Формування пізнавальних інтересів у підлітковому віці

Узагальнюючи, зазначимо: технологія навчання, по суті, означає таку організацію процесу навчання, що передбачає певну систему дій і взаємодій усіх (але насамперед активних) елементів навчального процесу (його учасників). При цьому важливо підкреслити два моменти. По-перше, технологія навчання детально розглядає систему дій не тільки вчителя, викладача, а й насамперед того, хто навчається, -- учня, студента. По-друге, вона забезпечує, гарантує, за умови коректного застосування, досягнення певного результату. Дослідження свідчать, що структура технології навчання, або технологічна структура процесу навчання, є системою певних операцій, технічних дій і функцій учителів та учнів, згрупованих за основними етапами процесу навчання.

Розділ ІІ. Практична частина

2.1 Способи вивчення пізнавального інтересу учнів до біології

Психологи стверджують, що чим раніше людина усвідомлює свої психологічні особливості, тим раніше починає проявлятися в неї прагнення до вдосконалення власної особистості. Але це означає, що у напруженому, завантаженому навчальному процесі вчитель має виділити час і для діагностики пізнавальних здібностей своїх учнів.

Починаючи працювати з новим класом, учителю бажано з'ясувати ставлення учнів до навчальних предметів і визначити рівень їх пізнавального інтересу до біології. Це допоможе педагогу оцінити і загальний інтелектуальний потенціал класу, і особливості кожної дитини. На одному з перших занять можна запропонувати школярам анкету.

Анкета для вивчення інтересу учнів до біології

Інструкція: заповніть таблицю.

Важливі предмети	Чому?	Цікаві предмети	Чому?	Такі, які б ви погодились вивчати додатково	Чому?

У 1, 3, 5 графи таблиці впишіть не більше п'яти навчальних предметів з тих, що ви вивчаєте цього року і вважаєте для себе важливими, цікавими і такими, які б ви погодилися вивчати поза шкільною програмою (назви одних і тих самих предметів можуть повторюватися в декількох графах).

Поясніть свій вибір, вказавши в 2-й, 4-й і 6-й графах таблиці позначення (номер) прийнятних для вас відповідей (відповідей у кожній графі може бути небагато, і вони можуть повторюватися).

Можливі відповіді на запитання: «Чому ці предмети вам необхідні?»:

Цей предмет дає знання, що знадобляться в житті, у праці, у спілуванні з людьми.

Ця наука інтенсивно розвивається і відіграє важливу роль у житті сучасного суспільства.

Знання цього предмета буде потрібно при вступі до вищого навчального закладу.

Цей предмет допомагає розібратися у життєвих ситуаціях, подіях, що відбуваються, сформувати світогляд.

Цей предмет допомагає сформувати корисні вміння.

Цей предмет учить розбиратися в собі й в інших людях, жити, обирати спосіб дій і поведінки, знайти своє місце в житті.

Про важливість цього предмета говорять батьки і вчителі.

Можливі відповіді на запитання: «Чому ці предмети ви вважаєте цікавими?»:

Цікаво дізнаватися про нові факти, події.

Цікаво дізнаватися про життя людей, їхню діяльність.

Цікаво з'ясовувати причини подій і явищ, закони розвитку природи, суспільства, людини.

Цікаво слухати пояснення вчителя, читати підручник, дивитися фільми, спостерігати досліди.

Цікаво на уроках і вдома вирішувати задачі, виконувати вправи, практичні роботи, заповнювати карти, схеми, таблиці.

Цікаво самому знаходити додаткові зведення, готувати повідомлення, виступати в класі з власними творчими роботами.

7.Цікаво самому знайти пояснення явищу, вирішити проблемну задачу, провести дослідження, підготувати реферат,

8.Цікаво, тому що сам учитель любить свій предмет, захоплений ним, і це відношення передається учням.

9.Цікаво, тому що в класі багато хто захоплений цим предметом.

10.Цікаво, тому що цей предмет розширює мій світогляд, пов'язаний з іншими інтересами (техніка, музика, спорт тощо).

