Педагогічні умови формування критичного мислення курсантів у процесі навчання у вищих військових навчальних закладах

Актуальність і ступінь дослідження проблеми. В основу підготовки майбутніх офіцерів у системі професійної військової освіти покладені головні ідеї, які відображені в Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття), Законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Концепції військової освіти в Україні. У контексті сформульованих у цих документах вимог провідним завданням військової освіти є забезпечення не тільки високого професійного рівня майбутніх військових фахівців, але й зростання їхнього інтелектуального потенціалу, формування здатності до критичного аналізу та всебічної обробки інформації, спроможності своєчасно вносити необхідні корективи у професійну діяльність, уміння приймати рішення в обстановці, що швидко змінюється, робити правильні висновки на підставі суперечливої інформації. Науковцями доведено, що вищеперелічені здатності є характерними рисами сформованого критичного мислення людини.

Відзначимо, що окремі аспекти дослідження інтелектуальної діяльності особистості, які тісно пов'язані з феноменом критичного мислення, були і є предметом глибоких теоретичних досліджень у різних наукових галузях: філософії, психології, педагогіці, кібернетиці, логіці тощо. Так, загальні теоретичні підвалини розумової діяльності людини було висвітлено в наукових працях зарубіжних (А. Анастазі, Дж. Брунер, М. Вертгеймер, Дж. Гілфорд, Ж. Піаже) і вітчизняних учених (Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, К. Славська). Вивченню різних стилів мислення та пов'язаних з ними розумових стратегій особистості присвячені дослідження Б. Ананьєва, Д. Богоявленської, А. Брушлінського, В. Зінченка, Ю. Кулюткіна, Б. Ломова, І. Семенова, С. Степанова, О. Тихомирова, Б. Теплова, М. Холодної. Принципи рефлексивної регуляції розумової діяльності особистості були й залишаються у фокусі досліджень вітчизняних (Т. Воропай, Н. Воскресенська, Т. Олійник, С. Сисоєва, В. Слободчиков, О. Тягло, А. Хуторський, А. Шуман, Г. Щедровицький) і зарубіжних науковців (М. Вейнстайн, Дж. Дьюї, М. Ліпман, Д. Халперн та інші).

Окремі питання підготовки військових фахівців, зокрема курсантів у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ), аналізувалися в дослідженнях А. Балаховського, О. Барабанщикова, І. Біжана, В. Вдовюка, Г. Гребенюка, О. Кобенка, П. Корчемного, Б. Ломова, М. Нещадима, Б. Покровського, М. Рудного, В. Ткаченка. Проблемам формування професійних та особистісних якостей майбутніх військових фахівців присвячені докторські (М. Нещадим, П. Стефаненко, В. Ягупов) та кандидатські (Н. Генералова, М. Горліченко, Т. Ісаєнко, А. Каленський, О. Керницький, А. Комишан, Ю. Овчаренко, А. Порицький) дисертації. Специфічні особливості формування розумової діяльності курсантів у процесі навчання у ВВНЗ висвітлювалися в наукових працях Б. Бадмаєва, Є. Варнавських, В. Доротюка, Е. Дуба, Б. Ломова, Е. Лусса, О. Караяні, В. Міщенка, І. Сиромятникова, В. Чебана, В. Ягупова.

Як свідчить аналіз наукової літератури, сучасні вчені зробили вагомий внесок у дослідження різних аспектів критичного мислення. Але проблема формування критичного мислення курсантів ВВНЗ не була предметом наукового пошуку. Проте соціальне замовлення щодо підготовки у військових ВНЗ компетентних спеціалістів, здатних брати на себе відповідальність за ухвалені рішення і дії, а також організовувати колективну роботу з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей підлеглих, стикається на практиці зі звичкою молодих людей до рецептурного способу отримання знань, сприйняття інформації без належної критичної переробки. Крім того, переважаючий дотепер авторитарно-маніпулятивний характер впливу офіцерсько-викладацького складу на курсантів також гальмує професійне та особистісне зростання майбутніх військових фахівців, критичність їхнього мислення. Отже, визначена наявними суперечностями актуальність проблеми, теоретичне і практичне значення, відсутність належного науково-методичного забезпечення її розв'язання й зумовили вибір теми дослідження “Педагогічні умови формування критичного мислення курсантів у процесі навчання у вищих військових навчальних закладах”.

