Естетичне виховання курсантів Національної академії прикордонних військ України засобами зарубіжної літератури

Автором визначено сутність і зміст основних понять дослідження: естетичне виховання курсантів, естетичне ставлення до дійсності, естетичне сприймання (естетична оцінка та творчість), гуманізація, потреба. Теоретичний аналіз сутності естетичного виховання дозволяє стверджувати, що воно базується на формуванні естетичного ставлення особистості до навколишньої реальності, що в свою чергу ґрунтуються на розвитку її потреб, насамперед потреби в досконалості всього, що потребує людина для життя. З розвитком суспільства потреба в досконалості стає власне естетичною потребою і визначає для людини естетичну цінність предметів навколишнього світу. Визначення досконалості як вищого рівня розвитку, організації, впорядкованості предмету, при якому перебувають у гармонії внутрішні і зовнішні елементи, зміст і форма, суть і її прояви, дозволило автору визначити метою естетичного виховання розвиток ставлення курсантів НАПВУ до світу, в основі якого лежить потреба в досконалості. Така потреба стимулює людську активність на досягнення досконалого, прекрасного як у світі матеріальних предметів, так і в людських стосунках, в процесі праці, пізнання тощо та визначає ставлення до світу.

Проведені дослідження свідчать, що система естетичного виховання курсантів НАПВУ містить такі елементи: розвиток естетичних почуттів та емоцій, вдосконалення естетичного сприйняття дійсності, розвиток творчої уяви та творчих художніх здібностей, формування у курсантів естетичних смаків та ідеалів, естетичних знань.

Завдання дослідження обумовили необхідність вивчення питання про функції естетичного виховання у професійній підготовці курсантів НАПВУ. Вимоги освіти в навчальних військових закладах спрямовані на всебічний творчий розвиток людини. Естетичний розвиток курсанта НАПВУ має значення в усіх сферах діяльності майбутнього офіцера, але особливе місце він має у військовій справі. Є різні засоби виховання військовослужбовців красою. Це краса їх діяльності, готовність до подвигу в ім'я Вітчизни, краса дисципліни, строю, символіки, традицій, ритуалів, краса техніки, одягу і т.п. Все це постійно впливає на військовослужбовця, формуючи любов до своєї справи, до Вітчизни. Але краса може не впливати на людину сама по собі, вона не самоочевидна. Треба навчити курсантів бачити її, відчувати від неї насолоду.

В дисертації доведено, що естетичні здібності не є вузькими, спеціальними. Вони є загальними, генералізованими і належать до таких якостей особистості, які виявляються в різних ситуаціях життя і пов'язані зі загальним розвитком особистості. Прагнення до досконалості в діяльності офіцера стає міцним внутрішнім мотивом до фізичного, морально-політичного, інтелектуального розвитку курсантів НАПВУ.

Аналіз літератури та реального навчально-виховного процесу дозволив автору зазначити, що мистецтво займає в естетичному вихованні курсантів НАПВУ особливе місце. Неоцінений вплив на курсантів НАПВУ має художня література як вітчизняна, так і зарубіжна.

Звичайно, викладання цього предмету є дуже важливим в професійному становленні майбутнього прикордонника. Воно сприяє вивченню іноземних мов, розширенню ерудиції, кругозору, знань про інші країни, їх історію, культуру, в тому числі художню, про побут, звичаї, особливості психологій інших народів, з представниками яких, можливо, прийдеться спілкуватися прикордоннику, сприяти національному та інтернаціональному вихованню, формуванню уміння, шануючи й відстоюючи свої національні духовні цінності, розуміти й поважати чужі, бачити багато іншого в моральних і політичних відношеннях, щоб адекватно орієнтуватися в сучасному світі. Значні можливості вивчення літератури інших країн на різних етапах їх розвитку надає і для естетичного виховання курсантів НАПВУ.

