Формування програмно-методичного забезпечення фізичного виховання у молодшій школі з урахуванням регіонального компоненту освіти (на прикладі Закарпатської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Формування програмно-методичного забезпечення фізичного виховання у молодшій школі з урахуванням регіонального компоненту освіти (на прикладі Закарпатської області)

Молнар Михайло Васильович

АНОТАЦІЯ

фізичний виховання учень молодший

Молнар М.В. Формування програмно-методичного забезпечення фізичного виховання у молодшій школі з урахуванням регіонального компоненту освіти (на прикладі Закарпатської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 - фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. - Волинський державний університет імені Лесі Українки, Луцьк, 2000.

Дисертацію присвячено питанням програмно-методичного забезпечення фізичного виховання в загальноосвітній школі. В дисертації встановлено головний напрямок оптимізації фізичного виховання у різних регіонах України, розкрито об'єктивні умови, що визначають специфіку реалізації фізичного виховання у Закарпатській області. Розроблено навчальні програми з фізичної культури для учнів молодших класів з урахуванням вікових закономірностей морфофункціонального і психічного розвитку дітей, їх фізичної працездатності і здоров'я, мотивів та інтересів, а також зовнішньосередовищних факторів регіону.

Запропоновано використовувати зазначені навчальні програми у фізичному вихованні молодших школярів Закарпатської області, висока ефективність яких обгрунтована теоретично і підтверджена практично.

Основні результати праці знайшли впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл I ступеня Закарпатської області.

Ключові слова: фізичний стан, програмно-методичне забезпечення, фізичне виховання, регіональні особливості, учні молодшого шкільного віку, Закарпатська область.

АННОТАЦИЯ

Молнар М.В. Формирование программно-методического обеспечения физического воспитания в младшей школе с учетом регионального компонента образования (на примере Закарпатской области). - Рукопись.

Дисcертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 - физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. - Волынский государственный университет имени Леси Украинки, Луцк, 2000.

Диссертация посвящена вопросам программно-методического обеспечения физического воспитания в общеобразовательной школе. В диссертации установлено главное направление оптимизации физического воспитания в разных регионах Украины, розкрыты объективные условия, определяющие специфику реализации физического воспитания в Закарпатской области. Разработаны учебные программы по физической культуре для учеников младших классов с учетом возрастных закономерностей морфофункционального и психического развития детей, их физической работоспособности и здоровья, мотивов и интересов, а также внешнесредовых факторов региона.

Предложено использовать разработанные учебные программы в физическом воспитании младших школьников Закарпатской области, высокая еффективность которых обоснована теоретически и подтверждена практически.

Основные результаты работы внедрены в учебно-воспитательный процесс общеобразовательных школ I ступени Закарпатской области.

Ключевые слова: физическое состояние, программно-методическое обеcпечение, физическое воспитание, региональные особенности, ученики младшего школьного возраста, Закарпатская область.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Концепція розвитку соціально-економічного потенціалу нашого суспільства, реформи загальноосвітньої школи висунули нові вимоги до всебічного вдосконалення особистості школяра, до шляхів та методів вирішення соціально-педагогічних завдань.

Загально відомим є те, що ефективність системи фізичного виховання визначається рівнем її наукового, організаційного та програмно-нормативного забезпечення. Один із шляхів підвищення ефективності цієї системи полягає у розробці науково обгрунтованих програм з фізичної культури для учнів загальноосвітніх шкіл. Дослідники висловлюють думку про недоцільність створення єдиної програми з фізичної культури (Є.П. Сівков, 1986; В.М. Крамських, 1994), адже державні програми з фізичної культури школярів хоч і націлені на виховання досконалого підростаючого покоління, не в стані урахувати всього різноманіття умов різних регіонів країни, що обумовлюють особливості фізичного стану дітей.

Проте, за останній час з'явилось багато різних шкільних програм з фізичної культури, що не мають під собою необхідного наукового підгрунтя, відзначаються вкрай неузгодженими і необгрунтованими підходами щодо змісту предмету “Фізична культура”, його призначення, форм реалізації тощо.

Проблемі програмного забезпечення фізичного виховання в загальноосвітній школі присвячено численні дослідження (Б.М. Шиян, 1987, 1997; А.Ф. Борисенко, 1997; Г.В. Воробей, 1993; В.Г. Ареф'єв, В.Р. Столітенко, 1997 та ін.). Дослідженнями були охоплені Київська, Тернопільська, Вінницька, Івано-Франківська та інші області.

