Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ХІМІЇ ТА ХІМІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ

кваліфікаційної бакалаврської роботи

для студентів напряму підготовки

6.051301 «Хімічна технологія»

освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

денної та заочної форм навчання

«Затверджено»

на засіданні кафедри ХХТНР

протокол № 1 від 01.09.2010 р.

та Методичною радою ЧДТУ,

протокол № 52 від 08.11.2010 р.

2010

Укладачі: Столяренко Геннадій Степанович, д.т.н., професор;

Паранько Наталія Григорівна, старший викладач,

Фоміна Наталія Максимівна, старший викладач.

Рецензент: Громико Андрій Володимирович, к.т.н., старший викладач

Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної бакалаврської роботи напряму підготовки 6.051301 «Хімічна технологія» освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» денної та заочної форм навчання. /Укл. Г.С. Столяренко, Н.Г. Паранько, Н.М. Фоміна - Черкаси: ЧДТУ, 2010. - 68 с.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Мета кваліфікаційної бакалаврської роботи

1.2 Тематика кваліфікаційних бакалаврських робіт

1.2.1 Рекомендована тематика бакалаврських робіт

1.3 Збір та обробка фактичного матеріалу

1.4 Порядок виконання роботи

1.5 Порядок захисту кваліфікаційної бакалаврської роботи

1.6 Контроль виконання кваліфікаційної бакалаврської роботи, ії захист та оцінювання

2. ЗМІСТ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

2.1 Структура та обсяг пояснювальної записки кваліфікаційної бакалаврської роботи

2.2 Графічна частина

2.3 Вимоги до структурних елементів вступної частини пояснювальної записки

2.4 Вимоги до структурних елементів основної частини пояснювальної записки

2.4.1 Вступ

2.4.2 Огляд літератури та аналіз стану діючих промислових способів виробництва

2.4.2.1 Аналіз існуючих промислових способів виробництва.

2.4.2.2 Перспективи вдосконалення існуючих технологій

2.4.3 Техніко-економічне обґрунтування та вибір способу виробництва і технологічної схеми

2.4.4 Характеристика прийнятого методу виробництва. Хімізм та теоретичні основи і обґрунтування норм технологічних режимів

2.4.5 Характеристика продукції, сировини, допоміжних матеріалів і енергетичних носіїв

2.4.6 Опис апаратурно ? технологічної схеми виробництва.

2.4.7 Витратні коефіцієнти із сировини, напівпродуктів, допоміжних матеріалів та енергоносіїв

2.4.8 Розробка математичної моделі матеріального балансу хіміко-технологічної системи(ХТС) і використання ЕОМ для розрахунків

2.4.9 Характеристика технологічного обладнання

2.4.10 Автоматизація і контроль виробничого процесу.

2.4.11 Організація контролю за якістю продукції

2.4.12 Екологічна безпека виробництва

2.4.13 Висновки

2.4.14 Перелік посилань

2.4.15 Додатки

3. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

3.1 Загальні вимоги

3.2 Нумерація сторінок пояснювальної записки

3.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

3.4 Ілюстрації

3.5 Таблиці

3.6 Переліки

3.7 Формули та рівняння

3.8 Посилання

3.9 Перелік посилань

3.10 Додатки

4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ РОБОТИ

5. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ

ПЕРЕДМОВА

Методичні рекомендації спрямовані на формування навичок коректної побудови і викладання матеріалів кваліфікаційної бакалаврської роботи напряму підготовки 6.051301 «Хімічна технологія».

Вони містять рекомендації по кожному з етапів підготовки бакалаврської роботи, що надасть студентам можливість не робити найбільш розповсюджених помилок, сконцентрувати зусилля на найважливіших питаннях і насамкінець успішно захистити випускну роботу.

Методичні рекомендації підготовлені у відповідності до документів:

1. Ст. 30 Закону України «Про освіту».

2. Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневої підготовки), затвердженого Кабінетом Міністрів України від 20.01.1998р. №65.

3. Положення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затверджені наказом Міністра освіти України від 02.06.1993р. № 161.

4. Освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівців за напрямом підготовки 6.051301 «Хімічна технологія», затвердженої наказом МОНУ № 491 від 15.06.2004р.

5. Освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів напряму підготовки професійного спрямування 0513 хімічна технологія та інженерія за освітньо-кваліфікаційним рівнем 6.051301 хімічна технологія, затвердженої наказом МОНУ № 491 від 15.06.2004р.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Мета кваліфікаційної бакалаврської роботи

Відповідно до нормативних документів випускники вищих навчальних закладів проходять підсумкову державну атестацію у вигляді захисту кваліфікаційної бакалаврської роботи. Підсумкова атестація здійснюється Державною атестаційною комісією, склад якої затверджується наказом ЧДТУ.

Комісія дає комплексну оцінку рівня підготовки випускника і відповідності його підготовки вимогам державного навчального стандарту і вирішує питання про присвоєння кваліфікації і видачі випускнику відповідного диплому про вищу освіту - бакалавра за напрямом підготовки 6.051301 «Хімічна технологія».

Кваліфікаційна бакалаврська робота - заключний етап підготовки бакалавра за вказаним напрямом підготовки в університеті. Завдяки їй виявляється і розкривається творчий потенціал випускника.

Основна мета кваліфікаційної бакалаврської роботи - закріплення і поглиблення теоретичних знань із спеціальних дисциплін та набуття навичок науково-дослідної та практичної діяльності.

Робота, як правило, ґрунтується на узагальненні виконаних випускником курсових робіт, проектів, індивідуальних типових розрахунків і готується до захисту в завершальний період навчання.

1.2 Тематика кваліфікаційних бакалаврських робіт

Тематика за напрямом підготовки 6.0513 «Хімічна технологія» визначається кафедрою хімії та хімічної технології неорганічних речовин. При цьому кафедра ґрунтується як на напрямках своєї науково-дослідної та навчально-методичної роботи, так і на актуальних напрямах роботи інших організацій, діяльність яких пов'язана з експлуатацією і розробкою технологій хімічних виробництв

1.2.1 Рекомендована тематика бакалаврських робіт

Стадії виробництва сірчаної кислоти з флотаційного колчедану.

Стадії виробництва синтетичного аміаку під середнім тиском.

Стадії виробництва неконцентрованої азотної кислоти комбінованим методом.

Стадії виробництва неконцентрованої азотної кислоти під підвищеним тиском.

Стадії виробництва карбаміду з повним ре циклом.

Стадії виробництва амонійної селітри.

