Размещено на http://www.allbest.ru/

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ У ВИХОВНІЙ КОЛОНІЇ

ХАРЧЕНКО НАТАЛІЯ БОРИСІВНА

Кривий Ріг - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у ПВНЗ "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука" (м. Рівне).

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Євтух Микола Борисович, Національна академія педагогічних наук України, академік-секретар відділення педагогіки і психології вищої школи.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Харченко Сергій Якович, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи;

кандидат педагогічних наук, доцент Рева Юрій Васильович, Криворізький державний педагогічний університет, доцент кафедри психології та педагогічних технологій.

Захист відбудеться "13" жовтня 2010 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 09.053.01 у Криворізькому державному педагогічному університеті за адресою: 50086, м. Кривий Ріг, просп. Гагаріна, 54, ауд. 230.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Криворізького державного педагогічного університету за адресою: 50086, м. Кривий Ріг, просп. Гагаріна, 54.

Автореферат розісланий "13" вересня 2010 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Г.Б. Штельмах.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Забезпечення пріоритетного розвитку людини через освіту, культуру та духовність є необхідною умовою підвищення загального освітнього рівня нації, про що зазначено в Законі України "Про освіту". Інші концептуальні та нормативно-правові документи в освітній галузі наголошують на зростанні соціальної відповідальності загальноосвітнього навчального закладу за якість навчання шляхом удосконалення навчально-виховного процесу, впровадження технологій навчання та використання надбань інших наук. Сьогодні органи управління освітою різних рівнів орієнтуються не лише на майстерність та фахову підготовку вчителя, а і його психологічну компетентність та управлінські якості.

У зв'язку з цим мотивація навчальної діяльності стала предметом дослідження в роботах не лише психологів, а й педагогів, зокрема О. Бандурки, Н. Волкової, П. Гальперіна, В. Лозниці, А. Реана, М. Фіцули, В. Ягупова, В. Якуніна, інших. Як зазначають О. Барабаш, Б. Гершунський, М. Євтух, О. Комарова, Р. Мерфі, Н. Морзе, М. Носкова, С. Харченко, інтерес дослідників до зазначеного питання є постійним і в умовах сьогодення зростає.

Проблема мотивації навчальної діяльності неодноразово і багатогранно висвітлена у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях, однак, як указує В. Ягупов, серед науковців немає єдності навіть у визначенні понять "мотив" та "мотивація". Акцент на навчальну мотивацію є домінуючим у дослідженнях Б. Блонського, Л. Божович, Л. Виготського, В. Іванникова, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна, Г. Щукіної. Пошук умотивованого навчання через упровадження нових педагогічних технологій висвітлений В. Бондарем, В. Козаковим, І. Підласим, Ю. Ревою, Л. Романишиною. Проблеми теорії та практики мотивації навчальної діяльності розглянуті в роботах Є. Ільїна, Г. Костюка, А. Маркової, А. Маслоу, Х. Хекхаузена та інших. Подальшого вивчення набули результати досліджень Д. Андрєєвої, Т. Елерса, Г. Казанцевої, Н. Курдюкової.

Формування навчальної мотивації з урахуванням вікових особливостей учнів відображено в психолого-педагогічних працях зарубіжних і вітчизняних авторів, серед яких М. Заброцький, М. Задесенець, І. Кон, Г. Костюк, В. Крутецький, З. Фрейд, К. Юнг. З огляду цих джерел можна встановити, що мотивація навчальної діяльності відповідає природним потребам особистості; вікові особливості неоднаково розвивають пізнання; підлітковий та юнацький вік є оригінальним полігоном для досліджень.

Більш виражено освітні протиріччя простежуються в галузі пенітенціарної педагогіки. Проте досліджень з вивчення мотивації навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії на сьогодні проведено недостатньо. У наукових роботах Ю. Антоняна, Р. Благути, С. Гарькавця, С. Дановського, О. Двіжони, В. Кудрявцева, В. Лунєєва, Н. Малиш, Є. Пєтухова вивчаються лише окремі сторони мотиваційної сфери неповнолітніх правопорушників.

Із майже 20 тисяч неповнолітніх, які щороку зареєстровані як такі, що скоїли злочини, близько півтори тисячі правопорушників відбуває покарання в 10 виховних колоніях Державного департаменту України з питань виконання покарань. Притаманна неповнолітнім засудженим соціально-педагогічна занедбаність зумовлена тим, що до засудження 24 % неповнолітніх не працювали і не вчилися, понад половину - виховувались у неповній сім'ї, кожен третій - сирота. Така характеристика контингенту виховних колоній вимагає виваженого підходу до організації навчального процесу в пенітенціарному закладі. Тому на загальноосвітню школу у виховній колонії покладається завдання щодо формування адекватної соціальної особистості через розуміння закономірностей розвитку суспільства, сутності та необхідності для кожного члена спільноти норм і правил, які визначені мораллю та правом. Процес навчання у виховній колонії включає в себе управління освітньою діяльністю, соціально-психологічну діагностику учнів, проектування педагогічних заходів, прогнозування та активізацію навчального процесу. З боку педагога здійснюється розвиток розумових здібностей шляхом формування мотивації навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії. Водночас на сьогодні залишається нездійсненим аналіз змісту та структурних компонентів мотивації навчальної діяльності, досвід роботи пенітенціарних педагогів недостатньо вивчений, відсутні науково обґрунтовані рекомендації з питань організації навчального процесу у виховній колонії.