Незважаючи на такий великий інтерес до зазначеної проблеми з боку фахівців одним з не досліджених регіонів України, є Закарпаття, зі своїми екологічними, біологічними, соціальними особливостями та місцевими умовами. Саме ці особливості в значній мірі визначають морфофункціональний та психічний статус людини, його фізичну підготовленість та працездатність, фізичний розвиток та стан здоров'я (О.В. Соломонко, 1989; Б.З. Сагіян, 1990; Ш.Х. Ханкельдієв, 1990; Л.П. Сергієнко, 1993; Є.Н. Приступа, 1994; В.І. Завацький, 1995; Донзо Діарра, 1997 та ін.). Адже морфофункціональний, психічний і фізичний статус в значній мірі визначає рухові можливості людини (Г.П. Сальнікова, 1977; Г.С. Туманян, Е.Г. Мартіросов, 1976). На думку групи авторів (Т.В. Петровська, 1983; Крус Серон Хайме, 1986; В.А. Леонова, 1991; О.С. Куц, 1994; Е.С.Вільчковський, 1997; О.Д. Дубогай, 1998, та ін.) не врахування рівня фізичного розвитку, фізичної підготовленості та стану здоров'я під час розробки програм з фізичної культури для окремих регіонів призводить до зниження ефективності процесу фізичного виховання.

Психолого-педагогічна і методична значущість даної проблеми та її недостатня теоретична і методична розробка зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, визначення об'єкту і предмету, мети, формулювання гіпотези дослідження, завдань наукового пошуку, новизни, теоретичної та практичної значущості.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертацію виконано за зведеним планом НДР у сфері фізичної культури і спорту на 1998-2000 роки - тема 1.4. “Програмно-нормативні, статистичні дослідження, соціально-економічне та правове обгрунтування фізичного виховання різних груп населення та оздоровчої фізичної культури”, відповідає напрямкові 1.4.5. “Методичні аспекти фізичного виховання в державній системі освіти”, розробленому у Львівському державному інституті фізичної культури.

Мета дослідження - обгрунтування програмно-методичного забезпечення фізичного виховання з урахуванням фізичного стану учнів молодших класів Закарпатської області з подальшою розробкою регіонального компоненту освіти.

Задачі дослідження:

1. Вивчити умови, в яких відбувається процес фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл I ступеня Закарпатської області.

2. Дослідити рівень фізичного розвитку, фізичної підготовленості, фізичної працездатності та здоров'я учнів молодшого шкільного віку Закарпатської області.

3. Визначити зміст навчальної програми та обгрунтувати нормативи фізичного виховання в початковій школі Закарпатської області з реалізацією регіонального компоненту освіти.

Наукова новизна дослідження полягає:

- у виявленні нових даних про рівень фізичного розвитку, фізичної підготовленості та стан здоров'я учнів молодшого шкільного віку Закарпатської області;

- обгрунтуванні засобів фізичного виховання, розробці та експериментальній апробації регіональної програми з фізичної культури для учнів початкових класів Закарпатської області;

- розробці регіональних таблиць оцінки фізичної підготовленості та фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку Закарпатської області.

Практичне значення роботи полягає у розробці структури і змісту регіональної програми з фізичної культури для учнів загальноосвітніх шкіл I ступеня Закарпатської області з урахуванням клімато-географічних, етнічних, популяційних та місцевих умов, мотивів та інтересів учнів і їх батьків; розробці середньовікових нормативів фізичного розвитку і фізичної підготовленості дітей 7-10 років Закарпатської області, що використовуються для контролю за динамікою зазначених показників вчителями фізичної культури і працівниками фізкультурних диспансерів області; розробці ефективних засобів фізичного виховання з метою здійснення диференційованого фізичного виховання та покращення рівня фізичного стану учнів початкових класів. Основні положення і результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі для студентів Львівського державного інституту фізичної культури у циклі занять, що висвітлюють проблеми фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку.