Стадії виробництва азоту і кисню криогенним методом.

Стадії виробництва метанолу.

Стадії виробництва соди по амонійному способу.

Стадії виробництва капролактаму.

Стадії водопідготовки.

Очистка стічних вод.

Каталітична очистка газових викидів.

Стадії утилізації газових і твердих відходів.

Науково-дослідницькі роботи.

1.3 Збір та обробка фактичного матеріалу

Почати роботу доцільно з визначення кола джерел та літератури, необхідних для самостійного вивчення і потім самостійного розкриття теми, в цьому велику допомогу студенту, крім керівника, може надати методична література.

Кожен із джерел по своєму важливий. Праці вчених, фахівців, законодавчі та нормативні акти складають методичну основу роботи над темою. Монографії та статті дозволяють глибоко проаналізувати сутність і причинно-наслідкові зв'язки досліджуваних явищ. Статистичні збірники та довідники дають можливість знайти необхідні факти і цифри, що підтверджують ті чи інші теоретичні положення і висновки. Реферативні журнали є необхідним підмогою при вивченні проблеми.

При підборі літератури необхідно враховувати, якою мірою ця книга, (брошура, стаття) присвячена безпосередньо даній темі, розкриває і аналізує її зміст. Вибираючи джерело треба звернути увагу на рік видання книги. Як правило, вивченню підлягають праці, що містять останні досягнення науки з цього питання (за винятком історичних проблем).

При вивченні літератури зустрічаються нові поняття, визначення. Кожне з них слід виписати окремо, а потім за допомогою довідників знайти їх смислове значення. Сенс незнайомих понять, які увійдуть до тексту роботи, обов'язково повинен бути розкритий у пояснювальній частині роботи.

Прочитавши і опрацювавши відібрану літературу, студент одержує загальне уявлення про місце і значення даної теми в курсі відповідної дисципліни, визначає найважливіші проблеми її. Потім вивчає документальний матеріал, що відноситься до питань теми. Важливу роль в систематизації прочитаного з основних проблем теми грають виписки.

Зручніше робити виписки на окремих аркушах. Лист ділиться на дві частини. У правій частині коротко формулюється суть даної виписки. Потім записується її текст. Він може бути у вигляді цитати, переказу змісту своїми словами, тез, статистичної або хронологічної таблиці. Записи повинні бути компактними, де коротко викладається суть тексту. У лівій частині аркуша необхідно коротко сформулювати своє ставлення до даної тези, цитати, висловити свою думку, чи пропозицію щодо вирішення питання. Після виписки дається посилання на джерела, звідки взяті дані,

Зроблені виписки групуються за проблемами. Забезпеченість виписками тих чи інших проблем покаже, які питання теми можна висвітлити з достатньою повнотою, а які ні. Зміст згрупованих виписок з проблем є основою для складання плану роботи. Консультація з керівником допоможе сформулювати його остаточно. Від точності формулювань питань плану багато в чому залежить успіх роботи. Розпливчасті; неконкретні формулювання можуть легко відвести від основної теми. І, навпаки; зайва деталізація питання звузить тему дослідження. Виклад питань плану має бути логічним і зрозумілим. Для цього необхідно ретельно продумати внутрішню логічну структуру кожного питання, розбити основні питання плану на підпитання і звіряючись з ними, приступити до написання тексту.

Випускникові слід мати на увазі, що робота не обов'язково повинна включати весь зібраний матеріал. Для написання тексту бакалаврської роботи повинні відбиратися основні проблеми, які дають змогу повно розкрити зміст теми.

Наведені в роботі матеріали повинні бути логічно взаємопов'язані, щоб кожний наступний матеріал був продовженням попереднього і випливав із наведених висновків. Формулювання повинні бути точними, зрозумілими, викладені грамотно. Недостатньо чітка позиція і невиразна мова викладу завжди утрудняє сприйняття тексту, збіднює зміст роботи.

1.4 Порядок виконання роботи

Тему кваліфікаційної бакалаврської роботи студент вибирає з списку рекомендованих тем на початку 7-го семестру денної і на початку 9-го семестру заочної форм навчання.

Виконання і оформлення бакалаврської роботи здійснюється відповідно до вимог нормативно-технічної документації під керівництвом наукового керівника і, при необхідності, консультанта, в рамках часу, що відведений навчальним планом. Керівники і консультанти призначаються кафедрою.

Форма завдання на кваліфікаційну бакалаврську роботу наведена в додатку А

1.5 Порядок захисту кваліфікаційної бакалаврської роботи

Студент звітує про виконання роботи протягом семестру відповідно до терміну, вказаному в календарному плані.

В кінці 8-го семестру денної форми навчання і 10-го заочної форми на засіданні кафедри відбувається попередній захист бакалаврської роботи, де аналізується робота, що проведена випускником і вказуються недоліки, які студент має можливість виправити до захисту.

По результатам попереднього захисту кафедра вирішує питання про допуск роботи до захисту в ДЕК, затверджує офіційного рецензента.

Остаточний варіант бакалаврської роботи повинен бути представлений рецензенту не пізніше, як за 5 днів до захисту.

Кваліфікаційна бакалаврська робота (КБР) підлягає публічному захисту на засіданні ДЕК. На захисті студент повинен показати вміння чітко і впевнено викладати зміст роботи, аргументовано відповідати на питання й вміти вести дискусію. Робота подається до захисту разом з рецензією і відгуком керівника.

Випускник, що порушив строки виконання бакалаврської роботи або отримав незадовільну оцінку, або не з'явився на захист без поважної причини, підлягає відрахуванню з правом захисту на наступний навчальний рік. При цьому вирішується питання про тему випускної роботи.

Після засідання ДЕК випускна робота і підписаний диск з її копією здається в архів.

1.6 Контроль виконання кваліфікаційної бакалаврської роботи, її захист та оцінювання

Виконання кваліфікаційної бакалаврської роботи контролюється керівником протягом учбового семестру. Для цього студентам призначаються терміни представлення розділів роботи. Кожна представлена частина повинна приблизно відповідати 25 %; 50%; 75 %; 100 % від загальної виконуваної роботи. Термін виконання розділів роботи і дата захисту встановлюється графіком виконання, затвердженим завідувачем кафедри. До захисту допускається студент, який виконав роботу у встановленому об'ємі і оформив у відповідності з вимогами даних методичних вказівок. У допущених до захисту роботах повинні бути підписи керівника і консультантів в пояснювальній записці та усі креслення.