Література кожного народу має дещо специфічне у змісті, відображаючи особливі події в історії країни, природу, побут, культуру поведінки і т. п., своєрідність світосприйняття, спосіб життя, що відбивається і в особливостях мовних засобів образотворення, розвитку певних жанрів літератури тощо. Таке розширення об'єктів для естетичного сприймання і оцінювання безумовно розвиває відповідні здібності курсантів НАПВУ, бо вимагає, наприклад, нерідко вийти за рамки своїх звичних естетичних орієнтацій і зрозуміти, що відображене красиве чи потворне, комічне чи трагічне явище (скажімо одяг, освідчення в коханні, сімейна драма) несе в собі національно, регіонально і т.п. визначені елементи досконалості чи недовершеності. Адже співставлення цих характерних особливостей інших культур зі своїм досвідом, смаками, ідеалами обов'язково переходить у діалог культур, в порівняння з творами вітчизняних авторів, з творами аналогічної тематики в літературі інших народів, що дає можливість побачити і загальнолюдські елементи в естетичних цінностях. Осмислення загальнолюдського і збагачення чи корекція ним своїх особистих смаків, естетичних ставлень, оцінок, переконань - важлива складова завдань естетичного виховання курсантів НАПВУ.

Вивчення курсантами НАПВУ творів авторів різних країн уможливлює розвиток їх естетично-оцінних здібностей через розуміння загальних закономірностей розвитку мистецтва, залежності літературного процесу, художніх напрямків і течій від соціокультурних умов розвитку суспільства (економічних, політичних, освітніх, філософських, релігійних тощо).

В дисертації доведено, що повноцінний вплив на всебічний розвиток курсантів НАПВУ, на вирішення будь-яких виховних завдань (розумових, моральних тощо) мистецтво виявляє лише при підході до твору як до естетичного явища. Отже, при викладанні літератури головним завданням повинні бути не сума знань, запам'ятовування тощо, не пошук у творі відображення певних суспільно важливих ідей, а формування психологічного механізму естетичного споживання твору. В дослідженні визначені такі його моменти:

- сприймання словесних конструкцій (форми), осмислення їх, що повинно привести до створення в уяві курсантів образів, зміст яких в своєму зв'язку відтворює ідейно-тематичний задум автора;

- асоціювання, порівняння сприйнятого матеріалу (і змісту і форми) з подібним чи відмінним у свідомості курсанта, з його ціннісними уявленнями - нормативами естетичного смаку, ідеалами, що й породжує певне емоційне враження, переживання і словесні вираження оцінки;

- оцінне ставлення до твору, яке осмислюючись переходить у мотивацію курсанта НАПВУ до поповнення свого духовного багажу, вдосконалення переконань, ціннісних орієнтацій, тобто утверджує чи примушує переробляти їх, роблячи його союзником чи противником авторського розуміння дійсності, висловлених ним ідей, заряджає прагненням слідувати чи не слідувати їм у своєму житті.

Визначене дало підстави стверджувати, що організовуючи процес спілкування курсантів НАПВУ з літературними творами, треба враховувати їх попередній досвід вивчення мистецтва (у школі, в академії), постійно діагностувати рівень розвитку їх естетичних здібностей, щоб відповідною роботою сприяти розвитку механізмів естетичного освоєння ними матеріалу. З багатьох з названих питань відсутня література стосовно підготовки курсантів НАПВУ, що викликало великі труднощі.

В результаті теоретичних досліджень було розроблено модель формування естетичних здібностей курсантів НАПВУ, яка забезпечує формування естетичного ставлення до світу і включає вплив на комплекс здібностей курсантів НАПВУ (сприймання, оцінки, творчої діяльності). Модель формування естетичних здібностей курсантів НАПВУ зображена на рис.1.

Рис.1 - Модель формування естетичних здібностей курсантів НАПВУ

У другому розділі - "Експериментальна перевірка педагогічних умов естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури" визначені критерії і показники рівнів естетичної вихованості курсантів НАПВУ та вивчено реальний стан їх естетичної вихованості. Дані відповідного аналізу свідчать, що стан естетичної вихованості курсантів не є достатнім. З метою виявлення причин недостатньої підготовки курсантів НАПВУ в напрямі естетичного виховання автором було проаналізовано навчальні плани та програми з курсу історії зарубіжної літератури та виявлені їхні недоліки.

Проведені дослідження дозволили автору виявити шляхи вдосконалення естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури через організацію літературно-творчої діяльності. Ця діяльність може бути представлена у таких видах: сприймання літературного твору; оцінювання літературного твору, засвоєння теоретико-літературних знань; літературна творчість курсантів. Через спеціальну систему вправ літературно-творчого характеру у навчально-виховному процесі може бути вирішена проблема організації творчої діяльності курсантів НАПВУ.

