Педагогічні умови професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів вищих закладів освіти

Дослідження педагогічних умов професійно-прикладної підготовки курсантів вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації МВС України. Окремі аспекти професійної підготовки спеціалістів. Дидактичні основи інтеграції змісту, форм та методів навчання.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 06.05.2013
Размер файла 41,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукової о ступеня кандидата педагогічних наук

УДК 378.14

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ ВИЩИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ 1-11 РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ МВС УКРАЇНИ

13.04.00 - теорія і методика професійної освіти

ЗАРІЧАНСЬКИЙ ОЛЕГ АНАТОЛІЙОВИЧ

Тернопіль - 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України. Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

Кміт Ярослав Михайлович,

заступник директора інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України. Львівський науково-практичний центр, м. Львів.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Сметанськии Микола Іванович, Вінницький державний педагогічний університет ім. М.Коцюбинського, кафедра педагогіки, завідувач.

м. Вінниця;

кандидат педагогічних наук, доцент Ягупов Василь Васильович, Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра військової педагогіки і психології, начальник. М.Київ.

Провідна установа: Інститут проблем вихов_ння АПН України. лабораторія фізичного виховання. Міністерство освіти і науки України. М.Київ.

Захист відбудеться 24 травня 2002 року о 12°° год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.58.053.01 у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027. м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (46027. м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2).

Автореферат розіслано 23 квітня 2002 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чайка В.М.

Анотації

Зарічанський О.А.

Педагогічні умови професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації МВС України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2002.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню педагогічних умов професійно-прикладної підготовки курсантів вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації МВС України. У дисертації проведена дослідно-експериментальна робота, що дала змогу, в одних випадках, підтвердити, а в інших, - виявити і довести перевагу застосування комплексної теоретико-практичної професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів вищих закладів освіти МВС України.

Ключові слова: професійно-прикладна фізична підготовка, знання, вміння, навички, рівень фізичного розвитку, фізична підготовленість, теоретична підготовленість, психологічна підготовленість.

Заричанский О.А.

Педагогические условия профессионально-прикладной физической подготовки курсантов ВУЗ І-ІІ уровней аккредитации МВД Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Тернопольский государственный педагогический университет имени Владимира Гнатюка, 2002.

Диссертация посвящена исследованию проблемы педагогических условий профессионально-прикладной физической подготовки курсантов высших учебных заведений МВД Украины.

Работа состоит из введения, трех разделов, выводов к каждому разделу, общих выводов, практических рекомендаций, списка использованной литературы и приложений. Во введении обоснована актуальность проблемы, определены объект, предмет, цель, гипотеза, теоретическое и практическое значение, пути апробации и внедрения полученных результатов.

В первом разделе - “Профессионально-прикладная физическая подготовка как научно-педагогическая проблема” - представлен смысловой анализ и сравнительный обзор научно-педагогической литературы по проблеме профессионально-прикладной физической подготовки студентов различных специальностей, её состояние, проблемы и основные направления развития.

Во втором разделе - “Особенности профессионально-прикладной физической подготовки курсантов высших учебных заведений МВД Украины” - определены содержание и структура профессиональных знаний, умений и психологических качеств, которые необходимы работнику внутренних дел для профессиональной деятельности. Опрос опытных работников внутренних дел (400 сотрудников ОВД городов Винницы, Киева, Ивано-Франковска, Львова, Тернополя и данных областей) и преподавателей высших учебных заведений МВД Украины дал возможность определить совокупность необходимых знаний, практическое значение и нужный уровень умения и развития, уточнены педагогические условия реализации профессионально-прикладной физической подготовки курсантов высших учебных заведений МВД.

В третьем разделе - “Организация и результаты экспериментальной работы” - описаны результаты опытно-експериментальной работы по усовершенствованию реализации комплексного подхода к ППФП курсантов высших учебных заведений МВД Украины, которая дала возможность определить и довести преимущества использования комплексной теоретико-практической профессионально-прикладной физической подготовки курсантов. Основное внимание в исследованиях уделялось апробации педагогических условий комплексного подхода к ППФП курсантов высших учебных заведений МВД Украины.

В выводах обобщены результаты исследования, которые получили практическое внедрение в учебно-тренировочный процесс Прикарпатского филиала Национальной академии внутренних дел Украины, центров боевой подготовки управления МВД Украины в Ивано-Франковской и Винницкой областях и отдел профессиональной подготовки управления по работе с личным составом УМВД Украины в Волынской области.

Ключевые слова: профессионально-прикладная физическая подготовка, знания, умения, навыки, уровень физического развития, физическая подготовленность, теоретическая подготовленность, психологическая подготовленность, прикладная подготовленность.

Zarichansky O.A. Pedagogical Conditions of professional applied physical training of cadets at higher educational institutions of the 1st and 2nd, of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine degree of accreditation.- Manuscript. Thesis for a candidate's degree of pedagogical science of specialization 13.00.04 - theory and methodology of professional education - Ternopil State Pedagogical University named by Volodymyr Gnatyuk, Ternopil, 2002.

The thesis is devoted investigating of pedagogical conditions professional applied physical training of cadets at higher educational institutions of the 1st and 2nd degree of internal affairs of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine.

