Формування культури професійного спілкування у майбутніх офіцерів МВС України в процесі навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування культури професійного спілкування у майбутніх офіцерів МВС України в процесі навчання

РАДОМСЬКИЙ ІГОР ПЕТРОВИЧ

УДК :378.461

Спеціальність 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Вінниця - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі тактики внутрішніх військ та спеціальної підготовки Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ, м Київ.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

КЛАЧКО Володимир Миколайович,

Академія управління МВС,

начальник кафедри роботи з персоналом, юридичної психології, педагогіки та політології, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент

КОЗЯР Михайло Миколайович,

Львівський державний університет безпеки життєдіяльності,

ректор, м. Львів.

кандидат педагогічних наук, доцент

ДІДЕНКО Олександр Васильович,

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, доцент кафедри педагогіки і психології, м. Хмельницький.

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра педагогіки, м. Київ.

Захист відбудеться “15” травня 2007 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21001, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21001, м. Вінниця, вул. Острозького, 32.

Автореферат розісланий “11“ квітня 2007 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.М. Коломієць

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

культура професійний спілкування офіцер

Актуальність і ступінь дослідженості проблеми. Зміни, котрі відбуваються в політичному, соціально-економічному та культурному житті українського суспільства, висувають нові вимоги до професійної підготовки офіцерів МВС України. Різноманітність і складність ситуацій соціальної взаємодії, в яких беруть участь офіцери МВС України, вимагають високого рівня їхньої підготовленості до ефективного спілкування з підлеглими, колегами, а також з цивільними особами. В зв'язку з цим особливої актуальності набуває проблема формування культури професійного спілкування майбутніх офіцерів МВС України як важливої складової їхньої професійної компетентності.

Як свідчить досвід, курсанти мають досить незначні можливості для практичного вираження, корекції та вдосконалення своїх комунікативних, управлінських здібностей і вмінь у рамках навчального процесу. В процесі вивчення окремих навчальних предметів, коли курсантам доводиться епізодично виконувати функції керівника (тактична, спеціальна, стройова підготовка і т.п.), вони не завжди можуть більше дізнатися про особливості професійного спілкування. Не проводиться з курсантами і спеціальна робота, що передбачала б діагностику, розвиток і корекцію їхніх комунікативних умінь, удосконалення стильових особливостей спілкування. Зміст і терміни стажування також не забезпечують формування необхідних умов для вирішення цих завдань.

Деякі педагогічні та соціально-психологічні аспекти виховання майбутніх керівників досліджували В.В. Давидов, В.П. Каширін, Л.Є. Мерзляк, Л.О. Кандибович, В.Я. Яблонко, В.П. Петров, В.П. Натаров, А.Т. Іваницький, В.В. Богуславський, Ю.В. Шеремета, В.В. Зайцев та інші. Проблему стилю спілкування і керівництва досліджували О.Л. Журавльов, Т.Б. Беляєв, Л.І. Аргентов, І.Л. Руденко, В.М. Куніцина та інші. А.І. Китов, І.А. Ліпський, М.В. Чечеткін у своїх роботах розглядали окремі сторони стилю діяльності військового керівника. Однак дослідження зазначених вчених не мали своїм предметом формування культури професійного спілкування в процесі професійного становлення особистості.

Незважаючи на значну увагу науковців до проблем культури професійного спілкування, досі залишається недостатньо обґрунтованим поняття “культура професійного спілкування офіцера МВС”. Це поняття часто використовують в педагогічній літературі, але спеціальних робіт, присвячених дослідженню суті та умов становлення цього феномена, на сьогодні немає. Поняття “культура професійного спілкування офіцера МВС” не розкрито в педагогічному словнику і педагогічній енциклопедії. Окремі аспекти професійної культури лише частково висвітлено в роботах С.І. Архангельского, О.О. Деркача, І.А. Зязюна, Н.В. Кузьміної, В.Г. Максимова, В.О. Сластьоніна, Г.М. Сагач, В.О. Сухомлинського та інших.

Таким чином, для вирішення цієї проблеми необхідним є пошук, перегляд, розробка і впровадження найновіших педагогічних технологій, що базувалися б на принципах особистісного підходу, стимулювали процеси саморозвитку та самореалізації особистості.

Недостатня розробленість теоретичних і практичних аспектів формування культури професійного спілкування майбутніх офіцерів МВС України, а також об'єктивна необхідність підвищення якості їхньої професійної підготовки зумовили вибір теми дослідження: “Формування культури професійного спілкування у майбутніх офіцерів МВС України в процесі навчання”.

Зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведене відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри тактики внутрішніх військ та спеціальної підготовки Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ та на замовлення Головного управління внутрішніх військ МВС України щодо виконання наукового дослідження за темою “Формування професійно-моральної культури офіцерів внутрішніх військ МВС України”.

Тему дисертації затверджено рішенням вченої ради Київського юридичного інституту МВС України (протокол № 6 від 28.02.2005 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 3 від 21.03.2006 р.).

Об'єкт дослідження: професійна підготовка курсантів вищих навчальних закладів МВС України.

Предмет дослідження: педагогічні умови формування у майбутніх офіцерів МВС України культури професійного спілкування в процесі навчання.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування культури професійного спілкування у майбутніх офіцерів МВС України.

Гіпотеза дослідження. Успішно сформувати культуру професійного спілкування майбутніх офіцерів МВС України можна за таких педагогічних умов:

- визначення культури професійного спілкування як одного з пріоритетних напрямів підготовки майбутніх офіцерів МВС України;

- організація навчально-виховного процесу у ВНЗ МВС України на принципах саморозвитку та професійного самовдосконалення курсантів;

- розробка і впровадження комплексної технології формування культури професійного спілкування курсантів;

- забезпечення педагогічного моніторингу і корекції формування культури професійного спілкування у майбутніх офіцерів МВС України.