Як спеціальні уміння, що відповідають вирішенню завдань естетичного виховання засобами зарубіжної літератури, автор розглядає уміння сприймати художній твір, осмислювати та визначати авторське ставлення до персонажів, до позиції письменника стосовно героїв і вважає, що вони повинні бути предметом спеціальної роботи на заняттях.

Значну увагу в процесі дослідження було приділено обґрунтуванню педагогічних умов естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури. Серед них в дисертації визначені:

- урізноманітнення форм і методів естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури;

- спеціальна підготовка викладацького складу до вирішення завдань естетичного виховання курсантів НАПВУ;

- забезпечення навчально-методичною та матеріальною базою процесу естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури.

Головною умовою естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури, від якої значною мірою залежить естетична вихованість курсантів НАПВУ, є урізноманітнення форм і методів роботи естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури. В дисертації запропоновані та розроблені різноманітні форми та методи роботи з курсантами НАПВУ з курсу історії зарубіжної літератури, спрямовані на естетичний розвиток курсантів НАПВУ, на формування їх естетичних здібностей, естетичного сприймання, оцінки і творчості. Визначаються та порівнюються урізноманітнені форми і методи, які сприяють вирішенню завдань естетичного виховання. Зокрема зазначено, що лекція та її різновиди сприяє розвитку естетичних здібностей сприймання, оцінки та творчості. Різні типи семінарських занять в більшій мірі сприяють розвитку естетичних здібностей оцінки та творчості. Диспут надає великі можливості для розвитку умінь порівнювати та надавати естетичну оцінку. Конференція та її різновиди формують у курсантів здатність до естетичного сприймання та оцінки. Літературна вікторина розвиває загальну художню ерудицію курсантів НАПВУ, сприймання, оцінку та творчість.

Важливою педагогічною умовою естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури є спеціальна підготовка викладацького складу до естетичного виховання курсантів НАПВУ. Естетичне виховання стимулює курсантів НАПВУ до розкриття своїх здібностей, розвитку спеціальних умінь і навичок, набуття знань для того, щоб творити прекрасне в обраній професійній діяльності. Проте, не всі викладачі академії розуміють важливість використання естетично-психологічних факторів у досягненні потрібного результату навчально-виховної діяльності, що обумовлено і особливостями військової справи, де попри всі сучасні тенденції демократизації повинні залишатися так звана військова дисципліна, наказ. Не всі викладачі уміють привернути увагу курсантів НАПВУ до естетичної цінності змісту навчання, його організації у військовому навчальному закладі. Тому естетично-виховні можливості багатьох подій життя академії не завжди реалізуються, часто вони у кращому випадку, служать стихійному естетичному самовихованню майбутніх офіцерів. Саме тому в дисертації зроблено висновок щодо необхідності спеціальної підготовки викладачів до вирішення завдань естетичного виховання. Найбільший потенціал естетично-виховних можливостей звичайно мають спеціальні курси естетики, етики, світової культури, зарубіжної та сучасної української літератури та відповідна позанавчальна виховна робота.

Нарешті важливою умовою естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури є забезпечення цього процесу необхідною навчально-методичною та відповідною матеріальною базою. Дбаючи про повноправний, всебічний і професійний розвиток курсантів НАПВУ в гуманістичному напрямку, треба максимально використати для цього силу естетичних факторів всього їх оточення, життя і діяльності.

В педагогічному плані всі естетичні явища з різних сфер дійсності, застосовані для виявлення, тренування, розвитку естетичних здібностей курсантів НАПВУ, виступають засобами естетичного виховання. До системи засобів естетичного виховання курсантів НАПВУ входять матеріальне забезпечення (зміст матеріалу навчальних дисциплін та ін.), естетичні фактори стройової і бойової підготовки, поведінки, повсякденного спілкування, побут (оформлення навчальних і житлових приміщень, дозвілля, традиції, що склалися в НАПВУ, тощо), рідна природа.

У другому розділі дисертації представлені результати експериментальних досліджень. Завдання дослідження передбачали проведення констатуючого і формуючого експерименту у різних групах, розробку відповідної методики експерименту та проведення аналізу його результатів.

