Особливості пам’яті молодших школярів

Для емпіричного дослідження були підібрані методики, які дозволяють дослідити опосередковану та короткочасну пам'ять учнів молодшого шкільного віку:

1) «Піктограма».

2) «Дослідження переважного типу запам'ятовування».

3) «Методика для виявлення об'єму пам'яті»

Методика «Піктограма» [22]

Методика «Піктограма» була розроблена радянським психологом О.Р. Лурією у 30-х роках 20-го століття. За допомогою даної методики досліджуються особливості опосередкованого запам`ятовування та його продуктивності, а також характеру мисленнєвої діяльності.

За допомогою цієї методики ми досліджували який тип мислення переважає у дитини.

Для проведення цієї методики використовувались наступні матеріали: чисті аркуші паперу, прості та кольорові олівці, секундомір.

Учням роздавались чисті аркуші паперу, олівці. Потім зачитувались слова та словосполучення, а діти в свою чергу повинні були намалювати картинку, по якій потім змогли б згадати це слово.

Для запам'ятання було дано такі слова:

Велике свято
Хлопчик-боягуз
Смачна вечеря
Радість
Надія
Любов
Відчай
Глуха стара
Важка розмова
Розвиток

Через 40 хв. учні відтворювали матеріал, підписуючи малюнки.

У результаті проведення методики ми отримали намальовані у стовпчик або по рядках різні зображення, які при обробці поділялись на 5 основних видів.

1. Абстрактні зображення (А) - це штрихування, лінії або геометричні форми, розшифрувати зміст яких може тільки людина, яка їх намалювала (рис. 3.5, див. додаток 1).

2. Знаково-символічні зображення (3) - це малюнки щодо правильних геометричних форм, серед яких часто зустрічаються відомі символи, наприклад, на слово «Любов» - сердечко, на словосполучення «Глуха стара» - закреслене вухо (рис. 3.6, див. додаток 2).

3. Конкретні зображення (К) - зазвичай містять конкретні предмети або явища, наприклад, на словосполучення «Веселе свято» зображується святковий стіл, на «Хлопчик-боягуз» - труси, на відчай - сльози з очей і т.д. (рис. 3.7, див. додаток 3).

4. Сюжетні зображення (С) - це зображення будь-яких дій та дійових осіб, пов'язаних певної ситуацій. Наприклад, на слово «Гра», що зображають гравців, які грають у м'яч, групу, яка вийшла на прогулянку і т.д. (рис. 3.8, див. додаток 4).

5. Метафоричні зображення (М) - це позначення заданого слова або словосполучення через метафору, «іносказання», художній образ, наприклад, на слово «Любов» малюють дві свічки, що горять, на слово «Дружба» - які суперечать руки, що символізують про подвійність дружби і т.д. (рис. 3.9, див. додаток 5).

Робота із зображеннями у піктограмах здійснювалась по етапах.:

1. Етап диференціації малюнків. Ми уважно переглянули всі малюнки і біля кожного малюнка ставили букву, відповідну початковій букві назви виду зображення (А, 3, К, С, М). У випадку ускладнень співвіднесення малюнків до того чи іншого виду, що часто буває при визначенні метафоричного зображення, ставлись дві букви, наприклад, МК, що метафора виконана на основі конкретного зображення, МС - метафора на основі сюжетного зображення.

Для більш точної диференціації малюнків за видами зображень необхідний певний досвід, тому ми тренувалися і переглядали піктограми кілька разів. Підрахували скільки всього виконано зображень, а потім кількість зображень за видами (табл. 5).

№		Вид мислення		Кількість осіб у%		Кількість осіб

Інтерпретація здійснювалась за переважанням видів зображень.

а) Якщо домінували такі види зображень, як «абстрактні» і «знаково-символічні», то дитина відносилась до «розумового типу», причому до такого, який організовує свій розумовий процес у напрямку узагальнення. Ці діти, які можуть критично ставитися до тих чи інших ситуацій, формувати про них певні судження, робити відповідні висновки.

б) Якщо домінували «конкретні» зображення, то це найчастіше відноситься до людини цілеспрямованої, орієнтованої на конкретну діяльність, чіткий кінцевий результат.

в) При домінуванні «сюжетних» і «метафоричних» зображень можна говорити про наявність художніх здібностей. По витонченості і лаконічності малюнків можна судити про художню обдарованість дитини, її фантазію та уяву.

