Підготовка курсантів вищих навчальних закладів МВС України до роботи з попередження насильства в сім’ї

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Зміни, що відбуваються у політичному, соціально-економічному та культурному житті українського суспільства, висувають нові вимоги до професійної підготовки працівників ОВС, зокрема підготовки майбутніх правоохоронців до роботи з попередження насильства в сім'ї.

За сучасних умов проблема насильства в сім'ї є актуальною, тому досліджується у різних науках, а саме: філософії, соціології, психології, кримінології, але недостатньо висвітлена в педагогіці. Фундаментальні основи теорій насильства вивчали філософи Д. Галтунг, В. Остроухов, В. Фуркало, О. Шпенглер; насильство як загальносоціальне явище досліджували соціологи О. Бойко, В. Губін, А. Огурцов, Т. Шипунова; особливостям жінок і дітей, які постраждали від насильства в сім'ї, корекції їхніх станів приділяли увагу психологи О. Кочемировська, О. Савчук, О. Шинкаренко, діяльність дільничних інспекторів міліції з профілактики насильства в сім'ї розкривав В. Боднар; соціально-педагогічні умови й педагогічні засади виявлення та подолання насильства у підлітковому середовищі досліджували соціальні педагоги В. Ролінський, І. Хозраткулова, сучасні технології в роботі з сім'єю з проблем насильства розглядали педагоги О. Азарова, Є. Гребенкін, Л. Міщик, І. Трубавіна, В. Тюріна; правові аспекти проблеми насильства в сім'ї вивчали юристи Н. Машинська, В. Шахов.

Аналіз дисертаційних досліджень підтверджує зростаючий інтерес до висвітлення аспектів підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України до різних видів професійної діяльності й, зокрема, професійно-педагогічної роботи з сім'ями (Ф. Думко), роботи в міжнародних правоохоронних організаціях (Л. Дягілєва), професійних дій у нетипових ситуаціях оперативно-службової діяльності (С. Яворський). Процес формування особистості майбутнього правоохоронця досліджували В. Д'яченко (формування професійної усталеності курсантів), М. Ісаєнко (формування комунікативних умінь), Н. Могілевська (формування естетичного ставлення до людини), О. Косаревська (формування професійної правової свідомості). Але в педагогіці не приділялось достатньої уваги проблемі підготовки фахівців правоохоронної сфери до профілактики правопорушень, зокрема до роботи з попередження насильства в сім'ї.

На необхідність проведення правоохоронцями роботи з попередження насильства в сім'ї вказано у законодавчих та нормативно-правових актах, що регламентують діяльність працівників міліції щодо попередження правопорушень. Основу їх складає Конституція України, що є тією юридичною базою, норми якої визначають, гарантують охорону, захист прав, свобод, інтересів сім'ї та людини; Законом України «Про попередження насильства в сім'ї» встановлено повноваження служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції в справах неповнолітніх; Законом України «Про міліцію» визначено функції та зобов'язання правоохоронців. Однак, не зважаючи на те, що одним із напрямків діяльності працівників міліції є профілактика правопорушень, зокрема й попередження насильства в сім'ї, цілеспрямована підготовка правоохоронців до цієї роботи досі не здійснюється. Отже, виникає низка суперечностей між існуванням проблеми насильства в сім'ї, професійними обов'язками правоохоронців до попередження цього явища та відсутністю цілеспрямованої підготовки у вищих навчальних закладах МВС України; між необхідністю здійснення підготовки курсантів до профілактики насильства в сім'ї та відсутністю навчально-методичного забезпечення відповідної підготовки.

Таким чином, актуальність означеної проблеми, її недостатня дослідженість у професійній освіті та наявність суперечностей зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - «Підготовка курсантів вищих навчальних закладів МВС України до роботи з попередження насильства в сім'ї».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до Наказу МВС України №755 від 05.07.2004 р. «Про пріоритетні напрями наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність ОВС, на період 2004-2009 років»; концепції наукової діяльності Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 роки, а також обумовлено набранням чинності Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» від 15.12.2001 р. Автором досліджувався аспект підготовки правоохоронних кадрів до профілактики правопорушень, зокрема попередження насильства в сім'ї. Тему дисертації затверджено Вченою радою Національного університету внутрішніх справ (протокол №2 від 22.02.2003 року) та погоджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень АПН у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №4 від 22.04.2003 року).

Мета дослідження - формування у курсантів готовності до роботи з попередження насильства в сім'ї як результату їхньої професійно-педагогічної підготовки.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми насильства в сім'ї, його попередження в педагогічній теорії та практиці правоохоронних органів.