У констатуючому експерименті ставились два основні завдання:

1) виявити рівень розвитку естетичних здібностей курсантів НАПВУ;

2) з'ясувати загальне ставлення курсантів НАПВУ до вивчення курсу зарубіжної літератури.

Експериментальне дослідження здійснювалось різними методами. Застосовувались: бесіди, тестування, аналіз продуктів діяльності курсантів НАПВУ за творчими завданнями.

Спираючись на модель формування естетичних здібностей курсантів НАПВУ, шляхом тестування було виявлено рівень розвитку здібностей естетичного сприймання: уміння виявляти тематичний задум; уміння виявляти художню ідею; уміння розрізняти художні засоби в єдності зі змістом.

Для встановлення рівня здібностей курсантів оцінювати художні твори зарубіжної літератури, аналізувались: уміння виражати самостійну оцінку в оцінних судженнях; рівень і характер мотивації курсантом своєї естетичної оцінки (що подобається і чому).

Для виявлення здібностей творчого ставлення курсантів НАПВУ до твору, визначався: рівень прагнення реалізувати у своїй діяльності естетичні враження від художніх творів; здатність розробляти творчі задуми (задані викладачем і особисті), реалізувати їх.

Експериментальні дослідження сприймання і оцінювання курсантами НАПВУ програмового матеріалу, проведені нами на першому курсі з курсантами, які навчаються за напрямом підготовки "Філологія", за допомогою різних тестових завдань, показали, що сприймання курсантами твору часто не є естетичним. Наприклад, нерідко воно зводиться до тільки до слідкування за сюжетною лінією змісту. При цьому нечітко або й зовсім не усвідомлюється різниця між темою та ідеєю. Художні засоби здебільшого не усвідомлюються, хоч іноді й є формальні знання про їх існування. Тому оцінювальне ставлення курсантів до творів (подобається, чи не подобається) мотивується лише основним характером, важливістю змісту, аналіз твору не доводиться до з'ясування цінності художніх засобів, майстерності форми, рівня досконалості твору в цілому.

Зрозуміло, що при такому рівні духовного споживання курсантами НАПВУ творів, потенційні можливості зарубіжної літературі для їх професійної підготовки, реалізуються далеко не повністю. Вихід з цього стану ми бачимо в поліпшенні навчання, насамперед його активізації.

У ході формуючого експерименту активізація навчання здійснювалася через використання різноманітних форм і методів роботи, в основу яких була покладена авторська модель формування естетичних здібностей курсантів НАПВУ, яка забезпечує формування естетичного ставлення до світу і включає вплив на комплекс здібностей курсантів НАПВУ (сприймання, оцінки, творчої діяльності).

Проведені дослідження свідчать, що удосконалення навчальної програми із зарубіжної літератури стосується не стільки добору творів для вивчення (хоча і тут, на наш погляд, є недоліки: не включені, наприклад, твори з російської літератури), скільки методики викладання, пошуків таких видів і форм роботи, що спеціально націлені на розвиток естетичних здібностей курсантів НАПВУ, на створення таких умов у педагогічному навчанні, щоб ці здібності були задіяні максимально.

Залучення курсантів НАПВУ до естетичної діяльності, засвоєння окремих її компонентів здійснює якісне перетворення у психічному складі особистості курсанта - формується естетичне ставлення - більш-менш стійкий комплекс властивостей особистості курсанта НАПВУ, що склався, та яким забезпечується його естетична взаємодія зі світом.

Естетичні здібності курсантів НАПВУ внаслідок їх узагальненості можуть проявлятися на різному матеріалі й є підстави говорити про їх полі функціональність. Ними забезпечується емоційне ставлення до світу, до різних його сторін, вони сприяють вдосконаленню в різноманітних видах діяльності. Це дає підстави стверджувати, що естетичне виховання має пряме відношення до професійної діяльності прикордонників. У процесі естетичного виховання розвивається чуттєвість, спостережливість, почуття міри, гармонії, здібність усвідомлювати чуттєві дані, аналізувати своє сприйняття і почуття, відображення і мислення, здібність до оцінки, смак, творча уява. Всі ці якості входять в професіограму прикордонника. В цьому можна побачити зв'язок зарубіжної літератури з професійною підготовкою прикордонника. Цей зв'язок може стати проблемою подальших досліджень.

