Оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя у процесі вивчення курсу "Основи педагогічної майстерності"

Размещено на http://www.allbest.ru

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ім. Г.С. СКОВОРОДИ

13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Оцінювання професійного становлення

майбутнього вчителя у процесі вивчення

курсу “Основи педагогічної майстерності”

Малаканова Лариса Василівна

Харків - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Полтавському державному педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, професор

ТАРАСЕВИЧ Ніна Миколаївна,

Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, професор кафедри педагогічної майстерності.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

ТРОЦКО Ганна Володимирівна,

Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, проректор;

кандидат педагогічних наук, доцент

ДОНЦОВ Анатолій Васильович,

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, доцент кафедри педагогіки.

Провідна установа -Запорізький обласний інститут удосконалення вчителів Міністерства освіти і науки України, кафедра теорії та практики виховання, м. Запоріжжя.

Захист відбудеться "30" січня 2001 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.04 в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2).

Автореферат розісланий "27" грудня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ________________ Золотухіна С.Т.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Сучасна школа потребує вчителя-професіонала, який уміло викладає, організує учіння і життєдіяльність дітей, створюючи умови для їхнього розвитку, власною особистістю позитивно впливає на формування духовного світу вихованців. Проте педагогічні заклади, як показує досвід, не забезпечують належної підготовки такого вчителя. Система професійної підготовки вчителя, її змістові та процесуальні характеристики, не охоплюють усіх компонентів готовності до педагогічної діяльності, тому всілякі надбудови, вдосконалення, доповнення, не змінюючи головного недоліку в ній - екстравертованої спрямованості, не призводять до суттєвих змін у якості формування особистості педагога. Нинішня структура педагогічної освіти, проголошуючи необхідність оволодіння професією вчителя на особистісному рівні, залишаєтьcя предметоцентричною. Проте набуття професіоналізму вимагає особистісно-орієнтованої організації навчально-виховного процесу і створення умов, що стимулюють професійне становлення особистості педагога, забезпечення зворотнього зв'язку в оцінюванні його професійного зростання.

Проблема оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя ще не отримала належної уваги науковців, хоча дослідження її окремих психолого-педагогічних аспектів ведеться досить активно, зокрема у таких контекстах: теоретичні основи вдосконалення професійної підготовки вчителя (О.О. Абдуліна, М.Б. Євтух, Л.С. Нечепоренко, Н.Д. Хмель та ін.), педагогічна діяльність як творчий процес (В.А. Кан-Калик, Н.В. Кічук, Г.В. Троцко та ін.), системний підхід до професійної підготовки (В.А. Семиченко, В.О. Сластьонін, М.М. Нєчаєв та ін.), формування професійних якостей особистості вчителя (Є.П. Бєлозерцев, О.І. Бульвінська, А.І. Щербаков та ін.), формування професійної готовності студента до педагогічної діяльності (В.Й. Бочелюк, Л.П. Кадченко, А.Й. Капська та ін.), індивідуалізація професійної підготовки (О.М. Пєхота, А.В. Ткаченко та ін.), формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя (Є.С. Барбіна, І.А. Зязюн, Н.В. Кузьміна, Р.М. Роман, Н.М. Тарасевич та ін.), педагогічні умови організації навчально-виховного процесу (Н.Г. Калашник, В.І. Лозова, А.І. Підласий, Т.І. Сущенко та ін.). Безпосередньо проблема сутності, значення, функцій контролю навчальної діяльності представлена працями Б.Г. Ананьєва, І.В. Безручка, Л.М. Романішиної, Р.Ф. Кривошапової, В.О. Оніщука, О.Ф. Сілютіна та ін. Останні десятиріччя характеризуються активними пошуками критеріїв оцінювання навчальної діяльності студентів (П.С. Атаманчук, М.Г. Карасєва, Є.С. Клєнцов, Г.Т. Косьмін, Є.Г. Сіляєва, та ін.).

Дослідження ведуться переважно в плані вдосконалення форм, методів контролю знань, проте не дають належного інструментарію для оцінювання професійних якостей особистості майбутнього вчителя, не розроблена чітка методика впровадження критеріїв оцінювання. Нерозв'язаними залишаються питання обґрунтування умов ефективного оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя, розробки технологій організації оцінної діяльності викладачів і студентів. У цілому, система оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя в сучасних вищих педагогічних закладах обмежується виявленням рівня знань, умінь і навичок, що не обіймає загалом готовності до педагогічної діяльності, яка формується на трьох рівнях: мотиваційному, когнітивному і операціональному. Щоб забезпечити ефективне функціонування системи оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя, важливо перш за все визначитися в організаційно-педагогічних умовах, необхідних для цього.

Накопичений досвід кафедри педагогічної майстерності Полтавського державного педагогічного університету у викладанні курсу “Основи педагогічної майстерності” як особистісно-орієнтованої дисципліни психолого-педагогічного циклу дав можливість виокремити, обґрунтувати і практично перевірити вплив створених об'єктивних організаційно-педагогічних умов оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя на ефективність його професійної підготовки.

Викладене вище зумовило вибір теми дослідження - “Оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя у процесі вивчення курсу “Основи педагогічної майстерності”.