Зв'язок роботи з науковими планами і темами. Дисертаційне до-слідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри теорії та методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, яка працює над проблемою “Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих закладах” (РК № 1-20019U004104). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою професорів Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 5 від 23.12.04) і Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол № 2 від 22.02.05).

Об'єкт дослідження - навчальний процес у вищих військових навчальних закладах.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що формування критич-

ного мислення курсантів може бути ефективним за таких умов: урахування специфічних особливостей підготовки курсантів вищих військових навчальних закладів, створення інноваційно-рефлексивного середовища, поєднання діагностики та самодіагностики стану сформованості критичного мислення курсантів.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети та гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан наукової розробки проблеми з метою уточнення сутності поняття “критичне мислення”.

2. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови, які сприяють ефективному формуванню критичного мислення майбутніх військових фахівців у процесі навчання.

3. Експериментально перевірити ефективність визначених педагогічних умов щодо формування критичного мислення курсантів вищих військових навчальних закладів.

4. Визначити критерії та показники рівнів сформованості критичного мислення курсантів.

5. Розробити методичні рекомендації з проблеми формування критичного мислення для курсантів вищих військових навчальних закладів.

На першому етапі (1994-1999 рр.) обґрунтовано тему дослідження, вивчено педагогічну, психологічну та науково-методичну літературу з проблеми формування критичного мислення. Уточнено категоріально-понятійний апарат дослідження, здійснено констатувальний етап експерименту, результати якого дозволили встановити вихідний рівень сформованості критичного мислення курсантів, визначено й теоретично обґрунтовано критерії, за якими оцінювалися здобуті результати дослідження.

На другому етапі (2000-2003 рр.) теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування критичного мислення курсантів у процесі навчання у вищих військових навчальних закладах, проведено формувальний та контрольний етапи експерименту, в ході яких перевірено ефективність упровадження визначених умов. За результатами проведеного дослідження сформульовано основні положення та висновки, здійснено апробацію запропонованих педагогічних умов, проведено статистичну обробку експериментальних даних.

На третьому етапі (2004-2005 рр.) - оформлено текст дисертації, основні результати дослідження висвітлено в наукових статтях.

Експериментальною базою дослідження були Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Військовий інститут ракетних військ і артилерії Сумського державного університету, Університет цивільного захисту України. Різними видами дослідної роботи було охоплено 644 курсанти й 40 викладачів.

У дисертації систематизовано результати наукових досліджень щодо виявів критичності мислення курсантів ВВНЗ як професійного мислення майбутніх військових спеціалістів. Установлено, що критичність мислення курсантів передбачає наявність у них знань про сутність цього феномена та розуміння його значущості в системі професійної підготовки, відчуття потреби щодо формування й самовдосконалення критичного мислення (В. Доротюк, Е. Лусс, О. Керницький, В. Мірошниченко, В. Міщенко, О. Тягло); рефлексію як усвідомлену регуляцію розумового процесу (Є. Варнавських, В. Доротюк, А. Порицький, Н. Чорноусенко); нормативну компетентність і кмітливість як спроможність майбутнього фахівця керуватися об'єктивними критеріями в оцінюванні результатів своєї та партнерської діяльності, а саме: положеннями діючих статутів, нормативно-правових актів, технічною документацією (Є. Варнавських, А. Маклаков); уміння формулювати оцінні судження про різноманітні наукові явища, соціальні події, технічні системи (Є. Варнавських, О. Караяні, І. Сиромятников); активність, здатність самостійно приймати рішення та діяти на основі актуалізації минулого досвіду, розвинену самосвідомість, адекватну самооцінку, подолання упереджень у взаєминах з іншими учасниками навчального процесу (Е. Дуб, Ю. Калагін, І. Ліпатов, Ю. Овчаренко, В. Пасічник, А. Порицький). На основі вищенаведеного в дисертації уточнено, що до основних груп умінь критичного мислення належать такі: інформаційно-прогностичні, рефлексивно-оцінні та контрольно-аналітичні.

