Формування мотивації учбової діяльності у курсантів вищих військових навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

національна Академія прикордонних військ України ім. Б.Хмельницького

Клачко Володимир Миколайович

УДК 37.01: 355.232.6

Формування мотивації учбової діяльності у курсантів вищих військових навчальних закладів

Спеціальність 20.02.02 - військова педагогіка та психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Хмельницький - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, Державний комітет у справах охорони державного кордону України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор Сметанський Микола Іванович, Вінницький державний педагогічний університет імені М.Коцюбинського, кафедра педагогіки, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:

1. Доктор педагогічних наук, професор Дьомін Анатолій Іванович, Національний аграрний університет, кафедра педагогіки, завідувач кафедри, м. Київ.

2. Кандидат педагогічних наук, доцент Гладкова Валентина Миколаївна, Технологічний університет Поділля, кафедра педагогіки і психології, завідувач кафедри.

Провідна організація Національна академія оборони України, кафедра суспільних наук, Міністерство Оборони України, м. Київ.

Захист відбудеться “17” лютого 2000 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К70.705.02 Національної академії Прикордонних військ України (м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Прикордонних військ України (м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розісланий “ 5 ” жовтня 1999 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат педагогічних наук, доцент Галімов А.В.



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Соціальні, економічні, політичні та духовні процеси в суспільстві вимагають якісного покращення теоретичної та практичної підготовки спеціалістів вищої кваліфікації, в тому числі офіцерських кадрів. Однак вирішення проблеми ускладнюється негативним впливом цілого ряду зовнішніх факторів, що позначаються на загальному психологічному настрої військовослужбовців усіх категорій. Сьогодні підготовка майбутніх офіцерів здійснюється в умовах, коли майже повністю зруйнована система героїко-патріотичного виховання молоді. Зародки нової моралі, заснованої на владі грошей, все більше проникають у курсантське середовище, викликають глибокі зрушення у світосприйнятті, життєвих орієнтирах молодих людей. Все це не може негативно не впливати на ставлення курсантів до результатів своєї професійної підготовки.

Сподівання на швидке усунення зазначених недоліків є марними. Тому виникає необхідність у пошуках внутрішніх резервів підвищення ефективності учбової діяльності курсантів. Такими внутрішніми джерелами активності особистості у процесі набуття знань, умінь і навичок, необхідних для подальшого навчання, самоосвіти та майбутньої професійної діяльності є, перш за все, фундаментальні потреби, мотиви, професійні інтереси, ставлення до навчання.

У зв'язку з цим однією з центральних проблем педагогіки постає дослідження мотиваційної сфери особистості як фактора ефективності учбової діяльності, який включає в себе необхідність вивчення усвідомлюваних мотивів, здатних активізувати особистість у процесі пізнання. У загальному вигляді проблема мотивів учіння є проблемою причин, які визначають різні форми навчально-пізнавальної активності курсантів. За словами А.К. Маркової, знання мотиваційної основи конкретного процесу учіння рівнозначно знанню рушійної сили цього процесу. Жоден, навіть висококваліфікований викладач, не досягне бажаного результату, якщо його зусилля не будуть узгоджені з мотиваційною основою конкретного процесу учіння.

Комплексність, теоретична і практична значущість проблеми мотивів учіння визначили широту та інтенсивність її дослідження у психології та педагогіці, необхідність висунення на передній план різних аспектів даного феномену. Так, значна увага приділялася вивченню природи мотивів (В.Г. Асєєв, Л.І. Божович, Г.І. Щукіна, М.В. Матюхіна, С.Г. Москвичов та ін.), їх зв'язку з психічними процесами, емоціями та почуттями, індивідуальними особливостями суб'єктів учіння (В.С. Мерлін, Н.І. Рейнвальд, К.О. Абульханова-Славська, І.А. Джидарян, М.І. Алексєєва та ін.), закономірностей формування мотиваційної сфери особистості (Г.С. Костюк, С.Л. Рубінштейн, О.М. Леонтьєв, Л.І. Божович, В.К. Вілюнас та ін.). Робилися спроби дослідити шляхи і методи формування мотивів учіння (В.Г. Асєєв, М.В. Гамезо, В.Г. Леонтьєв, Л.С. Непомняща, Г.І. Щукіна, С.Т. Григорян, А.К. Маркова, В.Ф. Моргун, О.Д. Сафін та ін.).

У контексті дослідження мотивів учбової діяльності особлива увага приділялася вивченню пізнавальних мотивів та пізнавального інтересу, які разом з широкими соціальними мотивами виділялися як основні спонукання учіння. Розглядалися структурні та ієрархічні зв'язки між пізнавальними та іншими мотивами, механізми функціонування учбової мотивації, змістові та динамічні характеристики пізнавальних мотивів, їх вікові особливості, розвиток (М.І. Алексєєва, Г.І. Щукіна, А.К. Маркова, С.П. Іванов, І.І. Ільясов, Г.С. Костюк, Т.М. Козинцева, О.І. Киричук, Н.Ф. Тализіна та ін.). Досліджувалися оптимальні умови формування пізнавальних мотивів на різних етапах навчання (М.І. Алексєєва, І.Д. Бех, Л.І. Божович, П.А. Гончарук, В.С. Ільїн, Н.Г. Морозова, О.В. Скрипченко, Л.С. Славіна, Г.І. Щукіна та ін.). Значна увага приділялася вивченню можливостей методик викладання конкретних предметів у формуванні мотиваційної сфери суб'єкта учіння.

