Педагогічні основи комплексної оцінки професійної діяльності стройових підрозділів вищих навчальних закладів МВС України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені мИХАЙЛА коцюбинського

Левицький Євген Олександрович

УДК 351.743

Педагогічні основи комплексної оцінки професійної діяльності стройових підрозділів вищих навчальних закладів МВС України

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Вінниця - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі спеціальних дисциплін Інституту перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ, м. Харків.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Гребенюк Георгій Євгенович,

професор кафедри спеціальних дисциплін Інституту

перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників

органів внутрішніх справ Національного університету

внутрішніх справ, м. Харків.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Васянович Григорій Петрович,

завідувач кафедри соціальних і гуманітарних дисциплін

Львівської державної фінансової академії;

кандидат педагогічних наук, доцент

Діденко Олександр Васильович,

доцент кафедри педагогіки і психології Хмельницької

національної академії державної прикордонної служби

України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький.

Провідна установа: Київський національний університет внутрішніх справ,

кафедра педагогіки та кадрової роботи, м. Київ.

Захист відбудеться “ 15 ” листопада 2005 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21001, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21001, м. Вінниця, вул. Острозького, 32.

Автореферат розісланий “ 14 ” жовтня 2005 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.М. Коломієць

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі державотворення Україна розвивається як демократичне суспільство, внаслідок чого і система освіти стає більш відкритою, створюються умови для розвитку людини як вільної і творчої особистості. Усе це вимагає від вищих навчальних закладів удосконалення умов професійної підготовки майбутніх фахівців, посилення контролю за її якістю. Особливо актуальною є ця проблема для вищих навчальних закладів міністерства внутрішніх справ (МВС) України, випускники яких сьогодні діють в умовах соціально-економічної нестабільності, часом змушені вирішувати непередбачувані завдання, близько зіштовхуватися з такими негативними проблемами суспільства, як корупція в органах державної влади, організована та економічна злочинність, поширення бездуховності, цинізму, наркоманії серед молоді тощо.

Діяльності вищих навчальних закладів системи МВС України приділено належну увагу в “Комплексній програмі удосконалення роботи з кадрами органів внутрішніх справ і підвищення авторитету міліції до 2010 року”. Важливу роль у її успішному розв'язанні покликана відіграти якісна оцінка професійної діяльності стройових підрозділів вищих навчальних закладів МВС України. Водночас, слід зазначити, що якісна оцінка професійної діяльності стройових підрозділів вищих навчальних закладів МВС України, як і визначення ефективності педагогічної діяльності в цілому, належить до найскладніших проблем педагогічної теорії та практики. Тривалий час як науковці, так і педагоги-практики взагалі обходили її або лише побічно розглядали в контексті педагогічної діагностики та кваліметрії.

З середини 70-х років минулого століття інтерес до проблем ефективності освіти помітно посилився. Почали створюватись науково-дослідні центри, що опікувалися розробленням раціональних моделей управління, пошуком шляхів підвищення зовнішньої (Т. Шульц, М. Вудхолл, М. Блауг) і внутрішньої (Р. Ганьє, В. Оконь, Б. Блум) ефективності освіти, в тому числі й професійної діяльності стройових підрозділів вищих навчальних закладів МВС України. Одним із методів тут була атестація педагогічних працівників, здійснена згідно з Типовим положенням, затвердженим наказом Міносвіти України від 20.08.1993 р. № 310.

Вирішальне значення для підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців має використання сучасних педагогічних технологій в стройових підрозділах (навчальний взвод (група), курс, факультет), що виступають центрами навчально-виховної роботи у вищих навчальних закладах системи освіти МВС України, комплексний системний підхід до оцінки їхньої діяльності, що включає в себе такі аспекти, як навчальна діяльність, стан дисципліни, організація виховної роботи, які необхідно розглядати в нерозривній єдності.

Проблема формування та оцінювання колективів стройових підрозділів - центрів виховної роботи вищих навчальних закладів системи МВС України - досліджується не тільки педагогікою. Вона становить інтерес для філософії, соціології, психології.

Сьогодні активізується дослідження проблем, пов'язаних з організацією роботи щодо створення колективів за різними напрямами: соціально-психологічним (О. Бандурка, В. Венедиктів, Г. Ложкін, В. Спасенніков); колективних ціннісних орієнтацій (М. Дяченко, В. Лазарєв, Є. Осипенко); вивчення особистості як об'єкта управління (О. Столяренко, В. Ягупов).

У контексті нашого дослідження викликають інтерес концептуальні ідеї оцінки результатів педагогічної діяльності запропоновані у монографічних дослідженнях В. Галузяком, Г. Васяновичем, М. Слободянюком, М. Сметанським, В. Сорочинською, В. Шаховим, О. Шестопалюком.

Однак, незважаючи на значну увагу науковців та педагогів-практиків до проблем комплексної оцінки професійної діяльності стройових підрозділів вищих навчальних закладів МВС України, наприкінці 90-х років минулого століття тут існувало чимало протиріч та суттєвих недоліків.

У нині діючій системі освіти успіх діяльності стройових підрозділів, в основному, залежить від сумлінної, компетентної роботи командира підрозділу. Колективний розум, його енергія реально ще не залучаються до розв'язання усіх питань професійної діяльності стройових підрозділів. Рядовий курсант фактично усунутий від його регламентації. Тому в нього і недостатньо розвинене почуття взаємної відповідальності та вимогливості. Відносини взаємної відповідальності часто не діють через те, що відсутні “точки дотику” інтересів членів колективу. Кожний бачить переважно лише свій предмет і нечітко уявляє загальну мету та свою роль у її досягненні. За такої ситуації колектив не виступає суб'єктом формування особистості, а відносини відповідальної залежності не стають стимулом професійного самовдосконалення як викладачів, так і курсантів.