Через бурхливі соціально-економічні зміни в суспільстві дослідження аспектів кримінально-виконавчої системи швидко застарівають, тому потребують удосконалення, постійної уваги та продовження, отже, досліджувана нами проблема складна й, разом з тим, перспективна. Для навчальних закладів виховних колоній незаперечною є необхідність комплексно вивчити досвід роботи вчителів, виокремити особливості мотивації навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії та науково обґрунтувати рекомендації з питань організації навчання неповнолітніх засуджених, що складе суттєве доповнення до теоретико-методичних розробок у педагогічній практиці пенітенціарних закладів.

Окреслений стан проблеми та неоднозначність її вирішення зумовили доцільність наших досліджень і вибір теми "Педагогічні особливості мотивації навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами та база дослідження. Дисертаційна робота виконана в Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем'янчука в межах теми "Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ" (№ ДР 0106U002439). Дослідно-експериментальна робота виконувалась на базі загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ступенів № 9 м. Дубно (Дубенської виховної колонії) відповідно до погодження Державного департаменту України з питань виконання покарань від 12.05.2004 р. за № 5-1965/Вц та плану педагогічного дослідження з теми дисертаційної роботи, затвердженого Управлінням Державного департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області від 18.05.2004 р. Дослідження контрольних класів проведене на базі Рівненської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 імені В. Короленка. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Міжнародного університету "РЕГІ" імені академіка Степана Дем'янчука (протокол № 5 від 29.01.2004 р.) та погоджена в такому формулюванні в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 25.05.2004 р.).

Мета дослідження: визначити педагогічні особливості мотивації навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії та на їх основі розробити й експериментально перевірити дидактичну модель навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії.

Відповідно до поставленої мети сформульовані такі завдання дослідження:

1. Дослідити стан проблеми мотивації взагалі й навчальної мотивації неповнолітніх зокрема у педагогічній теорії та практиці загальноосвітніх шкіл на ґрунті аналізу наукових джерел.

2. Установити особливості мотивації навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії.

3. Розробити й науково обґрунтувати дидактичну модель навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії.

4. Здійснити експериментальну перевірку запропонованої дидактичної моделі в умовах загальноосвітньої школи у виховній колонії.

Об'єктом дослідження є навчальна діяльність учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії.

Предметом дослідження є дидактична модель навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії.

У процесі дослідження було зроблено припущення, що застосування в навчальному процесі дидактичної моделі навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії позитивно вплине на якість освіти учнів в умовах виховної колонії за рахунок удосконалення у пенітенціарному закладі навчального процесу та посилення мотивації навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії.

Методологічну основу складають фундаментальні положення пенітенціарної педагогіки та концепцій формування особистості неповнолітніх засуджених; закономірності вікової психології щодо розвитку та діяльності особистості в різні вікові періоди; основи дидактики та теорії мотивації.

Під час дослідження були використані такі методи:

– теоретичні методи (вивчення, аналіз та узагальнення наукової літератури з визначеної теми, моделювання) застосовувалися для зіставлення різних поглядів на обрану проблему та розробки дидактичної моделі навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії; аналіз та систематизація нормативних документів - з метою розуміння особливостей організації навчального процесу у виховній колонії;

– емпіричні методи (анкетування, бесіда, спостереження, аналіз педагогічної діяльності) використовувалися для оцінки якісних і кількісних змін у навчальній мотивації учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії;

– педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) проводився з метою перевірки ефективності впровадження дидактичної моделі навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії;

– статистичні методи (t-критерій Стьюдента для незалежних вибірок, t-критерій Стьюдента для залежних вибірок, метод експертних оцінок) стали основою математичної обробки, кількісного та якісного аналізу результатів експериментальної роботи й інтерпретації експериментальних даних.

мотивація навчальна колонія виховна

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася впродовж 6 років (2003-2009 рр.) на базі ЗНЗ ІІ-ІІІ ступенів № 9 м. Дубно (Дубенська виховна колонія) та ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 м. Рівного. В експерименті брали участь 720 учнів, 38 вчителів, 24 представники адміністрації закладів та установ.

Організація та основні етапи дослідження. Дослідження проводилося в три етапи упродовж 2003-2009 рр.

На першому (аналітико-констатувальному) етапі (2003-2004 рр.) проводилося вивчення науково-методичної літератури та нормативних документів, дослідження стану навчального процесу в загальноосвітній школі виховної колонії, виявлялися протиріччя, обґрунтовувалися актуальність, мета, предмет і завдання дослідження, узагальнювалися результати констатувального експерименту.

Другий (аналітико-пошуковий) етап (2004-2005 рр.) був присвячений попередньому дослідженню шкільної документації, установленню педагогічних особливостей мотивації навчальної діяльності учнів пенітенціарного закладу, визначенню початкового рівня мотивації та навчальних досягнень учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії, розробці дидактичної моделі навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії та створенню програми формувального експерименту.

