Формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Кострач Віталій Вячеславович

УДК 37.032.001.11:371

Формування професійних умінь

майбутніх офіцерів-психологів у процесі

вивчення психолого-педагогічних дисциплін

13.00.04 - „Теорія і методика професійної освіти”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Хмельницький - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Міністерство оборони України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент КУБІЦЬКИЙ Сергій Олегович, Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра військово-гуманітарних дисциплін, начальник кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор ГРЯЗНОВ Ігор Олександрович, Національна академія Державної прикордонної служби України, докторантура, начальник докторантури;

кандидат педагогічних наук КУЧЕРЕНКО Андрій Аркадійович, Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України, перший заступник начальника управління - начальник штабу, м. Одеса.

Захист відбудеться “ 19 ” вересня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.03 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003).

Автореферат розісланий “ 14 ” серпня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник О. В. Торічний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У освітніх системах розвинутих країн світу відбуваються важливі зміни, зумовлені багатобічними процесами науково-технічного прогресу та його впливом на суспільне життя. Ці процеси зумовлюють відповідні зміни системи вищої військової освіти України. Зокрема, Концепція розвитку військової освіти в Україні (2006 р.) спрямовує офіцерів-педагогів на підготовку в системі вищої освіти фахівців з творчим мисленням, здатних пізнавати об'єктивні закони й закономірності природи та суспільства через самостійне конструювання і вирішення навчально-наукових проблем, прийняття рішень для оптимального керування особовим складом та бойовою технікою в екстремальних умовах сучасного бою.

Актуальні проблеми військової освіти були у центрі уваги дослідників О.В. Барабанщикова, І.Ф. Бінька, Г.А. Гайдукевича, С.М. Гречка, Д.І. Іщенка, В.В. Олійника, В.В. Шостак. Питання виховання курсантів ВВНЗ були предметом дослідження Г.Д. Темка, М.І. Томчука. Підготовку майбутніх офіцерів до професійної діяльності вивчали М.М. Дорошенко, В.Ф. Ковалевський, М.І. Нещадим, В.П. Шевченко та ін.

Психолого-педагогічним аспектам підготовки майбутнього офіцера приділяють велику увагу О.В. Виноград, М.О. Морозов, Т.І. Олійник, В.В. Ягупов та ін. Психологічні механізми мотивації, забезпечення військово-професійної діяльності курсантів розглянуто в роботах І.В. Біжана, А.А. Желдака, Д.В. Іщенка, Б.М. Олексієнка, О.Д. Сафіна, Ю.І. Сердюка, В.І. Шевчук, Ю.В. Шеремета та ін.

Однією з причин недостатньої військово-професійної підготовки молодих офіцерів (В.В. Ягупов) є: недостатня їх психолого-педагогічна підготовка під час навчання у ВВНЗ. Це у великій мірі стосується і професійної підготовки офіцерів-психологів, що актуалізує необхідність удосконалення навчально-виховного процесу в означеному напрямку, оскільки забезпечення позитивного морально-психологічного клімату у військових колективах є запорукою підвищення їх бойової готовності. Але проблема формування їх професійних умінь у майбутніх офіцерів-психологів Збройних сил України у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін не була предметом окремого дисертаційного дослідження.

Аналіз сучасного стану формування професійних умінь майбутнього офіцера-психолога у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін як фахівця виявив такі суперечності між: рівнем підготовленості курсанта до навчання у ВВНЗ за спеціальністю офіцер-психолог та його спроможністю опанувати навчальну програму; освітньо-кваліфікаційними вимогами до майбутнього офіцера-психолога та недостатнім рівнем сформованості у них професійних; статутними вимогами до офіцера-психолога та недостатньою підготовленістю його до виконання службових обов'язків у перші роки служби на офіцерських посадах тощо.

Актуальність проблеми, недостатня її розробленість, наявні суперечності зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ВІКНУ) „Військова освіта” (РК № 0101U002248), кафедри військової педагогіки і психології ВІКНУ „Психолого-педагогічні основи навчання і виховання” (РК № 0101U003375). Тема дослідження затверджена вченою радою Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 6 від 25.11.2005 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 31.01.2006 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічної технології формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати сутність поняття „професійні уміння майбутніх офіцерів-психологів” та стан досліджуваної проблеми у науковій літературі та практичній діяльності ВВНЗ.

2. Уточнити змістову структуру професійних умінь відповідно до специфіки діяльності офіцера-психолога.

3. Визначити критерії та рівні сформованості професійних умінь майбутнього офіцера-психолога.

4. Обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічну технологію формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх офіцерів-психологів.

Предмет дослідження - педагогічна технологія формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін у ВВНЗ.

Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення поставлених завдань використовувались такі методи: теоретичні (аналіз і узагальнення педагогічної, психологічної літератури, нормативно-правових документів; структурно-логічний аналіз умінь, професійних умінь та професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів, педагогічних умов їх ефективного формування, порівняння, прогнозування, моделювання педагогічної технології) з метою визначення та розв'язання основних проблем дослідження; емпіричні (спостереження, анкетування, інтерв'ювання, тестування, бесіди, діагностування, експертної оцінки, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) з метою визначення рівнів сформованості професійних умінь, дослідно-експериментальної перевірки педагогічної технології формування професійних умінь та педагогічних умов її дієвості); статистичні (математична обробка результатів досліджень та їх інтерпретація) з метою підтвердження дієвості педагогічної технології формування професійних умінь.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять філософські положення про: теорію наукового пізнання, сучасні міждисциплінарні дослідження (філософські, психологічні, педагогічні, технічні, інформаційні), положення сучасної педагогічної науки про розвиток як основний спосіб існування людини у процесі різних форм взаємодії; ідеї діяльнісного, комплексного та системного підходів до професійної підготовки майбутніх офіцерів (О.В. Барабанщиков, І.В. Біжан, M.I. Нещадим, В.В. Ягупов та ін.); загальна теорія інформатизації освіти (С.У. Гончаренко, Р.С. Гуревич, М.І. Жалдак, П.В. Стефаненко, Г.С. Костюк, В.Г. Кремень, та ін.); психолого-педагогічні засади формування умінь та професійних умінь (Д.Б. Богоявленська, О.М. Кабанова-Меллер, Ю.О. Мілерян, К.К. Платонов, В.В. Рибалка та ін.); особистість як активний суб'єкт життєдіяльності та розвитку (В.І. Бондар, І.А. Зязюн, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва та ін.); законодавчі акти та нормативні документи, що стосуються системи освіти, зокрема, військової: Концепції: військової освіти в Україні, гуманітарного і соціального розвитку ЗС України та ін.

Дослідно-експериментальна база та етапи дослідження. Дослідження було здійснено у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Військовому інституті технічної інформації Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут”. Основною базою експериментальної роботи був Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка. В експерименті взяли участь 102 курсанти, з них 52 - контрольної групи і 50 - експериментальної та 50 осіб науково-педагогічного складу ВВНЗ, з них 12 - у якості експертів.

Дослідження здійснювалось у три етапи протягом 2004-2008 рр.

На першому етапі (2004-2005 рр.) вивчався стан розробленості проблеми в теоретичному і прикладному аспектах. Було розроблено програму і методики дослідження, висунуто загальну гіпотезу, сформульовано об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, розроблялись структура і зміст професійних умінь, критерії та рівні їх сформованості, проведено констатувальний експеримент.

На другому етапі (2005-2006 рр.), розроблялась та експериментально перевірялась педагогічна технологія формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів, педагогічні умови її дієвості, здійснювався формувальний експеримент.

На третьому етапі (2006-2008 рр.) було проаналізовано результати формувального експерименту, систематизовано і узагальнено весь дослідницький матеріал, опубліковано основні результати дослідження та викладено його результати у тексті дисертаційної роботи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому що:

вперше розроблено педагогічну технологію формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін, складовими якої є: концептуальна частина (мета, завдання, класифікація вмінь, педагогічні підходи, принципи), процесуальна частина (педагогічні умови, етапи формування), методичне забезпечення (форми діяльності, методи, навчальні дисципліни, критерії оцінки, рівні готовності, результат);

уточнено сутність поняття „професійні уміння майбутніх офіцерів-психологів”;

удосконалено змістову структуру професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів; критерії та рівні сформованості професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів;

подальшого розвитку дістали педагогічні підходи до професійної підготовки майбутнього військового психолога в умовах ВВНЗ.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що впроваджено в практику роботи вищих військових навчальних закладів: технологію формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін у ВВНЗ; систему дидактичних завдань, що спрямовані на формування професійних умінь у майбутніх офіцерів-психологів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін; методику оцінювання професійних умінь майбутнього офіцера-психолога для викладачів ВВНЗ.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (акт реалізації від 14.12.2006 р.), Військового інституту технічної інформації Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут” (акт реалізації від 22.02.2007 р.).

Матеріали дисертації, результати і висновки дослідження можуть бути використані в науково-дослідній і освітній діяльності науково-педагогічного складу ВВНЗ.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена: методологічним обґрунтуванням його вихідних положень, системним аналізом теоретичного і емпіричного матеріалу, використанням комплексу методів, що відповідають предмету, меті і завданням дослідження; аналізом значної кількості науково-методичних джерел з проблем підготовки кваліфікованих спеціалістів-психологів до професійної діяльності; репрезентативністю вибірки для експериментальної роботи, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів експериментальної роботи, використанням методів математичної статистики.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення, хід і результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції: „Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” (Київ, 2006); І Всеукраїнський науково-практичній конференції: „Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” пам'яті професора генерал-лейтенанта Жукова С.А. (Київ, 2005); Всеукраїнський науково-практичній конференції:„Індивідуалізація і фундаменталізація навчального процесу в умовах євроінтеграції” (Переяслав-Хмельницький, 2007).

Хід і результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях кафедр Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, апробовані у процесі читання лекцій, проведення семінарських і практичних занять, керівництва військовою практикою, дипломними роботами майбутніх офіцерів-психологів.

Публікації за темою дисертації. Основні результати дослідження висвітлені в 6 наукових публікаціях, з яких 5 статей надруковані у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі педагогіки.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та 4 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 171 сторінка і містить 2 рисунки, 6 таблиць. Список використаних літературних джерел налічує 278 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання; методологічні та теоретичні основи дослідження; методи дослідно-експериментальної роботи, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення; подано інформацію про апробацію та впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчально-виховний процес ВВНЗ.

У першому розділі - „Формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів як психолого-педагогічна проблема” - міститься теоретичний аналіз зазначеної проблеми на основі вивчення відповідних наукових джерел, окреслюються дефініції вмінь та їх феноменологія у науковій літературі, проводиться аналіз сутності та змісту вмінь майбутніх офіцерів-психологів у контексті підготовки сучасного військового фахівця.