Дослідження проводилося в рамках наукових тем: “Методичний комплекс для забезпечення навчальної діяльності студентів з курсу “Основи педагогічної майстерності” (РК № 0194У036580) та “Дослідження змістового компонента формування основ педагогічної майстерності майбутнього вчителя” (РК № 0197У000065), які здійснювалися кафедрою педагогічної майстерності Полтавського педінституту ім. В.Г. Короленка у 1991-1999 роках.

Об'єкт дослідження - процес оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя.

Мета дослідження - теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка впливу організаційно-педагогічних умов оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя на його професійну підготовку.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні того, що ефективність професійної підготовки вчителя підвищується при дотриманні наступних організаційно-педагогічних умов оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя: професійна орієнтація вузу; введення предметів, центруючих навчання на оволодінні інтегративними складовими педагогічної діяльності; діяльнісний принцип організації занять; організація навчання на особистісному рівні в умовах інтравертованої спрямованості професійної підготовки; оснащення оцінювання методичним комплексом; впровадження чітких критеріїв оцінювання; поєднання різних видів оцінки.

У відповідності до поставленої мети та гіпотези сформульовані завдання:

1. Дослідити стан вивчення проблеми оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя у педагогічній теорії та практиці вищих педагогічних закладів.

2. На основі аналізу, порівняння та узагальнення літературних джерел, наявного досвіду обґрунтувати необхідні об'єктивні організаційно-педагогічні умови оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя.

3. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність професійної підготовки у створених організаційно-педагогічних умовах оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя.

Методологічну основу дослідження становлять наукові положення про провідну роль діяльності у формуванні особистості, єдність діяльності і свідомості, активності особистості як суб'єкта, особистісно-діяльнісний підхід до професійної підготовки вчителя, роль практики як основи пізнання та критерія істинності при оцінюванні результатів навчання, системність дослідження.

У теоретичну основу дослідження лягли концепції гуманізації та гуманітаризації педагогічної освіти (Г.О. Балл, С.І. Гончаренко, Ю.І. Мальований, Є.Н. Шиянов та ін.), цілісності педагогічного процесу у вищому навчальному закладі (А.М. Алексюк, С.І. Архангельський, В.А. Семиченко та ін.); концептуальні положення про оптимізацію процесу професійної підготовки (О.Г. Мороз, Н.Ф. Тализіна та ін.), про сутність педагогічної майстерності (І.А. Зязюн, Н.В. Кузьміна та ін.), контроль як невід'ємний компонент навчально-виховного процесу (І.Я. Лернер, В.І. Лозова, Є.І. Перовський, В.М. Полонський та ін.).

Дослідження здійснювалось у 1990-1999 роках і охоплювало три етапи науково-педагогічного пошуку.

Методи дослідження. Для реалізації програми дослідження використовувалися методи різних рівнів пізнання. Теоретичні: аналіз і узагальнення філософської, психологічної, педагогічної літератури з проблеми дослідження, навчальних програм і вузівської документації, методичних рекомендацій і навчальних посібників з психолого-педагогічних дисциплін; вивчення та теоретичне осмислення досвіду роботи педагогічних закладів і шкіл. Емпіричні: спостереження за навчальною діяльністю студентів, аналіз результатів навчання, бесіди, анкетування студентів, інтерв'ю, методи експертних оцінок, самооцінювання, узагальнення незалежних характеристик, аналіз письмових робіт студентів та їх діяльності. Експериментальні: констатуючий, формуючий, контрольний етапи експерименту. Статистичні: вимір, табулювання даних, підрахунки середнього, порівняльний аналіз, побудова діаграм, методи приписування.

Наукова новизна та теоретична значущість одержаних результатів дослідження полягають в тому, що з позицій цілісного підходу до навчально-виховного процесу вперше теоретично обґрунтовано сукупність об'єктивних організаційно-педагогічних умов, необхідних для оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя та досліджено їх вплив на якість професійної підготовки; отримано подальшу розробку моделі системи оцінювання, яка охоплює мотиваційний, когнітивний і операціональний компоненти професійного становлення майбутнього вчителя; уточнено сутність понять “професіоналізм”, “оцінка”, “якісна оцінка”, “педагогічна умова”.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці методичного комплексу, необхідного для ефективного оцінювання; критеріїв, показників, рівнів прояву ознак педагогічних умінь; технологій організації оцінної діяльності студентів. Дослідження дало інструментарій для цілісного оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя. Розроблені організаційно-педагогічні умови знайшли своє втілення на заняттях з курсу “Основи педагогічної майстерності” в Полтавському державному педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка, вони можуть бути використані при викладанні педагогічних дисциплін в університетах, інститутах і коледжах.

Особистий внесок здобувача у працях, підготовлених у сумісництві з іншими авторами, полягає у теоретичному обґрунтуванні організаційно-педагогічних умов оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя; у створенні критеріїв оцінювання, критеріально-орієнтованих тестів; у розробці технологій включення студентів в оцінну діяльність; участі в укладанні словника термінології з педагогічної майстерності; в інтегруванні розроблених кафедрою педагогічної майстерності Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка методичних матеріалів у систему оцінювання.

