Формування художньо-графічних умінь і навичок майбутніх учителів початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

УДК 378.147-302.2

Формування художньо-графічних умінь і навичок майбутніх учителів початкових класів

13.00.04 - Теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Саган Олена Валеріївна

Київ 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Херсонському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України

Захист відбудеться 14 квітня 2000 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м.Київ, вул.Артема, 52 д.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині інституту.

Автореферат розісланий 14 березня 2000 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, професор М.П. Легкий

АНОТАЦІЯ

Саган О.В. Формування художньо-графічних умінь і навичок майбутніх учителів початкових класів.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук, спеціальність 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти.- Інститут педагогіки Академії педагогічних наук України, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено розробці педагогічної системи формування художньо-графічних умінь і навичок майбутніх учителів початкових класів. Автором науково обґрунтовано місце та роль художньо-графічної діяльності у структурі професійної підготовки педагогів, проведено аналіз теорії та практики формування художньо-графічних умінь і навичок майбутніх учителів початкових класів. Розкрито теоретичні передумови їх формування у процесі навчання у вищому навчальному закладі. Досліджено досвід роботи відповідних підрозділів у руслі проблеми, що вивчалася. У дисертації обґрунтовані наукові передумови інтегративного підходу до художньо-графічної підготовки майбутніх учителів початкової ланки освіти в процесі вивчення математики та художніх дисциплін. У результаті дослідження визначено комплекс організаційно-педагогічних умов формування художньо-графічних умінь і навичок. Проведено експериментальну перевірку теоретичних наробок, здійснено практичну апробацію та впровадження результатів дослідження в навчально-виховний процес вищої школи.

Ключові слова: художньо-графічні уміння та навички, професійна підготовка вчителя початкових класів, організаційно-педагогічні умови, інтегрований підхід.

АННОТАЦИЯ

Саган Е.В. Формирование художественно-графических умений и навыков будущих учителей начальных классов.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04-теория и методика профессионального образования, Институт педагогики Академии педагогических наук Украины, г.Киев, 2000.

Диссертация посвящена разработке педагогической системы формирования художественно-графических умений и навыков будущих учителей начальных классов. Автором научно обоснованы место и роль художественно-графической деятельности в структуре профессиональной подготовки педагогов, проведен анализ теории и практики формирования художественно-графических умений и навыков будущих учителей начальных классов. Раскрыты теоретические предпосылки их формирования в процессе обучения в вузе. Исследован опыт работы соответствующих подразделений в русле изучаемой проблемы. Данные исследовательской работы свидетельствуют, что качественный уровень профессиональной подготовки студентов педагогических факультетов требует наличия научно обоснованных факторов формирования художественно-графических умений и навыков, которые предполагают, прежде всего, учет принципов личностного подхода к развитию способностей студента, обеспечения активного характера обучения, руководства самостоятельной деятельностью будущего педагога с опорой на зону ближайшего развития. В диссертации обоснованы научные предпосылки интегративного подхода к художественно-графической подготовке будущих учителей начального звена системы образования в процессе изучения математики и художественных дисциплин, который является качественно новой базой для усвоения учебного материала. В результате проведенного исследования определен комплекс организационно-педагогических условий формирования художественно-графических умений и навыков, которые целесообразно разделить на объективные (наличие научной теории межпредметных связей художественных и математических дисциплин; степень отражения вопросов художественно-графической подготовки в учебных программах, учебниках, пособиях; действенность методики овладения студентами указанными умениями и навыками; обеспечение целенаправленной подготовки преподавательских кадров) и субъективные (рациональное применение преподавателями вузов методических приемов; оптимизация учебного процесса, реализация дифференцированного подхода; организация самостоятельной работой студентов).

В диссертации обоснована необходимость применения методов активного обучения: диспутов, педагогических игр, психологических тренингов. Значительная роль отводится авторским занятиям, принципам их организации и проведения.

Доказано, что для успешного формирования художественно-графических умений и навыков целесообразно учитывать систему дидактических принципов. К ним, прежде всего, относятся принципы научности, связи с практической деятельностью, систематичности и последовательности, сознательности и активности обучения, доступности. Особое место в этой системе отводится принципу наглядности и побудительно-эмоциональному принципу, как эффективных средств полноценного художественно-графического обучения и того источника, который способствует познанию явлений и закономерностей окружающего мира.

Экспериментальная проверка теоретических разработок показала, что, по сравнению с контрольными, в экспериментальных группах качество художественно-графической подготовки студентов (тип оперирования образом, глубина оперирования образом, полнота образа, уровень подготовленности к передаванию образа на плоскости) значительно выше. Результаты исследования внедрены в учебно-воспитательный процесс высшей школы.

Автором обоснована необходимость проведения дальнейших исследований данного направления. Это прежде всего касается проблемы овладения художественно-графическими умениями и навыками средствами формирования у студентов национально-художественного мировоззрения; определения интервального оценивания сложности соответствующих дифференцированных заданий для различных типологических подгрупп студентов; мотивационного и самоорганизационного компонентов в процессе художественно-графической деятельности учителей начальных классов.

