Внесок парафіяльного духовенства в розвиток початкової освіти на Донбасі в XIX ст

Характеристика проблеми визначення місця Православної Церкви у виховному процесі початкових шкіл і середніх навчальних закладів. Дослідження ролі церковно-парафіяльних шкіл минулого в освіті. Вплив православного священства на розвиток початкової школи.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 23.07.2013
Размер файла 15,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Внесок парафіяльного духовенства в розвиток початкової освіти на Донбасі в XIX ст

Федьків А.Б.

Питання про місце Православної Церкви в царині початкової народної освіти в XIX сторіччі набуває актуальності у зв'язку з низкою причин. По-перше, Українська Православна Церква, відновлює структуру власних початкових шкіл і середніх навчальних закладів, зокрема - духовних училищ. По-друге, активно обговорюється лінія, що до введення православного фактору у навчальний процес світської початкової школи. Таким чином, постає питання про спроможність парафіяльного духовенства УПЦ взяти на себе роль провідника духовно-морального виховання молоді. Яким чином можуть співпрацювати релігійні і світські навчальні заклади у сфері виховання і освіти, та чи потрібно в загалі, привносити релігійний компонент у процес навчання - ці та інші питання постають з надзвичайною гостротою у зв'язку з посиленням ролі Церкви у бутті українців. Для розв'язання цих питань необхідно дослідити як Церква розбудовувала галузь церковно-парафіяльних шкіл у минулому, і якою була її роль у розвитку загальної початкової освіти. Метою дослідження є розкрити роль Православної Церкви в становленні початкової освіти на Донбасі в XIX сторіччі.

Перші праці з історії загальноосвітньої школи в Росії з'являються наприкінці XIX ст. Земські ліберальні діячі аналізуючи участь земських організації в становленні початкової народної освіти, розглядають діяльність Церкви в розвитку шкіл - як консервативну і реакційну, керовану урядом з метою виконання тиску на земство. В радянській літературі з історії народної освіти превалює негативна оцінка участі Церкви в справі просвіти. Негативна установка призвела до відмови дослідників від вивчення шкіл, що були створені духовним відомством. Останнім часом, у зв'язку зі змінами, що відбуваються у суспільстві, виникла необхідність об'єктивного вивченні історії Церкви. З'являються роботи що визнають позитивну роль церковних діячів у сфері народної освіти. Серед них можна відмітити роботу Подова В.І. і Курило B.C. з історії Донбасу в XIX столітті. В одному з розділів надається огляд з історії розвитку народної освіти на Донбасі в XIX ст., де приводяться відомості про кількість парафіяльних шкіл їх співвідношення з земськими. На жаль, комплексного дослідження з історії церковно-парафіяльних шкіл, та вивчення впливу Церкви на розвиток народної освіти не проводилось.

Доцільність вивчення проблеми на прикладі регіонів є очевидною, оскільки саме регіональні матеріалі допомагають побачити ті аспекти процесу, які складно помітити в масштабах цілої держави. В статті використовуються матеріали Державних архівів Луганської та Донецької областей, зокрема про створення системи церковно-парафіяльних шкіл в Донбасі дізнаємось з фондів церков Слов'яносербського, Бахмутського і Маріупольського повітів.

Церква традиційно була основним організатором шкіл для селянства. Переважно школи створювались парафіяльними священиками при церквах, а також при монастирях і архієрейських домах. Власне, церковно-парафіяльні школи, як початкові школи при парафіях, почали з'являтись після шкільної реформи 1804 р. і були керовані Святішим Синодом. За новим шкільним уставом 1804 р. система загальноосвітніх учбових закладів складалась з парафіяльних училищ (які за постановою 1864 p., дістали назву церковно-парафіяльних шкіл), повітових училищ і гімназій.

В селах Бахмутського повіту парафіяльні школи почали відкриватися в перше десятиріччя XIX ст.: в с. Городовці - 1809 p., Покровському - 1809 p., Луганському, Залізному, Гришино - 1812 p., Андріївці, Скотоватому, Селідовці - 1815 р.

Устав 1820 року зберіг три ступені школи, але різко розділив їх за становою ознакою: парафіяльні училища - для селянського найнижчого стану, повітові - для міського не дворянського населення, гімназії - для дворян і урядовців.

Свого розквіту церковно-парафіяльні школи досяглії за часі царювання Олександра III (1881-1894), який у 1884 p., затвердив «Правила о церковно-парафіяльних школах». Цей документ віддзеркалював основні правила, програми, інструкції, та визначав структуру навчання.