11.Цікаво, тому що цей предмет складний, доводиться напружувати волю, увагу, зосереджено мислити, багато займатися, щоб досягти: високого результату.

На першому етані обробки результатів анкети простим підрахунком предметів, названих школярами в 1-й і 3-й графах таблиці, визначаються лідери в розрядах найнеобхідніших і найцікавіших навчальній предметів. За цими ж параметрами з'ясовується місце біології як навчального предмета.

На другому етапі обробки результатів анкети досліджуються причини, з яких учні відносять біологію до числа необхідних предметів. Якщо вони посилаються на відповіді 1 і 2, це означає, що вони бачать широку соціальну і пізнавальну значимість предмета; у відповідях З і 5 - особистісну і ділову; у відповіді 10 - світоглядну; у відповіді 6 - особистісну і виховну. Посилання на відповідь 9 говорить про малозначиму для учнів мотивацію вивчення історії.

Тривожним буде положення, коли необхідність вивчення біології учні пояснюють зовнішніми, особисто не значущими мотивами - 1, 2, 9.

За даними психологів, в біології як навчальному предметі, можна знайти всі види значущості, спірним є лише питання про те, що розуміти під її практичною, діловою спрямованістю.

На третьому етапі обробки результатів анкети досліджуються причини, за яких школярі вважають біологію цікавим предметом. Заздалегідь усі запропоновані відповіді згруповані відповідно до джерел пізнавального інтересу: зміст навчального предмета - відповіді 1, 2, 3; характер пізнавальної діяльності - відповіді 4, 5, 7, 9: характер відносин між учителем і учнями в процесі навчання - відповіді 8, 9, 10.

Відповіді 11 і 12 запропоновані оскільки чинникам «труднощі» і «легкості» навчання школярі нерідко відводять важливу роль у формуванні їхнього ставлення до навчальних предметів.

Усередині кожного фактора інтерес учнів до предмета теж можна диференціювати. Якщо в першій групі відповідей вони вибирають відповідь 1, то їхній інтерес до біології обумовлений фактологічною стороною предмета; відповідь 2 - їх хвилює моральна проблематика; відповідь 3 - теоретичний зміст.

Інтерес до біології при відповіді 4 обумовлений прихильністю до способів пізнавальної діяльності на відтворюючому рівні; при відповіді 5 - на перетворюючому; при відповіді б- на творчо-пошуковому; при відповіді " - на творчо-проблемному.

При відповіді 6 джерелом інтересу служить характер відносин з учителем-предметником; при відповіді 9 - відносини всередині класного колективу; при відповіді 10- поза навчальні фактори.

Ідеальним варіантом анкети буде рівномірний розподіл відповідей в усіх напрямах. Про низький рівень пізнавального інтересу до біології, його ситуативний характер красномовно свідчить набір відповідей 1, 4, 11. Такий самий висновок можна зробити, якщо біологія як цікавий предмет знаходиться серед перших, а як необхідний - присутня тільки в другій половині списку, до того ж школярі не виражають бажання додатково займатися нею.

Анкету можна повторити наприкінці навчального року і порівняти не тільки зміни в рейтингу предмета, але і характер мотивації учнів.

Данні анкетування які були проведені у 8-Б класі спеціалізованої школи №8 м. Кіровограду

У анкетуванні приймало участь 12 учнів, оскільки анкетування проводилось у одній підгрупі.

За даними анкет у більшості учнів біологія є і важливим і цікавим предметом у 8 з 12 учнів. Отже можна сказати що пізнавальний інтерес до біології у даному класі великий. Більшість дітей бачать широку соціальну і пізнавальну значимість предмета і також особистісну значимість - 7 з12, і тільки декілька бачать особистісну і ділову значимість предмета. Більшість дітей пов'язують інтерес до біології з майбутньою практичною діяльністю. Джерелом інтересу до біології у більшості випадків є творчо та пошукова діяльність, а також відносини з вчителем (тобто особистість вчителя).

Отже, за даними анкети учні мають високий рівень пізнавального інтересу до біології, і більшість дітей бажають додатково займатися нею 7 з 12 учнів. Тому можна сказати що більшість учнів мають мотивацію для вивчення біології. І я думаю що за допомогою такого анкетування можна визначити спрямованість учнів, особливо у спеціалізованих школах які мають профільні класи з біології.