Результати експерименту підтвердили гіпотезу про необхідність при вивченні зарубіжної літератури цілеспрямовано впливати на розвиток здатності до естетичного сприймання та естетичного ставлення до світу, використовуючи для цього різні форми і методи навчально-виховної роботи. Було апробовано урізноманітненні форми та методи, які сприяють естетичній вихованості курсантів Національної академії Прикордонних військ України засобами зарубіжної літератури (різні типи лекційних занять, семінарські заняття та їх різновиди, диспути, літературні вікторини, конференції). Курсанти груп, де проводився формуючий експеримент, показали більш високий рівень здібностей (оцінки, сприймання, творчої діяльності), необхідних в естетичному освоєнні художніх творів, ніж контрольні.

В процесі дослідно-експериментальної роботи визначались рівні естетичної вихованості курсантів НАПВУ: високий, середній, низький.

Було констатовано такі характеристики рівнів:

- високий рівень естетичної вихованості (курсанти вміють виявляти тематичний та ідейний задум, повністю розуміють зміст твору; наявні і усвідомлюються естетичні критерії цінності твору як авторської моделі життя; є бажання творити, вміють усвідомити мету, розвинена уява);

- середній рівень естетичної вихованості (курсант має часткове фактографічне розуміння змісту, не вміє усвідомлювати ідейний естетичний задум, мету автора; оцінювальні судження мотивуються в основному цінністю окремих образів, важливістю теми чи ідеї окремих художніх засобів; недостатньо розвинена творча уява);

- низький рівень естетичної вихованості (у курсанта розрізнене сприйняття, він не усвідомлює загального змісту, не усвідомлює теми, ідеї твору; в судженнях відсутня естетична мотивація, критерії оцінного ставлення).

Як зазначено вище критеріями естетичної вихованості курсантів НАПВУ виступали:

уміння естетично сприймати художній твір;

уміння естетично оцінювати явища мистецтва, мотивувати та аргументувати свої судження;

активна творча діяльність у процесі роботи над словом та в життєвих ситуаціях.

На основі цих трьох параметрів (сприймання, оцінки, творчості) ми ввели узагальнений параметр естетичної вихованості, який обчислюється за формулою:

,

Користуючись названою формулою нами було обчислено рівні естетичної вихованості курсантів НАПВУ на початку і в кінці формуючого експерименту (рис.2).

Рис.2. Рівні естетичної вихованості курсантів НАПВУ на початку і в кінці експерименту.

ЕГ - експериментальна група курсантів НАПВУ, з якими проводився формуючий експеримент;

КГ 1 - контрольна група курсантів НАПВУ відділення інженерів-механіків та юристів, в програму навчання яких курс зарубіжної літератури не входить, але читаються, як і в ЕГ, курси етики, естетики та історії світової культури;

КГ 2 - контрольна група курсантів, які навчаються за напрямом підготовки "Філологія", що прослухали на першому курсі частину курсу зарубіжної літератури за попередньою методикою.

Розподіл курсантів НАПВУ експериментальної та контрольних груп за рівнями естетичної вихованості свідчить про ефективність досліджених підходів і результативність запропонованої методики, завдяки яким рівні естетичного виховання курсантів зросли.

Результати експерименту продемонстрували, що коефіцієнт рівнів естетичної вихованості курсантів НАПВУ у КГ 1 збільшився на 4%, у КГ 2 - на 9%, у ЕГ - на 14%. (Підсумки зображені на рис.3.)

Рис. 3. Коефіцієнт рівнів естетичної вихованості курсантів НАПВУ на початку і в кінці експерименту

Отже, результати експерименту показали, що для розвитку естетичного сприймання курсантів потрібна спеціальна теоретична та практична робота по аналізу структури твору, його зображально-виражальних засобів та їх ролі в реалізації автором свого тематичного та ідейного задуму. Робота з курсу історії зарубіжної літератури, проведена нами з курсантами, що навчаються за напрямом підготовки "Філологія", була організована більш ефективно. Розвитку естетично-оцінювальних здібностей курсантів НАПВУ тут служила робота щодо складання відгуків і рецензій на твори, яка сприяла усвідомленню ними загальних естетичних критеріїв. Така робота була підкріплена і продовжена завданнями, що стимулювали можливості, активно-творчі прагнення курсантів НАПВУ (наприклад, виразне читання, закінчення "недочитаних" творів, складання сценаріїв та ін.).