Дослідженню мотиваційного компоненту учбової діяльності студентів та вивченню засобів його формування присвячені роботи Н.О. Савотіної, О.А. Вербицького, Т.О. Платонової, М.І. Дьяченка, Л.А. Кандибовича, А.І. Єпіфанцевої, В.Д. Харченко, Д.О. Єфімової, Н.І. Авдоніної, Н.О. Бакшаєвої.

Слід зауважити, що основна увага при цьому спрямовувалася на вивчення мотиваційної сфери та закономірностей її формування у суб'єктів учіння шкільного віку. Тому результати цих досліджень не можна повністю екстраполювати на процес формування мотиваційної сфери курсантів вищих військових навчальних закладів. Оскільки навчальний процес в умовах вищого військового навчального закладу має свою специфіку, виникає необхідність у спеціальному науковому дослідженні особливостей формування мотивації учбової діяльності курсантів.

Недостатня розробленість теоретичних і прикладних аспектів проблеми формування мотивації учбової діяльності курсантів військових вузів та об'єктивна необхідність у підвищенні якості професійної підготовки майбутніх офіцерів зумовили вибір теми цього дослідження: “Формування мотивації учбової діяльності у курсантів вищих військових навчальних закладів”.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у відповідності до плану наукової роботи в Прикордонних військах України (НДР № 297.14.53І, № 299.2002 І).

Об'єкт дослідження: мотивація учбової діяльності курсантів вищого військового навчального закладу.

Предмет дослідження - процес формування і розвитку мотивів учбової діяльності курсантів.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні психолого-педагогічних умов цілеспрямованого формування мотивації учбової діяльності курсантів вузів.

Гіпотеза дослідження: формування оптимальної структури мотивації учбової діяльності курсантів, у якій внутрішні мотиви органічно доповнюються і підсилюються позитивними зовнішніми, можливе за умови побудови навчального процесу на принципах проблемності, професійної спрямованості, діалогічності, самостійності та ініціативності курсантів. Комплексна реалізація цих принципів створює умови для зміни і розвитку учбової мотивації курсантів, що буде виявлятись у трьох напрямах: 1) розширення спектру мотивів учіння: 2) ієрархізація мотиваційної сфери зі збільшенням значення внутрішніх і професійних мотивів; 3) зміна рівня саморегуляції учбової діяльності, пов`язана з підвищенням усвідомленості мотивів та збагаченням особистісного смислу учіння.

Досягнення мети дослідження та перевірка сформульованої гіпотези передбачає розв'язання таких часткових завдань:

На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічних досліджень визначити структурні компоненти та детермінанти розвитку і формування мотивів учбової діяльності курсантів.

Визначити критерії та рівні сформованості мотивації учбової діяльності курсантів вищого військового вузу.

Розробити методику діагностики ставлення курсантів до фахових і загальноосвітніх навчальних дисциплін.

Обґрунтувати психолого-педагогічні умови формування оптимальної структури мотивів учбової діяльності курсантів.

Методологічна основа дослідження: положення загально-психологічної теорії діяльності (С.Л. Рубінштейн, О.М. Леонтьєв, Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов, С.Д. Максименко), положення про єдність динамічного і змістово-смислового аспектів мотивації (В.Г. Асєєв), принцип активності суб`єкта в процесі діяльності і спілкування (К.О. Абульханова-Славська, Г.О. Балл, Г.С. Костюк, С.Л. Рубінштейн), основні положення теорії учбової діяльності (А.К. Маркова, В.В. Давидов, Л.І. Божович, П.Я. Гальперін, П.М. Якобсон, В.Ф. Моргун, Б.І. Додонов, О.Д. Сафін), теорія контекстного навчання (О.В. Вербицький).

Відповідно до поставлених завдань був використаний комплекс взаємодоповнюючих теоретичних та емпіричних методів дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел, спостереження, анкетування, контент-аналіз, аналіз продуктів діяльності, техніка репертуарних решіток Дж. Келлі, а також методи статистичної обробки кількісних показників. В основу дослідження було покладено педагогічний експеримент.

Надійність і вірогідність отриманих даних забезпечувалась вибором методів, адекватних меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки досліджуваних, використанням взаємодоповнюючих методів дослідження, застосуванням сучасного апарату математичної статистики, поєднанням кількісного і якісного аналізу експериментальних даних, послідовною реалізацією теоретичних положень у розв'язанні завдань емпіричного дослідження.

Дослідження виконувалося на базі Академії Прикордонних військ України у період з 1995 по 1999 рр. у три етапи.

На I етапі (1995-1996 рр.) визначалися теоретико-методологічні основи дослідження та виконувався констатуючий експеримент.

На II етапі (1996-1998 рр.) здійснювався формуючий експеримент, спрямований на перевірку достовірності висунутої гіпотези дослідження.

