Сучасний етап розвитку Прикордонних військ України відбувається в складній динамічній обстановці, в умовах зростання потенційних загроз національній безпеці на державному кордоні через погіршення криміногенної ситуації, інтеграцію транснаціональних злочинних угруповань, підвищення активності міжнародного тероризму, наркобізнесу, незаконної міграції та контрабандної діяльності. У зв'язку з цим суттєво підвищуються вимоги до професійної підготовки офіцерів-прикордонників. Від них вимагається не лише висока компетентність в галузі охорони державного кордону, військової справи, але й розвинуті професійні, зокрема морально-вольові, якості.

Практика засвідчує, що морально-вольові якості відіграють особливу роль у професійній діяльності офіцера-прикордонника, яка вимагає неабиякої цілеспрямованості, наполегливості, сміливості, рішучості, самостійності, емоційної стійкості, самовладання та витримки, здатності до подолання внутрішніх і зовнішніх перешкод на шляху до мети. Сформованість цих якостей є важливою запорукою успішності не лише підготовки, але й професійної діяльності офіцера-прикордонника.

Водночас професійна підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників поки що зорієнтована головним чином на оволодіння певною сумою академічних знань, умінь і навичок, розвиток фізичних якостей, забезпечення необхідного стану здоров'я. Значно менше уваги приділяється морально-вольовому розвитку курсантів, їх підготовці до подолання психологічних труднощів і перешкод у майбутній професійній діяльності. У зв'язку з цим існує потреба в розробці концептуальної моделі цілеспрямованого формування морально-вольових якостей курсантів, яка б враховувала специфічні особливості організації педагогічного процесу в вищому військовому закладі освіти і одночасно спиралася на обґрунтовані в психолого-педагогічній літературі загальнотеоретичні засади морально-вольової активності людини.

Проблема волі перебувала в центрі уваги багатьох психологів і педагогів. Зокрема, вона розглядалась в контексті психічної саморегуляції особистості (А.В. Алексєєв, Г.О. Балл, І.Д. Бех, М.Й. Боришевський, Т.Л. Бортник, О.В. Дашкевич, В.А. Іванников, В.К. Котирло, К.І. Мировський, А.С. Ролин, М.В. Савчин, А.Т. Філатов, О.А. Черникова, О.С. Шевчук).

У роботах Б.Ц. Бадмаєва, В.Г. Дьоміна, М.І. Дьяченко, А.І. Китова, В.М. Крук, А.В. Пантюк, М.С. Полянського, В.І. Оськіна, В.А. Соколова, Є.Ю. Стрижанова, Є.П. Утлик, В.Т. Юсова, Я.Я. Юрченко, значна увага приділялася психологічним умовам діяльності офіцерського складу по зміцненню військової дисципліни, у тому числі її морально-вольових основ, самодисципліни.

Частково проблема волі знайшла висвітлення у роботах військових педагогів і психологів (В.А. Барабанщиков, В.І. Варварова, Д.В. Іщенко, О.Д. Сафін, Я.Я. Юрченко й ін.), в яких зверталася особлива увага на формування особистості майбутнього офіцера.

У дисертації враховані висновки спеціальних досліджень з питань підготовки молоді до служби в органах внутрішніх справ і збройних сил, відображені в роботах В.В. Авдєєва, В.Л. Васильєва, В.В. Зайцева, Г.С. Дуніна, А.Т. Іваницького, С.Ф. Зибіна, С.С. Пилєва, В.П. Сальникова, А.В. Стремоухова, А.М. Столяренко, М.І. Томчука та інших авторів.

Однак у зазначених дослідженнях морально-вольові якості особистості розглядаються найчастіше як психологічні реалії. Значно менше уваги приділяється обґрунтуванню організаційно-педагогічних умов їх цілеспрямованого формування та розвитку. Це певною мірою пояснюється тим, що саме поняття "морально-вольові якості” та їхня структура залишаються дуже невизначеними. Різні автори виділяють від 10 до 34 таких якостей (Н.Ф. Добринін, В.К. Калин, С.А. Пєтухов, А.Ц. Пуні та ін.)