In the thesis is carried ant research info using complexes theoretical-practical, professional applied physical training of cadets at higher educational institutions of the 1st and 2nd degree of internal affairs of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine.

Key words: professional applied physical training, knowledge, skills, habits, degree of physical development, physical preparation, theoretical preparation, psychological preparation, professional preparation.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Трансформація суспільного устрою в Україні зумовила кардинальні зміни в усіх сферах життя, зокрема в підготовці спеціалістів для Міністерства внутрішніх справ. Сучасна реформа нормативно-правової бази, розвиток професійних зв'язків з іншими державами вимагають удосконалення системи професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ з метою підготовки спеціалістів, які б відповідали світовим стандартам.

Важливого значення у нових умовах набуває професійно-прикладна фізична підготовка майбутніх правоохоронців, яка має бути спрямована на всебічний гармонійний розвиток працівників органів внутрішніх справ, виховання в них високих морально-вольових якостей, формування навичок застосування прийомів самозахисту із зброєю і без неї, подолання смуг перешкод, прищеплення особовому складу потреби фізичного та морального вдосконалення, готовності до виконання службових обов'язків. Це вимагає перегляду змісту і форм навчання, орієнтації вищої освіти на особистість курсанта, запровадження нових технологій навчання, які забезпечували б високу якість готовності випускників вищої школи до виконання професійних обов'язків.

Вивчення практики роботи вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації МВС України показало, що питання професійно-прикладної фізичної підготовки ще не отримало системного вирішення, що негативно впливає на стан готовності випускників до виконання професійних функцій.

Аналіз науково-методичної літератури дозволяє стверджувати, що проблемі професійно-прикладної фізичної підготовки фахівців різних галузей суспільного життя присвячено значну кількість праць науковців; зокрема учнів системи профтехосвіти (В.Кабачков, С.Полієвський, А.Пашін, П.Іонов, Л.Сухарєва), студентів вищих навчальних закладів сільськогосподарського (В.Ільїніч, Ю.Поздняков, М.Хома), фізкультурного (В.Корецький, О.Крівчікова, Є.Кузмічьова, С.Філь), хімічного (В.Наскалов, В.Калугін), технічного (Р.Раєвський, І.Ігнатов, Ю.Полухін, В.Філінков), морського (А.Кандауров, Е.Полухін, Є.Мінін, М.Щодро), медичного (Е.Гук, Г.Куценко, А.Дяченко, В.Зіва) профілів.

Окремі аспекти професійної підготовки спеціалістів у вищих закладах освіти МВС України досліджували А.Морозов, І.Вако, А.Ковальчук, А.Лущак, М.Алембець та ін., однак цілісного вивчення проблеми підготовки курсантів вищих закладів освіти Міністерства внутрішніх справ у процесі вивчення курсу професійно-прикладної фізичної підготовки для успішного виконання ними оперативно-службових завдань не здійснено.

Актуальність проблеми та її недостатня теоретична і методична розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Педагогічні умови професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації МВС України”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Тема дисертаційного дослідження cкоординована Радою АПН України (Протокол №1 від 23.01.2001р.) і входить до плану науково-дослідної роботи кафедри спеціальної та фізичної підготовки Національної академії внутрішніх справ України як складова наукової проблеми “Педагогічні умови професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів вищих закладів освіти МВС України”, а також до тематичного плану науково-дослідної роботи Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, відповідно до теми “Дидактичні основи інтеграції змісту, форм та методів навчання у вищій школі” (РК № 0198 И 000141).

Об'єкт дослідження - професійно-прикладна фізична підготовка курсантів вищих закладів освіти МВС України.

Предмет дослідження - педагогічні умови професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати систему комплексної професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів вищих закладів освіти Міністерства внутрішніх справ України та експериментальне перевірити організаційно-педагогічні умови її ефективного функціонування.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що рівень ефективності професійно-прикладної фізичної підготовки у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації МВС України підвищиться за таких умов:

розробки і впровадження в навчальний процес системи професійно-прикладної фізичної підготовки з урахуванням специфіки професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ;

застосування в навчальному процесі ділових ігор, побудованих на модельних ситуаціях професійної діяльності, та методу змагання;

упровадження в навчальний процес тестового контролю й оцінювання знань та умінь курсантів;

особистісно-орієнтованого підходу до навчання, поєднання аудиторної та позааудиторної форм роботи курсантів з професійно-прикладною фізичною підготовкою.

Відповідно до мети сформульовано такі завдання дослідження:

на основі аналізу наукової літератури і практики виявити особливості професійно-прикладної фізичної підготовки працівника органів внутрішніх справ; уточнити сутність поняття “професійно-прикладна фізична підготовка працівника органів внутрішніх справ”;

теоретично обґрунтувати систему комплексної професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації Міністерства внутрішніх справ України до виконання оперативно-службових завдань працівника органів внутрішніх справ;

визначити та експериментально перевірити педагогічні умови підвищення ефективності професійно-прикладної фізичної підготовки у вищих закладах освіти Міністерства внутрішніх справ України;

Методологічною основою дослідження є вчення про визначальну роль діяльності у формуванні особистості; діалектичне тлумачення причинно-наслідкових зв'язків, що відображають взаємодію педагогічних факторів з організмом суб'єкта навчання і результати цієї взаємодії; системний підхід, який дозволяє трактувати професійно-прикладну фізичну підготовку як самостійну систему, що динамічно розвивається в навчально-виховному процесі.

