ступеня інтеріоризації цінностей професійної культури (основ професійної моральності) правоохоронцям було запропоновано ранжувати подані цінності-об'єкти в порядку особистісної значущості. Узагальнення результатів ранжування дало змогу констатувати, що на початку експерименту в представників ЕГ серед десяти найбільш пріоритетних цінностей тільки 4 можна умовно віднести до цінностей професійної культури (фізичне здоров'я, працелюбність, чесність, наполегливість у роботі), проте їхні рейтингові місця були невисокі, в КГ таких цінностей відмічено лише 3. Нарешті, психологічне тестування респондентів за методикою, що містить модифікації опитувальника Ч.Д. Спілбергера, виявило високий рівень тривожності й емоційної напруги в обох групах правоохоронців, що свідчить про недосконалий рівень їхньої соціалізації у професійній субкультурі та проблеми із самореалізацією в професійній діяльності, а отже, загалом середній рівень сформованості механізмів соціокультурної самоідентифікації.

Підрахунок коефіцієнтів кореляції розбіжностей оцінок питомої ваги індикаторів (=0,89) та їхніх значень (для ЕГ - =0,6, для КГ -=0,57) виявив високий ступінь достовірності одержаних результатів, що дало змогу організувати систему виховних впливів в ЕГ і порівнювати динаміку змін рівнів професійної культури в обох групах.

На другому етапі (2002-2003 рр.), враховуючи результати діагностики та теоретичні положення дисертації було розроблено й реалізовано в ЕГ програму формуючого експерименту, що передбачала координацію усіх виховних впливів на правоохоронців з метою цілеспрямованого розвитку в них якостей професійної культури. За методичного та організаційного керівництва з боку навчального центру УМВС було реалізовано таку сукупність заходів:

1) на базі навчального центру проведено заняття методичного семінару “Теоретичні та методичні проблеми формування професійної культури працівників ОВС” для викладачів та відповідальних за виховну роботу й службову підготовку в підрозділах;

2) розроблено методичні рекомендації для відповідальних за службову підготовку в підрозділах ЕГ щодо формування професійної культури працівників ОВС;

3) розроблено та прочитано на базі навчального центру спецкурс “Основи професійної культури працівників ОВС” для співробітників ЕГ;

4) розроблено програму й проведено спільно з ветеранськими організаціями правоохоронців низку тематичних виховних заходів “Традиції та цінності професіоналів-правоохоронців” у межах планової виховної роботи в підрозділах;

5) впроваджено в роботу навчального центру технологію дистанційної освіти з розвитку професійних знань правоохоронців та запроваджено інтегрований факультатив “Професійна культура працівників ОВС”;

6) створено авторський посібник “Основи професійної культури працівників ОВС” для методичного керівництва самостійною навчальною діяльністю правоохоронців;

7) проведено додаткові заняття з вогневої підготовки та серію змагань із кульової стрільби між підрозділами;

8) створено експериментальний курс з психологічної підготовки;

9) організовано спільно з керівництвом УМВС секції із бойових єдиноборств у кожному з підрозділів ЕГ;

10) проведено систему змагань з ППФП та родинно-спортивних свят;

11) проведено семінари-практикуми “Професійна культура та ефективність службової діяльності правоохоронців” під час щоквартальних нарад керівного складу УМВС;

12) організовано освітньо-профорієнтаційну роботу в підрозділах;

13) розроблено і впроваджено в практику функціональної підготовки спецкурси “Сучасна правова культура в Україні”, “Комунікативна культура працівника ОВС”, “Сучасні інформаційні технології”, “Ділове українське мовлення” із залученням науково-педагогічних працівників і освітян регіону до їхнього викладання;

14) проведено щорічні конкурси-рейтинги “Кращий за професією” у підрозділах та службах УМВС;

15) реалізовано комплекс заходів у межах програми “Партнерство з населенням” у напрямку узагальнення та передачі досвіду боротьби з правопорушеннями та організації соціальної роботи з їхньої профілактики.