На III етапі (1998-1999 рр.) узагальнювалися результати, отримані в процесі теоретичного аналізу проблеми та дослідно-експериментальної роботи, формулювалися загальні висновки, розроблялися та впроваджувалися науково-практичні рекомендації щодо формування оптимальної структури мотивації учбової діяльності курсантів.

Наукова новизна одержаних результатів: виявлені типові варіанти ієрархічної організації мотивів учбової діяльності курсантів військового вузу, визначені критерії та рівні сформованості їх учбової мотивації; обґрунтовані психолого-педагогічні умови формування оптимальної структури мотивів учбової діяльності курсантів; виявлена динаміка становлення мотивів учіння слухачів вузу в процесі комплексної реалізації принципів контекстного навчання; розширені і поглиблені наукові уявлення про фактори і умови становлення мотиваційної сфери курсантів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці принципів, форм і методів організації навчального процесу, що забезпечують формування оптимальної структури мотивів учбової діяльності курсантів; розроблена методика діагностики ставлення курсантів до фахових і загальноосвітніх навчальних дисциплін. Результати дослідження застосовуються під час проведення лекційних і практичних занять з “Тактики внутрішніх військ” в Академії Прикордонних військ України (окремий факультет внутрішніх військ МВС України), в Київському інституті внутрішніх справ (факультет ВВ). Використання розроблених методичних рекомендацій дозволило активізувати навчально-пізнавальну діяльність курсантів, поліпшити їх ставлення до навчання.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідалися на четвертих всеукраїнських педагогічних читаннях “В.О. Сухомлинський і сучасність” (Вінниця, 1997), на міжнародній науково-практичній конференції “Науково-теоретичні і методичні засади конструювання змісту професійної освіти” (Вінниця, 1998), на засіданнях кафедри тактики та оперативного використання внутрішніх військ МВС України, на звітних наукових конференціях Академії Прикордонних військ України, на кафедрі педагогіки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Публікації. Основний зміст дисертації відображений у 4 публікаціях.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел, що нараховує 213 найменувань. Основний зміст дисертації викладений на 149 сторінках. Робота містить 10 таблиць і 14 рисунків загальним обсягом 13 сторінок.



Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми, визначається об'єкт, предмет, мета, гіпотеза і завдання дослідження, розкривається методологічна основа і методи, наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи, сформульовані положення, які виносяться на захист, наведені дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретичні основи формування мотивації учбової діяльності курсантів” - викладені результати аналізу психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми, розкриті змістові і динамічні показники мотивації учіння, описані типи мотивів учбової діяльності, проаналізовані основні напрями та підходи до формування мотивації учбової діяльності, обґрунтована теоретична модель мотивації учбової діяльності курсантів.

Мотивація посідає центральне місце в структурі особистості і є одним з основних понять, яке використовується для пояснення рушійних сил і спрямованості діяльності та поведінки. Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що серед дослідників поки що відсутня єдність як у розумінні структури мотиваційної сфери особистості, так і у трактуванні її основних понять. Часто поняття мотивації трактується як сукупність усіх видів спонукань: мотивів, потреб, інтересів, намагань, цілей, норм, цінностей, установок, ідеалів тощо (В.Г. Асєєв, Л.І. Божович, І.А. Зимня). Інший підхід полягає в її визначенні як особливого процесу, в ході якого формуються спонукання до діяльності, здійснюється вибір між різними діями, регулюється і підтримується цілеспрямована активність (Х. Хекхаузен).

Центральним у більшості теорій мотивації є поняття мотиву, як основної мотиваційної диспозиції. Поняття мотиву в психолого-педагогічній літературі трактується теж неоднозначно: його співвідносять з потребою (А. Маслоу), з переживанням потреби (С.Л. Рубінштейн), з предметом потреби (О.М. Леонтьєв).

Учбова діяльність, як і будь-який інший складний вид діяльності, є полімотивованою - спонукається не одним, а багатьма мотивами, які утворюють певну ієрархічну структуру і взаємодіють між собою. Одні з них є абсолютно, “самі по собі” значущими, постають як кінцеві цілі діяльності і надають їй особистісного смислу, інші - мають лише тимчасове, ситуативне значення і постають як засоби, умови, проміжні цілі діяльності. Перші в концепції діяльності О.М. Леонтьєва називаються смислоутворюючими, другі - мотивами-стимулами.

У психолого-педагогічній літературі найчастіше виділяються два основні типи мотивів учіння: внутрішні і зовнішні.

Внутрішні мотиви безпосередньо пов`язані з процесом і результатами учіння: бажання пізнати нові факти, оволодіти знаннями, способами дій, захопленість процесом учіння тощо. Це мотивація, що закладена в самому процесі навчальної діяльності, коли його перебіг і результати мають самостійну цінність для особистості, надають безпосереднє задоволення. Внутрішні мотиви, на відміну від зовнішніх, не існують поза навчальною діяльністю. Вони формуються, якщо остання викликає у курсантів позитивні емоційні переживання. Внутрішні мотиви учіння поділяються на процесуальні і результативні.

