Формування професійної готовності курсантів-дівчат до прикордонної служби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Спеціальність 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування професійної готовності курсантів-дівчат до прикордонної служби

Селіванова Ольга Володимирівна

Хмельницький - 2007

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор Гуревич Роман Семенович, Інститут перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського, директор інституту.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Сущенко Тетяна Іванівна, Запорізький обласний інститут післядипломного педагогічного навчання, кафедра педагогічної майстерності, завідувач кафедри;

кандидат педагогічних наук, доцент Сінкевич Сергій Валентинович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра військової підготовки, старший викладач.

Провідна установа: Житомирський державний університет імені І. Франка, Міністерство освіти і науки України, кафедра педагогіки, м. Житомир.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (29003, Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

Учений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат педагогічних наук, доцент Ю.І. Сердюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Відповідно до Закону України “Про Державну прикордонну службу України” на службу покладаються завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав нашої держави. Успіх виконання цього завдання в процесі оперативно-службової діяльності Державну прикордонну службу України (ДПСУ) залежить від рівня професійної готовності персоналу до виконання службових обов'язків.

У ДПСУ останнім часом все більш гостро постає проблема, пов'язана з необхідністю урахування особливостей проходження служби жінками. За даними Адміністрації ДПСУ до 1994 року в Прикордонних військах України кількість офіцерів жіночої статі складала 0,3% від загальної кількості особового складу. На теперішній час у прикордонному відомстві проходять службу 308 офіцерів-жінок (4,7% від загальної кількості всіх офіцерів). Це свідчить про те, що жінки почали опановувати новий для себе фах - професію офіцера-прикордонника, тому питання психофізіологічної різниці між жінками і чоловіками та її вплив на суспільне і професійне життя обох статей набуло нового сенсу. Ця закономірність простежується і в Збройних силах України. За останні роки, за даними Міністерства оборони України, кількість офіцерів-жінок змінилася з 8,5% у 1995 році до 31,4% у 2004 році. Збільшення кількості військовослужбовців-жінок у ЗСУ, ДПСУ та інших правоохоронних і силових структурах сприяло активізації наукових досліджень щодо виявлення та обґрунтування специфіки характеру й умов військової служби військовослужбовців-жінок та їх впливу на особистість цієї категорії військовослужбовців. Серед досліджень можна відзначити праці І. Грязнова - виховний аспект; Р. Кузіної - адаптивні властивості жінок до військової служби; С. Рикова - історична оцінка ролі та місця жінок у військовій службі; Г. Сілласте - гендерний аспект та ін.

Доволі великий термін (понад 10 років), протягом якого відбувалось формування корпусу жінок-офіцерів, дає можливість провести аналіз і виявити закономірності формування їхнього професіоналізму, оцінити рівень їхньої готовності до служби, обґрунтувати доцільні шляхи та умови вдосконалення етапу становлення, а саме навчання у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ).

Розглядати професійну готовність офіцерів жіночої статі до виконання службових обов'язків необхідно з урахуванням значного етапу їхнього первинного становлення та навчання в Національній академії Державної прикордонної служби України (НАДПСУ). Тому нами досліджувалися питання формування професійної готовності в курсантів-дівчат як майбутніх офіцерів протягом усього періоду навчання в академії. Проте цей процес ускладнено неоднозначністю соціально-економічної, політичної і моральної ситуації в Україні, зниженням престижності професії офіцера, впливом на армію дестабілізуючих чинників, посиленням соціальної напруженості у військовому середовищі та відсутністю реальної соціальної захищеності жінок-офіцерів.

Відомо, що жінки віком від 17 до 45 років, які мають різноманітні спеціальності, у мирний час можуть бути зараховані на військовий облік, залучені до участі в навчальних зборах і в добровільному порядку на дійсну військову службу, а також мають право вступати до ВВНЗ. Ідея створення професійної армії перебуває сьогодні в стадії розвитку та практичного осмислення, що викликає низку суперечностей між:

- наявністю військовослужбовців-жінок у ДПСУ і чинною системою формування їхньої професійної готовності до прикордонної служби;

- відсутністю в нинішній робочій програмі професійної підготовки командирів та викладачів чоловічої статі питань щодо особливостей роботи з курсантами жіночої статі і рівнем їх психологічної готовності до такої роботи;

- фізіологічними особливостями курсантів-дівчат та організацією повсякденної службової діяльності;

- змістом психолого-педагогічної підготовки та необхідністю формування готовності курсантів-дівчат до службової діяльності у різностатевих колективах.

Ці суперечності визначають актуальність дослідження.