На третьому (формувальному) етапі (2005-2009 рр.) реалізовувалася програма експерименту та узагальнювалися статистично оброблені дані, зіставлялися отримані результати з прогнозованими, коригувалася дидактична модель навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії, визначалися перспективні для подальших досліджень питання, здійснювалося літературне оформлення дисертації.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше описано педагогічні особливості мотивації навчальної діяльності учнів в умовах пенітенціарного закладу, розроблено й запропоновано до впровадження дидактичну модель навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії; на основі запропонованої дидактичної моделі навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії вдосконалено організацію навчального процесу в установах кримінально-виконавчої системи; доповнено пенітенціарну педагогіку методичними рекомендаціями щодо організації навчального процесу у виховній колонії; уточнено наукові уявлення про ресоціалізацію засобами освіти неповнолітніх, засуджених до відбування покарань у вигляді позбавлення волі; набули подальшого розвитку теорія й практика моделювання навчального процесу в загальноосвітній школі виховної колонії.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що розроблена та апробована дидактична модель навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії може бути використана в навчальному процесі типової загальноосвітньої школи з метою підвищення якості освіти учнів; результати дослідження можна розглядати як складову частину організації навчального процесу в пенітенціарних закладах; одержані результати та висновки можуть бути використані в процесі підготовки пенітенціарних працівників, для розробки спецкурсів, а також у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників кримінально-виконавчих установ.

Вірогідність і обґрунтованість основних положень і отриманих результатів дослідження забезпечена методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень; репрезентативністю раціональних вибірок респондентів для проведення експерименту; використанням комплексу методів дослідження, адекватних поставленій меті, предмету та завданням; можливістю відтворення експерименту; використанням методів статистичного аналізу експериментальних даних на всіх етапах педагогічного дослідження.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення дослідження доповідалися на засіданнях кафедри педагогіки, семінарах і курсах вчителів при Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка про впровадження № 255 від 9.07.2003 р.), психолого-педагогічних семінарах, педагогічних радах, методичних об'єднаннях вчителів ЗОШ ІІ-ІІІ ст. № 9 м. Дубно (Дубенської виховної колонії) (довідки про впровадження № 40/11_663 від 24.03.2005 р., від 25.12.2007 р.) та ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 м. Рівного (довідка про впровадження № 305 від 23.10.2009 р.), нарадах управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації з керівниками обласних та районних галузевих структур (довідки про впровадження № 01-05/02-3526 від 3.12.2004 р., № 01-05/02-3093 від 28.10.2005 р.), інструктивно-методичних нарадах управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області (довідка про впровадження № 19-8-5919 від 7.12.2009 р.).

Отримані результати обговорювалися під час проведення науково-практичних заходів, висвітлювалися шляхом публікацій одержаних результатів у науково-педагогічних часописах, збірниках статей. Основні теоретичні та експериментальні положення пройшли апробацію в ході міжнародної науково-практичної конференції "Навчально-виховний процес у вузі і школі та шляхи його розвитку і удосконалення" (Рівне, 1999), всеукраїнського семінару методистів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти "Активні форми роботи на уроках фізики та астрономії" (Рівне, 2003); всеукраїнської науково-практичної конференції "Теорія і практика особистісно-орієнтованої освіти" (Запоріжжя, 2003); міжнародної науково-практичної конференції "Формування громадянського суспільства в контексті європейської інтеграції" (Рівне, 2005); міжнародної науково-практичної конференції "Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми" (Київ, 2006); міжнародної науково-практичної конференції "Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства в третьому тисячолітті" (Рівне, 2007), ІV міжнародної науково-практичної конференції "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору" (Київ, 2009), ІХ міжнародної науково-методичної конференції "Проблеми управління якістю підготовки фахівців в умовах інтеграції в міжнародний освітній простір" (Рівне, 2009), всеукраїнської науково-практичної конференції "Теоретико-методологічні та прикладні аспекти психології особистості" (Кіровоград, 2009), всеукраїнської науково-методичної конференції "Перспективні інновації у підготовці педагогічних та інженерних кадрів: теорія, методологія, досвід" (Херсон, 2010).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображені у 12 одноосібних публікаціях, у тому числі в 5 одноосібних статтях у фахових виданнях і 7 - у збірках матеріалів наукових конференцій, інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків, викладена на 242 сторінках, з яких 170 сторінок основного тексту, 13 рисунків,19 таблиць, список використаних джерел з 238 найменувань на 25 сторінках, 5 додатків на 46 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, вказано його методологічну та теоретичну основу, подано перелік використаних методів дослідження, визначено наукову новизну, практичне значення, обґрунтовано вірогідність одержаних результатів, подано інформацію про апробацію та впровадження результатів експериментального дослідження.

У першому розділі "Мотивація навчальної діяльності неповнолітніх як проблема наукових досліджень" проаналізовано стан розробленості досліджуваної проблеми в педагогічній теорії; з'ясовано сутність базових понять, здійснено систематизацію ідей педагогів-класиків і сучасних дослідників щодо предмету дослідження, визначено складові педагогічного аспекту поняття "педагогічні особливості мотивації навчальної діяльності учнів"; досліджено особливості навчального процесу в загальноосвітній школі виховної колонії, виявлено основні чинники низької успішності та обґрунтовано шляхи підвищення якості освіти контингенту вихованців колонії; розроблено й науково обґрунтовано дидактичну модель навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії.