З урахуванням ідей зарубіжних (Д. Дьюї, М. Ліпман, Ч. Темпл та інші) і

вітчизняних науковців (Л. Велитченко, Н. Воскресенська, Н. Генералова, Г. Дегтяр, З. Курлянд) визначено педагогічні умови формування критичного мислення курсантів як комплекс взаємопов'язаних заходів у рамках навчального процесу ВВНЗ, що опосередковуються активністю його учасників та забезпечують перехід курсантів на більш високий рівень сформованості критичного мислення. Теоретичним підґрунтям щодо вибору педагогічних умов формування критичного мислення курсантів слугували, насамперед, основні загально-дидактичні принципи, а саме: науковості, систематичності, послідовності, свідомості, активності, врахування вікових та індивідуально-психологічних особливостей тих, хто навчається (А. Дістервег, Я.А. Коменський, І. Лернер, В. Лозова, М. Скаткін), психолого-педагогічні положення щодо поетапного формування розумових дій у процесі навчання (Дж. Брунер, П. Гальперін, Д. Дьюї, Г. Костюк, О. Леонтьєв, Н. Менчинська, Т. Олійник, В. Паламарчук, Ж. Піаже, Н. Тализіна), концептуальні ідеї прогресивних теорій навчання (В. Давидов, Л. Занков, З. Калмикова, Ч. Купісевич, П. Стефаненко).

На основі вивчення державних документів у галузі військово-професійної освіти та військової справи, аналізу реального стану навчального процесу у ВВНЗ (А. Балаховський, О. Барабанщиков, Г. Гребенюк, О. Кобенко, М. Нещадим, П. Стефаненко, Н. Ткачова, О. Тягло, І. Шалімова, Г. Шевченко, В. Ягупов) констатовано, що у процесі формування критичного мислення курсантів необхідно враховувати специфіку їхньої підготовки до майбутньої професійної діяльності. Тому цей момент є неодмінною умовою формування критичного мислення курсантів. Її обґрунтування передбачало ретельне опрацювання освітньо-професійних програм, освітньо-кваліфікаційних характеристик, психограм, професіограм військових спеціальностей (Є. Варнавських, А.Комишан, С. Лебедєва, В.Медведєв, В. Пасічник, Ю. Стасєв, О. Тимченко, К. Хударковський).

Аналіз наукової літератури (Л. Виготський, Дж. Дьюї, О. Коржуєв, Ю. Мінаєв, Т. Олійник, І. Семенов, В. Сластьонін, А. Хуторський) свідчить про те, що однією з основних педагогічних умов формування критичного мислення курсантів є створення інноваційно-рефлексивного середовища. У контексті нашого дослідження інноваційно-рефлексивне середовище трактується як безпосереднє навчальне оточення майбутніх військових фахівців, в якому здійснюється їхня навчально-пізнавальна діяльність, формуються особистісні та професійні здібності, зокрема критичне мислення.

За висновками науковців М. Бургіна, Е. Дуба, В. Кузнєцова, О. Лаврентьєвої, Г. Липкіної, В. Пасічника, В. Ягупова формування критичного мислення відбувається ефективно за умови забезпечення оперативного контролю, який передбачає, зокрема, наявність зворотного зв'язку між зовнішнім впливом на особистість та станом сформованості її певної властивості. На основі врахування висновків учених та аналізу власного досвіду викладацької роботи у ВВНЗ третю педагогічну умову формування критичного мислення сформульовано так: поєднання діагностики та самодіагностики стану сформованості критичного мислення курсантів.

Узагальнена характеристика визначених умов, шляхи їх упровадження, а також очікувані результати відображено на рис. 1.

Рис. 1. Характеристика педагогічних умов формування критичного мислення курсантів ВВНЗ

Отже, визначення сутності критичного мислення особистості, з'ясування його специфіки для військової галузі, обґрунтування педагогічних умов успішного формування критичного мислення курсантів створили передумови для розробки науково-методичного забезпечення процесу формування критичного мислення у практиці вищого військового навчального закладу.

У другому розділі “Експериментальна перевірка педагогічних умов формування критичного мислення курсантів військових ВНЗ” висвітлено організацію дослідно-експериментальної роботи, визначено ефективність упровадження педагогічних умов формування критичного мислення в навчальний процес вищих військових навчальних закладів.

Педагогічний експеримент з формування критичного мислення курсантів включав констатувальний, формувальний і контрольний етапи. На констатувальному етапі експерименту були відібрані експериментальні групи (Е) загальною кількістю 324 курсанти і контрольні групи (К) загальною чисельністю 320 курсантів. За результатами дослідження встановлено, що на початковому етапі рівні сформованості критичного мислення курсантів експериментальних і контрольних груп суттєво не відрізнялися.