г) При відсутності яскраво вираженого переважання тих чи інших видів зображень можна говорити про те, що у дитини «змішаний» психологічний тип, для якого характерні різноманітні прояви в поведінці і діяльності.

Методика «Дослідження переважного типу запам'ятовування»

Методика спрямована на дослідження переважаючого обсягу пам'яті при різних типах пред'явлення словесного матеріалу.

Для проведення методики нами застосовувалися: чотири набори слів, що виражають конкретні поняття, один з наборів виконаний на окремих картках, чотири невеликих листи паперу для запису й ручка, секундомір.

Переважний тип пам'яті встановлювався методом по-різному пред'явлених слів. Дослідження складалося із чотирьох етапів. На першому етапі слова для запам'ятовування пред'являлися на слух. На другому - візуально, причому кожне слово повинне було чітко записане на окремій картці. На третьому етапі використовувалась моторно-слухова форма пред'явлення й у четвертому - комбінована, котра сполучає в собі слухове, зорове й моторне сприйняття матеріалу.

Щоб не було перевантаження при визначенні пам'яті, для кожного етапу досить підготувати ряд з 10 слів.

Етап №1. Чітко з інтервалом 3 секунди читали досліджуваному слова для запам'ятовування.

Слова для запам'ятовування на першому етапі: машина, яблуко, олівець, весна, лампа, ліс, дощ, квітка, каструля, горобець.

Етап №2. Другий етап проводили після 5-хвилинної перерви після закінчення першого.

На цей раз послідовно пред'являли випробуваним слова, написані на окремих картках. Експозиція кожного слова відповідала тривалості читання слова першого етапу, інтервал між словами той же, тобто 3 секунди.

Слова для запам'ятовування на другому етапі: літак, груша, ручка, зима, свіча, поле, горіх, сковорода, качка, блискавка.

Етап №3. Третій етап, аналогічно другому, проводився після 5-хвилинної перерви.

Досліджуваним пропонувалося слухати слова й прописувати їх ручкою в повітрі, щоб забезпечити моторну форму сприйняття матеріалу. Інтервал між словами, які читалися, 3 секунди, а швидкість читання та ж, що й у першому досвіді.

Слова для запам'ятовування на третьому етапі: пароплав, слива, лінійка, літо, ліхтар, ріка, грім, ягода, тарілка, гусак.

Етап №4. Через 10 хвилин після третього етапу проводився четвертий. Темп читання слів і паузи між словами залишалися тими ж, що й у попередніх вправах. Щоб забезпечити комбінований тип сприйняття матеріалу, досліджуваним не тільки читали слова, але й пропонували слідом за читанням записувати їх на окремому аркуші, а після запису останнього десятого слова лист перевертали і по сигналу «Пишіть!» на звороті треба написати ті слова, які він запам'ятав.

Слова для запам'ятовування на четвертому етапі: поїзд, вишня, зошит, осінь, люстра, галявина, гроза, гриб, чашка, курка.

Показником обсягу пам'яті в є кількість правильно згаданих слів. Отримані дані заносились в таблицю.

Тип пам'яті	Кількість учнів	% від усього класу
1. Слуховий тип
2. Зоровий тип
3. Моторно-слуховий тип
4. Комбінований тип

Методика для виявлення об'єму пам'яті [35]

Ця методика спрямована на визначення об'єму пам'яті у дитини.

Досліджуваним послідовно пропонували спочатку три цифри і просили їх відновити, потім пропонували чотири цифри і просили їх відновити, потім пропонували п'ять цифр і т.д. Кількість цифр, які піддослідний міг відновити після одноразового повторення і була показником його об'єму короткочасної пам'яті.

Ряд запропонованих цифр:

975

1406

39418

067285

3516927

58391204

216408957

3752984612

45382170369

870932614280

Об'єм пам'яті обчислювали за формулою:

Кількість вірно відновлених цифр*100%

Кількість запропонованих цифр

Середній об'єм пам'яті диференціюється наступним чином:

відмінний результат - 85-100% відтворених цифр;

гарний результат - 70-85% відтворених цифр;

задовільний результат 50-70% відтворених цифр;

поганий результат <50% відтворених цифр.

Наступним кроком нашого дослідження була обробка та інтерпретація отриманих даних.