2. Визначити сутність та зміст професійної підготовки курсантів ВНЗ МВС України до роботи з попередження насильства в сім'ї.

3. Обґрунтувати та розробити педагогічну технологію підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї, її теоретичну модель.

4. Визначити критерії, показники та виявити рівні готовності курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї.

5. Експериментально перевірити ефективність застосування розробленої педагогічної технології підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка курсантів вищих навчальних закладів МВС України.

Предмет дослідження - підготовка курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї в навчально-виховному процесі.

Методологічними основами дослідження стали філософські положення про соціальну природу особистості; соціальну детермінованість і творчу сутність особистості як суб'єкта соціально-історичного розвитку; концептуальні положення теорії пізнання про системно організовану професійну діяльність; положення про взаємозв'язок теорії та практики, роль діяльності в розвитку особистості; закономірності формування особистості та її всебічний розвиток.

Теоретичними основами дослідження є наукові теорії педагогіки вищої школи та професійної освіти (А. Алексюк, С. Архангельський, О. Глузман, С. Гончаренко, З. Курлянд, Н. Нічкало, О. Пєхота, О. Цокур), праці вчених з філософії освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень), філософські та соціально-педагогічні концепції сучасної сім'ї та сімейного виховання (Л. Міщик, І. Трубавіна), юридичні та правоохоронні теорії підготовки працівників органів внутрішніх справ (Б. Бовін, В. Васильєв, І. Голосніченко, А. Лігоцький, П. Юхновець), положення, висновки теорій пізнання та діяльності (Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн), принципи системного підходу до процесу навчально-пізнавальної діяльності та її структурних компонентів (М. Каган, Е. Юдін), ідеї щодо організації випереджаючої пізнавальної діяльності за допомогою пізнавальних завдань (С. Лисенкова, М. Пісоцька, В. Тюріна), принципів побудови системи пізнавальних задач (І. Лернер, М. Скаткін), а також праці педагогів, психологів, соціологів, юристів з питань насильства та його профілактики.

Поставлені дослідницькі завдання зумовили використання таких методів дослідження: теоретичні: аналіз, синтез - для узагальнення теоретичних підходів до проблеми попередження насильства в сім'ї; систематизація, конкретизація та обґрунтування змісту і технології професійно-педагогічної підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї; моделювання - для розробки моделі педагогічної технології; порівняння - для встановлення причинно-наслідкових зв'язків та залежностей; емпіричні: діагностичні методи (опитування (анкетування), тестування, бесіда) - для діагностики стану розробленості проблеми, що вивчається, та рівня обізнаності досліджуваних з цієї проблеми; обсерваційні (спостереження, самоспостереження, самооцінка) - для виявлення рівня сформованості якостей особистості та готовності правоохоронців до здійснення роботи з попередження насильства в сім'ї; експериментальні: констатувальний експеримент - для визначення початкового рівня готовності курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї, формувальний експеримент - для перевірки ефективності розробленої педагогічної технології; аналіз експериментальних даних; метод математичної статистики - для з'ясування кількісних та якісних характеристик одержаних результатів.

Експериментальна база та етапи дослідження. Експериментальне дослідження проводилося на базі Харківського національного університету внутрішніх справ у три етапи (2002-2008 рр.). У дослідженні на констатувальному етапі експерименту було задіяно 563 дільничних інспекторів міліції м. Харкова та Харківської області, 406 курсантів Харківського національного університету внутрішніх справ, а також 577 учнів 10-х, 11-х класів загальноосвітніх шкіл №№38, 61, 145 м. Харкова. У формувальному експерименті взяли участь 193 курсанти Харківського національного університету внутрішніх справ.

На першому - пошуково-констатувальному етапі (2002-2003 рр.) - вивчено стан дослідженості проблеми у філософській, психологічній, педагогічній, соціологічній та юридичній літературі; виявлено рівень обізнаності учнів 10-х, 11-х класів загальноосвітніх шкіл м. Харкова з проблеми насильства в сім'ї; визначено та проаналізовано стан готовності правоохоронців, зокрема дільничних інспекторів міліції м. Харкова та Харківської області, до роботи з попередження насильства в сім'ї; здійснено діагностику рівня готовності курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї; обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до розв'язання проблеми профілактики насильства в сім'ї; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, етапи експериментальної роботи; теоретично обґрунтовано та розроблено модель педагогічної технології підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї.

