Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

РОЗВИТОК ВІЙСЬКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ

У МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ

Спеціальність 20.02.02

Військова педагогіка і психологія

Здобувач Морозов С.М.

Хмельницький - 1999

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, Державний Комітет у справах охорони державного кордону України.

Науковий керівник - доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Рибак Микола Іванович, Академія Збройних Сил України, кафедра історії війн і військового мистецтва, начальник кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Дьомін Анатолій Іванович, Національний аграрний університет, кафедра педагогіки та психології, професор кафедри;

кандидат педагогічних наук, Семенов Юрій Миколайович, Академія Збройних Сил України, кафедра іноземних мов, начальник кафедри.

Провідна установа:

Київський військовий гуманітарний інститут, кафедра військової педагогіки та культури, Міністерство оборони України, м. Київ.

Захист відбудеться "28" квітня 1999 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького за адресою: 280003, м. Хмельницький - 3, вул. Шевченка, 46, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького (280003, м. Хмельницький - 3, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розіслано "26" березня 1999 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат педагогічних наук, доцент Галімов А.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вивчення результатів службової діяльності офіцерів Прикордонних військ України свідчить про те, що основними її труднощами, особливо для молодих офіцерів, є проблеми, які пов'язані з керівництвом, навчанням та вихованням особового складу. Недостатній рівень психолого-педагогічних знань, слабкі навички навчально-виховної роботи, низький рівень методичної підготовки, недостатність уміння, а в багатьох випадках - і бажання знайти вірний підхід до підлеглих, побачити і врахувати індивідуальні особливості воїнів-прикордонників - ось неповний перелік основних труднощів у військово-педагогічній діяльності значної кількості випускників Академії ПВУ. Для сучасних Прикордонних військ України необхідність підвищення якості військово-педагогічної підготовки майбутніх офіцерів обумовлена ускладненням умов служби, зростанням вимог до навчально-виховної роботи. Офіцери-прикордонники безпосередньо організовують охорону державного кордону, тому від їхньої військово-педагогічної підготовленості, зокрема - уміння навчати та виховувати підлеглих, залежить якість виконання службово-бойових завдань частинами та підрозділами Прикордонних військ України.

На думку багатьох сучасних вчених - психологів і педагогів, серед психічних властивостей особистості найбільш суттєвою, кардинальною характеристикою індивіда є спрямованість, тому що її основу складає система стійких мотивів, які визначають поведінку особистості і обумовлюють її активну діяльність щодо досягнення цілей. Більшість відомих військових педагогів і психологів, у свою чергу, вважає військово-педагогічну спрямованість провідною особистісною якістю серед компонентів педагогічної культури офіцера. Отже, серед властивостей особистості офіцера як педагога, особливої уваги заслуговує саме військово-педагогічна спрямованість, завдяки якій він зміг би протягом усієї служби ефективно сприяти всебічному і гармонійному розвитку оточуючих, в першу чергу - своїх підлеглих.

Результати аналізу наукових праць, психолого-педагогічної літератури свідчать, що проблемою розвитку педагогічної спрямованості особистості займалося багато вчених. Найбільш значущими для розуміння сутності саме військово-педагогічної спрямованості, на думку автора, є праці Б.Г. Ананьєва, М.М. Анцибор, Ю.К. Бабанського, Л.С. Виготського, Н.В. Кузьміної, О.М. Леонтьєва, В.О. Семиченко та ін. Військовими педагогами і психологами О.В. Барабанщиковим, В.І. Вдовюком, П.М. Городовим, О.М. Данченком, Л.Ф. Желєзняком, М.Ф. Котовим, С.С. Муциновим та іншими проблема розвитку педагогічної спрямованості офіцера розглядалася лише у загальному плані. Окремі аспекти військово-педагогічної підготовки офіцерів Прикордонних військ України досліджені у дисертаціях В.О. Балашова, Д.В. Іщенка, О.Д. Сафіна, Ю.І. Сердюка та ін. У той же час, проблема розвитку військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів-прикордонників грунтовно не розглядалася.

Деякі елементи військово-педагогічної діяльності офіцерів розглянуто американськими дослідниками П. Барнесом, Х. Джефферсом, Н. Коуплендом та ін. Сучасні теоретичні основи професійної підготовки майбутніх офіцерів армій США, Німеччини, Англії, Франції, особливості їхнього навчання та виховання у ввузах розкриті у працях Б. Аллаїра, Д. Ахерса, М. Вакіна, Е. Джеффера, В. Діла, Г. Інеса, К. Коха та ін. Аналіз зарубіжних досліджень свідчить про необхідність використання позитивного досвіду армій інших країн у військово-педагогічній підготовці офіцерських кадрів для Прикордонних військ України.