На наступному етапі дослідження в експериментальних групах, на відміну від контрольних, через упровадження визначених педагогічних умов була організована цілеспрямована робота з розвитку критичного мислення курсантів. У ході дослідження простежено поетапне формування критичного мислення курсантів (забезпечення набуття курсантами знань про сутність критичного мислення, усвідомлення ними необхідності оволодіння вміннями критичного мислення в навчальній і майбутній професійній діяльності; формування інформаційно-прогностичних, рефлексивно-оцінних і контрольно-аналітичних умінь критичного мислення тощо).

Реалізація першої педагогічної умови дозволила чітко з'ясувати специфіку підготовки курсантів до майбутньої військово-професійної діяльності, її структуру, особливості навчальних планів і програм, рівень сформованості загально-навчальних умінь курсантів. Так, на підставі вивчення відповідних документів установлено структурно-логічні зв'язки між навчальними дисциплінами, що вивчаються у ВВНЗ, які слугували експериментальною базою дослідження, зроблено порівняльний аналіз гносеологічних можливостей навчальних предметів у контексті проблеми, що вирішувалася.

У дисертації показано, що формування критичного мислення курсантів може успішно відбуватися у процесі вивчення всіх навчальних дисциплін, у тому числі і природничо-математичного циклу. Критична насиченість навчальної інформації у рамках указаних дисциплін стимулювала розвиток критичного мислення курсантів. Вона забезпечувалася наявністю фрагментів, що передбачали здійснення курсантами критичної оцінки, усвідомлення наукового змісту з позицій різних наукових підходів тощо. Курсантам було запропоновано комплексні проблемні завдання, задачі на доведення, софізми, парадокси, антиномії, розв'язання яких сприяло формуванню критичного мислення. Урахування специфіки професійної підготовки забезпечувалося через упровадження відповідної організації навчальних занять, вибір завдань військового спрямування тощо.

Для створення інноваційно-рефлексивного середовища застосовувалися новітні технології навчання, які забезпечували формування визначених умінь критичного мислення курсантів через залучення їх до активної розумової діяльності щодо виявлення й усвідомлення основних компонентів навчального процесу. У контексті формування критичного мислення курсантів особливо результативними виявилися лекції із заздалегідь запланованими помилками, бінарні лекції, навчальні дискусії, науково-практичні конференції, олімпіади, сократівські бесіди, “інтелектуальні розминки” тощо. Організація навчальної роботи у малих групах, використання “мозкового штурму”, “кейсового” методу аналізу проблемних ситуацій, проведення занять в ігровому форматі сприяли перетворенню курсанта з пасивного реципієнта інформації в критичного співдослідника, творця своїх знань. Використання завдань рефлексивного характеру, спонукання курсантів щодо рефлексії навчальної діяльності забезпечували переведення їх в позицію суб'єктів навчання й інтелектуального розвитку.

Ураховуючи тісний взаємозв'язок між процесами мислення й мовлення особистості, курсантів стимулювали до вербальної рефлексії шляхом ініціювання відкритого висловлення своїх думок, аргументованих критичних зауважень стосовно позицій партнерів. Установлено також, що на формування в курсантів невербальної рефлексії позитивно впливало використання різноманітних наочних способів подачі навчального матеріалу, зокрема у вигляді опорних конспектів, рисунків, схем (наприклад, “Мислення під прямим кутом”), графіків, таблиць, кластерів (блоків ідей) тощо.

Для спонукання курсантів до самодіагностики стану сформованості критичного мислення використовувалися матеріали з розроблених нами навчально-методичних посібників і рекомендацій, що містили питання для самоконтролю й самооцінювання і передбачали на всіх видах занять взаємоконтроль та взаємне опитування, взаємоперевірку курсантів. Формування стійкої адекватно-критичної позиції реалізувалося через засвоєння курсантами стандартів і норм для самооцінки ефективності навчальної діяльності, поведінки тощо. Курсантам було запропоновано низку правил конструктивної критики й самокритики, дотримання яких сприяло формуванню в них критичного мислення як регулятивно-морального фактора їхньої особистісної самосвідомості.