Інші методи визначення пізнавального інтересу до біології

На початку нового навчального року відповіді школярів на запитання: «Навіщо я вивчаю біології?», «Чому я саме у природничому класі?», «Чого я очікую від уроків біології цього року?» і т. п. демонструють певний характер їхнього ставлення до предмета. Про це ж яскраво свідчить якість оформлення учнями своїх робочих зошитів, підбір афоризмів про біологію, створення каталогу «Моя біологічна бібліотека», виконані як перше домашнє завдання.

Наприкінці шкільних чвертей і півріч діти можуть відповідати на запитання нової анкети, що допомагає вчителю об'єктивно оцінювати ситуацію в класі, корегувати свою роботу з поглиблення пізнавального інтересу учнів до предмета:

Яке місце серед предметів, що вивчаються в цьому навчальному році, у тебе посідає біологія?

Які уроки / теми цієї чверті/півріччя тобі особливо запам'яталися? Чому?

Які пізнавальні /домашні завдання з біології ти виконував з особливим бажанням? Чому?

Які книжки (фільми, спектаклі, телепередачі) на біології тему ти прочитав (подивився) за цей час?

Що ти пропонуєш, щоб у новій чверті зробити уроки біології більш цікавими?

2.2 Прийоми активізації пізнавального інтересу на уроках біології

Під час педагогічної практики я досліджував, як і якими прийомами можна активізувати пізнавальний інтерес на урок біології, і побачив багато прийомів такої активізації. І зараз хочу представити вам деякі з них.

Прийомами, що сприяють розвитку пізнавального інтересу на етапі сприйняття знань і активізують діяльність учнів, є:

1) Прийом новизни, що передбачає включення в зміст навчального матеріалу цікавих фактів, відомостей та ін. При цьому вчитель повинен постійно дбати про те, щоб не зводити свій виклад до простого переказу підручника, а робити його живим, захоплюючим і глибоким по змістом, збагачують і розширюють наявні у школярів знання.

Наведемо приклади таких завдань:

- У 1560 році французький посланник при лісабонському дворі Жан Ніко придбав насіння тютюну у прибулого з Америки купця і подарував їх королівського палацу в Португалії і французькій королеві Катерині Медичі. К. Лінней, описуючи пізніше рослина тютюну, дав йому ім'я «нікотину табакум». Родова частину назви на честь Ніко, а видова «табакум» - від острова Тобаго в Карибському морі, де був поширений цей вид. У Росії був введено сувору заборону на куріння, порушників його били батогами та засилали. Тільки Петро I зняв обмеження і покарання. 38

- Один гектар лісу протягом року очищає 18 мільйонів кубометрів повітря! Скільки квіток відвідують бджоли? Бджола відвідує в середньому 12 квіток в хвилину, 720 квіток на годину, 7200 квіток за 10 годин свого робочого дня. Навіть порівняно слабка сім'я бджіл може відправити у поле до 10 тисяч робочих бджіл. Якщо прийняти умову, що всі вони будуть збирати тільки нектар, то вони відвідають не менше 72 мільйонів квіток на день.

Показником емоційного інтересу в цьому випадку є особливий емоційний вплив, що настала тиша, яка свідчить про поглиненості від щойно почутого. Відомості про кількість відвіданих бджолами квітів викликає не тільки здивування, але й захоплення.

2) Прийом семантизації, в основі якого лежить порушення інтересу завдяки розкриттю смислового значення слова, назви.

Наведемо приклади:

- Мати і мачуха. Російський народ дав цієї квітки влучну назву. Візьміть до рук листок рослини. Ніжний пушок, яким покриті листя з нижнього боку, ласкаво торкається вашої руки, наче мати приголубила. А доторкнешся до верхньої сторони листа - холодно, мачуха.

- Більше 250 років тому голландський вчений Авраам Трамбле дав назва побаченого їм маленькому поліпи - Гідра. Ця назва отримав за схожість з жахливою Пернейской гідрою, з якою боровся Геракл. Як видумаєте, чому тварина отримало таку назву?