Оскільки професійна діяльність офіцера безпосередньо пов'язана із навчанням та вихованням підлеглих при виконанні ним суспільно-політичної, організаційно-управлінської, військово-спеціальної, військово-педагогічної та адміністративно-господарської функцій, автор вважає військово-педагогічну спрямованість найважливішою властивістю особистості офіцера. Пріоритетність розвитку цієї якості у майбутніх офіцерів обумовлена також потребами сучасності, зокрема - гуманістичними і демократичними зрушеннями в світогляді, ідеології, науці та культурі. Оскільки на цей час немає наукових праць, в яких би був досліджений розвиток військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів-прикордонників, постала необхідність в уточненні сутності, змісту та визначенні педагогічних умов і шляхів підвищення ефективності розвитку цієї професійно важливої властивості у курсантів під час їх навчання.

Як показали результати аналізу відгуків про службову діяльність молодих офіцерів кордону, всі без винятку випускники Академії ПВУ, особливо на початку служби, залучені до безпосередньої навчально-виховної діяльності, а багато з них (майже 30% у 1995 році, більше ніж 40% у 1996 році та майже 65% у 1997 році) почали свою службу на посадах заступників начальників застав, відділень прикордонного контролю з виховної роботи. Зростання потреби Прикордонних військ України у молодих військових педагогах підтверджує важливість розвитку військово-педагогічної спрямованості у офіцерів-прикордонників у процесі їх становлення.

Таким чином, недостатня теоретична і методична розробленість проблеми, потреби військової практики, а також сучасні зміни у методологічних підходах військової педагогіки до розвитку особистості офіцера визначили і обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Розвиток військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів-прикордонників”.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацію виконано згідно з планом науково-практичної діяльності Прикордонних військ України. Матеріали дисертаційного дослідження використано при опрацюванні НДР № 297-0068 К "Офіцери”.

Об'єкт дослідження - підготовка офіцерських кадрів для Прикордонних військ в Академії ПВУ.

Предметом дослідження є розвиток військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання.

Мета дослідження полягає у визначенні та науковому обгрунтуванні педагогічних умов і шляхів підвищення ефективності розвитку військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів-прикордонників.

Завдання дослідження:

Уточнити сутність і зміст військово-педагогічної спрямованості особистості офіцера.

Виявити основні суперечності розвитку військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів-прикордонників під час навчання у ввузі.

Розробити методику визначення рівня розвитку військово-педагогічної спрямованості у курсантів.

Визначити і експериментально перевірити основні педагогічні умови та шляхи підвищення ефективності розвитку військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів.

Проаналізувати результати дослідно-експериментальної роботи і розробити практичні рекомендації щодо удосконалення військово-педагогічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників.

Гіпотеза дослідження. Ефективність розвитку військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів-прикордонників підвищиться, якщо:

у них зросте зацікавленість процесом і результатом своєї педагогічної підготовки на основі усвідомлення особистісного і соціального значення військово-педагогічної підготовленості у службовій діяльності офіцера;

активізується військово-педагогічна підготовка курсантів під час навчання у ввузі;

буде удосконалена педагогічна майстерність викладачів та офіцерів навчальних підрозділів.

Методологічною основою дослідження є положення про: структуру особистості і закономірності її формування; взаємообумовленість психологічних властивостей як внутрішніх факторів і зовнішніх впливів на особистість; суттєву роль соціальних умов у формуванні і розвитку особистості тощо.

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези був використаний комплекс взаємопов'язаних методів дослідження: аналіз літературних джерел з проблеми дослідження; узагальнення досвіду формування і розвитку особистості офіцера; педагогічне спостереження; опитування; анкетування; аналіз результатів навчальної та службової діяльності; узагальнення незалежних характеристик; аналіз відзивів, службових характеристик та інших документів; метод експертних оцінок; педагогічний експеримент.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

уточнені сутність і зміст військово-педагогічної спрямованості особистості офіцера;

розроблено методику визначення рівня розвитку військово-педагогічної спрямованості у курсантів;

визначені основні педагогічні умови та шляхи підвищення ефективності розвитку військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів;

розроблено комплексну програму удосконалення військово-педагогічної підготовки курсантів-прикордонників.

Практичне значення одержаних результатів. Методика визначення рівня розвитку військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів-прикордонників та зазначена комплексна програма дали змогу розробити практичні рекомендації щодо удосконалення військово-педагогічної підготовки курсантів, а викладачам, командирам навчальних підрозділів і офіцерам виховних структур Академії ПВУ підвищити ефективність розвитку зазначеної властивості особистості та якість загальної військово-професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників. Результати дослідження впроваджені до навчально-виховного процесу Академії ПВУ, Військового інституту при державному університеті "Львівська політехніка”, використані у науково-дослідній роботі 297-0068 К "Офіцери" Науково-дослідного інституту ПВУ. Матеріали дослідження можуть бути застосовані у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України, інших збройних формувань та на курсах перепідготовки і підвищення кваліфікації офіцерських кадрів.