Існують різні підходи до визначення поняття „уміння”, „професійні уміння” (С.П. Балашова, О.М. Кабанова-Меллер, В.М. Литовченко, Н.О. Менчинська, Д.В. Миценко, О.Й. Мітрош, В.А. Семиченко, Л.О. Хомич). Під уміннями ми розуміємо набуту людиною здатність цілеспрямовано й творчо користуватись своїми спеціальними знаннями та навичками в процесі практичної та теоретичної діяльності, здатність правильно, швидко і чітко виконувати ту чи іншу діяльність або окремі дії за змінюваних умов. Професійні уміння майбутнього офіцера складають практичну основу його професійної діяльності. Вони, з одного боку, розвивають його здібності, які забезпечують високий результат професійної діяльності, а, з іншого - є засобом їх оптимальної реалізації у процесі військового навчання і виховання. Професійні уміння майбутнього офіцера-психолога - це його властивість, яка визначає готовність майбутнього військового психолога до своєї професійної діяльності в мирний час та в умовах бойових дій, головними аспектами якої є здатність реалізовувати психологічне забезпечення всіх складових життєдіяльності військовослужбовців, зворотній зв'язок з об'єктами психологічного впливу та виховання з урахуванням всіх компонентів військово-педагогічного процесу.

Аналіз професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів у площині освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ), дозволив дійти висновку про потребу у корекції та доповненні змісту ОКХ, який має бути відомим майбутнім військовим фахівцям не тільки на інформаційному рівні, але й на рівні проектувально-цільовому як мета професійного становлення.

Перелік професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів доповнено такими: діагностичні (дають змогу визначити рівень розумового, морального, фізичного розвитку людей); прогностичні (допомагають проектувати педагогічну діяльність, визначати її мету, завдання і результативність); організаційні (сприяють цілеспрямованій реалізації цілісного педагогічного процесу військового навчання і виховання); комунікативні (забезпечують можливість спілкування між колегами, створюють умови для співпраці); аналітичні (дають змогу виділяти, систематизувати й передбачати прорахунки в професійній діяльності).

За результатами аналізу літератури і практичної діяльності побудовано змістову структуру професійних вмінь військового психолога у контексті вивчення психолого-педагогічних дисциплін, яка реалізується в таких сферах діяльності: суб'єкт-особистісній, суб'єкт-суб'єктної взаємодії (колективній) та діяльнісній.

Сфера суб'єкт-суб'єктної взаємодії (колективна). До цієї групи професійних вмінь віднесено: комунікативні вміння (виражають здатність майбутнього військового психолога до адекватної комунікативної взаємодії з оточуючими у процесі виконання ним своїх службових обов'язків). Серед них відзначаємо такі: ефективно будувати взаємини у колективі, встановлювати особистісні контакти; володіти культурою спілкування; зберігати емоційно-вольову стійкість; застосовувати технології впливу на свідомість та підсвідомість військовослужбовця тощо; перцептивні вміння (виражають здатність майбутнього військового психолога використовувати у процесі суб'єкт-суб'єктної взаємодії весь перцептивний потенціал свого організму, всіх його сенсорних систем, що значно підвищую ефективність комунікації з оточенням, оскільки розширює перцептивний обрій сприйняття світу). Серед них виділили: уміння використовувати всі свої сенсорні системи; вміння аналізувати перцептивні процеси військовослужбовців та ін.; соціально-рольові вміння (виражають здатність до суб'єкт-суб'єктної взаємодії у сфері соціально-рольового потенціалу, що дозволяє підвищити ефективність комунікативної взаємодії, збагачує стилі взаємодії з оточенням). Серед соціально-рольових вмінь обрали такі: використовувати свій соціально-рольовий потенціал відповідно до конкретних її потреб та умов; уміння лабільно переходити від одної соціальної ролі до іншої; дистанціювати себе від соціальних ролей і т.д.

Сфера суб'єкт-особистість (особистісна). До цієї групи віднесли такі групи вмінь: вміння емпатійної спрямованості (виражають здатність до емоційного співпереживання, що не тільки постає важливою якістю особистості, але й відіграє велику роль як у акті комунікаційної взаємодії, так і у процесі діяльності); проявляється у вигляді вміння перейматися емоційними станами та ставати на точку зору іншої людини, референтної групи, ідеологічної чи концептуальної платформи, що дозволило розуміти феноменологію їх поведінки; вміння здорового способу життя (постають вміннями, що ґрунтуються на певних особистісних потребах, які, в свою чергу, випливають із відповідного ціннісно-світоглядного, мотиваційно-цільового аспекту поведінки курсанта, що спрямовує його на реалізацію здорового способу життя задля досягнення певних цілей), які вивчались не тільки за допомогою опитування щодо здорового способу життя, зокрема, заняття спортом, але й через вивчення ціннісно-світоглядної спрямованості курсанта; саморегулятивні вміння (відображають рівень розвитку вольових механізмів курсанта, його здатність свідомим чином впливати на психологічні й соматичні реакції свого організму).

До діяльнісної сфери віднесено такі групи професійних вмінь:

організаторсько-педагогічні вміння (відображають здатність адекватно організувати себе та середовище з метою досягнення професійних цілей, серед яких педагогічні цілі виявляють професійну потребу військового психолога формувати високі моральні, вольові та психологічні якості у військовослужбовців та здійснювати педагогічні впливи на них);

вміння навчально-професійної діяльності (відображають комплекс вмінь, що реалізують навчальну діяльність професійної спрямованості, завдяки чому формуються загальнонаукові, загальнокультурні, суспільно-політичні, економічні вміння);

креативно-дослідницькі вміння (відображають здатність до проведення різних практичних та теоретичних досліджень, та виконання службових обов'язків на творчому рівні). Серед них виокремили такі: вміння проводити дослідження; аналізувати, інтерпретувати та синтезувати інформацію, проводити психологічні процедури тощо.