Особистий внесок автора полягає у визначенні напрямку, мети, конкретних завдань дослідження; накопиченні теоретичного та експериментального матеріалу, його обробці та аналізі; розробці змісту регіональної програми з фізичної культури для учнів молодших класів загальноосвітніх шкіл та апробації дисертаційних розробок у навчальному процесі з учнями початкових класів загальноосвітніх шкіл Закарпатської області.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень представлені публікаціями науково-методичних статей, тез та читанням лекцій. За матеріалами досліджень зроблено доповіді на міжнародних, республіканських, регіональних та інститутських науково-практичних конференціях.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 робіт: з них 5 статей у фахових наукових виданнях, а також публікації у збірниках тез і матеріалів міжнародних та всеукраїнських конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, додатків. Роботу викладено на 175 сторінках комп'ютерної верстки, текст ілюстровано 22 таблицями і 5 рисунками; використано 264 джерел (з них 21 іноземне).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено мету і задачі дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення роботи, особистий внесок автора, вказується сфера апробації основних результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні основи програмно-методичного забезпечення системи фізичного виховання” подається обгрунтування концепції дослідження, порівняльний огляд науково-педагогічної літератури з проблеми програмно-нормативного та методичного забезпечення фізичного виховання школярів. Розкрито вікові особливості дітей молодшого шкільного віку як біологічні передумови організації процесу фізичного виховання, розглянуто поняття фізичного стану, здоров'я та методи їх оцінки. Проаналізовано основи методики формування рухових вмінь та навичок і розвитку рухових якостей учнів молодшого шкільного віку. Вивчено вплив екологічних, біологічних та соціальних факторів на організм дитини.

У другому розділі “Методи і організація дослідження” характеризуються методи, що використовувались для вирішення завдань дослідження, зокрема: теоретичне дослідження, соціологічні методи досліджень, соматометричні методи досліджень, педагогічні методи досліджень, фізіологічні методи досліджень, методи визначення фізичної працездатності, методи визначення показників захворювань, методи статистичної обробки отриманих даних.

Дослідження проводилось у три етапи в період з 1995 по 1999 рік. На першому етапі проводився аналіз літературних джерел та документальних матеріалів для визначення стану організації процесу фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку та особливостей умов Закарпатського регіону (екологічних, біологічних, соціальних та місцевих).

На другому етапі визначався рівень фізичного стану за даними морфофункціонального статусу, фізичної працездатності, фізичної підготовленості та показниками захворюваності учнів молодшого шкільного віку Закарпатської області. Проводилась статистична обробка та аналіз отриманих даних.

Третій етап - обгрунтовували зміст регіональної програми з фізичної культури для учнів початкових класів, здійснювали її апробацію та проводили аналіз отриманих результатів.

У третьому розділі "Особливості фізичного стану учнів молодшого шкільного віку Закарпатської області" - досліджувались стан здоров'я, фізичний розвиток, фізична підготовленість та фізична працездатність учнів молодшого шкільного віку Закарпатської області як характеристики рівня їх фізичного стану. Вивчались мотиви та інтереси учнів і їх батьків до різних видів фізичних вправ.

Отримані результати вимірювань антропометричних характеристик морфологічного статусу досліджуваних дітей та їх аналіз дозволяють констатувати, що контингент досліджуваних за своїм фізичним розвитком не відповідає даним для школярів Києва, Вінниці, Чернігова і є наближеним до відповідних даних для школярів Львова, Луцька, Тернополя.

Дослідження показали, що 61,3 % обстежених дітей мають дисгармонійний фізичний розвиток. Серед дівчаток таких було 60,5 %, серед хлопчиків - 62,1 % від загальної кількості обстежених; 16,5 % дітей мали нижче середнього і низький рівні фізичного розвитку.

Для виявлення якісних особливостей морфологічного статусу обстежуваних дітей використовували ваго-зростовий індекс, а також вимірювання шкірно-жирових складок.

У відповідності з методикою визначення ваго-зростового індексу - до дегистивного типу тілобудови було віднесено 30,3 % обстежених дітей, до м'язевого - 28,8 %, до торакального - 28,6 %, до астенічного -12,3 %.

Стандарти фізичного розвитку молодших школярів, що отримані в результаті наших досліджень, є вихідними для розробки оціночних таблиць, які характеризують фізичний розвиток учнів у досліджуваному регіоні.

Фізична підготовленість досліджуваних визначалась за результатами педагогічного тестування, що констатує рівень прояву основних рухових якостей людини (табл. 1 і 2).

Співставлення результатів між хлопчиками і дівчатками одного віку і школярами однієї статі, але різного віку, показало відсутність достовірних відмінностей у результатах рухових тестів. Це обумовлено значними коливаннями величин, що вивчались у кожній віко-статевій групі, що може бути пов'язане з гетерохронністю розвитку рухової функції організму дітей у віці 7-10 років.

