Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Прикордонних військ України

ім. Богдана Хмельницького

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ

Спеціальність 20.02.02

Військова педагогіка та психологія

Здобувач Маковський О.К.

Хмельницький - 2002

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національній академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, Державний комітет у справах охорони державного кордону України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент

Галімов Анатолій Володимирович,

Національна академія Прикордонних

військ України ім. Богдана Хмельницького,

науково-дослідний відділ, начальник відділу.

Офіційні опоненти:

заслужений діяч науки і техніки України, доктор педагогічних наук, професор Сиротенко Анатолій Йосипович, Інститут проблем виховання АПН України, лабораторія позашкільних установ освіти, головний науковий співробітник;

кандидат педагогічних наук, доцент Грязнов Ігор Олександрович, Національна академія Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, кафедра соціально-економічних дисциплін, старший викладач.

Провідна установа - Київський інститут внутрішніх справ МВС України, кафедра правової та соціальної педагогіки, Міністерство внутрішніх справ України, м. Київ.

Захист відбудеться " 29 " листопада 2002 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м. Хмельницький - 3, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький - 3, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розіслано " 25 " жовтня 2002 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат психологічних наук, доцент Потапчук Є.М.

Загальна характеристика роботи

теоретичні методи (контент-аналіз, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) використовувалися з метою вивчення психолого-педагогічної літератури і визначення концептуальних засад дослідження, уточнення сутності та особливостей лідерських якостей офіцерів;

емпіричні методи (анкетування, бесіда, пряме й непряме спостереження, метод експертних оцінок, самооцінювання, тестування) застосувалися з метою вивчення сформованості лідерських якостей курсантів;

педагогічний експеримент використовувався з метою перевірки ефективності обґрунтованих педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх офіцерів;

методи математичної статистики застосовувались для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами й процесами.

Етапи і дослідно-експериментальна база дослідження. Дослідження за темою дисертації проводилося поетапно на базі Одеського військового інституту сухопутних військ МО України, Окремого факультету Внутрішніх військ МВС України при Національній академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького та Київського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України.

На першому етапі (1996-1998 рр.) визначався стан вивчення проблеми в психолого-педагогічній науці, аналізувалася практика роботи вищих військових навчальних закладів, формувалися гіпотеза й завдання дослідження, розроблялася методика експериментального дослідження.

На другому етапі (1998-2000 рр.) було проведено констатуючий і почато формуючий експеримент з метою встановлення організаційно-педагогічних умов формування якостей лідера військового колективу.

На третьому етапі (2000-2002 рр.) завершувався формуючий експеримент, здійснювався аналіз і теоретичне узагальнення результатів дослідження, їхня практична апробація.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

уперше визначено та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх офіцерів: виділення завдань формування лідерських якостей у пріоритетний напрямок професійної підготовки майбутніх офіцерів; показ викладачами й командирами навчальних підрозділів зразків лідерської поведінки; створення можливостей для проявлення курсантами ініціативи й самостійності; моделювання у педагогічному процесі ситуацій виконання курсантами лідерських функцій керівника військового підрозділу; індивідуалізація професійної підготовки курсантів на основі діагностики і корекції їх лідерських якостей; підвищення психолого-педагогічної компетентності професорсько-викладацького складу щодо формування лідерських якостей курсантів;

уточнено сутність та особливості лідерства майбутніх офіцерів в умовах професійної підготовки у ВВНЗ;

визначено критерії, показники та рівні розвитку лідерських якостей курсантів;

розроблено педагогічну технологію формування якостей лідера майбутніх офіцерів.

Практична значущість результатів проведеного дослідження полягає в його спрямованості на підвищення рівня професійної підготовки майбутніх офіцерів, удосконалення навчально-виховного процесу у ВВНЗ на основі впровадження педагогічної технології формування лідерських якостей. Розроблена у дослідженні педагогічна технологія формування якостей лідера може використовуватися викладацьким складом ВВНЗ України з метою підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх офіцерів. Запропоновані у дисертації діагностичні методики можуть використовуватись під час вивчення індивідуальних особливостей курсантів та професійної атестації офіцерів.

Обґрунтовані в дослідженні висновки й практичні рекомендації впроваджені в навчально-виховний процес на Окремому факультеті Внутрішніх військ МВС України при Національній академії Прикордонних військ України (акт реалізації від 05.03.2002, № 235), на факультеті Внутрішніх військ Київського інституту внутрішніх справ (акт реалізації від 08.02.2002, № 287) шляхом використання запропонованих методик при атестації курсантського та офіцерського складу, застосування педагогічної технології формування якостей лідера в освітньому процесі. Результати дослідження можуть бути використані у вищих військових навчальних закладах, а також на курсах підвищення кваліфікації і перепідготовки офіцерського складу.