На другому - формувальному етапі (2004-2006 рр.) - на основі аналізу одержаних результатів здійснено педагогічний експеримент, а саме: впроваджено педагогічну технологію підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї; включено у навчально-виховний процес спецкурс «Професійно-педагогічна підготовка до роботи з попередження насильства в сім'ї», написання курсантами курсових, бакалаврських та дипломних робіт з означеної тематики; використано комплекс задач та завдань професійної спрямованості; проведено перевірку ефективності розробленої педагогічної технології підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України до роботи з попередження насильства в сім'ї; узагальнено й проаналізовано експериментальні дані.

На третьому - узагальнюючому етапі (2007-2008 рр.) - здійснено повний аналіз одержаних у процесі дослідження матеріалів; упроваджено результати дослідження, педагогічну технологію та спецкурс «Професійно-педагогічна підготовка до роботи з попередження насильства в сім'ї» у навчально-виховний процес Харківського національного університету внутрішніх справ, Сумського юридичного факультету Харківського національного університету внутрішніх справ, Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ, загальноосвітніх шкіл №№38, 61, 145 м. Харкова, у діяльність кризового центру для жінок «Надія» при Харківському міському жіночому фонді; завершено роботу над дослідженням та оформлено його у вигляді дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше розкрито сутність та зміст професійної підготовки курсантів ВНЗ МВС України до роботи з попередження насильства в сім'ї; теоретично обґрунтовано педагогічну технологію підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї; розроблено структуру готовності курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї, визначено критерії, показники й охарактеризовано рівні готовності курсантів до цього виду роботи; обґрунтовано навчально-методичний комплекс щодо підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї; уточнено сутність понять «насильство в сім'ї», «попередження насильства в сім'ї», «підготовка курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї», «готовність до роботи з попередження насильства в сім'ї»; подальшого розвитку набули зміст поняття «попередження насильства в сім'ї» та зміст підготовки правоохоронців до профілактики правопорушень, зокрема до роботи з попередження насильства в сім'ї.

Практичне значення одержаних результатів: експериментально перевірено та впроваджено у процес підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України педагогічну технологію, що забезпечує ефективне формування готовності курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї; розроблено та використано у навчально-виховному процесі комплекс ситуацій та завдань професійної спрямованості, що можуть бути застосовані як у практиці вищих навчальних закладів МВС України, так і в правоохоронній діяльності працівників ОВС; доповнено зміст навчальних дисциплін «Педагогіка», «Вікова психологія», «Психологія девіантної поведінки», « Кримінологія та профілактика правопорушень»; впроваджено спецкурс «Професійно-педагогічна підготовка до роботи з попередження насильства в сім'ї», тренінгові заняття, завдання навчальної практики, теми курсових, бакалаврських та дипломних робіт.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ (акт про впровадження №2/149 від 27.09.2007 р.), Сумського юридичного факультету Національного університету внутрішніх справ (акт про впровадження №10 від 15.01.2007 р.), Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ (акт про впровадження №2370 від 02.09.2008 р.), загальноосвітніх шкіл №38 (довідка за №82 від 28.02.2008 р.), №61 (довідка за №39 від 28.02.2008 р.), №145 (довідка за №58 від 13.03.2008 р.) м. Харкова та у діяльність кризового центру для жінок «Надія» при Харківському міському жіночому фонді (акт про впровадження №18 від 25.05.2006 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження знайшли відображення у змісті навчальних дисциплін: «Психологія сім'ї», «Педагогіка», «Конфліктологія», «Соціологія конфлікту», «Практикум із соціальної роботи в ОВС», «Організація зв'язків з громадськістю», а також висвітлено у наукових публікаціях автора і доповідях на міжнародній науково-практичній конференції: «Проблемы борьбы с преступностью и подготовки кадров для органов внутренних дел Республики Беларусь» (Мінськ, 2008) і всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми будівництва та розвитку внутрішніх військ МВС України» (Харків, 2003), «Психолого-педагогічна складова підготовки працівників системи МВС» (Харків, 2008).

Публікації. Результати дослідження відображено у 12 одноосібних публікаціях, з них: 8 - у наукових фахових виданнях, 3 - у збірниках матеріалів конференцій, 1 - навчально-методичний комплекс.

Структура дисертації складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків та списку використаних джерел. Основний зміст дисертації викладено на 185 сторінках. Робота містить 5 рисунків та 37 таблиць. Список використаних джерел включає 251 найменування, з них 20 - іноземною мовою.