Достовірність результатів та основних висновків дисертаційної роботи забезпечувалась критичним аналізом літератури з предмету дослідження, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, результатами математичної обробки отриманих даних, позитивною динамікою розвитку військово-педагогічної спрямованості у курсантів під час дослідно-експериментальної роботи.

Особистий внесок здобувача. Наведені в роботі наукові матеріали є самостійним внеском автора у вирішення проблеми, яка досліджується. У статті "Посилення мотивації майбутніх офіцерів-прикордонників до військово-педагогічної діяльності в процесі навчання у ввузі”, опублікованій у співавторстві, особистим внеском автора є обгрунтування посилення мотивації курсантів до військово-педагогічної діяльності як однієї з найважливіших педагогічних умов підвищення ефективності розвитку військово-педагогічної спрямованості, уточнення основних зовнішніх та внутрішніх чинників і визначення найбільш прийнятних педагогічних шляхів створення зазначеної умови.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорені на науково-практичній конференції з проблем розвитку держави та особистості (Хмельницький, 1998), схвалені на розширеному засіданні кафедр педагогіки та психології і соціально-економічних дисциплін Академії ПВУ, на засіданні науково-технічної ради Науково-дослідного інституту Прикордонних військ України і отримали позитивну оцінку та рекомендації до захисту у спеціалізованій вченій раді Академії Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького.

Публікації. За матеріалами дослідження автором видані чотири наукових статті у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Рукопис містить 222 сторінки друкованого тексту, з них 17 сторінок займає список використаних джерел (207 найменувань), 28 сторінок - 6 додатків. Ілюстративний матеріал поданий у 25 таблицях, 6 рисунках.

Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтована актуальність проблеми, визначені об'єкт, предмет і мета дослідження, сформульована гіпотезу та завдання, розкрита методологічна основа дослідження, висвітлені наукова новизна, практичне значення роботи, особистий внесок здобувача, наведені відомості про апробацію дисертації та впровадження її результатів у практику.

У першому розділі - "Обгрунтування військово-педагогічної спрямованості офіцерів” проаналізований сучасний стан проблеми у філософській, соціологічній та психолого-педагогічній літературі. Уточнені сутність і зміст поняття "військово-педагогічна спрямованість особистості офіцера”. Проаналізована робота професорсько-викладацького та командно-виховного складу Академії ПВУ щодо розвитку військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів-прикордонників.

У педагогічних та психологічних дослідженнях визначено, що спрямованість - це стрижень, ядро особистості, система провідних мотивів, які визначають її ставлення до дійсності (Л.І. Божович, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн); вона виражається в потребах, інтересах, ідеалах, переконаннях, світогляді (Б.Г. Ананьєв, Г.О. Журавльова, Н.В. Кузьміна, В.О. Сластьонін); спрямованість є результатом взаємодії зовнішніх впливів та внутрішніх умов розвитку особистості (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, В.О. Семиченко, О.І. Щербаков); є однією з основних характеристик особистості, провідною, вирішальною ланкою, що дає можливість людині опанувати певним видом діяльності (М.М. Анцибор, Ю.К. Бабанський, Н.В. Кузьміна та інші).

Розглядаючи спрямованість особистості офіцера-військового педагога як особисту цілеспрямованість щодо формування у себе якостей вчителя і вихователя (О.М. Данченко), як найважливішу складову педагогічної культури, що є системою цілей і настанов, прагнень та емоційних реакцій, ідеалів і переконань, які виражають ставлення до педагогічної діяльності та визначним чином впливають на її зміст і результати (О.В. Барабанщиков, С.С. Муцинов), як військово-професійну спрямованість, що виявляється в цілях, потребах, інтересах, нахилах, ідеалах, світогляді офіцера (В.І. Вдовюк), як внутрішньо узгоджену систему потреб, мотивів, цілей та настанов щодо виконання завдань виховної роботи (О.І. Олександров), як глибоко мотивоване прагнення до діяльності щодо організації та проведення виховної роботи, потреби і світогляд, під впливом яких формується професійна переконаність, тобто глибоко обгрунтована впевненість у високій суспільній та особистісній значущості професії офіцера, своєї придатності до неї (Л.Ф. Желєзняк), військові педагоги і психологи роблять висновок про те, що спрямованість обумовлює та орієнтує будь-яку діяльність офіцера.