Для розв'язання поставлених завдань, перевірки гіпотези було розроблено програму дослідження, в якій використовувався комплекс методів:

аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної та спеціальної літератури з теми дослідження, метод теоретичного аналізу та синтезу на етапах визначення мети, гіпотези, завдань дослідження, синтезування результатів дослідження, вивчення їх наукової новизни;

педагогічне спостереження та аналіз результатів занять, створення та аналіз професійних ситуацій, анкетування, метод експертних оцінок та самооцінок, методи визначення показників фізичного розвитку, фізичної підготовленості та працездатності.

Основним методом був педагогічний експеримент у його науковій, констатуючій та навчальній формах з метою конструювання та перевірки ефективності розробленої методики, а також здійснювався кількісний та якісний аналіз результатів дослідження. Автором також здійснено ретроспективний аналіз власного досвіду, набутого на посаді старшого викладача кафедри спеціальної і фізичної підготовки Прикарпатської філії Національної академії внутрішніх справ України.

Експериментальна робота проводилася на базі Прикарпатської філії Національної академії внутрішніх справ України.

Дослідження проводилось у три етапи протягом 1995-2000 р.

У формуючому експерименті взяли участь 240 курсантів І-ІІІ курсів, що відповідає вимогам репрезентативності.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

вперше, на основі комплексного дослідження процесу професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України, виявлено особливості цього виду підготовки в сучасних умовах, визначено її теоретико-практичні компоненти (демонстративний - здійснювати показ вправ; діагностичний - фіксувати помилки, вчасно й оперативно виправляти їх; регулятивний - регулювати фізичне навантаження; контрольний - здійснювати контроль за процесом навчання, планувати навчально-тренувальний процес тощо); обґрунтовано складові професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів (теоретична, фізична, психологічна, та прикладна підготовка);

обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, що забезпечують ефективність професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів (використання в навчальному процесі ділових ігор, упровадження в практику тестового контролю для оцінювання знань, умінь тощо); уточнено сутність поняття “професійно-прикладна фізична підготовка курсантів вищих закладів освіти МВС”;

подальшого розвитку набула методика виявлення рівнів професійно-прикладної фізичної підготовленості курсантів вищих закладів освіти МВС України.

Практичне значення. Результати дослідження стали основою для розробки методичних рекомендацій із впровадження комплексної теоретико-практичної підготовки у навчально-виховний процес для викладачів вищих навчальних закладів МВС України, інспекторів відділів професійної підготовки та інструкторів центрів бойової підготовки при обласних управліннях внутрішніх справ; удосконалення змісту та структури навчальної програми з курсу “Фізична підготовка”, яка дозволяє здійснювати ефективну підготовку курсантів вищих закладів освіти МВС України до виконання ними професійних обов'язків, а перелік знань та умінь може бути використаний як складова кваліфікаційної характеристики працівника органів внутрішніх справ.

Результати дослідження впроваджено в навчально-тренувальний процес Прикарпатської філії Національної академії внутрішніх справ України (Акт впровадження № 2/170 від 30.08.2000 р.), центрів бойової підготовки при управліннях Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій та Івано-Франківській областях (довідка № 4/186 від 10.04.2000 р., довідка № 4/2381 від 29.08.2000 р.) та відділу професійної підготовки управління по роботі з особовим складом управління Міністерства внутрішніх справ у Волинській області (довідка № 3/168 від 01.06.2001 р.)

Вірогідність результатів та основних висновків дослідження забезпечується методологічним і теоретичним обґрунтуванням його основних положень; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, які відповідають його меті та завданням; дотриманням репрезентативності вибірки педагогічного експерименту; об'єктивністю критеріїв оцінки кількісних та якісних показників експериментальних даних і використанням адекватних методів математичної обробки даних.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом публікації його основних положень і висновків, у доповідях і виступах на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми фізичної підготовки курсантів спеціальних закладів освіти і студентської молоді” (Львів, 1999), звітно-науковій конференції професорсько-викладацького складу Прикарпатської філії Національної академії внутрішніх справ України (Івано-Франківськ, 1999), регіональній науково-методичній конференції “Роль фізичної культури і спорту у гармонійному вихованні студентської та учнівської молоді” (Івано-Франківськ, 1999), IV Міжнародному науковому конгресі “Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації” (Київ, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми підготовки спеціалістів в галузі фізичної культури і спорту” (Івано-Франківськ, 2000), Всеукраїнській науковій конференції “Україна між минулим і майбутнім” (Івано-Франківськ, 2001), звітно-науковій конференції Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за 2001 рік (Київ, 2002).

Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження опубліковані в 11 наукових працях, з них 5 одноосібних статей у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації 208 сторінок. Основний зміст викладено на 165 сторінках. Робота містить 15 таблиць, 7 рисунків, 9 додатків. Список використаних джерел включає 278 найменувань, з них 19 іноземною мовою.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

педагогічний курсант навчання професійний

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, вибір теми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, розкрито його наукову новизну та практичне значення, охарактеризовано методи та вказано сферу апробації основних результатів дослідження.