Основний зміст дисертації

професійний курсант педагогічний навчання

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи наукового пошуку, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; наведено дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - «Загальнотеоретичні та правові засади підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС до роботи з попередження насильства в сім'ї» - здійснено всебічний огляд літератури з проблеми дослідження; розглянуто сутність, причини та наслідки насильства в сім'ї; уточнено, що профілактика правопорушень, у тому числі й насильства в сім'ї, є одним із напрямків професійної діяльності працівника міліції; розкрито сутність та зміст професійно-педагогічної підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї, яку розуміємо як спеціально організований процес навчання (викладання й учіння), спрямований на формування необхідних знань, умінь, навичок, що дозволяють виконувати визначений вид роботи, а також на формування професійно-важливих якостей особистості правоохоронця. Зміст підготовки ґрунтувався на нормативно - законодавчій базі МВС України (Закони України «Про міліцію», «Про попередження насильства в сім'ї», Інструкція щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім'ї та молоді, служб у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей, молоді та органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї), де визначено функції та службові обов'язки правоохоронців щодо профілактики насильства в сім'ї. У процесі теоретичного дослідження розкрито сутність та зміст понять «насильство в сім'ї», «робота з попередження насильства в сім'ї» у контексті професійної діяльності працівників правоохоронних органів. Розглянуто поняття «готовність до роботи з попередження насильства в сім'ї», яке визначено нами як цілісне, складне особистісне утворення, інтегративна якість особистості, що забезпечує високі результати взаємодії міліції з населенням і включає професійно-педагогічні погляди, переконання, професійні знання, вміння, навички, прагнення працювати з членами сім'ї в сучасних умовах, педагогічну та правову культуру правоохоронця; виявлено структуру готовності до цієї роботи, на її основі визначено критерії, показники, рівні сформованості готовності курсантів; розроблено, теоретично обґрунтовано модель педагогічної технології підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї.

Аналіз літератури та дисертаційних досліджень засвідчив, що проблема підготовки працівників органів внутрішніх справ до роботи з попередження насильства в сім'ї не була предметом спеціальних досліджень науковців. Тому відсутній системний підхід до її розгляду, не визначено, які професійно-важливі знання, вміння, навички та якості особистості мають бути сформовані у курсантів для ефективного здійснення такої роботи.

При моделюванні педагогічної технології підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї використано ідеї, що наведено у працях науковців В. Беспалько, М. Кларіна, Г. Селевка, О. Пєхоти, В. Тюріної. Складовими педагогічної технології підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї є: мета, завдання, принципи, підходи, форми реалізації, методи та прийоми навчання і виховання особистості курсанта, структурні компоненти готовності курсантів, зміст підготовки, етапи, педагогічні умови її реалізації, критерії, показники та рівні сформованості готовності курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї, а також результат, до якого необхідно прагнути у процесі здійснення їхньої професійної підготовки.

Розроблена педагогічна технологія передбачала три етапи реалізації: констатувальний, на якому відбувалося визначення початкового рівня сформованості готовності курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї через розв'язання ними завдань професійної спрямованості та подальшого конструювання моделі підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї, розроблялася відповідна педагогічна технологія; формувальний етап включав реалізацію запропонованої педагогічної технології з метою формування готовності курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї; здійснювалося оновлення змісту навчальних дисциплін, упровадження спецкурсу, тренінгових занять, завдань навчальної практики, тематики курсових, бакалаврських та дипломних робіт; практично-виконавчий етап передбачав кінцеве визначення рівня сформованості готовності курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї, контроль та корекцію результатів підготовки.

Згідно з розробленою педагогічною технологією зміст підготовки курсантів уключав систему професійних знань, умінь, навичок, професійну мотивацію, формування та розвиток професійно-значущих якостей особистості. Він спрямований на формування чотирьох взаємопов'язаних компонентів: мотиваційного (адекватної професійної мотивації), гностичного (теоретичних, методологічних, методичних знань про проблему насильства в сім'ї та заходи його попередження), операційно-діяльнісного (інтелектуальних, виховних, організаційних, проектувально-прогностичних, комунікативних умінь та навичок ефективного здійснення роботи з попередження насильства в сім'ї) та комунікативного (сформованістю комунікативних умінь, навичок та якостей особистості). За кожним із компонентів готовності визначено й охарактеризовано чотири рівні: нульовий, низький, середній, високий. Обґрунтовано такі педагогічні умови реалізації педагогічної технології підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї: включення курсантів у самостійну й активну пізнавальну діяльність; застосування різних методів та форм організації навчально-виховного процесу курсантів; розробка навчально-методичного забезпечення їхньої підготовки.