З метою виявлення стану сформованості професійних умінь майбутніх військових психологів Військового інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Військового інституту технічної інформації Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут” було проведено констатувальний експеримент. Для цього було застосовано комплекс відповідних методів (анкетування, інтерв'ювання, аналіз успішності навчальної діяльності курсантів, контентаналіз, тестування тощо). У дослідженні взяли участь викладачі та курсанти, молоді офіцери-психологи. За результатами проведених досліджень 89% курсантів старшого курсу вважало себе повністю готовими до військово-психологічної і 11% скоріше готовими, ніж не готовими. Молоді офіцери більш критично підійшли до оцінки власної професійної підготовленості. Так, повністю готовими до професійної діяльності після закінчення ВВНЗ визнали себе лише 14% офіцерів; скоріше готовими, ніж не готовими - 51%; скоріше не готовими, ніж готовими 28% та не готовими - 9% офіцерів. Анкетування курсантів - майбутніх військових психологів свідчить, що значна кількість із них (79,8%) - недостатньо обізнані з поняттям „професійні уміння”. Аналіз
78 конспектів викладачів (30 респондентів) з навчальних предметів за навчальними планами військового інституту показав, що викладачі недостатньо спрямовують свою діяльність на формування і розвиток професійних умінь, а, переважно, лише на формування знань майбутніх психологів, що не найкращим чином позначається на професійній підготовці останніх.

Аналіз результатів констатувального експерименту засвідчив, що наявний стан підготовки військових психологів потребує оптимізації на підставі сучасних педагогічних технологій.

У другому розділі - „Педагогічна технологія формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів” - проведено аналіз педагогічних підходів, педагогічної технології формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів та педагогічних умов її дієвості.

Під формуванням професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів ми розуміємо процес створення сприятливих умов для їх професійної підготовки, який забезпечує набуття знань, умінь та розвиток їхніх особистісних якостей, що сприяють їх професійній діяльності, забезпечуючи подальший професійний розвиток та саморозвиток.

Створення педагогічної технології формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів здійснювалось на основі компетентнісного, системно-рольового, суб'єктно-діяльнісного, синергетичного, особистісно-орієнтованого підходів.

Компетентнісний підхід дозволив сформувати уявлення про три сфери життєдіяльності людини: суб'єкт-особистісна, суб'єкт-суб'єктної взаємодії (колективна) та діяльнісна, які постають компетентнісними принципами диференціації професійних вмінь майбутніх військових психологів.

Системно-рольовий підхід до формування особистості дозволив дійти висновку про важливість використання соціально-рольових, комунікативних тренінгів для формування соціально-рольових умінь майбутніх військових психологів, їх емпатійних ресурсів.

Синергетичний підхід дозволив забезпечити актуальність різнобічного розвитку особистості майбутнього офіцера-психолога у всій цілісності його особистісних рис та якостей, серед яких мотиваційний чинник можна пов'язати із спрямованістю до надситуативної, самодетермінованої творчої діяльності.

Особистісно-орієнтований підхід до побудови процесу підготовки сучасного офіцера-психолога дозволив подати характеристику потенціалів особистості: гносеологічний (визначається обсягом і якістю інформації, якою володіє особистість); аксіологічний (визначається отриманою нею в процесі соціалізації системою ціннісних орієнтацій в усіх сферах діяльності); комунікативний (визначається її вмінням спілкуватися, характером); художній (визначається змістом і рівнем художніх потреб); творчий (визначається самостійно здобутими уміннями і навичками, здатністю до ситуативних дій).

Суб'єктно-діяльнісний підхід є евристичним щодо виявлення професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів, оскільки будь-яка діяльність реалізується як спосіб забезпечення суб'єкт-об'єктної взаємодії (О.М. Леонтьев, Б.Ф. Ломов, С.Л. Рубінштейн, Г.П. Щедровицький та ін.), у яку включається цілісний суб'єкт, цілісна особистість майбутнього військового психолога.

Серед педагогічних умов дієвості педагогічної технології визначено: розробленість змістової структури професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів (уміння сфер суб'єкт-суб'єктної взаємодії, суб'єкт-особистісної та діяльнісної); створення інформаційного середовища з поглибленими міждисциплінарними зв'язками (забезпечення навчального процесу достатньою кількістю комп'ютерів з підключенням до системи Інтернет, розробка програм-них продуктів для самостійної роботи студентів, впровадження інформаційних технологій у навчальний процес; інтеграція навчальних дисциплін); використання інтерактивних методів навчання під час вивчення психолого-педагогічних дисциплін (тренінги, „мозковий штурм”, рольові та ділові ігри, аналіз певних службових ситуацій; відеолабораторні роботи з фрагментами професійної діяльності, моделювання професійних та життєвих ситуацій тощо).