Аналіз наукової літератури підтверджує той факт, що мотивацію навчальної діяльності розглядали як філософи й педагоги минулого (Аристотель, Демокріт, І. Кант, Я. Коменський, Конфуцій, Лукрецій, Й. Песталоцці, Ж. Піаже, Піфагор, А. Шопенгауер), так і науковці останніх століть (П. Блонський, Л. Божович, Л. Виготський, П. Гальперін, Г. Костюк, О. Леонтьєв, М. Лісіна, А. Макаренко, А. Маслоу, С. Рубінштейн, В. Сухомлинський, С. Шацький, М. Ярошевський). Проведений аналіз літературних джерел дає змогу розглядати мотивацію навчальної діяльності як систему мотивів, що формують в особистості прагнення до розвитку та можуть бути керованими ззовні через організацію навчальної діяльності школярів.О. Гребенюк, А. Маркова, А. Матюшкін, Н. Мєшков, І. Підласий, В. Якунін цілеспрямований педагогічний вплив у навчальній діяльності називають навчальною мотивацією.

Специфічною є навчальна діяльність в умовах виховної колонії, де учні загальноосвітньої школи одночасно є неповнолітніми засудженими до відбування покарань у вигляді позбавлення волі. З'ясування особливостей навчальної діяльності учнів у виховній колонії базується на дослідженнях у галузі пенітенціарної педагогіки (Ю. Антонян, П. Гарькавець, А. Макаренко, Г. Радов, В. Синьов, С. Харченко), вивченні проблем девіантності неповнолітніх (О. Бандурка, Г. Бочкарьова, С. Вєтошкін, С. Горенко, В. Литвишков, О. Павлик), концепціях формування особистості неповнолітнього правопорушника (Г. Бочкарьова, В. Кривуша, В. Оржеховська, Л. Славіна, Ю. Тараканов, Д. Фельдштейн).

Підвищення якості освіти учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії засобами навчальної мотивації є актуальним питанням, а здобуття освіти в цілому кримінально-виконавчим законодавством визначено як вагомий засіб виправлення неповнолітніх засуджених. Дослідники пенітенціарних закладів наголошують, що сьогодні спостерігається тенденція до негативних проявів у всіх сферах життя молоді. Рівень освіти учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії не відповідає їх біологічному віку, переважає негативний життєвий досвід, що створює бар'єри в спілкуванні з дорослими. Попередній аналіз проблеми показав, що більшість учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії має низький рівень навчальних досягнень, джерелом якого є відсутність або спотвореність навчальних мотивів, слабкі вольові якості, значні прогалини в знаннях і негативне ставлення до навчання. Наявність відставання в навчанні й розвитку доведено дослідженнями О. Заїки, Н. Крейдун, А. Ячиної. Знання учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії фрагментарні, поверхові, неусвідомлені, рівень їх засвоєння низький, переважає репродуктивне відтворення - так зазначають В. Кондратенко, В. Лунєєв, Ю. Тараканов. Властивими є слабкі вольові якості, нерозвинений самоконтроль, неадекватна самооцінка, негативні емоції. Протиріччями виступають відсутність позитивної навчальної мотивації і, водночас, прагнення до самовизначення через навчальну діяльність (М. Євтух, О. Павлик, С. Самигін, Л. Столяренко, А. Тарас, С. Харченко, Т. Шилова).

Умови навчання учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії пов'язані з режимними моментами відбування ними покарань - це закритість пенітенціарних установ, ізоляція неповнолітніх засуджених від суспільства, відсутність постійної співпраці з сім'ями. Необхідно врахувати, що багатьом учням притаманні соціально-педагогічна занедбаність, неадекватність вчинків, відставання інтелектуального розвитку. Терміни відбування покарань позначаються на плинності контингенту учнів колонійської школи та формуванні різновікових класів, у тому числі класів вирівнювання.

Усе це формує особливості навчального процесу та мотивації навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії порівняно з типовою школою. Серед таких: психологічна готовність педагогічного та адміністративного колективу до роботи в умовах колонії, орієнтація вчителів на вихідні (наявні при прибутті в школу) знання учнів, їх вікові особливості, результати психолого-педагогічних спостережень. До особливостей мотивації навчальної діяльності належать визначення та надання переваги найбільш ефективним формам, методам і прийомам організації навчальної діяльності учнів. Серед таких: розвиток комунікативних здібностей, навчання у співпраці, створення ситуацій змагання та гри, урізноманітнення навчальної діяльності, стимулювання навчального інтересу, багаторазове повторення навчального матеріалу.