Вивчення військово-педагогічних досліджень В.О. Балашова, Д.В. Іщенка, Ю.В. Кудінова, О.Д. Сафіна, Ю.І. Сердюка та інших дозволяє зробити висновок про те, що діяльність офіцера-прикордонника протягом усієї служби спрямована на навчання і виховання підлеглих. Характерною особливістю при цьому є виконання офіцером службових обов'язків в умовах окремого розташування частини, підрозділу, що потребує від нього підвищеної самостійності, особистої відповідальності за охорону державного кордону.

У проаналізованих наукових працях, психолого-педагогічній літературі виявлено різні аспекти розуміння проблеми професійної, військово-професійної та педагогічної спрямованості особистості, однак сутності спрямованості особистості офіцера як педагога, на думку автора, найбільш повно відповідає термін "військово-педагогічна спрямованість”. Необхідність гуманізації та гуманітаризації освіти в сучасній Україні висуває нові вимоги до військово-педагогічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, що потребує уточнення сутності та змісту військово-педагогічної спрямованості. В дисертаційному дослідженні робиться висновок, що військово-педагогічна спрямованість особистості офіцера є сукупністю стійких взаємопов'язаних, взаємообумовлених і взаєморозвиваючих мотивів його військово-педагогічної діяльності (інтересу, схильності, ідеалів, переконань, гуманістичного світогляду), які викликані внутрішньою потребою і спонукають до військово-педагогічного самовдосконалення. Результати дисертаційного дослідження свідчать, що серед факторів, які суттєво впливають на розвиток зазначеної властивості, провідна роль належить навчально-виховній діяльності викладачів та офіцерів навчальних підрозділів ввузу.

Під час дослідження автором були визначені основні суперечності розвитку військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів під час навчання в Академії ПВУ: між бажанням курсантів стати офіцерами-прикордонниками та їхньою недостатньою внутрішньою готовністю до навчально-виховної діяльності; між сучасними вимогами до військово-педагогічної підготовленості випускників ввузу та обмеженістю годин навчально-виховної роботи щодо військово-педагогічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників; між вимогами до рівня розвитку військово-педагогічної спрямованості у курсантів і станом реальної навчально-виховної діяльності викладачів і офіцерів навчальних підрозділів у цьому напрямку. Зазначені протиріччя свідчать про необхідність удосконалення військово-педагогічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників під час навчання у ввузі.

У другому розділі - "Основні умови підвищення ефективності розвитку військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів-прикордонників" розглядаються умови та шляхи навчально-виховної діяльності викладачів та офіцерів підрозділів курсантів Академії ПВУ щодо удосконалення розвитку зазначеної властивості у майбутніх офіцерів під час навчання.

Найважливішою педагогічною умовою визначено посилення мотивації курсантів до військово-педагогічної діяльності, що є комплексом спільних і узгоджених навчально-виховних заходів та дій, спрямованих на забезпечення позитивного впливу на свідомість, волю і почуття курсантів з метою розвитку військово-педагогічних потреб, інтересу, схильності, ідеалів, переконань і сприяння їхньому військово-педагогічному самовдосконаленню.

Основними напрямами активізації військово-педагогічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників під час навчання автором визначено:

1) розвиток військово-педагогічного спілкування в системі "викладач (офіцер підрозділу) - курсант" (як однієї з форм педагогічного впливу на особистість курсанта з метою удосконалення комунікативних здібностей і умінь, створення можливостей для реалізації функцій військово-педагогічної діяльності через спілкування, а також розвитку емоційної та мотиваційної сфер майбутніх офіцерів як педагогів);

2) активізацію самостійності курсантів під час вирішення ними психолого-педагогічних завдань (через ретельну підготовку змісту і засобів навчально-виховної діяльності викладачів та командно-виховного складу, спонукання курсантів до самоактивізації у військово-педагогічній діяльності, контролювання та коригування зазначеного процесу).

Важливою педагогічною умовою підвищення ефективності розвитку військово-педагогічної спрямованості у курсантів також є удосконалення педагогічної майстерності викладачів та офіцерів навчальних підрозділів. Результати дослідження свідчать про необхідність підвищення рівня педагогічної підготовленості значної кількості представників зазначеної категорії. Основним шляхом удосконалення педагогічної майстерності педагогів у ввузі було визначено систематичне і цілеспрямоване військово-педагогічне самовдосконалення. Суттєве значення для забезпечення якісної військово-педагогічної підготовки курсантів має ретельний підбір кадрів на посади викладачів та офіцерів навчальних підрозділів.