Аналіз ефективності впровадження визначених педагогічних умов формування критичного мислення курсантів здійснювався за такими критеріями: гностичним (повнота, глибина, усвідомленість знань про сутність критичного мислення та його місце в системі професійної підготовки майбутніх військових фахівців); навчально-процесуальним (ступінь сформованості інформаційно-прогностичних, рефлексивно-оцінних, контрольно-аналітичних умінь); особистісно-позиційним (здатність до адекватної самооцінки, комунікативна рефлексія).

У виборі кількісних показників стану сформованості критичного мислення курсантів ми спирались на підходи науковців В. Безпалька, В. Паламарчук, П. Стефаненка, Т. Хачумян та інших щодо діагностики засвоєння особистістю способів певної діяльності, зокрема критичного мислення. З метою об'єктивного контролю та найбільш повного врахування індивідуально-психологічних особливостей курсантів уведено індекс сформованості критичного мислення К_кр, який розраховувався за формулою середнього зваженого з визначених коефіцієнтів засвоєння знань про сутність критичного мислення та його вмінь К_гн, К_нп, К_оп (за гностичним, навчально-процесуальним та особистісно-позиційним критеріями відповідно):

К_кр= 1/3 (К_гн + К_нп + К_оп).

За величиною К_кр було виділено три рівні сформованості критичного мислення курсантів, які були ідентифіковані як конструктивна критичність (високий), констатувальна критичність (середній), епізодичне виявлення критичності (низький).

Курсанти, які виявили конструктивну критичність мислення (0,85 К_кр 1), продемонстрували міцні, повні, глибокі знання про сутність критичного мислення. Вони відчували потребу щодо формування критичного мислення як необхідної передумови успішної навчальної та майбутньої професійної діяльності. Курсанти виявляли спроможність до аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації всіх вихідних даних задачі, були здатні зробити аргументований вибір способу вирішення задачі та здійснювали спостереження за його ходом; прогнозували результат вирішення; самостійно виправляли й пояснювали походження помилок; були спроможні до формулювання самостійних оцінних суджень стосовно власної та партнерської діяльності. Курсанти конструктивно ставилися до критичних зауважень, мали адекватну самооцінку.

Констатувальна критичність мислення (0,7 К_кр < 0,85) виявилася в тому, що курсанти демонстрували обізнаність щодо сутності критичного мислення, у більшості випадків усвідомлювали його значущість у навчальній і майбутній професійній діяльності та соціальному житті. Були спроможні до аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації більшої частини вихідних даних, але завдання виконували переважно за шаблоном. Курсанти виявляли здатність до порівняння навчальних результатів і поведінки із запропонованими ззовні нормативами. У більшості випадків були здатні знайти та виправити помилки. В основному адекватно реагували на критичні зауваження, об'єктивно оцінювали власну діяльність і поведінку .

Курсанти, які виявляли критичність мислення епізодично (К_кр < 0,7), мали фрагментарні знання й поверхові уявлення про сутність критичного мислення; вважали, що військовослужбовцям не обов'язкове і навіть шкідливе виявлення критичного мислення. Такі курсанти показали здатність до аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації лише незначної кількості даних задачі, процес розв'язання завдань часто представляв собою низку необґрунтованих спроб. Курсанти зазвичай проявляли негативну реакцію на критичні зауваження викладачів, курсових офіцерів, сержантів, товаришів; характеризувалися завищеною або заниженою самооцінкою.

Здобуті результати експерименту на констатувальному й контрольному етапах представлені на рис. 2, 3.

Рис. 2. Дані про рівні сформованості критичного мислення курсантів на констатувальному етапі експерименту (у %)

Рис. 3. Дані про рівні сформованості критичного мислення курсантів на контрольному етапі експерименту (у %)

Аналіз даних експерименту показав, що кількість курсантів, критичне мислення яких знаходиться на конструктивному рівні, в експериментальних групах збільшилася на 18%, а в контрольних - лише на 4%. Навпаки, кількість курсантів, які виявляють критичне мислення епізодично, в експериментальних групах зменшилася на 34% у той час, як у контрольних - на 10%.

Отже, реалізація визначених педагогічних умов сприяла покращенню стану сформованості критичного мислення курсантів. Статистична обробка отриманих результатів за критерієм Пірсона з імовірністю 95% дозволила стверджувати, що гіпотеза дослідження про успішне формування критичного мислення курсантів у разі дотримання визначених педагогічних умов підтверджена.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення питань формування критичного мислення курсантів, що виявляється в обґрунтуванні й науково-методичній розробці шляхів упровадження педагогічних умов формування критичного мислення курсантів у навчальний процес вищих військових навчальних закладів.