Суттєво мотивувати навчальну діяльність і впливати на успішність учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії дозволяє надання переваги таким педагогічним прийомам:

під час уроків вивчення нового матеріалу та формування умінь: урок-шаблон, відкрите обговорення, цитування, мозковий штурм, 8: 2, складання конспекту, запитай у автора, дидактичні ігри, шпаргалка;

при проведенні уроків формування умінь: обговорення у групах, акваріум, правда чи ні, павутинка, цитування, мозковий штурм, ключові слова, товариші для навчання, коментовані дії, запитай у автора, обговори з друзями, діалог Ривіна, дидактичні ігри, коло ідей, синтез думок, снігова куля, вірю - не вірю, знайди пару, третій зайвий, допиши сценарій, виправ помилки, хрестики-нулики;

узагальнюючі та уроки повторення вивченого можуть містити відкрите обговорення, обговорення в групах, акваріум, правда чи ні, павутинка, цитування, ключові слова, 8: 2, консультації, щоденник, запитай у автора, обговори з друзями, накопичення, альтернатива, дидактичні ігри, коло ідей, синтез думок, снігова куля, ток-шоу, фантастичний проект;

уроки перевірки, контролю та корекції знань проводилися із залученням таких форм, методів і прийомів, як відкрите обговорення, обговорення в групах, правда чи ні, павутинка, накопичення, альтернатива, ток-шоу, вірю - не вірю, знайди пару, третій зайвий, допиши сценарій, виправ помилки, хрестики-нулики;

комбіновані уроки будувалися залежно від мети уроку із застосуванням зазначених вище особливостей організації навчальної діяльності школярів.

Режимні моменти утримання учнів загальноосвітньої школи в умовах виховної колонії, недостатня кількість додаткової літератури, низький рівень знань і пасивність школярів не дозволили якісно організувати інтегровані уроки, прес-конференції, уроки-змагання, лекції, уроки-диспути, КВК, уроки-дослідження, екскурсії, бінарні уроки, турніри, бліц-інтерв'ю, брейн-ринг, використати методи занурювання, проектів, есе, "навчаючись учу", прийоми "броунівський рух", мандрівка тощо. Специфічна арештантська субкультура заперечувала використання уроку-суду, уроку-розслідування, прийому "карусель", прийому "доміно", методу панельної дискусії, рольових ігор тощо.

Аналіз нормативних документів та навчально-методичної літератури дозволив розробити дидактичну модель навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії. Під дидактичною моделлю навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії ми розуміємо систему взаємообумовлених елементів, яка дає змогу визначити пріоритетні завдання, методи й форми навчання в пенітенціарному закладі з метою підвищення якості освіти учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії. Запропонована дидактична модель (рис.1) відповідає загально-дидактичним принципам та базується на чинних у пенітенціарній галузі документах.

Взаємозв'язки структурних компонентів дидактичної моделі навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії дозволили встановити педагогічні особливості мотивації навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії.

На підставі здійсненого в першому розділі аналізу наукової літератури та обґрунтування експериментальної дидактичної моделі в другому розділі "Експериментальне дослідження мотивації навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії" розглянуто методологічні аспекти експерименту та проведено аналіз результатів експериментального дослідження з упровадження розробленої дидактичної моделі навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії.

Констатувальним експериментом установлено, що вибірка учнів експериментальних класів загальноосвітньої школи у виховній колонії є типовою для виховних колоній України.

Аналіз атестаційних матеріалів експериментального закладу показав низький вихідний рівень навчальних досягнень учнів: 95,6 % учнів мали оцінки початкового та середнього рівнів навчальних досягнень. Зниження упродовж навчального року показника середнього балу успішності з 4,17 до 4,06 показало наявність серйозних проблем у навчанні учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії.

Формування експериментальних і контрольних класів здійснено за схожістю організації навчання, соціального статусу, рівня навчальних досягнень учнів і діяльності педагогічних колективів у пошуку шляхів підвищення якості освіти школярів. За допомогою методик Б. Доспєхова, П. Образцова, А. Орлова обґрунтовано достатність відбору даних (кількості учнів у вибірках). За методикою статистичної обробки думок експертів (Б. Гершунський, Т. Дилько, Г. Раушенбах, Г. Хаєт) установлено доцільність форм і методів організації навчального процесу в експериментальних класах, а саме: емоційна привабливість навчального матеріалу, упровадження інформатизації, організація співпраці, багаторазове повторення, систематичний контроль.

Серед емпіричних методів дослідження було використано анкетування за методиками:

1)"Методика вивчення потреб мотивації навчання старшокласників";

2) виявлення рівнів зовнішньої та внутрішньої мотивації за методикою О. Окунєвої, Л. Васильєвої;

3) вивченням спрямованості навчальної мотивації за Т. Дубовицькою;

4)"Методика вивчення самооцінки старшокласників" авторів Г. Дмитренка та інших.

Рис.1. Дидактична модель навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії

Числові характеристики базувалися на поділі учасників експерименту відповідно до "Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти" за рівнями навчальних досягнень:

– учні з високими навчальними можливостями (високий рівень): швидко засвоюють матеріал, мають особисту позицію, самостійно працюють, керуються потребою у завданнях підвищеної складності, знання системні;

– учні з достатніми навчальними можливостями (достатній рівень): володіють розумовими операціями, роблять висновки, відтворюють стандартні ситуації, потребують періодичного контролю, знання міцні;

– учні з середніми навчальними можливостями (середній рівень): здатні вчитися, мають елементарні знання, відтворюють матеріал за зразком або підказкою;

– учні з початковими навчальними можливостями (низький рівень): мають низький рівень показників у навчальній діяльності та прагненні до навчання, потребують постійного контролю, знання фрагментарні.