Вірогідність дослідження обумовлюється відповідністю використаного комплексу методів об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу результатів, коректним застосуванням методів математично-статистичної обробки даних та якісної інтерпретації результатів; полісуб'єктністю експертизи; варіативністю засобів оцінювання, а також здобутими позитивними результатами.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися у ході навчального процесу при викладанні курсу “Основи педагогічної майстерності” в Полтавському державному педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка, Київському інституті “Слов'янський університет” і Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С. Макаренка.

Завдання, зміст, методика дослідження та результати обговорювалися на засіданнях кафедри педагогічної майстерності, Всесоюзних науково-практичних конференціях: “Шляхи підвищення педагогічної майстерності викладачів вищої школи” (Білгород, 1990), “Проблеми освоєння театральної педагогіки у професійно-педагогічній підготовці майбутнього вчителя” (Полтава, 1991); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Єдність педагогіки і психології у цілісному навчально-виховному процесі” (Полтава, 1995), “Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України” (Кіровоград, 1997), “Людина та навколишнє середовище” (Полтава, 2000); міжрегіональних науково-практичних конференціях: “Психолого-педагогічні основи професійної підготовки вчителя-вихователя та сучасні технології навчання” (Житомир, 1993), “Культура педагогічного спілкування як фактор гуманітаризації сучасної освіти” (Суми, 1996).

Результати досліджень представлено у 14 публікаціях, у тому числі в республіканському науково-методичному збірнику (1) та у ліцензованих збірниках наукових праць (6).

Структура роботи підпорядкована меті та основним завданням дослідження. Дисертація складається із двох розділів, що поділені на підрозділи; висновків; списку використаних джерел (261 найменування, з них 4 - англійською мовою) та 11 додатків (25 с.). Загальний обсяг дисертації 224 сторінки (174 с. - основна частина). У роботі наведено 20 таблиць, 4 діаграми і 2 схеми.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано важливість і актуальність досліджуваної проблеми, визначено її об'єкт, предмет; сформульовано гіпотезу, мету, основні завдання наукового пошуку; розкрито теоретико-методологічні основи і методи дослідження, його наукову новизну, теоретичне і практичне значення; наведено відомості щодо апробації та впровадження результатів.

У першому розділі - “Професійне становлення майбутнього вчителя і проблема його оцінювання” - розглядаються теоретичні проблеми оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя на основі критичного аналізу філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури стосовно професійної підготовки вчителя. Крім того досліджуються можливості курсу “Основи педагогічної майстерності” в оцінюванні професійного становлення майбутнього вчителя.

Сучасна теорія педагогіки виробила кілька перспективних підходів до вирішення проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя: системний (О.І. Міщенко, В.А. Семиченко, В.О. Сластьонін та ін.), індивідуально-творчий (В.А. Кан-Калик, І.О. Колєснікова, М.О. Лазарєв та ін.), професійно-діяльнісний (Л.І. Рувінський та ін.), культурологічний (Е.М. Шиянов та ін.), діалогічний (Г.О. Ковальов та ін.), особистісно-діяльнісний (кафедра педагогічної майстерності Полтавського педуніверситету, О.М. Пєхота та ін.), вдосконалення навчально-виховного процесу (Б.А. Грицюк, С.В. Домбровський, Р.П. Скульський та ін.).

Вагомий внесок у розробку проблеми професійної підготовки вчителя зроблено у працях Р. Бернса, Дж. Гілфорда, Д. Гоццера, С. Ньюмена, Д. Томлінсона, де з'ясовується сутність “Я-концепції” вчителя та наголошується на необхідності створення умов для його самореалізації.

Аналіз проблеми професійної підготовки вчителя і осмислення різних підходів до її вирішення дали можливість визначити стратегію удосконалення професійного навчання - виявлення, врахування та розвиток якостей особистості студента, актуальних для його майбутньої педагогічної діяльності, у процесі послідовного залучення до різних аспектів цієї діяльності, опанування педагогічними технологіями.

Розв'язання проблеми оцінювання професійної підготовки ускладнюється тим, що сучасні вищі педагогічні заклади, зорієнтовані на формування професіонала, дотепер не мають єдиного підходу до розуміння сутності поняття “професіоналізм”, а це значно ускладнює розробку професіограм. У дослідженні професіоналізм учителя визначається як якісний показник продуктивності педагогічної діяльності. Його ознаки: загальногуманітарна культура, педагогічна майстерність, володіння педагогічними технологіями. Таке розуміння професіоналізму вчителя визначило логіку його становлення: студент опановує знання про майбутню педагогічну діяльність; діагностує через самопізнання та оцінку компетентних суддів особистісні якості, актуальні для майбутньої професії; включається у різні аспекти педагогічної діяльності з метою розвитку професійних вмінь і особистісних якостей, їх корекції студентом і контролю викладачами. Дотримуючись такої логіки, ми зможемо досягти того, що студент буде знати що йому робити і як це зробити найкраще; усвідомлювати, наскільки він готовий до педагогічної діяльності; навчатися здійснювати педагогічну діяльність, а також аналізувати, корегувати її результати та адекватно оцінювати власні досягнення.