Педагогічна технологія формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів розроблялась на основі забезпечення готовності до виконання певних професійних завдань. Розроблення педагогічної технології здійснювалось на ідеях О.М. Пєхоти, Л.М. Романишиної, Г.К. Селевка, С.О. Сисоєвої. Під педагогічною технологією формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін ми розуміємо певним чином організовану взаємодію науково-педагогічного складу та курсантів, яка здійснюється під час вивчення психолого-педагогічних дисциплін на основі науково обґрунтованого проекту і спрямована на формування рівня професійних умінь, достатнього для ефективної професійної діяльності. Авторська технологія узгоджується з дидактичними принципами: системність; концептуальність і науковість; структурованість; керованість; відтворюваність; ефективність; алгоритмічність; оптимальність витрат; можливість перенесення в нові умови. Відповідно до обраного діагностичного інструментарію компонентами процесу визначено: мотиваційний, гностичний, конативний, емоційний, поведінковий. Вони були використані для визначення професійних умінь.

Педагогічна технологія впроваджувалась за такими етапами: мотиваційний (спрямований на розкриття значущості професії військового психолога та формування професійних умінь для майбутнього військового психолога); інформаційний (оволодіння змістом фахових знань як теоретичною основою вмінь); процесуально-практичний (практичне оволодіння системою професійних умінь у навчально-виховному процесі, враховуючи військові практики та військове стажування); дослідницький (подальший розвиток професійних умінь під час навчально-дослідницької і науково-дослідної професійної діяльності курсантів).

На мотиваційному етапі для реалізації педагогічних умов обрано актуалізацію зовнішньої і внутрішньої мотивації, яка ґрунтується на творчих досягненнях курсантів. З цією метою використовували творчий аналіз конкретних ситуацій, проблемні, інтерактивні методи навчання, створювали ситуації успіху та диференціювали їх за трьома видами: передбачуваний; констатований; узагальнюваний. Важливим є сприяння успішному входженню курсантів у систему навчальної діяльності. Це забезпечувалось: чіткою організацією та ефективним функціонуванням курсантського колективу на основі дотримання загальнолюдських, навчальних і військово-професійних цінностей, створення позитивного психологічного мікроклімату в колективі, інтеграції соціального розвитку окремої особистості в колективну діяльність.

На інформаційному етапі педагогічні умови реалізували через інтеграцію дисциплін, що забезпечують формування професійних умінь офіцерів-психологів. До таких дисциплін віднесли; вступ до спеціальності, загальну психологію, вікову та педагогічну психологію, психологію праці, соціальну психологію, прикладну психологію, військову психологію, зоопсихологію, патопсихологію, психодіагностику, військове навчання і виховання, морально-психологічне забезпечення, психологію військового управління, авіаційну психологію, інженерну психологію, космічну психологію, психологію спорту, медичну психологію). У цей комплекс внесено й гуманітарні та соціально-економічні дисципліни. Військова психологія серед зазначених дисциплін постає профілюючим предметом. За цієї умови інформаційний аспект психолого-педагогічних дисциплін трансформується у професійно-значущий. Така інтеграція дозволила серед професійних умінь військових психологів виокремити уміння: перцептивні, соціально-рольові, емпатійної спрямованості, які спеціально не зазначаються у ОКХ, хоча і знаходять там певне вираження у сфері комунікативних, організаторсько-педагогічних умінь. У контексті вивчення психолого-педагогічних дисциплін велику значущість мають гуманітарні та соціально-економічні дисципліни, знання з яких сприяють формуванню у майбутнього психолога гуманістичного світогляду, почуття патріотизму, засвоєнню загальнолюдських цінностей.

На процесуально-практичному етапі визначальним є використання інтерактивних методів навчання з метою забезпечення тісного взаємозв'язку між теорією навчання і практикою майбутньої професійної діяльності офіцерів-психологів. Серед них виділили: метод групової дискусії, тренінги, „мозковий штурм”, рольові та ділові ігри, інтерактивне спілкування в групах; евристична діалогічна бесіда; аналіз певних службових ситуацій; відеолабораторні роботи з фрагментами професійної діяльності; програвання мікродіалогів; розв'язання професійних задач; аналіз відповідних автентичних джерел професійного спрямування; розробка способів моделювання професійних та життєвих ситуацій; робота в парах, партнерських групах, тріадах, командах; моделювання і програвання рольових ігор, ситуацій, психодрам; розробка проектів та їх публічний захист; проведення дебатів, дискусій; аналіз відеофрагментів життєвих ситуацій. професійний психолог навчання уміння

На дослідницькому етапі, з метою системної організації навчання у ВВНЗ, впроваджували дослідницьку діяльність на принципах проблемності, динамічності, творчості курсантів, підтримання та стимулювання їх пізнавальної діяльності, які визначають функціональну готовність фахівця до творчо-пошукового вирішення пізнавальних задач, що передбачає актуалізацію цілої низки специфічних вмінь, які реалізували через: використання розумових прийомів і операцій (порівняння, аналіз і синтез, абстрагування та узагальнення, висунення гіпотези, співставлення, узагальнення тощо); застосування прийомів самоорганізації в навчально-дослідницькій діяльності, планування навчально-дослідницької та науково-дослідної роботи, проведення самоаналізу та самоконтролю, регуляція своїх дій у процесі дослідницької діяльності; творче опрацювання літературних джерел, проведення експериментальних досліджень, спостереження фактів, подій та обробка даних спостережень, впровадження результатів у практичну діяльність; застосування прийомів співробітництва в процесі дослідницької діяльності для здійснення взаємодопомоги, взаємоконтролю, обговорення результатів діяльності.

Модель педагогічної технології формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів (рис. 1) включає такі частини: концептуальна (мета, завдання, класифікація вмінь, педагогічні підходи, принципи), процесуальна (педагогічні умови, етапи формування), методичне забезпечення (форми діяльності, методи, навчальні дисципліни, критерії оцінки, рівні готовності, результат). Вони поєднуються між собою внутрішньотехнологічними зв'язками.