Так само проведено градацію рівнів навчальної мотивації:

1 рівень - високий. Школярі мають високу активність та пізнавальну діяльність, відповідальні, переживають за отримані оцінки.

2 рівень - достатній. Успішність добра, відношення до навчання позитивне, переважає прагнення до співпраці з однодумцями.

3 рівень - середній. Навчальна мотивація незначна, невироблені вміння вчитися, на уроці відволікаються, відвідують школу неохоче.

4 рівень - низький. Відношення до навчання від негативно байдужого до агресивного, неуспішні, самостійно не виконують навіть типових завдань, порушують дисципліну, сприймають шкільне середовище як вороже.

Порівняння результатів експериментальних та контрольних класів як незалежних вибірок за t-критерієм Стьюдента дозволило встановити, що відмінності між середніми значеннями вибірок є значимими та достовірними (на рівні статистичної значимості 5 % (р < 0,05) отримано t_емп=2,45 > t_табл. =2,07), рівень навчання в експериментальних класах змінився за рахунок організації навчального процесу з упровадженням розробленої дидактичної моделі. Ефективність навчальної діяльності в експериментальних та контрольних класах перевірено із застосуванням t-критерію Стьюдента для залежних вибірок. В експериментальних класах t_експер=5,886 > t_крит=4,44, що вказує на значимі відмінності між показниками до та після експериментального дослідження. Для контрольних класів розрахунки показали, що t_експер=2,78 < t_крит=4,44, тобто зміни тут виявилися випадковими.

Для виявлення особливостей мотивації навчальної діяльності учнів в умовах виховної колонії було проведено анкетування школярів. За методикою вивчення потреб мотивації навчання встановлено, що упродовж експерименту позитивні зміни відбулися в ділянці соціальних потреб учнів експериментальних класів (від 47,56 % до 61,86 %), показники контрольних класів суттєво не змінилися.

Аналіз результатів анкетування за допомогою методики Окунєвої-Васильєвої окреслив зменшення показників низького рівня мотивації в учнів експериментальних класів (від 51,92 % до 31,53 %) та зростання інших рівнів, у той час як суттєвих зрушень у мотивації учнів контрольних класів виявлено не було.

Анкетування за методикою Т. Дубовицької показало збільшення від 31,92 % до 51,54 % учнів експериментальних класів, які досягли середнього рівня мотиваційної спрямованості. Показники учнів контрольних класів не мали якісних зрушень у навчальній мотивації.

Аналіз самооцінки старшокласників виявив у більшості учнів контрольних класів адекватну самооцінку (65,00 % на початок та 61,16 % кінець експерименту). Для учнів експериментальних класів на початку експерименту характерним був неадекватний рівень самооцінки: 25,77 % мали завищену, а 42,69 % - занижену самооцінку. Після закінчення експерименту частка учнів, які виявили середній і достатній рівень самооцінки (адекватний характер), зросла з 31,54 % до 71,15 %. Показники в контрольних класах не зазнали значних змін.

Дослідження мотиваційної сфери учнів експериментальних та контрольних класів проводилося невід'ємно від аналізу успішності. Динаміку навчальних досягнень учнів експериментальних та контрольних класів з обраних у ході експерименту навчальних предметів подано діаграмою (рис.2).

Рис. 2. Показники успішності експериментальних та контрольних класів упродовж формувального експерименту

Найбільші зміни спостерігалися в тих учнів контрольних класів, які на початку експерименту характеризувалися низьким рівнем знань. Їх кількість зменшилася на 11,85 % (відповідно на початку та після закінчення формувального експерименту з 29,22 % до 17,37 %). Також слід відзначити, що збільшилася кількість учнів, знання яких відповідали високому рівню. Якщо на початку формувального експерименту таких було 1,30 %, то після його закінчення високого рівня успішності досягли 4,22 % учнів експериментальних класів. Учні контрольних класів не лише не виявили зростання успішності, а й мали тенденцію до її погіршення. Зокрема при зменшенні кількості учнів, які досягали високого (на 1,30 %) та достатнього (на 5,22 %) рівнів на початку дослідження, збільшилися показники середнього та низького рівнів навчальних досягнень після закінчення експерименту.

Аналіз успішності учнів експериментальних та контрольних класів проводився також за показниками середнього балу успішності.

Упровадження дидактичної моделі навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії показало зростання успішності учнів експериментальних класів (табл.1), чого не спостерігалося у контрольних класах.

Таблиця 1. Показники успішності учнів експериментальних (ЕК) та контрольних (КК) класів упродовж 2005-2009 років, (середній бал)

Показники	2005-2006 н. р.	2006-2007 н. р.	2007-2008 н. р.	2008-2009 н. р.
	І семестр	ІІ семестр	І семестр	ІІ семестр	І семестр	ІІ семестр	І семестр	ІІ семестр
ЕК	4,318	4,664	4,585	4,870	4,462	4,627	4,552	4,800
КК	4,220	4,115	4,674	4,398	4,608	4,297	5,133	4,994

Проведений експеримент підтвердив: якісні зміни, що відбулися у навчальній діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії, вказують на правильність та ефективність обраних форм роботи педагогічного колективу з організації навчального процесу в умовах пенітенціарного закладу.