2.2 Аналіз результатів дослідження особливостей пам'яті молодших школярів

Інтерпретуючи результати дослідження серед молодших школярів слід наголосити, що учні в основному використовували конкретні та абстрактні види зображення малюнків. В таблиці 2.1. представлені отримані результати за методикою «Піктограма».

Таблиця 2.1. Кількість молодших школярів з різними типами мислення за методикою «Піктограма»

№	Тип мислення	Кількість осіб у%
1.	Конкретне	46,6
2.	Абстрактне	33,4
3.	Сюжетне	20

Виходячи з даних таблиці 2.1 ми встановили, що більшість досліджуваних молодших школярів мають конкретне мислення - 46, 6% осіб. Для цих учнів характерна цілеспрямованість, орієнтованість на конкретну діяльність, чіткий кінцевий результат.

Також помітна частка досліджуваних має схильність до абстрактного типу мислення - 33,4% (див. табл 2.1). Оскільки в них домінували абстрактні види зображень, таких дітей ми віднесли до «розумового типу», причому до такого, який організовує свій розумовий процес у напрямку узагальнення. Ці діти вже здатні достатньо критично ставитися до тих чи інших ситуацій, формувати про них певні судження, робити відповідні висновки.

Звертає також на себе увагу те, що серед досліджуваних дітей було лише 20% осіб, у яких переважали сюжетні зображення. У цих дітей є схильність до художніх здібностей, а іноді, навіть, художня обдарованість, добре розвинена фантазія та уява.

Для більшої наочності ми представили результати у вигляді діаграми (див. рис. 2.1).

Рис. 2.1. Тип мислення у молодших школярів за методикою «Піктограма»

Наступна методика «Дослідження переважного типу запам'ятовування молодших школярів». Аналіз даних емпіричного дослідження за вказаною методикою дозволив встановити переважаючі типи запам'ятовування у досліджуваних молодших школярів (табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Кількість молодших школярів з різними типами запам'ятовування

Тип запам'ятовування	Кількість осіб у%
1. Слуховий тип	20%
2. Зоровий тип	43%
3. Моторно-слуховий тип	7%
4. Комбінований тип	30%

Аналізуючи данні, представлені в таблиці 2.2, можна дійти висновку, що у більшості молодших школярів (у 43% осіб) учнів класу переважає зоровий тип запам'ятовування інформації. Це обумовлено тим, що для дітей молодшого шкільного віку легше запам'ятовувати і відтворювати те, що вона може бачити. Гарною зоровою пам'яттю, як правило, володіють учні з ейдетичним сприйняттям, здатні протягом досить тривалого часу «бачити» картину у своїй уяві після того, як вона перестала впливати на органи чуття. У зв'язку із цим даний вид пам'яті припускає розвинену в молодших школярів здатність до уяви.

В той же час, майже третина молодших школярів - 30% осіб мала комбінований тип пам'яті. Дещо менше школярів було зі слуховим типом - 20%, що обумовлено тим, що в молодшому шкільному віці цей тип сприймання інформації ще тільки розвивається.

Найменша кількість молодших школярів (всього 7% осіб) мала переважання моторно-слухового типу запам'ятовування інформації (див. рис. 2.2).

Рисунок 2.2. Переважаючий тип запам'ятовування у молодших школярів

За результатами методики для виявлення об'єму пам'яті встановлено, що більшість молодших школярів, а саме 63%, мають достатньо великий обсяг короткочасної памяті (85-100% відтворених цифр), 23% учнів класу - достатній (70-85%), 14% - середній. Жоден учень класу не має початкового рівня об'єму пам'яті (див. рис. 2.3).

Рисунок 2.3. Кількість молодших школярів з різним обсягом пам'яті

Отже, у більшості молодших школярів до 9-10 років обсяг короткочасної пам'яті є достатньо великим, і лише у невеликої частки учнів він знаходиться на середньому рівні. Саме ці молодші школярі потребують цілеспрямованої роботи по розвитку вказаної характеристики пам'яті.

Висновки

Проведене теоретичне та емпіричне дослідження особливостей пам'яті молодших школярів.