Відповідно до мети та гіпотези визначено такі завдання дослідження:

1. Уточнити сутність і виявити специфічні особливості культури професійного спілкування офіцерів МВС України.

2. З'ясувати зміст, структуру та рівні сформованості культури професійного спілкування у курсантів вищих навчальних закладів МВС України.

3. Обґрунтувати педагогічні умови формування у курсантів культури професійного спілкування.

4. Розробити комплексну технологію формування культури професійного спілкування у майбутніх офіцерів МВС України в процесі тренінгових занять.

Теоретико-методологічною основою дослідження є:

– філософські та соціологічні концепції культури, психологічні дослідження структури та функцій спілкування, розроблені Г.М. Андрєєвим, О.О. Бодальовим, Г.О. Ковальовим, О.О. Леонтьєвим, Б.Ф. Ломовим, Б.Д. Паригіним та іншими;

– положення про співвідношення і взаємозв'язок поведінкового та особистісного аспектів спілкування С.Л. Братченка, В.М. Мясищева, Л.А. Петровської, С.Л. Рубінштейна та інших;

– особистісно-діяльнісний підхід до вивчення особистості, обґрунтований у дослідженнях О.О. Леонтьєва, Л.С. Виготського, С.Л. Рубінштейна;

– концепція контекстного навчання А.О. Вербицького.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених у дослідженні завдань було використано комплекс взаємопов'язаних теоретичних і емпіричних методів дослідження:

- теоретичний аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури здійснювався з метою визначення змісту культури професійного спілкування офіцерів МВС України;

- спостереження за особливостями професійного спілкування курсантів для визначення рівнів сформованості культури професійного спілкування;

- методи опитування (бесіда, анкетування) для вивчення уявлень майбутніх курсантів про культуру професійного спілкування;

- тестові методики для діагностики сформованості структурних компонентів культури професійного спілкування майбутніх офіцерів МВС;

- педагогічний експеримент для перевірки педагогічних умов і технології формування у курсантів культури професійного спілкування;

- статистичні методи з метою визначення достовірності результатів експериментального дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби КНУВС. Загалом у дослідженні взяли участь 486 курсантів 1-4 курсів юридичного факультету та факультету внутрішніх військ.

Дослідження було проведено у три етапи протягом 2003 - 2006 рр.

На першому етапі (2003 - 2004 рр.) було визначено теоретико-методологічні передумови, вихідні принципи та методики дослідження, робочу гіпотезу та завдання, уточнено понятійний апарат, обґрунтовано структурну модель культури професійного спілкування офіцера МВС, складено програму констатуючого й формуючого етапів експериментального дослідження.

На другому етапі (2004 - 2005 рр.) було здійснено формуючий експеримент, спрямований на перевірку вірогідності сформульованої гіпотези, перевірено педагогічні умови і технологію формування культури професійного спілкування майбутніх офіцерів МВС України.

На третьому етапі (2005 - 2006 рр.) було проаналізовано та узагальнено матеріали дослідження, оброблено експериментальні дані; сформульовано загальні висновки, розроблено практичні рекомендації щодо формування культури професійного спілкування у курсантів вищих навчальних закладів МВС України.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що:

- вперше обґрунтовано педагогічні умови формування культури професійного спілкування у курсантів ВНЗ МВС України на основі поєднання процесів розвитку і саморозвитку;

- розроблено комплексну технологію формування культури професійного спілкування у курсантів ВНЗ МВС України;

- з'ясовано структуру, критерії, показники та рівні сформованості культури професійного спілкування у майбутніх офіцерів МВС;

- уточнено сутність і виявлено специфічні особливості культури професійного спілкування офіцерів МВС України;

- подальшого розвитку набули теоретичні положення щодо професійного самовдосконалення курсантів.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що розроблено науково-методичне забезпечення формування культури професійного спілкування майбутніх офіцерів МВС України. Матеріали дослідження можуть бути основою для розробки тренінгів і практикумів з удосконалення професійного спілкування курсантів. Запропоновані у дослідженні діагностичні методики можна використовувати у вищих навчальних закладах МВС України з метою педагогічного моніторингу професійної підготовки майбутніх офіцерів МВС України.

Результати дослідження впроваджено під час проведення спецкурсу ”Основи культури професійного спілкування офіцера МВС”, а також на практичних і семінарських заняттях із предмету “Вступ на посаду” у Навчально-науковому інституті підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби КНУВС (акт впровадження від 23 травня 2006 р.), Академії внутрішніх військ МВС України, м. Харків (акт впровадження від 6 червня 2006 р.), Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький (акт впровадження від 30 травня 2006 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечено теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, застосуванням методів, що відповідають меті та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; кількісним та якісним аналізом емпіричних результатів; застосуванням сучасного апарату математичної статистики, широким і всебічним обговоренням результатів дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження було обговорено і схвалено на засіданнях кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (2005, 2006 рр.), на засіданнях кафедри тактики внутрішніх військ та спеціальної підготовки Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби КНУВС, науково-практичній конференції “Місце і роль внутрішніх військ у забезпеченні внутрішньої безпеки держави” (м. Харків, 2005 р.), Всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України” (м. Хмельницький, 2006 р.), міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій Дню білоруської науки “Проблеми боротьби зі злочинністю і підготовки кадрів для органів внутрішніх справ Республіки Білорусь” (м. Мінськ, 2007 р.).