Ключевые слова: художественно-графические умения и навыки, профессиональная подготовка учителя начальных классов, организационно-педагогические условия, интегрированный подход.

АNNOTATION

Sagan E.V. The forming of the artistic and graphic skills and habits of the future teachers of elementary school.- Manuscript.

A dissertation on gaining the scientific degree of Candidate of Pedagogical Sciences, speciality 13.00.04 - The Theory and Metodic of Profesional Pedagogics, the Institute of Pedagogics, Ukrainian Academy of Pedagogical Sciences, Kiev, 2000.

The dissertation is devoted to the elaboration of the pedagogical system of the forming of the artistic and graphic skills and habits of the future teachers of elementary school. The place and the role of artistic and graphic activity in the structure of teachers` professional training. Logical-methodological analysis of the theory & practice of artistic & grafhic skills and habits` forming of the future teachers of elementary school is undertaken. The theoretical ellaborations of their forming in the educational process at the higher institution are showed. The gained experience of the work of the involved institutions/ structures in investigated problem is studied. The scientific presuppositions of the integrated approach to the artictic and grafic training of the future teachers of elementary school in the process of learning maths and arts as the disciplines are grounded in the dissertation. In the result of the undertaken investigation(research) the complex of the organizational and pedagogical conditions of the artistic and grafic skills and habits` forming is being determined.

The experimental testing of the theoretical ellaborations, practical application and implementation of the results of research into educational and upbringing process of the higher school have been successfully carried out.

Key words: artistic and graphic skills and habits, professional training of the elementary school teacher, organization and pedagogical conditions, intergrated approach.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальнiсть дослiдження. Збагачення духовної культури, вiдновлення зв'язкiв iз нацiональними джерелами та зростання інтелектуального потенціалу людини вимагає з перших років її перебування в школі застосування педагогiчних технологiй, що сприяють не тiльки переданню певного обсягу знань, умiнь i навичок, але й розвитку художнього та творчого мислення, мобiлiзацiї внутрiшнiх сил, духовної активностi, здатностей до самоосвiти та самовдосконалення. Одним iз першочергових завдань сучасної школи є розвиток у дiтей почуття прекрасного, формування художнiх смакiв, вмiння правильно розумiти та цiнувати твори мистецтва, красу та багатство рiдної природи. Дiєвим шляхом її вирiшення є свідоме включення молодших школярiв у художньо-графiчну діяльність як однієї з умов їхнього розумового та естетичного розвитку, реалізації поліхудожнього принципу в процесі підготовки до праці та творчості.

Аналiз педагогiчної теорiї та практики свідчить, що залучення молодших школярів до художньо-графічної діяльності визначається відповідною теоретичною та практичною підготовкою вчителiв початкових класiв, їхнiми особистісними якостями та педагогiчними здiбностями. Тому одним iз суттєвих завдань підготовки вчителя початкової ланки освіти є формування у нього художньо-графiчних умiнь i навичок як важливого iнструмента впливу на духовний свiт молодших школярiв, розвитку їхнiх творчих здiбностей, збагачення та розширення емоцiйно-чуттєвого досвiду. Наявнiсть необхідних художньо-графiчних умiнь i навичок у вчителя початкових класiв сприяє проведенню ним урокiв на високому емоцiйно-естетичному та iнформативному рiвнях, що особливо важливо, враховуючи швидку втомлюванiсть дітей молодшого шкільного віку, нестiйкiсть їхньої уваги та iншi їх вiковi особливостi.

Проблеми художньо-графічної діяльності молодших школярів висвітлені в працях Н.С. Арініної, І.П. Глінської, Л.О. Голяєвої, Д.М. Джоли, Т.Б. Донцової, А.Д. Ісмаїлова, І.Ю. Кабиш, Н.В. Катанової, В.С. Кузіна, Б.М. Неменського, Т.Ф. Олійник, А.Б. Щербо та ін. Що стосується художньо-графічної підготовки майбутніх учителів початкових класів, то це питання як в практиці роботи педагогічних вузів, так і у психолого-педагогічній літературі (окремі аспекти переважно методичного характеру розглядаються у публікаціях Н.С. Давлятшиної, Д.О. Вельбрехт, А.Я. Козлякова, М.С. Михнюка) ще не знайшли належного відображення. Програмами педагогiчних вузiв не передбачається формування художньо-графiчних умiнь i навичок студентiв, не опрацьованi органiзацiйно-педагогiчнi умови, що дозволили б забезпечити необхiдну пiдготовку вчителiв до художньо-графiчного розвитку молодших школярiв. Разом з тим пiдвищення рiвня професiйної підготовки майбутнiх учителiв початкових класiв, що визначається зростаючими вимогами сучасної школи, потребує пошуку нових, бiльш ефективних шляхiв i методiв формування в них необхідних художньо-графiчних знань, умiнь та навичок, зокрема, реалізації значних потенціальних можливостей, закладених в змісті дисциплiн естетичного та математичного циклiв, за рахунок включення в навчальнi програми художньо-графiчних завдань, активізації самостійної пiзнавальної дiяльностi студентiв.