Серед військових психологів і педагогів також відсутня єдність думок про сутність волі, про педагогічні умови формування її компонентів. У результаті спостерігається суперечність між фундаментальним значенням морально-вольових якостей у діяльності майбутніх фахівців прикордонної служби і недостатньою науковою обґрунтованістю організаційно-педагогічних умов їх ефективного розвитку.

Актуальність даної проблеми послужила підставою для вибору теми дисертаційного дослідження: "Формування морально-вольових якостей майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі занять східними єдиноборствами”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності до перспективного плану проведення дисертаційних досліджень в Прикордонних військах України у 1998 - 2005 роках та в рамках НДР № 202-2303 І "Виховання вольових якостей курсантів-прикордонників у процесі занять східними єдиноборствами”.

Об'єктом дослідження визначено морально-вольову підготовку майбутніх офіцерів-прикордонників.

Предметом дослідження є педагогічні умови формування морально-вольових якостей курсантів-прикордонників у процесі занять східними єдиноборствами.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка педагогічних умов, що забезпечують формування морально-вольових якостей курсантів-прикордонників у процесі занять східними єдиноборствами.

Гіпотеза дослідження. Виховання морально-вольових якостей майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі занять східними єдиноборствами буде ефективним, якщо:

у спортивно-тренувальній діяльності регулярно створюватимуться ситуації, що вимагають подолання внутрішніх і зовнішніх перешкод, напруження морально-вольових зусиль;

забезпечуватиметься органічний взаємозв'язок розвитку морально-вольових якостей з формуванням моральної свідомості та емоційної стійкості;

виховна робота спрямовуватиметься на вдосконалення інтелектуального, емоційного і виконавчого компонентів у структурі морально-вольових якостей;

педагогічне керівництво орієнтуватиметься на розвиток у курсантів потреби та практичної готовності до морально-вольового самовдосконалення.

Відповідно до мети і гіпотези визначені основні завдання дослідження:

1. Визначити перелік і структурні компоненти професійно необхідних морально-вольових якостей майбутнього офіцера-прикордонника.

2. Обґрунтувати показники та рівні сформованості морально-вольових якостей курсантів-прикордонників.

3. Висвітлити потенційні можливості східних єдиноборств у розвитку морально-вольових якостей майбутніх офіцерів-прикордонників.

4. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування морально-вольових якостей курсантів-прикордонників у процесі занять східними єдиноборствами.

5. Розробити методичні рекомендації щодо формування морально-вольових якостей майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі занять східними єдиноборствами.

Методологічною основою дослідження є сучасні педагогічні концепції, що реалізують особистісно-діяльнісний і системний підходи (В.Г. Ананьєв, В.Г. Афанасьєв, К.К. Платонов, В.Д. Шадриков, Б.Ф. Ломов), концепція діяльнісного підходу до розвитку особистості (В.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, А.В. Запорожець, Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов, С.Л. Рубінштейн,); теорії морально-вольової регуляції поведінки особистості (А.Ц. Пуні, Є.П. Ільїн, В.А. Іванников, Калин, К.К. Платонов, В.І. Селиванов), теоретичні концепції самовиховання особистості (Д.В. Іщенко, В.О. Сухомлинський, Рувинський, Ковальов, Ю.М. Орлов, Кочетов, А. Маслоу та ін.).

У теоретичному плані дослідження спирається на концептуальні положення про особистість як суб'єкта спільної діяльності і власного розвитку, про закономірності особистісного розвитку, роль діяльності і спілкування в цьому процесі, обґрунтовані в працях К.О. Абульханової-Славської, І.Д. Беха, М.Й. Боришевського, В.В. Давидова, Б.Ф. Ломова, В.О. Сластьоніна та ін.; детермінованість розвитку особистості системою суспільних відносин і соціальним оточенням, у які вона включена в процесі діяльності (Л.Г. Буєва, І.С. Кон, А.В. Мудрик, В.А. Ядов і ін.)

Для розв'язання поставлених у дослідженні завдань, перевірки сформульованої гіпотези використовувався комплекс взаємопов'язаних теоретичних і емпіричних методів дослідження:

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об`єкт, предмет, мету і завдання дослідження, сформульовано гіпотезу, розкрито методологічну основу, наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, наведено відомості про апробацію та впровадження його результатів у практику.