Проблема якісної комплексної оцінки професійної діяльності стройових підрозділів вищих навчальних закладів системи МВС України розв'язується на всіх рівнях управління освітою. Вона містить у собі принаймні три аспекти: якість підготовки викладацького складу; правила і методика відбору випускників на роботу як умова якості їхньої професійної діяльності; оцінка педагогічної діяльності (атестація) в навчальному закладі або в незалежному від нього “центрі якості“ чи асоціації спеціалістів у сфері освіти.

За результатами дисертаційного дослідження такі педагогічні технології, як навчання у співробітництві, особистісно орієнтоване навчання, індивідуальний та диференційований підходи до навчання й виховання та ін., можуть легко впроваджуватися в сучасний навчально-виховний процес вищого навчального закладу МВС України і впливати на формування професійно значущих якостей, вміння майбутніх випускників працювати в колективі, самостійно, критично мислити, вміти долати труднощі, знаходячи для цього раціональні шляхи.

Разом із тим у сучасній педагогічній теорії відсутні фундаментальні роботи, присвячені цілісному вивченню проблеми функціонування та оцінювання стройових підрозділів (навчальний взвод (група), курс, факультет), не досліджені дієві чинники впливу на перебіг і удосконалення навчально-виховного процесу у відомчих навчальних закладах МВС України.

Практика свідчить, що педагогічні можливості управління колективами стройових підрозділів у вищих закладах освіти МВС України залишаються нереалізованими. Загострюються протиріччя у вимогах суспільства щодо підвищення результативності педагогічного процесу і недостатньою реалізацією педагогічного потенціалу стройових підрозділів як головних учасників цього процесу.

Соціальна необхідність у підготовці висококваліфікованих майбутніх фахівців, прагнення ефективності та удосконалення роботи всіх ланок, задіяних у навчально-виховному процесі, а також науково - обґрунтований підхід до оцінки педагогічних можливостей колективів стройових підрозділів у вищих навчальних закладах МВС України зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Педагогічні основи комплексної оцінки професійної діяльності стройових підрозділів вищих навчальних закладів МВС України”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є плановою в структурі науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Національного університету внутрішніх справ щодо вивчення проблем забезпечення теорії і практики в загальнопедагогічній підготовці бакалаврів, спеціалістів і магістрів, а також входить до плану науково-дослідної роботи кафедри спецдисциплін Інституту підвищення професійної кваліфікації працівників органів внутрішніх справ, затверджена вченою радою Національного університету внутрішніх справ (протокол № 6 від 14 червня 2004 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 26 жовтня 2004 р.).

Мета дослідження - виявити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні основи комплексної оцінки службової діяльності стройових підрозділів (навчальний взвод (група), курс, факультет) у вищих навчальних закладах МВС України.

Об'єкт дослідження - службова діяльність стройових підрозділів у вищих навчальних закладах МВС України.

Предмет дослідження - оцінка рівня професійної підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах системи МВС України.

Гіпотеза дослідження - полягає у тому, що оцінка професійної діяльності стройових підрозділів буде ефективною, якщо:

вона стимулюватиме у викладачів і курсантів потребу в постійному самоаналізі та самовдосконаленні;

критерії оцінювання відображатимуть загальну мету, що стоїть перед вищими навчальними закладами МВС України, а не зводитимуться лише до рівнів навчальної успішності курсантів;

методика оцінювання професійної діяльності стройових підрозділів передбачатиме активну участь у цьому процесі всіх його учасників;

у процесі оцінювання встановлюватиметься рейтинг стройових підрозділів із відповідною диференціацією в їхньому стимулюванні.

Відповідно до поставленої мети й гіпотези визначені такі основні завдання дослідження:

Проаналізувати стан дослідження проблеми формування та функціонування колективів стройових підрозділів у вищих навчальних закладах МВС України в педагогічній теорії та практичній діяльності вищих навчальних закладів системи МВС.

На основі теоретичного моделювання та експериментальної перевірки науково обґрунтувати організаційно-функціональну модель комплексної оцінки підсумків службової діяльності стройових підрозділів у вищих навчальних закладах МВС України.

Виявити та обґрунтувати педагогічні основи оцінки функціонування колективів стройових підрозділів вищих навчальних закладів МВС України.

Розробити методичні рекомендації щодо впровадження комплексної системи оцінки підсумків службової діяльності колективів стройових підрозділів у вищих навчальних закладах МВС України.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові положення педагогічної і психологічної теорії про:

- реформування і розвиток системи вищих навчальних закладів МВС України (О. Бандурка, О. Безсмертний, В. Шакун );

- умови і фактори підготовки майбутніх фахівців у вищих відомчих навчальних закладах України (В. Венедиктов, Д. Волкогонов, М. Нещадим, В. Ягупов та ін.);

- діяльність і розвиток особистості (Б. Анан'єв, О. Леонтьєв, В. Моляко, О. Столяренко та ін.);

- моделювання психолого-педагогічних систем і процесів (Н. Кузьміна, Д. Максименко, Ю. Мальований, В. Тюрина та ін.);

- інноваційні засоби, методи і форми організації і підготовки майбутніх фахівців у вищий школі (В. Андрущенко, А. Бойко, Г. Гребенюк, Р. Гуревич, Л. Нечепоренко, О. Савченко, О. Сухомлинська та ін.);

- діагностика та оцінювання результатів педагогічної діяльності (В. Галузяк, Г. Васянович, М. Слободянюк, М. Сметанський, В. Сорочинська, В. Шахов, О. Шестопалюк).

Методологічну основу дослідження становлять наукові положення філософії та психології про пізнання, яке активно відображає і перетворює діяльність людини, критерії істини; підхід до навчання, виховання і розвитку тих, хто навчається, як взаємопов'язаного й цілісного процесу; концептуальні положення педагогіки щодо розвитку і всебічного формування особистості; взаємозумовленість зовнішніх і внутрішніх об'єктів соціуму, діалектичний метод пізнання явищ і процесів.