Публікації. Результати дослідження висвітлено в 7 публікаціях загальним обсягом 3,5 д.а., всі праці - одноосібні, з них 7 статей - у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладено на 177 сторінках. Список використаних джерел містить 227 найменувань, з них 18 - іноземними мовами. В роботі 16 таблиць на 15-ти сторінках і 9 рисунків на 8-ми сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу і завдання, розкрито методи та етапи дослідження, наукову новизну і практичне значення роботи, а також наведено відомості про апробацію результатів дисертації та їх упровадження у практику.

У першому розділі - ,,Формування культури професійного спілкування у курсантів ВНЗ МВС України як педагогічна проблема” - розглянуто філософсько-культурологічний, соціологічний, лінгвістичний, психолого-педагогічний, педагогічний аспекти проблеми формування культури професійного спілкування у курсантів ВНЗ МВС України, визначено сутність та компонентний склад культури професійного спілкування майбутніх офіцерів МВС, її структурні компоненти, показники та рівні сформованості у курсантів ВНЗ МВС України, проаналізовано стан сформованості у них відповідних знань, умінь і навичок.

Вивчення наукової літератури засвідчило, що нині немає однозначного трактування поняття “культура професійного спілкування офіцера МВС”. Для визначення його сутності і змісту ми розглянули різноманітні підходи до розуміння культури взагалі, проаналізували багатогранну проблему спілкування, насамперед, виділили професійне спілкування і на цій основі сформулювали власне визначення поняття “культура професійного спілкування офіцера МВС”.

Проаналізувавши спілкування за такими напрямами, як сутність спілкування і його основні функції, співвідношення понять “спілкування” і “діяльність”, визначивши його структуру, а також рівні та типи спілкування, ми прийшли до висновку, що спілкування - це комунікативний вид людської діяльності, котрий включений у трудову діяльність і є її необхідною умовою. Спілкування можна визначити як симетричну міжсуб'єктну взаємодію, в якій є певні фази і рівні. Ми також з'ясували, що одиницею комунікативної діяльності є мовна дія, що має свою структуру.

Розглядаючи підходи до дослідження ділового спілкування І.Б. Андрєєвої, Д. Карнегі, А.В. Резаєва, Ю.П. Рогозіна, В.А. Співака, ми визначили, що воно має цілі зовні себе і є способом організації та оптимізації того чи іншого виду предметної діяльності.

Було також з'ясовано, що основне завдання або функція ділового спілкування - це продуктивне співробітництво. Партнер у діловому спілкуванні завжди є представником певної соціальної категорії і особистістю, значущою для суб'єкта та інших людей, його відрізняє взаєморозуміння в питаннях справи, професіоналізм.

Визначено, що характер ділового спілкування змінюється залежно від роду діяльності. Його спеціалізація і диференціація визначають необхідність удосконалення або напрацювання нових форм, засобів спілкування. На певному етапі виявляється, що однієї можливості спілкування вже недостатньо для успішного вирішення поставлених завдань. У цьому випадку спілкування починає виступати як засіб або спеціальний інструмент, без оволодіння яким сама діяльність стає неможливою або неефективною. Якщо спілкування набуває такого прикладного специфічного та цілеспрямованого характеру, тоді необхідно говорити не про спілкування взагалі, а про професійне спілкування. Професійне спілкування завжди є діловим, хоча не кожне ділове спілкування може бути професійним, а тільки те, коли суб'єкти спілкування мають професійні інтереси та компетентність.

Подібне спілкування властиве групі людей, які займаються певним видом професійної діяльності. Воно має загальні соціально-психологічні закономірності та передбачає успішне й ефективне виконання службових обов'язків. Доведено, що професійне спілкування - це особливий, дуже важливий для будь-якої професійної діяльності засіб і умова вирішення її завдань. Особливою його ознакою є цілеспрямованість.

Таким чином, розгляд спілкування за його основними напрямами дав можливість стверджувати, що професійне спілкування - це встановлення міжсуб'єктної взаємодії за допомогою знань про спілкування, урахування умов їх застосування за допомогою розвинутих комунікативних умінь і навичок.

Наступним завданням було виявлення специфічних особливостей професійного спілкування офіцерів МВС України. Нами були виділені самі значущі з них: нормативна регламентація, часові обмеження, владний характер професійних повноважень, вимушений характер спілкування, рольовий характер спілкування, підвищена стресогенність.

На основі проведеного у цій частині дослідження аналізу сутності культури і спілкування автор визначає культуру професійного спілкування офіцера МВС України як складну інтегральну якість особистості, що синтезує комунікативні, перцептивні, інтерактивні особливості спілкування офіцера МВС і детермінується його ціннісними орієнтаціями та установками. Вона визначає здатність адекватно сприймати і розуміти особистісні риси та поведінку суб'єктів спілкування, налагоджувати продуктивні міжособистісні стосунки з ними, формувати сприятливий емоційний мікроклімат у колективі, майстерно використовувати вербальні та невербальні засоби впливу.

У культурі професійного спілкування майбутніх офіцерів МВС України можна виділити дві взаємозв'язані підструктури: внутрішня (ціннісно-орієнтаційна) і зовнішня (операційно-дійова). Перша містить провідні професійно-ціннісні орієнтації та установки курсантів, котрі надають ситуаціям професійної взаємодії певного особистісного сенсу, визначають спрямованість професійного спілкування, вибір відповідних способів і прийомів впливу на суб'єктів взаємодії. Операційно-дійова підструктура включає експресивні характеристики, вербальні та невербальні засоби і способи професійного спілкування.