У висновках викладено узагальнені результати дослідження та розкрито основні його положення.

1. Теоретичний аналіз ключових понять дослідження - мотив, мотивація, мотивація навчальної діяльності - показав множинність підходів до їх розуміння у педагогіці.

На ґрунті аналізу наукових джерел розглянуто педагогічні особливості мотивації навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії як характерні, специфічні риси оптимального педагогічного впливу на сукупність спонук, пізнавальних і комунікативних потреб неповнолітніх засуджених на тлі їх загального прагнення до розвитку й досягнень при здобутті ними загальної середньої освіти в умовах виховної колонії як закладу спеціального призначення.

Загальноосвітня школа у виховній колонії здійснює освітню діяльність відповідно до чинного законодавства України в галузі освіти та на основі загально-дидактичних принципів.

2. Аналіз нормативних документів, науково-методичної літератури дозволив виокремити особливості мотивації навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії.

Основу для їх визначення створюють:

– закритість установ кримінально-виконавчої системи, ізоляція неповнолітніх засуджених від суспільства, відсутність постійної співпраці школи та сім'ї;

– соціально-педагогічна занедбаність, відставання в психологічному та інтелектуальному розвитку контингенту учнів школи у виховній колонії;

– соціальна дезадаптація неповнолітніх засуджених, неадекватність самооцінки учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії;

– слабка мотивація навчальної діяльності або її відсутність;

– плинність контингенту учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії.

Це дало змогу виявити такі педагогічні особливості мотивації навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії:

– навчальний процес забезпечено фахово-компетентними та психологічно готовими до роботи в пенітенціарних закладах педагогічними працівниками, у роботі яких переважає орієнтація на вихідні навчальні досягнення учнів;

– постійне вдосконалення матеріально-технічної бази закладу як засобу підвищення якості освіти в умовах виховної колонії;

– організація роботи у виховній колонії здійснюється з урахуванням результатів психолого-педагогічних спостережень і вікових особливостей неповнолітніх;

– у навчальному процесі пенітенціарними педагогами перевага надається розвитку комунікативних здібностей учнів через співпрацю та віру в їхні здібності;

– чітке регламентування повноважень в учнівському колективі та формування в них адекватної самооцінки;

– вибір найбільш ефективних форм, методів, прийомів педагогічного впливу на учнів колонії для оптимального розв'язання навчальних завдань;

– розподіл завдань з урахуванням індивідуальних інтересів та здібностей учнів, урізноманітнення діяльності школярів, стимулювання навчального інтересу, створення ситуацій гри та змагання, багаторазове повторення навчального матеріалу;

– наявність постійного контролю, використання ефективної системи заохочення та стимулювання діяльності окремого учня й усього колективу, обґрунтованість прийомів морального впливу.

3. Педагогічні особливості мотивації навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії дозволили обґрунтувати та розробити дидактичну модель навчання. На підставі понятійного аналізу педагогічних процесів нами запропоновано таке визначення: дидактична модель навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії - це система взаємообумовлених елементів, яка дає змогу визначити пріоритетні завдання, методи й форми навчання в пенітенціарному закладі з метою підвищення якості освіти учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії.

Запропонована дидактична модель побудована з урахуванням змісту освіти, застосуванням особистісно-орієнтованих систем, вибору перспективних освітніх технологій, комп'ютерного забезпечення навчання, діагностичних і стимулюючих форм контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів, піклування про здоров'я дітей.

4. Обґрунтовану та розроблену дидактичну модель навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії експериментально перевірено в типовому пенітенціарному закладі.

За результатами проведення педагогічного експерименту та на підставі статистичної обробки кількісних і якісних показників доведено:

– основу формувального експерименту склала організація навчального процесу із застосуванням дидактичної моделі навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії;

– в експерименті використано стандартні методики вивчення мотивації навчальної діяльності, які не потребують додаткових психолого-педагогічних експертиз;

– обґрунтовано репрезентативність вибірки досліджуваних даних;

– застосовано поділ респондентів за чотирма рівнями навчальних досягнень та мотивації: високим, достатнім, середнім та низьким, - що дозволило об'єктивно характеризувати досягнення учнів.

– за результатами статистичної обробки думок експертів доведено, що для формування мотивації навчальної діяльності учнів найбільш результативними є методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності, методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності, методи контролю.

У ході формувального експерименту методами математичної статистики підтверджено гіпотезу залежності мотивації навчальної діяльності учнів від організації навчального процесу вчителем. Отримано таку динаміку рівнів навчальних досягнень учнів експериментальних класів: задоволення соціальних потреб збільшилося з 47,56 % до 61,86 %; досягли середнього рівня мотиваційної спрямованості 51,54 % учнів проти 31,92 %; адекватність самооцінки зросла з 31,54 % до 71,15 %; середній бал успішності зріс із 4,318 до 4,800. Ці позитивні результати у експериментальних класах досягнуті за рахунок упровадження запропонованої дидактичної моделі навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії та цілеспрямованої педагогічної роботи колективу експериментального закладу.