В кожній єпархії були створені училищні ради та їх відділення по повітам, організовано шкільний нагляд.

Але не зважаючи на активну діяльність Церкви кількість шкіл була не достатньою для надання освіти всім, хто цього потребував. В 1884 році в Бахмутському повіті було 50 шкіл різних відомств, з них 12 церковнопарафіяльних, таким чином з 268 сіл і 10 селянських хуторів - 228 не мали школи.

З появою в 1867 р. земських закладів в системі початкової освіти відбулись суттєві зміни.

Почали виникати земські школи, а оскільки порівняно з училищами інших відомств вони мали більш високий рівень матеріального забезпечення, то найбільш бідні міністерські і парафіяльні училища були передані під управління і на отримання земствам.

Хоча в 80-90-і pp. XIX ст., відбувається загальний ріст кількості шкіл, доля парафіяльних училищ почала зменшуватись. В Бахмутському повіті на 101 земську, припадало 38 церковно-парафіяльних шкіл, в Маріупольському - 86 земських і 39 церковно-парафіяльних.

В Слов'яносербському повіті у 1897 році функціонувало 39 церковнопарафіяльних шкіл, де навчалось 1711 дітей, 13166 дітей парафії залишалось без освіти.

Більшість церковно-парафіяльних шкіл не мали власних приміщень, тому заняття проводились або в оселях причту, або ж для цього винаймали кімнати. Наприклад в казенному селі Михайлівні Бахмутського повіту, діти вчились в домі диякона.

Викладання шкільного курсу ішло згідно з програмою затвердженою єпархіальною училищною радою. В усіх школах в навчальний час проводились ранішні молитви, велику увагу приділяли викладанню священної історії, історії Церкви, історії і географії Росії. Програмою було передбачено викладання природничих наук і математики, що складало повний курс початкової освіти.

За діяльністю шкіл наглядала опікунська рада, до неї входили - завідуючий школою, опікуни, вчителя, представники від міста і земства, виборні особи від населення що користувалось школою. На раду покладалось вирішення всіх питань, що до роботи і благоустрою закладу.

Аналізуючи викладений матеріал, можна говорити про значний внесок православного священства в розвиток початкової освіти. Церковнопарафіяльні школи надавали можливість сільському населенню отримати базові знання. виховний освіта школа

Головною перепоною для збільшення кількості шкіл було слабке, нестабільне фінансування.

Враховуючи багатий досвід Православної Церкви в духовно - моральному вихованню населення, а також її роль в розвитку народної освіти в XIX сторіччі дослідження цієї проблеми залишається актуальним. Правильна оцінка потенціалу Православної Церкви в сфері освіти допоможе вирішити існуючі питання що до її можливої участі в сучасній школі, а також виявити інші напрямки співпраці Церкви і державних інститутів.

Список використаних джерел

1. Белявский Ф.А. О реформе духовной школы [Електронний ресурс]. Електрон, дан. - СПб., 1907.

2. Константинов П.Н. Струминский В.И. Очерки по истории начального образования в России / П.Н. Константинов, В.И. Струминский. - М.: УЧПЕДГИЗ, 1949. - 208с.

3. Подов В.И. Курило B.C. История Донбасса: В Зт. / В.И. Подов, В.С. Курило. - т.ІІ. Донбасс в XIX в. - Луганск: Альма-матер, 2004. - 384с.

4. Державний архів Донецької області (далі - ДАДО). - Ф.69. - Оп.1. - Спр. 189. Рапорта священников об открытии школ для сельских детей.

5. Миропольский С.И. Очерк истории церковно-приходской школы. От ее возникновения на Руси до настоящего времени / С.И. Миропольский. - Православный Свято-Тихоновский гуманитарный университет, 2006. - 408 с.

6. ДАДО. - Ф.138. - Оп.1. - Спр.З. Отчет кассы, ведомости об учащихся. Общий отчет по училищу.

7. Державний архів Луганської області (далі - ДАЛО). Ф.49. Оп.1. Спр.2. Сведения Каменского волостного правления о сельских училищах (1871 - июль 1914 гг.).

8. Хрестоматия по истории педагогики [Електронний ресурс]. Под ред. С.А.Каменева, сост. Н.А.Желваков, - М., 1936.

9. ДАЛО. - Ф.60. - Оп.1. - Спр.2. Перечень постановлений Луганской Городской Управы.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.