Розкриття смислового значення слова, назви допомагає учням зрозуміти зміст, закладений у нього, сприяє встановленню міжпредметних зв'язків, розвитку уяви, кмітливості, фантазії. Здивування, бажання дізнатися більше про досліджуваному об'єкті за допомогою додаткової літератури - характерні показники пізнавального інтересу в даному випадку.

Прийом значущості матеріалу, що вивчається, при якому створюється установка на необхідність вивчення матеріалу в зв'язку з її біологічною, господарською спрямованістю.

Наведемо приклади:

- Учені підрахували, що за нинішніх темпів вирубки до 2015 року ліси будуть знищені на 40%, а через 100 років будуть вирубані повністю. Вирубка лісів тягне за собою зникнення сотень тисяч тварин і рослин, зміну клімату і багато інших лих. Але не рубати ліс не можна, він потрібний для багатьох цілей. Який вихід пропонуєте Ви з цієї ситуації?

- Чому важливо знати вміст білків, жирів і вуглеводів в різних харчових продуктах і кількість енергії, що утворюється в організмі при їх використанні?

Даний прийом змушує учнів відчути не тільки значимість матеріалу, а й причетність до явища. Стимуляція пізнавальних інтересів з використанням прийому значущості матеріалу актуальна як для молодших підлітків, так і для старших школярів.

Однак цікавість і яскравість викладення мають бути не самоціллю, а цілком підпорядковані збудженню розумової активності учнів.

Подібний підхід до викладу нового матеріалу зміцнює у учнів інтерес до навчання, підвищує допитливість і допитливість в осмисленні досліджуваних питань. На уроці створюється своєрідна психологічна «ситуація очікування» (установка), коли учні позитивно налаштовують себе на сприйняття нових знань і прагнуть до глибокого засвоєнню матеріалу, що вивчається. Манера вчителя деталізувати і конкретизувати матеріал підручника спонукає школярів глибше відмовитися в засвоюються знання, породжує безліч питань.

Прийоми розвитку пізнавального інтересу на етапі вивчення нового матеріалу. Основними прийомами розвитку пізнавального інтересу, що використовуються на етапі вивчення нового матеріалу, є:

1) Постановка проблемного питання, створення проблемної ситуації :

На уроках в 9 класах я використовуємо наступні питання:

- У фантастичному романі «Людина-амфібія» юнакові Іхтіандр пересадили зябра, якими він дихає в воді. Яку фізіологічну проблему, що виникла після цієї пересадки і не дозволяє вижити людині-амфібії у воді, не врахував автор роману?

- Цуценя годували тільки молоком. Чи буде у нього виділятися слина,якщо йому покажуть шматок м'яса? Відповідь поясніть.

У результаті використання проблемних питань у ході вивчення навчального матеріалу ми встановили, що вони сприяють появі у школярів здивування, спантеличений, інтелектуальної активності,емоційної піднесеності, прагнення до впізнавання, більш глибокому ознайомлення з предметом - станів, властивих пізнавальному інтересу.

2) Метод дослідження.

На основі проведених учнями дослідів, спостережень та аналізів літературних даних учням пропонується самостійно вирішити пізнавальну задачу, сформулювати висновок:

- Неподалік від водойми, населеного багатьма видами тварин, у тому числі й земноводними, знаходиться завод, який не має на трубах очисних фільтрів. У водоймі стала спостерігатися масова загибель земноводних. Аналіз проб води не показав наявності будь-яких шкідливих речовин для живих організмів. Чому загинули земноводні?

3). Евристичний прийом.

Учитель, спираючись у своєму запитанні на наявні в учнів знання, допомагає їм з «навідними питань» знайти правильну відповідь.

- Припустимо, що ви з'їли бутерброд з шинкою. У яких відділах травної системи і за допомогою яких речовин будуть перетравлюватися його складові?

- Назвіть основні відмінні риси кільчастих хробаків у порівнянні з іншими типами черв'яків.

4) Прийом наукової суперечки.