У другому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності педагогічної технології підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї» - висвітлено етапи та зміст експериментальної роботи; реалізовано педагогічну технологію підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї; проаналізовано результати експериментального дослідження та зроблено відповідні висновки.

Результати анкетування, що застосовувалось на першому - констатувальному - етапі дослідження для визначення загального рівня інформованості опитуваних щодо проблеми насильства в сім'ї, адекватного розуміння ними явища насильства в сім'ї, його негативних наслідків та заходів його попередження, засвідчили низьку інформованість, нечітке уявлення учнями-старшокласниками сутності проблеми та відсутність знань про заходи попередження насильства в сім'ї. Такий стан визначив необхідність проведення цілеспрямованої інформаційно-педагогічної роботи з підвищення рівня обізнаності учнів щодо означеної проблеми, навчання ненасильницькій взаємодії між членами сім'ї, вироблення правильної позиції як батьків відносно своїх дітей, так і дітей (учнів) як майбутніх батьків.

Аналіз результатів анкетування, проведеного серед правоохоронців, дозволив зробити висновок про те, що загальний рівень обізнаності як курсантів, так і дільничних інспекторів міліції є недостатнім для здійснення ними профілактики насильства в сім'ї. Для подальшого експерименту було обрано контрольною групою (К) - 103 курсанти-соціологів, експериментальною групою №1 (Е₁) - 77 курсантів-психологів, експериментальною групою №2 (Е₂) - 116 курсантів факультету громадської безпеки.

Для визначення сформованості мотиваційного компоненту готовності курсантів застосовувалася тестова методика «Вивчення професійної мотивації», запропонована Д. Кобзіним, А. Москаленко, А. Стародубцевим. Для визначення сформованості гностичного та змістовно-операційного компонентів готовності курсантів розроблено завдання контрольної роботи, яка мала 2 варіанти: перший - спрямований на визначення рівня сформованості знань курсантів (гностичний компонент готовності), другий - на визначення сформованості їхньої готовності до розв'язання професійно-орієнтованих завдань (операційно-діяльнісний компонент). Визначення комунікативного компоненту відбувалося за допомогою тестової методики «КОС - 2». Констатувальний зріз дозволив визначити початковий рівень сформованості зазначених компонентів готовності курсантів ХНУВС до роботи з попередження насильства в сім'ї як недостатній для ефективного здійснення визначеної роботи, оскільки сформованість усіх компонентів готовності, крім мотиваційного, є переважно на низькому рівні. Його результати довели, що традиційні цілі, зміст, форми навчання дисциплін професійної спрямованості не можуть сформувати високий рівень готовності правоохоронців до роботи з попередження насильства в сім'ї.

Метою другого - формувального - етапу дослідження було впровадження педагогічної технології підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї, що забезпечує формування їхньої готовності до майбутньої професійної діяльності, зокрема до ефективного здійснення профілактики насильства в сім'ї. На цьому етапі дослідження розв'язувалися такі завдання: здійснити раціональний та науково обґрунтований відбір інформації для її включення у навчальні курси з дисциплін «Педагогіка», «Вікова психологія», «Психологія девіантної поведінки», «Кримінологія та профілактика правопорушень»; організувати навчання курсантів згідно з оновленими навчальними програмами; розробити та впровадити програму спецкурсу «Професійно-педагогічна підготовка до роботи з попередження насильства в сім'ї», тренінгових занять та завдань навчальної практики, тематику написання курсових, бакалаврських та дипломних робіт; проаналізувати результати сформованості готовності курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї. У процесі підготовки курсантів обрано різні методи навчання (пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний) та форми їх реалізації (різні типи лекцій; семінарські і практичні заняття; рольові та ділові ігри; тренінгові вправи; навчальна практика). Після проведення спецкурсу, тренінгових занять та навчальної практики застосовувалися проміжні педагогічні зрізи, що дозволяли відстежувати динаміку набуття й засвоєння знань курсантами, оволодіння практичними вміннями; контролювати хід експерименту, а також довели відповідність організації навчання, вибору педагогічної технології цілям та завданням дослідження.

На третьому - практично-виконавчому - етапі здійснено підсумковий контрольний зріз, у межах якого проводилося: 1) повторне визначення сформованості компонентів готовності за допомогою тестових методик «Визначення професійної мотивації», «КОС - 2», розв'язання завдань контрольної роботи, анкетування; 2) проведення курсантами експериментальних груп профілактики насильства в сім'ї серед учнів-старшокласників.