Для створення зазначених педагогічних умов під час дослідження автором уточнені та обгрунтовані найбільш прийнятні педагогічні шляхи: просвітницько-орієнтовна робота з курсантами молодших курсів як з майбутніми військовими педагогами; систематичне, цілеспрямоване залучення майбутніх офіцерів до навчально-виховної роботи; індивідуальна виховна робота з курсантами у військово-педагогічному напрямку; регулярна діагностика результатів навчально-виховної діяльності і визначення рівня розвитку військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів з індивідуальним обговоренням недоліків; удосконалення педагогічного спілкування в системі "викладач (офіцер підрозділу) - курсант”; поглиблення військово-педагогічних та психологічних знань майбутніх офіцерів, викладачів, командирів і вихователів, спонукання їх до військово-педагогічного самовдосконалення.

Для експериментальної перевірки дієвості зазначених умов та шляхів автором було розроблено методику визначення рівня військово-педагогічної спрямованості у курсантів і комплексну програму удосконалення військово-педагогічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, основними елементами якої є: експериментальний курс "Основи педагогічної майстерності офіцера-прикордонника”, рекомендації викладачам та офіцерам навчальних підрозділів щодо удосконалення військово-педагогічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, а також - курс "Основи військово-педагогічної діяльності офіцера-прикордонника”.

У третьому розділі - "Експериментальне дослідження основних умов підвищення ефективності розвитку військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів-прикордонників" визначені критерії, показники та рівні розвитку цієї професійно важливої властивості особистості офіцера кордону, розкрита сутність процесу організації експериментального дослідження та його результати.

Методом експертних оцінок були визначені основні критерії та показники військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів: а) за орієнтовно-спонукальним критерієм: прагнення опанувати військово-педагогічними знаннями, уміннями, навичками; намагання проаналізувати і перейняти передовий педагогічний досвід командирів, викладачів; самостійна робота щодо розвитку своїх педагогічних здібностей; орієнтація на професійну військово-педагогічну діяльність у майбутньому; б) за поведінково-діяльнісним критерієм: ретельна підготовка до проведення заходів виховної роботи, занять з методичної підготовки; наполегливість у досягненні навчально-виховних цілей; прояв активності у пошуку способів вирішення військово-педагогічних завдань; прагнення поділитися власним досвідом з оточуючими; намагання поєднати вимогливість з повагою до підлеглих; в) за потенційно-перспективним критерієм: прояв почуття справедливості, тактовності, відвертості, чесності, гуманності; об'єктивна оцінка своєї військово-педагогічної підготовленості; схильність до науково-педагогічної роботи; прояв педагогічного мислення; намагання застосувати власний шлях вирішення військово-педагогічного завдання.

Для кількісної оцінки виявлення показників військово-педагогічної спрямованості застосовано п'ятибальну шкалу: "5" - ознаки показника у курсанта виявляються постійно, в усіх видах навчально-виховної діяльності, підтверджуються глибокими знаннями сутності психолого-педагогічних явищ; "4" - ознаки показника виявляються майже завжди, у більшості видів навчально-виховної діяльності; "3" - ознаки показника виявляються періодично; "2" - ознаки показника виявляються рідко; "1" - ознаки показника не виявляються.

Використовуючи зазначені показники та кількісний ряд оцінок, під час дослідження були визначені рівні розвитку військово-педагогічної спрямованості курсантів. Під рівнем розвитку цієї властивості автор розуміє міру розвинутості найважливіших військово-педагогічних показників. Відповідно до розробленої методики, кожного курсанта оцінювали експерти, а також бралася до уваги його самооцінка. На підставі усередненої оцінки за всіма показниками був визначений рівень військово-педагогічної спрямованості (табл.1).

Таблиця 1

Визначення рівня розвитку військово-педагогічної спрямованості (ВПС)

Середня оцінка	Рівень розвитку ВПС
3,51 5,00	ВИСОКИЙ
2,50 3,50	СЕРЕДНІЙ
1,00 2,49	НИЗЬКИЙ

Для вирішення завдань експериментального дослідження були проведені констатуючий і формуючий експерименти, здійснена математична обробка отриманих результатів. В експериментальній роботі були задіяні 4 експериментальні і 4 контрольні групи (загальною кількістю 122 і 134 курсанти відповідно). Основними ознаками для їх добору стали:

1) приблизно однаковий рівень загальноосвітньої підготовки (за середнім балом атестату);

2) однаковий середній вік;

3) приблизно однаковий рівень успішності курсантів;

4) єдині організаційні умови навчання (навчальні програми, плани);

5) єдине керівництво навчально-виховною та службовою діяльністю курсантів (викладачі провідних кафедр, командування факультету, дивізіону).

На початку експериментальної роботи за допомогою зазначеної методики у курсантів експериментальних і контрольних груп були визначені початкові рівні розвитку військово-педагогічної спрямованості. Експертами були: провідні викладачі кафедр педагогіки та психології, соціально-економічних дисциплін, тактики прикордонних військ, загальної тактики, заступник командира дивізіону з виховної роботи і начальники застав. Бралася до уваги і самооцінка курсантів. Результати початкового заміру відображені у табл. 2.