2. На основі системного аналізу філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури, зокрема в галузі військової освіти, з'ясовано, що критичне мислення можна схарактеризувати як оцінну констатувально-коригувальну розумову діяльність особистості, спрямовану на забезпечення її професійної компетентності, здатності майбутнього фахівця до адекватних конструктивних змін у всіх сферах життєдіяльності, адекватної самооцінки, сталої критичної позиції в соціумі. Уточнено, що до основних груп умінь критичного мислення належать такі: інформаційно-прогностичні, рефлексивно-оцінні, контрольно-аналітичні.

3. Експериментально доведено ефективність упровадження в навчальний процес у ВВНЗ теоретично обґрунтованих педагогічних умов формування критичного мислення курсантів (урахування специфічних особливостей підготовки курсантів вищих військових навчальних закладів, створення інноваційно-рефлексивного середовища, поєднання діагностики та самодіагностики стану сформованості критичного мислення курсантів).

4. У дисертації показано, що зміст природничо-математичних дисциплін, які утворюють фундаментальний блок освітньо-професійної підготовки майбутніх військових спеціалістів, має значні гносеологічні можливості щодо формування критичного мислення. Особливо дієвими виявилися такі форми та методи організації навчальних занять з цих дисциплін, як-от: лекції із забезпеченням зворотного зв'язку, заняття з елементами самоконтролю, взаємоконтролю у форматі малих груп, з використанням дидактичних ігор, мозкового штурму тощо.

5. У ході дослідження визначено критерії та показники сформованості критичного мислення курсантів: гностичний (повнота, глибина, усвідомленість знань про сутність критичного мислення та його місце в системі освітньо-професійної підготовки майбутніх військових фахівців); навчально-процесуальний (ступінь сформованості інформаційно-прогностичних, рефлексивно-оцінних, контрольно-аналітичних умінь); особистісно-позиційний (здатність до адекватної самооцінки, комунікативна рефлексія).

6. Урахування специфічних особливостей підготовки до майбутньої фахової діяльності забезпечило професійне спрямування процесу формування критичного мислення курсантів ВВНЗ, а також усвідомлення курсантами значущості критичного мислення у професійному становленні. Створення інноваційно-рефлексивного середовища через внесення в навчальний процес об'єктивних і суб'єктивних змін стимулювало рефлексію курсантів як основу їхнього критичного мислення. Поєднання діагностики та самодіагностики стану сформованості критичного мислення курсантів вплинуло на позитивні зміни в особистісно-позиційному аспекті: на об'єктивність самооцінки та оцінювання оточення, характер реакції щодо критичних зауважень тощо.

Помічено суттєве зрушення стану сформованості критичного мислення курсантів в експериментальних групах порівняно з контрольними в бік покращення за всіма виділеними критеріями. Ефективність упроваджених у ході педагогічного експерименту педагогічних умов формування критичного мислення курсантів підтверджена засобами математичної статистики.

7. Розроблено методичні рекомендації з проблеми формування критичного мислення для курсантів вищих військових навчальних закладів. Визначено методи, форми та прийоми навчання курсантів з використанням зазначених рекомендацій.

Отже, проведене дослідження дозволило успішно розв'язати поставлені завдання. Але воно, безумовно, не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Перспективи подальших розвідок у цьому напрямі ми бачимо у формуванні критичного мислення курсантів у процесі самоосвіти та самовиховання.

ЛІТЕРАТУРА

Статті в наукових фахових виданнях

1. Марченко О.Г. Розвиток критичного мислення як передумова успішного формування ціннісних орієнтацій студентів вищих навчальних закладів // Вісник Львівського університету: Зб. наук. пр. - Львів: Львівський націо-нальний університет, 2006. - Вип. 21. - С. 303-308.

2. Марченко О.Г. Розвиток когнітивних здібностей курсантів вищих військових навчальних закладів щодо формування критичного мислення // Вісник Харківської державної академії культури: Зб. наук. пр. - Х.: Харківська державна академія культури, 2006. - Вип. 17. - С. 245-249.

3. Марченко О.Г. Специфічні особливості формування критичного мислення у курсантів вищих військових навчальних закладів // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. - Х.: Українська інженерно-педагогічна академія, 2005. - № 11. - С. 208-212.