За результатами контрольного зрізу встановлено значне підвищення в експериментальних групах кількості курсантів з середнім та високим рівнем сформованості готовності, особливо у групі Е₂ (див. табл. 1, с. 12); курсанти групи Е₂ профілактичну роботу виконували краще за курсантів групи Е₁ (про що засвідчили показники учнів шкіл), оскільки вони здійснювали таку роботу під час навчальної практики. Це забезпечило більш високе відпрацювання вмінь та навичок і є необхідною умовою під час підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї.

Порівняльний аналіз початкових та кінцевих результатів за сформованістю мотиваційного, гностичного, змістовно-операційного та комунікативного компонентів готовності курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї засвідчив позитивну динаміку сформованості рівня готовності курсантів серед усіх досліджуваних груп, але найсуттєвіші зміни зафіксовано у результатах курсантів групи Е₂.

Динаміка сформованості готовності курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї за компонентами готовності на початку та в кінці експерименту (у%)

Так, приріст на високому рівні сформованості мотиваційного компоненту складає 37,9% проти 35,0% у групі Е₁ та 4,9% у групі К; приріст на високому рівні сформованості гностичного компоненту - 57,7% проти 40,3% у групі Е₁ та 4,8% у групі К; приріст на високому рівні сформованості змістовно-операційного компоненту складає 46,5% проти 29,9% у групі Е₁ та 2,9% у групі К; приріст на високому рівні сформованості комунікативного компоненту - 31,0% проти 18,1% у групі Е₁ та 4,8% у групі К.

На відміну від експериментальних груп у контрольній - лише 50,5% курсантів показали середній рівень сформованості мотиваційного компоненту готовності, інші компоненти сформовані у них на низькому рівні, що є недостатнім для здійснення ефективної роботи з попередження насильства в сім'ї. Оскільки значно більша частина курсантів експериментальних груп тепер має середній та високий рівні сформованості означених компонентів готовності, то можемо стверджувати, що курсанти цих груп мають загальну готовність до здійснення роботи з попередження насильства в сім'ї.

Формувальний експеримент засвідчив ефективність розробленої та впровадженої педагогічної технології підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї, а також обґрунтованих на теоретичному рівні педагогічних умов реалізації педагогічної технології підготовки курсантів до означеного виду роботи, дозволив зробити висновок про доцільність і можливість їх практичної реалізації у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів МВС України.

Загальні результати дослідження подано у висновках, основні з них такі:

1. Криміногенна ситуація, що пов'язана з насильством у сім'ї, залишається в Україні одним із найбільш небезпечних за своїми наслідками соціальних лих, а заходи, що вживаються з боку держави для її стабілізації, бажаного результату поки-що не дають. Насильство в сім'ї є однією з найгостріших та розповсюджених проблем сучасності. Її актуальність обумовлена зростанням прояву різних видів насильства в сім'ях: психологічного, фізичного, сексуального, економічного. Це вимагає нових підходів до її розв'язання, одним із яких є підготовка відповідних правоохоронних кадрів.

Оскільки означена проблема має соціальний, психологічний, педагогічний аспекти, до її розв'язання залучаються психологи та соціальні педагоги, які одержують спеціальну підготовку. Але проблема насильства в сім'ї має ще й правовий аспект, який визначає діяльність працівників ОВС щодо розв'язання цієї проблеми. Законодавча база України та чинні нормативно-правові документи розкривають зміст, функції та службові обов'язки правоохоронців щодо здійснення профілактики насильства в сім'ї. Однак у змісті професійної підготовки працівників ОВС відсутні навчальні дисципліни та курси, що формували б відповідні знання щодо сутності проблеми насильства в сім'ї, заходів його попередження, практичні вміння та навички здійснення відповідної роботи. Сучасний зміст професійної підготовки майбутніх правоохоронців значною мірою має правовий, каральний характер і не містить тих спеціальних педагогічних знань, що дозволяють ефективно здійснювати профілактику насильства в сім'ї. Специфіка ж роботи міліції щодо попередження насильства в сім'ї, крім каральної, вимагає здійснення професійно-педагогічної функції, а, отже, і професійно-педагогічної підготовки майбутніх працівників ОВС. Спеціально організована така підготовка дозволить сформувати у курсантів необхідні знання, вміння й навички застосування профілактичної функції для попередження насильства в сім'ї, що у результаті дозволить підвищити загальний рівень правової грамотності населення та знизити рівень застосування насильства в сім'ях.

2. Виявлено, що існує мало досліджень з проблеми насильства в сім'ї, заходів його попередження в педагогічній теорії та практиці правоохоронних органів; недостатньо здійснюється цілеспрямований виховний процес, орієнтований на запобігання насильству в сім'ях; навчально-виховний процес курсантів недостатньо відповідає вимогам сучасності як з точки зору змісту навчання, так і технологій та засобів навчання, що застосовуються.