Аналіз різних підходів до розв'язання проблеми ефективності культури професійного спілкування дав можливість визначити основні показники та рівні сформованості культури професійного спілкування майбутніх офіцерів МВС. Установлено, що найбільшою мірою культуру професійного спілкування характеризують такі показники: мотиваційно-ціннісні орієнтації майбутнього офіцера МВС, перцептивні, інтерактивні й комунікативні здібності та уміння. На основі наведених показників було виділено три рівні розвитку культури професійного спілкування офіцера МВС України: нормативно-орієнтований, службово-орієнтований, особистісно-орієнтований.

На констатуючому етапі у дослідженні брали участь 486 курсантів I-ІV курсів факультетів внутрішніх військ та юридичного Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби КНУВС. Нами було встановлено, що особистісно-орієнтований рівень культури професійного спілкування мають 27,3 %, службово-орієнтований - 42,15 %, нормативно-орієнтований - 30,82 % майбутніх офіцерів МВС України.

Причинами цього є досить незначні можливості для практичного використання, корекції та вдосконалення курсантами своїх комунікативних, управлінських здібностей і вмінь у рамках навчального процесу. В процесі вивчення окремих навчальних предметів, коли курсантам доводиться епізодично виконувати функції керівника (тактична, спеціальна, стройова підготовка і т.п.), вони не завжди можуть більше дізнатися про особливості професійного спілкування. Не проводиться з курсантами і спеціальна робота, що передбачала б діагностику, розвиток і корекцію їхніх комунікативних умінь, удосконалення стильових особливостей спілкування. Зміст і терміни стажування теж не забезпечують формування необхідних умов для вирішення цих завдань.

Автор зробив висновок, що стихійне формування культури професійного спілкування не забезпечує якісної підготовки майбутніх офіцерів МВС до продуктивної службової діяльності. В зв'язку з цим нагальною є необхідність у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних шляхів та умов підвищення ефективності формування у курсантів культури професійного спілкування в процесі навчання у ВНЗ МВС України.

У другому розділі - ,,Розробка та експериментальна перевірка педагогічних умов формування культури професійного спілкування майбутніх офіцерів МВС України” - обґрунтовано педагогічні умови, що сприяють успішному формуванню культури професійного спілкування курсантів вищих навчальних закладів МВС України; визначено методи, форми і засоби поетапної їх реалізації; проаналізовано результати експериментального дослідження.

Було враховано, що на формування культури професійного спілкування у курсантів ВНЗ МВС України впливає весь спосіб їхнього життя та діяльності, налагодження реальних зв'язків із іншими людьми. Важливу роль відіграє також вищий навчальний заклад МВС України, в якому через навчально-виховний процес забезпечується соціалізація особистості.

У своєму дослідженні ми враховували, що формувати культуру професійного спілкування необхідно на основі розробленого у вітчизняній психології особистісного підходу (С.Л. Рубінштейн, В.М. М'ясищев, О.О. Бодальов, К.О. Абульханова-Славська, Л.А. Петровська, О.Т. Соколова, Т.С. Яценко), в контексті якого спілкування розглядається як єдність двох взаємопов'язаних, підструктур: зовнішньої - операційно-дійової і внутрішньої, котра включає в себе мотиваційно-смислові, ціннісні орієнтації особистості та виконує визначальну роль щодо першої. Культуру професійного спілкування з позицій такого підходу ми розглядаємо як зумовлений ціннісними орієнтаціями офіцера МВС комплекс перцептивних, комунікативних та інтерактивних способів і прийомів спілкування з колегами по роботі та громадянами. З урахуванням цього можна стверджувати, що у процесі цілеспрямованого формування і корекції культури професійного спілкування майбутніх офіцерів МВС України значну увагу потрібно приділяти не лише операційно-дійовому аспекту спілкування, а й мотиваційно-ціннісній сфері особистості курсантів. Досить перспективним щодо формування культури професійного спілкування майбутніх офіцерів МВС є забезпечення впливу через особистісний компонент спілкування: у такому випадку корекція мотиваційно-ціннісних установок офіцера МВС сприяє відповідній перебудові поведінкових проявів його спілкування.

У процесі визначення джерел активізації дій курсантів щодо формування у себе культури професійного спілкування ми звертали увагу на те, що соціальне оточення, виховання теж можуть прискорювати або ж гальмувати цей процес. Це означає, що необхідно враховувати вплив як зовнішніх, так і внутрішніх чинників, їх співвідношення між собою, а також те, якою мірою це співвідношення сприяє виникненню в суб'єкта рушійних суперечностей.

З таких позицій необхідно зазначити, що успішне формування у курсантів культури професійного спілкування передбачає впровадження комплексної технології педагогічного впливу на особистість, яка водночас забезпечила б педагогічний моніторинг і корекцію формування культури професійного спілкування у майбутніх офіцерів МВС України. Особливо значні потенційні можливості для формування культури професійного спілкування у майбутніх офіцерів МВС України дає технологія активного соціального навчання.

Аналіз психологічної та педагогічної літератури дозволив виокремити умови формування культури професійного спілкування майбутніх офіцерів МВС України, а саме:

- визначення культури професійного спілкування як одного з пріоритетних напрямів підготовки майбутніх офіцерів МВС України;

- організація навчально-виховного процесу у ВНЗ МВС на принципах саморозвитку та професійного самовдосконалення курсантів;

- розробка і впровадження комплексної технології формування культури професійного спілкування курсантів;

- забезпечення педагогічного моніторингу і корекції формування культури професійного спілкування у майбутніх офіцерів МВС України.

Ці ідеї стали основою розробленої нами методики тренінгу формування культури професійного спілкування (далі - тренінг ФКПС) майбутніх офіцерів МВС, що включає комплекс форм, методів і прийомів, спрямованих на розвиток і корекцію компонентів культури професійного спілкування офіцера МВС. Під час розробки тренінгу ми також використовували основні положення педагогічної системи А.С. Макаренка та методу активного соціально-психологічного навчання Т.С. Яценко.