На уроці вчитель створює ситуацію суперечки, особливу увагу приділяючи вмінням учнів доводити й обґрунтовувати свої судження.

- Будьте суддею в суперечці:

1-й учень: «Раковина є гарним захисним пристосуванням для молюска, а тому, не дивлячись на старовину свого походження, вони є одним з найбільш численних типів безхребетних тварин ».

2-й учень: « Незважаючи на наявність раковин, як захисних пристосувань, чисельність молюсків у водоймах помітно знижується. » 19 видів цих тварин занесені до «Червоної книги».

3-й учень: «Я вважаю, що причиною скорочення числа молюсків є вживання в їжу багатьма тваринами і людиною ».

- Хто правий у суперечці?

Зіткнення різних точок зору, в яких потрібно розібратися, щоб потім зайняти власну позицію, стимулює активний пошук доказів, аргументів для відстоювання своєї точки зору. Це - стимул для подолання труднощів, для інтенсивної розумової діяльності, для напруги розуму, для дослідницької активності.

Отже, постановка на уроці перед учнями проблемних питань, самостійне рішення пізнавальних завдань, формування у школярів уміння доводити й обґрунтовувати свої судження все це сприяє активізації розумової, дослідницької діяльності, що обумовлює розвиток пізнавального інтересу до біології.

Прийоми розвитку пізнавального інтересу на етапі узагальнення і систематизації матеріалу, що вивчається.

Учбова робота по закріпленню і більш глибокого осмислення знань полягає в тому, що після викладу нового матеріалу і формулювання висновків і узагальнень (понять) учитель веде учнів до нових фактів і прикладів, але вже в плані більш широкого підкріплення зроблених узагальнень, їх більш глибокого з'ясування і вироблення вміння застосовувати вивчений матеріальна практиці. Закріплення матеріалу певною мірою пов'язано з тим явищем, що в психології називається переносом знань. Суть його полягає в те, що в процесі навчальної роботи учням доводиться засвоєні в інших умовах. Цей процес, з одного боку, полегшує навчання, бо він дає можливість використовувати отримані знання, уміння і навички при засвоєнні нового матеріалу, а з іншого - вносить труднощі, тому що всякий перенесення знань здійснюється не механічно, а вимагає внесення певних коректив у засвоєні поняття, вміння та навички, деяку ломку сформованого стереотипу, тобто розумової і фізичної напруги.

Учні порівняно швидко забувають формулювання правил, висновків і теоретичних узагальнень, набагато міцніше в їхній пам'яті утримуються логічні докази, а також узагальнення, які зроблені на основі яскравих прикладів і фактів і закріплені в процесі практичних вправ. Тільки розумно поставлена система тренувальних вправ, що вимагають від учнів різноманітного підходу до засвоєного навчального матеріалу і високого розумового напруження, дозволяє домагатися глибоких і міцних знань.

На етапі узагальнення і систематизації знань використовуються такі прийоми, що активізують пізнавальний інтерес до навчального предмету:

1) Використання натуральних об'єктів у завданнях для учнів.

Перед уроком учні отримують роздатковий матеріал, з використанням якого на уроці виконують наступні завдання:

- Розгляньте рослини посушливих районів Кіровограду і знайдіть ознаки пристосованості до нестачі вологи.

- Роздано мікропрепаратів крові жаби і людини (без напису). Завдання: розрізнити і відповісти на запитання: з чим пов'язана саме така будова еритроцитів крові людини?

2) Прийом моделювання.

Як приклад можна навести наступне завдання:

- Учні отримують набір (в пакеті) організмів, що живуть на певній території. Завдання: змоделюйте, використовуючи набір, все можливі харчові ланцюги.

3) Використання символів для виконання завдань

При виконанні навчальних завдань учням можуть бути запропоновані ідеографічні знаки, що характеризують той чи інший об'єкт вивчення.