Рис. 1. Модель педагогічної технології формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів

у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін

З метою оцінки ефективності педагогічної технології визначено критерії оцінки сформованості професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів, а саме: світоглядна орієнтація, ціннісні орієнтації, соціально-рольовий репертуар, емпатійність, творчий потенціал, навчальна успішність, розвиток локусу-контролю, здоровий спосіб життя.

До рівнів готовності віднесено: високий (самостійність у постановці і розв'язанні нових задач, адекватність оцінки і самооцінки професійно важливих якостей, здатність до ефективного вирішення задач в умовах дефіциту часу і т.д.); середній (проміжні показники вияву наведених якостей); низький (невміння самостійно ставити і розв'язувати складні задачі, неадекватна оцінка і самооцінка професійно важливих особливостей тощо).

Отже, розроблена педагогічна технологія за класифікацією Г.К. Селевка має такі класифікаційні параметри. За рівнем застосування: загальнопедагогічна. За філософською основою: пристосувальна. За основним фактором розвитку: соціально-рефлекторна. За характером змісту: навчальна, гуманістична, проникаюча. За підходом до курсанта: особистісно-орієнтована. За організаційними формами: групова, індивідуальна. За результатом: компетентний офіцер-психолог.

У третьому розділі - „Дослідно-експериментальна перевірка ефективності педагогічної технології формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів” - представлено організацію і хід формувального експерименту, його результати та аналіз.

Формувальний експеримент проводився на базі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка в реальних умовах навчального процесу. Всього дослідженням було охоплено
102 курсанти ВВНЗ (50 курсантів експериментальної (ЕГ) та 52 курсанти контрольної групи (КГ) та 50 осіб науково-педагогічного складу (з них 12 у якості експертів). Експеримент проводився протягом 2005-2006 рр. Часовий інтервал формувального експерименту складав два семестри.

Перед початком експериментального навчання було здійснено перший замір сформованості професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів ЕГ та КГ. Він засвідчив приблизно однаковий рівень сформованості професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів. Більшість із них перебували на низькому рівні сформованості професійних умінь.

Другий замір було проведено наприкінці експериментального навчання. Він засвідчив статистично значущі зміни в сформованості професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів ЕГ в порівнянні з КГ.

У процесі формувального експерименту в ЕГ була запроваджена педагогічна технологія формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін, а в КГ педагогічний процес проводився за традиційною технологією. Результати сформованості умінь сфери суб'єкт-суб'єктної взаємодії відображені у табл. 1.

Таблиця 1

Порівняльний аналіз сформованості вмінь сфери суб'єкт-суб'єктної взаємодії курсантів

Рівні сформованості	1 замір	2 замір	Динаміка змін
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Комунікативні уміння (у%)
Високий	15,4	14,0	17,3	22,0	+ 1,9	+ 8,0
Середній	19,2	22,0	19,2	50,0	0,0	+ 28,0
Низький	65,4	64,0	63,5	28,0	- 1,9	- 36,0
Перцептивні вміння (у%)
Високий	3,8	6,0	7,7	14,0	+ 3,9	+ 8,0
Середній	21,6	18,0	25,0	44,0	+ 3,4	+ 26,0
Низький	75,0	76,0	67,3	42,0	- 7,7	- 34,0
Соціально-рольові уміння (у%)
Високий	13,5	12,0	15,4	66,0	+ 1,9	+ 54,0
Середній	19,2	22,0	26,9	32,0	+ 7,5	+ 10,0
Низький	67,3	66,0	57,7	2,0	- 9,6	- 64,0

Найбільш суттєві результати одержали в ЕГ за сформованістю соціально-рольових умінь (на високому рівні на закінчення експерименту на 54,0% курсантів було більше проти початкового рівня, а на низькому - їх кількість зменшилась на 64,0%). За середнім рівнем найбільші зміни відбулися за сформованістю комунікативних умінь (на 28,0%) та перцептивних умінь (на 26,0%). В КГ достовірних змін не спостерігалося.

За результатами порівняльного аналізу сформованості вмінь особистісної сфери на високому рівні в ЕГ найбільші позитивні зміни відбулися за вміннями емпатійної спрямованості (на 48,0%). За сформованістю вмінь здорового способу життя в ЕГ збільшилась кількість курсантів - з середнім рівнем на 60,0%. За сформованістю саморегулятивних вмінь значно зменшилась кількість курсантів на низькому рівні (на 82,0%). В КГ суттєвих змін не спостерігалося.

Результати порівняльного аналізу сформованості вмінь діяльнісної сфери майбутніх офіцерів-психологів свідчать, що найбільш суттєві позитивні зміни відбулися в експериментальній групі (табл. 2).

Це в першу чергу стосується зменшення кількості курсантів на низькому рівні: за організаторсько-педагогічними уміннями (на 48,0%), за вміннями навчально-професійної діяльності (на 78,0%), за креативно-дослідницькими вміннями (на 66,0%).

Для перевірки результатів дослідження ми провели кореляційне вимірювання отриманих даних методом статистичної обробки. За показниками курсантів експериментальної групи величина ч2-критерію становила 12,64, що більше відповідного табличного значення m-1=2 ступенів свободи, яке дорівнює 5,99 при вірогідності припущеної помилки менше, ніж 0,05%.