Отже, актуальність проблеми, її недостатня теоретична та практична розробленість, виявлені суперечності і можливість їх усунення зумовили вибір теми дослідження: “Формування професійної готовності курсантів-дівчат до прикордонної служби”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з перспективним планом наукової діяльності Державної прикордонної служби України у 1999-2005 роках (протокол №7 від 30.12.2004) та в межах науково-дослідної роботи “Підвищення якості навчально-виховного процесу курсантів, а також професійної підготовки офіцерського складу ДПСУ за рахунок використання електронно-обчислювальної техніки” (шифр 203-2210 І). Тема дослідження затверджена вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол №2 від 30 вересня 2004 року) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №2 від 22 лютого 2005 року).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка курсантів-дівчат до прикордонної служби.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови формування професійної готовності курсантів-дівчат до прикордонної служби.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови формування професійної готовності курсантів-дівчат до прикордонної служби.

Завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз психологічної, педагогічної і військової літератури з досліджуваної проблеми й уточнити сутність і зміст професійної готовності курсантів-дівчат до прикордонної служби.

2. Виявити особливості формування професійної готовності до прикордонної служби у курсантів-дівчат.

3. Розробити та експериментально перевірити модель формування професійної готовності курсантів-дівчат до прикордонної служби.

4. Проаналізувати результати експериментальної роботи та розробити методичні рекомендації науково-педагогічному та командному складу щодо вдосконалення процесу формування професійної готовності курсантів-дівчат до прикордонної служби в процесі навчання у ВВНЗ.

Теоретико-методологічною основою дослідження є концептуальні наукові положення педагогіки та психології про процеси формування особистості; про провідну роль соціальних умов у процесі формування професійної готовності особистості та про взаємообумовленість внутрішніх психологічних чинників і зовнішніх впливів на курсантів-дівчат під час навчання; індивідуальний і комплексний підходи до формування професійної готовності курсантів-дівчат до прикордонної служби;.

Теоретичний аналіз базувався на положеннях щодо формування професійної готовності, викладених у працях В. Бехтерєва, І. Беха, Л. Виготського, С. Рубінштейна; обґрунтуванні функціонального підходу до проблеми формування готовності, що подано у працях Н. Мойсеюк, К. Платонова, С. Рубінштейна, Д. Узнадзе, М. Фіцули; особистісно-орієнтованому підході до проблеми формування професійної готовності, який обґрунтовується в дослідженнях А. Дьяченка, М. Євтуха, Л. Кандибович, П. М'ясоїда та ін. Були враховані педагогічні підходи до процесу підготовки професіоналів зарубіжних армій, а саме К. Вуоно, Г. Гладкова, В. Крізель, П. Фісенка, П. Хантінгтона. Дослідження проводилося з урахуванням загальних вимог концептуальних принципів гуманітаризації і гуманізації освіти в Україні за Державною національною програмою “Освіта: Україна XXI сторіччя”, згідно Національної доктрини розвитку освіти в Україні, Концепції охорони державного кордону України та інших керівних документів.

Для вирішення завдань і досягнення мети дослідження застосовано комплекс методів науково-педагогічного пошуку:

теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, систематизація, класифікація, моделювання й узагальнення для вивчення питання про професійну придатність жінок до служби у ЗСУ, ДПСУ, Державній податковій службі й інших правоохоронних і силових структурах України;

емпіричні: спостереження, бесіда, інтерв'ю, анкетування, тестування, метод узагальнення незалежних характеристик, аналіз результатів діяльності, констатувальний та формувальний експерименти для визначення ефективності організаційно-педагогічних умов формування готовності до прикордонної служби в курсантів-дівчат;

методи математичної статистики використано для обробки результатів дослідження і перевірки їхньої достовірності.

На першому етапі дослідження (1999-2001 рр.) було здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; вивчення відповідних наказів і директив ДПСУ; вибір об'єкта та предмета дослідження; вивчення й аналіз практики формування професійної готовності в курсантів-дівчат до прикордонної служби; уточнення сутності професійної готовності курсантів-дівчат до прикордонної служби; розробку методики дослідно-експериментальної роботи.

На другому етапі (2002-2004 рр.) було проведено констатувальний та формувальний експерименти; розробку (питань) опитувальних карток; опитування курсантів-дівчат, випускниць, командирів навчальних підрозділів і представниками науково-педагогічного складу з подальшим опрацюванням їх результатів; розробку методичних рекомендацій і впровадження їх у навчально-виховний процес; аналіз одержаних результатів та викладення їх у нашому дослідженні. Було визначено, обґрунтовано й експериментально перевірено основні організаційно-педагогічні умови формування професійної готовності до прикордонної служби в курсантів-дівчат у процесі професійної підготовки. Основу формувального експерименту склала розроблена у нашому дослідженні методика формування професійної готовності курсантів-дівчат до прикордонної служби.

Протягом третього етапу дослідження (2005-2006 рр.) було здійснено: обробку експериментальних даних; аналіз та узагальнення результатів дослідження; апробацію результатів дослідження, а також підготовку і видання публікацій; оформлення дисертаційної роботи.