У першому розділі _ “Професійно-прикладна фізична підготовка як науково-педагогічна проблема” _ проаналізовано стан досліджуваної проблеми в науковій літературі, визначено місце і роль професійно-прикладної фізичної підготовки в системі підготовки фахівця до виконання ним професійних обов'язків, розкрито зміст і структуру професійно-прикладної фізичної підготовки студентів, її залежність від майбутньої професійної діяльності.

Встановлено, що поняття “професійно-прикладна фізична підготовка” (далі ППФП) трактується в науковій літературі неоднозначно. Так, Л.Матвєєв зазначає, що професійно-прикладна фізична підготовка є прикладно-профільованим процесом фізичного виховання, який організовується в спеціальних навчальних закладах (ПТУ, технікумах, ВНЗ тощо). Багато професій вимагають того, щоб професійно-прикладна фізична підготовка не тільки передувала професійній діяльності, але й постійно супроводжувала її (особливо це положення стосується військової та правничої галузей). На думку Р.Раєвського, під професійно-прикладною фізичною підготовкою необхідно розуміти підсистему фізичного виховання, яка найкращим чином забезпечує формування і вдосконалення властивостей та якостей особистості, які мають суттєве значення для конкретної професійної діяльності. За висновком В.Ільїніча, професійно-прикладна фізична підготовка є важливим і самостійним підрозділом курсу фізичного виховання студентів, тією ланкою, яка органічно поєднує психофізичну підготовку молоді у стінах вузу з їх майбутньою професійною діяльністю. Ці дослідники вважають ППФП складовою фізичного виховання дорослого населення, чинником трудової діяльності.

На основі аналізу наукової літератури ми можемо констатувати, що професійно-прикладна фізична підготовка - це спеціалізований вид фізичного виховання, метою якого є формування і підтримання необхідного рівня фізичної готовності, що відповідає вимогам конкретного виду професійної діяльності.

З'ясовано, що зазначений вид підготовки спрямований на вдосконалення фізичних та психічних якостей людини, формування в неї прикладно-допоміжних рухових умінь та навичок стосовно особливостей професійної діяльності, а також на формування специфічної резистентності (стійкості) організму до умов цієї діяльності.

Вивчення наукових праць та досвіду роботи дозволяє стверджувати, що ППФП включає такі складові: теоретичну, фізичну, психологічну, психофізіологічну та прикладну підготовки.

Важливу роль у досягненні ефективності професійно-прикладної фізичної підготовки відіграє оптимізація її здійснення. Цій проблемі присвячені праці сучасних дослідників теоретичних і методичних аспектів професійно-прикладної фізичної підготовки (Р.Раєвського, Є.Гука, А.Двоєглазова, А.Дяченко, В.Жидких, Н.Іванова, В.Ільїніча, П.Іонова, В.Кабачкова, А.Кандаурова, В.Корецького, М.Міронова, В.Наскалова, М.Хоми).

Встановлено, що зміни суспільного устрою та прискорення науково-технічного прогресу вимагають від професійно-прикладної фізичної підготовки спеціаліста вирішення наступних завдань: швидкого оволодіння обраною професією на рівні, який відповідає реальним вимогам суспільства; досягнення професійної надійності, яка охоплює професійні знання, уміння та навички, а також комплекс психічних і фізичних якостей, що проявляються під час дій в екстремальних умовах; збереження і зміцнення здоров'я та продовження творчого довголіття.

Зроблено висновок щодо необхідності комплексного підходу та наукового обґрунтування педагогічних умов професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації МВС України.

У другому розділі _ “Особливості професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів вищих закладів освіти МВС України” - розкрито специфіку професійно прикладної діяльності працівників органів внутрішніх справ, визначено її особливості, обґрунтовано зміст її складових: теоретичної, фізичної, психологічної та прикладної.

З'ясовано, що професійно-прикладну фізичну підготовку курсантів науковці розглядають як складову та важливу передумову успішної професійної діяльності. О.Слєпньов у дисертаційному дослідженні вперше розкрив сутність педагогічних основ професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів спеціальних середніх шкіл міліції МВС СРСР, виявив рівень розвитку рухових якостей, умінь і навичок та обґрунтував пропозиції щодо оптимізації процесу професійно-прикладної фізичної підготовки за семестрами, узгоджуючи оволодіння навчальним матеріалом із специфікою навчання в закладах освіти МВС, хоча структура та складові професійно-прикладної фізичної підготовки в його роботі не були розглянуті.

На основі дослідження психофізичної підготовки працівників органів МВС України, А.Лущак довів, що вона є провідним напрямом у навчально-тренувальному процесі та обов'язковою складовою фахової підготовки, обґрунтував потребу в удосконаленні психофізичної підготовленості курсантів на основі врахування їхніх індивідуальних особливостей, експериментально довів ефективність методів оцінки академічних занять з урахуванням експрес-оцінки психофізичного стану та розробки нормативів і шкал оцінки фізичної підготовленості курсантів.