Враховуючи актуальнiсть даної проблеми, її наукову та практичну значущiсть, а також недостатню теоретичну та методичну розробленiсть було визначено тему нашого дисертацiйного дослiдження:

"Формування художньо-графiчних умiнь i навичок майбутнiх учителів початкових класiв".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема входить до тематичного плану наукової роботи Херсонського державного педагогічного університету за напрямом ''Підготовка вчителя сучасної школи''.

Об'єкт дослiдження: процес професiйної пiдготовки майбутнiх учителiв початкових класiв.

Предметом дослiдження є формування у майбутнiх учителiв початкових класiв художньо-графiчних умiнь i навичок при вивченнi естетичного та математичного циклiв дисциплiн.

Мета дослiдження полягає у розробцi та теоретичному обґрунтуваннi огранізаційно-педагогічних умов формування художньо-графiчних умiнь i навичок майбутнiх учителiв початкових класiв при вивченні естетичного та математичного циклів дисциплін.

В основу дослiдження покладена гiпотеза: ефективнiсть формування художньо-графiчних умінь та навичок студентiв суттєво пiдвищиться за умов забезпечення єдностi поліхудожнього й iнтегративного пiдходiв до засвоєння змiстовного матерiалу на основi критерiїв науковостi, професiйної значущостi та методичної доцiльностi; варiативностi реалiзацiї програмного матерiалу вiдповiдно до рiвней сформованостi у студентiв дослiджуваних умiнь i навичок; рацiонального динамiчного поєднання iндивiдуальних i колективних форм навчання; впровадження в навчально-виховний процес методiв прогностичного моделювання та планування внутрiшніх i мiжпредметних зв'язкiв.

Відповідно до мети і гiпотези, визначено основнi завдання дослiдження.

Проаналізувати теорiю та практику діяльності педагогiчних навчальних закладiв iз проблеми дослiдження.

Сформулювати принципи структурування моделі формування художньо-графічних умінь і навичок майбутніх учителів початкових класів.

Теоретично обґрунтувати та експериментально перевiрити педагогічні умови формування художньо-графiчних умiнь i навичок студентiв при вивченнi естетичного та математичного циклiв дисциплiн.

Розробити за результатами дослiдження методичні рекомендацiї.

Методологiчною основою дослiдження є вихiднi положення фiлософiї та естетики, науково-теоретичнi та педагогiчнi концепцiї про гармонiйний розвиток особистостi, єднiсть i взаємозумовленiсть загального та професiйного розвитку в процесi пiдготовки вчителя.

Теоретичними джерелами дослiдження стали працi: Ф.В. Басiна, Б.М. Кедрова, О.М. Леонтьєва, Д.М. Узнадзе та iн. (дослiдження неусвiдомлених психiчних процесiв); Б.Г. Ананьєва, Л.С. Виготського, М.С. Кагана, О.М. Леонтьєва, С.Л. Рубiнштейна (види людської дiяльностi); О.О. Мелик-Пашаєва, Б.М. Неменського, З.М. Новлянської, В.Е. Чудновського, В.С. Юркевича, Б.П. Юсова (розвиток творчих здiбностей); М.О. Данилова, I.Я. Лернера, М.М. Скаткiна (методи навчання). У роботi використанi наробки В.В. Алексєєвої, А.В. Бакушинського, М.М. Волкова, Н.О. Дмитрiєвої, Б.М. Теплова, П.М. Якобсона та iн. iз проблем художнього сприйняття та Л.Б. Рилової, М.С. Чернявської, Б.П. Юсова - стосовно особливостей вирiшення художньо-графiчних проблемних завдань.

Структурно-системний пiдхiд до реалiзацiї нашого дослiдження спирався на розробленi Т.О. Iльїною та Е.Г. Юдiним положення та принципи дослiдження педагогiчних явищ, що виключали можливiсть однобокого вивчення проблеми.

Методи дослідження. Для розв'язання поставленої проблеми були використанi такi методи дослiдження: теоретичнi - аналiз та узагальнення наукової психолого-педагогiчної лiтератури, прогнозування та моделювання навчального процесу; емпiричнi - цiлеспрямованi педагогiчнi спостереження, бесiди, анкетування, констатуючий та формуючий експерименти; статистичнi та математичнi методи опрацювання результатiв дослiдження.

Дослiдно-експериментальними базами дослiдження та збирання первинної iнформацiї були факультети початкового навчання Миколаївського та Херсонського державних педагогiчних унiверситетів, а також Пiвденноукраїнський регiональний iнститут пiслядипломної освiти педагогiчних кадрiв (м. Херсон).

Програма дослiдження здiйснювалась у три взаємозв'язаних етапи:

Перший /1994-1997 рр./ - пошуково-теоретичний. На цьому етапi були вивченi iсторiя та сучасний стан проблеми, здiйснено аналiз науково-педагогiчної та програмно-методичної лiтератури, визначено та сформульовано основнi положення, робоча гiпотеза, завдання та методи дослiдження.

Другий етап /1997-1998 рр./ - дослiдно-експериментальний.

Вiн був пов'язаний з виявленням, обгрунтуванням, моделюванням та експериментальною перевiркою органiзацiйно-педагогiчних умов формування художньо-графiчних умiнь i навичок майбутнiх учителiв початкових класiв. Одночасно виконувався формуючий експеримент у педагогiчних вищих навчальних закладах.