Експериментальна база дослідження. У дослідженні брали участь 229 курсантів-дівчат I-IV курсів 2-го та 3-го факультетів НАДПСУ ім. Богдана Хмельницького, а також 76 офіцерів-випускниць. Було проведено більше ніж 40 групових і 370 індивідуальних бесід і консультацій з командирами дівочих навчальних груп і викладачами, вивчено та опрацьовано більше, ніж 800 анкет та опитувальних карток.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

уперше теоретично обґрунтовано і визначено організаційно-педагогічні умови формування професійної готовності курсантів-дівчат до прикордонної служби (забезпечення початкового військового навчання та виховання курсантів-дівчат; розвиток у них військово-професійного стилю спілкування; диференційований підхід до формування дівочих навчальних груп; удосконалення індивідуальної професійної підготовки представників командного та науково-педагогічного складу чоловічої статі щодо роботи з курсантами-дівчатами); створено професіограму офіцерів жіночої статі та модель професійної готовності курсантів-дівчат до прикордонної служби;

уточнено особливості підготовки курсантів-дівчат до професійної діяльності (адаптація до військової служби на початковому етапі у курсантів-дівчат відбувається повільніше, ніж у курсантів-юнаків, але з часом ця різниця зникає; фізіологічні властивості жіночого організму сприяють тому, що дівчата виявляють більшу витривалість під час довгострокових випробувань фізичними навантаженнями; мотиви реалізації цілей, професійних планів та успіхів у керівництві у чоловіків і жінок є практично однаковими, але в офіцерів-чоловіків більше можливостей їхньої реалізації);

набули подальшого розвитку поняття “професійна готовність”, “військово-професійна спрямованість” у ракурсі особливостей формування готовності до прикордонної служби в курсантів-дівчат.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методичних рекомендацій, що можуть бути використані у процесі підготовки майбутніх офіцерів жіночої статі інших ВВНЗ. Результати дослідження та методичні рекомендації впроваджено у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації від 30 вересня 2005 року №141) та на факультеті Державної податкової міліції Національного університету Державної податкової служби України (акт від 24 травня 2006 року).

Особистий внесок здобувача. У статті, написаній у співавторстві із А. Катковським “Урахування деяких особистісних відмінностей у чоловіків та жінок у підготовці фахівців”, особистий внесок автора полягає у дослідженні зазначених відмінностей, які дають змогу розкрити професійний потенціал жінок.

Апробація результатів дослідження відбувалась на конференціях: міжнародній науково-практичній конференції “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи” (Хмельницький, 2005 р.); всеукраїнських - “Морально-психологічне забезпечення службової та навчально-виховної діяльності” (Хмельницький, 2001 р.), “Єдність навчання та виховання майбутнього фахівця в організації педагогічного процесу” (Одеса, 2002 р.); міжвузівських - “Самовиховання як фактор розвитку особистості” (Хмельницький, 2002 р.), а також на методичних засіданнях викладачів кафедр педагогіки та психології, англійської мови та перекладу НАДПСУ ім. Богдана Хмельницького.

Публікації. За результатами опубліковано у 8 статтях, із них 7 - одноосібних, 1 - у співавторстві, 6 статей у фахових виданнях, 2 - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (211 джерел, з них 26 іноземною мовою), 11 додатків. Основний текст дисертації викладено на 156 сторінках. Ілюстративний матеріал подано в 11 таблицях і 27 рисунках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження; сформульовано його теоретико-методологічну основу; розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, наведено дані про її організацію та апробацію результатів.

У першому розділі - “Теоретичні основи професійної готовності курсантів-дівчат до прикордонної служби” - проаналізовано праці з проблеми дослідження, розкрито сутність і зміст професійної готовності курсантів до майбутньої службової діяльності, психофізіологічні особливості курсантів-дівчат, сучасний стан їх професійної готовності до прикордонної служби.

Було з'ясовано, що ефективність системи професійної підготовки майбутнього офіцера визначається, в першу чергу, тим, наскільки адекватно ця система за своїм змістом і структурою відповідає вимогам суспільства до офіцера-прикордонника. Зокрема, було враховано, що однією з фундаментальних вимог до випускниць Національної академії Державної прикордонної служби України на сучасному етапі є високий рівень військово-професійної готовності до практичної діяльності. Розглянуто також питання про шляхи подальшого підвищення рівня готовності курсантів-дівчат до виконання службових обов'язків.