Зовнішні мотиви безпосередньо не стосуються змісту, процесу та результатів учбової діяльності: бажання стати високопрофесійним спеціалістом, почуття обов'язку, прагнення утвердитись серед товаришів, бажання уникнути неприємностей, прагнення продемонструвати свої можливості, почуття власної гідності, прагнення отримувати високі оцінки і уникати негативних, небажання виглядати гіршим за інших, розуміння значення навчання для майбутнього життя та ін. У цьому випадку учіння виконує функцію засобу досягнення змістовно з ним не зв'язаних, але важливих для особистості цілей. Група зовнішніх мотивів учіння якісно не однорідна. Серед них окремо виділяються: широкі соціальні (мотиви обов`язку і відповідальності); мотиви самовизначення і самовдосконалення; вузькі соціальні мотиви (прагнення отримати схвалення, посісти гідне місце в соціальній групі, підтвердити свій статус); мотиви соціального співробітництва, спілкування з іншими людьми в ході навчання та ін. Крім того, всі зовнішні мотиви учбової діяльності залежно від їх емоційної модальності можна поділити на позитивні і негативні. Перші надають учбовій діяльності смислу досягнення важливих, бажаних для курсантів цілей, наділяють її певною часткою своєї "важливості", другі (страх перед покараннями, негативними оцінками, наріканнями тощо) надають учінню смисл уникнення певних неприємностей, покарань, санкцій. Отже, під негативними мотивами учіння розуміють спонукання, викликані усвідомленням певних незручностей і неприємностей, які можуть наступати, якщо індивід не буде якісно виконувати свої обов`язки.

Перераховані типи мотивів учіння ніколи не існують в ізольованому вигляді. Мотивація учіння завжди має складний, комплексний характер, поєднує в собі як внутрішні, так і зовнішні, процесуальні і результативні, позитивні і негативні, пізнавальні і соціальні мотиви. Однак у сфері учбової мотивації окремих курсантів провідну роль можуть виконувати мотиви однієї або іншої групи, що й визначає загальний характер їх мотивації.

Як пізнавальні, так і соціальні мотиви учбової діяльності розрізняються за своїми змістовими та динамічними характеристиками. До змістових характеристик належить наявність або відсутність особистісного смислу учіння; дієвість; самостійність у виникненні й функціонуванні; місце мотиву в структурі мотиваційної сфери, його домінуюча або другорядна роль; рівень усвідомлення мотиву; його генералізованість, поширення на різні сторони процесу учіння. Динамічні характеристики мотивів проявляються в силі, емоційній забарвленості (модальності), стабільності.

Отже, ми розглядаємо мотивацію учіння як ієрархічну систему мотивів зовнішнього і внутрішнього типів, які визначають спрямованість, інтенсивність та особистісний смисл учбової діяльності курсантів. Оптимальною є констеляція мотивів, у якій внутрішні мотиви органічно доповнюються і підсилюються позитивними зовнішніми мотивами учіння.

У педагогіці та педагогічній психології обґрунтовано ряд концептуальних підходів до розв`язання проблеми мотиваційного забезпечення учбової діяльності: теорія учбової діяльності (Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов, А.К. Маркова); теорія проблемного навчання (А.М. Матюшкін, М.І. Махмутов, Т.В. Кудрявцев); концепція спільної продуктивної учбової діяльності (В.Я. Ляудіс); контекстний підхід до навчання (О.А.Вербицький); концепція формування мотивації досягнення (Дж. МакКлеланд, Дж. Аткінсон, Х. Хекхаузен); теорія самодетермінації та внутрішньої мотивації (Е. Десі, Р.М. Руаян).

Названі теоретичні підходи розрізняються як за загальним розумінням характеру, змісту і місця мотивації в учінні, так і за сферою свого застосування.

У своєму дослідженні ми виходимо з того, що успішне розв`язання проблеми формування у курсантів мотивації учбової діяльності можливе за умови комплексної реалізації перерахованих методичних підходів, спрямованих на збалансований розвиток як внутрішніх, так і позитивних зовнішніх мотивів учіння.

У другому розділі - “Аналіз сформованості мотивації учбової діяльності курсантів” - розкривається ієрархічна структура мотивів учбової діяльності курсантів, описуються типові варіанти структурної організації мотивів, аналізуються результати констатуючого експерименту. Останній був спрямований на з`ясування особливостей становлення мотивів учбової діяльності курсантів різних курсів в умовах традиційної організації навчання.

Результати констатуючого експерименту свідчать, що провідну роль в мотивації учбової діяльності першокурсників відіграють прагматичні, пізнавальні, професійні мотиви і мотиви самовдосконалення. Найменш дієвим у першокурсників є мотив уникнення неприємностей (покарань, нарікань з боку викладачів).

Учбова діяльність курсантів 2 курсу спонукається головним чином прагматичними мотивами і мотивом самовдосконалення. Досить сильними є також пізнавальний мотив, почуття власної гідності та мотив професійного зростання. У другокурсників, як і в курсантів 1 курсу, найменш дієвим є мотив уникнення неприємностей. Водночас у них дещо послаблюється мотивація самоствердження.

У курсантів 3 курсу ієрархія мотивів учбової діяльності зазнає певних змін. Домінуючу роль тут відіграють мотиви самовдосконалення, професійні, пізнавальні, уникнення неприємностей, прагматичний мотив і почуття власної гідності. Звертає увагу досить відчутне посилення у третьокурсників негативної мотивації (мотивів уникнення неприємностей). Загалом структура мотивації учіння у третьокурсників стає більш диференційованою. Останнє місце в ієрархії мотивів учіння слухачів третього курсу посідає мотив самоствердження.

