Естетичне виховання в системі ціннісних орієнтацій шкільної молоді в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Естетичне виховання в системі ціннісних орієнтацій шкільної молоді в сучасних умовах

Аристова Л.С.

Загальновизнано, що духовність і моральність є духовним фундаментом людини як особистості. У ній запорука гармонійного розвитку всіх потенціальних можливостей особистості, запорука того, що плоди її діяльності дійсно слугуватимуть в ім'я людини як вищої соціальної цінності.

У сучасних умовах, коли маємо не лише позитивні сторони культурної ситуації, а й негативні наслідки й тенденції появи малохудожніх творів, сурогатів, спостерігається поверхове сприйняття мистецтва, “нерозуміння естетичної значущості справжніх художніх цінностей, поширення примітивних зразків масової культури в учнівському середовищі, нерозвиненість емоційно-почуттєвої сфери, низький рівень естетичної свідомості школярів” [2], що призводить до втрати духовності, формування пасивно-споживацької, нетворчої догматичної особистості з нерозвиненим естетичним смаком.

Відсутність в учнівської молоді досвіду у художньо-творчій діяльності, несформованість естетичних потреб, невміння визначити, що є справжнім мистецтвом, відсутність імунітету до несмаку, орієнтація на розважальні програми призводить до уніфікації ціннісних орієнтацій. Останнім часом спостерігається серед молоді поява таких рис як озлобленість, егоїзм, жорстокість, зневага до іншого, брак почуття власної гідності. Все це є результатом низького рівня естетичної свідомості, відсутності духовності та моралі.

У зв'язку з цим особливої актуальності набуває впровадження інтегрованого курсу “Художня культура” (автори програм Масол Л.М., Миропольська Н.Є.), оскільки він є важливим фактором формування духовного світу сучасного школяра, виховання його моральних і естетичних почуттів, бо відкриває перспективи на шляху пізнання та освоєння дійсності за законами краси. Запровадження інтегрованого курсу дозволить сформувати особистісну систему духовних цінностей учнівської молоді, естетичне ставлення до мистецтва та стійкі художньо-естетичні інтереси.

Вивченню проблеми естетичного виховання присвячені праці філософів, естетів, психологів, педагогів. Так, у наукових дослідженнях (І. Зязюн, О. Семашко, Г. Апресян, Ю. Борєв, А. Канарський) естетичний досвід отримує інтерпретацію з позиції філософської науки.

У педагогічних працях (С. Мельничук, Г. Падалка, О. Рудницька, Г. Шевченко та ін.) розглядаються теоретичні аспекти формування естетичного досвіду особистості засобами мистецтва. Методичні рекомендації (Н. Бутенко, Т. Завадська, Л. Коваль, Г. Карась, Г. Тарасенко) присвячено особливостям формування естетичного досвіду у шкільному та студентському віці.

У центрі уваги вчених (Є. Антонович, Б. Брилін, Ж. Вартанова, Н. Гузій, О. Дем'янчук, С. Жупанин, Н. Миропольська, С. Науменко, О. Ростовський, А. Щербо) постають питання розвитку окремих параметрів естетичного досвіду дітей та молоді, їх естетичних почуттів, інтересів, потреб, сприйняття, творчої активності, художніх здібностей.

Естетичне виховання -- це педагогічна діяльність, спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси. “Краса -- могутній засіб виховання чутливості душі. -- писав видатний український педагог Василь Сухомлинський, -- Це вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння і почуття прекрасного, без захоплення і натхнення ніколи не побачиш. Краса це яскраве світло, що осяває світ. При цьому світлі тобі відкривається істина, правда, добро; осяяний цим світлом, ти стаєш відданим і непримиренним. Краса вчить розпізнавати зло і боротися з ним. Я б назвав красу гімнастикою душі, вона виправляє наш дух, нашу совість, наші почуття і переконання. Краса -- це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе і завдяки йому так чи інакше ставишся сам до себе” [5].