Як показали результати аналізу психолого-педагогічної літератури, готовність до майбутньої службової діяльності різні автори трактують неоднозначно. В дослідженнях останніх років чітко виділилися два підходи до цієї проблеми: функціональний (психічний стан, що характеризує ступінь підготовленості людини до професійної діяльності) та особистісний (особливий психічний стан, цілісний прояв особистості, який посідає проміжне становище між психічними процесами і властивостями особистості). На нашу думку, професійна готовність - це складне особистісне утворення, що забезпечує високі результати майбутньої військово-професійної діяльності. Її основою є: професійно-моральні погляди і переконання; військово-професійна спрямованість психічних процесів; професійні знання, вміння і навички; налаштованість на працю офіцера; здатність долати труднощі; самооцінка результатів праці; потреба в професійному самовдосконаленні.

Для визначення шляхів формування професійної готовності було з'ясовано і визначено її структуру. З цією метою ми проаналізували професіограми педагога (В. Сластьонін), офіцера чоловічої статі (О. Корольов) і на їх основі створили професіограму офіцера жіночої статі. Таку професіограму складають: психофізіологічні особливості та характеристики, властивості особистості, які визначають військово-професійну спрямованість офіцера жіночої статі; вимоги до психолого-педагогічної та фізичної підготовленості офіцерів жіночої статі; обсяг і склад спеціальної підготовки; а також зміст військової підготовки за фахом.

На основі професіограми було визначено особливості формування професійної готовності до прикордонної служби у курсантів-дівчат: адаптація до військової служби на початковому етапі у них відбувається повільніше, ніж у курсантів-юнаків, але з часом ця різниця зникає; фізіологічні властивості жіночого організму сприяють тому, що дівчата є більш витривалими під час довгострокових випробувань фізичними навантаженнями; мотиви реалізації цілей, професійних планів і успіхів у керівництві у чоловіків та жінок є практично однаковими, проте в офіцерів-чоловіків більше можливостей їхньої реалізації.

З метою більш повного аналізу особливостей офіцерів жіночої та чоловічої статі ми розглянули психофізіологічні властивості, які є визначальними для службової діяльності, а саме: талановитість, увагу, емпатію, інтелект, кмітливість, інтелектуальну та сенсомоторну активність, просторове уявлення, пам'ять, математичні та мовленнєві здібності, образне мислення, тілесну спритність, координаційні показники. З урахуванням невідповідності між психофізіологічними особливостями, розвитком інтелекту та суспільно значущими досягненнями жінок і чоловіків було виявлено чотири відмінності між ними: чоловіки генетично талановитіші за жінок в творчому плані; соціальні умови більше сприяють розвитку здібностей чоловіків; жінкам суспільство не дає можливості в повному обсязі виявити свій талант; жінки самі не бажають його виявляти, а спрямовують свої здібності в інше русло (Є. Ільїн).

Наведений аналіз дав змогу визначити певні розбіжності щодо психофізичних властивостей між чоловіками та жінками. За науково-літературними даними, жінки не поступаються чоловікам своїми розумовими здібностями при виконанні поставлених завдань різними методами та засобами, а іноді навіть випереджають їх (швидкість і точність, часте переключення уваги і т. ін.). Щодо курсантів-дівчат, то їх властивості з адаптації до військових умов на початковому етапі відповідають нижній межі норми для курсантів-юнаків, але з часом вони зрівнюються. Крім того, фізіологічні властивості жіночого організму дають змогу дівчатам бути більш стійкими під час випробувань тривалими фізичними навантаженнями (Є. Ільїн). Вивчення професійної готовності курсантів-дівчат, урахування психофізіологічних особливостей, пошук умов формування професійної готовності до прикордонної служби дали змогу зробити висновок, що професійна готовність курсантів-дівчат - це здатність, яка дозволяє якісно виконувати поставлені перед нею завдання, з урахуванням сукупності психофізіологічних якостей, професійно спрямованих знань, навичок, умінь та вмотивованих дій суб'єктів.

У другому розділі - “Організаційно-педагогічні умови формування професійної готовності курсантів-дівчат до прикордонної служби у процесі навчання” - розглянуто методику формування готовності курсантів-дівчат до прикордонної служби, визначено та обгрунтовано відповідні організаційно-педагогічні умови, проаналізовані результати констатувального експерименту.

Виявлено, що підготовка курсантів-дівчат має низку специфічних рис, які вносять корективи в роботу викладачів. Урегулювати цей процес можна лише визначивши організаційно-педагогічні умови формування професійної готовності у курсантів-дівчат, які сприятимуть такій підготовці. На основі аналізу літератури і практики роботи у ВВНЗ під організаційно-педагогічними умовами ми розуміємо фактори, що забезпечують ефективність кінцевої мети із запланованими результатами. Враховуючи те, що кінцева мета наших досліджень - готовність висококваліфікованих офіцерів прикордонної служби жіночої статі, ми визначили організаційно-педагогічні умови, які сприяють такій підготовці: забезпечення початкового військового навчання та виховання курсантів-дівчат; розвиток у них військово-професійного стилю спілкування; диференційований підхід до формування дівочих навчальних груп; удосконалення індивідуальної професійної підготовки представників командного та науково-педагогічного складу чоловічої статі щодо роботи з курсантами-дівчатами. Результати проведених досліджень показали, що врахування саме цих організаційно-педагогічних умов сприяє підвищенню рівня готовності курсантів-дівчат до майбутньої служби в прикордонних формуваннях.