На захисті студент робить доповідь тривалістю 7-10 хвилин, в якій висвітлює основні питання вибору, розробці і функціонуванню, розрахунку, конструюванню технологічної схеми процесу. По закінченню доповіді члени ДЕК студенту задають питання з теми бакалаврської роботи.

При визначенні оцінки враховується ступінь самостійної роботи студента; регулярність виконання розділів; знання питань, що стосуються обраної теми; правильність проведених розрахунків, якщо такі є; зовнішнє оформлення роботи.

Загальна оцінка складається з оцінки якості розрахунку і оформлення пояснювальної записки, якості виконання графічної частини, рівню доповіді і відповідей на поставлені питання.

2. ЗМІСТ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Кваліфікаційна бакалаврська робота складається з текстової (пояснювальної записки об`ємом 50 ? 80 сторінок формату А4) та графічної (, (не менше 2 аркушів формату А1).

2.1 Структура та обсяг пояснювальної записки кваліфікаційної бакалаврської роботи

Пояснювальну записку умовно поділяють на вступну та основну частини.

2.1.1 Вступна частина

Вступна частина містить такі структурні елементи:

? титульну сторінку;

? завдання на кваліфікаційну бакалаврську роботу;

? реферат;

? зміст.

2.1.2 Основна частина

Основна частина містить такі структурні елементи:

Вступ (2 ? 3 с).

1. Огляд літератури та аналіз стану діючих промислових способів виробництва (6 - 10с.).

1.1 Аналіз існуючих промислових способів виробництва.

1.2 Перспективи вдосконалення існуючих технологій.

2. Техніко-економічне обґрунтування та вибір способу виробництва і технологічної схеми (6 -10с.).

3. Характеристика прийнятого методу виробництва. Хімізм та теоретичні основи і обґрунтування норм технологічних режимів (8 - 10с.).

4. Характеристика продукції, сировини, допоміжних матеріалів і енергетичних носіїв (5 - 8с.).

5. Опис апаратурно-технологічної схеми виробництва (2 - 5c).

6. Витратні коефіцієнти із сировини, напівпродуктів, допоміжних матеріалів та енергоносіїв.

6.1 Розрахунок матеріального балансу (5 - 15с.).

6.2 Розрахунок енергетичного (теплового) балансу (5 - 10с).

6.3 Розрахунок витратних коефіцієнтів (2 - 3 с.).

7. Розробка математичної моделі матеріального балансу хіміко-технологічної системи (ХТС) і використання ЕОМ для розрахунків (2 - 5).

8. Характеристика технологічного обладнання

8.1 Розрахунок основного технологічного обладнання (3 - 5с.).

8.2 Розрахунок та вибір допоміжного технологічного обладнання (3 - 5с.).

9. Організація контролю виробництва та якості продукції (3 - 6).

9.1 Автоматизація і контроль виробництва (4 - 6с.).

9.2 Аналітичний контроль якості продукції

10. Екологічна безпека виробництва (3 - 7с.).

11. Заходи з охорони праці

12. Економічний розділ

Висновки

Перелік посилань

Додатки.

2.2 Графічна частина

Графічна документація кваліфікаційної бакалаврської роботи складається з 3-х аркушів А1:

- креслення апаратурно-технологічної схеми відділення (або цеху), при необхідності суміщені із схемами дистанційного контролю та автоматичного регулювання технологічних параметрів;

- креслення загального вигляду технологічного реактора;

- розрізи або види 3 ? 4 вузлів реактора (за погодженням з керівником).

Креслення виконують на креслярському папері встановленого ГОСТ 2.301?68 формату А1. Уздовж сторін аркуша проводиться рамка (ліворуч ? на відстані 20мм, від інших сторін ? 5 мм.). У правому нижньому куті розташовують основний напис (форма 1, додаток К.1). Основним форматом для креслень і схем є формат А1 (594х841мм). Дозволяється застосовувати додаткові формати ряду А2 (594х421мм), А2х3 (594х1263), А2х4 (594х1684мм). При кресленні бажано використовувати ЕОМ (комп'ютерну графіку).

Відповідно до Міжнародних стандартів єдиної системи конструкторської документації, специфікації виконують на окремих аркушах формату А4 (297х210мм).

2.3 Вимоги до структурних елементів вступної частини пояснювальної записки

2.3.1 Титульна сторінка

Титульна сторінка є першою сторінкою пояснювальної записки. Вона містить дані, які подають у такій послідовності:

? відомості про навчальний заклад, його підпорядкування, факультет, кафедру;

? допуск до захисту;

? назва кваліфікаційної бакалаврської роботи;

? підписи виконавця, керівника та консультантів;

? рік складання документа.

Приклад оформлення титульної сторінки наведено у додатку Б.

2.3.2 Завдання на кваліфікаційну бакалаврську роботу

Завдання розташовують з нової сторінки після титульної сторінки.

Бланк завдання видає керівник, або його можна отримати в електронному вигляді. Заповнюється виконавцем в день отримання завдання на роботу і підписується студентом і керівником. Приклад оформлення завдання на проектування наведено у додатку А.

2.3.3 Реферат

Реферат повинен містити:

? відомості про обсяг кваліфікаційної бакалаврської роботи (кількість сторінок), кількість рисунків, таблиць, додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань (усі відомості наводять, включаючи дані додатків)

? текст реферату (мета роботи, основні конструктивні, технологічні показники, новизна роботи, короткий опис роботи за розділами);

? перелік ключових слів (від 5 до 15) слів, або словосполучень, що розкривають суть кваліфікаційної бакалаврської роботи, надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

Реферат виконується обсягом не більше як 500 слів на одній сторінці формату А4.

Реферат складається українською та іноземною мовою.

Приклад складання реферату надано у додатку В.

2.3.4 Зміст

Зміст розташовують з нової сторінки безпосередньо після реферату.

До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів роботи; висновки; перелік посилань; номери сторінок, які містять початок матеріалу. Приклад змісту записки наведено в додатку Г.

2.4 Вимоги до структурних елементів основної частини пояснювальної записки

2.4.1 Вступ

У вступі необхідно з'ясувати роль і значення виготовленої продукції в сільському господарстві та промисловості, розглянути існуючі економічні та ефективні методи добування продукції, потужності по виробництву в Україні, перспективні напрямки розвитку технології.

2.4.2 Огляд літератури та аналіз стану діючих промислових способів виробництва

2.4.2.1 Аналіз існуючих промислових способів виробництва

У цьому підрозділі необхідно розглянути існуючі технологічні схеми та їх апаратурне оформлення, зробити аналіз позитивних сторін і недоліків, приділити увагу перспективним технологічним процесам. Розділ рекомендується доповнити ілюстраційними матеріалами.