При викладанні спецкурсів використовувалися елементи проблемного підходу, а також прийоми, що дають змогу контролювати рівень осмислення курсантами навчального матеріалу, а саме: риторичні запитання, короткі бесіди на початку лекції з метою актуалізації її змісту та встановлення зв'язків з практичною службовою діяльністю, приклади із службових ситуацій, а також елементи дискусії.

Значна увага в експериментальній роботі приділялася реалізації авторського варіанту технології дистанційної освіти, що забезпечувалася постійно діючим консультпунктом, поєднанням різних форм організації навчання та виховання.

У КГ професійна підготовка протягом цього часу організовувалася на належному рівні згідно з чинними нормативними документами.

На третьому етапі (2003 рік) визначалася динаміка змін рівнів сформованості професійної культури представників ЕГ і КГ. Узагальнення показників службової діяльності засвідчило зростання її ефективності за період експерименту в працівників ЕГ у середньому на 12-15% (у КГ - на 3-5%).

Використання методики діагностики рівнів досліджуваного утворення, аналогічної до тієї, що була реалізована на першому етапі експерименту, також підтвердило якісне зростання показників ЕГ як у порівнянні з доекспериментальними даними, так із відповідними показниками КГ.

Узагальнення результатів комплексної самооцінки, експертних оцінок та даних атестації з різних видів службової підготовки (схема 1) уможливило констатувати, що на кінець експерименту зросла кількість представників ЕГ з високим і достатнім рівнем сформованості професійної культури (на 40-45%). У КГ це зростання значно менше (10-15%). Разом з тим, у ЕГ скоротилася кількість правоохоронців з середнім рівнем (до 40-45% від загальної кількості) й практично зникає група правоохоронців з низьким рівнем, у КГ ці показники змінюються несуттєво.

Схема 1. Показники рівнів сформованості професійної культури в працівників ОВС

Рівні (у % від загальної кількості працівників групи)	самооцінка	оцінки експертів	Результати службової підготовки
			проф. знання	проф. вміння	проф. здібності
	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
	А	В	А	В	А	В	А	В	А	В	А	В	А	В	А	В	А	В	А	В
Високий	5	9	6	6	5	8	4	6	5	10	6	6	4	11	3	6	3	9	4	5
Достатній	17	32	20	23	18	31	17	20	30	44	33	34	20	32	18	34	22	33	18	21
Середній	74	59	72	68	70	61	71	69	64	46	60	59	66	56	70	66	68	57	69	69
Низький	4	-	2	3	7	-	8	5	1	-	1	1	10	1	7	4	7	2	8	5
Дуже низький	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-

Примітка: стовпчики А - дані на початку експерименту, В - по його завершенню.

Інші методи діагностики підтвердили цю тенденцію Так, анкетування відкритого типу виявило, що в значної кількості правоохоронців ЕГ (близько 70%) сформувалися досить цілісні та змістовні уявлення, судження та світоглядні переконання про зміст, структуру, функції, ідеали й цінності професійної культури працівників ОВС (у КГ цей показник вдвічі менший - близько 35%), разом з тим у ЕГ значно зменшилася кількість правоохоронців з епізодичним, неповним уявленням про сутність професійної культури (близько 20%) та на 35% зросла кількість правоохоронців із сформованою професійно-значущою мотивацією, життєвою позицією та ідеалом професійної діяльності. У КГ позитивні зміни в цих показниках теж спостерігалися, проте були незначними.

Ранжування цінностей професійної культури також підтвердило тенденцію якісного зростання показників сформованості ціннісно-мотиваційної сфери у представників ЕГ (майже на 50%) порівняно з аналогічними даними КГ. Нарешті, психологічне тестування виявило зменшення рівнів психологічного напруження та тривожності у співробітників ЕГ, що свідчить про покращення стану міжособистісної взаємодії та згуртування трудових колективів у підрозділах. У КГ ці показники не змінилися. Проведений кореляційний аналіз показників, одержаних з різних джерел, підтвердив їхню об'єктивність, що дало змогу, враховуючи динаміку змін рівнів сформованості досліджуваного утворення, констатувати про позитивний характер експерименту та ефективність застосованої методики.

У висновках узагальнено основні результати дослідження в таких положеннях:

...