Процес оволодіння новими знаннями не зводиться до звичайного заучування правил, висновків і узагальнень. Він ґрунтується на поліпшенні самостійної роботи школярів, на глибокому логічному аналізі того фактичного матеріалу, який лежить в основі формування наукових понять. На основі отриманих результатів були зроблені висновки про те, що використання зазначених прийомів стимулюють прагнення учнів до самостійного виконання завдань, характеризуються зосередженістю довільного завдання, відволікань учнів на уроках стало менше. Використання натуральних об'єктів, символів викликають у школі різні емоційні прояви, що в цілому характерно для розвитку пізнавального інтересу. Використання біологічних завдань при розвитку пізнавального інтересу до біології.

Вірним є твердження, що коли немає пізнавальної задачі, немає і роботи думки, є завдання - є пошук її вирішення. Постановка завдань у процесі навчання підвищує активність учнів. Учні досліджують явище, шукають шляхи її розв'язання, висувають різні припущення, приводять докази, а це, безсумнівно, сприяє активізації розумової діяльності школярів, розвитку логічного мислення, пізнавальної самостійності і у результаті формування і розвитку пізнавального інтересу до біології.

У практиці роботи школи використовуються такі типи завдань:

а) Завдання на відтворення наявних знань.

Завдання 1.Яке значення в житті рослини має така особливість їх будови?

Завдання 2. Чому слимаки в спекотні дні ховаються під камінням, дисками, а у вологу погоду їх можна побачити тими, що повзуть по землі або на рослинах.

б) Завдання, що сприяють розвитку логічного мислення.

Завдання 1. Навесні на навчально-дослідному ділянці посіяли насіння спаржі. З них виросло тільки одну рослину, інші насіння не зійшли. На наступний рік спаржа розрослася, на кожному її пагоні утворилися квітки, але плодів не було. У наступні роки спостерігалося таке ж явище. Яке припущення ви можете зробити за описаним фактами?

в) Завдання на розпізнавання натуральних об'єктів.

Завдання 1. Розглянемо під мікроскопом препарат рослинної тканини. Визначте, яка це тканина. Вкажіть ознаки, за якими ви визначили вигляд тканини, вкажіть місце розташування цієї тканини в рослині.

Біологічні завдання різного характеру викликають у школярів жвавий інтерес, створюють сприятливий емоційний фон. Вони сприяють активізації розумової діяльності учнів, розвитку логічного мислення, пізнавальної самостійності і в підсумку формуванню та розвитку пізнавального інтересу до біології. В учнів вході їх вирішення виникають питання, які свідчать про розумову активності, про прагнення дізнатися більше, що є показником розвивається пізнавального інтересу до біології.

Також на уроках біології можна використовувати багато інших прийомів активізації пізнавальної діяльності цей і дидактичні ігри, і різноманітні конкурси і вікторини, випереджаючі завдання і багато інших.

Висновки

Роль пізнавальних умінь у сучасному процесі навчання багатогранна. По-перше, їх формування є одним із важливих завдань шкільної біологічної освіти, оскільки на цій основі відбувається розвиток і удосконалення пізнавальних можливостей учнів, їх компетентності, розкривається їхня індивідуальність. По-друге, пізнавальні вміння - органічна частина змісту біологічної освіти, які опановують учні для самостійного і критичного сприйняття біологічного матеріалу. По-третє, пізнавальні вміння - це засіб формування біологічних знань, особистісних суджень і мотивованого відношення до живої природи. По-четверте, вони є прогнозованим результатом цілеспрямованого навчання біології. Нарешті, по-п'яте, пізнавальні вміння можуть виступати і як вагомий критерій успішності навчання і викладання. Уміння, використані учнем для організації своєї відповіді, можуть і повинні виступати як показник, вимірювач результатів навчання.

Істина, як завжди, лежить між двома крайніми полюсами, і сьогодні, як нам здається, в теорію і практику навчання біології повертаються «кращі голи» для пізнавальних умінь. Про це свідчить, насамперед, звернення різних авторів - як вчених, так і вчителів до цієї проблеми на сторінках біолого-методичної преси і методичної літератури.