4. Марченко О.Г. Розвиток рефлексії як властивості критичного мислення у студентів вищих навчальних закладів // Теорія та методика навчання та виховання: Зб. наук. пр. - Х.: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2005. - Вип. 15. - С. 172-178.

5. Марченко О.Г. Педагогічні умови формування критичного мислення у студентів вищих навчальних закладів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. - Х.: Харківська державна академія дизайну і мистецтв (Харківський художньо-промисловий інститут), 2005. - № 14. - С. 39-43.

6. Марченко О.Г. Особливості формування критичного мислення студентів вищих навчальних закладів під час викладання природничо-математичних дисциплін // Підвищення ефективності та якості підготовки фахівців педаго- гічної спрямованості: Зб. наук. пр. - Х.: Стиль-Іздат, 2005. - С. 97-102. (“Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка”)

7. Марченко О.Г., Жовтоніжко І.М. Роль оцінно-ціннісних знань у формуванні критичного мислення студентів вищих навчальних закладів // Педагогічні шляхи реалізації загальноєвропейських цінностей у системі освіти України: Зб. наук. пр. - Х.: Стиль-Іздат, 2005. - С. 95-99. (“Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка”) (0,12 авт. арк.)

8. Марченко О.Г. До проблеми формування критичного мислення у курсантів вищих військових навчальних закладів // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. - Київ -Запоріжжя: Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2004. - Вип. 33. - С. 399-401.

Статті в інших виданнях

9. Марченко О.Г. Критичне мислення як коригуючий фактор виховання молоді в умовах свободи вибору // Науковий вісник. Серія “Філософія” / Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Х.: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2006. - Вип. 20. - С. 71-75.

10. Марченко О.Г. Методологія викладання фундаментальних дисциплін у вищому навчальному закладі в контексті формування у студентів критичного мислення // Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі: Зб. наук. пр. - Кривій Ріг: Видавничий відділ Національної металургійної академії України, 2006. - С. 41-48.

Матеріали конференцій

11. Марченко О.Г. К вопросу формирования критического мышления будущих летчиков // Проблеми підготовки фахівців: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Дні науки `2005”. - Дніпропетровськ, 2005. - Т. 25. - С. 61-63.

12. Марченко О.Г. Актуальність проблеми формування критичного мислення у майбутніх військових // Проблеми підготовки фахівців: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Дні науки `2005”.- Дніпропетровськ, 2005. - Т. 33. - С. 52-53.

13. Марченко О.Г. До питання розвитку рефлексії як характерної риси критичного мислення // Проблеми підготовки фахівців: Матеріали Між-народної науково-практичної конференції “Дні науки `2005”.- Дніпропетровськ, 2005. - Т. 33. - С. 53-54.

14. Марченко О.Г. К вопросу формирования критического мышления у курсантов военных вузов // Психология: Материалы научно-практической конференции “Перспективные разработки науки и техники”. - Белгород; Днепропетровск, 2004. - Т.14. - С. 22-24.

15. Марченко О.Г. Педагогические условия формирования критического мышления у преподавателей и студентов высших учебных заведений // Профессионально-педагогическая культура: концептуальные основания и технологический контекст: Материалы Всероссийского научного семинара. - Белгород, 2004. - С. 217-218.

Навчально-методичні праці

16. Марченко О.Г. Формування критичного мислення курсантів вищих військових навчальних закладів при вивченні природничо-математичних дисциплін: Методичні рекомендації. - Х.: Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, 2006. - 44 с.

17. Мунтян В.К., Марченко О.Г. Методичні вказівки для самостійних занять з дисципліни “Вища математика”: Навчальний посібник. - Х.: Харківський інститут Військово-Повітряних Сил імені І.М. Кожедуба, 2004. - 121 с. (4,95 авт. арк.)

18. Мунтян В.К., Марченко О.Г. Похідна: Навчальний посібник. - Х.: Харківський інститут Військово-Повітряних Сил імені І.М. Кожедуба, 2004. - 24 с. (0,74 авт. арк.)

19. Мунтян В.К., Марченко О.Г. Функції кількох змінних: Навчальний посібник. - Х.: Харківський інститут Військово-Повітряних Сил імені І.М. Кожедуба, 2004. - 21 с. (0,62 авт. арк.)

Размещено на Allbest.ru