Дослідно-експериментальну роботу з реалізації педагогічних умов та технології формування у курсантів культури професійного спілкування було проведено поетапно протягом двох років на базі факультету внутрішніх військ Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби КНУВС.

На першому етапі було визначено та уточнено гіпотезу експериментального дослідження на основі аналізу фактичного стану культури професійного спілкування у курсантів ВНЗ МВС України. Було також виявлено суперечності та фактори, що знижують або підвищують ефективність цього процесу, розроблено інструментарій експериментального дослідження, проведено пілотажне дослідження, визначено й уточнено критерії та показники рівнів сформованості у курсантів культури професійного спілкування. Встановлено, що найбільшою мірою культуру професійного спілкування характеризують такі показники: мотиваційно-ціннісні орієнтації майбутнього офіцера МВС, перцептивні, інтерактивні та комунікативні здібності та вміння. На основі наведених показників нами були виділені три рівні розвитку культури професійного спілкування офіцера МВС України: нормативно-орієнтований, службово-орієнтований, особистісно-орієнтований. Нормативно-орієнтований рівень культури професійного спілкування характеризується домінуючою орієнтацією на порядок і дисципліну. Першочергового значення офіцер при цьому надає контролю за поведінкою та дисциплінованістю підлеглих, утвердженню власної домінантної позиції, формуванню здатності “володіти” підлеглими, він прагне справити на підлеглих враження впевненого, принципового і вимогливого офіцера-керівника. Яскраво виражена дисциплінарна орієнтація офіцерів з нормативно-орієнтованим рівнем культури професійного спілкування поєднується з слабкою орієнтацією на дружні, близькі, довірливі стосунки з іншими членами колективу. Найменшого значення такі офіцери надають створенню у взаємодії з підлеглими сприятливого емоційного мікроклімату, розвитку їхнього творчого потенціалу, формуванню позитивної самооцінки. Основне завдання своєї діяльності офіцер вбачає у досягненні високих показників під час виконання поставлених завдань, реалізації програмних вимог. Домінує позиція, що реалізація поставлених цілей неможлива без встановлення суворої дисципліни, імперативних вимог, примусу. Службово-орієнтований рівень культури професійного спілкування визначається орієнтацією на виконання поставленого завдання: основним показником успішності професійної діяльності офіцер вважає точне і вчасне виконання поставленого завдання. Основні інтереси здебільшого концентруються навколо організації його виконання. Важливого значення офіцер надає вдосконаленню професійної майстерності, пошукам нових, більш ефективних технологій, методів і прийомів виконання поставленого завдання. Водночас характерна особистісна закритість, формалізованість, дистантність у спілкуванні з підлеглими, що в більшості випадків не виходить за рамки професійної взаємодії та службових інтересів. Ставлення до підлеглих значною мірою залежить від виконання ними професійних обов'язків. Особистісно-орієнтований рівень культури професійного спілкування характеризується орієнтацією на створення сприятливих умов для особистісного розвитку підлеглих. Офіцер орієнтується на неформальне, відкрите, доброзичливе, особистісне спілкування з підлеглими, встановлення близьких, довірливих стосунків поєднує з досить високим рівнем вимогливості та послідовності. Перед підлеглими ставить чіткі, посильні вимоги і послідовно вимагає їх виконання. Вважає, що вимогливість, послідовність і справедливість у поєднанні з чуйністю та особистісним, індивідуалізованим характером спілкування викликає в колективі авторитет, повагу і визнання. Приділяє значну увагу як проблемам особистісного становлення кожного члена колективу, так і виконанню поставлених завдань.

Для проведення формуючого експерименту було відібрано три експериментальні групи, що складалися з 48 курсантів, і три контрольні групи з 53 курсантів. Експериментальна робота передбачала вивчення курсантами спецкурсу “Основи культури професійного спілкування офіцера МВС”, проведення певних заходів під час проходження курсантами навчальної практики та військового стажування. Також в експериментальних групах ми практикували проведення різноманітних заходів (КВК, групові та індивідуальні консультації та інші), що спрямовані на розвиток комунікативних якостей курсантів.

У процесі організації дослідно-експериментального дослідження ми враховували те, що формування культури професійного спілкування майбутніх офіцерів МВС неможливе без систематичної, цілеспрямованої підготовки в межах відповідного спецкурсу. Беручи до уваги складність цього завдання та неможливість реалізувати його за допомогою традиційних дисциплін, котрі лише частково розглядають окремі аспекти культури професійного спілкування офіцера МВС, ми розробили експериментальну навчальну програму спецкурсу “Основи культури професійного спілкування офіцера МВС”, у межах якого проводили тренінг ФКПС.

Робота в групі ФКПС була спрямована не стільки на збагачення курсантів раціональними (відчуженими від суб'єкта) знаннями, скільки на одержання ними рефлексивних знань, що пов'язані з процесом самопізнання. Останнє і визначало виховний ефект тренінгової групи ФКПС. Завдяки моделюванню професійних ситуацій наші заняття відкрили широкі можливості для формування в майбутнього офіцера необхідних умінь і навичок культури професійного спілкування. Одне із важливих організаційних питань полягало у формуванні тренінгової групи. Тренінгова група ФКПС була закритою (після її укомплектування ніким більше не поповнювалася). Загальна кількість навчального часу складала 36 годин. Заняття проводилися протягом декількох тижнів по 1,5 - 3 години в день.

Процес формування культури професійного спілкування майбутніх офіцерів МВС під час проведення тренінгу ФКПС ми розділили на три стадії: початкову, робочу та кінцеву.