Таблиця 2

Порівняльні результати визначення початкового рівня розвитку військово-педагогічної спрямованості (ВПС) у курсантів (у %)

Рівень розвитку ВПС	Кількість курсантів експериментальних груп	Кількість курсантів контрольних груп
	1 гр.	2 гр.	3 гр.	4 гр.	У серед.	5 гр.	6 гр.	7 гр.	8 гр.	У серед.
Високий	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Середній	17	26	34	40	29,3	18	27	32	53	32,5
Низький	83	74	66	60	70,7	82	73	68	47	67,5

Як видно з табл. 2, курсанти експериментальних та контрольних груп мають приблизно однаковий початковий середній рівень розвитку військово-педагогічної спрямованості, що забезпечило чистоту формуючого експерименту і об'єктивність висновків при порівнянні результатів дослідження.

З експериментальними групами були проведені заходи відповідно до розробленої комплексної програми удосконалення військово-педагогічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників. Основним змістом цієї програми є комплекс заходів педагогічного впливу, які спрямовані на посилення мотивації курсантів до навчально-виховної діяльності, активізацію їхньої підготовки як майбутніх військових педагогів, удосконалення педагогічної майстерності викладачів та офіцерів підрозділів.

На початку експериментального дослідження, а також наприкінці кожного з трьох етапів формуючого експерименту (І-й етап - 2-3 семестри навчання курсантів, ІІ-й етап - 4-5 семестри, ІІІ-й етап - 6-7 семестри) були визначені рівні розвитку військово-педагогічної спрямованості у курсантів в експериментальних і контрольних групах. Загальні середні оцінки були уточнені за допомогою даних, отриманих під час аналізу результатів навчально-виховної діяльності, опитувань, бесід, обговорень цих результатів з експертами. Дані усіх замірів відображені у табл. 3.

Таблиця 3

Результати визначення рівня розвитку військово-педагогічної спрямованості (ВПС) у курсантів (у %)

Заміри	Групи	Рівні	розвитку	ВПС
		високий	середній	низький
1	Експериментальні	0	29,3	70,7
	Контрольні	0	32,5	67,5
2	Експериментальні	7,4	32,0	60,6
	Контрольні	8,2	36,6	55,2
3	Експериментальні	14,7	43,3	42,0
	Контрольні	11,9	41,8	46,3
4	Експериментальні	25,4	55,7	18,9
	Контрольні	17,2	44,2	38,6
Приріст	Експериментальні	+25,4	+26,4	-51,8
	Контрольні	+17,2	+11,7	-28,9

Аналіз результатів експериментального дослідження свідчить про ефективність розроблених у дисертації шляхів удосконалення розвитку військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів-прикордонників в Академії ПВУ (табл. 4).

Таблиця 4

Підсумкові порівняльні результати визначення рівня військово-педагогічної спрямованості (ВПС) у курсантів (у %)

Рівень розвитку ВПС	Дані експериментальних груп (Е)	Дані контрольних груп (К)	Різниця отриманих даних (Е - К)	Ефективність
Високий	0/25,4	0/17,2	0/+ 8,2	8,2
Середній	29,3/55,7	32,5/44,2	- 3,2/+ 11,5	8,3
Низький	70,7/18,9	67,5/38,6	+ 3,2/- 19,7	16,5

Примітки: у чисельнику результати вихідного заміру, у знаменнику - підсумкового заміру

Під час експериментального дослідження була проаналізована динаміка розвитку військово-педагогічної спрямованості у курсантів (див. табл.3). Як видно з таблиці, суттєві позитивні зміни в експериментальних групах відбуваються лише на другому етапі дослідження. Тому доцільно активізувати педагогічні впливи на майбутніх офіцерів у напрямку удосконалення їх військово-педагогічної підготовки починаючи вже з 2-го курсу навчання.

Про ефективність розробленої в дисертації програми удосконалення військово-педагогічної підготовки майбутніх офіцерів свідчать також результати аналізу загальної успішності курсантів експериментальних груп у порівнянні з відповідними даними у контрольних групах. У середньому на 33 % загальна успішність в експериментальних групах була вищою, ніж у контрольних.

На основі проведеного дослідження автором розроблені практичні рекомендації, які спрямовані на підвищення ефективності розвитку військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів-прикордонників під час навчання. Зміст рекомендацій розкритий в дисертації.