Таблиця 1. Середньостатистичні показники, що характеризують рівень фізичної підготовленості хлопчиків (Мх Sх).

Таблиця 2. Середньостатистичні показники, що характеризують рівень фізичної підготовленості дівчаток (Мх Sх)

Якісний аналіз стану фізичної підготовленості за центильними шкалами оцінок у кожній віковій групі продемонстрував неоднорідність цих вікових груп у виявленні рівня розвитку рухових якостей. Аналіз результатів у віковому аспекті дозволяє визначити, що з віком практично у всіх тестах результати зростають, проте, темпи приросту показників не є однаковими. Однак, і у хлопчиків, і у дівчаток тест на гнучкість засвідчив, що приріст результатів зазначеної якості відбувається лише у період 7-8 років, а у подальшому результати не тільки стабілізуються, а й набувають тенденцію до погіршення; у човниковому бігу 105 м приріст результатів значно зменшується з віком (у хлопчиків - на 0,6 а у дівчаток - на 0,8 с з 7 до 10 років), аналогічна динаміка результатів з бігу на 30 м у хлопчиків; результати тесту “піднімання тулуба в сід з положення лежачи” характеризуються незначним зниженням результатів у хлопчиків у період з 8 до 9, а у дівчаток - з 9 до 10 років.

Зважаючи на те, що досліджуваний нами віковий період є сприятливим для розвитку швидкості, спритності, гнучкості, отримані нами результати динаміки розвитку зазначених рухових якостей, дають підставу вбачати одну з найвагоміших причин такої невідповідності у неефективній організації та методиці фізичного виховання дітей.

Для отримання достовірнішої інформації щодо характеру прояву рухових якостей нами здійснено диференційовану оцінку результатів тестування учнів. При порівнянні середньостатистичних даних результатів тестування з нормативними диференційованими оцінками необхідно відзначити, що найскладнішими для досліджуваного контингенту виявились тести з прояву швидкісних якостей та гнучкості.

Окрім того, подальший аналіз диференційованих оцінок за зазначеними тестами дозволив констатувати, що найслабшими за фізичною підготовленістю виявились групи 10-річних дітей, у яких переважали оцінки “задовільно” і “погано” у порівнянні з іншими віко-статевими групами. Найсильнішими виявились групи 9-річних школярів.

Для вікового періоду 7-10 років характерною є значна неоднорідність в результатах фізичної підготовленості, що має об'єктивне пояснення з точки зору природнього гетерохронного розвитку організму в молодшому шкільному віці. Природній розвиток дитячого організму все ще зазнає значного впливу генетичних факторів, проте з віком середовищні фактори вносять чимраз більші поправки.

Існуючий стан організації режиму навчально-виховного процесу в сучасній школі, інтенсифікація навчання, наростаюче збільшення навчальної інформації вимагає від школярів все більшого напруження фізіологічних систем організму, посилюючи нервовоемоційну напруженість. Динаміка отриманих у дослідженні результатів захворюваності підтверджує, що найвідчутнішим негативний вплив нераціонального рухового режиму на організм дітей є у період адаптації до навчального режиму - у першому класі. Саме у цьому віці відзначено найбільші показники кількості захворювань гострими респіраторними захворюваннями, кількості навчальних днів і уроків фізичної культури, що пропущені у зв'язку з захворюванням.

У дітей 8-річного віку зазначені показники знижуються і, як свідчать дані дослідження, переважно за рахунок зменшення кількості гострих респіраторних захворювань. Проте, з віком у школярів набувають поширення хронічні, інфекційні і неінфекційні захворювання дихальної, серцево-судинної системи та інші. Актуальним це є вже і для учнів молодших класів. Кількість цих захворювань від 7 до 10 років зростає.

Виявлено значимі кореляційні зв'язки між основними функціональними характеристиками організму і показниками захворюваності учнів.

За рівнями соматичного здоров'я весь контингент досліджуваних був розподілений на п'ять груп: з низьким - I рівнем, нижче середнього - II рівнем, середнім - III рівнем, вище середнього - IV рівнем і високим - V рівнем. Високий рівень соматичного здоров'я мали 3,8 % від загальної кількості досліджуваних, вище середнього - 6,3 %, середній - 48,4 %, нижче середнього - 23,4 %, низький - 13,6 % .Особливу увагу привертає те, що вже у молодшому шкільному віці понад третини дітей мають низький і нижче середнього рівні соматичного здоров'я.