Провідну роль у мотивації учбової діяльності випускників відіграють пізнавальні мотиви, самовдосконалення, прагматичні, професійні і почуття власної гідності. Порівняно невисокий ранг в ієрархії мотивів посідає почуття обов`язку і мотив самоствердження. Найменш значущим мотивом учбової діяльності для випускників є вимоги викладачів.

Порівняльний аналіз структурної організації мотивів учбової діяльності курсантів 1-4 курсів дає можливість виділити наступні загальні тенденції у розвитку їх мотивації:

першокурсники порівняно з курсантами інших курсів більш високо оцінюють дієвість практично всіх мотивів учбової діяльності, що свідчить про вищий рівень їх навчально-пізнавальної активності;

починаючи з 1 до 3 курсу, спостерігається поступове зниження дієвості позитивних мотивів учбової діяльності (професійний мотив, мотив самоствердження, прагматичний мотив, почуття обов`язку, пізнавальний мотив, мотив самовдосконалення); лише на останньому курсі їх роль знову зростає;

протягом усього періоду професійної підготовки поступово зростає вираженість негативної мотивації учіння.

Проведене дослідження дозволяє виділити декілька типових варіантів структурної організації мотивів, які по-різному проявляються в учбовій діяльності курсантів.

1. Курсанти з слабко вираженими внутрішніми і зовнішніми мотивами учбової діяльності. Для них характерне байдуже, незацікавлене ставлення до учбової діяльності, яке закономірно проявляється в низькому рівні успішності. Учбова діяльність позбавлена для таких курсантів будь-якого позитивного особистісного смислу і спонукається здебільшого мотивами уникнення неприємностей. Слід зазначити, що такого роду структура мотивів досить рідко зустрічається серед курсантів.

2. Курсанти, які характеризуються високим рівнем розвитку зовнішніх позитивних мотивів і недостатньо сформованою внутрішньою мотивацією учбової діяльності. Їх навчально-пізнавальна діяльність спонукається головним чином професійними і прагматичними мотивами - усвідомленням важливого значення навчання для отримання професії та задоволення в майбутньому власних життєвих потреб. Суттєве значення для них має також престижний мотив - прагнення посісти певну позицію, самоствердитись у стосунках з ровесниками і викладачами, бажання продемонструвати свої знання і здібності оточуючим, прагнення бути серед кращих, досягти визнання і поваги, високого соціального статусу в суспільстві. Такі курсанти, як правило, проявляють наполегливість і старанність у навчанні, досягаючи досить високих результатів. Однак недостатньо сформована внутрішня мотивація стримує їх загальний пізнавальний розвиток. Вони досить вибірково ставляться до навчальних предметів, основну увагу приділяють тим, які мають очевидну професійно-практичну спрямованість. Водночас недооцінюють значення загальноосвітніх дисциплін.

3. Курсанти з високим рівнем сформованості внутрішніх мотивів і слабко вираженою зовнішньою мотивацією учбової діяльності. Їх вирізняє зацікавлене ставлення до пізнавальної діяльності, допитливість, творчий підхід до навчання, схильність шукати нетипові розв`язки навчальних проблем. Важливе місце в ієрархії мотивів учбової діяльності цих курсантів посідає мотив самовдосконалення - максимального розкриття і реалізації своїх потенційних можливостей і здібностей. Як правило, це добре ерудовані курсанти, з широким кругозором, розвиненою уявою і творчим мисленням. Водночас недостатня сформованість професійної мотивації стримує їх професійне становлення. Їм також властиве нерівномірне, вибіркове ставлення до навчальних предметів, концентрація уваги на тих, які містять нову, цікаву інформацію і можуть задовільнити їх пізнавальний інтерес. Проте одних лише внутрішніх мотивів часто виявляється недостатньо для забезпечення систематичної, наполегливої та результативної учбової діяльності.

4. Курсанти, які вирізняються високим рівнем розвитку як внутрішніх, так і зовнішніх позитивних мотивів учбової діяльності. Пізнавальний інтерес, прагнення до особистісного вдосконалення доповнюється і підкріплюється в даному випадку усвідомленням професійної важливості навчання, що забезпечує високий рівень пізнавальної активності курсантів і розвиток професійно необхідних якостей.

Між виділеними типами мотиваційних профілів і ефективністю професійного становлення курсантів існує причинно-наслідковий зв`язок. Найбільш продуктивним є четвертий тип мотиваційної структури, в якій внутрішні мотиви учіння органічно доповнюються і підсилюються позитивними зовнішніми.

У третьому розділі - “Експериментальне дослідження формування мотивації учбової діяльності курсантів” - обґрунтовуються педагогічні умови формування оптимальної структури мотивів учіння курсантів, описується методика проведення формуючого експерименту, аналізуються його результати.

Вихідною в організації дослідження була теза про те, що формування у курсантів оптимальної структури учбових мотивів можливе за умови реалізації у навчальному процесі наступних принципів: принцип професіоналізації навчання; принцип проблемності змісту, форм і методів навчання; принцип творчого характеру навчально-пізнавальної діяльності; принцип діалогічності навчання.