3. Установлено, що означена проблема, крім соціального, психологічного, педагогічного аспектів, має ще й правовий аспект, тому для її розв'язання потрібне правове поле та комплексний підхід. Чинні закони України «Про попередження насильства в сім'ї», «Про міліцію» та інші нормативно-правові акти визначили правові та професійно-педагогічні засади здійснення підготовки працівників органів внутрішніх справ до профілактичної роботи з сім'єю. Визначено, що сутність, зміст підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України до роботи з попередження насильства в сім'ї мають бути спрямовані на формування мотиваційного, гностичного, змістовно-операційного та комунікативного компонентів готовності майбутніх правоохоронців до виконання означеної роботи, яка потребує від них уміння здійснювати первинну (просвітницько-виховна робота), вторинну (робота з особою, що чинить насильство та робота з жертвою насильства) та третинну (заходи щодо зупинення вже розпочатого насильства) профілактику насильства в сім'ї. Змістом підготовки є система професійних юридичних та психолого-педагогічних знань, умінь, навичок; професійна мотивація; формування та розвиток професійно-значущих якостей особистості правоохоронця.

4. Обґрунтовано та розроблено педагогічну технологію підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї, її теоретичну модель, що включає мету, завдання, підходи, структурні компоненти готовності курсантів, принципи, зміст підготовки, організаційні форми, методи та прийоми навчання і виховання особистості майбутнього правоохоронця, етапи реалізації розробленої педагогічної технології. Визначено, що дотримання таких педагогічних умов як: включення у самостійну й активну пізнавальну діяльність; застосування різних методів та форм організації навчально-виховного процесу курсантів; розробка навчально-методичного забезпечення їхньої підготовки дозволяє реалізувати підготовку майбутніх правоохоронців до роботи з попередження насильства в сім'ї. Педагогічна технологія підготовки курсантів припускала: здійснення раціонального та науково обґрунтованого відбору інформації для оновлення змісту певних навчальних дисциплін відповідними темами, організацію навчання курсантів згідно з оновленими навчальними програмами; введення спецкурсу «Професійно-педагогічна підготовка до роботи з попередження насильства в сім'ї»; розробку та впровадження тренінгових занять, завдань навчальної практики, написання курсових, бакалаврських та дипломних робіт. Результатом такої підготовки є готовність майбутніх правоохоронців до роботи з попередження насильства в сім'ї, яка визначається єдністю складових компонентів: мотиваційного (що забезпечує формування у курсантів адекватного типу професійної мотивації), гностичного (що визначає необхідну систему відповідних знань), операційно-діяльнісного (що забезпечує формування вмінь і навичок здійснення профілактики насильства в сім'ї), комунікативного (що формує комунікативні вміння, навички та якості особистості курсантів).

5. Обґрунтовано та виділено критерії, показники і рівні готовності, що дозволяють визначити ефективність застосування педагогічної технології підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї. Критеріями сформованості мотиваційної готовності правоохоронців до роботи з попередження насильства в сім'ї визначено сформованість адекватного типу професійної мотивації; гностичної готовності - сформованість теоретичних, методологічних, методичних знань про проблему насильства в сім'ї та заходи його попередження; операційно-діяльнісної - інтелектуальних, виховних, проектувально-прогностичних, організаційних, комунікативних умінь, перенос, застосування знань та вмінь на практиці; комунікативної готовності - сформованість комунікативних та організаторських якостей особистості. За кожним компонентом готовності визначено чотири рівні сформованості готовності: нульовий, низький, середній, високий.

6. Установлено, що в умовах традиційно організованої професійної підготовки готовність майбутніх правоохоронців до роботи з попередження насильства в сім'ї має невисокі показники. До початку експерименту курсанти контрольної та експериментальних груп мали переважно низький рівень сформованості визначених компонентів готовності, за винятком того, що у групах Е₁ та К переважав середній рівень сформованості мотиваційного компоненту, а у групі Е₂ - нульовий рівень сформованості операційно-діяльнісного компоненту. Після впровадження педагогічної технології підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї показники сформованості готовності майбутніх правоохоронців в експериментальних групах суттєво покращились, зокрема, відбувся значний приріст на середньому та високому рівнях сформованості кожного компоненту, чого не відбулося в контрольній групі.