У першому розділі - " Теоретичні основи формування морально-вольових якостей особистості" - проаналізовано сутність волі як філософського та психолого-педагогічного поняття, уточнено зміст поняття "морально-вольові якості”, визначено їх структурні компоненти, схарактеризовано різні підходи до класифікації морально-вольових якостей, обґрунтовано перелік основних морально-вольових якостей офіцера-прикордонника.

Фундаментальна роль волі в діяльності людини є загальновизнаною. Разом з тим, у трактуванні науковцями самого феномену волі спостерігаються розбіжності: в одних авторів воля - складна форма психічної діяльності, в інших - регулююча сторона свідомості (В.В. Богословський), в третіх - особлива форма активності людини (П.М. Якобсон), у четвертих - активна складова свідомості.

До сьогодні у психолого-педагогічній науці немає єдиної теорії волі, хоч багато вчених, особливо психологів, намагаються розробити цілісне вчення про волю. Очевидно, це пов'язано з тією боротьбою, яка триває з початку ХХ століття між реактивною та активною концепціями поведінки людини. Для першої концепції поняття волі практично не потрібне, тому що її представники розглядають всю поведінку людини як реакцію на зовнішні та внутрішні стимули. Представники ж активної концепції, яка останнім часом стає основною, поведінку людини трактують як "первісно активну”, а саму людину - як наділену здатністю до свідомого вибору поведінки. Морально-вольова регуляція поведінки характеризується оптимальною мобілізацією особистості, потрібним режимом активності, її концентрацією в необхідному напрямку.

У своєму дослідженні ми розуміємо волю як психічний процес свідомого керування діяльністю, що виявляється в подоланні труднощів і перешкод на шляху до поставленої мети. Воля як цілісне особистісне утворення виявляється у формі конкретних морально-вольових якостей.

У військовій психолого-педагогічній літературі переліки морально-вольових якостей особистості в різних авторів дуже неоднорідні. Зокрема, Б.Г. Бовин, Є.А. Кисельова і М.Д. Калашников виділяють такі якості: уміння відстоювати свою точку зору; здатність брати на себе відповідальність у складних ситуаціях; низька сугестивність, здатність не піддаватися впливу, особливо з боку авторитетних осіб; збереження зібраності в умовах, що стимулюють порушення; здатність об'єктивно оцінювати свої досягнення, сили і можливості; завзятість до подолання труднощів; уміння змусити себе виконувати нецікаву, але необхідну роботу; здатність до тривалої розумової діяльності без погіршення якості, зниження темпу.

М.В. Рябова морально-вольову сферу особистості курсантів характеризує через такі компоненти: уміння керувати собою відповідно до вимог Статуту, Присяги, Законів, зберігати самоконтроль у важких ситуаціях, не допускати відступів від вимог військової дисципліни.

На основі аналізу наукових джерел та експертних оцінок ми визначили структуру основних морально-вольових якостей офіцера-прикордонника, які мають найбільш важливе значення в контексті його професійної діяльності: цілеспрямованість, наполегливість, завзятість, рішучість, сміливість, ініціативність, самостійність, витримка і самовладання.

Психологічна структура кожної з цих якостей містить три обов'язкові компоненти: інтелектуальний, мотиваційний і виконавчий.

Інтелектуальний компонент виявляється в прийнятті адекватних конкретним умовам рішень про цілі, шляхи та способи діяльності. У процесі реалізації прийнятих рішень розумова активність спрямовується на контроль виконуваних дій, уточнення намічених цілей і планів згідно обстановки, що складається, непередбачених утруднень тощо. Гностичні компоненти волі виявляються в інтелектуальній активності, спрямованій на пізнання психологічних і тактичних особливостей діяльності офіцера-прикордонника, структури професійних якостей і умінь, їхніх взаємозв'язків, на орієнтування в конкретних ситуаціях, у власному стані та самопочутті, на спостереження за ходом власних дій, на їх аналіз і самооцінку, на з'ясування допущених помилок і їхніх причин, на формулювання завдань подальшого технічного, фізичного і емоційно-морально-вольового самовдосконалення.

Мотиваційний компонент пов'язаний з активізацією значущих для офіцера-прикордонника мотивів, серед яких можна виділити результативні та процесуальні. Перші - загальні для всіх морально-вольових якостей. Їхня спонукальна сила зумовлюється цінністю для особистості результатів діяльності, значущістю поставлених цілей. Такими є моральні почуття, процесуальні мотиви, мотиви самовдосконалення, обов'язку і відповідальності перед товаришами і т.д.