Перша умова. Як показує практика, початкове військове навчання та виховання курсантів-дівчат забезпечує успішність подальшої службової діяльності майбутніх офіцерів будь-якої статі. Про це свідчить розвиток і поліпшення необхідних для офіцера чотирьох основних якостей, а саме: моральної нормативності, поведінкової регуляції, стану здоров'я та для чоловіків - фізичної працездатності, а для жінок - комунікативних здібностей.

На нашу думку, зазначені якості можуть ефективно розвиватись за умов проживання курсантів-дівчат на казарменому положенні. Про це свідчить досвід офіцерів жіночої статі 2000 року випуску, які проживали у військовому гуртожитку (казармі). Їхні властивості з адаптації до нових умов служби, здатність до соціалізації у колективі, керування різностатевими та суто чоловічими колективами були вищими, ніж у курсантів-дівчат наступних років випуску.

У колективі в курсантів-дівчат розвиваються близькі за змістом прагнення, інтереси, формуються позитивні мотиви їхньої поведінки, посилюється військово-професійна спрямованість. Проте слід зазначити, що формування професійної готовності та військово-професійної спрямованості на певному етапі гальмується відсутністю досвіду проживання в колективі на казарменому положенні. Отже, проживання курсантів-дівчат в колективі на казарменому положенні (в казармених умовах, визначених вимогами статуту внутрішньої служби та покращеними санітарно-гігієнічним нормами) необхідно розглядати як один із організаційних чинників, що впливає на формування у них впевненості для керування різностатевими колективами, на термін адаптації до нових умов служби та здатність до соціалізації у колективі.

Друга умова. Розвиток військово-професійного стилю спілкування у курсантів-дівчат, спрямований на їхню підготовку до роботи в різностатевих колективах, буде здійснюватись краще під керівництвом командира жіночої статі через статеву емоційну диференціацію (більшу емоційність дівчат): жінки чітко усвідомлюють ті нестійкі зв'язки, що поєднують людей та роблять їхнє спілкування більш довірливим. Чоловічий та жіночий стилі спілкування, в основному, формуються під впливом історично закладених статево-рольових стереотипів, хоча при цьому важливою є також роль психофізіологічних особливостей. З огляду на це, поведінкові характеристики слід розглядати як фенотипічні, як сукупність вродженого та набутого. Жінки використовують свої переваги та особливості у повсякденному житті та на роботі для досягнення морального самозадоволення й упевненості в своїх силах. Це також стосується опанування нових видів професійної діяльності, а особливо військової служби, що характеризується такими способами взаємодії та спілкування, які суттєво відрізняються від загальноприйнятих. Вона регламентована та нормована в будь-яких своїх проявах Статутами Збройних сил України, порадниками, інструкціями, наказами та розпорядженнями.

Поява ж курсантів-дівчат внесла зміни у взаємовідносини “військовослужбовець - військова (прикордонна) служба”, вони стали “курсант-дівчина - військова (прикордонна) служба” та “курсант-юнак - військова (прикордонна) служба”. Якщо курсанти-юнаки мають історично закладені задатки основ військового стилю спілкування, то курсанти-дівчата повинні цього вчитись. Тому ми розглядали шляхи розвитку військового стилю спілкування у курсантів-дівчат: позитивний приклад командира групи (бажано жіночої статі) щодо виконання службових обов'язків; вивчення положень Статутів Збройних сил України; проведення з курсантами-дівчатами позааудиторної патріотичної роботи з наведенням прикладів з історії; призначення кращих (у стройовому, статутному відношенні та за результатами навчання) курсантів-дівчат для керування навчальною групою під час занять; прищеплення курсантам-дівчатам навичок самоорганізації, дисциплінованості та зібраності при виконанні поставлених завдань.

Третя умова. Диференційований підхід до формування навчальних груп передбачає наявність одностатевих дівочих підрозділів, що практикується у світових арміях. Нині є дві моделі організації навчання: європейська (окреме навчання хлопців та дівчат) і американська (спільне навчання хлопців і дівчат).