Естетичне виховання -- складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування й виховання естетичних почуттів, смаків, суджень, художніх здібностей особистості, на розвиток її здатності сприймати й перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини. Естетичне виховання спрямоване насамперед на виховання в людини гуманістичних якостей, інтересів і любові до життя у його різноманітних проявах [4, 26].

Ми розглядаємо естетичне виховання як педагогічний процес взаємодії вчителя й учня з метою розвитку естетичного ставлення особистості до дійсності та мистецтва, естетичної свідомості, здатності до творчої діяльності.

Метою естетичного виховання є високий рівень естетичної культури особистості, її здатність до естетичного освоєння дійсності.

Значна роль в естетичному вихованні належить мистецтву. Мистецтво -- це та частина життєдіяльності людини, яка відображає чуттєво-емоційний світ людей. Митець засобами художнього вираження, які характерні для кожного виду мистецтва, кодує цю інформацію. Глядач (слухач) в процесі сприйняття твору мистецтва знайомиться з даним видом інформації (чуттєво-емоційною). Він зчитує інформацію про емоційний стан автора так, як автор вкладає свої хвилювання, сприйняття в цей твір і бажання, щоб його зрозуміли. Ця естетична інформація дає можливість отримати естетичну насолоду, задоволення, хвилювання. Естетична інформація є ґрунтом для такого явища як співтворчість.

Наприкінці ХХ століття педагогами та науковцями були запропоновані різноманітні підходи до використання мистецтва у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл. Так, у роботах Н. Волошиної, Н. Дьоміної, К.Лехта, Н. Мирецької, Н. Миропольської, В. Полуніної, В. Разумного та ін. система естетичного виховання розглядається як єдність форм шкільної діяльності й педагогічних прийомів, спрямованих на формування в учнів активно перетворюючого естетичного ставлення до навколишнього світу. У цій системі вагоме місце відводиться знайомству учнів із різними видами мистецтва з наданням переваги одному з них для більш глибокого ознайомлення.

Інші науковці, такі як Л. Баженова, Т. Пеня, Г. Шевченко, П. Халабузар віддають перевагу певному об'єднанню деяких видів мистецтва, які обираються педагогом для вирішення завдань естетичного виховання.

У процесі естетичного виховання важливо враховувати вікові особливості дитини. На підставі аналізу експериментальних даних і теоретичних досліджень вчені (Л. Виготський, І. Кон) довели, що старший шкільний вік має необхідні передумови для повноцінного художнього сприйняття, тобто для художньо-співтворчої діяльності. Ці передумови пов'язані з достатньо зрілим мисленням учнів юнацького віку, здатністю аналізувати різноманітні явища дійсності, надавати їм естетичної оцінки, сприймати цілісність світу в художньому його відображенні й розуміти умовність мови мистецтва.

У психологічних дослідженнях (Л. Божович, Л. Славіна, І. Кон) зазначається, що в ранньому юнацькому віці закріплюються і вдосконалюються всі психічні властивості, набуті раніше, й водночас відбуваються подальші якісні зміни всіх сторін психічної діяльності, які і є основою становлення особистості на цьому етапі розвитку. Характерним для цього віку є потреба усвідомити себе як члена суспільства, визначити себе у світі: зрозуміти себе, свої можливості, своє місце і призначення у житті. Це вимагає інтегральних механізмів самосвідомості, вироблення світогляду, життєвої позиції тощо. Взагалі юність -- це період стабілізації особистості, вироблення системи стійких поглядів на світ і своє місце в ньому, особистісного й професійного самовизначення.

Для успішного естетичного виховання учнів юнацького віку дуже важливо мати на увазі, що вони потрапляють у залежність від нового провідного виду діяльності -- ціннісноорієнтаційної активності свідомості, котра може стимулювати поведінку людини в тій мірі, в якій її естетичні установки пов'язані з власними етичними інтересами.