Виконавчий компонент виявляється у свідомій мобілізації та спрямуванні активності на виконання прийнятих рішень, у спеціальних уміннях долати труднощі і переборювати перешкоди, концентрувати увагу на майбутніх діях, відключатися від гнітючих думок, забезпечувати перехід від думок і почуттів до дій, спрямовувати у потрібне русло психічні процеси та рухову активність. До таких прийомів належать також самопереконування, самонавіювання, самосхвалення, самонаказ, самопідкріплення й ін.

У морально-вольових діях офіцера-прикордонника емоційний, інтелектуальний і виконавчий компоненти завжди виявляються в єдності. Виховання морально-вольових якостей власне і полягає в удосконаленні цих компонентів.

У другому розділі - "Педагогічні умови виховання морально-вольових якостей у майбутніх офіцерів-прикордонників" - обґрунтовано зміст, форми і методи виховання морально-вольових якостей у майбутніх офіцерів-прикордонників, проаналізовано можливості східних єдиноборств як засобу формування морально-вольових якостей курсантів.

У військовій психолого-педагогічній літературі основні шляхи розвитку морально-вольових якостей у курсантів традиційно вбачаються у формуванні емоційно-позитивного ставлення до майбутньої професійної діяльності, прийнятті вимог статуту, присяги, зміцненні дисципліни, формуванні умінь зберігати контроль у важких ситуаціях тощо.

У своєму дослідженні ми виходимо з того, що розвиток морально-вольових якостей у майбутніх офіцерів-прикордонників вимагає відповідної організації усього навчально-виховного процесу в вищому військовому закладі освіти. Найсприятливіші для цього можливості забезпечуються в тих видах активності, які найбільшою мірою наближені до складних ситуацій майбутньої професійної діяльності курсантів. Значний виховний потенціал у цьому контексті мають заняття східними єдиноборствами, які ставлять особливі вимоги до здатності курсантів свідомо організовувати та регулювати власну діяльність, мобілізувати морально-вольові зусилля на подолання внутрішніх і зовнішніх перешкод, концентрувати увагу на діях, керувати емоційним станом, долати несприятливі психічні стани і думки тощо.

Як нетрадиційні засоби виховного впливу східні єдиноборства являють собою комплекс вправ, пов'язаних з формуванням світогляду, моральних основ особистості, її активного самовдосконалення, морально-вольової саморегуляції, що значною мірою збігається з тими педагогічними умовами, які сприяють розвитку морально-вольових якостей майбутніх офіцерів-прикордонників.

Теоретико-методичний аналіз досліджуваної проблеми дозволив обґрунтувати педагогічні умови ефективного формування у курсантів морально-вольових якостей у процесі занять східними єдиноборствами. До найважливіших з них належать:

моральний вольовий виховання офіцер

створення у спортивно-тренувальній діяльності ситуацій, що вимагають регулярного подолання внутрішніх і зовнішніх перешкод, напруження морально-вольових зусиль;

забезпечення органічного взаємозв'язку розвитку морально-вольових якостей з формуванням моральної свідомості та емоційної стійкості курсантів;

спрямування виховної роботи на вдосконалення інтелектуального, емоційного і виконавчого компонентів у структурі морально-вольових якостей;

орієнтація педагогічного керівництва на розвиток у курсантів потреби та практичної готовності до морально-вольового самовдосконалення.

У третьому розділі - "Експериментальна перевірка педагогічних умов формування в курсантів морально-вольових якостей у процесі занять східними єдиноборствами” - визначено показники та рівні розвитку морально-вольових якостей курсантів, розкрито методику організації формуючого експерименту, наведено та проаналізовано його результати.

Аналіз особливостей функціонування морально-вольової сфери курсантів дозволив виділити два загальні параметри морально-вольових якостей, які характеризують їх рівень розвитку: сила (вираженість, активність) і широта (генералізованість). Сила морально-вольової якості визначається інтенсивністю, рівнем вияву морально-вольового зусилля, спрямованого на подолання труднощів. Широта чи вузькість морально-вольової якості визначається через кількість діяльностей, різноманітних ситуацій, в яких вона чітко виявляється. Виділені параметри морально-вольових якостей є відносно автономними та ортогональними - змістовно незалежними. Кожен із них відображає особливий аспект морально-вольової поведінки і може використовуватись в якості показника оцінювання морально-вольової сфери курсантів.

