Формування комунікативної культури вчителів початкових класів у процесі методичної роботи

На основі отриманих результатів розробити науково обrрунтовані методичні рекомендації по формуванню комунікативної культури вчителів початкових класів у процесі методичної роботи.

Методологічною основою дослідження є філософські і психологічні ідеї про діяльнісну сутність особистості, про культуру як форму усвідомлення людиною свого ставлення до дійсності, про взаємозв'язок розвитку особистості і суспільства, діяльності і спілкування; про теорію формування особистості вчителя. Вихідними були положення про вибіркову активність особистості і закономірності її розвитку, про пізнання як активну форму відображаючої і перетворюючої діяльності людини, підвищення ролі й відповідальності вчителя у розв'язанні завдань, що висуваються суспільством перед сучасною школою.

Теоретичну основу дослідження становлять ідеї педагогів і психологів про закономірності розвитку особистості вчителя (О.М. Алексюк, Ю.К. Бабанський, М.Б. Євтух, І.А. Зязюн, Н.В. Кузьміна, А.С. Макаренко, О.Г. Мороз, Н.Г. Ничкало, В.О. Сластьонін, В.О. Сухомлинський та ін.); про комунікативну природу педагогічної праці, роль спілкування і педагогічної взаємодії у розвитку професіоналізму сучасного педагога-практика (О.О. Бодальов, А.М. Бойко, О.В. Киричук, Г.О. Ковальов, Л.В. Кондрашова, О.О. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, М.Д. Нікандров, І.Ф. Прокопенко, Т.С. Яценко та ін.); про шляхи вдосконалення навчально-методичної роботи в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів (В.М. Бегей, Є.С. Березняк, В.І. Бондар, Г.І. Горська, Л.І. Дудіна, І.П. Жерносек, В.З. Колібабчук, Ю.О. Конаржевський, М.Ю. Красовицький, В.П. Худомінський, М.М. Чегодаєв та ін.), про особливості навчально-виховної роботи з учнями молодшого шкільного віку (І.О. Бех, О.С. Богданова,О.К. Дусавицький, Д.Б. Ельконін, В.І. Євдокимов, Г.А. Олійник, О.Я. Савченко, Г.А. Цукерман та інші).

Для розв'язнання завдань дослідження використовувався комплекс теоретичних і емпіричних методів:

аналіз і узагальнення психолого-педагогічної, філософської, методичної літератури і періодичних видань з досліджуваної проблеми, аналіз шкільної документації;

діагностичні методи (анкетування, інтерв'ювання, експертна оцінка, спостереження, самооцінка);

прогностичні методи (узагальнення досвіду організації шкільної методичної роботи, вивчення і узагальнення педагогічного досвіду, шкалування, ранжування);

педагогічне прогнозування і моделювання;

експериментальні методи (констатуючий і формуючий експеримент);

метод якісного і кількісного аналізу експериментальних даних.

Методика дослідження передбачала зіставлення об'єктивних і суб'єктивних даних, тому аналізувалися матеріали професійної атестації вчителів початкових класів, результати практичної діяльності педагогів.

Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі шкіл м. Кривого Рогу (СШ № 21, 43, 51, 74, 91, 113, Саксаганський пансіон) і Дніпропетровської області (школи № 1-3 м. Вольногорська). На різних етапах дослідження охоплювало до 650 вчителів початкової школи. Розробка проблеми здійснювалася поетапно.

На першому етапі (1995-1996 рр.) вивчалася розробка проблеми у науковій літературі, аналізувалися структура, принципи організації методичної роботи, узагальнювався досвід її проведення на шкільному рівні, визначалися об'єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання дослідження. У відповідності з метою розроблялася методика експериментальної роботи. Проводився констатуючий експеримент.

На другому етапі (1996-1998 рр.) здійснювалося теоретичне обгрунтування блочної організації методичної роботи і її можливостей для формування комунікативної культури вчителів початкових класів. Проводилася робота щодо аналітико-діагностичного блоку.

На третьому етапі (1998-2000 рр.) здійснювався формуючий експеримент, оброблялися одержані дані; перевірялася відповідність практичних результатів початковим теоретичним припущенням, аналізувалися наслідки застосування запропонованих методичних рекомендацій у практиці організації шкільної методичної роботи.

Наукова новизна і теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що:

виходячи із сучасних ідей демократизації і гуманізації системи освіти, сформульовані теоретичні положення формування комунікативної культури вчителів початкових класів у процесі шкільної методичної роботи;

розроблена блочна організація методичної роботи і змістовно розкриті її етапи для реалізації особистісно-орієнтованого підходу в процесі методичного навчання педагогів початкової школи;

вперше теоретично обгрунтована і експериментально перевірена методична технологія формування комунікативної культури вчителів початкових класів у процесі методичної роботи;

виявлені і науково обгрунтовані педагогічні умови формування комунікативної культури педагогів у процесі методичної роботи.

Практичне значення дослідження. Теоретичні положення і висновки, що містить дослідження, створюють передумови для формування комунікативної культури вчителів початкової школи. Запропоновані критерії, показники і рівні сформованості комунікативної культури вчителів початкових класів сприяють підвищенню професіоналізму педагогів.