2.4.2.2 Перспективи вдосконалення існуючих технологій

Розглядаються патенти, винаходи, останні досягнення науки, які стосуються теми роботи.

2.4.3 Техніко-економічне обґрунтування та вибір способу виробництва і технологічної схеми

Мета хімічної технології - здійснити хіміко-технологічний процес якомога вигідніше, вихідну сировину перетворити на продукти реакції повніше, з максимально можливим виходом з узятої сировини, виробляючи продукти з більшою швидкістю за одиницю часу. Економічна ефективність та практична доцільність хімічного виробництва визначаються техніко-економічними показниками:

- видатковими коефіцієнтами: кількістю сировини, палива, водяної пари та інших матеріалів на добування одиниці готового продукту;

- виходом продукції, або відношенням фактично добутого продукту до максимально можливого, обчисленого за стехіометричним рівнянням реакції;

- продуктивністю (маса добутого продукту або переробленої сировини за одиницю часу) та інтенсивністю (продуктивність, віднесена до одиниці об'єму або до одиниці корисної площі апарату) основного апарату. Економічна ефективність - показник, що свідчить про досконалість хіміко-технологічного процесу. Вона характеризується капітальними витратами, собівартістю продукції і продуктивністю праці.

2.4.4 Характеристика прийнятого методу виробництва. Хімізм та теоретичні основи і обґрунтування норм технологічних режимів

У цьому розділі надають:

- хімізм процесів усіх стадій виробництва;

- термодинамічний аналіз виробничих процесів для обґрунтування максимальної утилізації фізичної теплоти матеріальних і теплових потоків і теплоти реакцій;

- кінетичний аналіз процесів з урахуванням лімітуючих стадій тепло- та масообміну каталізу, газо-(гідро-) динаміки потоків та ін.

Для обґрунтування норм технологічного режиму розглядається вплив параметрів, що регулюються у технологічному процесі (температура, тиск, співвідношення компонентів, швидкості потоків, перемішування, присутність каталізатору) на ступінь перетворення вихідної сировини і на швидкість виходу цільового продукту необхідної якості.

Послідовність:

- термодинамічні рівняння основних і побічних реакцій;

- якісна і кількісна характеристика цих реакцій;

- числові значення констант рівноваги в залежності від температури та тиску;

- рівняння, за якими обчислюються константи;

- аналізують вплив термодинамічних факторів (Т, Р, С) на максимум виходу цільового продукту та мінімізацію побічних реакцій.

Тоді розглядають кінетику процесу, характер лімітуючої стадії. Аналізують вплив технологічних параметрів, що регулюються в технологічному процесі, на швидкість їх проходження. Виявляють оптимальний режим, якщо має місце протилежна дія параметра. Для каталітичних процесів більш докладно розглядають теоретичні основи конкретного процесу, наводять характеристику каталізаторів, їх вплив на швидкість перебігу процесів.

Аналізують вплив Т, Р на якість цільової продукції, та приводять заходи, що сприяють покращанню якості продукції. Обґрунтування умов максимального використання енергетичних властивостей матеріальних потоків проводять за допомогою ексергічного аналізу виробництва. для цього аналізуються енергетичні показники виробництва, розглядають можливість одержання вторинних енергоресурсів з максимальними показниками, а також можливість створення енерготехнологічної схеми виробництва з максимальною рекуперацією енергії.

Проводять теоретичний аналіз впливу технологічних режимів, що регулюються, на зменшення викидів у навколишнє середовище з метою покращання категорії екологічної безпеки виробництва. Аналіз впливу технологічних режимів на основні виробничі показники проводять з використанням табличних, графічних або формулярних даних, запозичених з науково-технічної літератури. Посилання на літературу у роботі обов'язкове.

Розділ закінчується висновками, у яких подаються технологічні параметри, що є обов'язковими для проведення процесу та для розрахунків матеріального і енергетичного балансів.

2.4.5 Характеристика продукції, сировини, допоміжних матеріалів і енергетичних носіїв

В цьому розділі вказують:

- технічне найменування продукції відповідно з нормативно-технічною документацією;

- галузь використання;

- номер та найменування стандартів, технічні вимоги до якості сировини, напівпродуктів, допоміжних матеріалів;

- основні фізико-хімічні властивості та константи продукції.

Наприклад: зовнішній вигляд, густина, розчинність, температура плавлення, температура кипіння, пружність пари, в'язкість, електропровідність. Вимоги до якості готової продукції, сировини, напівпродуктів та матеріалів наводять у таблиці за зразком:

Таблиця 2.1 - Фізико-хімічні властивості сировини, матеріалів, енергоносіїв (готової продукції)

Найменування сировини, напівпродуктів, матеріалів	Стандарти або технічні умови	Показники, обов'язкові до контролю	Регламентовані показники з допустимими відхиленнями
1	2	3	4
Приклад
Азот газоподібний	ГОСТ 9293-74	Об'ємна частка азоту, %, не менше	99,0
Електроенергія	СТП	Однофазний змінний струм: Напруга, В Частота, Гц Постійний струм, А	2205,5 501 200

Усі дані наводяться з посиланням на стандарт або науково-технічну літературу.

2.4.6 Опис апаратурно-технологічної схеми виробництва

Обрана технологія повинна бути відображена у вигляді апаратурної технологічної схеми, що як рисунок наводиться в пояснювальній записці. На схемі вказують номера позицій апаратів, хід основних матеріальних і енергетичних потоків.

Опис технологічної схеми повинен відповідати її графічному зображенню. Послідовно описується технологічний процес, призначення і взаємозв'язок технологічного обладнання. Приводяться значення технологічних режимів і Т, Р, С, співвідношення компонентів у технологічних середовищах, швидкість проходження потоків через реактори, тривалість перебування технологічних сумішей у реакторах, ступені перетворення сировини або напівпродуктів.

В тексті також коротко наводиться характеристика основного технологічного обладнання і вказуються найважливіші параметри технологічного режиму.