офіцер військова педагогічна спрямованість

Висновки

Військово-педагогічна спрямованість офіцера-прикордонника є професійно необхідною, соціально обумовленою властивістю особистості, найважливішим елементом педагогічної та професійної культури, який необхідно і можливо розвивати у курсантів під час навчання у ввузі. Розвиток військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів є процесом спільної цілеспрямованої навчально-виховної діяльності курсантів та їх педагогічного оточення, в першу чергу - викладачів ввузу, командирів та вихователів навчальних підрозділів, в результаті якої у курсантів посилюється мотиваційна сфера військово-педагогічної діяльності. Основними психолого-педагогічними факторами, що впливають на ефективність цього процесу, є: навчально-виховна діяльність викладачів гуманітарних дисциплін (загальної та військової педагогіки і психології, методики виховної роботи), військових дисциплін (тактики прикордонних військ, загальної тактики), загальновійськових дисциплін (загальновійськових статутів, стройової підготовки); навчально-виховна діяльність офіцерів навчальних підрозділів щодо військово-педагогічної підготовки курсантів; наявність у майбутніх офіцерів прагнення до самовдосконалення себе як військових педагогів.

Рушійними силами розвитку військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів кордону є розвязання суперечностей: а) між сучасними вимогами прикордонної служби до військово-педагогічної підготовленості випускників Академії ПВУ і обсягом годин навчально-виховної роботи, який виділяється навчальними програмами і планами виховної роботи для розвитку військово-педагогічних якостей у курсантів; б) між вимогами до рівня розвитку військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів і станом реальної навчально-виховної діяльності викладачів та офіцерів навчальних підрозділів щодо розвитку цієї властивості у курсантів; в) між бажанням курсантів стати висококваліфікованими офіцерами-прикордонниками і невмінням долати труднощі військово-педагогічного характеру.

Розроблені в дисертації методика визначення рівня розвитку військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів, комплексна програма і практичні рекомендації щодо удосконалення їхньої військово-педагогічної підготовки дають можливість підвищити ефективність розвитку зазначеної властивості особистості офіцера, сприяють якісній підготовці висококваліфікованих офіцерських кадрів для Прикордонних військ України.

Необхідними педагогічними умовами розвязання зазначених протиріч та підвищення ефективності розвитку військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів-прикордонників є: посилення мотивації курсантів до військово-педагогічної діяльності, активізація їхньої військово-педагогічної підготовки, а також - удосконалення педагогічної майстерності викладачів і офіцерів навчальних підрозділів.

5. Результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили висунуту гіпотезу, дозволили розробити практичні рекомендації щодо удосконалення військово-педагогічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників і можуть сприяти подальшим дослідженням за такими напрямками, як розробка методики оцінки рівня педагогічної культури офіцерів-викладачів, офіцерів-командирів та вихователів, особливості військово-педагогічної діяльності офіцерів-жінок, особливості розвитку військово-педагогічних якостей у курсантів іноземних держав під час навчання в Академії ПВУ тощо.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Морозов С.М. Структура військово-педагогічної спрямованості офіцера-прикордонника // Збірник наукових праць. - Хмельницький: Вид-во АПВУ, 1996. - № 2, Ч. ІІІ. - С.87-90.

2. Морозов С.М. Психолого-педагогічні аспекти гуманізації навчання // Збірник наукових праць. - Хмельницький: Вид-во АПВУ, 1997. - № 5, Ч. ІІ. - С.128-130.

3. Морозов С.М. Посилення мотивації майбутніх офіцерів-прикордонників до військово-педагогічної діяльності в процесі навчання у ввузі (у співавторстві з Рибаком М. І.) // Збірник наукових праць. - Хмельницький: Вид-во АПВУ, 1998. - № 7, Ч. ІІ. - С.165-170.

4. Морозов С.М. Показники військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів-прикордонників // Збірник наукових праць. - Хмельницький: Вид-во АПВУ, 1998. - № 7, Ч. ІІ. - С.171-175.

Анотації

Морозов С.М. Розвиток військово-педагогічної спрямованості у майбутніх офіцерів-прикордонників. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 20.02.02 - "Військова педагогіка і психологія” - Академія Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького, Хмельницький, 1999.

Дисертація присвячена питанням розвитку військово-педагогічної спрямованості як найважливішої професійної властивості особистості офіцера-прикордонника. Проведений психолого-педагогічний аналіз проблеми, обгрунтовані основні педагогічні умови і шляхи підвищення ефективності розвитку зазначеної властивості у курсантів. Автором розроблена комплексна програма удосконалення військово-педагогічної підготовки майбутніх офіцерів та методика визначення рівня розвитку військово-педагогічної спрямованості, ефективність яких обгрунтована теоретично і підтверджена практично. Встановлено, що підвищення рівня розвитку військово-педагогічної спрямованості позитивно впливає на загальну успішність курсантів, створює сприятливі умови для ефективного вирішення оперативно-службових завдань на державному кордоні. Основні результати дослідження використані у навчально-виховному процесі Академії ПВУ.