Реалізація цих принципів забезпечувалася за допомогою форм і методів контекстного навчання: ділова гра, імітація, дискусія, розв`язування професійних задач, аналіз конкретних ситуацій, лекція-бесіда, лекція із застосуванням техніки зворотного зв'язку, лекція з застосуванням елементів “мозкової атаки”, лекція з розбором мікроситуацій, лекція-консультація. За допомогою перерахованих дидактичних форм, методів і засобів моделювався предметний і соціальний зміст майбутньої професійної діяльності курсантів, а засвоєння ними абстрактних знань накладалося на канву цієї діяльності. В результаті відбувалася поступова трансформація предмету учіння на засіб регуляції професійної діяльності, за рахунок чого учбова діяльність набувала особистісного смислу, курсанти починали чітко усвідомлювати цінність та необхідність засвоюваних знань та умінь для майбутньої практичної діяльності.

За допомогою контекстного підходу розв`язувався цілий комплекс важливих завдань: активізація процесу навчання; надання йому творчого характеру; набуття курсантами досвіду інноваційної діяльності в контексті майбутньої професії; розвиток не лише пізнавальних, але й професійних мотивів та інтересів; становлення цілісного уявлення про майбутню професію, її специфіку та функції; вироблення вмінь і навичок колективної пізнавальної і практичної діяльності, соціальної взаємодії, індивідуального і колективного прийняття рішень; виховання відповідального ставлення до справи, засвоєння професійно-соціальних цінностей.

Експериментальне дослідження засвідчило, що навчання, побудоване на основі контекстного підходу, стимулює у курсантів широкий діапазон позитивних переживань, які сприяють підвищенню рівня учбової мотивації: задоволення процесом навчання, усвідомлення власних успіхів у професійному зростанні, радість пізнання, переборення труднощів, оволодіння новими засобами учбової діяльності, гордість за досягнуті успіхи та ін. У контекстному навчанні створюються об'єктивні психолого-педагогічні умови для взаємозв`язаного розвитку пізнавальних і професійних мотивів.

Контекстне навчання здійснює багатоплановий вплив на курсантів, забезпечує не лише формування мотивації учіння, але й сприяє їх загальному професійному становленню, розвитку якостей, необхідних для оволодіння обраною професією. Включення знань та вмінь у контекст майбутньої діяльності сприяє поступовій трансформації учбової діяльності курсантів у професійну з відповідною перебудовою їх мотиваційної сфери.

Внаслідок проведеного формуючого експерименту змінилося співвідношення курсантів з різними типами структурної організації учбових мотивів (див. табл.1).

Таблиця 1 - Типи структурної організації мотивів учбової діяльності у курсантів експериментальної і контрольної груп до і після експериментального навчання

Структура мотивації учбової діяльності	Експериментальна група	Контрольна група
	1 зріз	2 зріз	1 зріз	2 зріз
Курсанти з слабко вираженими внутрішніми і зовнішніми мотивами учбової діяльності	7%	-	6%	6%
Курсанти з високим рівнем розвитку зовнішніх (позитивних) мотивів і недостатньо сформованою внутрішньою мотивацією учбової діяльності	41%	27%	46%	49%
Курсанти з високим рівнем сформованості внутрішніх мотивів і слабко вираженою зовнішньою (позитивною) мотивацією учбової діяльності	26%	14%	24%	18%
Курсанти з високим рівнем розвитку як внутрішніх, так і зовнішніх (позитивних) мотивів учбової діяльності	26%	59%	24%	27%

курсант мотивація учбовий дисципліна

У курсантів експериментальної групи відбулися помітні зміни в ієрархічній структурі мотивів учбової діяльності. На завершальному етапі формуючого експерименту не було виявлено жодного курсанта з слабко вираженими внутрішніми зі зовнішніми мотивами учіння, яким властиве байдуже, незацікавлене ставлення до навчання. Статистично достовірно (р<0,05) зменшилась також кількість курсантів, які характеризуються високим рівнем розвитку зовнішніх позитивних мотивів і недостатньо сформованою внутрішньою мотивацією учбової діяльності. В експериментальній групі відбулося також суттєве зменшення відсотку курсантів з високим рівнем сформованості внутрішніх мотивів і слабко вираженою зовнішньою мотивацією учбової діяльності.

Одночасно із зменшенням кількості слухачів з диспропорційними мотиваційними профілями на статистично достовірному рівні зріс відсоток курсантів, мотиваційна сфера яких характеризується збалансованим, оптимальним співвідношенням внутрішніх і зовнішніх мотивів учбової діяльності. Така структура мотивації учіння забезпечує найбільш сприятливі умови для пізнавального розвитку і професійного становлення курсантів.

У контрольній групі не сталося скільки-небудь помітних і статистично достовірних змін у мотиваційних профілях учбової діяльності курсантів. Це дозволяє приписати описані вище трансформації мотиваційної сфери курсантів експериментальної групи спеціальним чином організованій навчально-пізнавальній діяльності, побудованій у відповідності з принципами проблемного, контекстного і діалогічного навчання.