А.Губанов, досліджуючи проблему основ організації і функціонування поліції зарубіжних країн і використання їх досвіду для вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ Росії, показав, що зарубіжні спеціалісти найбільше віддають перевагу застосуванню комплексного підходу до вдосконалення навчання працівників поліції на основі модельованого вивчення ситуації нападу, що зустрічається в оперативній діяльності.

Проведений аналіз зарубіжного досвіду (Англія, Німеччина, США, Франція) щодо методичних рекомендацій та організаційних форм навчання з метою ефективних дій у ситуаціях затримання показав, що його можна використовувати для вдосконалення професійно-прикладної фізичної підготовки вітчизняних працівників міліції.

Оскільки проблема професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів вищих закладів освіти МВС не знайшла комплексного висвітлення в науковій літературі, у дисертації визнано за можливе використовувати положення та результати педагогічних досліджень, які стосуються загальноосвітньої школи, закладів вищої освіти (Б.Шиян, О.Куц, В.Корягін, Я.Скалкова, І.Петерсен та ін.) та військової дидактики (В.Синьов, М.Сметанський, В.Ягупов, А Чух).

Основою для визначення сутності, специфіки і змісту професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів стали нормативні документи МВС, що окреслюють основні професійно-прикладні знання, уміння і навички працівника органів внутрішніх справ, якими повинні оволодіти курсанти в процесі навчання.

Окрім цього, нами проведено опитування 400 досвідчених працівників органів внутрішніх справ (міст Вінниці, Івано-Франківська, Києва, Львова, Тернополя) та викладачів профільних дисциплін вищих закладів освіти МВС України, термін служби яких в ОВС становив:

1-5 років -- 35%;

6-10 років -- 27,5%;

11-15 років -- 15%;

16-20 років -- 12,5%;

21-25 років -- 7,5%;

більше 25 років -- 2,5%.

Дане опитування проводилось з метою визначити спеціальні знання, уміння і навички, необхідні працівникові органів внутрішніх справ, їх практичну значущість та рекомендований рівень оволодіння і розвитку на сучасному етапі, який характеризується ускладненням оперативної обстановки.

Аналіз літератури та емпіричного матеріалу дає змогу уточнити сутність поняття “професійно-прикладна фізична підготовка працівників органів внутрішніх справ”, мету та складові елементи цієї підготовки.

Зроблено висновок, що ППФП курсантів ВЗО МВС - це спеціалізований комплексний вид фізичної підготовки, який на основі професійних знань сприяє розвитку прикладних умінь і навичок, вдосконаленню фізичних та психічних якостей людини стосовно вимог конкретного виду професійної діяльності (дільничні інспектори міліції, інспектори карного розшуку, слідчі, працівники спец. підрозділів та ін.) і складається з таких компонентів: теоретичної, фізичної, психологічної та прикладної підготовки.

Теоретична підготовка полягає в засвоєнні необхідних знань з реалізації завдань професійно-прикладної фізичної підготовки. Фізична підготовка сприяє розвитку та вдосконаленню фізичних якостей необхідних працівнику органів внутрішніх справ, формуванню здорової особистості, резистентності до негативних впливів довкілля, високого рівня працездатності. Психологічна підготовка передбачає формування психологічної готовності до професійної діяльності в цілому і до окремих її етапів, виховання сміливості, рішучості, ініціативи, наполегливості, самостійності, впевненості в своїх силах тощо. Прикладна підготовка сприяє формуванню навичок самозахисту, обезброювання та затримання осіб, що порушують громадський порядок, загрожують особистій безпеці громадян і працівників міліції, відтворює та моделює параметри професійної діяльності у звичайних та екстремальних умовах.

Специфіка професії працівника органів внутрішніх справ вимагає формування у курсантів не лише фізичних якостей (сили, швидкості, витривалості, спритності, гнучкості тощо), а також таких морально-вольових рис, як чесність, уважність, сміливість, кмітливість, дисциплінованість, толерантність, готовність надати допомогу, повага до прав іншої людини тощо.

Мета професійно-прикладної фізичної підготовки визначається кваліфікаційною характеристикою працівника органів внутрішніх справ, а її реалізація здійснюється на основі програм, які конкретизують стратегічну мету на кожний період навчання (за курсами, семестрами, темами, заняттями). Реалізація програми вимагає добору кваліфікованих педагогів, створення матеріально-технічних умов, належної організації. Виходячи зі стратегічної мети і змісту навчальних програм, умов діяльності навчального закладу (в т.ч. навчально-методичної бази, кадрового забезпечення, складу курсантів), повинні бути конкретизовані цілі і завдання навчальних курсів та позааудиторної роботи із курсантами таким чином, щоб забезпечити їх належну професійно-прикладну фізичну підготовку на час проходження навчання та навчальної практики.

Аналіз мети і завдань навчально-тренувальної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації МВС України дав підстави виділити такі її основні напрями: морально-психологічна та прикладна підготовка курсантів для виконання професійних обов'язків у навчальній діяльності (цілеспрямованість навчально-тренувального процесу); професійно спрямована позааудиторна діяльність курсантів (у гуртках, секціях, участь у змаганнях з прикладних видів спорту та ін.); відпрацювання двох попередніх у реальних умовах (ознайомлювальна і навчальна практики, стажування тощо).