Осмислення сутності педагогічного професіоналізму та його складових дозволили підійти до аналізу проблеми оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя. Аналіз педагогічної літератури з питань оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя дав змогу побачити, що більшість робіт присвячені розв'язанню проблеми якості контролю навчальної діяльності на основі вдосконалення діючих та введення нових форм, методів і засобів (С.І. Векслер, К.Г. Делікатний, Г.В. Єльнікова, В.Я. Лапіс та ін.), систематизації критеріїв оцінювання знань (В.П. Беспалько, З.І. Калмикова та ін.), з'ясуванню функцій контролю (Б.Г. Йоганзен, І.І. Кувшиннікова, Г.І. Кузьміна, Г.В. Мазуренко та ін.). Значно менше робіт присвячено розв'язанню проблеми вдосконалення оцінювання навчальної діяльності студентів і зовсім мало досліджень, в яких розробляється проблема цілісного оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя.

Складність розв'язання зазначеної проблеми пов'язана з багатьма факторами, в тому числі з нечіткістю визначення поняття “оцінка”, яке розуміють і як процес, і як результат оцінювання. Ми розглядаємо оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя як процес установлення відповідності між рівнем професійного становлення майбутнього вчителя і метою його професійної підготовки, відмежовуючи його від поняття “оцінка” як результату оцінювання. І використовуємо поняття “якісна оцінка” - розгорнуте, мотивоване судження про результат навчальної діяльності студента та “оцінка” - кількісний вимір виявленого результату оцінювання, виражений у балах.

Існуюча система оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя орієнтована, в основному, на визначення рівня засвоєння знань (когнітивного компонента), тоді як педагогічна діяльність вимагає не лише ґрунтовних знань, інтелектуальних умінь і навичок, а й володіння різними педагогічними технологіями, високого рівня розвитку педагогічних умінь і професійних якостей, позитивного ставлення до педагогічної діяльності та професії вчителя (мотиваційний та операціональний компоненти).

У практиці сучасної вищої школи системі оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя, що складається з наступних елементів: мета, завдання, функції, принципи, зміст, критерії, норми, методи, форми організації, - бракує цілісності, єдиного підходу до визначення об'єкту оцінювання, характеристики критеріїв; розробленої методики оцінювання; дотримання необхідних умов ефективного її функціонування.

Результати теоретичного аналізу та вивчення досвіду оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя у вищих навчальних закладах дозволили зробити висновок: для організації навчального процесу необхідна така система оцінювання, яка охоплює усі компоненти оволодіння педагогічною діяльністю (мотиваційний, когнітивний і операціональний), а ефективність її функціонування забезпечується спеціальними організаційно-педагогічними умовами.

Під організаційно-педагогічними умовами ми розуміємо необхідні і достатні обставини, від яких залежить ефективність оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя.

Досвід засвідчує, що система оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя потребує, перш за все, дотримання діяльнісного принципу організації занять у закладах педагогічної освіти, уведення інтегрованих курсів, інтравертованих за своєю сутністю, які дають можливість перенести акцент з процесу засвоєння знань студента на формування його професійних якостей, що є одночасно і метою, і засобом підготовки до педагогічної діяльності. За таким принципом організовано навчання в запропонованому кафедрою педагогічної майстерності Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка курсі “Основи педагогічної майстерності”. Цей курс як системотвірний фактор професійної підготовки вчителя має практичну спрямованість за змістом та формами організації і складається з трьох модулів. Перший модуль спрямований на організацію пізнання студентами суті своєї майбутньої професії, специфіки педагогічної діяльності, а також на усвідомлення себе у професії. Другий модуль має на меті організацію пізнання студентами специфіки педагогічного спілкування та власної особистості як інструмента рефлексивного управління у процесі педагогічного спілкування, освоєння прийомів діалогічної взаємодії вчителя з учнями, освоєння техніки саморегуляції в умовах професійного спілкування. Третій модуль передбачає освоєння методики і техніки керування собою і своєю діяльністю в процесі організації життєдіяльності учнів. Для кожного модуля курсу підібрана своя специфічна модель, яка відповідає логіці розгортання діалогічної взаємодії на цьому відрізку професійного навчання (у І модулі моделлю управління собою виступає розповідь, у ІІ модулі моделлю управління діалогом виступає бесіда, у ІІІ модулі моделлю управління полілогом виступає урок). Оволодіння зазначеними моделями стає показником проміжного, а в сукупності - кінцевого результату навчання основам педагогічної майстерності.

За результатами дослідження курс “Основи педагогічної майстерності” завдяки інтравертованій сутності, особистісно-діяльнісному принципу організації занять найбільше сприяв усвідомленню студентами рівня власних знань про педагогічну діяльність, давав можливість оцінити рівень оволодіння різними інтегративними складовими педагогічної діяльності, а відповідно, і педагогічними вміннями, розвивав професійні якості, спонукав до самовдосконалення і дозволяв викладачам оцінювати мотиваційний, когнітивний і операціональний компоненти професійного становлення майбутнього вчителя.

