Розвиток пізнавальної активності школярів старших класів у процесі вивчення предметів фізико-математичного циклу

На різних етапах формуючого експерименту проводились контрольні діагностичні зрізи, які дозволили простежити динаміку формування пізнавальної активності учнів експериментальних і контрольних класів (див. таблицю). За даними цих зрізів у 55,2% учнів експериментальних класів на заключному етапі було зафіксовано високий рівень пізнавальної активності. У цей же час у контрольних класах лише 15,3% учнів досягли такого рівня пізнавальної активності. В експериментальних класах по завершенню експерименту низький рівень пізнавальної активності мали 3,9% учнів, а в контрольних класах кількість таких учнів становила 50,9%.

Таблиця. Динаміка пізнавальної активності в умовах експериментального навчання

Педагогічний експеримент (з використанням методу перевірки статистичних гіпотез за критерієм Пірсона та Колмогорова-Смирнова) підтвердив гіпотезу нашого дослідження, а також високу ефективність запропонованої методики розвитку пізнавальної активності учнів у процесі системного використання проблемно-розвиваючої технології навчання основам наук (математики і фізики).

Висновки, які були зроблені в результаті проведеного експерименту, полягають у тому, що:

по-перше, ефективність і результативність запропонованої методики знайшла експериментальне підтвердження, в цілому різниця між рівнями сформованості пізнавальної активності експериментальної та контрольної вибірок учнів була суттєвою на рівні значущості 0,05. Зазначена різниця рівнів ставала тим помітнішою, чим вищим був рівень складності і трудності пропонованих завдань;

по-друге, між рівнем пізнавальної активності учня та його успішністю з математики і фізики існує істотна позитивна кореляція;

по-третє, суттєвого впливу зростання рівня сформованості пізнавальної активності учнів на їх загальну успішність з математики і фізики виявлено не було. Це пояснюється тим, що зазначений зв'язок є опосередкованим, а обраний проміжок часу дослідження є недостатнім для розв'язання загального завдання розвитку; крім того, в педагогічній літературі неодноразово відзначилося, що показники загальної середньої середньої успішності не можуть застосуватися як однозначні характеристики ефективності і результативності процесу навчання й виховання, до того ж, як уже зазначалось, загальна середня успішність з математики і фізики учнів дев'ятих класів нижча, ніж учнів восьмих класів для обох вибірок. Але в Х - ХІ класах середня успішність учнів значно підвищилась при систематичному використанні розробленої нами методики розвитку пізнавальної активності школярів.

Зауважимо також, що спостереження за процесом формування і розвитку пізнавальної активності школярів дають можливість охарактеризувати деякі педагогічні явища, які неможливо повністю розкрити засобами математичної статистики й теорії імовірностей. У першу чергу це стосується більш глибокого розуміння учнями суті виучуваного фізико-математичного матеріалу, усвідомлення взаємозв'язків та вміння узагальнювати на рівні, який ще не можна назвати філософським чи хоча б метанауковим, але який є їх прообразом та на якому грунтується здатність людини до наукової діяльності, творчості.

Загальні висновки

Результати проведеного теоретичного й експериментального дослідження методологічних і психолого-педагогічних засад розвитку пізнавальної активності школярів старших класів у процесі вивчення математики і фізики дають підставу для таких висновків і рекомендацій:

Актуальність проблеми дослідження випливає з невідповідності існуючої організації освіти, змісту, методів і засобів навчання та виховання вимогам нової, високотехнічної цивілізації, яка вступає в інформаційне і комп'ютерне поле, в якому первинними чинниками стають знання, досвід, ціннісні орієнтації людини, її пізнавальна і пошуково-творча активність, готовність до неперервної освіти. Розбудова системи освіти в України вимагає переорієнтації загальноосвітньої середньої школи на цілеспрямоване і системне формування і розвиток зазначених вище якостей особистості, підсилення гуманістичної та гуманітарної спрямованості навчання і виховання.

Вихідними принципами проблеми дослідження розвитку пізнавальної активності є положення про те, що основою розвитку навчання математики і фізики й виховання особистості є навчально-пізнавальна діяльність; діяльнісний підхід до процесу навчання, врахування того об'єктивно існуючого чинника, що рушійною силою процесу пізнання є внутрішні суперечності між зростаючою складністю, новизною завдань і вимогами до навчання, і принципами його диференціації та індивідуалізації.