Третiй /1998-1999 рр./ - теоретико-узагальнюючий етап. На ньому здiйснювалася корекцiя висновкiв, систематизацiя та узагальнення результатiв дослiдження, їхня апробацiя та впровадження, лiтературне оформлення дисертацiї.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягає у розкриттi сутності поняття "художньо-графiчнi умiння та навички"; розробцi критерiїв та показникiв рiвнiв сформованостi досліджуваної якості; обґрунтуваннi принципів структурування теоретичної моделі формування у студентiв факультетiв початкового навчання художньо-графiчних умiнь i навичок; у теоретико-експериментальному обґрунтуванні комплексу організаційно-педагогічних умов її реалізації при вивченні змісту естетичного та математичного циклів дисциплін; з'ясуванні сукупності факторів, що забезпечують підвищення ефективності даного процесу.

Практична значущiсть отриманих результатiв дослiдження. На базi теоретичних узагальнень i висновкiв розроблено конкретнi пропозицiї, що спрямованi на пiдвищення ефективностi художньо-графiчної пiдготовки майбутнiх учителiв початкових класiв. Зокрема, опрацьовано систему теоретичних i практичних завдань формування художньо-графiчних умiнь i навичок студентiв педагогiчних факультетiв при вивченнi естетичного та математичного циклiв дисциплiн. Розроблено та апробовано методику визначення рiвня сформованостi художньо-графiчних умiнь i навичок майбутнiх учителiв початкових класiв. За результатами дослiдження розроблено та впроваджено у педагогiчну практику конкретнi методичнi рекомендацiї з пiдвищення ефективностi художньо-графiчної дiяльностi студентiв педагогiчних вищих навчальних закладiв. Вони можуть бути використанi викладачами iнших iнститутiв, педучилищ, шкiл, у системi професiйно-технiчної освiти.

Особистий внесок здобувача полягає у розкритті сутності поняття ''художньо-графічні уміння та навички''; розробці принципів структурування педагогічної моделі формування у майбутніх учітелів початкових класів художньо-графічних умінь та навичок; теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці комплексу організаційно-педагогічних умов її реалізації в ході вивчення естетичного та математичного циклів дисциплін; з'ясуванні факторів, що забезпечують підвищення ефективності даного процесу.

Вірогідність одержаних результатiв i висновкiв забезпечуються чiткiстю та визначенiстю методологiчних i теоретичних вихiдних позицiй; використанням комплексу взаємодоповнюючих методiв, адекватних завданням i логiцi дослiдження; репрезентативнiстю статистичної вибiрки; тривалим характером дослiдження; зафiксованою повторюванiстю результатiв експерименту; поєднанням кiлькiсного та якiсного їхнього аналiзу; зiставленням отриманих даних iз результатами дослiджень iнших авторiв.

Апробацiя та впровадження результатiв дослiдження. Основнi положення та результати дослiдження доповiдалися, обговорювалися та отримали схвалення на Всеукраїнських науково-практичних конференцiях "Формування навчальних дій в процесі викладання природничо-математичних дисциплін"/м.Херсон, 1997 р./; "Педагогiчнi iнновацiї: iдеї, реалiї, перспективи" /м.Херсон, 1997 р./; "Наступність і перспективність у підготовці сучасного вчителя" /м.Херсон, 1999 р./; мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї "Теоретичнi i методичнi основи формування культури студентської та учнiвської молодi" /м.Київ, 1997 р./; методичних семiнарах i звiтних конференцiях професорсько-викладацького складу Херсонського державного педагогiчного унiверситету та Пiвденноукраїнського iнституту пiслядипломної освiти педагогiчних кадрiв /м.Херсон/.

Результати дослiдження впроваджено на педагогiчних факультетах Херсонського державного педагогiчного унiверситету (довiдка N 01/994 вiд 02.11.99р.) та Миколаївського державного педагогiчного університету (довiдка N 53 вiд 30.03.99р.); у Пiвденноукраїнському регiональному iнститутi пiслядипломної освiти педагогiчних кадрiв /м.Херсон/ (довiдка N01-7/30 вiд 2.03.99р.); Українському державному морському технiчному унiверситетi /м.Миколаїв/ (довiдка N 66-08/797 вiд 25.05.98р.), де використовувались у процесi читання лекцiй, проведення семiнарських, лабораторно-практичних i самостiйних занять, педагогiчної практики й iнших видiв навчальної дiяльностi.

Доробок автора складає 8 публікацій, з них: 1 стаття у науково-методичному журналі, 5 - у збірниках наукових праць , 1 - у матеріалах конференції , 1 методичні рекомендації.

Структура дисертації. Робота складається iз вступу, двох роздiлiв, висновкiв за роздiлами, загальних висновкiв, списка використаних джерел i додаткiв. Повний обсяг дисертації - 195 сторінок машинописного тексту, з них основного тексту - 150 сторінок. У дисертації використано 191 літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів.

педагогічний художній учитель початковий

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У ВСТУПІ обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу, завдання, висвітлено теоретико-методологічні основи та методи дослідження, окреслено його наукову новизну, практичну значущість, вірогідність отриманих результатів, наведено відомості щодо їх апробації та впровадження.