Отримані результати експериментального дослідження дозволили зробити висновок про результативність розроблених педагогічних умов естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури.

У висновках викладено результати теоретичної та методичної розробки проблеми естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури.

Висновки

Здійснене дослідження підтвердило висунуту гіпотезу і дозволило зробити висновки:

1. Аналіз значної кількості праць у відповідності до завдань дослідження свідчить про недостатність розробки даної наукової проблеми у сучасній психологічній, науково-педагогічній та спеціальній літературі. Це викликало необхідність визначення та уточнення сутності основних понять дослідження: естетичне ставлення до дійсності, естетичне сприймання (естетична оцінка і творчість), гуманізація, потреба та розкриття особливостей естетичного виховання курсантів НАПВУ.

Виходячи із сучасного психолого-педагогічного розуміння структури особистості, основною метою естетичного виховання може визнаватись формування естетичного ставлення курсантів НАПВУ до навколишньої дійсності в основі якого лежить потреба в досконалості. Таке розуміння сутності естетичного виховання дає можливість вирішити проблеми його ефективної організації та методичного забезпечення.

2. Здійснене дослідження підтвердило значний вплив курсу зарубіжної літератури на естетичне виховання курсантів Національної академії Прикордонних військ України у порівнянні з іншими предметами, що дають естетичні знання.

3. Як науково обґрунтовані критерії рівнів естетичної вихованості курсантів НАПВУ можуть бути застосовані вміння здійснювати естетичний аналіз художнього твору; художньо сприймати і уявляти оточуючу дійсність, мистецький твір, а також давати оцінку художньому твору, активно творчо діяти у процесі роботи над словом та в життєвих ситуаціях.

4. Педагогічними умовами, які обґрунтовано та експериментально перевірено, що впливають на ефективність естетичного виховання курсантів НАПВУ під час вивчення курсу зарубіжної літератури, є:

- урізноманітнення форм і методів естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури;

- спеціальна підготовка викладацького складу до вирішення завдань естетичного виховання курсантів НАПВУ;

- забезпечення навчально-методичною та матеріальною базою процесу естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури.

5. Ефективними формами та методами, що сприяють естетичному вихованню курсантів Національної академії Прикордонних військ України є лекція, лекція з елементами бесіди, семінар, семінар-роздум, диспут, літературна вікторина, конференція. Теоретично обґрунтована та розроблена відповідно до завдань дослідження система форм і методів естетичного виховання курсантів Національної академії Прикордонних військ України засобами зарубіжної літератури була експериментальна перевірена на педагогічну ефективність та підтверджено доцільність її використання (доведено значне підвищення рівня естетичної вихованості курсантів НАПВУ).

6. Результати проведеного дослідження дозволили запропонувати наступні рекомендації:

в навчально-виховному процесі кафедр спеціальних дисциплін та кафедри німецької та другої іноземної мови Національної академії Прикордонних військ України більш повно та чітко викласти питання, пов'язані з професійним самовдосконаленням командирів, підвищення їх естетичної та методичної майстерності;

під час планування та організації навчально-виховного процесу Національної академії Прикордонних військ України рекомендується: ввести курс історії зарубіжної літератури не лише курсантам за напрямом підготовки "Філологія", а також на всіх інших напрямах, які існують в НАПВУ; збільшити кількість годин на вивчення курсу зарубіжної літератури;

рівень естетичної вихованості курсантів НАПВУ бажано відображати у службових характеристиках, а також при атестації випускників та офіцерів;

більшу увагу естетичному вихованню курсантів НАПВУ приділяти під час самопідготовки. Надати можливість для організації поза навчальної роботи із застосуванням форм і методів, які сприятимуть естетичній вихованості курсантів НАПВУ.

7. Виходячи з актуальності питання естетичного виховання курсантів НАПВУ засобами зарубіжної літератури, доцільно продовжити дослідження за наступними напрямками:

розвиток та вдосконалення естетичної культури курсантів НАПВУ;

естетичне виховання курсантів Національної академії Прикордонних військ України під вивчення спеціальних дисциплін (військової підготовки, стрільби та ін.).