2.4.7 Витратні коефіцієнти із сировини, напівпродуктів, допоміжних матеріалів та енергоносіїв

2.4.7.1 Розрахунок матеріального балансу

Матеріальний баланс хіміко-технологічного процесу ґрунтується на законі збереження маси і складається з метою визначення витратних коефіцієнтів, для розрахунку і вибору технологічних реакторів і обладнання необхідної потужності, для розрахунку теплового балансу. Матеріальний баланс може бути розрахований для всього технологічного процесу, для окремої його стадії, для окремого реактора. Можна складати на довільну кількість сировини з наступним перерахунком на вихідну потужність. При обчислюванні треба враховувати, що сировина не є чистими речовинами, а мають домішки, ступінь перетворення, нестехіометричні співвідношення компонентів.

За теоретичними основами процесу, завданням роботи і практичними даними задаються вихідні дані для розрахунку:

Річна продуктивність по цільовому товарному продукту, т/рік;

Втрати на стадіях, %, мас.;

Ступінь конверсії основної сировини, %, мас.;

Річний фонд робочого часу, год.;

Вихід цільового продукту в розрахунку на перетворений основний компонент сировини: по основному продукту, по побічним продуктам (якщо вони є);

Надлишок сировини від теоретично розрахованого, %, мас, або співвідношення компонентів;

Склад реагуючих речовин, об. або мас.%;

Температура, К:

- сировини, що надходить в реактор;

- хімічного процесу;

- теплоносія на вході.

Робочий тиск, МПа;

Характеристика каталізатора (назва, склад, розмір гранул, вільний обґєм - пористість, питома поверхня, м2/м3);

Розрахунок матеріального балансу проводять за схемою:

Визначають годинну продуктивність за формулою, кг/год.:

,

де G - річна продуктивність, кг/рік;

Ф - робочий фонд часу з врахуванням поточних і капітальних ремонтів, дні.

1. Годинна продуктивність з врахуванням втрат (по стадіям вказати втрати), кг/год.

2. Навести хімічну схему процесу (рівняння реакцій).

3. За рівняннями реакцій розрахувати витрати сировини з врахуванням чистоти, ступеня перетворення і втрат в кг/год.

4. Визначити кількість, що не прореагувала , кг/год.

5. Результати розрахунків звести в таблицю матеріального балансу.

Зробити розрахунки витратних коефіцієнтів по основній сировині, кг/кг або м3/кг, кг/т.

Для проведення матеріальних розрахунків складається схема матеріальних потоків і визначаються необхідні для розрахунку показники процесу. Далі розраховуються кількості речовин, що вступили в реакцію, утворились в процесі, піддалися фазовим перетворенням.

На підставі матеріальних розрахунків складається матеріальний баланс процесу, який оформляється у вигляді таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Матеріальний баланс виробництва (найменування продукту, виробничої стадії)

Надходження	Витрачання
Найменування вихідних речовин		% мас.		%, об.	Найменування отриманих речовин		%, мас.		% об.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Наприклад: Плав з колони синтезу (NH2)2СО	5085	27,6	5,6	22	Плав на дистиляцію (NH2)2СО	5050	64	5,4	58
Всього	УGвих.	100	УVвих.	100	Всього	УGкін.	100	УVкін.	100

Розбіжність у статтях надходження і витрачання не повинна перебільшувати 0,5%.

2.4.7.2 Розрахунок енергетичного (теплового) балансу

Енергетичний (тепловий) баланс складається з метою визначення витратних коефіцієнтів для енергоносіїв, розрахунку температурних потоків сировини, що поступають у реактор для забезпечення автотермічності процесу, визначення кількості теплоти, яку треба підвести або відвести із зони реакції для забезпечення температурного режиму, розрахунку і та вибору теплообмінної апаратури.

Для процесів у газовій фазі при підвищених тисках необхідно враховувати залежність с = f(T,P). Розбіжність не повинна перевищувати 2%.

Рівняння теплового балансу:

Ф1 + Ф2 + Ф3 ± Фреак. = Фпрод. + Фтеплон. +Фвтрат,

де Ф1,2,3 - тепловий поток з реагентами;

Фреак. - сумарний тепловий ефект реакцій з врахуванням робочих умов в апаратах.

Фпрод. - тепловий поток з продуктами реакції.

Фвтрат - втрати тепла в навколишнє середовище.

Фтеплон.- тепло, що виноситься теплоносієм.

Ф1-3, Фпрод. визначається за формулою:

Ф = У(сі ·Gі·t),

де сі - питома теплоємність кожного виду сировини при температурі t0С, Дж/кг·К;

Gі - кількість реагенту, кг/год;

t - температура, з якою надходить до реактора сировина, 0С.

2.4.7.3 Розрахунок витратних коефіцієнтів

Витратні коефіцієнти -кількість сировини, палива, електроенергії, водяної пари та інших матеріалів, витрачених на добування одиниці готового продукту (на 1 т, на 1 кг) розраховуються з даних матеріального і теплового балансів. На підставі цих же даних обчислюють важливий показник ефективності виробництва - вихід продукту, відношення фактично добутого продукту до максимально можливого, обчисленого за стехіометричним рівнянням реакції.

Визначаються витратні коефіцієнти сировини на 1 т товарного продукту або корисної речовини в ньому. Якщо витрачено Gсировини кг і одержано Gпрод.кг, то витратний коефіцієнт складає:

.

Витратні коефіцієнти сировини використовують в економічних розрахунках при складанні калькуляції собівартості продукту. Величина витратного коефіцієнту складається з теоретично необхідної кількості сировини (Ктеор.) і втрат (Квтр):

Квитратн. = Ктеор.+ Квтрат.

Отже, значення Квитратн. може бути показником якості проведення технологічного процесу. Можна вибрати оптимальний технологічний процес, у якому мінімальні витрати сировини. Задача вибору оптимального технологічного режиму вирішується з застосуванням методів математичного моделювання і проведенням розрахунків на ЕОМ.

2.4.8 Розробка математичної моделі матеріального балансу хіміко-технологічної системи(ХТС) і використання ЕОМ для розрахунків

Математична модель хіміко-технологічного процесу, яка виражає зв'язки процесів, що перебігають, з умовами їх здійснення, як правило, являють собою систему диференціальних рівнянь великого порядку. В кваліфікаційній бакалаврській роботі студенти повинні скласти спрощену модель матеріального балансу у вигляді системи лінійних рівнянь, що відображають зв'язки процесів, які відбуваються, в статистичному режимі і при допущенні ряду спрощень

Процес створення математичної моделі матеріального балансу ХТС включає декілька етапів. Вивчення суті хіміко-технологічного процесу, складу матеріальних потоків, основних параметрів технологічного режиму, технологічної схеми процесу.