Другий розділ - “Експериментальне дослідження організаційно-педагогічних умов оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя” - присвячений технології організації формуючого етапу експерименту.

Завдання експериментального дослідження:

1) виявити рівень професійного становлення майбутнього вчителя за трьома компонентами (мотиваційним, когнітивним, операціональним) перед роботою над кожним модулем курсу “Основи педагогічної майстерності”;

2) з'ясувати необхідні і достатні об'єктивні організаційно-педагогічні умови оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя;

3) експериментально перевірити вплив спеціально створених оргацізаційно-педагогічних умов оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя на якість його професійної підготовки;

4) перевірити на практиці доцільність розробленої моделі оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя.

За результатами констатуючого зрізу, яким охоплено 1072 студента, до початку роботи над кожним модулем курсу, у цілому, виявлено недостатній рівень сформованості мотиваційного, когнітивного та операціонального компонентів професійного становлення майбутнього вчителя, що зумовило необхідність розв'язання проблеми ефективної професійної підготовки нетрадиційними формами і методами навчання та вдосконаленням існуючої системи оцінювання, яка мала охопити всі компоненти оволодіння педагогічною діяльністю при створених необхідних об'єктивних організаційно-педагогічних умовах.

У формуючому етапі експерименту брало участь 147 студентів І-ІІІ курсів. Він був організований за розробленою системою оцінювання з чітко визначеною структурою.

Цей етап експерименту довів, що найважливішою умовою оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя є організація навчання на особистісному рівні (через включення майбутнього вчителя у різні аспекти педагогічної діяльності, спільне цілепокладання на занятті, зміну рольових функцій студентів, стимулювання самооцінки майбутнім учителем власної діяльності, своїх досягнень). Перевага такого підходу зумовлюється, по-перше, розчленуванням педагогічної діяльності на мікроситуації (мікровикладання), що полегшувало процес навчання, аналізу, контролю: студенти мали можливість поступово опановувати технологію організації педагогічної діяльності на різних етапах навчально-виховного процесу. За цієї умови виявилося доцільним виокремити кілька професійних педагогічних ролей, які створювали можливість особистісного включення студента у заняття: черговий учитель; учитель-організатор виконання вправ та ін. Ролі ускладнювалися і урізноманітнювалися від першого модуля навчання основам педагогічної майстерності до третього. Така організація занять сприяла усвідомленню сутності педагогічної діяльності, виявленню “Я” у професії, розвитку педагогічних здібностей і професійних якостей майбутнього вчителя, а також давала можливість, спираючись на позитивне в особистості, оцінювати ставлення студента до професії вчителя і рівень оволодіння інтегративними складовими педагогічної діяльності. По-друге, студенти як організатори навчального процесу на занятті діяли у реальній ситуації “педагог-студент”, а не у змодельованій “педагог-учень”, що допомагало побачити і оцінити реальний результат діяльності студента у ролі педагога. По-третє, умови “тут і зараз” включали в роботу не лише знання студента, але й увесь його особистісний потенціал, уміння пропускати через себе знання, розв'язувати спонтанні ситуації, які виникали у навчальному процесі. Стикаючись з труднощами організації діяльності в групі, студенти усвідомлювали причини їх виникнення, бачили у власних особистісних якостях причини деструктивної поведінки, що стимулювало професійний розвиток особистості майбутнього вчителя.

Важливою умовою, перевіреною в експерименті, виявилось впровадження чітких критеріїв оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя. Орієнтація на критерії та еталони складає основу оцінної активності особистості, бо оцінювання набувало для студента змістового смисла усвідомлення суті окремих дій, їх результатів. Розробка критеріїв та показників виконання різних фрагментів педагогічної діяльності становила вагому частину експериментальної роботи. Впровадження чітких критеріїв забезпечило детальний аналіз та об'єктивність оцінювання навчальної діяльності студента викладачем, групою і самим студентом; стимулювало професійний розвиток майбутнього вчителя і сприяло розвитку адекватної самооцінки.

Для ефективного функціонування системи оцінювання, як довів експеримент, доцільно використовувати в навчальному процесі методичний комплекс, включивши до нього: збірник тестів самопізнання, збірник критеріально-орієнтованих тестів та термінологічний словник. Щоб діагностувати особистісний потенціал майбутнього вчителя, потрібно мати набір методик самопізнання професійних якостей студента. Ці методики підбиралися відповідно до тем занять, органічно вплітаючись у контекст навчально-виховного процесу. Усвідомлення своїх індивідуальних особливостей давало можливість студенту заздалегідь виявити власні “сильні” і “слабкі” сторони, запобігти виникненню психологічних бар'єрів, цілеспрямовано і зацікавлено поставитися до запропонованих на заняттях вправ, оцінити рівень своєї готовності до педагогічної діяльності, стимулювало самовиховання.

Розробка термінологічного словника спричинена тим, що сьогодні педагогічна наука, інтегруючись з іншими галузями, збагатилася новими поняттями, однак у літературних джерелах подаються їх різні інтерпретації, що ускладнює оцінювання рівня засвоєння понять студентом. В роботі над курсом “Основи педагогічної майстерності” всі опорні поняття, які повинен засвоїти студент, подано у підручнику та словнику.