Отже, в результаті формуючого експерименту у значної кількості курсантів була сформована збалансована структура мотивів учіння, в якій у оптимальній пропорції поєднуються внутрішні і зовнішні мотиви учбової діяльності.

Наслідком позитивних змін, що відбулися у мотиваційній сфері курсантів, стало підвищення їхньої пізнавальної активності, старанності й наполегливості у навчанні.

У висновках підводяться підсумки проведеного теоретичного і експериментального дослідження, результати якого підтвердили висунуту гіпотезу і винесені на захист положення, накреслені перспективи подальшого вивчення проблеми.

Узагальнення результатів дослідження дозволяє зробити ряд висновків:

1. Мотивація учбової діяльності курсантів є складною ієрархічною системою зовнішніх і внутрішніх мотивів, які характеризуються різною модальністю та дієвістю.

2. Критеріями розвитку мотиваційної сфери курсантів є ієрархія мотивів учбової діяльності, рангове місце в її структурі внутрішніх і зовнішніх мотивів позитивної та негативної модальності; усвідомленість мотивів - ступінь розуміння та осмисленості курсантами своїх спонукань у їх взаємозв'язку; дієвість мотивів - готовність курсантів до реалізації своїх мотивів у навчанні.

3. Виявлені типові варіанти структурної організації мотивів, які репрезентують різні рівні розвитку мотивації учіння і по-різному виявляються в учбовій діяльності курсантів: курсанти з слабко вираженими внутрішніми і зовнішніми мотивами учбової діяльності; курсанти, які характеризуються високим рівнем розвитку зовнішніх позитивних мотивів і недостатньо сформованою внутрішньою мотивацією учбової діяльності; курсанти з високим рівнем сформованості внутрішніх мотивів і слабко вираженою зовнішньою мотивацією учбової діяльності; курсанти, які відрізняються високим рівнем розвитку як внутрішніх, так і зовнішніх позитивних мотивів учбової діяльності.

4. Найбільш продуктивною з точки зору навчальної успішності і професійного становлення курсантів є структура мотивації учіння, в якій внутрішні мотиви учбової діяльності доповнюються і підсилюються позитивними зовнішніми мотивами.

Така констеляція мотивів забезпечує стабільну мотивацію учбово-професійної діяльності курсантів, стимулює їх особистісне і професійне самовдосконалення.

5. Розроблена методика діагностики ставлення курсантів до фахових і загальноосвітніх навчальних дисциплін дозволяє викладачу більш ефективно впливати на процес формування учбової діяльності навчаємих.

6. Формування оптимальної структури мотивів учбової діяльності курсантів забезпечується реалізацією в навчальному процесі принципів проблемності, професійної спрямованості, діалогічності, самостійності та ініціативності курсантів.

7. Трансформація мотиваційної сфери учбової діяльності курсантів в умовах спеціальним чином організованого навчання характеризується розширенням спектру мотивів учіння; ієрархізацією мотиваційної сфери з посиленням ролі внутрішніх і професійних мотивів; підвищенням усвідомленості мотивів та збагаченням особистісного смислу учбової діяльності.

8. Психолого-педагогічними умовами формування оптимальної структури мотивів учбової діяльності курсантів є професійна спрямованість навчання, проблемність навчального змісту, форм і методів проведення заняття, творчий характер навчально-пізнавальної діяльності.

9. Моделювання на основі принципів контекстного навчання цілісного предметного і соціального змісту майбутньої професійної діяльності забезпечує активізацію навчально-пізнавальної діяльності курсантів, створює умови для формування пізнавальних і професійних мотивів, а також трансформації академічного процесу засвоєння знань у професійно-практичну діяльність майбутнього спеціаліста з відповідною перебудовою мотиваційної сфери.

Подальші перспективи дослідження розглянутої проблеми пов`язані з вивченням ролі окремих навчальних дисциплін у формуванні мотивації учбової діяльності курсантів, вдосконаленням методик діагностики мотивації учіння курсантів, з`ясуванням впливу на мотивацію учбової діяльності курсантів різних форм навчальної взаємодії.



Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Клачко В.М. Внутрішня і зовнішня мотивація учбової діяльності курсантів // Збірник наукових праць. Ч.3. - Хмельницький: Вид-во АПВУ, 1998. - №5. - С. 167-172.

2. Клачко В.М. Структура мотивів учбової діяльності курсантів // Збірник наукових праць. Ч.2. - Хмельницький: Вид-во АПВУ, 1998. - №8. - С. 48-54.

3. Клачко В.М. Психолого-педагогічні умови формування мотивації навчальної діяльності // Науково-теоретичні і методичні засади конструювання змісту професійної освіти. Ч.1. - Вінниця: ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, 1998. - С. 44-49.

4. Клачко В.М. Проблема співвідношення внутрішніх і зовнішніх мотивів учбової діяльності курсантів // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія “педагогіка і психологія”. - 1999. - №1. - С. 46-50.



Анотація

Клачко В.М. Формування мотивації учбової діяльності у курсантів вищих військових навчальних закладів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 20.02.02 - військова педагогіка та психологія. Національна Академія Прикордонних військ України, м. Хмельницький, 1999.