У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ ''Аналіз теорії та практики формування художньо-графічних умінь і навичок майбутніх учителів початкових класів'' проаналізовано стан художньо-графічної підготовки педагогів початкової ланки освіти, розкрито необхідність розвитку художньо-графічних здібностей учителя, висвітлено теоретичні передумови формування відповідних умінь і навичок.

Особлива роль початкової школи, що полягає у всебічному розвитку особистості, стимулюванні її активного мислення та творчих здібностей, визначає необхідність залучення молодшого школяра до художньо-графічної діяльністі, як одного з факторів його цілісного виховання. Сформовані художньо-графічні уміння і навички є результатом навчального процесу, які в свою чергу самі перетворюються в умову та основу засвоєння інших знань, подальшого зростання пізнавальних можливостей учнів.

Опанування художньо-графічними уміннями і навичками молодшими школярами вимагає систематичної та кропіткої роботи, ефективність якої визначається перш за все професійною майстерністю вчителя початкових класів. Він повинен досконало володіти досягненнями наук про людину, новими активними технологіями та мистецтвом навчання, високою педагогічною культурою, відчувати постійний потяг до творчості. Фахове мислення вчителя ґрунтується на проблемному підході до явищ, що досліджуються, оперативності, широті поглядів.

Проте, як свідчить педагогічна практика та результати проведених нами досліджень, учителі початкових класів недостатньо підготовлені до ознайомлення дітей з художньо-графічними явищами, не зовсім чітко усвідомлюють значення та необхідність художньо-графічної підготовки молодших школярів; не користуються науково-методичною літературою, якої, на жаль, обмаль; не вивчають дані питання в чинній системі підвищення кваліфікації. Однією з основних причин цього є слабкий рівень сформованості художньо-графічних умінь і навичок самих педагогів та недосконала методична забезпеченість даного виду діяльності. Недоліки у дидактичній та, частково, в психологічній художньо-графічній підготовці учителів початкових класів, як було встановлено в ході дослідження, обумовлені недостатнім рівнем їхньої підготовки у вищому навчальному закладі, а відтак й усувати їх необхідно під час навчання в інституті. Це дозволило зробити висновок про необхідність переосмислення деяких аспектів викладання художньо-графічних дисциплін у педагогічній вищій школі, коректування навчальних планів і програм, проведення ряду заходів щодо підвищення ефективності художньо-графічної підготовки студентів.

У дисертації проведено аналіз відповідної психолого-педагогічної літератури. Встановлено, що проблемі розвитку художньо-графічної підготовки присвячено значну кількість досліджень. Робота з дітьми дошкільного віку (Л.М. Павлова, Л.М. Паділля-Моренса, Л.М. Халізєва та інші), учнями початкової (Д.М. Богоявленський, В.С. Брезгалова, Д.О. Вельдбрехт, О.І. Галкіна, І.П. Глінська, Л.А. Голяєва, Н.В. Катанова, Є.М. Корнєєва, Н.О. Менчинська, М.І. Моро, Т.Ф. Олійник, А.М. Пишкало, О.Ю. Прищепа та інші) та середньої (Т.Ф. Бєляєв, О.С. Борейко, О.Д. Ботвинников, С.Б. Верченко, Б.Ф. Ломов, Л.А. Минасян, А.А. Постнов, Г.П. Пучкова, І.М. Рязанцева, А.Ф. Фурман, З.М. Шаповал, І.С. Якіманська та інші) шкіл досить повно розроблена та висвітлена у науково-методичній літературі. Щодо ж майбутніх учителів початкових класів, це питання не стало предметом достатньої уваги вчених. Як показав аналіз педагогічної практики, у підготовці даної категорії фахівців мають місце суттєві недоліки. Викладання дисциплін, котрі мають розвивати художньо-графічні здібності, не узгоджене; методики вищої педагогічної школи не враховують наявності вихідних рівнів сформованості художньо-графічних умінь і навичок студентів; використання того або іншого методу, завдання чи вправи для розвитку умінь і навичок відбувається інтуїтивно, без використання теоретичного та методичного апарату, або на підставі переконань і традицій, що склалися.

Як наслідок, недостатній рівень художньо-графічної підготовки вчителів початкових класів. Так, результати опитування і спостереження показують, що тільки 52 % учителів-практиків початкової школи свідомо намагаються використовувати в своїй діяльності художньо-графічні уміння і навички. Більше 16% - такої роботи не проводять, а 32 % ще не визначились у цьому питанні. Основні причини такого стану, на думку опитуваних, обумовлені недостатнім рівнем художньо-графічної підготовки (79 %), у відсутності методичної літератури (47 %), в обмалі часу (26 %). У дисертації аналізуються рівні сформованості художньо-графічних умінь і навичок у студентів факультетів початкового навчання педагогічних вищих навчальних закладів. Робиться висновок про необхідність удосконалення цього процесу .