У процесі дослідження було використано законодавчі акти і нормативні документи України, серед яких Закони України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, “Про міліцію”, “Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті”, “Комплексна програма удосконалення роботи з кадрами органів внутрішніх справ і підвищення авторитету міліції до 2010 року”, Указ Президента України № 143 від 18.02.02 р. “Про заходи щодо подальшого поліпшення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” та ін.

З метою вирішення поставлених завдань у роботі були використані такі методи дослідження:

- теоретичні - логіко-теоретичні, структуровані, прогнозування, що дозволяють розглянути педагогічні явища і процеси, соціально-педагогічні факти та результати дослідження на етапах аналізу наукових джерел з даної проблеми, розкриття й уточнення основних теоретичних понять щодо організації роботи з комплексної системи оцінки діяльності стройових підрозділів вищих навчальних закладів МВС України, створення механізмів реалізації їх педагогічного потенціалу;

- емпіричні - педагогічний експеримент, пряме спостереження, письмові та усні опитування, визначення ефективності впливу комплексної системи оцінки діяльності стройових підрозділів на результати і хід навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах МВС України, систематизація та узагальнення досвіду;

- методи математичної статистики для обробки одержаних даних.

Експериментальна база дослідження. Дослідницька робота проводилася на базі факультету № 2 - кримінальної міліції Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ і охоплювала весь особовий склад факультету (450-470 курсантів, 50-55 офіцерів).

Організація дослідження. Дослідження проводилося у 3 етапи (з 2001 по 2005 роки):

на І етапі (2001- 2002 рр.) визначалися теоретико-методологічні передумови, вихідні принципи та методи дослідження, формувалась робоча гіпотеза та завдання, проводився констатуючий експеримент.

На ІІ етапі (2003 - 2003 рр.) здійснювався формуючий експеримент, спрямований на перевірку достовірності сформульованої гіпотези дослідження.

На ІІІ етапі (2004 - 2005 рр.) систематизувались і узагальнювались результати, одержані в процесі теоретичного аналізу проблеми та дослідно-експериментальної роботи, формувалися науково-практичні рекомендації із застосування методики оцінки професійної діяльності стройових підрозділів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: в дисертації вперше виявлено та обґрунтовано педагогічні основи ефективної оцінки професійної діяльності стройових підрозділів: стимулювання у викладачів і курсантів потреби в постійному самоаналізі та самовдосконаленні, відображення у критеріях загальної мети, яка стоїть перед вищими навчальними закладами МВС України, активне залучення до оцінювання усіх учасників цього процесу, встановлення рейтингу стройових підрозділів із відповідною диференціацією в їхньому стимулюванні; розроблено організаційно-функціональну модель комплексної оцінки підсумків службової діяльності стройових підрозділів у вищих навчальних закладах МВС України; подальшого розвитку набули наукові положення про вимоги щодо професійної діяльності стройових підрозділів вищих навчальних закладів МВС України.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретично уточнено такі поняття, як “стройовий підрозділ вищого навчального закладу МВС України”, “педагогічний потенціал колективу стройового підрозділу” у контексті завдань щодо реформування і розвитку органів внутрішніх справ України на сучасному етапі (позитивні зміни у ставленні до органів внутрішніх справ, перехід від авторитарної до індивідуально-гуманістичної парадигми навчання і виховання в навчальних закладах МВС України, поєднання управління і самоврядування у службовій діяльності стройових підрозділів); розроблено та обґрунтовано організаційно-функціональну модель формування колективів курсантських підрозділів; визначено критерії і показники ефективності навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах МВС України; розширено і поглиблено наукові знання з питань теорії і практики становлення курсантських колективів.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено і впроваджено науково-методичну систему ефективної роботи з формування та функціонування колективів стройових підрозділів за допомогою комплексної системи оцінки їхньої діяльності - сукупності технологій, методів і прийомів, послідовних етапів, умов і обставин, а також методичних рекомендацій щодо підбиття підсумків службової діяльності за певний період: місяць, семестр, навчальний рік.

Результати дослідження можуть бути використані в процесі розробки планів роботи навчальних закладів МВС України, програм спеціальних навчальних дисциплін, включені до курсу лекцій з педагогіки у відомчих навчальних закладах та в інших навчальних закладах ІІІ - ІV рівня акредитації, особливо під час організації роботи в галузі естетичного і патріотичного виховання, а також у професійну підготовку особового складу стройових підрозділів практичних органів МВС України.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Кримського та Кіровоградського юридичних інститутів Національного університету внутрішніх справ (акти впровадження від 26 лютого 2005 р. та 14 квітня 2005 р.), інженерно-авіаційного факультету Харківського університету Повітряних сил (акт впровадження від 4 квітня 2005 р.), Соціально-економічного університету м. Севастополя (акт впровадження № 104 від 18 квітня 2005 р.), а також у професійну підготовку особового складу Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Автономній Республіці Крим (акт впровадження від 5 квітня 2005 р.) та окремого батальону патрульно-постової служби Сімферопольського міського управління Головного управління МВС України в Автономної Республіки Крим (акт впровадження від 7 квітня 2005 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням основних узагальнень, висновків і положень дослідження; використанням адекватної системи методів, репрезентативністю вибірки, експериментальною апробацією гіпотези і завдань дослідження, застосуванням доцільного психолого-педагогічного інструментарію та методів статистики для якісного і кількісного аналізу одержаних даних, а також впровадженням результатів дослідження в практику навчально-виховного процесу.

Апробація основних положень, висновків і результатів дослідження здійснювалася шляхом публікацій науково-методичних праць автора, виступів з доповідями, повідомленнями на науково-практичних конференціях з питань теорії та практики виховної та соціальної роботи в органах внутрішніх справ України (Сімферополь 2003 р., 2004 р., Харків 2003 р., 2004 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли своє відображення в 11 наукових працях, з них 5 статей опубліковано в провідних наукових фахових виданнях та 4 - у матеріалах науково-практичних конференцій, 2 видано у співавторстві як методичні рекомендації.