Експериментально доведено необхідність введення спецкурсу «Професійно-педагогічна підготовка до роботи з попередження насильства в сім'ї». Обґрунтовано доцільність застосування у процесі підготовки курсантів традиційних методів навчання у комплексі з методами проблемного викладання та активного навчання (тренінг, ділові та рольові ігри). Ефективними формами підготовки майбутніх правоохоронців до роботи з попередження насильства в сім'ї визначено лекції-конференції, лекції-діалоги, проблемно-моделюючі лекції, семінари-конференції, практичні й тренінгові заняття, навчальну практику, самостійну роботу курсантів, курсові, бакалаврські та дипломні роботи.

Кількісний та якісний аналіз результатів дослідження, що одержані при проведенні педагогічних зрізів, підтвердили ефективність застосування розробленої педагогічної технології підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї, що дозволила підвищити у майбутніх правоохоронців визначені компоненти готовності, зробити висновок про доцільність і можливість її практичної реалізації у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів МВС України.

7. Проведене дослідження не вичерпує висвітлення всіх аспектів означеної проблеми. Подальше дослідження щодо підготовки курсантів можливе за такими напрямками: розробка та обгрунтування діагностики сформованих практичних навичок щодо роботи з попередження насильства в сім'ї; обгрунтування та вдосконалення післядипломної професійної підготовки дільничних інспекторів міліції та працівників кримінальної міліції у справах неповнолітніх.

Основні положення дисертаційного дослідження викладено в таких публікаціях автора

1. Бойко С.М. Насильство в сім'ї, його види та причини / С.М. Бойко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. праць. - Київ-Запоріжжя. - 2002. - Вип. 24. - С. 376-380.

2. Бойко С.М. Соціально-педагогічні аспекти сімейного насильства / С.М. Бойко // Соціально-педагогічні аспекти професійного навчання: зб. наук. праць. - К.: Науковий світ, 2002. - С. 128-132.

3. Бойко С.М. Профілактика сімейного насильства як складова діяльності дільничного інспектора міліції / С.М. Бойко // Наукові записки кафедри педагогіки: зб. наук. праць. - Х.: Харків. нац. ун-т, 2002. - С. 25-31.

4. Бойко С.М. Вплив насильства в сім'ї на формування асоціальних форм поведінки дітей / С.М. Бойко // Освітні аспекти мистецтвознавства та професійної педагогічної діяльності: зб. наук. праць. - К.: Науковий світ, 2002. - С. 170-174.

5. Бойко С.М. Формування у курсантів готовності до профілактики сімейного насильства як складової їхнього професіоналізму засобами тренінгу / С.М. Бойко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: Педагогіка і психологія. Вип. 11. Ч. 1. - Ялта: РВВ КГУ, 2006. - С. 54-60.

6. Бойко С.М. Формування готовності курсантів ХНУВС до роботи з попередження насильства в сім'ї / С.М. Бойко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. - 2007. - №5. - С. 10-13.

7. Бойко С.М. Виробнича практика як спосіб формування готовності курсантів до роботи з попередження насильства в сім'ї / С.М. Бойко // Наук. вісн. Чернів. ун-ту: зб. наук. праць. - Чернівці: Рута, 2008. - Вип. 393: Педагогіка та психологія. - С. 3-7.

8. Бойко С.М. Розуміння курсантами ХНУВС проблеми сімейного насильства та профілактики цього явища / С.М. Бойко // Вісник «Проблеми освіти» Спецвипуск. - К., 2006. - С. 100-107.

9. Бойко С.М. Підготовка курсантів НУВС до профілактики сімейного насильства / С.М. Бойко // Актуальні проблеми будівництва та розвитку внутрішніх військ МВС України: наук.-практ. конф., 25-26 лют. 2003 р.: тези допов. - Х., 2003. - С. 189.

10. Бойко С.Н. Работа по предупреждению насилия в семье как составляющая часть деятельности работников милиции / С.Н. Бойко // Проблемы борьбы с преступностью и подготовки кадров для органов внутренних дел Республики Беларусь: междун. науч.-практ. конф., 25 янв. 2008 г.: тезисы докл. - Минск: Акад. МВД Респ. Беларусь, 2008. - С. 111-113.

11. Бойко С.М. Щодо проблеми попередження насильства в сім'ї правоохоронцями України / С.М. Бойко // Психолого-педагогічна складова підготовки працівників системи МВС: наук.-практ. конф., 18 квітня 2008 р. - Х.: ХНУВС, 2008. - С. 30-33.

12. Професійно-педагогічна підготовка до роботи з попередження насильства в сім'ї: навч.-метод. комплекс / [розроб.: С.М. Бойко]. - Х.: ХНУВС, 2007. - 23 с.

Размещено на Allbest.ru