Відповідно до Угоди про науково-педагогічне співробітництво та спільну дослідно-експериментальну роботу між Інститутом проблем виховання АПН України і Першою українською гімназією імені Миколи Аркаса міста Миколаєва (від 26.04.2001р.) здійснюється науково-педагогічне співробітництво та експериментальна апробація концепції художньо-естетичного виховання школярів, програм нового інтегрованого курсу “Художня культура” (8 -- 11 клас). Гімназія є експериментальним загальноосвітнім навчальним закладом регіонального рівня за проблемою “Розробка та апробація навчально-методичного комплексу до програм “Художня культура України” (8 -- 9 кл.), “Художня культура світу” (10--11 кл.), автори Масол Л., Миропольська Н. та інші (наказ від 5.02.2004 р. №103 по управлінню освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації)”.

У рамках експериментальної роботи з 5 жовтня 2004р. в закладі був запроваджений обласний філармонічний абонемент “Старшокласник” для відвідування учнями 8 -- 11 класів (один раз на місяць) лекцій-концертів “Культурні регіони світу. Епохи. Видатні постаті композиторів. Вершини творчості”. Організатори концертів -- художній керівник і диригент оркестру старовинної та сучасної музики “Ars nova”, заслужений діяч мистецтв України Д.Т. Журавель, ведуча лекцій-концертів музикознавець Т.М. Півень, методист з художньої культури відділу художньо-естетичної освіти МОІППО Л.М. Плужникова-Мандра.

Цикл лекцій-концертів покликаний збагатити навчальний процес мистецьких дисциплін курсу “Художня культура”, ближче познайомити гімназистів з найкращими та малознайомими музичними творами композиторів-класиків України і країн світу.

Аналіз експериментальних даних (спостереження, інтерв'ю, анкетування, бесіди з учнями) дають підстави стверджувати, що організація постійного контакту школярів з живим музичним мистецтвом ( відвідування абонементу) має великий позитивний вплив на учнів. Оскільки у підлітковому віці вже сформовано певний досвід естетичних вражень, ускладнено емоційне сприйняття, то саме у старшокласників під час сприймання творів мистецтва відбувається кореляція між інтелектуально-пізнавальною та емоційно-чуттєвою сферами.

У цьому віці активізується процес свідомого ставлення до мистецтва, а вміння співпереживати залежить не тільки від кількості сприйнятих творів, а й тих вражень від мистецтва, які отримали учні раніше на уроках музики та художньої культури, а також від якості емоційних переживань, переданих у творі.

Після відвідування концертів були помітні позитивні зміни у сприйнятті музичних творів, надання естетичної оцінки, висловленні емоційно-образного розуміння твору, спроби висловити своє бачення прослуханих творів.

Особливо асоціативність була виявлена в оцінних судженнях учнів на запропоновані запитання (“Які музичні твори, що прозвучали на концерті, тобі сподобалися найбільше?”, “Який настрій викликає ця музика?”, “Які образи виникли в твоїй уяві під час прослуховування концерту?”, “Якому стану людської душі співзвучний твір?”). Так Ганна Л. особливо виділяє твір Дж. Перголезі “Концерт для флейти”, пояснюючи, що “цей твір захопив мене, я неначе опинилася в іншому світі. У ньому немає ніякої агресії, яка притаманна сучасній музиці. Образи, які виникли в мене -- самітнє дерево, яке стоїть над прірвою. Воно не намагається втриматися і протистояти вітру, а навіть намагається впасти. У цій музиці я вбачаю невиправність усього світу, який потроху спускається в цю прірву”.

Фатіма А. вважає, що цей твір співзвучний “зрілості людської душі, коли людина осмислює сенс свого буття, починає розуміти своє місце у нашім світі”; Вікторія Є. -- “чистоті, каяттю, спокою. Цей твір -- молитва душі”.