Системний підхід до аналізу навчальної діяльності учнів дозволив визначити методологічні, психолого-педагогічні і методичні засади з урахуванням особливостей взаємозв'язку і взаємозумовленості структурних компонентів: цільового, особистісно-операційного, емоційно-вольового, контрольно-регуляційного й оціночно-результативного. Зміст цих компонентів має специфічні навчальні функції, які підпорядковані кінцевій меті діяльності, і такий підхід дає можливість розробити об'єктивну модель процесу навчання основам наук у контексті розвитку пізнавальної активності школярів.

Шкільний навчально-виховний процес розглядається як складний динамічний процес спільної діяльності вчителя і учнів, під час якого у свідомості школярів відбувається не просто дзеркальне, а активне відображення явищ і процесів навколишнього світу та причинних закономірних зв'язків між ними. Центральне місце у процесі навчання відводиться розвиткові пізнавальної активності школярів. Цей процес пов'язаний із багатьма чинниками, але його кінцевий результат оцінюється рівнем спільної діяльності учнів і вчителів, між якими існують тісні взаємозв'язки і взаємовплив, а діяльність кожного з них одночасно розвивається і вдосконалюється, проявляючи свій динамічний характер.

Цілеспрямований розвиток пізнавальної активності в процесі навчання на основі модульно-розвиваючої технології суттєво підвищує міцність та якість знань учнів, сприяє свідомому засвоєнню системи фізико-математичних знань, надає результатам навчання практично значущого характеру, розвиває прийоми та властивості мислення, створює необхідні умови для розвитку в учнів творчого стилю мислення. створює необхідні умови для розвитку в учнів творчого стилю мислення, виховання в них відповідальності, сили волі, ініціативності, ерудиції, інтелектуальних і дослідницьких здібностей.

Розроблена теоретично та експериментально обгрунтована концепція розвитку пізнавальної активності школярів у процесі вивчення основ наук, яка включає а) вихідні принципи і критерії розвитку пізнавальної активності учнів; б) рівні (репродуктивний, реконструктивний, творчий) розвитку пізнавальної активності; в) психолого-педагогічні закономірності управління пізнавально-навчальною діяльністю; г) організаційні форми, методи, прийоми і засоби активізації пізнавальної діяльності і розвитку пізнавальної активності; д) систему контролю й оцінювання результатів навчально-виховної діяльності учнів.

Ефективність і результативність розвитку пізнавальної активності учнів у процесі навчання математики і фізики забезпечується завдяки активізації методів навчання в умовах раціонального поєднання організаційних форм навчання на основі нових технологій навчання, закріплення і вдосконалення навчально-пізнавальної діяльності через систему пізнавальних завдань, розв'язання яких потребує використання модульного підходу до навчання і виховання, мотивації пізнавальної діяльності.

Виявлено, що учні мають різні навчальні можливості і фізико-математичні здібності, на різних рівнях сприймають і осмислюють навчальний матеріал, потребують різної допомоги, їм під силу не однакові завдання. Тому, організуючи роботу, спрямовану на розвиток пізнавальної активності, слід ефективно використовувати навчальні картки-завдання, складені з урахуванням поступового зростання складності, трудності, варіативності і диференціації у залежності від навчальних можливостей учнів, складності і трудності навчального матеріалу й характеру їх пізнавальної діяльності, необхідної для успішного розв'язування поставлених завдань.

Запровадження модульного підходу у навчально-виховний процес впливає на педагогічну систему навчання фізики на всіх її рівнях: а) на рівні цілей навчання - з'являється мета підготовки учнів до життя в інформатизованому суспільстві; б) на рівні змісту навчання - виникає потреба введення в курси математики і фізики нового змісту прикладного характеру та перегляду змісту з урахуванням інтеграційних процесів, характерних для розвитку науки кінця ХХ століття.; в) на рівні методів навчання - дозволяє ширше застосовувати продуктивні, розвиваючі методи навчання дослідницького характеру; г) на рівні організаційних форм - упровадження таких прогресивних форм навчання, як колективно-розподільних, групових, індивідуально-диференційованих; лекційно-семінарських форм; нетрадиційних і нестандартних уроків типу бінарних, інтегральних і т. ін.