Ключові слова: розвиток, військово-педагогічна спрямованість, військово-педагогічна підготовка.

Моrozov S.N. Development of the military and pedagogical tendency of the future borderguard officers. - Manuscript.

Thesis for a candidates degree on speciality 20.02.02 - "Military Pedagogics and Psychology” - Khmelnitsky Borderguard Academy, Khmelnitsky, 1999.

The dissertation is devoted to the questions of the development of the military and pedagogical tendency as the most important professional quality of the borderguard officer personality. There was conducted psycho-pedagogical analysys of the problem, grounded the main pedagogical conditions and ways of raising up the efficiency of the mentioned quality development at the cadets. The author has worked out the complex program of the improvement of the future officers military and pedagogical preparation, and the determination the method of the military and pedagogical tendency development level, which efficiency is grounded theoretically and confirmed practically. It was found out, that raising of the military and pedagogical direction development level positively influences the total results of the cadets, creates favourable conditions for performing their service duties on the state border. The main results of the research work are widely adopted in teaching and educational process of the Borderguard Academy.

Key words: development, military and pedagogical tendency, military and pedagogical preparation.

Морозов С.Н. Развитие военно-педагогической направленности у будущих офицеров-пограничников. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 20.02.02 - "Военная педагогика и психология” - Академия Пограничных войск Украины им.Б. Хмельницкого, Хмельницкий, 1999.

Диссертация посвящена вопросам развития военно-педагогической направленности как важнейшего профессионального свойства личности офицера-пограничника. Проведен психолого-педагогический анализ проблемы, обоснованы основные педагогические условия и пути повышения эффективности развития указанного свойства у курсантов. Автором разработаны комплексная программа усовершенствования военно-педагогической подготовки будущих офицеров и методика определения уровня развития военно-педагогической направленности, эффективность которых обоснована теоретически и подтверждена практически. Основными элементами комплексной программы являются: экспериментальный курс "Основы педагогического мастерства офицера-пограничника” (для курсантов); рекомендации преподавателям и офицерам курсантских подразделений по совершенствованию военно-педагогической подготовки будущих офицеров-пограничников; курс "Основы военно-педагогической деятельности офицера-пограничника” (для офицеров учебных подразделений). С помощью разработанной в диссертации методики определения уровня развития военно-педагогической направленности осуществлялся единый подход экспертов к оценке развития указанного свойства в ходе экспериментального исследования.

Военно-педагогическая направленность офицера представляет собой совокупность устойчивых взаимосвязанных, взаимообусловленных и взаиморазвивающих мотивов его военно-педагогической деятельности (интереса, склонности, идеалов, убеждений, гуманистического мировоззрения), вызванных внутренней потребностью и побуждающих к военно-педагогическому самосовершенствованию.

Развитие указанного профессионально важного свойства личности офицера-пограничника у курсантов представляет собой процесс совместной целенаправленной учебно-воспитательной деятельности самих обучаемых и их педагогического окружения, в первую очередь - преподавателей ввуза и офицеров учебных подразделений. В результате этой работы у курсантов усиливается мотивационная сфера военно-педагогической деятельности.

Основными педагогическими условиями повышения эффективности развития военно-педагогической направленности у будущих офицеров-пограничников в ходе исследования выявлены: усиление мотивации курсантов к военно-педагогической деятельности, активизация их военно-педагогической подготовки и усовершенствование педагогического мастерства преподавателей и офицеров учебных подразделений. Результаты исследования позволили выявить эффективные пути создания указанных условий: просветительно-ориентировочная работа с курсантами младших курсов как с будущими педагогами; систематическое целенаправленное привлечение курсантов к учебно-воспитательной работе; индивидуальная воспитательная работа с курсантами в военно-педагогическом направлении; регулярная диагностика результатов учебно-воспитательной деятельности и уровня развития военно-педагогической направленности будущих офицеров с индивидуальным обсуждением недостатков; развитие педагогического общения в системе "преподаватель (офицер подразделения) - курсант”; углубление военно-педагогических и психологических знаний курсантов, преподавателей и офицеров учебных подразделений, побуждение их к военно-педагогическому самосовершенствованию.

Установлено, что повышение уровня развития военно-педагогической направленности положительно влияет на общую успеваемость курсантов, создает благоприятные условия для эффективного выполнения оперативно-служебных задач на государственной границе. Основные результаты исследования использованы в учебно-воспитательном процессе Академии ПВУ.

Ключевые слова: развитие, военно-педагогическая направленность, военно-педагогическая подготовка.

Размещено на Allbest.ru

...