Американська модель (Г. Крайг) передбачає спільне навчання осіб чоловічої та жіночої статі в дусі товариськості, дружби та рівноправних взаємовідносин. Результатом цього спілкування є “збагачення” юнаків позитивними якостями дівчат (стриманість, делікатність), а останні, в свою чергу, звільняються від надлишкової сором'язливості та стають менш легковажними. За рахунок такого впливу юнаки вчаться поважати дівчат і жінок. (Є. Ільїн). Наші дослідження показали, що за наявності різностатевих груп юнаки найчастіше обирають дисципліни технократичного спрямування, а дівчата - гуманітарного. Проте, коли групи одностатеві, більшість дівчат обирає технократичні та природничо-наукові дисципліни. Тобто можна стверджувати, що при європейській моделі організації навчання одностатеві групи курсантів-дівчат будуть краще опановувати предмети такого спрямування. психологічний професійний прикордонний дівчина

Четверта умова. Як показує практика, удосконалення індивідуальної професійної підготовки представників командного та науково-педагогічного складу чоловічої статі НАДПСУ щодо роботи з курсантами-дівчатами, свідчить, що успішність і формування професійної готовності прямо пропорційно пов'язані зі складом навчальних груп курсантів. Підсумки опитування, проведеного серед представників науково-педагогічного складу, які викладають у жіночих, чоловічих або змішаних групах, показали, що викладачі-жінки менш емоційні під час проведення занять та однаково спокійно викладають як в жіночих або чоловічих, так і в змішаних групах. У свою чергу, викладачі-чоловіки проводять заняття більш емоційно, проте наявність в групі хоча б однієї курсанта-дівчини стає для них стримуючим фактором, тобто у цьому випадку викладач коректніше подає навчальний матеріал. Особливо це стосується викладачів-офіцерів.

Одержані результати дослідження організаційно-педагогічних умов та їх впливу на ефективність підготовки курсантів-дівчат під керівництвом офіцера жіночої статі дають можливість стверджувати, що навчання в одностатевих групах сприяє підвищенню рівня підготовки курсантів-дівчат до майбутньої службової діяльності. У цих умовах ефективніше формується військово-професійна спрямованість цієї діяльності, реалізуються суспільно-політичні, командні, військово-педагогічні та професійні прагнення й більш високий рівень готовності до виконання службових обов'язків. Це пояснюється тим, що, навчаючись в одностатевих групах, курсанти-дівчата стають більш самостійними, незалежними, зібраними і організованими при виконанні поставлених завдань. Вони якісніше вивчають навчальні дисципліни, оскільки вони, як правило, більш відповідально ставляться до навчання і, відповідно, краще знають матеріал. В одностатевих групах легше знімається скутість у спілкуванні і поведінці, швидше розв'язуються конфліктні ситуації. У результаті всього зазначеного у таких групах стабільно зростає рівень дисциплінованості та успішності, значно покращується моральний клімат.

Виявлення та дослідження ефективності зазначених організаційно-педагогічних умов дало змогу розробити модель формування професійної готовності курсантів-дівчат до прикордонної служби (рис. 1).

У третьому розділі - “Дослідно-експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов формування професійної готовності в курсантів-дівчат до прикордонної служби” - описано організацію і методику проведення експерименту щодо перевірки дієвості організаційно-педагогічних умов в умовах НАДПСУ та інших вищих навчальних закладів правоохоронних і силових структур.

Експериментальну перевірку ефективності визначених організаційно-педагогічних умов було проведено на базі НАДПСУ. В експериментальній роботі були задіяні 4 експериментальні і 4 контрольні групи. В контрольних групах навчалися курсанти юнаки і дівчата, тобто групи були змішані. В експериментальних групах - лише дівчата. В констатувальному експерименті брали участь 229 курсантів-дівчат, 60 курсантів-юнаків та 76 офіцерів-випускниць НАДПСУ. Основними ознаками для їх добору стали:

1) приблизно однаковий рівень загальноосвітньої підготовки;

2) однаковий середній вік;

3) приблизно однаковий рівень успішності курсантів;

4) єдині організаційні умови навчання (навчальні програми, плани);

Рис. 1. Модель формування професійної готовності курсантів-дівчат до прикордонної служби

1. Проаналізовані теоретичні аспекти дослідження засвідчили необхідність вивчення мети і змісту формування готовності курсантів-дівчат до служби у військових з'єднаннях. Сутність професійної підготовки курсантів-дівчат щодо формування професійної готовності до прикордонної служби полягає у цілеспрямованій діяльності командного та науково-педагогічного складу з формування та розвитку у курсантів-дівчат професійно значущих вмінь, навичок, якостей та їхнє прагнення до самовдосконалення з урахуванням їх психофізіології. Цей процес характеризується організаційно-управлінською, прогностично-дослідницькою та навчально-виховною функціями і знаходиться під впливом певних чинників: раптовості; несподіваності виникнення різних службових ситуацій; дефіциту часу; високого рівня відповідальності за результати службової діяльності. Зміст професіоналізму офіцера-прикордонника визначається цілями, завданнями, характером самої служби. Тому для майбутнього офіцера-прикордонника важливим є передусім правильне розуміння основного змісту та сутності прикордонної служби.