У дисертації розкрита структура мотивації учбової діяльності курсантів військового вузу, визначені типові варіанти ієрархічної організації їх мотиваційної сфери, виявлена динаміка становлення і трансформації мотивів учіння курсантів у процесі комплексної реалізації принципів контекстного навчання. Теоретично обґрунтовані й експериментально апробовані психолого-педагогічні умови формування оптимальної структури учбових мотивів курсантів, визначений комплекс принципів, форм і методів активізації їх навчально-пізнавальної діяльності. Розроблена методика діагностики ставлення курсантів до фахових і загальноосвітніх навчальних дисциплін.

Ключові слова: мотивація, учбова діяльність, мотиви учбової діяльності, курсанти військового вузу, контекстне навчання, активні методи навчання.



Summary

Klatchko V.M. Formation of motivation of educational activities of students of military higher educational institutions.

Master's thesis in the field of pedagogic, speciality 20.02.02 - military pedagogic and psychology. The Academy of Frontier Forces of Ukraine, Khmelnytsky, 1999.

Thesis presents the structure of motivation of educational activities of the students of the military higher educational institution; determines typical variants of hierarchical structure of their motivational sphere; clarifies the dynamics of formation and transformation of motives of students' training in the process of the complex realization of principles of contextual education.

The psychological and pedagogical conditions of the formation of the optimum structure of the students' training and educational motives are theoretically well-grounded and experimentally tested; a complex of principles, forms and methods of activation of educational and cognitive activities is developed. Methodical recommendations for the development of motivation of educational activities of students of military educational institutions are given.

Key-words: motivation, educational activities, motives of training, students of military higher educational institution, contextual education, active methods of training.



Аннотация

Клачко В.М. Формирование мотивации учебной деятельности у курсантов высших военных учебных заведений. - Рукопис.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 20.02.02 - военная педагогика и психология. Академия пограничных войск Украины, г. Хмельницкий, 1999.

В диссертации выделены и проанализированы основные направления психолого-педагогических исследований мотивации учебной деятельности. Раскрывается структура мотивов учебной деятельности курсантов военного вуза. Мотивация учения рассматривается как иерархическая система мотивов внешнего и внутреннего, положительного и отрицательного типов, которые определяют направленность, интенсивность и личностный смысл учебной деятельности курсантов.

Эффективность учебной деятельности курсантов зависит от соотношения мотивов указанных типов в структуре их учебной мотивации. Осуществленное исследование позволило выделить несколько вариантов структурной организации учебных мотивов, которые различным образом проявляются в учебной деятельности курсантов.

1. Курсанты со слабо выраженными внутренними и внешними мотивами учебной деятельности, для которых характерно безразличное, незаинтересованное отношение к учебной деятельности, что закономерно проявляется в низком уровне успеваемости.

2. Курсанты, которые отличаются высоким уровнем развития внешних положительных мотивов и недостаточно сформированной внутренней мотивацией учебной деятельности. Их учебно-познавательная деятельность побуждается главным образом профессиональными и прагматическими мотивами.

3. Курсанты с высоким уровнем развития внутренних мотивов и слабо выраженной внешней мотивацией учебной деятельности. Их отличает заинтересованное отношение к познавательной деятельности, любознательность, творческий подход к обучению. Вместе с тем недостаточная сформированность профессиональной мотивации сдерживает их профессиональное становление.

4. Курсанты, которые отличаются высоким уровнем развития как внутренних, так и внешних положительных мотивов учебной деятельности. Познавательный интерес, стремление к личностному совершенствованию дополняется и подкрепляется в данном случае осознанием профессиональной важности обучения, что обеспечивает высокий уровень познавательной активности курсантов и развитие профессионально необходимых качеств.

В диссертации теоретически обоснован и экспериментально апробирован комплекс педагогических условий формирования такой структуры учебной мотивации курсантов, в которой внутренние мотивы органически дополняются и усиливаются положительными внешними мотивами учения. Определено, что ее формирование возможно при условии построения учебного процесса на основе принципов профессионализации обучения, проблемности содержания, форм и методов обучения, творческого характера учебно-познавательной деятельности, диалогичности обучения. Реализации этих принципов способствовало использование форм и методов контекстного обучения: деловая игра, имитация, дискуссия, решение профессиональных задач, анализ конкретных ситуаций, лекция-беседа, лекция с применением техники обратной связи, лекция с разбором микроситуаций, лекция-консультация. С помощью перечисленных дидактических форм, методов и средств моделировалось предметное и социальное содержание будущей профессиональной деятельности курсантов, а освоение ими знаний накладывалось на канву этой деятельности. В результате происходила постепенная трансформация предмета обучения в способ регуляции профессиональной деятельности, за счет чего учебная деятельность приобретала личностный смысл, курсанты начинали четко осознавать ценность и необходимость усваиваемых знаний и умений для будущей практической деятельности.

В результате формирующего эксперимента удалось сформировать у большинства курсантов сбалансированную структуру мотивов учения, в которой в оптимальном соотношении представлены внутренние и внешние мотивы учебной деятельности.

Ключевые слова: мотивация, учебная деятельность, мотивы учебной деятельности, курсанты военного вуза, контекстное обучение, активные методы обучения.

Размещено на Allbest.ru

...