Майже в кожній анкеті учні написали, що бажають відвідувати такі концерти якомога частіше, бо вони мають дуже позитивний вплив, допомагають зрозуміти не лише цей вид мистецтва, а й розібратися в собі, своїх почуттях. Вони викликають роздуми, задоволення і радість від спілкування з духовним. Ольга Д. пише: “Після концерту мені хотілося стояти і плакати, настільки сильні почуття охопили мене”, Максим Б.: “Я дивився, як музиканти виконували ці твори, і бачив, що вони насолоджуються своєю грою, я був у захваті від їхньої майстерності”.

З вересня 2004р. гімназисти 8 -- 11-х класів відвідують абонемент лекторію “Шлях до мистецтва” у Миколаївському обласному художньому музеї ім. В.Верещагіна (1 раз на місяць), організація та проведення екскурсій здійснюються завдяки допомозі співробітника музею Самсонової Л.І.

У цьому році було відстежено результати процесу експериментальних досліджень і визначено:

зміни ступеню сформованості ціннісного ставлення учнів у 8 -- 11 класів до мистецтва;

особистісні уподобання учнів 8 -- 11 класів стосовно музичного мистецтва (на основі відвідування учнями філармонічного абонементу “Старшокласник”);

особистісні уподобання учнів 8 -- 11 класів стосовно образотворчого мистецтва (на основі відвідування учнями абонементу в Миколаївському обласному художньому музеї ім. В. Верещагіна);

труднощі, які виникають у школярів при спілкуванні з мистецтвом;

фактори впливу на отримання учнів культурологічних знань;

динаміку самопізнання естетичних вражень (1-й етап);

Було простежено:

динаміку змін осмислення творів музичного мистецтва;

види переживань, які виникають після роботи на заняттях з курсу художньої культури.

З метою прищеплення інтересу до курсу “Художня культура” були розроблені науково-методичні матеріали: проект навчально-тематичного плану з мистецької дисципліни “Українська художня культура” 8 -- 9 (10) класи; укладена збірка “Чарівний світ української художньої культури. 8 -- 9 (10) клас”, який містить у собі моніторинг з української художньої культури; створена учнівська комп'ютерна програма “Художня культура України XIV -- XVI ст.” (Лайєр Юлія, 10 кл.), мультимедійна презентація курсу художньої культури (Чепурко Юлія, 11 кл.), мультимедійний проект -- презентація “Таємниця Сальвадора Далі” (учні 10-х класів). Учениця класу Оцабрик Оксана та учениця 10 класу Лайєр Юлія як члени Миколаївського територіального відділення МАН захистили свої роботи на обласному конкурсі-захисті науководослідницьких робіт у секції “Мистецтвознавство” та стали переможцями (Оцабрик О. -- І місце, Лайєр Ю. -- ІІ місце).

У лютому 2005 року проведено тиждень мистецтв, підсумком якого була загально гімназійна гра “Турнір мистецтв”, експонувалась виставка творчих робіт учнів з курсу художньої культури.

Аналізуючи готовність учнів до самопізнання своїх естетичних вражень, можна побачити, що до першої групи (1,1%) відносяться учні, які не можуть пояснити, що означає “зрозуміти” твір музичного або образотворчого мистецтва. Учні третьої і четвертої груп звертаються до емоційно-образних вражень (94,8%) і до оцінного відгуку (2,8%).

Аналізуючи труднощі, які виникають у школярів при прослуховуванні музики на концерті, можна зробити висновок, що 74,1% учнів не мають ніяких перешкод у сприйманні; 16,6% швидко стомлюються під час прослуховування, особливо якщо концерт триває понад 40 хвилин; 5,1% не мають інтересу до цього виду мистецтва; 3,4% не знають, що необхідно робити під час прослуховування; 0,5% не розуміють особливостей цього виду мистецтва.

Оскільки одним із складових чинників ціннісного ставлення до мистецтва, крім обґрунтованості оцінних суджень, є особистісне ставлення, то важливо було перевірити вибірковість індивідуальних естетичних уподобань, готовність до самопізнання своїх естетичних вражень та здатність до самоусвідомлення наявних внутрішніх і зовнішніх суперечностей.