Удосконалення художньо-графічної підготовки учителів початкових класів, урахування реалій сьогодення та обмежена кількість навчальних годин вимагають перш за все інтенсифікації навчального процесу, систематизації та поглиблення знань, умінь і навичок. Цьому значною мірою сприятиме більш раціональне та систематичне використання можливостей естетичних та математичних дисциплін. Проведений аналіз наукової літератури з проблеми дослідження дозволив сформулювати основні його теоретичні положення, розкрити сутність та уточнити змістовну сторону поняття “художньо-графічні уміння та навички”, визначити особливості дисциплін, на базі яких здійснюється художньо-графічна підготовка студентів ( специфіку змісту, логічну побудову структури знань та основних функцій). Розроблена і обґрунтована автором педагогічна модель формування художньо-графічних умінь і навичок дала можливість установити, що цей процес може відбуватися виключно у конкретній цілеспрямованій діяльності й лише за умови цілісного об'єднання усього спектру художньо-графічної підготовки спеціаліста. На основі визначених співвідношень елементів змісту та методів навчання під час художньо-графічної діяльності доведено провідну роль системи розвивальних (проблемних) завдань у формуванні досконалих художньо-графічних здібностей студентів.

У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ ''Організаційно-педагогічні умови формування художньо-графічних умінь і навичок майбутніх учителів початкових класів'' розкрито науково-педагогічні засади інтегрованого підходу до художньо-графічної підготовки студентів педагогічних факультетів, визначено основні чинники формування відповідних умінь та навичок, обґрунтовано систему художньо-графічної підготовки студентів та організаційно-педагогічні умови успішної її реалізації. У розділі проаналізовано результати експериментальної перевірки матеріалів дослідження.

Одержані дані науково-пошукової роботи засвідчили, що необхідний рівень професійної підготовки студентів педагогічних факультетів забезпечується наявністю науково обґрунтованих засад формування художньо-графічних умінь і навичок у процесі викладання відповідного циклу дисциплін. Це передбачає насамперед урахування принципів діяльнісно-особистісного підходу до розвитку задатків і здібностей студента, забезпечення активного характеру навчання та мислення, здійснення цілеспрямованого, організованого впливу на студента та керування самостійною його діяльністю як суб'єкта навчання з опорою на зону найближчого розвитку. У ході дослідження встановлено, що ефективне формування художньо-графічних умінь і навичок майбутніх учителів передбачає комплексний підхід до викладання відповідних дисциплін, що забезпечує якісно нову основу засвоєння навчального матеріалу, є важливим засобом удосконалення його вивчення.

У роботі визначені вихідні положення, що лягли в основу структурування педагогічної моделі формування художньо-графічних умінь і навичок майбутніх учителів. Це перш за все інтеграційний підхід до вивчення програмового матеріалу, забезпечення його варіативності, поліхудожня побудова навчального процесу з широким використанням міжпредметних зв'язків, реалізація системи спонукально-емоційного впливу в організації навчальної діяльності.

Побудова і здійснення процесу формування художньо-графічних умінь і навичок вимагає врахування системи дидактичних принципів, особливостей їхнього прояву у ході опанування і викладання відповідних дисциплін. До них відносяться принципи науковості, зв'язку з практичною діяльністю, систематичності та послідовності, свідомості й активності навчання, міцності засвоєних знань, доступності. В дисертації розкрита специфіка організації навчального процесу на базі вказаних вихідних положень, де особливе місце відведено принципу наочності, як обов'язкової умови і ефективного засобу повноцінного художньо-графічного навчання й джерела, що сприяє пізнанню суті явищ, виявленню характерних властивостей і закономірностей об'єктів навколишнього світу.

Отримані дані засвідчили, що художньо-графічна підготовка вчителів початкових класів обумовлена дією організаційно-педагогічних чинників, які доцільно розподілити на об'єктивні (наявність наукової теорії міжпредметних зв'язків художньо-графічних дисциплін; відображення питань художньо-графічної підготовки у навчальних програмах, підручниках і посібниках, розробленість методики оволодіння студентами художньо-графічними уміннями та навичками, забезпечення цілеспрямованої підготовки викладацького складу) та суб'єктивні (раціональне застосування викладачами методичних прийомів і дидактичних засобів, оптимізація процесу навчання, реалізація індивідуального, диференційованого підходу, організація самостійного цілеспрямованого навчання студентів).

Необхідною умовою формування художньо-графічних умінь і навичок студентів є та раціональне поєднання найбільш ефективних методів активного навчання: диспутів, педагогічних ігор, психологічних тренінгів, самоосвіти студентів. Значне місце в системі роботи мають займати авторські заняття. Принципи їх планування та проектування висвітлено у дисертаційному дослідженні.

Розвиток художньо-графічних умінь і навичок студентів вимагає використання спеціального комплексу художньо-графічних завдань. Отримані результати засвідчили, що його наявність активізує процес навчання та самостійну роботу студентів, підвищує їхню пізнавальну активність, забезпечує необхідний контроль знань, умінь і навичок. Система художньо-графічних завдань, органічно включаючись у зміст навчального матеріалу, сприяла не тільки інтенсивному формуванню художньо-графічних умінь і навичок студентів, але й кращому засвоєнню основного навчального матеріалу.