Результати дослідження свідчать, що поставлені завдання розв'язані, а мета досягнута. Проведене дослідження не претендує на вичерпне вирішення всіх аспектів цієї проблеми та вказує на необхідність удосконалення організації навчання учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії, потребує подальших досліджень.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Харченко Н.Б. Використання учителем потреб і мотивів учнів-підлітків при вивченні ними природничих дисциплін / Н.Б. Харченко // Наукові записки: [зб. наук. ст. Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова] / [укл. П.В. Дмитренко, Л.Л. Макаренко, В.П. Сергієнко]. - 2002. - Вип.48. - С.182-188.

2. Харченко Н. Педагогічні особливості мотивації навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії / Наталія Харченко // Нова педагогічна думка. - 2009. - № 3. - С.47-49.

3. Харченко Н.Б. Потреби і мотиви навчальної діяльності як складова підвищення якості освітнього процесу / Н.Б. Харченко // Матеріали ІХ Міжнар. наук. - практ. конф. ["Проблеми управління якістю підготовки фахівців в умовах інтеграції в міжнародний освітній простір"], (Рівне, 2-3 груд. 2009 р.). - Рівне: Вид-во НУВГП, 2009. - С.459-465. - (Спецвип. № 1: Нова педагогічна думка).

4. Харченко Н.Б. Роль фахових компетенцій у педагогічній діяльності працівників пенітенціарної системи / Н.Б. Харченко // Педагогічний альманах: зб. наук. пр. / редкол.В. В. Кузьменко (голова) та ін. - Херсон: РІПО, 2010. - Випуск 5. - С.227-233.

5. Харченко Н.Б. Формування навчальної мотивації як засіб підвищення якості освітніх послуг / Н.Б. Харченко // Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. - Дод.4. - Т. ІV (16). - К.: Гнозис, 2009. - С.513-518.

Матеріали конференцій

6. Харченко Н.Б. Використання вчителем у навчально-виховній діяльності психологічних особливостей розвитку підлітків / Н.Б. Харченко // Теорія і практика особистісно-орієнтованої освіти: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 8-10 квітня 2003 р. - Ч.2. - К.; Запоріжжя: Просвіта, 2003. - С.71-77.

7. Харченко Н.Б. Використання методів психологічного дослідження учнівського колективу в роботі вчителя / Н.Б. Харченко // Взаємозв'язок психолого-педагогічної науки і шкільної практики як фактор вдосконалення педагогічної діяльності: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 23-24.04.1998. - Рівне: РІПКПК, 1998. - С.171-173.

8. Харченко Н.Б. Використання методу експертного опитування як основи формування стратегії мотивації навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи в умовах виховної колонії / Н.Б. Харченко // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ: зб. наук. пр. - Ч. ІІ. - Рівне, 2008. - Вип. VІІ. - С.318-324.

Інші видання

9. Харченко Н.Б. Дидактична модель навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії: методичний посібник для працівників пенітенціарних установ, учителів, студентів ВНЗ / Наталія Борисівна Харченко. - Рівне: МЕГУ, ТЕТІС, 2010. - 30 с.

10. Харченко Н.Б. Мотивація навчальної діяльності учнів у виховній колонії: методичний посібник для працівників пенітенціарних установ, учителів, студентів ВНЗ / Наталія Борисівна Харченко. - Рівне: МЕГУ, ТЕТІС, 2010. - 32 с.

11. Харченко Н.Б. Особливості мотивації навчальної діяльності неповнолітніх засуджених / Н.Б. Харченко // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія / за ред. С.Д. Максименка. - К.; Кіровоград: ДП "Інформаційно-аналітичне агентство", 2009. - Том.Х. - Вип.14. - 557 с.

12. Харченко Н.Б. Психолого-педагогічні особливості навчально-виховної діяльності учнів підліткового віку / Н.Б. Харченко // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі: зб. наукових праць. - Рівне: Волинські обереги, 2002. - С.145-149.

Анотація

Харченко Н.Б. Педагогічні особливості мотивації навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.09 - теорія навчання. - Криворізький державний педагогічний університет, Кривий Ріг, 2010.

Дисертація присвячена проблемі підвищення якості освіти учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії.

Здійснено аналіз основних понять: "мотивація навчальної діяльності", "педагогічні особливості мотивації", "дидактична модель навчання". Установлено педагогічні особливості мотивації навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії.

Удосконалено організацію навчального процесу в умовах виховної колонії залежно від вікових закономірностей розвитку та умов тримання неповнолітніх засуджених. Розроблено дидактичну модель навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії. Визначено науково-методичні та організаційні чинники зростання мотивації навчальної діяльності учнів у виховній колонії.

Експериментально перевірено дієвість запропонованої дидактичної моделі. Показано оптимальні для віку та умов навчання зміст, форми й методи пізнавальної діяльності неповнолітніх засуджених.

Аналіз результатів експерименту довів, що найбільшого впливу на показники навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії має мотивація навчальної діяльності.

Ключові слова: навчальна діяльність учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії, мотивація навчальної діяльності, неповнолітні засуджені, педагогічні особливості мотивації, якість освіти у виховній колонії, дидактична модель навчання.

Размещено на Allbest.ru

...