Доведено, що професійно-прикладна фізична підготовка курсантів має також передбачати можливості вирішення спільних з іншими професіями завдань щодо формування особистості фахівця, вона повинна забезпечити виховання у курсантів таких умінь: здійснювати показ вправ і контролювати техніку їх виконання; фіксувати помилки, вчасно й оперативно виправляти їх; регулювати фізичне навантаження; здійснювати контроль за процесом навчання; планувати навчально-тренувальний процес тощо.

Доведено, що забезпечення ефективності професійно-прикладної фізичної підготовки вимагає обґрунтованого підходу до вибору форм і методів її здійснення, наближення її до реальних умов професійної діяльності. Дослідження показало, що вирішенню цього завдання найбільшою мірою сприяє використання ділових ігор.

Встановлено, що на заняттях з професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів раціональніше імітувати професійну діяльність з використанням трьох видів ігрових занять: рольових ігор, ситуаційних ігор, комплексних ігор, що поєднують у собі рольові та ситуаційні елементи.

На основі експериментального матеріалу та робіт В.Беспалька, І.Мархасіна у процесі дослідження нами розроблено методики проведення педагогічних ігор, які використовувалися під час проведення професійно-прикладної фізичної підготовки з курсантами експериментальних груп.

Доведено, що одним із факторів, які впливають на ефективність навчального процесу, є визначення адекватних форм і методів контролю знань, умінь, рівнів фізичної та психічної підготовленості курсантів. Це зумовлено потребою в отриманні об'єктивної оперативної інформації щодо показників теоретичних і практичних умінь та навичок, а також показників розвитку рухових і психологічних якостей курсантів для оптимізації управління навчально-тренувальним процесом.

Визнано за доцільне: контролювати рівень теоретичної підготовленості за допомогою тестового методу контролю знань, а практичної - контрольних нормативів і рухових тестів; ділові ігри використовувати для комплексної оцінки теоретичної і практичної готовності, а також простежити динаміку окремих показників фізичного розвитку курсантів; при побудові навчально-тренувального процесу з професійно-прикладної фізичної підготовки раціонально поєднувати засоби і методи різної спрямованості. При цьому потрібно виходити з того, що комплексне використання методів не тільки сприяє підвищенню ефективності навчального процесу, а й збагачує професійні якості майбутнього працівника органів внутрішніх справ.

Зроблено висновок, що педагогічними умовами забезпечення ефективності професійно-прикладної фізичної підготовки вищих закладів освіти МВС України є:

використання в навчальному процесі системи комплексної професійно-прикладної фізичної підготовки, яка відповідає специфіці професійної діяльності працівника органів внутрішніх справ і передбачає теоретичну, фізичну, психологічну та прикладну підготовки;

застосування в навчальному процесі ділових ігор, які передбачають створення та відпрацювання модельних ситуацій;

упровадження в практику тестового контролю й оцінювання знань та умінь курсантів;

використання змагального методу з різновидів єдиноборств для вдосконалення необхідних професійних умінь та морально-вольових якостей ;

поєднання урочної та позаурочної форм занять;

особистісно-орієнтовний підхід до навчально-тренувальної роботи.

У третьому розділі - “Організація і результати експериментальної роботи” - висвітлено хід, основні етапи та проаналізовано результати констатуючого й формуючого експериментів, визначено ефективність авторської методики професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів за показниками теоретичної, фізичної, прикладної та психологічної підготовленості курсантів, встановлено основні рівні різних видів підготовленості.

В процесі підготовки до проведення експерименту було розроблено: методику ППФП, яка забезпечувала системний підхід до її впровадження й відбивала специфіку професійної діяльності; комплекс ділових ігор, які передбачали створення та відпрацювання модельних ситуацій; методику та критерії проведення тестового контролю та оцінювання знань і вмінь курсантів; перелік і програми гуртків та секцій, які б дозволили реалізувати особистісно-орієнтований підхід до ППФП; проаналізовано і доповнено програму навчально-виховного процесу з ППФП з урахуванням мети і завдань експериментальної роботи, навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Основним показником професійно-прикладної фізичної підготовки у вищих закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації МВС України є рівень сформованості професійної готовності, тому нами окреслено критерії для їх визначення в таких напрямках: теоретична, прикладна, фізична та психологічна підготовленість.

Експериментальна робота проводилась на базі Прикарпатської філії Національної академії внутрішніх справ України (колишнє Івано-Франківське училище міліції МВС України). За матеріально-технічним та кадровим забезпеченням, навчально-методичною базою, складом курсантів даний заклад освіти можна вважати типовим навчальним закладом І-ІІ рівня акредитації МВС України.

У констатуючому експерименті взяли участь 120 курсантів випускного курсу та 6 викладачів кафедри спеціальної і фізичної підготовки Прикарпатської філії Національної академії внутрішніх справ України.

Під час проведення констатуючого етапу педагогічного експерименту визначено вихідний рівень теоретичної та практичної підготовленості курсантів з реалізації професійно важливих умінь і навичок, розроблено систему комплексної теоретико-практичної підготовки курсантів з використання ігрових методів навчання та тестових методів контролю.