Складання спрощеної схеми матеріальних потоків ХТС у вигляді матеріально-потокового графа. Вузлами (вершинами) графа є апарати або групи апаратів, в яких відбуваються які-небудь зміни матеріальних потоків - хімічні, або фізичні перетворення, змішування, розділення тощо. Для даної роботи не слід виділяти в окремі вузли збірники, напірні баки, теплообмінники і інші апарати, в яких не відбувається змін матеріальних потоків, що враховуються в розрахунку.

Дугами (ребрами) графа є самі матеріальні потоки. Вузли на схемі нумеруються по порядку (1,2,3 і так далі). Дугам привласнюється індекс, де і- номер вузла, з якого потік виходить, ј- номер вузла, в який потік входить (рис. 2.1)

 021 020 301

011 12 23 300

010 32

Рисунок 2.1 ? Приклад матеріально-потокового графа деякої хіміко-технологічної системи

Зовнішнє по відношенню до даної системи середовище представляє нульовий вузол, так що вхід ззовні в - і тий вузол позначається індексом 0і, а вихід з - і-того вузла - і0. Якщо входів в - тий вузол або виходів з - і-того вузла декілька то, відповідно, вводяться позначення: 00, 01 и т.д. або 00, 01 і так далі.

Приймається єдина система позначення кількості речовини: маси речовини в потоці позначається G (кг); об'єм (для газів) - V (м3); число молей -N (кмоль). Якщо розглядати частину потоку, додається верхній індекс, що позначає цю частину. Так, - вміст к-го компоненту в потоці (відповідно в кг, м3 або кмоль).

Визначення початкової інформації, необхідної для розрахунку матеріального балансу ХТС. Для проведення матеріальних розрахунків необхідно прийняти певну початкову інформацію про параметри технологічного процесу. В більшості випадків задається склад сировини, продуктів, деяких проміжних потоків. Для складання математичної моделі матеріального балансу зручно виражати кількість компоненту в потоці в долях від кількості потоку: для газових сумішей - зазвичай в об'ємних долях по масі.

Для позначення частки компоненту К в потоці приймається позначення при цьому обов'язково указується розмірність величини.

Окрім складу потоків, для розрахунків необхідно прийняти такі показники, як ступінь перетворення сировини в продукт, вихід продуктів по реакціях, ступінь виділення продуктів з сумішей і тому подібне, а також показники, що характеризують втрати речовин. Для позначення цих значень приймається позначення:, де і-номер вузла, в якому відбувається перетворення (або втрата), n - індекс компоненту, по якому задається вихід (або втрати). В умовах конкретних завдань може використовуватися і інша початкова інформація (наприклад, співвідношення компонентів, коефіцієнт надлишку повітря тощо). Для її позначення слід вибрати зручні символи.

При визначенні, яка початкова інформація повинна бути прийнята для розрахунку, слід ретельно вивчити процес. Ті параметри, які можуть бути розраховані на основі вже прийнятих, не можна використовувати як початкові дані. Наприклад, якщо в якомусь реакторі відомий склад вхідної суміші речовин і задані ступені перетворення речовин по реакціях, не можна задавати склад отриманої суміші речовин, оскільки він може бути визначений розрахунком. Але якщо не відомі ступені перетворення, то склад отриманої суміші повинен бути використаний для складання балансових співвідношень.

Початкова інформація визначається на підставі умов рівноваги, кінетики процесів, стандартів на сировину і продукцію (по довідниках, формулах, рівняннях) або з практичних даних. Вибрана інформація оформляється у вигляді таблиці (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 - Вихідні дані для розрахунку

Зміст інформації	Умовне позначення	Одиниці вимірювання	Значення величини	Джерела інформації
1	2	3	4	5
Питома теплоємність синтез газу	Ср		2305	[3, с.145]

2.4.8.1 Складання системи рівняння матеріального балансу

У реальних хіміко-технологічних процесах безперервно відбуваються коливання параметрів технологічного режиму із-за різних зовнішніх дій, нерівномірності перемішування, коливань складу сировини. Для управління такими процесами використовують складні математичні моделі, що представляють системи диференціальних рівнянь великої розмірності. Таку задачу не можна вирішити в рамках курсового проектування. У даній роботі математична модель матеріального балансу представляється системою лінійних рівнянь, що описують статистичний стан системи.

Рівняння матеріального балансу складаються послідовно по кожному вузлу графа матеріальних потоків. Складаються рівняння балансу компонентів (речовин, елементів) в потоках, співвідношення, які враховують хімічні і фізичні перетворення, що відбуваються у вузлах і втрати.

При складанні рівнянь необхідно стежити, щоб не було лінійне залежних рівнянь. Розглянемо приклад. Хай в системі, що виражається графом на рис. 2.1, в 1-тий вузол входять два розчини сірчаної кислоти у воді різної концентрації і виходить змішаний розчин. Для розрахунку матеріального балансу слід задати концентрації всіх цих потоків:, і (долі по масі). Приймемо, що розчини не містять домішок. Тоді =1-. Якщо при змішенні розчинів в 1-му вузлі не відбувається ніяких втрат, то для цього вузла можна скласти три балансові рівняння:

1. Загальний баланс потоків:

G011 +G010=G12.

2. Баланс H2SO4:

G011+ G010 =G12.

3. Баланс H2O :

G011 (1-)+ G010 (1-)= G12 (1-).

Отримана система з трьох рівнянь з трьома невідомими (G011,G010 і G12), але вона не має рішення. У завданні не вказано, на яку кількість речовини ведеться розрахунок (не заданий масштаб розрахунку). Якщо одне з невідомих задати чисельно, залишається два невідомих і три рівняння. Будь-яке з цих рівнянь є лінійною комбінацією двох інших: наприклад, якщо з 1-го відняти 2-е, вийде 3-тє тощо. Будь-які два з цих трьох рівнянь повинні бути включені в математичну модель, а третє відкинуте. До введення масштабу розрахунку кількість рівнянь в системі повинна бути менше кількості змінних. Якщо в розглянутому вище прикладі не заданий склад отриманого змішаного розчину, тобто невідома, слід ввести нові змінні: (замість G12) і (замість G12 (1-) .

При цьому повинно бути введено і нове рівняння - складу змішаного потоку: G12 =+.

При складанні рівнянь уважно вивчають всю початкову інформацію і проглядають всі зв'язки і зміни матеріальних потоків, що відбуваються в кожному вузлі.

2.4.8.2 Підготовка системи рівнянь для вирішення на ЕОМ

Проводять перейменування змінних (G, Nі т. п.) на X, де -і порядковий номер змінної, складають таблицю 2.4 відповідності змінних потокам.