Особистий внесок здобувача. У статті "Умови формування спрямованості курсантів військових навчальних закладах освіти на роль лідера у військовому підрозділі”, написаній у співавторстві з Ю.Г. Юрчуком, особистим внеском здобувача є визначення комплексу нових якостей у службово-бойовій діяльності офіцера, які є основою його лідерства в колективі.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження апробовані на міжвузівській науково-теоретичній конференції "Проблеми сучасної інженерної технології” (10-11 січня 2002 року, м. Хмельницький) та на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми загально-педагогічної підготовки майбутніх учителів” (16-18 квітня 2002 року, м. Вінниця).

Узагальнені результати дослідження доповідалися й обговорювались на засіданні кафедри педагогіки та психології Національної академії Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького.

Публікації. За матеріалами дослідження автором видано 7 наукових статей у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний текст дисертації викладено на 145 сторінках. Ілюстративний матеріал подано у 8 таблицях і на 9 рисунках. Бібліографія містить 178 найменувань.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет і мету дослідження, сформульовано гіпотезу та завдання, розкрито методологічну основу дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи та особистий внесок здобувача, наведено відомості про апробацію дисертації та впровадження її результатів у практику.

У першому розділі - "Теоретичні засади формування лідерських якостей майбутніх офіцерів" проаналізовано сучасний стан проблеми у філософській, соціологічній та психолого-педагогічній літературі, охарактеризовано основні якості лідера військового колективу, проаналізовано наявний педагогічний вплив на процес формування якостей лідерів у курсантів, роботу професорсько-викладацького та командно-виховного складу ВВНЗ щодо формування якостей лідерів майбутніх офіцерів.

Навчально-виховний процес у вищому військовому навчальному закладі висуває нові вимоги до військово-професійної підготовки майбутніх офіцерів, що потребує уточнення сутності та змісту якостей лідера в курсантів. У дисертаційному дослідженні зроблено висновок про те, що якості лідера майбутніх офіцерів - це такі професійно важливі властивості, які передбачають наявність у курсантів специфічних для їхньої професії знань, спеціальних умінь і навичок та визначаються характером і спрямованістю діяльності курсантів, особливостями курсантських колективів та навчально-виховного процесу.

Діяльність офіцера протягом усієї служби спрямована на розвиток певних якостей, які створюють своєрідну професійну структуру його особистості в процесі службово-бойової діяльності. Характерною особливістю при цьому є виконання офіцером службових обов'язків з метою успішної організації ведення сучасного бою, виконання тактичних завдань та оперативного використання Внутрішніх військ МВС України, що потребує від нього мати високі професійні якості (дисциплінованість, командирська мужність, рішучість, здатність витримувати тривалі фізичні навантаження та негаразди військової служби, підвищені самостійність, особиста відповідальність).

Ураховуючи цю специфіку, якості лідера офіцера можна визначити сукупністю основних функцій офіцера, обумовлених тим чи іншим видом службової діяльності, а саме: військово-професійною, військово-організаторською, творчою, військово-педагогічною та взаємовідносинами, які складаються між командиром і підлеглими в процесі цієї діяльності.

Якості офіцера як лідера військового колективу були визначені за допомогою експертів, які проранжували більше ста професійно-важливих якостей за ступенем значущості для службово-бойової діяльності. Особистісний профіль лідерських якостей офіцера має ієрархічну багаторівневу структуру, в якій виділяються п'ять блоків: а) професійний; б) соціально-психологічний; в) творчий; г) особистісний; д) індивідуально-типологічний.

Аналіз психолого-педагогічної літератури та досвіду діяльності керівного і професорсько-викладацького складу ВВНЗ щодо формування лідерських якостей курсантів дав можливість визначити основні організаційно-педагогічні умови підвищення ефективності цього процесу: виділення завдань формування лідерських якостей у пріоритетний напрямок професійної підготовки майбутніх офіцерів; демонстрування викладачами і командирами підрозділів зразків лідерської поведінки у процесі навчальної та службової взаємодії з курсантами; забезпечення у навчально-виховному процесі можливостей для проявлення курсантами ініціативи і самостійності; ігрове моделювання у педагогічному процесі способів виконання курсантами лідерських функцій майбутньої професійної діяльності; індивідуалізація професійної підготовки курсантів на основі діагностики та корегування їхніх лідерських якостей; удосконалення психолого-педагогічної компетентності професорсько-викладацького складу щодо формування якостей лідера у курсантів.