Таблиця 2

Порівняльний аналіз сформованості вмінь діяльнісної сфери курсантів

Рівні сформованості	1 замір	2 замір	Динаміка змін
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Організаторсько-педагогічні уміння (у%)
Високий	11,5	14,0	15,4	22,0	+3,9	+8,0
Середній	21,6	20,0	21,6	50,0	0,0	+30,0
Низький	66,9	66,0	63,0	28,0	-3,9	-38,0
Вміння навчально-професійної діяльності (у%)
Високий	3,8	4,0	3,8	20,0	0,0	+16,0
Середній	11,5	14,0	13,5	76,0	+2,0	+62,0
Низький	84,7	82,0	82,7	4,0	-2,0	-78,0
Креативно-дослідницькі уміння (у%)
Високий	13,5	12,0	15,4	66,0	+1,9	+54,0
Середній	19,2	20,0	25,0	32,0	+5,8	+12,0
Низький	67,3	68,0	59,6	2,0	-7,7	-66,0

Таким чином, отримані результати дозволяють стверджувати про ефективність розробленої педагогічної технології формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів.

ВИСНОВКИ

Дослідження проблеми формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін підтвердило її актуальність і значення та дало змогу сформулювати висновки.

1. Сучасний стан розбудови системи військової освіти, свідчить про нагальну потребу в оптимізації професійної підготовки майбутніх офіцерів-психологів. Аналіз системи професійної підготовки сучасних військових психологів виявляє недостатній рівень сформованості у них професійних умінь, що уповільнює адаптацію до умов виконання службових обов'язків та негативно позначається на морально-духовному вихованні та професійній підготовці військовослужбовців. Під професійними уміннями майбутніх офіцерів психологів ми розуміємо його властивість, яка визначає готовність майбутнього військового психолога до своєї професійної діяльності в мирний час та в умовах бойових дій, головними аспектами якої є здатність реалізовувати психологічне забезпечення всіх складових життєдіяльності військовослужбовців, зворотній зв'язок з об'єктами психологічного впливу та виховання з урахуванням всіх компонентів військово-педагогічного процесу.

2. Уточнено змістову структуру професійних вмінь майбутніх офіцерів-психологів: вміння суб'єкт-суб'єктної взаємодії (комунікативні, перцептивні, соціально-рольові); суб'єкт-особистісні (емпатійної спрямованості, здорового способу життя, саморегулятивні); діяльнісні (організаторсько-педагогічні, навчально-професійної діяльності, креативно-дослідницькі). Структура професійних умінь визначена на основі педагогічних підходів (компетентнісний, системно-рольовий, суб'єктно-діяльнісний, синергетичний, особистісно-орієнтований).

3. До критеріїв сформованості професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів віднесено: світоглядну орієнтацію, емпатійність, творчий потенціал, навчальну успішність, розвиненість локус-контролю, здоровий спосіб життя.

Готовність до професійної діяльності визнаеться на трьох рівнях: високий (курсанти проявляють самостійність у постановці і розв'язанні нових задач, володіють адекватністю оцінки і самооцінки професійно важливих якостей, здатні до ефективного вирішення задач в умовах дефіциту часу), середній (курсанти не володіють достатньою самостійністю у розв'язанні основних завдань, потребують допомоги викладача, але володіють достатнім рівнем навченості) та низький (курсанти не вміють самостійно ставити і розв'язувати складні задачі, не можуть дати адекватну оцінка і самооцінку професійно важливих якостей особистості.

4. Розроблено педагогічну технологію формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін, складовими якої є: концептуальна частина (мета, завдання, класифікація вмінь, педагогічні підходи, принципи), процесуальна частина (педагогічні умови, етапи формування), методичне забезпечення (форми діяльності, методи, навчальні дисципліни, критерії оцінки, рівні готовності, результат). Реалізація технології забезпечується через створення педагогічних умов (розробленість змістової структури професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів; створення інформаційного середовища з поглибленими міждисциплінарними зв'язками; використання інтерактивних методів навчання під час вивчення психолого-педагогічних дисциплін), та методичного забезпечення реалізації технології.

5. За результатами формувального експерименту отримано позитивні результати динаміки формування рівнів готовності до професійної діяльності курсантів-психологів ЕГ, що свідчить про ефективність запропонованої педагогічної технології. Найбільш суттєві результати одержали в ЕГ за сформованістю умінь сфери суб'єкт-суб'єктної взаємодії, зокрема, соціально-рольових умінь (на високому рівні їх кількість збільшилась на 54,0%, а на низькому - зменшилась на 64,0%). За сформованістю вмінь особистісної сфери найбільші позитивні зміни відбулися за вміннями емпатійної спрямованості (на високому рівні збільшились на 48,0%). Щодо сформованості вмінь діяльнісної сфери - на 54,0% збільшилась кількість курсантів на високому рівні за креативно-дослідницькими вміннями. В КГ достовірних змін не спостерігалося.

Результати дисертаційного дослідження не вичерпують всіх аспектів проблеми підготовки військових психологів та потребують подальшого теоретичного та практичного її вивчення у плані вдосконалення педагогічного керівництва формуванням професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів, підготовки військових психологів засобами дистанційного навчання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Кострач В. В. Служба військових психологів як важливий чинник забезпечення високого морально-бойового духу військовослужбовців // Військова освіта : Збірник наук. праць. - К., 2006. - № 2 (18). - С. 33 - 41.

Кострач В. В. Педагогічна технологія та психолого-педагогічні умови формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін // Педагогічні умови формування професійної спрямованості майбутніх фахівців / За заг. ред. Г. Є. Гребенюка; Мін-во мистецтва і туризму України, Луганск. держ. інст. культури і мистецтв, Обл. метод. кабінет учб. закладів мистецтва та культури. - Харків : Стиль Іздат, 2007. - С. 66 - 82.