Для перевірки висунутої в роботі педагогічної гіпотези та підтвердження ефективності розроблених рекомендацій щодо покращення художньо-графічної підготовки студентів протягом 1996-1999 років була проведена експериментальна робота серед студентів факультетів початкового навчання педагогічних університетів. Загалом у експерименті приймало участь 344 студенти. Удосконалення професійної підготовки студентів педагогічних факультетів на основі покращення їхньої художньо-графічної підготовки знайшло своє відображення насамперед у підвищенні якості їхнього навчання. На рівень сформованості художньо-графічних умінь і навичок у майбутніх учителів початкових класів впливає багато чинників. Тому для визначення якості художньо-графічної підготовки студентів використовувалася комплексна оцінка, що формувалася з набору суб'єктивних уявлень, тобто системи якісних показників, і вимірювалася кількісно. Середньогеометричне значення комплексної оцінки визначалося за формулою:

n mi

Qo=П qi ,

i=1

де mi - значимість i-го показника якості сформованості художньо-графічних умінь і навичок;

n

mi=1.

i=1

Оцінка qi - це функція двох значень кожного окремого показника: фактичного (після проведення експерименту) Xi та базового (до проведення експерименту) Xб,i. З відомими припущеннями між значеннями показників та їхньою оцінкою існує зв'язок:

qi=xi / xб,i,

якщо збільшення показника Xi сприяє підвищенню якості художньо-графічної підготовки, або:

qi=xб,i / xi,

якщо зменшення показника Xi сприяє підвищенню якості навчання.

Вибір базових значень показників якості проводився на основі досягнутого рівня. Задача зводиться до оцінки порівнюваного рівня якості підготовки.

Головною проблемою при визначенні комплексного показника якості сформованності художньо-графічних умінь і навичок у майбутніх учителів початкових класів був вибір системи складових часткових показників.Для визначення керуючого педагогічного впливу методом експертних оцінок були встановлені показники якості та їхня значущість, що наведені у таблиці I.

Таблиця 1 Показники оцінки якості сформованості художньо-графічних умінь і навичок

На рисунку 1 наведено характеристику середнього відсоткового співвідношення рішень контрольних художньо-графічних завдань в академічних групах у процесі констатуючого та формуючого експериментів. На констатуючому етапі як в експериментальних, так і в контрольних групах рівень показників якості сформованості умінь і навичок, що досліджувалися був невисокий і майже однаковий ( наприклад, для типу оперування образом у просторі в контрольних групах тільки 11.7% студентів мали найвищий бал, а в експериментальних - 10.9%; для глибини оперування образом відповідно 8.8% та 10.9%; для повноти образу - 8.0% та 7.8%; для рівня підготовленості до передавання образу на площині - 10.9% та 10.2%.

Порівняльний аналіз результатів констатуючого та формуючого зрізів засвідчив суттєві якісні зміни у показниках студентів експериментальних груп. Кількість добрих та відмінних оцінок зросла у 1.6 - 2.1 рази (для типу оперування образом було 32.0%, а стало 51.2%; для глибини оперування образом відповідно 34.3% та 60.6%; для повноти образу- 30.5% та 49.5%; для рівня підготовленості до передавання образу на площині - 36.0% та 59.0%). Слід відзначити, що певні позитивні зрушення в якості сформованості художньо-графічних умінь і навичок спостерігалися також і у студентів контрольних груп. Наприклад, кількість добрих та відмінних оцінок для типу оперування образом збільшилася з 36.5% до 43.2%. Проте у студентів експериментальних груп якісні зміни на краще виявилися набагато суттєвішими. Одержані дані свідчать про те, що традиційна система навчання не забезпечує в повній мірі належної художньо-графічної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Це підтвердив і розрахунок комплексної оцінки якості сформованості досліджуваних умінь та навичок для академічних груп, що брали участь у експериментальному дослідженні ( для експериментальних груп Q0 = 1.12, а для контрольних груп Q0 =1.06).

Обробка експериментальних даних проводилася методами математичної статистики, в результаті якої визначалося розрахункове значення коефіцієнту Ст'юдента tp. При розрахунках приймався другий рівень значущості статистичного висновку (р=1 %), де припускається ризик помилки у висновку в одному випадку зі ста теоретично можливих таких же експериментів за умови випадкового відбору академічних груп студентів для кожного експерименту. Оскільки отримане в експерименті абсолютне значення tp = 4,00 перевищило табличне значення t-розподілу Ст'юдента t=3,012, то є підстава прийняти альтернативну педагогічну гіпотезу (Н1), згідно з якою студенти експериментальних груп виявляють у середньому більш високий рівень сформованості художньо-графічних умінь і навичок .

Отже, аналіз результатів проведеного експериментального дослідження засвідчив істотне підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх учителів початкового навчання шляхом реалізації розробленої нами системи художньо-графічного навчання, що підтверджує наукову достовірність висунутої педагогічної гіпотези.

У ЗАКЛЮЧНІЙ ЧАСТИНІ дисертації узагальнюються результати дослідження, розкриваються основні теоретичні питання, окреслюються шляхи їх практичного використання.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки:

Необхідною умовою всебічного розвитку, формування активного мислення та творчих здібностей молодших школярів є їх залучення до художньо-графічної діяльності. Вирішення цього багатопланового і складного завдання визначається рівнем професіональної підготовки вчителів початкових класів і, зокрема, свідомою сформованістю у них художньо-графічних умінь і навичок.