2. Специфіка професійної підготовки курсантів-дівчат обумовлена такими складовими: метою та завданнями професійної підготовки; психофізіологічними особливостями об'єкту підготовки (курсантів-дівчат); змістом майбутньої службової діяльності у курсантів-дівчат; особливостями організації служби та побуту. Удосконалення змісту професійної підготовки курсантів-дівчат може бути досягнуте за допомогою педагогічно доцільної конкретизації майбутньої службової діяльності курсантів-дівчат, досягнення єдності у діях командирів та викладачів в процесі навчання, зосередження навчальної діяльності, перш за все, на формуванні професійно важливих якостей, які є необхідними для визначеної професійної діяльності.

3. Особливості професійної підготовки курсантів-дівчат полягають у наступному: адаптація до військової служби на початковому етапі у курсантів-дівчат відбувається повільніше, ніж у курсантів-юнаків, але з часом ця різниця зникає; для підвищення адаптивних здібностей курсантів-дівчат потрібно призначати командиром такого підрозділу офіцера жіночої статі; фізіологічні властивості жіночого організму сприяють тому, що дівчата проявляють більшу витривалість під час довгострокових випробувань фізичними навантаженнями; мотиви реалізації цілей, професійних планів і успіхів у керівництві у чоловіків і жінок є практично однаковими, але офіцери-чоловіки мають більше можливостей для їх реалізації.

4. Організаційно-педагогічними умовами забезпечення ефективності підготовки курсантів-дівчат до службової діяльності є фактори, що забезпечують ефективність кінцевої мети із запланованими результатами. забезпечення початкового статутного навчання і виховання курсантів-дівчат; розвиток військово-професійного стилю спілкування, спрямованого на роботу в різностатевих колективах під керівництвом командира жіночої статі; диференційований підхід до формування дівочих навчальних груп; удосконалення індивідуальної професійної підготовки командного та науково-педагогічного складу чоловічої статі щодо роботи з курсантами-дівчатами. Урахування саме цих організаційно-педагогічних умов сприяє підвищенню рівня готовності курсантів-дівчат до майбутньої служби у прикордонних формуваннях.

5. У процесі дослідно-експериментальної роботи було розроблено та експериментально перевірено модель підготовки курсантів-дівчат до службової діяльності. У запропонованій моделі ефективність підготовки забезпечено комплексним і творчим підходом, добором кращих форм, методів, засобів професійного навчання курсантів-дівчат щодо формування у них професійної готовності. Мета такої підготовки: сформувати у ВВНЗ загальний типовий підхід до професійного навчання курсантів-дівчат щодо формування професійної готовності до прикордонної служби, сформулювати обґрунтовані рекомендації щодо використання курсантів-дівчат після випуску на відповідних посадах в органах прикордонної служби.

6. Успішність у одностатевих групах вища, ніж у різностатевих. Цей показник перебуває у тісній залежності від показника дисциплінованості і стану морального клімату в групах. Дослідженнями доведено, що за весь період навчання показник дисципліни у одностатевих групах змінювався від 0,88 до 0,51 а в різностатевих - від 0,61 до 0,45. Моральний клімат, згідно результатів анкетування, коливається в межах: у різностатевих групах від 0,71 до 0,42, а в одностатевих - від 0,91 до 0,52. Тобто, більшого ефекту у підготовці до майбутньої професійної діяльності досягнуто в одностатевих групах.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів підготовки курсантів-дівчат до майбутньої професійної діяльності. Подальші дослідження пов'язуємо з поглибленим концептуальним аналізом специфіки службової діяльності офіцерів-жінок. Вкрай важливим є такі проблеми: педагогічне керівництво процесом професійної готовності щодо формування професійної готовності курсантів-дівчат; оптимізація змісту та структури професійної готовності курсантів-дівчат; урахування індивідуальних, соціально-психологічних особливостей курсантів-дівчат.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Селіванова О.В. Деякі аспекти історичного аналізу фемінізації військової служби. // Збірник наукових праць №11. Частина ІІ. - Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ, 2000. - С. 221-225.

2. Селіванова О.В. До питання вибору професійної діяльності в залежності від гендерної належності // Збірник наукових праць №23. Частина ІІ. - Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ, 2002. - С. 189-193.

3. Селіванова О.В., Катковський А.В. Урахування деяких особистісних відмінностей чоловіків і жінок у підготовці фахівців. // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. - Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2003. - С. 285-288.

4. Селіванова О.В. Аналіз стану професійної підготовки курсантів-дівчат в умовах Національної академії Державної прикордонної служби України // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 2005. - №7. - С. 57-59.