Таблиця 2.4 - Відповідність змінних потокам

Потік	Умовне позначення	Xі	Розмірність	Значення за розрахунком на ЕОМ

Далі в рівняння підставляють чисельні значення початкової формації з таблиці 2.3 і підраховують коефіцієнти при змінних. Після цього члени із змінними переносять в ліву частину рівнянь і розташовують по порядку зростання номерів змінних, а вільні члени залишають в правій частині рівнянь.

Коефіцієнти рівнянь і вільні члени зводять в матрицю коефіцієнтів і матрицю - стовпець вільних членів (Таблиця 2.5).

Таблиця 2.5 - Матриця коефіцієнтів системи рівнянь

Номер рівняння	Коефіцієнт при змінних	Вільний член
	X1	X2	X3	Xn
1. 2. 3.

2.4.8.3 Вирішення системи рівнянь на ЕОМ

Вирішення системи лінійних рівнянь проводиться на ЕОМ в діалоговому режимі із застосуванням спеціальної програми. Набуті значення змінних вносяться до таблиці 2.5 і використовуються для складання матеріального балансу системи, розрахунку витратних коефіцієнтів сировини і для виконання теплових розрахунків. Результат розрахунку матеріального балансу оформляють у вигляді таблиці матеріального балансу (табл.2.2).

Приклад виконання програми розрахунку більш детально надано в методичних вказівках до виконання курсової роботи с дисципліни «Математичне моделювання та застосування ЕОМ в хімічній технології».

2.4.9 Характеристика технологічного обладнання

Керівник вказує найменування і № позиції технологічного реактора і допоміжного обладнання для розрахунку. Розрахунок реактора ведуть за допомогою кінетичних даних процесу - це графічні і табличні дані, кінетичні рівняння швидкості.

2.4.9.1 Розрахунок основного технологічного обладнання

Обов'язково розраховують: при заданих температурах і тисках - час перебування суміші в реакторах до досягнення заданого ступеня перетворення і з використанням потужності виробництва знаходять робочий об'єм реактора, кількість реакторів, висоту, діаметр, враховуючи ступінь заповнення. При необхідності виконують газо- або гідродинамічний розрахунок, визначають діаметри штуцерів, товщину стінки корпусу, кришки, днища, проводять розрахунок на міцність. Якщо реактор працює в адіабатичному режимі, приділяють увагу теплоізоляції. За допомогою каталогів, стандартів вибирають реактор потрібної потужності, описують роботу реактора, коефіцієнт заповнення, указують матеріал виготовлення. Конструкція посудин повинна бути технологічною, надійною за передбаченим технічною документацією терміном експлуатації, повинна забезпечувати безпеку при виготовленні, монтажу та експлуатації, передбачувати можливість огляду (у тому числі внутрішньої поверхні), очищення, промивки, продувки та ремонту, а також забезпечувати можливість термообробки, передбаченої кресленням.

Розрахунки на міцність посудин, їх елементів, в тому числі на міцність від втомленості для посудин, що працюють в умовах циклічних та знакоперемінних навантаженнях, слід проводити відповідно діючій нормативній документації, узгодженою з Держнаглядохоронпраці України (ГОСТ 14249, ГОСТ 25859).

1. Креслення загального виду повинно містити:

- робочий тиск, МПа (кгс/см2);

- розрахунковий тиск, МПа (кгс/см2);

- пробний тиск, МПа (кгс/см2);

- розрахункову температуру стінки, 0 С;

- мінімальну допустиму від'ємну температуру стінки, що знаходиться під тиском, 0С;

- характеристику робочого середовища (клас небезпечності по ГОСТ 12.1.007, вибухонебезпечність, пожежонебезпечність по ГОСТ 12.1.004, склад);

- товщина стінок посудини, мм;

? додаток до компенсації корозії, мм;

- розрахунковий термін експлуатації, рік;

- масу (транспортну, монтажну), кт;

- центр маси;

- групу посудини.

2. Додаткові технічні характеристики та параметри:

- мінімальна та максимальна температура середовища (за необхідністю), ° С;

- число циклів навантаження за весь термін експлуатації (для посудин, що працюють із кількістю головних циклів навантаження від тиску, стиснення температурних деформацій або інших видів навантаження), більше 1000;

- додаток на компенсацію ерозії (при необхідності), мм;

- сейсмічність (у районах із сейсмічністю 7 та більше балів по 12-ба-льній шкалі), бал;

- внутрішній об'єм (за необхідністю), м3;

- район території по швидкісним напорам вітру (для посудин колонного типу, встановлених на відкритих майданчиках).

Посудини з внутрішнім діаметром більше 800 мм повинні мати люки. Внутрішній діаметр люків круглої форми в посудин, які встановлюються на відкритому повітрі, повинен бути не менше 450 мм, а у посудин, розташованих у приміщеннях - не менше 400 мм. Розміри люків овальної форми по найменшій осі повинні бути не менше 325 мм, по найбільшій - не менше 400 мм.

У посудинах, що не мають корпусних фланцевих з'єднань та підлягають внутрішньому антикорозійному захисту неметалевими матеріалами, внутрішній діаметр люку повинен бути не менше 800 мм, (крім емальованих посудин.

При виборі матеріалів для виготовлення посудин (складальних одиниць, деталей) повинні враховуватись: розрахунковий тиск, температура стінки (мінімальна від'ємна та максимальна розрахункова), хімічний склад та характеристика середовища, технологічні властивості та корозійна стійкість матеріалів.

2.4.9.2 Розрахунок та вибір допоміжного технологічного обладнання

Все інше обладнання (допоміжне) розраховують за спрощеною методикою без вживання кінетичних даних. Для цього використовують усереднені значення об'ємної швидкості, коефіцієнти теплопередачі, практичні значення часу перебування. В результаті розрахунку знаходять: робочий об'єм, поверхню теплопередачі, кількість та висоту подачі рідини. За допомогою каталогів і стандартів вибирають апарат необхідної потужності. Приводять технічну характеристику апарату або обладнання, матеріал, з якого виготовлено. Вибране обладнання повинне забезпечувати високу надійність у роботі, простоту обслуговування, мати низьку вартість.

2.4.10 Автоматизація і контроль виробничого процесу

Автоматизація є невід'ємною частиною виробничих процесів в хімічній промисловості. Для хімічної промисловості автоматичне управління технологічними процесами грає особливу роль, оскільки дозволяє зменшити або повністю виключити участь людини в проведенні процесів, які характеризуються використанням або виділенням шкідливих для організму речовин, швидкою течією реакції, вибухо- і пожежонебезпекою.