1. На основі теоретичного аналізу літературних джерел:

- З'ясовано, що пам'ять - це психічний процес відображення, що полягає в запам'ятовуванні й збереженні інформації з подальшим відтворенням минулого досвіду. З'ясовано, що оскільки пам'ять бере участь в усіх сферах життєдіяльності людини, то форми її прояву та її види надзвичайно різноманітні. Різні форми прояву мнемічної діяльності класифікують за характером активності (рухова, емоційна, образна, словесно-логічна), за характером цілей діяльності (мимовільна, довільна), за часом закріплення й збереження матеріалу (короткочасна та довготривала пам'ять). Основними процесами пам'яті є: запам'ятовування, збереження, відтворення і забування.

- Встановлено, що молодший шкільний вік є сенситивним періодом для розвитку пам'яті, яка розвивається тут у двох напрямках - довільності і усвідомлення. Вона поступово набуває рис довільності, стає свідомо регульованою і опосередкованою. В цьому віці краще розвинута зорова пам'ять, ніж слухова, проте, переважання в навчальному матеріалі словесного змісту починає швидко розвивати в них уміння запам'ятовувати словесний, часто абстрактний матеріал. У словесному матеріалі вони краще запам'ятовують назви предметів і важче - абстрактні поняття. В молодшому шкільному віці значно зростають здатність заучувати і відтворювати інформацію, продуктивність і міцність запам'ятовування навчального матеріалу, а з часом підвищується точність упізнавання збережених у пам'яті об'єктів.

2. На основі емпіричного дослідження:

- Виявлено, що пам'ять у дітей в молодшому шкільному віці має зорово-уявний характер: діти краще запам'ятовують зовнішні особливості предметів, що вивчаються, ніж їх логічну смислову сутність. Дітям цього віку ще складно зв'язувати в своїй пам'яті окремі частини явища, що вивчається з складністю уявляють собі спільну структуру явища, його цілісність і взаємозв'язок частин. Так, у більшості молодших школярів встановлено переважання зорового типу запам'ятовування інформації, що обумовлено схильністю дітей цього віку до більш легкого запам'ятовування і відтворення наочного, образного матеріалу. Також близько третини молодших школярів мали переважання комбінованого типу запам'ятовування інформації. Менше було школярів зі слуховим типом запам'ятовування, що обумовлено тим, що в молодшому шкільному віці цей тип сприймання інформації ще тільки розвивається.

- Встановлено, що більшість молодших школярів мають конкретне мислення, для них характерна цілеспрямованість, орієнтованість на конкретну діяльність, чіткий кінцевий результат. Але помітна частка досліджуваних мала схильність до абстрактного типу мислення, ці діти відносяться до «розумового типу», причому до такого, який організовує свій розумовий процес у напрямку узагальнення. Вони вже здатні критично ставитися до тих чи інших ситуацій, формувати про них певні судження, робити відповідні висновки.

- Встановлено, що у більшості молодших школярів до 9-10 років обсяг короткочасної пам'яті є достатньо великим, і лише у невеликої частки учнів він знаходиться на середньому рівні. Саме ці молодші школярі потребують цілеспрямованої роботи по розвитку вказаної характеристики пам'яті.

Отже, можна зробити висновок, що ми досягли поставленої мети, а саме дослідили особливості пам'яті в молодшому шкільному віці і виконали завдання, які ставили на початку дослідження.

Ми вважаємо, що ця тема є актуальною і вона не повинна залишатись поза увагою, психологів, педагогів та науковців.

Список літератури

1. Агафонов А. Подходы к изучению памяти: историко-психологический анализ // Журнал прикладної психології. - 2004. - №6. - С. 26-79.

2. Аткинсон Р. Человеческая память и процесс обучения. - М: Прогресс, 1980. - 211 с.

3. Барташников А.А. Связь оперативной памяти с некоторыми типологическими свойствами нервной системы // Новые исследования в психологии. - М., 1988. - №1. - С. 8-13.

4. Бевз Г.П. і ін. Алгебра і початки аналізу. - К.: Радянська школа, 1987. - 480 с.

5. Бєлов В.М. Пам'ять: як її поліпшити // Обдарована дитина. - 1999. - №1. - С. 37-39.

6. Возрастные и индивидуальные различия памяти. Под ред. А.А. Смирнова. - М.: Просвещение, 1967. - 300 с.

7. Волков И. Память // Школьный психолог. - 2003. - №4. - С. 4-5.

8. Вопросы психологии. Память / Под ред. А.А. Смирнова. - М.: Прогресс, 1958. - 214 с.