У процесі тренінгу учасники групи проводили моделювання ситуацій, котрі можуть виникнути в службовій діяльності, спонтанно, без особливої попередньої підготовки, проводили “дискусії”, самостійно визначаючи тему та статус учасників спілкування - членів тренінгової групи. Все це в подальшому вони обговорювали для з'ясування, обґрунтування виправданості професійної поведінки. На цій стадії члени групи вже були достатньо ознайомлені з характером та особливостями особистісної проблематики один одного. Тому “програвання” професійних ситуацій і особливо їх аналіз виявилися надзвичайно продуктивними видами занять.

Ми також враховували, що становлення культури професійного спілкування не обмежується періодом професійної підготовки курсантів у вищих навчальних закладах системи МВС. Процес трансформації, розвитку і корекції особливостей професійного спілкування продовжується і після закінчення навчання та триває протягом усього періоду професійної діяльності офіцера МВС. З урахуванням цього значну увагу під час проведення тренінгу ФКПС ми надавали формуванню у курсантів практичних умінь і навичок самодіагностики, рефлексивного аналізу та вдосконалення особливостей свого спілкування, розвитку установки на оптимізацію комунікативного аспекту своєї діяльності.

Результати формуючого експерименту підтвердили ефективність розробленої на основі обґрунтованих педагогічних умов технології формування культури професійного спілкування майбутніх офіцерів МВС. Виявлено, що у курсантів відбулися статистично значущі кількісні та якісні зміни в основних компонентах культури професійного спілкування: мотиваційно-ціннісному, перцептивному, комунікативному, інтерактивному. Це ми спостерігаємо в позитивній динаміці загальних рівнів сформованості культури професійного спілкування майбутніх офіцерів МВС (див. табл. 1).

Кількість курсантів експериментальних груп, які досягла особистісно-зорієнтованого рівня сформованості культури професійного спілкування зросла з 27,1 % до 37,5 %, число курсантів, котрим притаманний службово-орієнтований рівень, збільшилося на 12,5 %. Зменшився відсоток курсантів із найнижчим, нормативно-орієнтованим рівнем сформованості культури професійного спілкування на 22,9 %.

У контрольних групах не відбулося значних змін у рівнях сформованості культури професійного спілкування курсантів, хоча помітні деякі незначні позитивні зміни. На нашу думку, вони пов'язані із загальним розвитком та зростанням професійної зрілості курсантів під час навчання у вузі.

Таблиця 1

Динаміка рівнів сформованості культури професійного спілкування у курсантів експериментальних і контрольних груп

№	Рівні	Експерим. групи (n=48)	Контр. групи (n=53)
		1 зріз	2 зріз	1 зріз	2 зріз
1.	Особистісно-орієнтований	13 (27,1 %)	18 (37,5 %)	15 (28,3 %)	17 (31,9 %)
2.	Службово-орієнтований	21 (43,7 %)	27 (56,2 %)	22 (41,5 %)	23 (43,6 %)
3.	Нормативно-орієнтований	14 (29,2 %)	3 (6,3 %)	16 (30,2 %)	13 (24,5 %)

Таким чином, експериментальне дослідження підтвердило істинність сформульованої гіпотези.

Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки:

1. На сучасному етапі розвитку нашої держави і суспільства, кардинальної перебудови системи МВС України суттєво зростають вимоги до професійно-ділових якостей і професійної культури офіцерів МВС - важливого показника їхньої професійної компетентності. Культура професійного спілкування - це складна інтегральна якість, що включає ціннісні орієнтації, комунікативні, перцептивні та інтерактивні уміння. Вона визначає здатність офіцера МВС відповідно сприймати і розуміти особистісні риси та поведінку суб'єктів спілкування, формувати продуктивні міжособистісні стосунки з ними, забезпечувати сприятливий емоційний мікроклімат у колективі, ефективно використовувати вербальні та невербальні засоби спілкування, різноманітні стратегії впливу на суб'єктів спілкування. Основи культури професійного спілкування офіцерів МВС потрібно закладати під час навчання у вищих навчальних закладах МВС України.

2. Аналіз наукових джерел, стану фахової підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС дає підстави стверджувати, що проблему формування культури професійного спілкування майбутніх офіцерів МВС у відомчих вищих навчальних закладах МВС вивчено недостатньо, помітною є суперечність між сучасними вимогами суспільства до системи професійної освіти та рівнем сформованості культури професійного спілкування курсантів. Низький рівень культури професійного спілкування майбутніх офіцерів МВС створює для них певні труднощі не лише в процесі вивчення спеціальних дисциплін у вищих навчальних закладах МВС, а й під час навчальної практики, у реальній професійній діяльності, що негативно позначається на ефективності виконання службових завдань.

3. Культуру професійного спілкування офіцера МВС потрібно розглядати як єдність двох взаємопов'язаних підструктур: зовнішньої - інструментальної (способи організації професійної взаємодії, вербальні та невербальні засоби спілкування, різноманітні стратегії і прийоми впливу на суб'єктів спілкування) і внутрішньої - мотиваційно-ціннісної (провідні професійно-ціннісні орієнтації та установки офіцера МВС, які визначають спрямованість спілкування, вибір способів взаємодії в процесі спілкування). Показниками культури професійного спілкування офіцера МВС є: мотиваційно-ціннісний - система ціннісних орієнтацій та смислових установок, які визначають спрямованість спілкування, типовий для офіцера спосіб включення у міжособистісну взаємодію з суб'єктами спілкування; перцептивний - здатність правоохоронця адекватно, неупереджено і точно сприймати особистісні риси та поведінку суб'єктів спілкування, розуміти їхні мотиви, емоційні стани та індивідуальні особливості, швидко орієнтуватися в професійних ситуаціях; комунікативний - здатність чітко, зрозуміло і переконливо висловлювати свої думки та почуття за допомогою вербальних і невербальних засобів спілкування; інтерактивний - спроможність вибирати оптимальні способи і прийоми впливу на підлеглих та інших суб'єктів спілкування, організовувати професійну взаємодію.