Особистий внесок автора дисертації полягає у розробці показників ефективності професійної діяльності стройових підрозділів, у вироблені методичних рекомендацій командному складу та викладачам вищих навчальних закладів МВС України щодо організації такого оцінювання та стимулювання у відповідності із його результатами.

Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків (обсяг основного тексту 200 сторінок), списку використаних джерел (242 найменування, з них 13 іноземною мовою). Робота містить 5 таблиць, 14 рисунків, а також 11 додатків на 44 сторінках. Загальний обсяг роботи складає 264 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність проблеми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано гіпотезу, обґрунтовано наукову новизну, розкрито теоретичне та практичне значення роботи.

У першому розділі - “Оцінювання професійної діяльності стройових підрозділів у вищих навчальних закладах МВС України як педагогічна проблема” - здійснено теоретичний аналіз проблеми формування колективів стройових підрозділів вищих навчальних закладів МВС України, розкрито сучасний стан їх функціонування, розглянуто специфіку навчально-виховної діяльності у відомчих закладах освіти; визначено рівень розробки проблеми у вітчизняній та зарубіжній педагогічній і психологічній літературі, виявлено прогресивні тенденції оцінювання курсантських колективів.

Доведено, що в сучасних умовах активного реформування відомчої освіти колектив стройового підрозділу є основною первинною структурою, де здійснюється навчання, виховання, виконання службових завдань та інших видів професійної діяльності майбутніх офіцерів. Однак питання науково обґрунтованого педагогічного впливу на курсантські колективи в процесі оцінювання їхньої професійної діяльності залишається актуальним і недостатньо дослідженим.

Проблема оцінювання професійної діяльності стройових підрозділів частково знайшла своє відображення у наукових дослідженнях Ю. Горянського, Т. Данька, Е. Ємельянова, М. Іванова, В. Іконнікова, Я. Коломинського та ін. Теорія колективу, розроблена А. Макаренком і розвинута В.Сухомлинським як ефективний засіб становлення і виховання особистості, стала науковим підґрунтям нашого дослідження.

Аналіз різних аспектів загальнотеоретичних основ формування колективів навчальних груп, які активно досліджувалися такими психологами, як А. Петровський, В. Давидов, Р. Немов, Л. Уманський, Г. Андрєєва, сприяв побудові концептуальних засад дослідження курсантського колективу.

Питання організації та діяльності колективів, що зазначене у вступі, розглядалися О. Бандуркою, А. Глоточкіним, В. Давидовим, М. Дяченком, В. Козубовським, В. Лазаревим, Г. Ложкіним, Л. Мерзляком, С. Невирковичем, Є. Осипенковим, К. Платоновим, Я. Подоляком, В. Спасенніковим, Г. Темко, Е. Утликом, В. Ягуповим та ін. Науковий пошук відомих педагогів і психологів О. Барабанщикова, М. Варія, А. Глоточкіна, М. Полонського, О. Столяренко, Е. Утлика, М. Феденка спрямовувався переважно на дослідження можливостей, виявлення шляхів протидії негативним факторам, на збереження цілісності, підтримання необхідного рівня організованості й дисциплінованості в курсантському підрозділі.

Чимало досліджень щодо інтегральних оцінок стану функціонування колективу присвячено такому педагогічному феномену, як згуртованість (А. Глоточкін, А. Донцов). Разом із тим, у цих дослідженнях спостерігається відсутність об'єктивного підходу до діагностики згуртованості, переважає суб'єктивність, що призводить до помилок в оцінці згуртованості колективу, визначенні досягнутого рівня, і, як наслідок, дотепер бракує науково достовірних даних щодо цієї якості, а відтак - визначеності ознак, структур, етапів формування колективів стройових підрозділів вищих навчальних закладів МВС України.

Викликає науковий інтерес концепція оцінювання діяльності колективів загальноосвітніх шкіл, розроблена авторським колективом у складі викладачів Вінницького державного педагогічного університету і апробована на базі шкіл Шаргородського району (В. Галузяк, М. Слободянюк, М. Сметанський, В. Сорочинська, В. Шахов, О. Шестопалюк). Запропоновані результативні та процесуальні показники ефективності педагогічної діяльності, діагностичні методики їх вимірювання, розроблені нормативні документи можна певною мірою адаптувати до оцінювання професійної діяльності стройових підрозділів курсантів вищих навчальних закладів МВС України.

Узагальнюючи праці названих учених, визнаючи їх важливість, дійшли до висновку, що у відомчій педагогіці недостатньо розроблено теоретичні засади оцінки курсантських колективів. Донедавна в основі вирішення проблеми була єдина авторитарна модель, а сьогодні, в умовах реформування МВС України, не зважаючи на пожвавлення гуманістичних пошуків у теорії, все ж має місце відставання останньої від потреб практики, що породжує консерватизм і веде до традиційності в оцінюванні результатів навчально-виховної діяльності.

Доведено, що “груповий” підхід у формуванні колективу та оцінці результатів його діяльності, розроблений О. Барабанщиковим, О. Столяренко та іншими вченими, який ще превалює у педагогічному процесі відомчих закладів освіти, сьогодні майже вичерпаний і не досліджується. “Особистісний”, що прийшов йому на зміну, - недостатньо обґрунтований і потребує науково виважених змін у практиці формування колективів стройових підрозділів вищих навчальних закладів МВС України, у наповненні їхнього функціонування новим змістом.