Особистісний підхід до професійної підготовки вчителя вимагає і індивідуального контролю досягнень студента. Через те, що існуючими способами поточного контролю складно охопити всіх студентів у визначений час і зробити це об'єктивно, виникла необхідність використати більш ефективні способи перевірки, такі як тестовий контроль. Особливо перспективними виявилися критеріально-орієнтовані тести (Е. Стоунс). Розроблені тематичні критеріально-орієнтовані тести дали можливість поетапно оперативно та об'єктивно оцінювати професійне становлення майбутнього вчителя, зокрема на кожному занятті.

Важливою умовою оцінювання виявилося поєднання педагогічної оцінки з груповою оцінкою та самооцінкою. Через те, що оцінювання для студента традиційно має екстравертований характер - він прагне до зовнішнього оцінювання і майже не потребує самооцінювання, у ході експерименту викладач постійно залучав вихованців до оцінної діяльності, давав відповідний інструментарій для оцінювання, стимулював, допомагав, щоб довести студента до об'єктивного, неупередженого самооцінювання.

Поєднання самооцінювання, оцінювання педагогом і групового оцінювання стимулювало розвиток самокритичності, самосвідомості, усвідомлення студентом власних проблем у професійному становленні, сприяло розвитку адекватної самооцінки, оцінних умінь, спонукало до самовдосконалення. В ході експерименту було доведено вплив цієї умови на розвиток моральних якостей і формування педагогічного такту.

Більш вагомі результати професійної підготовки вчителя (при рівності стартових показників) отримані в експериментальних групах, де при тотожності змісту навчання з контрольними групами стосовно різних модулів введено спеціальні організаційно-педагогічні умови оцінювання:

Серед трьох компонентів професійної підготовки найбільші зрушення відбулися у мотиваційному компоненті: зросла кількість студентів, які пов'язують свої професійні плани з роботою вчителя (І модуль - на 27%, ІІ - на 41%, ІІІ - на 62%), помічено зростання інтересу до професії вчителя, потреби у професійному самовдосконаленні і систематичному самовдосконаленні. Підвищився рівень когнітивного компонента: збільшилося число студентів, які мають високий та середній рівні знань про педагогічну діяльність (І модуль - на 15%, ІІ - на 19%, ІІІ - на 14%). Зріс рівень операціонального компонента: збільшилась кількість студентів, які мають високий та середній рівні професійних умінь (І модуль - на 16%, ІІ - на 23%, ІІІ - на 19%). Особливої уваги заслуговують дані третього модуля навчання, де в експериментальних групах досягнуто узгодженості між компонентами професійного становлення як результат цілісного професійного розвитку.

Таким чином, експериментальна робота довела доцільність використання розробленої системи оцінювання та ефективність спеціально створених організаційно-педагогічних умов.

У загальних висновках викладено основні результати теоретико-методологічної, методичної і практичної розробки проблеми оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя.

Загалом результати дослідження дозволили зробити такі висновки:

1. Якість професійної підготовки вчителя у великій мірі залежить від ефективності функціонування системи оцінювання, яка на сьогодні не досконала через суб'єктивізм і слабку диференціюючу здатність оцінки.

2. Зважаючи на те, що в практиці сучасної вищої школи оцінюються, як правило, знання, вміння і навички, а практичне володіння інтегративними складовими педагогічної діяльності та педагогічними технологіями, ставлення студентів до навчальної роботи і до професії в цілому залишаються при оцінюванні поза увагою, виникла необхідність розробити цілісну систему оцінювання, яка охоплювала б як змістовий, так і мотиваційний та операціональний компоненти професійного становлення майбутнього вчителя.

3. Аналіз досвіду організації професійної підготовки вчителя показав, що основними організаційно-педагогічними умовами, без яких розроблена система оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя не може функціонувати, є:

- професійна орієнтація навчального закладу;

- діяльнісний принцип організації занять;

- уведення до навчального плану предметів, центруючих навчання на оволодінні інтегративними складовими педагогічної діяльності.

4. Експериментальна перевірка довела, що ефективності функціонування системи оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя сприяють спеціально створені умови:

- організація навчання на особистісному рівні в умовах інтравертованої спрямованості професійної підготовки;

- впровадження чітких критеріїв оцінювання професійного становлення;

- оснащення навчального процесу методичним комплексом, необхідним для ефективного оцінювання;

- поєднання різних видів оцінки.

5. Запровадження цих умов сприяло підвищенню якості професійної підготовки: формуванню мотивів навчання студентів, підвищенню рівня їхніх знань, а також рівня оволодіння різними аспектами педагогічної діяльності.

6. Описані в даному дослідженні рекомендації щодо організаційно-педагогічних умов оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя можуть бути запропоновані в педагогічних закладах у викладанні курсу “Основи педагогічної майстерності”, а також інших навчальних дисциплін.