На основі зазначених параметрів нами виділено чотири типи морально-вольової активності, які одночасно характеризують рівень розвитку морально-вольової сфери майбутніх офіцерів-прикордонників: генералізовано-активний, ситуаційно-активний, генералізовано-пасивний, ситуаційно-пасивний.

Генералізовано-активний рівень розвитку морально-вольової сфери характеризується високою силою морально-вольових якостей, які стабільно виявляються в різноманітних сферах життєдіяльності курсанта: в навчальній, службовій, спортивно-тренувальній, міжособистісних стосунках і т.д. Курсанти з таким типом морально-вольової активності демонструють високий рівень самоорганізації та саморегуляції діяльності, здатні до інтенсивних морально-вольових зусиль, спрямованих на подолання різнопланових труднощів і перешкод, характеризуються добре структурованою мотиваційною сферою, в якій домінують моральні мотиви обов'язку, відповідальності та самоствердження, володіють прийомами саморегуляції морально-вольових зусиль, які застосовують у переборенні зовнішніх і внутрішніх труднощів, боротьбі з несприятливими станами, уявленнями, думками та почуттями, мобілізації інтелектуальних і фізичних зусиль. Суттєвою особливістю цього рівня сформованості морально-вольової сфери є трансситуаційний характер морально-вольової поведінки курсантів: вони виявляють адекватно високий рівень цілеспрямованості, ініціативності, самостійності, сміливості, рішучості, наполегливості, завзятості, самовладання і витримки у широкому спектрі ситуацій і видів діяльності.

Ситуаційно-активний рівень розвитку морально-вольової сфери теж характеризується високою силою морально-вольових якостей, які, проте, виявляються лише в окремих специфічних ситуаціях чи видах діяльності. Курсант, наприклад, може демонструвати високий рівень цілеспрямованості, самостійності та наполегливості у спортивних заняттях, але не у навчанні, або ж демонструвати витримку та самовладання в міжособистісних конфліктах і нетерпеливість та неорганізованість у напружених ситуаціях професійно-службової діяльності. Така ситуаційна специфічність вияву морально-вольових якостей часто зумовлюється диспропорціями у розвитку мотиваційно-ціннісної сфери курсантів, однобічним домінуванням певних потреб, інтересів і ціннісних орієнтацій. Крім того, у курсантів з цим рівнем розвитку морально-вольової сфери, як правило, недостатньо сформовані узагальнені прийоми саморегуляції морально-вольової поведінки, що заважає їм виявляти високий рівень організованості, наполегливості, самовладання і рішучості в різних видах діяльності.

Генералізовано-пасивний рівень розвитку морально-вольової сфери курсантів характеризується слабкістю морально-вольових якостей, які, проте, виявляються в різних видах діяльності та ситуаціях. Таким курсантам не вистачає головним чином енергійності, наполегливості та рішучості у прийнятті і реалізації рішень, у боротьбі з перешкодами на шляху до мети. Вони здатні лише на короткочасне напруження морально-вольових зусиль, але як тільки зустрічаються з перешкодами, пасують і послаблюють активність. Відсутність наполегливості, тобто невміння боротися за виконання прийнятого рішення - одна із характерних особливостей генералізовано-пасивного рівня розвитку морально-вольової сфери курсантів. Вони також відрізняються слабко розвиненою мотиваційно-ціннісною сферою, відсутністю яскраво виражених ціннісних орієнтацій та мотивів, несформованістю прийомів саморегуляції та самомобілізації морально-вольових зусиль.