У дисертації здійснено аналіз зарубіжного досвіду оцінювання діяльності колективу. Зокрема, І. Штайнер обґрунтував індивідуальний підхід поряд із груповим, І. Джаніс створив теоретичну модель колективу, в якій надає переваги індивідууму, недооцінюючи групову спільноту. Інші дослідники (Г. Морхеда, Дж. Монтанарі, Ф. Тетлок та ін.) навпаки акцентують увагу на груповій діяльності та згуртованості. У розділі показано, що в умовах соціально-економічних змін доцільне поєднання індивідуального і групового підходів при зосередженні наукових пошуків переважно на особистісному як більш актуальному та дієвому в умовах реформування МВС України на демократичних засадах. У зв'язку з цим визначено перспективні тенденції цього процесу: перехід до особистісно-гуманістичної парадигми педагогічного процесу; поєднання управління і самоврядування; позитивні зміни у ставленні суспільства до МВС України.

У розділі зазначено, що практичний стан оцінки професійної діяльності стройових підрозділів (навчання, виховання, службова дисципліна, несення внутрішньої служби, система взаємовідносин) не відповідає потребам реформування МВС України. Зокрема, усвідомлене позитивне ставлення до навчання характерне лише для 48,4 % курсантів, дисципліни - 59 %, виконання професійних обов'язків - 54,2 %, додержання моральних норм - 49,4 %, а рівень задоволеності особистою участю в життєдіяльності курсантського колективу - 45,6 %. Це ускладнюється диспропорцією між соціальним і психофізіологічним дозріванням юнаків, уповільненим процесом соціалізації, виникненням суперечностей у вольовій і моральній сферах, споживацькими настроями, егоцентризмом, культом жорстокості і сили, що породжує виникнення нестатутних взаємовідносин, неформальних мікрогруп і лідерів, веде до розрізненості колективу, створює загрозу цілісності єдиного курсантського колективу. Мають місце недоліки в змісті освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника, необхідним є збільшення в ній особистісних ознак, потребують гуманітаризації навчальні плани, заміна у навчальних технологіях монологу на діалог. Виховна діяльність відсунута на периферію, недостатнім залишається патріотичне виховання, мотивація до майбутньої служби, замість суб'єкт-суб'єктних панівними залишаються авторитарні відносини.

Таким чином, оцінювання результатів професійної діяльності колективів стройових підрозділів дотепер є недостатньо науково обґрунтованим, а педагогічний потенціал оцінки залишається не реалізованим на практиці, що негативно позначається на результатах навчання та виховання курсантів, гальмує формування сучасних офіцерських кадрів МВС України.

У другому розділі - “Зміст, умови та засоби дослідницько-експериментальної перевірки ефективності педагогічних основ комплексної оцінки службової діяльності стройових підрозділів у вищих навчальних закладах МВС України” подано розроблену та теоретично обґрунтовану модель оцінки стройового підрозділу за допомогою комплексної системи підсумків службової діяльності, визначено технологію його формування, передусім, його етапи, виявлено і охарактеризовано основні ознаки і структури колективу, визначені критерії та показники його службової діяльності.

У процесі дослідження виявлено, що колектив стройового підрозділу становить первинне структурне утворення цілісного організму вищого навчального закладу МВС України, члени якого об'єднані суб'єкт-суб'єктними відносинами співробітництва і співтворчості, кількість яких оптимальна для здійснення навчальних і виховних завдань, виконання основних вимог службової діяльності, що дозволяє виявляти можливості та задовольняти особистісні й професійні потреби кожного курсанта, і, будучи провідним чинником індивідуально-орієнтованого формування особистості майбутнього офіцера, його професійного самотворення, одним із головних інструментів реформування МВС України на демократичних засадах, має специфічні ознаки і структуру, а відтак процес його формування потребує певних умов і засобів, що зумовлено характером службової діяльності.

У розділі подано такі ознаки колективу стройового підрозділу на досліджуваних етапах його функціонування (визначення, становлення та активного розвитку): наявність і сприйняття членами колективу особистісно і соціально значущої мети; особистісно орієнтована професійна діяльність курсантів з її досягнення; міжособистісні суб'єкт-суб'єктні стосунки, що почали складатися в колективі; наявність формального лідера, визначеного на інтелектуальному та емоційному рівні; задоволеність курсантів груповою взаємодією, прагнення кожного до самовдосконалення і професійного самотворення на основі самоаналізу і групової об'єктивної оцінки.

У розділі подано розроблену та обґрунтовану внутрішню структуру стройового підрозділу (курсант, члени колективу, лідер), а також її зовнішні структурні елементи (первинна сукупність курсантів у складі стройового підрозділу (навчальний взвод (група), курс, факультет).

У процесі дослідження розроблена та обґрунтована модель формування та функціонування колективу стройового підрозділу, яка виконує ілюстративну, трансляційну, пояснювальну і прогностичну функції, сконструйована на основі вивчення і діагностики як реального процесу, так і його майбутнього розвитку. Після побудови теоретичної моделі здійснювалася її експериментальна перевірка за допомогою комплексної системи оцінки підсумків службової діяльності, з використанням критеріїв і співставленням емпіричних даних з теоретичними. У результаті експерименту модель була доповнена виявленим впливом неврахованих факторів щодо складу колективу, його коригування, показником формального лідерства. У дисертації лідерство розглядається як процес, побудований на здатності авторитету особистості впливати на поведінку інших. Висвітлена роль службової діяльності стройового підрозділу вищого навчального закладу МВС України як суб'єкта упорядкування та організації колективу, забезпечення його розвитку.

Розроблена та експериментально перевірена модель процесу формування та функціонування колективу стройового підрозділу, яка відтворює специфіку відомчого закладу освіти та охоплює період, який визначено як “власне формування колективу”, в єдності трьох послідовних, закономірно наступних один за одним етапів життєдіяльності колективу в безперервному єдиному русі: визначення, становлення та активного розвитку.

Етап визначення. Мета етапу - вивчення особистості, попереднє формування колективу. Зміст полягав у збиранні та аналізі індивідуальних даних (готовність до міліцейської служби, результати вступних екзаменів, соціальне походження, рівень культури, темперамент, місце проживання, сімейний стан тощо). На основі індивідуальної співбесіди, спостережень і аналізу документації робився висновок про підготовленість курсанта до умов життя та праці, які відповідають обраній спеціальності, здійснювався підбір індивідуальних методів впливу, що уможливлювало прогнозування майбутньої життєдіяльності кожної особистості в умовах колективу.