Результати констатуючого експерименту дозволили визначити реальний стан володіння курсантами-випускниками зазначеними професійно-прикладними знаннями та вміннями, а також рівень їх фізичної і психологічної підготовленості (табл. 1).

Таблиця 1 Показники рівнів професійно-прикладної фізичної підготовленості курсантів-випускників

Види

підготовленості

відмінно

добре

задовільно

незадовільно

к-сть

(%)

к-сть

(%)

к-сть

(%)

к-сть

(%)

теоретична

19

7,9

98

40,8

107

44,6

16

6,7

прикладна

23

9,6

108

45,0

97

40,4

12

5,0

фізична

31

12,9

123

51,3

80

33,3

6

2,5

психологічна

20

8,3

100

41,7

107

44,6

13

5,4

Отримані результати дозволили констатувати, що традиційна система підготовки фахівця до професійної діяльності не забезпечує високої якості результатів, про що свідчить те, що майже половина випускників отримала низькі оцінки за видами підготовленості.

Для формуючого експерименту було визначено експериментальні і контрольні групи (всього 240 курсантів), початкові показники яких були однаковими. У контрольних групах професійно-прикладна фізична підготовка здійснювалася за традиційними методиками, а в експериментальних - за розробленою нами методикою.

Основна увага в дослідженні приділялася апробації педагогічних умов комплексного підходу щодо організації та рівнів професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів.

Під час формуючого експерименту особливу увагу зосереджено на формуванні у майбутніх правоохоронців тих морально-вольових і фізичних якостей, які забезпечують успішне виконання ними професійних функцій.

Ефективність навчально-тренувального процесу визначалася за допомогою показників, що мали як кількісне, так і якісне вираження. Чіткого кількісного вираження набули такі з них: обсяг, якість і міцність засвоєння знань та рівень володіння професійно-педагогічними вміннями з теоретичної, прикладної, фізичної та психологічної підготовленості.

Узагальнення результатів експериментальної роботи, якісний аналіз ефективності педагогічних умов організації професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації МВС України підтвердили гіпотезу дослідження про те, що досягти істотного підвищення рівня професійно-прикладної фізичної підготовки можна шляхом запровадження науково обґрунтованої системи комплексної професійно-прикладної фізичної підготовленості курсантів, яка включає теоретичну, прикладну, фізичну та психологічну підготовленості. Вказані складові тісно взаємопов'язані між собою та враховують специфіку професійної діяльності працівників внутрішніх справ (табл. 2).

Таблиця 2 Динаміка професійно-прикладної фізичної підготовленості курсантів експериментальної та контрольної груп

Рівні

Види підготовленості

Теоретична

Прикладна

Фізична

Психологічна

Групи

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

Відмінно

Початок експерименту

к-сть

6

5

4

5

8

9

5

5

(%)

5,0

4,2

3,3

4,2

6,7

7,5

4,2

4,2

Кінець експерименту

к-сть

16

10

18

10

19

16

18

12

(%)

13,3

8,3

15,0

8,3

15,8

13,3

15,0

10,0

Добре

Початок експерименту

к-сть

24

26

28

30

38

35

26

25

(%)

20,0

21,7

23,3

25,0

31,7

29,2

21,7

20,8

Кінець експерименту

к-сть

70

50

74

54

77

63

69

50

(%)

58,3

41,7

61,7

45,0

64,2

52,5

57,5

41,7

Задовільно

Початок експерименту

к-сть

72

73

71

67

68

69

71

73

(%)

60,0

60,8

59,2

55,8

56,7

57,5

59,2

60,8

Кінець експерименту

к-сть

30

52

25

49

23

39

30

52

(%)

25,0

43,3

20,8

40,8

19,2

32,5

25,0

43,3

Незадовільно

Початок експерименту

к-сть

18

16

17

18

6

7

18

17

(%)

15,0

13,3

14,2

15,0

5,0

5,8

15,0

14,2

Кінець експерименту

к-сть

4

8

3

7

1

2

3

6

(%)

3,3

6,7

2,5

5,8

0,8

1,7

2,5

5,0

Разом початок експерименту

к-сть

120

120

120

120

120

120

120

120

(%)

100

100

100

100

100

100

100

100

Разом кінець експерименту

к-сть

120

120

120

120

120

120

120

120

(%)

100

100

100

100

100

100

100

100

Це підтверджують показники, отримані у процесі експериментальної роботи, яка здійснювалася впродовж трьох років (1997-2000рр.).

Порівняння отриманих даних свідчить, що в експериментальних групах показники теоретичної, прикладної, фізичної та психологічної підготовленості є значно вищими, що підтверджує правильність гіпотези дослідження.

Аналіз наведених показників навчальних досягнень дозволяє зробити висновок про те, що застосування в навчальному процесі ділових ігор і систематичного тестового контролю знань та умінь сприяє формуванню якісно вищого рівня пізнавального інтересу та покращанню самостійної роботи курсантів порівняно із традиційним навчанням.