7. Подальшого дослідження потребує проблема суб'єктивних умов оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

оцінювання професійний вчитель педагогічна майстерність

1. Малаканова Л.В. Диференційований підхід у формуванні основ педагогічної майстерності майбутніх учителів // Вища і середня педагогічна освіта: Респ. наук.-метод. зб. - Київ.: Вища школа, 1991. - Вип. 15. - С. 91-96.

2. Малаканова Л.В. Дослідження проблеми оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя // Педагогіка і психологія: Зб. наук. праць / Гол. ред. акад. Прокопенко І.Ф. - Харків, 1997. - Вип. 5. - С. 189-193.

3. Малаканова Л.В. Критеріально-орієнтовані тести як засіб гуманізації професійної підготовки майбутнього вчителя // Вісник Полтавського державного педагогічного інституту ім. В.Г. Короленка: Зб. наук. праць. - Полтава, 1998. - Серія “Психолого-педагогічні науки”. - Вип. 2. - Т. 1. - С. 188-194.

4. Малаканова Л.В., Пивовар Н.М., Шкурпела Л.І. Тестовий контроль знань. // Імідж сучасного педагога - № 3. - 1999. - С. 23-25 (с. 23-24 - авторські).

5. Малаканова Л.В., Пивовар Н.М., Шкурпела Л.І. Тестовий контроль знань. // Імідж сучасного педагога - № 4. - 1999. - С. 27-30 (с. 27-28 - авторські).

6. Малаканова Л.В. Вплив оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя на якість його професійної підготовки // Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка: Зб. наук. праць. - Полтава, 2000. - Серія “Педагогічні науки”. - Вип. 2(10). - С. 147-158.

7. Малаканова Л.В. Дослідження впливу організаційно-педагогічних умов оцінювання на якість професійної підготовки майбутнього вчителя // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Зб. наук. праць: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Вип. 13. - Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет, 2000. - С. 111-117.

8. Малаканова Л.В., Крамущенко Л.В., Тарасевич Н.М. та ін. Словник термінології з педагогічної майстерності. - Полтава, 1995. - 63 с. (авторські - 5 с.).

9. Малаканова Л.В., Базилевич Н.Г., Бегека А.Д. та ін. Педагогічна майстерність: Тести. Ч. 1 / Ред. колегія: Л.В. Крамущенко, Н.М. Тарасевич, Л.В. Малаканова. - Полтава, 1998. - 128 с. (авторські - 21 с.).

10. Малаканова Л.В., Базилевич Н.Г., Бегека А.Д. та ін. Педагогічна майстерність: Тести. Ч. 2 / Ред. колегія: Л.В. Крамущенко, Н.М. Тарасевич, Л.В. Малаканова. - Полтава, 1996. - 79 с. (авторські - 11 с.).

11. Педагогічна майстерність: Тести. Ч. 3 Комплект методик професійного самопізнання вчителя / За ред. В.А. Семиченко, Н.М. Тарасевич, Л.В. Малаканової. - Полтава, 1996. - 93 с. (авторські - 15 с.).

12. Малаканова Л.В., Пивовар Н.М. Значення рейтингового контролю знань студентів в удосконаленні професійного становлення майбутнього вчителя // Єдність педагогіки і психології у цілісному навчально-виховному процесі: Матеріали Всеукраїнської конференції 4-5 квітня 1995 р. - Полтава, 1995. - С. 232-234 (с. 232-233 - авторські).

13. Малаканова Л.В., Пивовар Н.М. Використання тестових завдань при формуванні у студентів діафрагмально-реберного дихання як основи голосоутворення // Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України: Матеріали третьої Всеукраїнської науково-практичної конференції 26-28 червня 1997 р. - Кіровоград, 1997. - С. 115-118 (с. 115-116 - авторські).

14. Малаканова Л.В., Пивовар Н.М. Дослідження особливостей установок студентів на професійну діяльність. // Сьомі Каришинські читання. Всеукраїнська науково-методична конференція “Людина та навколишнє середовище”: Зб. наук. праць. - Полтава, 2000. - С. 137-139 (с. 137-138 - авторські).

АНОТАЦІЯ

Малаканова Л.В. Оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя у процесі вивчення курсу “Основи педагогічної майстерності”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, Харків, 2000.

Дисертація містить дослідження теоретико-методологічних, історико-педагогічних та науково-методичних аспектів системи оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя.

Науково обґрунтована й розроблена концепція створення організаційно-педагогічних умов, що сприяють ефективності функціонування такої системи; доповнено визначення суті понять “професіоналізм” і “оцінювання”, визначено критерії, показники та рівні сформованості компонентів професіоналізму майбутнього вчителя.

Обґрунтовано модель організації оцінювання професійного становлення фахівця в курсі “Основи педагогічної майстерності” та експериментально перевірена її ефективність.

Ключові слова: педагогічна майстерність, оцінювання, оцінка, професіоналізм, професійне становлення, організаційно-педагогічні умови.

Малаканова Л.В. Оценивание профессионального становления будущего учителя в процессе изучения курса “Основы педагогического мастерства”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Харьковский государственный педагогический университет им. Г.С. Сковороды, Харьков, 2000.

Диссертация содержит исследование теоретико-методологических, историко-педагогических и научно-методических аспектов системы оценивания профессионального становления будущего учителя.