4. На основі визначених показників виділено три рівні сформованості культури професійного спілкування офіцера МВС: нормативно-орієнтований, службово-орієнтований та особистісно-орієнтований.

5. Результати констатуючого етапу дослідження засвідчили, що стихійне формування культури професійного спілкування не забезпечує якісної підготовки багатьох курсантів до ефективного виконання функцій професійного спілкування. Для 25,5 % випускників характерний низький нормативно-орієнтований рівень сформованості культури професійного спілкування, що свідчить про їхню недостатню готовність до продуктивної реалізації комунікативної функції діяльності офіцера МВС України. Такий стан свідчить про необхідність розробки та впровадження комплексної технології формування культури професійного спілкування у майбутніх офіцерів МВС України.

6. Для ефективного формування культури професійного спілкування у майбутніх офіцерів МВС України необхідні такі педагогічні умови: визначення культури професійного спілкування як одного з пріоритетних напрямів підготовки майбутніх офіцерів МВС України; організація навчально-виховного процесу у ВНЗ МВС на принципах саморозвитку та професійного самовдосконалення курсантів; розробка і впровадження комплексної технології формування культури професійного спілкування курсантів; забезпечення педагогічного моніторингу і корекції формування культури професійного спілкування у майбутніх офіцерів МВС України.

7. Забезпечення означених умов у практику навчально-виховного процесу ВНЗ передбачало використання відповідної комплексної технології організації навчально-виховного процесу, основу якої склали методи активного навчання, які моделюють соціальний контекст і основні способи спілкування офіцера МВС України у професійній взаємодії, та виховні ситуації, що активізують самовиховання курсантів. Серед таких методів особливу роль відіграють соціально-психологічний тренінг як групова форма організації навчання, а також діалогічні форми навчальної взаємодії між викладачем і курсантами. Саме вони найбільшою мірою забезпечують сприятливий психологічний мікроклімат в групі, творчість і спонтанність на заняттях.

8. Формуючий експеримент підтвердив ефективність розробленої на основі обґрунтованих педагогічних умов комплексної технології формування культури професійного спілкування майбутніх офіцерів МВС України. У курсантів експериментальних груп, на відміну від контрольних, відбулася переорієнтація на особистісно-зорієнтовану модель професійного спілкування. Курсанти почали надавати більше значення не використанню імперативних вимог, примусу, а поєднанню вимогливості з наданням свободи для вияву ініціативи і самостійності підлеглих, здатності налагоджувати емоційний контакт із співрозмовниками, формувати відносини симпатії та довіри, виявляти доброзичливість і тактовність у спілкуванні. Це виявилось у динаміці рівнів культури професійного спілкування курсантів. Значна кількість з них (37,5 %) досягли найвищого, особистісно-орієнтованого рівня культури професійного спілкування; з 43,7 % до 56,2 % зросла кількість курсантів із середнім службово-орієнтованим рівнем культури професійного спілкування; водночас із 29,2 % до 6,3 % зменшився відсоток курсантів із найнижчим нормативно-орієнтованим рівнем культури професійного спілкування.

Проведене дослідження, звісно, не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективними є такі напрями подальшої роботи: дослідження мовної поведінки працівника МВС України у конфліктних та екстремальних ситуаціях, дослідження комплексу проблем комунікативної освіти майбутніх офіцерів МВС.

Основні положення дослідження відображено в таких публікаціях дисертанта:

1. Радомський І.П. Культура та стилі спілкування педагога, рівні розвитку культури педагогічного спілкування // Наукові записки ВДПУ. Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця, 2005. Вип.14. - С. 82 - 84.

2. Радомський І.П. Аспекти дослідження проблеми підготовки офіцера внутрішніх військ МВС України до спілкування як процесу комунікативної взаємодії // Наукові записки ВДПУ. Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця, 2006. Вип.16. - С. 269 - 272.

3. Радомський І.П. Психолого-педагогічні умови формування культури професійного спілкування у курсантів ВНЗ МВС України // Наукові записки ВДПУ. Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця, 2006. Вип.17. - С. 127 - 130.

4. Радомський І.П. Деякі специфічні особливості професійного спілкування працівників МВС // Вісник ЗНУ: Зб. наук. стат. Пед. науки / Редкол.: Л.І Міщик (гол. ред.) та ін. - Запоріжжя: ЗНУ, 2006. - Вип. 1. - С. 165 - 171.

5. Радомський І.П. Аналіз результатів експериментального дослідження з формування культури професійного спілкування у курсантів ВНЗ МВС України // Наукові записки ВДПУ. Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця, 2006. Вип.18. - С. 168 - 173.

6. Радомський І.П. Професійне спілкування в юридичній діяльності // Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб. наук. праць. - Київ: ІВЦ “Політехніка”, 2006. - № 2(17). - С. 130 - 134.

7. Радомський І.П. З досвіду використання соціально-психологічного тренінгу в процесі формування культури професійного спілкування у курсантів ВНЗ МВС України // Збірник наукових праць. - Хмельницький: Вид-во Національної академії ДПСУ ім. Богдана Хмельницького, 2007. - № 37. - С. 218 - 221.