Етап становлення. Мета - включення курсантів у службові та особистісні суб'єкт-суб'єктні відносини, забезпечення становлення колективу шляхом навчання, виховання за допомогою всіх видів професійної діяльності майбутнього офіцера, поєднання управління та самоврядування в колективі. Зміст вимагав створення спеціальних виховних і навчальних професійно-орієнтованих ситуацій. З цією метою була проведена робота щодо роз'яснення мети та завдань комплексної системи оцінки результатів службової діяльності в навчальних взводах, а також відповідна спрямовуюча робота з молодшим командним складом. У цей час формується актив стройового підрозділу.

Результатом етапу становлення колективу стройового підрозділу вищого навчального закладу МВС України стало узагальнення даних і формулювання висновків щодо того чи іншого курсанта, спрямування педагогічного управління на підтримку самостійності та ініціативи курсантів, комплексна і динамічна оцінка особистісних і соціально зумовлених якостей індивідуума, прогноз подальшого їхнього формування.

Етап активного розвитку. Мета - збереження складу, розвиток і корекція діяльності колективу стройового підрозділу, що склалися на другому етапі, визначення і реалізація його педагогічного потенціалу. Зміст передбачав вивчення і формування свідомого ставлення курсантів до навчання, службової дисципліни, виконання службових обов'язків, дотримання моральних норм, задоволеності участю в життєдіяльності колективу.

Третій етап формування колективів стройових підрозділів має свою специфіку. Вона полягає в тому, що він продовжується на подальших курсах навчання. Досліджувана початкова стадія має виключне значення для формування особистості курсанта. Зв'язки і відносини, які складаються в колективі під керівництвом спеціально підготовлених командирів, мають властивість зберігатися і розвиватися впродовж усього періоду навчання. Після початкового відбору і згуртування членів колективу на першому і другому етапах, на третьому він (колектив) починає перетворюватися в інструмент особистісно орієнтованого виховання і розвитку кожного члена колективу. Якщо на перших етапах групова динаміка виражалася в розвитку емоційних контактів переважно на рівні підпорядкування, то на третьому - на рівні співробітництва, на якому став спостерігатися збіг ціннісних орієнтирів, розвиток самоврядування поряд з особистісним самовираженням, прагненням до самовдосконалення, професійного та особистісного самотворення, набула темпів інтеграція членів колективу.

У розділі виявлено і розкрито стан формування та функціонування колективу стройового підрозділу у відповідності до обґрунтованих етапів цього процесу, визначено критерії та показники його доцільності.

Педагогічні основи комплексної оцінки підсумків службової діяльності в дисертації трактуються нами як обставини, що сприяють розвитку як колективу курсантів у цілому, так і кожного з них, зокрема. Педагогічні основи комплексної оцінки підсумків службової діяльності колективів стройових підрозділів розумілися як сукупність сприятливих педагогічно доцільних об'єктивних і суб'єктивних обставин, що забезпечують ефективність цього процесу у відомчому закладі освіти. У процесі дослідження розроблено критерії оцінки професійної діяльності колективів стройових підрозділів: результативність навчання і виховання; рівень професійної підготовки; ціннісні особистісні й соціальні орієнтири молоді; педагогічна підготовленість професорсько-викладацького та командного складу.

Визначено, обґрунтовано та експериментально апробовано зовнішні, об'єктивні основи функціонування колективів стройових підрозділів: формування свідомого позитивного ставлення суспільства і держави до майбутньої служби, піднесення її престижу; гуманно організований цілодобовий особистісно та соціально зорієнтований характер спільної професійної діяльності; особистісне спрямування відомчої педагогічної моделі навчальної і виховної взаємодії; поєднання індивідуальних, групових і колективних форм навчання й патріотичного виховання; соціальна і педагогічна підготовленість відомчих науково-педагогічних працівників; послідовний розвиток суб'єкт-суб'єктних взаємин “курсант-курсант”, “командир-курсант”; педагогічно доцільне поєднання управління і самоврядування в процесі формування колективу стройового підрозділу на рівні співробітництва і співтворчості. Встановлено внутрішні, суб'єктивні основи функціонування колективу стройового підрозділу: усвідомлення кожним курсантом правильного професійного самовизначення; гуманна установка і повага до членів колективу; самоаналіз і самооцінка загальної професійної і власної фізичної підготовки; вироблення потреби особистісного самовдосконалення і професійного самотворення офіцера МВС України; прагнення досягти професійного і громадського ідеалу.

Також обґрунтовані педагогічні чинники формування та функціонування колективу стройового підрозділу вищого навчального закладу МВС України: усвідомлення командирами, викладачами і курсантами сутності та значення колективу стройового підрозділу; педагогічно доцільний відбір навчального взводу (групи) і призначення формальних лідерів; дотримання розроблених принципів; забезпечення послідовної динаміки і змісту формування та функціонування колективу; проведення поетапної дистанційної і місцевої діагностики процесу; наявність педагогічно обгрунтуваної “Комплексної системи оцінки підсумків службової діяльності стройових підрозділів вищих навчальних закладів МВС України”; позитивний приклад командирів-лідерів у процесі взаємодії суб'єктів колективу та ін.