Паралельно з анкетуванням проводилися бесіди з учнями, інтерв'ю, виконання творчих завдань. В результаті такої роботи учням було запропоновано зосередити свої зусилля в галузі художньої творчості. Учні з задоволенням створювали ікебану, композиції в японському стилі, писали хайки та танки; представляли власні малюнки в імпресіоністичному та сюрреалістичному стилях, в напрямку абстрактного експресіонізму, техніці дрипінг; драматизували фрагменти міфів.

На нашу думку, така робота сприяє вирішенню завдань естетичного виховання:

освоєнню основ естетичної теорії; набуттю на основі знань і практики спілкування з естетичними цінностями естетичних переконань;

формуванню емоційно-чутливої сфери психіки, розвитку здібностей естетично реагувати на твори мистецтва та оточуючу дійсність, розуміти й естетично сприймати те, що побачив або почув;

формуванню естетичного смаку та ідеалу як здібності оцінювати естетичні цінності на основі уявлень про естетичне удосконалення;

набуттю принципів, установ, потреб та інтересів у спілкуванні зі світом естетичних цінностей;

вихованню потреб і розвиток здібностей до естетизації.

Така робота сприяє поглибленому інтересу гімназистів до духовної культури. Репертуар вокальних ансамблів ''Краяни” та 'Джерельце”, ансамблю кобзарів і бандуристів, драматичного колективу “Зорі”, танцювального колективу “Дивоцвіт”, тематика пошуково-дослідницьких робіт, тематичних проектів дають можливість глибоко пізнати й полюбити українську та зарубіжну культуру, оволодіти загальнолюдськими цінностями, навичками пошуковцядослідника, розвинути ораторські та акторські вміння, навички висловлювати й аргументувати власні судження.

На нашу думку, введення в базовий навчальний план державного освітнього стандарту (галузь “Мистецтво -- Естетична культура” ) курсу “Художня культура” є необхідною умовою гуманізації та гуманітаризації навчально-виховного процесу. Знайомлячись з явищами культури, з особливостями світогляду інших людей, пізнаючи факти й закономірності навколишнього середовища, старшокласники переживають це як пробудження нових розумових і душевних сил, у них виникає прагнення до самопізнання й саморозвитку. Особистість пізнає “свою загальнолюдську природу, свою співпричетність людському роду і всьому, чим жили і що створювали люди” [4, 13]. Завдяки цьому виховуватиметься майбутній творець культури, “для якого минуле й майбутнє культури -- це його минуле й майбутнє” [4, 14].

Для досягнення більш високого рівня естетичного виховання старшокласників разом із викладанням курсу “Художня культура” необхідно використовувати різні форми позакласної та позашкільної роботи. Систематичне й цілеспрямоване залучення старшокласників до надбань світової культури сприятиме розвитку їхньої емоційної та інтелектуальної сфери, створенню міцної мотиваційно-діяльнісної основи для самопізнання й творчої самореалізації.

духовність особистість естетичний молодь

Література

1. Бех І.Д. Виховання особистості. У 2 кн. -- К.: Либідь, 2003.

2. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. -- 1979. -- №4. -- с.21-33.

3. Естетичне виховання: Довідник /Мазепа В.І (кер. авт. колективу), Азархін А.В., Горський В.С. та ін.; упорядник Яранцева Н.О. -- К.: Політвидав. України, 1988.

4. Мелик-Пашаев А.А. Гуманизация образования: проблемы и возможности // Вопросы психологии. -- 1989, -- №5.

5. Сухомлинський В. О. Як виховати справжню людину.//Вибрані твори : В 5-ти т. -- т.2. -- К.: Рад. школа, 1976.

6. Художня культура. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів України. Художня культура України (8 -- 9 кл.). Художня культура світу (10 -- 11 кл.) -- Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2001.

Размещено на Allbest.ru