В кваліфікаційній бакалаврській роботі, за погодженням з керівником, вибирають та обґрунтовують об'єкт автоматизації, параметри, що регулюються, систему приладів і засобів автоматизації. Описують схему автоматизації, визначають об'єм автоматизації. Дані записуються у вигляді таблиці 2.6:

Таблиця 2.6 - Обсяг автоматизації виробництва

№ п/п	Технологічний об'єкт	Параметр, що вимірюється	Можливий діапазон зміни параметру	Місце відбору імпульсу	Вимоги до схеми автоматизації	Примітка
1	2	3	4	5	6	7

В таблиці вказується:

стовпчик 2 -	назва технологічного об'єкту, роботу якого регулюють;
стовпчик 3 -	параметр, який підлягає вимірюванню;
стовпчик 4 -	діапазон зміни вимірюваного параметру;
стовпчик 5 -	місце відбору імпульсу, тобто технологічний об'єкт, де встановлюється первинний прилад;
стовпчик 6 -	функції, які повинна виконувати конкретна автоматична схема;
стовпчик 7 -	якими матеріальними, або енергетичними потоками здійснюється регулювання.

Далі наводяться прилади, що використані в схемі і їх коротка характеристика.

Наприклад: Регулювання температури виходу газоподібного аміаку

Для регулювання температури виходу газоподібного аміаку в якості первинного датчика вибрано 13ДТ73 - вимірювальний перетворювач температури (до 600 0С) для неперервного перетворення сигналу температури в пневматичний сигнал дистанційної передачі (0,02-0,1 МПа). Сигнал від нього надходить на вторинний прилад ПКП-1Э - прилад контролю пневматичний, що показує, для вимірювання величини одного параметру і сигналізації заданого діапазону його значення і регулятор ПР3,31М- пристрій пневматичний регулюючий ізодромний без задатчика. Вторинний прилад ПКП - 1Э записує і показує значення температури виходу газоподібного аміаку, показує величину завдання і величину керуючого впливу регулятора на регулюючий клапан з пневмоприводом. Регулятор порівнює поточні значення параметру із завданням і виробляє сигнал за відповідним законом регулювання. Керуючий сигнал регулятора поступає на регулюючий клапан типу 25ч30нж, який встановлено на трубопроводі подачі газоподібного аміаку в місткість реактору.

2.4.11 Організація контролю за якістю продукції

Приводиться місце вимірювання, значення параметру, що контролюється чи регулюється, або місце відбору проб, частота контролю, норми технологічного режиму і допустимі відхилення від норми, метод визначення параметру. Контроль виробництва оформляють у вигляді таблиці 2.7:

Таблиця 2.7 - Аналітичний контроль виробництва

№ пор.	Найменування стадії, процесу, місце заміру, параметру, або місця відбору проби	Параметр контролю, одиниці вимірю? вання	Норми технологічного режиму і допустимі відхилення	Назва норматив? но?технічної документатації ї і документації за якою проводити контроль	Методи контролю
1	2	3	4	5	6
1	Наприклад: Трубопровід на вході в колону синтезу, поз.5, циркуляційний газ	об'ємна частка метану, %	3,0-20,0	МВВ № А-М-264-2006	Метод хромато-графічний, діапазон вимірювання метану від 0,25% до 20%. Межі сумарної відносної похибки для метану для діапазону вимірю-вань від 1,5% до 20%.

2.4.12 Екологічна безпека виробництва

При розробці апаратурно-технологічної схеми вибирають способи видалення і утилізації відходів виробництва, які умовно класифікують за такими ознаками:

· За агрегатним станом: тверді, пастоподібні, рідкі, газоподібні.

· За корозійною активністю: нейтральні, слабко агресивні, агресивні, дуже агресивні.

· За дією на живі організми: токсичні і нетоксичні.

· а характером виділення: випадкові, періодичні

Наводиться:

- характеристика екологічної безпеки (технологія безвідходна, маловідходна, рядова);

- інформація про комплексне використання сировини, заходи по запобіганню негативного впливу виробництва на навколишнє середовище;

- використання твердих і рідких відходів, газових викидів.

Характеристика відходів виробництва та викидів подається у вигляді таблиці (приклад табл. 2.8)

Таблиця 2.8 ? Характеристика відходів, викидів та стоків виробництва

№ п/п	Найменування стадії виробництва відходів, викидів, стоків	Їх склад після очищення, %	Кількість (одиниці)	Метод очищення
			На 1 тону готової продукції	За рік
1	2	3	4	5	6

2.4.13 Висновки

У висновках студент повинен дати аналіз одержаних результатів, їх відповідність завданню на проект, викласти пропозиції про можливість вдосконалення даної технології і її апаратурного оформлення.

2.4.14 Перелік посилань

У переліку посилань наводять літературні джерела, які використовувались про складанні пояснювальної записки у порядку посилання на них у тексті, або за алфавітом.

2.4.15 Додатки

В додатках доцільно давати матеріали, що доповнюють або ілюструють основний текст. Додатки необхідно оформлювати як продовження пояснювальної записки і розташовувати їх у порядку появи посилання на них. Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований на початку сторінки симетрично відносно тексту сторінки.

3. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

3.1 Загальні вимоги

бакалаврський робота пояснювальний записка

Записку оформлюють на аркушах формату А4 (210х297 мм) згідно з вимогами ГОСТ 2.105-95 “ЕСДК. Общие требования к текстовым документам”, ГОСТ 2.106-96 “ЕСДК. Текстовые документы” і відповідно до ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки».

Записку можна виконувати рукописним способом (пастою чорного кольору) або машинним (за допомогою комп'ютера) на одному боці аркуша білого паперу. На аркушах повинні бути рамки з такими розмірами полів: ліве поле - 20 мм, праве, верхнє і нижнє - 5 мм.

Текст записки слід писати або друкувати в рамці, додержуючись таких відступів від рамки: верхнє і нижнє поле - 10 мм, ліве - 10 мм, праве - 5 мм.

Вся записка повинна бути написана однаковою чорною пастою чітко, а літери, цифри та інші знаки, лінії, рисунки та формули не повинні розпливатися.

Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою, після чого на тому ж місці наносяться виправлені літери, слова тощо машинописним способом або від руки. Виправлення повинні бути чорного кольору. На сторінці їх має бути не більше ніж п'ять.

...