У другому розділі - "Організаційно-педагогічні аспекти формування лідерських якостей майбутніх офіцерів" - обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування лідерських якостей з урахуванням яких було розроблено педагогічну технологію формування якостей лідера майбутніх офіцерів, основними елементами якої є: ігрова педагогічна програма формування якостей лідера військового колективу; серія тренінгових вправ; методичні рекомендації командному та професорсько-викладацькому складу щодо формування якостей лідера майбутніх офіцерів.

Прояв лідерства розглядається нами з урахуванням індивідуальних особливостей лідера, групових норм та цінностей, характеру групової діяльності. Соціально-психологічний феномен лідерства виступає в ролі індикатора ефективності офіційного керівництва. Прояв невідповідності міжособистісної взаємодії, незадоволеність рішенням, характером діяльності командира сприяє формуванню процесу самоорганізації всередині міжгрупової взаємодії, здатної протистояти зовнішньому впливу для задоволення потреб, що не реалізуються в офіційній структурі колективу.

Важливу роль у детермінації поведінки і діяльності курсанта під час формування в нього якостей лідера відіграють мотиви, як підсвідомі або усвідомлені психічні спонукання до вчинення конкретної цілеспрямованої дії. Для більш повної та точної характеристики організаційних умов формування лідерських якостей виділені дві взаємозалежні групи мотивів: загальні мотиви, що детермінують лінію поведінки, спрямованість діяльності особистості та мотиви, що формують особливості самого процесу самоствердження курсантів у ролі лідера, його засоби, прийоми, способи, у тому числі престижно-особистісні мотиви (наполегливість зайняти в колективі відповідне становище та місце в системі взаємовідносин).

З метою ефективного впливу на формування професійно-важливих якостей курсантів ВВНЗ розроблено ігрову педагогічну програму формування якостей лідера військового колективу.

Структура ігрової педагогічної програми складається з: концептуальної основи (механізми ігрової діяльності спираються на фундаментальні потреби особистості курсанта в самовираженні, самоствердженні, самовизначенні, саморегуляції, самореалізації); змістовної частини (її складає спектр цільових орієнтацій: дидактичні цілі, виховні цілі, розвиваючі цілі та соціалізуючі цілі); процесуальної частини (ігрова програма охоплює всі сфери процесу навчання й виховання курсантів у ВВНЗ). Для підготовки та проведення занять з формування якостей лідера військового колективу методом ігрової педагогічної програми використані стандартні ігрові методики.

Для підвищення ефективності роботи щодо формування лідерських якостей курсантів ВВНЗ розроблено серію тренінгових вправ, які значною мірою підвищують пізнавальний інтерес до навчання і роблять навчальний процес більш результативним. Для зручності проведення тренінгових вправ щодо структури особистості лідера особистісні характеристики лідера було згруповано у шість блоків: уявлення лідера про себе; потреби та мотиви, які впливають на поведінку лідера; система найважливіших переконань; стиль прийняття рішення; стиль міжособистісних стосунків; стійкість до стресу.

Таким чином, розроблена педагогічна технологія формування якостей лідера у майбутніх офіцерів є організаційно-методичним інструментарієм педагогічного процесу, що визначає спеціальний набір і компонування форм, методів, способів та прийомів навчання.

У третьому розділі - "Експериментальна перевірка ефективності формування лідерських якостей у майбутніх офіцерів" - розкрито сутність організації експериментального дослідження процесу формування лідерських якостей у майбутніх офіцерів, а також розроблено методичні рекомендації викладачам вищих військових навчальних закладів щодо їх формування.

Вирішення завдань експериментальної роботи здійснювалось послідовно і включало три етапи.

Протягом першого етапу на підставі теоретичного і практичного вивчення проблеми формування якостей лідерів у майбутніх офіцерів було визначено й уточнено гіпотезу, завдання та методику експериментальної роботи, розроблено педагогічну технологію формування якостей лідера у майбутніх офіцерів; визначено показники і критерії якостей лідера у військовому колективі; здійснено організаційні заходи щодо відбору та вивчення складу контрольних та експериментальних груп; проведено інструктивно-методичні заняття з усіма категоріями учасників експерименту.