На основі узагальнення результатів дослідження зроблено такі висновки:

1. Аналіз теорії і практики професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації МВС України свідчить про низький рівень основних показників такої підготовки. Метою вищих закладів освіти є забезпечення високого рівня професійно-прикладної фізичної підготовки випускників до професійної діяльності. Поняття “Професійно-прикладна фізична підготовленість (готовність)” курсантів вищих закладів освіти МВС України включає: теоретичну , прикладну, фізичну та психологічну підготовленість. Професійно-прикладна фізична готовність є складовою загальної професійної готовності та однією з головних передумов професійної діяльності працівників правоохоронних органів.

2. Система комплексної професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів вищих закладів освіти МВС України включає такі складові:

- теоретичну, метою якої є засвоєння необхідних знань для ефективного формування вмінь та навичок;

- фізичну, яка передбачає формування здорової особистості, резистентності до негативних впливів довкілля, високого рівня працездатності тощо;

- психологічну, що спрямована на формування психологічної готовності до професійної діяльності в цілому і до окремих її етапів;

- прикладну, що відтворює та моделює параметри професійної діяльності у звичайних та екстремальних умовах.

Вказані складові тісно взаємопов'язані між собою, а саме теоретична підготовка сприяє досягненню високого рівня фізичної та прикладної підготовки, що в свою чергу сприяє підвищенню психологічної готовності до професійній діяльності працівника органів внутрішніх справ.

3. Ефективність професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів вищих закладів освіти I-II рівнів акредитації МВС України істотно зростає за таких педагогічних умов:

використання в навчальному процесі системи комплексної професійно-прикладної фізичної підготовки, яка враховує специфіку професійної діяльності і передбачає теоретичну, фізичну, психологічну та прикладну підготовки;

застосування в навчальному процесі ділових ігор (створення та відпрацювання модельних ситуацій);

упровадження в практику тестового контролю та оцінювання знань і вмінь курсантів;

використання елементів змагального методу з різновидів єдиноборств для вдосконалення необхідних професійних умінь та морально-вольових якостей;

поєднання аудиторної та позааудиторної форм занять;

особистісно-орієнтовний підхід до навчально-виховної роботи.

4. Основою для комплексного оцінювання рівня професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів є рівень теоретичних знань, фізичної, прикладної та психологічної підготовленості курсантів.

5. Ефективність розробленої програми навчання підтверджується підвищенням таких показників теоретичної, фізичної, психологічної та прикладної підготовленості курсантів:

- значно скоротилась тривалість засвоєння курсантами техніки рухових дій;

- засвоєні рухові вміння характеризуються високими показниками міцності та варіативності у різноманітних ситуаціях;

- володіння методиками розвитку рухових якостей дозволило курсантам творчо використовувати завдання викладача під час групових та самостійних занять з фізичної підготовки;

- високий рівень прикладної та фізичної підготовленості сприяє зменшенню психічного напруження курсантів у екстремальних ситуаціях.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшого вивчення потребують взаємозв'язок і взаємозалежність між компонентами професійно-прикладної фізичної підготовки, теоретично методологічні основи підготовки викладачів даного профілю.

Основні результати дослідження відображено в таких публікаціях

1. Зарічанський О.А. Структура і зміст професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - №3. - С. 144-151.

2. Зарічанський О.А. До питання психологічної підготовки курсантів вищих закладів освіти МВС України // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - №4. - С. 174-183.

3. Зарічанський О.А. Особливості професійно-прикладної підготовки курсантів ВЗО МВС України // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2000. - №3. - С.155-164.

4. Зарічанський О.А. Активні методи навчання у професійно-прикладній фізичній підготовці курсантів // Педагогіка і психологія професійної освіти.- 2001. - №2. - С. 80-90.

5. Зарічанський О.А. Деякі аспекти професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів // Рідна школа. - №4 - 2000. - С. 45-46.

6. Oleg Zarichansky/ Some aspects of professional applied physical training of cadets at higher educational institutions of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine // Тези доповідей ІV Міжнародного наукового конгресу “Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров`я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації”. - Київ, 2000. - С. 371.

7. Зарічанський О.А. Вимоги з техніки безпеки та профілактики травматизму на заняттях із професійно-прикладної фізичної підготовки правоохоронців: Методичні рекомендації. - Івано-Франківськ: ЦНТЕІ, 2000. - 16 с.

8. Зарічанський О.А. Професіографічна карта професії “Правоохоронець” (працівник ОВС). - Івано-Франківськ: ЦНТЕІ, 2000. - 8 с.

9. Зарічанський О.А. Професійно-прикладна фізична підготовка курсантів ВЗО МВС України // Тези регіональної науково-методичної конференції “Роль фізичної культури і спорту у гармонійному вихованні студентської та учнівської молоді”. - Івано-Франківськ, 1999. - С. 24-25.

10. Зарічанський О.А. Професійна-прикладна фізична підготовка курсантів ВЗО МВС України: деякі аспекти. // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми підготовки спеціалістів в галузі фізичної культури і спорту”. - Івано-Франківськ, 2000. - С. 39-40.

11. Зарічанський О.А. Психологічне забезпечення як одна із складових професійної підготовки // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - 1999. - №4. - С. 134-139.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.