Для ситуаційно-пасивного рівня розвитку морально-вольової сфери курсантів характерна слабкість морально-вольових якостей, які, до того ж, виявляються лише в окремих ситуаціях і видах діяльності. Такі курсанти не здатні до ініціативності, самостійної постановки та планомірної реалізації скільки-небудь складних завдань, тривалого підтримання активності в боротьбі за досягнення мети і подолання перешкод. Вони можуть виявляти певні морально-вольові зусилля, але лише у вузькому колі ситуацій і видів діяльності, перебуваючи під постійним зовнішнім контролем і тиском. Їх морально-вольова поведінка має здебільшого реактивний характер, тобто виникає у відповідь на вимоги оточуючих і спрямовується зовнішніми вказівками та наказами. Особливо важкий для них перший крок: найменше вони схильні самостійно щось задумати і без зовнішньої стимуляції, за власною ініціативою розпочати. Легко піддаються навіюванню, підпадають під чужі впливи, нерішучі, що проявляється у тривалих коливаннях перед прийняттям рішень і в нестійкості самого рішення.

На констатуючому етапі дослідження встановлено, що найвищий, генералізовано-активний рівень сформованості морально-вольових якостей властивий лише 9% першокурсників, для 34% - ситуаційно-активний, для 49% - генералізовано-пасивний і для 8% - ситуаційно-пасивний. Подібне співвідношення рівнів спостерігається і на другому курсі: 7% - генералізовано-активний рівень, 37% - ситуаційно-активний, 47% - генералізовано-пасивний, 9% - ситуаційно-пасивний. На третьому курсі генералізовано-активний рівень розвитку морально-вольових якостей характерний лише для 6% курсантів, ситуативно-активний - для 33%, генералізовано-пасивний - для 50% і ситуаційно-активний - для 11%. На четвертому курсі спостерігається незначне підвищення рівнів сформованості морально-вольових якостей: для 11% курсантів властивий генералізовано-активний рівень, для 39% - ситуаційно-активний, для 44% - генералізовано-пасивний і для 6% - ситуаційно-пасивний.

Отже, для значної кількості майбутніх офіцерів-прикордонників (47%) властивий генералізовано-пасивний рівень розвитку морально-вольової сфери, що характеризується здатністю виявляти помірні морально-вольові зусилля в різних видах діяльності та ситуаціях. Таким курсантам часто не вистачає енергійності, наполегливості, рішучості у прийнятті та реалізації рішень, у подоланні перешкод на шляху до мети.

Проведений формуючий експеримент засвідчив, що підвищення ефективності формування морально-вольових якостей майбутніх офіцерів-прикордонників можливе шляхом використання виховних можливостей східних єдиноборств, які ставлять особливі вимоги до морально-вольової сфери курсантів. Розроблена нами програма занять східними єдиноборствами включала в себе комплекс організаційних форм, методів і прийомів морально-вольової підготовки курсантів: теоретичні та практичні заняття з питань діагностики індивідуальних особливостей морально-вольової поведінки; індивідуально-консультаційна робота; організація і керівництво самовихованням курсантів; аналіз конкретних ситуацій; структуровані та спонтанні групові дискусії, спрямовані на обговорення та корекцію ціннісних орієнтацій; психотехнічні вправи і тренінги; читання й обговорення наукової та науково-популярної літератури з проблем морального і фізичного самовдосконалення, філософії й етики східних єдиноборств тощо.

Внаслідок формуючого експерименту відбулися статистично значущі зміни у змісті структурних компонентів морально-вольової сфери курсантів експериментальної групи, що в підсумку виявилося в позитивній динаміці рівнів розвитку їх морально-вольових якостей: суттєво збільшився відсоток курсантів з високим, генералізовано-активним, (з 8% до 26%) та ситуаційно-активним (з 36% до 47%) рівнем морально-вольових якостей, і, відповідно, зменшилась кількість курсантів з генералізовано-пасивним (з 47% до 27%) і ситуаційно-пасивним рівнями (з 9% до 0%) (табл.1).

Таблиця 1

Динаміка розвитку рівнів розвитку морально-вольових якостей у курсантів експериментальної та контрольної груп

У контрольній групі теж відбулася незначна природна динаміка рівнів сформованості морально-вольових якостей курсантів, однак зміни не досягають рівня статистичної значущості і відображають, імовірно, загальне підвищення особистісної зрілості курсантів у процесі вікового розвитку та професійної підготовки.

Отже, формуючий експеримент підтвердив істинність висунутої гіпотези щодо педагогічних умов формування та вдосконалення морально-вольових якостей майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі занять східними єдиноборствами.

Висновки