На другому етапі експериментальної роботи було проведено апробацію педагогічної технології формування якостей лідера майбутніх офіцерів, перевірено ефективність запропонованих методик, спрямованих на виявлення організаційно-педагогічних умов формування якостей лідерів.

Отримані результати постійно аналізувались, узагальнювались і порівнювались на підставі розроблених критеріїв і показників, що дозволило виявити тенденції та динаміку розвитку якостей лідерів майбутніх офіцерів.

Третій етап включав у себе всебічну перевірку і узагальнення отриманих результатів; аналіз і обговорення результатів експерименту в індивідуальних бесідах з його учасниками; формулювання висновків та пропозицій щодо формування якостей лідерів у майбутніх офіцерів.

Перевірку гіпотези дослідження було здійснено за допомогою стандартної методики, що включала в себе систему взаємопов'язаних методів, а також порядок застосування та узагальнення отриманих результатів.

Визначення рівня сформованості лідерських якостей у майбутніх офіцерів можливе на основі комплексного врахування п'яти критеріїв: військово-професійного, соціально-психологічного, творчого, особистісного, індивідуально-типологічного.

Використання цих критеріїв на практиці дозволило досягти єдності в оцінці сформованості якостей лідера майбутніх офіцерів і створити методику діагностики їхньої сформованості. Поряд із якісною оцінкою, критерії виразності якостей лідера допускають і кількісне вираження. Правомірність такого підходу обґрунтовано в теорії та доведено на практиці.

Для вираження показників у кількісних одиницях найбільш прийнятною є трибальна система оцінок. За умови, коли ознаки, властиві лідеру військового колективу, виявляються постійно, є стійкими, яскраво вираженими, мають високий ступінь розвитку, ставиться 5 балів; коли ознаки виявляються часто, але недостатньо виражені, мають середній ступінь розвитку - 4 бали; якщо ознаки виявляються рідко, ступінь розвитку є слабким - 3 бали.

Визначені критерії дають можливість виділити три рівні розвитку якостей лідера й умов їхнього формування: низький, середній і високий.

З метою перевірки ефективності запропонованої педагогічної технології формування якостей лідера у майбутніх офіцерів було проведено формуючий експеримент. Для проведення формуючого експерименту було створено експериментальну та контрольну групи, які за основними якісними показниками характеризувалися в основному однаково, що забезпечило досить високу об'єктивність вихідних положень для проведення експериментальної роботи. Крім цього, також було враховано й інші чинники: узгодженість керівництва курсантів експериментальних і контрольних груп, наявність єдиних документів, що регламентують діяльність досліджуваних груп тощо.

Після закінчення кожного етапу формуючого експерименту було здійснено діагностичну роботу за методиками, які використовувалися для виявлення вихідного та кінцевого рівня розвитку якостей лідера. Результати формуючого експерименту, як основного методу дослідження, постійно аналізувалися, порівнювалися і доповнювались іншими методами.

Під час проведення формуючого експерименту відбулося зростання частки суспільних мотивів у загальній мотивації курсантів до навчальної діяльності. Більш суттєве зростання відбулося в експериментальних групах, що свідчить про те, що запропонована педагогічна технологія формування якостей лідера курсантів вищих військових навчальних закладів впливає на навчальну діяльність курсантів, що позитивно відзначається на формуванні якостей особистості.

Результати експериментальної перевірки ефективності формування якостей лідера показали (рис.1,2), що організація педагогічного процесу згідно з поданою технологією дозволяє суттєво поліпшити професійну підготовку курсантів, підвищити ступінь сформованості в них якостей лідера військового колективу, що безсумнівно впливає на ефективність керування підрозділом в їхній практичний діяльності.

Рис. 1. Рівні розвитку лідерських якостей на початку та після закінчення експерименту в контрольній групі

Рис. 2. Рівні розвитку лідерських якостей на початку та після закінчення експерименту в експериментальній групі

Сукупність теоретичних та емпіричних методів дослідження, постійний аналіз та порівняння отриманих результатів дозволили якісно вирішити завдання щодо впровадження та перевірки ефективності педагогічної технології тренінгу, яку спрямовано на формування якостей лідерів у майбутніх офіцерів.

Організація навчально-виховного процесу в експериментальній групі з використанням педагогічної технології формування якостей лідера майбутніх офіцерів дозволило на 18 відсотків підвищити рівень сформованості у курсантів якостей лідера військового колективу, що безсумнівно впливає на ефективність керування підлеглими в майбутній службовій діяльності.

Висновки