9. Голубева Э.А. Индивидуальные особенности памяти человека. - М.: «Педагогика», 1980. - 152 с.

10. Горбачева Е.И. Избирательность памяти и предметная ориентация мышления // Вопросы психологии. - 2001. - №5. - С. 35-49.

11. Дорошкевич М.П., Наликевич М.А. Основы валеологии и школьной гигиены. Минск: Высшая школа, 2003. - 236 с.

12. Заика Е. Память: ее развитие и совершенствование // Практична психологія та соціальна робота. - 2003. - №8. - С. 39-45.

13. Заика Е. Экспериментальная психология памяти: основные методики и результаты исследований // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - №9-10. - С. 10-17.

14. Зинц Р. Обучение и память: Монография / Под ред. Б.А. Бенедиктова. - Минск: Высшая школа, 1984. - 238 с.

15. Зинченко П.И. Непроизвольное запоминание. - М.: Прогресс, 1961. - 562 с.

16. Зінченко Л.М. Психологічні особливості інтелектуально-мовленневого компоненту педагогічної діяльності. Автореферат. - К.: Наукова думка, 1994. - 24 с.

17. Изюмова С.А. Психофизиологические изучения индивидуальных особенностей уровней памяти человека // Новые исследования в психологии. - М., 1986. - №2. - С. 18-24.

18. Казанковська Г.Б., Долинська О.П. Загальна, вікова і педагогічна психологія. - К.: Вища школа, 1990. - 142 с.

19. Как развивать память / Матюгин И.Ю. и др. - Донецк: Сталкер, 1997. - 448 с.

20. Кисіль С. Пам'ять в структурі особистості // Педагогіка і психологія. - 2002. - №1-2. - С. 20-25.

21. Кузнецов М.А., Заика Е.В. Методика исследования объема и точности моторной кратковременной памяти // Вопросы психологии. - 1986. - №4. - С. 158-160.

22. Кулагина Н.В. Символическое сознание и память // Мир психологии. - 2001. - №1. - С. 33-40.

23. Лезер Ф. Тренировка памяти. Пер. с нем. - М.: Мир, 1979. - 167 с.

24. Лозниця В.С. Пам'ять, теорії пам'яті, види та процеси пам'яті // Лозниця В.С. Психологія та педагогіка: Основні положення. - К.: Наукова думка, 1999. - С. 139-146.

25. Любимова В.В., Маринова К.В. Возрастная физиология. - М.: Владос, 2004. - 297 с.

26. Ляудис В.Я. Память в процессе развития. - М.: Прогресс, 1976. - 255 с.

27. Махлах Е.С., Рапопорт И.А. К вопросу об особенностях памяти и некоторых особенностях личности // Новые исследования в психологии. - М., 1980. - №1. - С. 12-16.

28. Медведев С.Д. Об объеме кратковременной памяти // Психологический журнал. - 2000. - №6. - С. 87-90.

29. Методика «Память на числа», «Оперативная память», «Слуховая память» // Психология для всех и каждого. - М., 2002. - С. 184-188.

30. Методика развития памяти // Неведомый мир. - М., 2005. - №9. - С. 45-49.

31. Методики изучения памяти. Психологические тесты. / Под ред. А.А. Карелина. - М., 2000. - С. 235-239.

32. Микадзе Ю.В. Нейропсихическая диагностика способности к обучению // Вестник МГУ сер. Психология. - 1996. - №2. - С. 46-50.

33. Основы общей психологии. - М.: Мир, 2002. - 720 с.

34. Особистість: проблеми та перспективи: зб. наук. пр. за матеріалами конференції «Соціально-психологічні аспекти формування особистості» - Кривий Ріг: КФ ЗНУ, 2009. - 296 с.

35. Память // Психология: комплексный подход / Под ред. М. Айзенка. - М., 2002. - С. 167-204.

36. Память. Виды памяти. Законы памяти // Валеология. - Донецк, 1998. - С. 259-268.

37. Погорєлов О.В. Геометрія. Стереометрія: Підручник для 10-11 класі серед. шк. - 6-те вид. - К.: Освіта, 2001. - 128 с.

38. Познавателтные психические процессы / Общ. ред. А.Г. Маклаков - М.: Прогресс, 2001. - 480 с.

Размещено на Allbest.ru

...