Кострач В. В. Дослідно-експериментальна перевірка ефективності застосування психолого-педагогічних умов формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 45. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2007. - С. 285 - 290.

Кострач В. В. Психолого-педагогічні умови формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів // Військова освіта : Зб. наук. праць. - К., 2007. - № 2 (20). - С. 67 - 75.

Кострач В. В. Педагогiчна технологiя формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін // Збірник наукових праць № 40. Частина ІІ. - Хмельницький : Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2007. - С. 121 - 124.

Кострач В. В. Формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів як педагогічна проблема // Гуманітарний вісник ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” : Наук.-теоретичний збірник : Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Переяслав-Хмельницький, 2007. - С. 175 - 179.

АНОТАЦІЇ

Кострач В. В. Формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - „Теорія і методика професійної освіти”. - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2008.

Дисертацію присвячено формуванню професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін в умовах вищих військових навчальних закладах.

Уточнено сутність поняття „професійні уміння майбутніх офіцерів-психологів”. Подальшого розвитку дістали педагогічні підходи до професійної підготовки майбутнього військового психолога в умовах вищого військового навчального закладу. Удосконалено змістову структуру професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів; критерії та рівні їх сформованості. Вперше розроблено педагогічну технологію формуванню професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Технологія дала позитивний ефект.

Ключові слова: педагогічна технологія, професійні уміння, педагогічні підходи, педагогічні умови, психолого-педагогічні дисципліни, інтерактивні методи, міжпредметні зв'язки.

Кострач В. В. Формирование профессиональных умений будущих офицеров-психологов в процессе изучения психолого-педагогических дисциплин. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - „Теория и методика профессионального образования”. - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2008.

Диссертация посвящена проблеме формирования профессиональных умений будущих офицеров-психологов высших военных учебных заведений в процессе изучения психолого-педагогических дисциплин.

Анализ системы профессиональной подготовки современных военных психологов обнаруживает недостаточный уровень сформированности профессиональных умений будущих военных психологов, что замедляет их профессиональное становление и возрастание, ухудшает качество выполнения служебных обязанностей и негативно отражается на морально-духовном воспитании и профессиональной подготовке военнослужащих.

На основе обобщения существующих в научной литературе подходов (компетентностного, системно-ролевого, субъектно-деятельностного, синергетического, личностно-ориентированного) к решению исследуемой проблемы очерчены пути формирования профессиональных умений у будущих офицеров-психологов, обоснованы структура и содержание профессиональных умений, которые реализуются в трех сферах жизнедеятельности - профессиональные умения субъект-субъектного взаимодействия; субъект-личностные профессиональные умения; деятельностные профессиональные умения; обоснованы диагностические средства измерения этих умений и критерии их сформированности у будущих офицеров-психологов ВВНЗ; определены и обоснованы общая методика исследования и средства ее экспериментальной проверки; анализ научных источников и результаты экспериментальной работы позволили определить компоненты формирования профессиональных умений (мотивационный, гностический, конативный, эмоциональный, поведенческий). Из критериев формирования профессиональных умений будущих офицеров-психологов исследовали: мировоззренческую ориентацию, эмпатию, творческий потенциал, учебную успеваемость, развитие локуса контроля, здоровый способ жизни. Готовность к профессиональной деятельности определяли на трех уровнях: высокий (курсанты проявляют самостоятельность в постановке и решении новых задач, владеют адекватной оценкой и самооценкой профессионально важных качеств, способны эффективно решать задачи в условиях дефицита времени), средний (курсанты не владеют достаточной самостоятельностью при решении основных заданий, нуждаются в помощи преподавателя, но имеют достаточный уровень обученности) и низкий (курсанты не умеют самостоятельно ставить и решать сложные задачи, не могут дать адекватную оценку и самооценку профессионально важным качествам личности).

Построена структура профессиональных умений будущих офицеров-психологов; определены этапы формирования профессиональных умений курсантов (мотивационный, информационный, процессуально-практический, исследовательский) и обоснованы психолого-педагогические условия формирования профессиональных умений будущих офицеров-психологов (разработанность содержательной структуры профессиональных умений будущих офицеров-психологов; создание информационной среды с углубленными межпредметными связями психолого-педагогических дисциплин; использование интерактивных методов обучения во время изучения психолого-педагогических дисциплин), которые опираются на соответствующие принципы эффективного формирования профессиональных умений на мотивационном, информационном, процессуально-практическом и исследовательском этапах их формирования.

В технологическом плане опирались на такие формы учебной деятельности, которые способствуют формированию готовности будущих военных психологов к профессиональной деятельности: проблемно-дискуссивные занятия; тренинги развития моральных качеств, самопознания (рефлексивные тренинги); социально-ролевые тренинги; технология „создания ситуации успеха”; творческо-конструктивные, метод „мозгового штурма”; методы „эвристического диалога”, „презентации”, метод обсуждения творческих проектов и работ. Разработана и апробирована педагогическая технология формирования профессиональных умений, включающая: цель, задачи, принципы, методы и формы деятельности. Реализация технологии проходит через: стадии формирования современного специалиста, потенциалы личности, педагогические подходы, этапы формирования профессиональных умений, учебные предметы, психолого-педагогические условия, компоненты и критерии, виды и уровни готовности к профессиональной деятельности; результатом её является готовность будущего офицера-психолога к профессиональной деятельности.

...