5. Селіванова О.В. Організаційно-педагогічні умови формування професійної готовності до прикордонної служби курсантів-дівчат у процесі навчання. // Збірник наукових праць № 34. Частина ІІ. - Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б.Хмельницького, 2005. - С. 72-73.

6. Селіванова О.В. Формування у дівчат готовності до професійної діяльності в прикордонній службі. // Дидактика професійної школи: Збірник наукових праць: Випуск 3 / Ред. кол.: С.У. Гончаренко (голова), В.О. Радкевич, І.Є. Каньковський (заст. голови) та ін. - Хмельницький: ХНУ, 2005. - С. 92-95.

7. Селіванова О.В. Експериментальне обґрунтування організаційно-педагогічних умов формування професійної готовності курсантів-дівчат. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №6. - С. 94-98. (Укр., рос., польс., англ. мов.)

8. Селіванова О.В. Служба жінок-військовослужбовців в Збройних формуваннях України // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції 15-16 травня 2002 року. Частина ІІ. Тези виступів. - Одеса: Видавництво Інституту Сухопутних військ, 2002. - С. 59-60.

АНОТАЦІЯ

Селіванова О.В. Формування професійної готовності курсантів-дівчат до прикордонної служби. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти. - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Хмельницький, 2006.

Дисертацію присвячено проблемі формування професійної готовності курсантів-дівчат до прикордонної служби. Розглянуто організаційно-педагогічні умови формування готовності до прикордонної служби: забезпечення початкового статутного навчання і виховання курсантів-дівчат; розвиток військово-професійного стилю спілкування, спрямованого на роботу в різностатевих колективах під керівництвом командира жіночої статі; використання диференційного підходу до формування дівочих навчальних груп; удосконалення індивідуальної професійної підготовки командного та науково-педагогічного складу чоловічої статі до роботи з курсантами-дівчатами. Визначено особливості підготовки курсантів-дівчат до професійної діяльності. Створено професіограму офіцера жіночої статі, до складу якої зараховано психофізіологічні особливості й характеристики, властивості особистості, які визначаються військово-професійною спрямованістю офіцера жіночої статі, вимоги до психолого-педагогічної та фізичної підготовки, зміст військової підготовки за фахом, а також модель формування професійної готовності курсантів-дівчат. Результати дослідження підтвердили ефективність визначених організаційно-педагогічних умов для підвищення професійної готовності курсантів-дівчат до службової діяльності.

Ключові слова: професіограма, формування професійної готовності, організаційно-педагогічні умови, модель.

АННОТАЦИЯ

Селиванова О.В. Формирование профессиональной готовности курсантов-девушек к пограничной службе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - Теория и методика профессионального образования. - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого, Хмельницкий, 2006.

Диссертация посвящена проблеме подготовки курсантов-девушек к пограничной службе. Проанализированы литературные источники, а также опыт призыва и службы женщин в армиях различных государств, которые позволяют рассматривать роль и место военнослужащих женского пола в правоохранительных и силовых структурах Украины, а также стран дальнего и ближнего зарубежья.

Исследуя процесс формирования профессиональной готовности курсантов-девушек как потенциальных высококвалифицированных офицерских кадров, в работе были рассмотрены организационно-педагогические условия их качественной подготовки к пограничной службе: обеспечение начального уставного обучения и воспитания; развитие военно-профессионального стиля общения, направленного на работу в разнополых коллективах под руководством командира женского пола; использование дифференцированного подхода к формированию девичьих учебных групп; совершенствование индивидуальной профессиональной подготовки командного и научно-педагогичного состава мужского пола к работе с курсантами-девушками. Создана профессиограмма офицера женского пола, составляющими которой являются: психофизиологические особенности, характеристика и свойства личности, определяющие военно-профессиональную направленность офицера женского пола, требования к ее психолого-педагогической и физической подготовке; объем и составляющие специальной подготовки, содержание военной подготовки по специальности, а также модель формирования профессиональной готовности курсантов-девушек к пограничной службе.

Сущность профессиональной (специальной) подготовки курсантов-девушек относительно формирования профессиональной готовности к пограничной службе состоит в целенаправленной деятельности командного и научно-педагогического состава по формированию и развитию у данной категории курсантов профессионально значимых умений, навыков, качеств, а также их стремления к самосовершенствованию с учётом их психофизиологии. Этот процесс характеризуется организационно-управленческой, прогностически-исследовательской и учебно-воспитательной функциями, а также находится под влиянием определённых факторов: внезапности, неожиданности возникновения различных служебных ситуаций, дефицита времени, высокого уровня ответственности за результаты служебной деятельности. С учётом того, что содержание профессионализма офицера-пограничника определяется целями, задачами, характером самой службы, было определено, что для будущего офицера-пограничника, в первую очередь, является важным и необходимым правильное понимание основного содержания и сути пограничной службы.