Розкриті етапи процесу функціонування колективу стройового підрозділу вищого відомчого навчального закладу, сукупність його умов і чинників дозволили виявити систему засобів формування за допомогою комплексної системи оцінки підсумків службової діяльності колективів стройових підрозділів вищого навчального закладу МВС України. Встановлено, що система засобів - це єдність технологій, методів і прийомів формування курсантських колективів, що створюють сукупний цільовий вплив на стан службової діяльності і знаходяться у взаємозв'язку: особистісно орієнтовані технології - контролю і коригування різнорівневих навчальних і виховних результатів, ідентичного рівня успішності і професійної підготовки; інноваційні методи - спрямовуючі, мотивуючі, мобілізуючі, коригуючі та ін.; прийоми - порівняльної орієнтації, ситуації успіху, безпосереднього та опосередкованого втручання, інтелектуальної та емоційної атаки тощо. Щодо загальних методів, то на першому і другому етапах використовувалися методи роз'яснення, привчання, позитивного прикладу, заохочення і покарання, методи аналізу ситуацій. Придатним на всіх досліджуваних етапах функціонування колективу стройового підрозділу виявився метод вимоги. На першому етапі вимога сприймалася як наказ, була прямою. Але поступово від етапу до етапу вона розвивалася і на третьому почала використовуватися у прийомах натяку, м'якого гумору, прохання, нагадування тощо. Особливо слід підкреслити значення різного типу діалогічних індивідуальних бесід (ознайомлювальної, аналітичної, діагностичної, стимулюючої). На другому і третьому етапах важливе місце посідав метод переконання. Під час дослідження була виявлена закономірність: чим вищий рівень педагогічної підготовки має командир, тим успішніше він використовує метод переконання замість методу прямої вимоги.

Проведений аналіз педагогічних основ комплексної оцінки професійної діяльності, обґрунтований процес формування та функціонування, комплекс педагогічних умов, система засобів дали можливість виявити і розпочати роботу з реалізації педагогічного потенціалу колективу стройового підрозділу вищого навчального закладу МВС України на досліджуваних етапах (визначення, становлення та активного розвитку). Уточненнями і доповненнями поняття доведено, що педагогічний потенціал - це сукупність прихованих навчально-виховних можливостей впливу колективу стройового підрозділу на стан службової діяльності, які на основі розробленого процесу, умов, системи засобів можуть бути реалізовані (табл. 1).

Таблиця 1

Показники комплексної оцінки професійної діяльності стройового підрозділу (%)

Курсантський склад стройових підрозділів (навчальний курс)	Згуртованість колективу	Міжособистісні взаємовідносини в колективі	Робота громадських формувань	Робота сержантського складу	Соціально-психологічний клімат	Середній приріст
	К	Е	Приріст	К	Е	Приріст	К	Е	Приріст	К	Е	Приріст	К	Е	Приріст
Етапи формування колективу стройового підрозділу	І ЕТАП: ВИЗНАЧЕННЯ
	34,2	44,5	10,3	32,7	38,4	5,7	28,3	33,4	5,1	37,4	39,2	1,8	33,6	39,9	3,3	5,24
	ІІ ЕТАП: СТАНОВЛЕННЯ
	43,7	63,3	19,6	39,9	54,5	14,6	39,2	48,6	9,4	40,1	54,4	14,3	44,2	53,4	9,2	13,4
	ІІІ ЕТАП: АКТИВНОГО РОЗВИТКУ
	54,5	75,4	20,9	50,6	72,1	21,5	48,4	62,5	14,1	52,6	73,7	21,1	56,3	83,2	26,9	20,9

К -- контрольні групи Е -- експериментальні групи

Для реалізації розробленої науково-методичної системи і забезпечення цілеспрямованого управлінського впливу на процес функціонування та формування колективу стройового підрозділу була впроваджена “Комплексна система оцінки підсумків службової діяльності стройових підрозділів вищих навчальних закладів МВС України”, в якій були використані одержані результати дослідження.

Таким чином підсумковий аналіз результатів експерименту за пропонованими критеріями підтвердив ефективність розробленої системи оцінки підсумків службової діяльності (на всіх етапах за всіма критеріями спостерігається приріст; на І, ІІ, ІІІ етапах його середні показники становлять відповідно 5,24%, 13,4%, 20,9%) стройового підрозділу і засвідчив повну реалізацію педагогічного потенціалу в його розвитку.

Експериментальне дослідження підтвердило істинність сформульованої гіпотези і дозволило зробити такі висновки:

Докорінне реформування системи вищої відомчої освіти МВС України вимагає модернізації характеру, функцій та ролі контролю за якістю підготовки майбутніх офіцерів, перегляду традиційних і запровадження нових показників ефективності професійної діяльності стройових підрозділів.

Встановлено, що стройовий підрозділ вищого навчального закладу МВС України визначається як первинне структурне утворення, що передбачає здійснення навчальних та виховних завдань, виконання основних вимог службової діяльності. Члени стройового підрозділу об'єднані суб'єкт-суб'єктними відносинами співробітництва і співтворчості, що дозволяє здійснювати самоаналіз, виявляти можливості та задовольняти особистісні і професійні потреби кожного курсанта. Стройовий підрозділ є провідним чинником індивідуально орієнтованого формування особистості майбутнього офіцера, його професіонального самотворення.

Доведено, що доцільно сформований колектив стройового підрозділу є провідним чинником, що ініціює і безпосередньо забезпечує перехід від авторитарної до особистісно-гуманістичної парадигми підготовки майбутніх фахівців-правоохоронців. У ньому відбувається переорієнтація освіти і виховання майбутнього офіцера на його особистість, суб'єктність якої найяскравіше виявляється й активно розвивається в первинному структурному утворенні -- стройовому підрозділі.