Рівень фізичної працездатності визначався нами за результатами відновлення за пробою Руф'є. Незважаючи на те, що тест Руф'є є рекомендованим для дитячого контингенту, його виконання виявилось доволі складним для учнів 8-10 років у зв'язку з віковими особливостями розвитку опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи та стану соматичного здоров'я. В наших дослідженнях тест Руф'є на оцінку, що характеризує високу і вище середньої фізичну працездатність, не виконав жоден школяр. Середній рівень фізичної працездатності зафіксовано у 8,3 % випадків, нижче середнього - у 90,4 %, а низький - у 1,3 % випадків.

Для отримання об'єктивнішої інформації щодо стану фізичної працездатності у школярів, з числа досліджуваних, провели велоергометричний тест для визначення аеробного компоненту фізичної працездатності за методикою, що рекомендує система Єврофіт. Початкове велоергометричне навантаження встановлювалось у залежності від рівня працездатності за тестом Руф'є. Аналіз отриманих результатів, в основному, підтвердив отримані у тесті Руф'є дані. Виявлено тісний кореляційний взаємозв'язок індексу Руф'є і даних велоергометричного тесту в усіх віко-статевих групах досліджуваного контингенту з показниками соматичного здоров'я.

Для визначення мотивів та інтересів дітей до занять різними видами фізичних вправ ми вважали за необхідне врахувати в нашому дослідженні показники якісного характеру. Дані показники визначались через думку учнів та їх батьків щодо змісту та організації фізичного виховання у школі та шляхів його покращення. З цією метою нами було проведене анонімне анкетування молодших школярів та їх батьків.

Цікавими, на нашу думку, виявились відповіді на запитання про те, яким саме видом спорту хочуть займатись діти: близько 6 % дітей не змогли конкретизувати своє бажання, не вказавши жоден з видів фізичних вправ. Аналіз подальших відповідей дає підстави для ствердження, що не всі діти молодшого шкільного віку готові чітко окреслити шляхи реалізації своїх мрій. Так, близько 94 % з тих дітей, які не вказали виду спорту, зазначили, що хочуть займатись спортом для того, щоб стати сильними (переважно хлопчики) і гарними (переважно дівчатка). Отже, вони знають якими хочуть бути, але, з різних причин, ще не знають який вид фізичних вправ сприятиме цьому.

Комплексний аналіз відповідей на групу запитань визначає вагомий вплив на ставлення дітей до занять фізичними вправами фактор сім'ї і вчителя фізичної культури.

Аналіз відповідей на запитання щодо улюблених рухових ігор взагалі і улюблених національних ігор, зокрема, засвідчив, що дітьми широко використовуються елементи народних рухових ігор та забав. Проте, у більшості випадків, вони не спроможні взагалі чітко визначити їх назву (підмінюючи її описом дій), а тим більше, визначити їх приналежність до засобів народної фізичної культури.

100 % опитаних батьків визнають як недостатню існуючу кількість уроків фізичної культури, з 86,9 % оптимальним вважають чотириразові, 13,1 % - щоденні обов'язкові заняття фізичними вправами.

На запитання “Який спортивний інвентар є у Вас вдома ?” ми отримали доволі обмежений у кількісному і, особливо, у якісному плані перелік. Особливості забезпеченості спортивним інвентарем опитаних мешканців сільської і міської місцевості представлено на рисунку 1.

95,8 % батьків зазначили, що їх матеріальне становище не дозволяє їм придбати для своїх дітей весь спортивний інвентар, яким хотіли б користуватись їх діти.

Дослідження показало, що мотивація учнів носить диференційований характер в різних класах і в різних школах. Вона залежить від багатьох факторів: матеріально-технічної бази школи, особистості вчителя фізичної культури, його педагогічної та методичної майстерності, клімато-географічних умов, особливостей виховної роботи в класі, сім'ї, від соціального оточення, фізичної і технічної підготовленості самих учнів.

У четвертому розділі "Теоретико-методичні підходи до обгрунтування регіональної програми з фізичної культури для учнів молодших класів загальноосвітніх шкіл Закарпатської області" - розроблено програмні та нормативні вимоги з фізичного виховання для учнів початкових класів загальноосвітньої школи, висвітлено основні результати педагогічного експерименту.

Навчальний матеріал з фізичної культури зазнав логічного розподілу за окремими розділами в годинах за роками навчання (табл. 3 ).

Таблиця 3. Умовний розподіл навчального часу на різні види програмного матеріалу ( в годинах)