Отож, пізнавальні здібності - це індивідуально-психологічні особливості особистості, що є умовами успішного здійснення певної діяльності і сталої позитивної динаміки оволодіння знаннями, уміннями і навичками. Процес реалізації здібностей передбачає прояв людиною особистісно значущої активності, зумовленої, з одного боку, характером та цілями тієї чи іншої діяльності, а з іншого, такими утвореннями її внутрішнього світу, як мотивація, схильності, інтереси. У діяльності особистості здібності не тільки проявляються, а й формуються, розвиваються. Для цього потрібно конструювання педагогом у процесі навчальної діяльності спеціальних ситуацій, які потребують творчого вирішення.

Розмаїття інтересів, нахилів, темпераментів, видів і рівнів пізнавальних процесів, інших можливостей учнів у навчанні і діяльності дає підставу перефразувати А. Екзюпері, стверджувати: «Я не знаю, що таке учні, я знаю багато різних учнів». У шкільному житті учнівське різноманіття насамперед визначається предметно-пізнавальними здібностями.

Список використаної літератури

1. Бочковський В. Розвиток пізнавальних процесів// Початкова школа. - 1997. - №12. - С. 23-24

2. Вишковський І. Методи пізнавальної діяльності// Психолог. - 2004. - №21-22. - С. 100-114

3. Головань Т. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання// Рідна школа. - 2004. - №6. - С. 15-18

4. Готра Н. Розвиток пізнавальної активності учнів// Рідна школа. - 1999. - №4. - С. 45-46

5. Гордієнко С. Деякі методичні поради щодо активізації пізнавальної діяльності учнів під час навчання// Початкова освіта. - 2004. -№37. - С. 8-9

6. Долбенко Т. Технологія активізації пізнавальної діяльності підлітків 14-ти років// Рідна школа. - 2004. - №9. - С. 37-41

7. Долбенко Т. Активізація пізнавальної діяльності підлітків: ігрові технології// Рідна школа. - 2004. - №10. - С. 36-39

8. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності// Рідна школа. - 2000. - №3. - С.37-38

9. Крупеніна Н. Комплексний аналіз формування пізнавальної діяльності школярів на уроці: Методичний посібник для керівників шкіл// Директор школи. - 2003. - №38. - С. 7-8

10. Карасик А. Активізація пізнавальних процесів// Початкова освіта. - 2002. - №14., квітень, С. 6

11. Кобернюк О., Коберник Г. Активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів// Рідна школа. - 1999. -№12. - С. 55-60

12. Логвіна-Бик Т. А. Педагогічне керування пізнавальної діяльною учнів// Педагогіка і психологія. - 1998. - №4. - С. 43-47

13. Мірошник С. Пошуково-дослідницькі завдання випереджувального характеру як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів// Дивослово. -2002. -№2. - С. 58-60

14. Полок Л. Ділова гра як засіб організації пізнавальної діяльності// Директор школи. - 2003. - №2. - С. 7-9

15. Пометун О. Як і чому треба організовувати пізнавальну діяльність учнів на уроці// Завуч. - 2005. - №34. - С. 13 (вкладка)

16. Мороз О. Методика навчання Біології в школі// О. І. Мороз, Г. О. Фреймах. - К.: Ґенеза, 2005. - 328с.

17. Рудик М. Інноваційні технології навчання як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів// Біологія. - 2003. - №9. - С. 26-29

18. Сластухіна М. Як стимулювати пізнавальну діяльність учнів// Педагогічна Житомирщина. - 2000. - №4. - С. 19-22

19. Харишин О. Розвиток пізнавальних інтересів учнів, активізація розумової діяльності// Початкова освіта. - 2001. - квітень. - №15. - С. 4

20. Шевцова Л. Активізація пізнавальної діяльності учнів за допомогою ситуативних завдань// Дивослово. - 2001. - №12. - С. 43-75

21. Шушара Т. Навчально-пізнавальна діяльність учнів: зміст і основні критерії// Рідна школа. - 2002. - №11. - С. 17-19

22. Шушара Т. Активізація пізнавальної діяльності учнів// Рідна школа. - 2003. - №2. - С. 11-14

23. Яструбова В. Оптимізація процесу управління пізнавальною діяльністю школярів// Освіта і управління. - 1998. - №4. - С.

Размещено на Allbest.ru

...