Уточнено науковий зміст і здійснено модифікацію ряду понять, зокрема, “стройовий підрозділ”, “педагогічний потенціал колективу стройового підрозділу” в контексті реформування відомчої освіти. Педагогічний потенціал -- це сукупність прихованих навчально-виховних засобів і педагогічних можливостей колективів стройових підрозділів, що на основі розробленого процесу, етапів, умов та засобів можуть бути реалізовані, зокрема: подальша профорієнтаційна робота щодо майбутньої професійної діяльності; формування особистості майбутнього офіцера з високими моральними і громадянськими якостями; здійснення особистісно спрямованого, суб'єкт-суб'єктного за своїм характером педагогічного процесу в системі “взвод-факультет” з метою виховання у курсантів необхідних психолого-педагогічних якостей, професіональної і спеціальної компетентності; організація індивідуальних, групових і фронтальних форм навчання та виховання з метою засвоєння і творчого проектування дій і операцій на рівні сучасної підготовки офіцерських кадрів; поєднання вимогливості з повагою до особистості; виховання самокритичності й об'єктивності, відповідальності та швидкості реакції в процесі розв'язання складних та екстремальних ситуацій; само- і співуправління індивідуальними і груповими процесами з метою організованого проведення вільного часу, недопущення і попередження фактів нестатутних відносин; досягнення суб'єкт-суб'єктних відносин “курсант-курсант”, “курсант-командир” на рівні співробітництва і співтворчості; розвиток самоврядування; виховання в кожного курсанта обов'язку високо тримати честь офіцера МВС України, постійного прагнення до самовдосконалення.

Виявлено провідні ознаки колективу стройового підрозділу: наявність і сприйняття членами колективу особистісно і соціально значущої мети; особистісна орієнтованість майбутньої професійної діяльності курсантів щодо її досягнення; міжособистісні симпатії і суб'єкт-суб'єктні відносини, що почали складатися в колективі; наявність формального лідера, визнаного членами групи на інтелектуальному та емоційному рівнях; задоволеність груповою взаємодією, прагнення до самовдосконалення і професійного самотворення на основі самоаналізу і групової об'єктивної оцінки.

Виявлено й охарактеризовано внутрішню структуру колективу стройового підрозділу (курсант, члени колективу, лідер), а також визначено її зовнішні структурні елементи (первинна сукупність у складі підрозділу курсантів, навчального взводу, далі -- курсу, факультету).

Теоретично розроблено та експериментально перевірено узагальнену організаційно-функціональну модель комплексної оцінки підсумків службової діяльності, яка виконує ілюстративну, трансляційну, пояснювальну та діагностичну функції і включає такі моделетворчі показники: мету, принципи, ознаки, структури навчального курсу; об'єктивні обмеження, специфічні риси індивідуальної та групової психології і педагогіки, особистісного та групового навчання і виховання; а також формальне лідерство, систему забезпечення моделі на практиці. У моделі було виділено динамічну та статичну підструктури.

Обґрунтовано й експериментально підтверджено цілісний процес оцінки підсумків службової діяльності колективу стройового підрозділу вищого навчального закладу МВС України. Він охоплює період, визначений нами як “власне формування колективу стройового підрозділу” в єдності трьох послідовних, закономірно наступних один за іншим етапів: визначення, становлення, активного розвитку, що спрямовані на піднесення ефективності функціонування стройового підрозділу, особистісний розвиток і саморозвиток кожного члена колективу, досягнення колективної цілісності і взаємодії.

З'ясовано та експериментально апробовано сукупність педагогічних основ, охарактеризовано систему оцінювання діяльності колективу стройового підрозділу, яка передбачає: стимулювання у викладачів і курсантів потреби в постійному самоаналізі та самовдосконаленні, відображення у критеріях загальної мети, яка стоїть перед вищими навчальними закладами МВС України, активне залучення до оцінювання усіх учасників цього процесу, встановлення рейтингу стройових підрозділів із відповідною диференціацією в їх стимулюванні; розроблено організаційно-функціональну модель комплексної оцінки підсумків службової діяльності стройових підрозділів у вищих навчальних закладах МВС України. Встановлено також внутрішні, суб'єктивні основи функціонування колективу стройового підрозділу: усвідомлення кожним курсантом правильності професійного самовизначення; гуманна установка і повага до членів групи; самоаналіз і самооцінка власної загальної і фізичної професійної підготовки; вироблення потреби особистісного самовдосконалення і професійного самотворення офіцера МВС України; прагнення до досягнення професійного і громадянського ідеалу.

Характерною особливістю пропонованої моделі оцінювання професійної діяльності стройового підрозділу є взаємозв'язок самооцінювання структурного підрозділу та оцінка його експертами. Аналіз проведеного дослідження дає підстави стверджувати, що ефективність оцінки професійної діяльності структурного підрозділу курсантів вищих навчальних закладів МВС України як форми зовнішнього контролю значно зростає, якщо в дію включаються фактори самоаналізу та саморегуляції, а експертна оцінка проводиться на основі аналізу та оцінок зроблених самим підрозділом. Залучення стройового підрозділу до самоаналізу спричиняє вищу об'єктивність оцінки експертів, приводить у дію внутрішні стимули професійного зростання майбутніх офіцерів. Основне завдання експертної комісії полягає в тому, щоб забезпечити об'єктивність самооцінки. За таких умов стройовий підрозділ стає суб'єктом самооцінки, саморегуляції та самовдосконалення.

Запропоновані принципи та показники оцінки рівнів професійної діяльності стройових підрозділів курсантів, методика її здійснення, чітке визначення функцій кожного з учасників експертизи складають педагогічну основу оцінювання ефективності підготовки майбутніх офіцерів системи МВС України. На основі з'ясованих педагогічних основ виявлено й охарактеризовано у відповідності до етапів процесу систему засобів формування колективу стройового підрозділу. Розроблені й впровадженні в практику єдині форми обліку з усіх основних напрямків службової діяльності стройових підрозділів під час навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах МВС України а також методичні рекомендації щодо впровадження комплексної системи оцінки службової діяльності стройових підрозділів МВС України, які базуються на даних дослідження.

Встановлено, що в експериментальних групах (де впроваджена комплексна система оцінки службової діяльності ) у порівнянні з контрольними значно зросли таки показники: згуртованість колективу зросла на 20,9%, задоволеність міжособистісними стосунками в колективі зросла на 21,5%, ефективність роботи громадських формувань на 14,1%, робота сержантського складу на 21,1%, загальна оцінка стану соціально-психологічного клімату в колективі зросла на 26,9%. Отже, гіпотеза дослідження дістала повного підтвердження.

...