Результати проведеного дослідження свідчать, що вчителі початкових класів недостатньо підготовлені до художньо-практичної роботи з дітьми, не усвідомлюють її значення, не користуються науково-методичною літературою, не вивчають дане питання в системі післядипломної освіти.

Забезпечення необхідної художньо-графічної підготовки майбутніх учителів початкових класів вимагає орієнтації на наукові засади вдосконалення та оптимізації процесу викладання відповідних дисциплін. Структурування педагогічної моделі художньо-графічної підготовки студентів передбачає інтегровану побудову навчального процесу, варіативність програмового матеріалу, поліхудожній підхід до формування відповідних умінь і навичок з широким використанням міжпредметних зв'язків, розвиток і активізацію внутрішньої пізнавальної потреби студента та мотивації його творчої діяльності. Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено, що організаційно-педагогічних умов, які за своєю природою доцільно розподілити на об'єктивні та суб'єктивні.

Формування художньо-графічних умінь і навичок майбутніх учителів початкових класів є найбільш результативним при опорі на зону найближчого розвитку студентів. Це обумовлює застосування навчально-виховних дій упереджуючого характеру, передбачає широке впровадження методів активізації навчання: педагогічних ігор, психологічних тренінгів, самоосвіти студентів, системи авторських занять.

Апробація різноманітних форм і методів організації навчального процесу при викладанні художнього і математичного циклів дисциплін у вищих навчальних закладах засвідчила, що одним із дієвих засобів розвитку відповідних умінь і навичок є використання спеціальної системи художньо-графічних завдань. Широке її застосування створило передумови активізації процесу навчання, сприяло поглибленню та розширенню здібностей студентів, забезпечило всебічний контроль викладачем їхніх знань, умінь і навичок.

Впровадження принципу інтегрованого підходу до викладання художньо-графічних дисциплін, підготовка викладацького складу вищої педагогічної школи дозволили реалізувати розроблений комплекс організаційно-педагогічних заходів, що оптимізувало процес навчання та суттєво підвищило ефективність професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Це підтвердили й результати експериментального дослідження з даної проблеми, що проводилося нами на протязі 1994-1999 р.р. Так, порівняно з контрольними, в експериментальних групах значно зросла якість художньо-графічної майстерності, що визначалася через наступні її показники: тип оперування образом; глибина оперування образом; повнота образу; рівень підготовленості до передавання образу на площині.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів порушеної проблеми. На подальше наукове обґрунтування та практичне впровадження чекають питання: ефективного опанування художньо-графічними уміннями та навичками майбутніх учителів початкових класів за рахунок формування в них національно-художнього світогляду (осмислення народознавчого та етнографічного матеріалу, освоєння народних художніх ремесел тощо); визначення інтервальних оцінок складності художньо-графічних диференційованих завдань, доцільних до використання у різних типологічних підгрупах студентів; реалізації оптимальних умов формування суттєвих поєднань компонентів мотивації (змістовного, процесуального) та самоорганізації (пізнавального, прогностичного) у художньо-графічній діяльності; розробки навчально-програмної документації; забезпечення навчального процесу новими дидактичними матеріалами.

Залишається відкритою проблема методичного забезпечення ефективної підготовки студентів факультетів початкового навчання до формування художньо-графічних умінь і навичок молодших школярів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Саган О.В. Роль математики у формуванні художньо-графічних навичок //Рідна школа.-Київ, 1998.-№11.-С.71-72.

2. Саган О.В. Індивідуалізація навчання як засіб формування художньо-графічних навичок//Метода.Зб.наукових і методичних праць.Вип.''Альманах''.- К.:ТОВ''Міжнар. фін. агенція'', 1997.-С.36-39.

3. Саган О.В. Використання засобів наочності у формуванні художньо-графічних умінь і навичок студентів//Зб. наук. пр.-Херсон:ХДПУ, 1998.-вип.6.-С.99-104.

4. Саган О.В. Розвиток художньо-графічних здібностей як складова професійної підготовки вчителя //Збірник наукових праць. Педагогічні науки.-Херсон: Айлант, 1999.-вип. 8.-С.251-256.

5. Саган О.В. Формування естетичного смаку молодших школярів//Збірник наукових праць.-Херсон: Айлант, 1999.-вип. 7.- С.173-176.

6. Саган О.В. Дидактична гра як метод формування художньо-графічних умінь і навичок молодших школярів//Науковий вісник. Зб.наук.пр.-Одеса: ПДПУ ім.К.Д.Ушинського,1999.-вип.6-7.-С.80-84.

7. Саган О.В. Організаційно-педагогічні чинники формування художньо-графічних умінь і навичок майбутніх учителів початкових класів//Зб.наук.праць.-Херсон:ХДПУ, 1999.-вип.9.-С.46-54.

8. Саган О.В. Проведення практичних занять з курсу ''Художньо-графічна підготовка''. Методичні рекомендації.-Херсон: ХДПУ, 1999.- 35с.

Размещено на Allbest.ru