Результати дисертаційного дослідження, їх упровадження в практику сучасної загальноосвітньої школи дають підстави стверджувати, що поставлені в роботі завдання розв'язані. Експериментальна перевірка основних положень дисертації підтвердила висунуту нами гіпотезу дослідження.

Перспективу розвитку основних ідей дослідження ми вбачаємо в наступному: а) у розробці діагностики рівнів пізнавальної активності учнів на різних етапах навчання; б) в управлінні навчально-пізнавальною діяльністю учнів різних типологічних груп в умовах групової форми роботи; в) в упровадженні гнучких технологій навчання з метою розвитку пізнавальної активності старшокласників; г) у використанні рейтингової системи контролю й оцінки навчальних досягнень учнів; д) у визначенні напрямків комп'ютерного забезпечення розробленої методики пізнавальної активності учнів при вивченні математики і фізики.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях

Лісіна Л.О., Сергєєв О.В., Склярова І.О. Системний підхід до контрольно-оціночної діяльності школярів // Стандарти фізичної освіти в Україні: Технологічні аспекти управління навчально-пізнавальною діяльністю: Наук. - метод. збірник. - Кам'янець - Подільскій: КПДІ, 1997. - С. 35-36.

Атаманчук П.С., Лісіна Л.О., Сергєєв О.В. Модульний підхід до організації процесу навчання фізики // Проблеми освіти: Науково-методичний збірник. - К.: ІЗМН, 1997. - Вип. 8. - С. 105-114.

Лісіна Л.О. Теоретичні основи розвитку пізнавальної активності школярів у процесі навчання основам наук // Професійне становлення педагогічних працівників: Збірник наукових праць. - Запоріжжя: Зап. обл. інст. удоск. вчит., 1997. - Вип. 5 - С. 187-196.

Грязнов Ю.П., Лісіна Л.О. Розвиток пізнавальної активності школярів під час навчання як інноваційний процес // Фізика та астрономія в школі. - 1997. - № 4. - С. 2-5.

Лісіна Л.О. Побудова системи практичних завдань і задач // Методичні особливості викладання фізики на сучасному етапі: Науково-методичний збірник. - Кіровоград: КДПУ імені Вінниченка, 1998. - Частина І. - С. 28-30.

Лісіна Л.О. Інтелектуально-логічні та комунікативно-творчі здібності як засади розвитку пізнавальної активності особистості // Психолого-педагогічне забезпечення навчально-професійної діяльності: Збірник наукових праць Запорізького обл. ІУВ, 1998. - Вип. 10. - С. 137-143.

Грязнов Ю.П., Лисина Л.А., Самойленко П.И. Развитие познавательной активности учащихся: общепедагогический аспект // Специалист. - 1998. - № 2. - С. 30-33.

Грязнов Ю.П., Лисина Л.А., Самойленко П.И. Развитие познавательной активности учащихся: психологический аспект // Специалист. - 1998. - № 3. - С. 31-35.

Грязнов Ю.П., Лисина Л.А., Самойленко П.И. Развитие познавательной активности учащихся: дидактический аспект // Специалист. - 1998. - № 4. - С. 30-33.

Иваницкий А.И., Лисина Л.А., Самойленко П.И. Системно-деятельностный подход к разработке и внедрению обобщенных технологий обучения // Наука и школа. - 1988. № 5. - С. 43-50.

Лісіна Л.О., Склярова О.І, Шаповалова Л.А. Технологічні аспекти лекційно-семінарської форми навчання основам наук // Збірник наукових праць: Педагогічні науки. - Херсон: Айлант, 1999. Випуск ІХ. - С. 162-166.

Лисина Л.А., Сергеев А.В. Интенсификация процесса обучения основам наук в условиях перестройки средней школы//Совершенствование учебно-воспитательного процесса в школе и педвузе: Тезисы научно-практической конференции. - Кривой Рог: КГПИ, 1990. - С. 24-27.