Анализ состояния профессиональной подготовки учителя и осмысление разных походов к решению проблемы дали возможность определить стратегию усовершенствования профессионального обучения - выявление, учет и развитие качеств личности студента, актуальных для его будущей педагогической деятельности в процессе последовательного включения в разные аспекты этой деятельности, овладения педагогическими технологиями с целью развития педагогических умений и профессиональных качеств.

В исследовании профессионализм учителя определяется как качественный показатель продуктивности педагогической деятельности. Его признаки: общегуманитарная культура, педагогическое мастерство, владение педагогическими технологиями. Такое понимание профессионализма учителя определило логику его становления: студент овладевает знаниями о будущей педагогической деятельности; диагностирует через самопознание и оценку компетентных судей личностные качества, актуальные для будущей педагогической деятельности; включается в разные аспекты педагогической деятельности с целью развития профессиональных умений и личностных качеств, коррекции их самими студентами и контроля преподавателями. Придерживаясь такой логики, можно достичь того, что студент будет знать что ему делать и как это делать лучше всего; осознавать, насколько он готов к педагогической деятельности; научится осуществлять педагогическую деятельность, а также анализировать, корректировать ее результаты и адекватно оценивать собственные достижения.

Сложность решения проблемы оценивания профессионального становления будущего учителя связана с разными факторами, в том числе с нечеткостью определения понятия “оценка”, которое понимают и как процесс, и как результат оценивания. В исследовании оценивание рассматривается как процесс установления соответствия между уровнем профессионального становления будущего учителя и целью его профессиональной подготовки, разделяя понятия, которые касаются процесса и результата оценивания. Используются понятия “качественная оценка” - развернутое, мотивированное суждение о результате учебной деятельности студента и “оценка” - количественное измерение выявленного результата оценивания, выраженное в баллах.

В практике современной высшей школы системе оценивания профессионального становления будущего учителя недостает целостности, единого подхода к определению объекта оценивания; характеристики критериев; разработанной методики оценивания; соблюдения необходимых условий эффективного ее функционирования.

Результаты теоретического анализа и изучения опыта оценивания профессионального становления будущего учителя в высших учебных учреждениях позволили сделать вывод: для организации учебного процесса необходима такая система оценивания, которая охватывает все компоненты овладения педагогической деятельностью (мотивационный, когнитивный, операциональный), а эффективность ее функционирования обеспечивается специальными организационно-педагогическими условиями.

Под организационно-педагогическими условиями понимаются необходимые и достаточные обстоятельства, от которых зависит эффективность оценивания профессионального становления будущего учителя.

Опыт свидетельствует, что система оценивания требует, прежде всего, деятельностного принципа организации занятий в учреждениях педагогического образования, введение интегрированных курсов, интравертированных по своей сущности, которые дают возможность перенести акцент с процесса усвоения знаний студентом на формирование его профессиональных качеств, что является одновременно и целью, и средством подготовки к педагогической деятельности.

В диссертации научно обоснована и разработана концепция создания организационно-педагогических условий, которые способствуют повышению эффективности функционирования такой системы, определены критерии, показатели и уровни сформированности компонентов профессионализма будущего учителя.

Важнейшим условием оценивания является организация обучения на личностном уровне через включение будущего учителя в разные аспекты педагогической деятельности.

Важным условием оказалось внедрение четких критериев оценивания, что обеспечило детальный анализ и объективность оценивания учебной деятельности студента, стимулировало его профессиональное развитие и содействовало развитию адекватной самооценки.

Для эффективного оценивания оказалось целесообразным использовать специальный методический комплекс.

Эксперимент доказал целесообразность совмещения педагогической оценки с групповой и самооценкой, что стимулировало развитие самокритичности, самосознания, оценочных умений, стимулировало самосовершенствование студентов.

В диссертации обоснована модель организации оценивания профессионального становления специалиста в курсе “Основы педагогического мастерства”, а также экспериментально проверена её эффективность.

Ключевые слова: педагогическое мастерство, оценивание, оценка, профессионализм, профессиональное становление, организационно-педагогические условия.

Malakanova L.B. Assessment of the professional formation of a future teacher in taking the course “Principles of pedagogical skills”. - Manuscript.

Dissertation for a Ph. D. Degree in Pedagogic by the speciality code 13.00.04 - theory and method of professional education. - Kharkov State Teachers Training university named after G.S. Skovoroda, Kharkov, 2000.

The dissertation presents the research of theoretic-methodological, historic-pedagogical and scientific-methodical aspects in assessment of professional formation of a teacher.

The conception of creating organizational and pedagogical conditions, which can stimulate the effective functioning of such a system has been scientifically grounded and worked out. Such notions as “professionalism” and “assessment” have been enlarged. The criteria, indices and standards of the development of professionalism of a future teacher have been determined.

The model of organizing the assessment of the professional formation of a future teacher in the course “Principles of pedagogical skills” has been grounded and 11 effectiveness have been experimentally checked up.

Key words: pedagogical skill, assessment, mark, professionalism, professional formation, organizational and pedagogical conditions.

Размещено на Allbest.ru

...