Матеріали конференцій:

1. Радомський І.П. Особливості комунікативної підготовки в підрозділах МВС України // Місце і роль внутрішніх військ у забезпеченні внутрішньої безпеки держави: Збірник тез науково-практичної конференції 23-24 листопада 2005 р., м. Харків. - Харків: Вид-во Військового інституту ВВ МВС України, 2005. - С. 106-107.

2. Радомський І.П. З досвіду використання соціально-психологічного тренінгу в процесі формування культури професійного спілкування у курсантів вищого навчального закладу України // Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України: Матеріали всеукраїнської науково-теоретичної конференції. 12 травня 2006 р., м. Хмельницький. - Хмельницький: Вид-во Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2006. - С. 141.

3. Радомский И.П. Психолого-педагогические условия формирования культуры профессионального общения у курсантов высших учебных заведений МВД Украины // Проблемы борьбы с преступностью и подготовки кадров для органов внутренних дел: Тез. докл. Междунар. науч.-практ. конф., посвящ. Дню бел. науки (Минск, 24 янв. 2007 г.) / М-во внутрен. дел Респ. Беларусь, Акад. МВД. - Минск: Акад. МВД Респ. Беларусь, 2007. - С. 117 - 118.

АНОТАЦІЇ

Радомський І.П. Формування культури професійного спілкування у майбутніх офіцерів МВС України в процесі навчання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2007.

У дисертації здійснено аналіз культури професійного спілкування офіцерів МВС як соціально-педагогічної проблеми; виокремлено культуру професійного спілкування як обов'язкову складову фахової підготовки майбутніх офіцерів МВС України в процесі навчання у ВНЗ; розкрито суть, визначено структурні компоненти, показники та рівні її сформованості у курсантів ВНЗ МВС України; обґрунтовано педагогічні умови, які сприяють ефективності формування культури професійного спілкування у майбутніх офіцерів-правоохоронців; розроблено й доведено ефективність використання соціально-психологічного тренінгу як групової форми організації навчання з метою реалізації окреслених педагогічних умов у процесі вивчення спецкурсу ,,Основи культури професійного спілкування офіцера МВС” у вищих навчальних закладах МВС України.

Ключові слова: спілкування, культура професійного спілкування, спрямованість спілкування, компоненти, показники, рівні сформованості культури професійного спілкування, педагогічні умови.

Радомский И.П. Формирование культуры профессионального общения у будущих офицеров МВД Украины в процессе обучения. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского, Винница, 2007.

В диссертации раскрыта сущность культуры профессионального общения будущих офицеров МВД Украины как социально-педагогической проблемы, её структура, показатели и уровни сформированности; обоснованы педагогические условия, формы, методы и средства, способствующие эффективному формированию культуры профессионального общения курсантов ВУЗов МВД Украины. Культура профессионального общения рассматривается как необходимый компонент становления личности будущих офицеров МВД Украины.

Культура профессионального общения - сложное интегральное качество личности офицера МВД, которое включает в себя ценностные ориентации, коммуникативные, перцептивные и интерактивные умения. Она определяет способность офицера МВД соответственно воспринимать и понимать личностные черты и поведение субъектов общения, формировать продуктивные межличностные отношения с ними, создавать благоприятный эмоциональный микроклимат в коллективе, эффективно использовать вербальные и невербальные средства общения, разнообразные стратегии влияния на субъектов общения.

Культура профессионального общения офицера МВД рассматривается как единство двух взаимосвязанных подструктур: внешней - инструментальной (способы организации профессионального взаимодействия, вербальные и невербальные средства общения, разнообразные стратегии и приемы влияния на субъектов общения) и внутренней - мотивационно-ценностной (ведущие профессионально-ценностные ориентации и установки офицера МВД, которые определяют направленность общения, выбор способов взаимодействия в процессе общения).

Наиболее характерными показателями культуры профессионального общения офицера МВД являются:

1. Мотивационно-ценностный - система ценностных ориентаций и смысловых установок, которая определяет направленность общения, типичный для офицера способ включения в межличностное взаимодействие с субъектами общения.

2. Перцептивный - способность сотрудника правоохранительных органов адекватно, беспристрастно и точно воспринимать личностные черты и поведение субъектов общения, понимать их мотивы, эмоциональные состояния и индивидуальные особенности, быстро ориентироваться в профессиональных ситуациях.

3. Коммуникативный - способность четко, понятно и убедительно высказывать свои мысли и чувства с помощью вербальных и невербальных средств общения.

4. Интерактивный - обнаруживается в способах и приемах влияния на подчиненных и других субъектов общения, тактиках и стратегиях организации профессионального взаимодействия.

5. На основании определённых показателей выделены три уровня сформированности культуры профессионального общения офицеров МВД: нормативно-ориентированный, служебно-ориентированный, личностно-ориентированный.

В диссертации определены педагогические условия, способствующие эффективному формированию культуры профессионального общения будущих офицеров МВД Украины:

- определение культуры профессионального общения как одного из приоритетных направлений подготовки будущих офицеров МВД Украины;

- организация учебно-воспитательного процесса в ВУЗе МВД на принципах саморазвития и профессионального самосовершенствования курсантов;

- разработка и внедрение комплексной технологии формирования культуры профессионального общения будущих офицеров МВД Украины;

- обеспечение педагогического мониторинга и коррекции формирования культуры профессионального общения у будущих офицеров МВД Украины.

Условия, которые мы определили, были положены в основу разработанной нами методики тренинга по формированию культуры профессионального общения (далее тренинг ФКПО) будущих офицеров МВД, который включает комплекс форм, методов и приемов, направленных на развитие и коррекцию компонентов культуры профессионального общения офицера МВД. Также мы использовали основные положения педагогической системы А.С. Макаренко и метода активного социально-психологического обучения Т.С. Яценко.

...