Лисина Л.А. Понятийно-творческая деятельность учащихся и средства ее активизации// Методологические, дидактические и психологические аспекты проблемного обучения физике; Тез. докл. 2-й Всесоюзной научно-методической конференции - Донецк: ДонГУ, 1991. - С. 29-30.

Сергеев А.В., Апанасенко М.Г., Лисина Л.А. Дифференциация обучения в средней общеобразовательной школе: Методические рекомендации для учителей физики, - Запорожье: Запорожский обл. инст. усоверш. учит., 1991. - 56 с.

Игнатенко И.В., Лисина Л.А., Сергеев А.В. Дидактическая игра как средство интенсификации процесса обучения основам наук// Учебный демонстрационный эксперимент: Тез. докл. на республ. сем. по акт. вопр. методики препод. физики. - Бердянск: БГПИ, 1991. - С. 16-20

Лісіна Л.О., Нечет В.І., Сергєєв О.В. Методологічні основи узагальнення й систематизації знань // Сучасні технології підготовки вчителя-предметника до проведення професійної діяльності: Тез. доп. і повід. регіональної наук.-теор. і практ. конф. - Запоріжжя: ЗДУ, 1992. - С.16-20.

Круцило І.К., Лісіна Л.О., Сергєєв О.В. Теоретичні основи формування професійної готовності вчителя до організації дослідницької роботи учнів. // Активні методи і форми підготовки спеціалістів з університетською освітою: Тез. доповід. І повід. регіон. наук.- теор. і практ. конф. - Запоріжжя; ЗДУ, 1993. - С.46-48.

Іваніцкий О.І., Лісіна Л.О., Сергєєв О.В. Проблемно-модульне навчання - нова педагогічна технологія // Шляхи підготовки вчителя фізики до розв'язування професійних задач: Тези доповідей і повідомлень регіональної науково-теоретичної і практичної конференції. - Запоріжжя: ЗДУ, 1993. - 69-73.

Круцило І.К., Лісіна Л.О., Сергєєв О.В. Школам нового типу - сучасну технологію навчання // Всеукраїнська науково-практична конференція з проблем роботи серед. загальноосв. навч. - виховн. закладів: Тез. доп. та вист. - К.: ІСДО, 1994. - С. 232-234.

Лисина Л.О., Кривсун Ю.Н., Сергеев А.В. Проблемы разработки новой педагогической технологии обучения основам наук // Технологический подход в дидактике. Модульное обучение профессии: Материалы Международной науч. - практ. конф. - Донецк: ГИПО ИПРУ, 1994, - С. 21-22.

Лісіна Л.О., Сергєєв О.В. Необхідність розробки нових технологій навчання основам наук // Сучасна освіта і проблеми виховання творчої особистості: Доповіді та повідомл.. на міжрег. наук.-прак. конф., присв. 70-річчю Сумського держ. пед. інст. імені А.С. Макаренка - Суми: СДПІ, 1994. - С.183-188.

Лісіна Л.О., Сергєєва І.О., Сергєєв О.В. Мотиваційно-творча активність і спрямованість особистості // психолого-педагогічні фактори підвищення професійної майстерності вчителя -вихователя: Тез. Всеукр. наук. - практ. конф. - Житомир: ЖДПІ, 1991 - С. 199-200.

Лісіна Л.О., Сергєєв О.В. Механізми інтуїтивного розв'язування творчих задач // Активизация учебной деятельности школьников: Материалы Всеукраинской науч. - практ. конф. - Кривой Рог: КГПИ, 1995. - С. 7-8.

Лісіна Л.О. Основи управління навчальним процесом у сучасній загальноосвітній школі // Діяльнісний підхід у навчально-пошуковому процесі з фізики і математики: Матеріали доповідей і повідомлень Всеукраїнської науково-практичній конференції. - Рівне: РДПІ, 1996. - Ч. 2. - С. 11-13.

Лісіна Л.О., Склярова І.О. Варіативні технології навчання основам наук / Проблеми методики викладання фізики на сучасному етапі: Зб. Статей. - Кіровоград: КДПУ імені В.Винниченка, 2000. - С. 24-28.

Використанні в дисертації ідеї та розробки в опублікованих наукових працях належать автору, співавтори брали участь у їх обговоренні та впровадженні в навчально-виховний процес.

Размещено на Allbest.ru