Апробована блочна організація методичної роботи по формуванню комунікативної культури педагогів початкової школи, аналітичні, дискусійні, ігрові, рольові форми і методи, комунікативно-лінгвістичні тренінги і адресна методична допомога щодо розвитку складових комунікативної культури; створені методичні матеріали для діагностики рівня сформованості комунікативної культури вчителів початкових класів, програма і дидактичне забезпечення практикуму "Формування комунікативної культури вчителя початкових класів".

Розроблені методичні рекомендації на допомогу керівникам методичної служби школи, методичним секціям і вчителям, які займаються професійним самовдосконаленням.

Особистий внесок автора полягає у тому, що виявлені можливості методичної роботи школи для формування комунікативної культури педагогів початкової школи; розроблено програму, зміст, форми, засоби, технологію методичної роботи, орієнтованої на формування комунікативної культури вчителів початкових класів; сформульовані вимоги до методичної служби школи і до її керівництва.

Вірогідність і обгрунтованість основних положень і наслідків дисертаційного дослідження забезпечується критичним аналізом стану досліджуваної проблеми в теорії та педагогічній практиці, відповідністю методів дослідження його меті, завданням; всебічним якісним і кількісним аналізом експериментальних даних, який дозволив встановити, що запропонована блочна організація шкільної методичної роботи сприяє формуванню комунікативної культури вчителів початкової школи і позитивно впливає на динаміку загального рівня педагогічного професіоналізму.

Апробація і впровадження результатів дослідження.

Основні висновки і результати дисертаційного дослідження впроваджені у практику роботи шкіл м. Кривого Рогу і Дніпропетровської області. Різні аспекти проблеми були предметом обговорення на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблема гуманізації навчально-виховного процесу у педагогічній теорії та практиці української школи" (1996 р.), Міжнародній науково-практичній конференції у м. Дніпропетровську "Формування і діяльність творчої особистості" (1998 р.) та науково-практичній конференції в м. Кривому Розі "Формування творчої особистості в навчальному процесі" (1998 р.); доповідалися на засіданнях кафедри педагогіки (1996, 1997, 1998, 1999 рр.), на семінарах молодих педагогів-дослідників (1997, 1998, 1999 рр.).

Розроблені матеріали використовувалися в процесі роботи районних і міських методичних об'єднань учителів початкових класів, кустовому методичному об'єднанні, що працює на базі Саксаганського пансіону. "Рекомендації по формуванню комунікативної культури вчителя засобами шкільної методичної роботи" (1998 р.) використовуються керівниками методичних служб міста і області, директорами загальноосвітніх шкіл, учителями, студентами.

На захист виносяться:

Теоретичні положення, що характеризують суть, зміст, структурні складові, показники і рівні сформованості комунікативної культури вчителів початкових класів.

Блочна організація методичної роботи по формуванню комунікативної культури вчителів початкових класів, технологія використання імітаційно-ігрових, проблемно-ситуаційних методів і форм методичного навчання педагогів початкової школи, програма і зміст практикуму "Формування комунікативної культури вчителів початкових класів".

Структура дослідження. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел, додатків. Зміст дослідження викладено на 180 сторінках основного машинописного тексту, у 9 таблицях, 4 діаграмах, 2 схемах. Список використаних джерел містить 270 найменувань.

У вступі обгрунтовується актуальність теми, її значення для педагогічної теорії та практики, визначаються предмет, об'єкт, мета, гіпотеза, завдання дослідження, його методологічна і теоретична основа, наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи, визначені етапи, шляхи апробації та впровадження отриманих результатів у практичну роботу школи.

У першому розділі “Теоретичні основи формування комунікативної культури вчителів у процесі методичної роботи” аналізується стан проблеми у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях, характеризуються основні підходи до її розробки, розкривається сутність комунікативної культури як показника професіоналізму сучасного вчителя, конкретизується зміст, складові, показники і рівні сформованості цього складного особистісного утворення; аналізуються можливості шкільної методичної роботи щодо формування комунікативної культури вчителя початкових класів; теоретично обгрунтовується блочна технологія методичної роботи.

У другому розділі “Експериментальна робота по формуванню комунікативної культури вчителів початкових класів у процесі методичної роботи”, апробується технологія формування комунікативної культури вчителів початкової школи, доводиться ефективність запропонованих педагогічних умов формування комунікативної культури і виявляється динаміка її розвитку.

У заключенні підводяться загальні підсумки роботи, подаються основні висновки дослідження, що підтверджують його гіпотезу.

Додатки містять дослідно-експериментальні і методичні матеріали щодо організації практичної роботи по формуванню комунікативної культури вчителів початкової школи (програма і зміст методичного практикуму, пам'ятка, тестовий матеріал щодо діагностики складових комунікативної культури).

2. Основний зміст дисертації

Ефективність використання сучасних інноваційних технологій, ідей, що пов'язані з оновленням змісту освіти, інтенсифікацією і активізацією навчання залежить від педагогічного професіоналізму тих, хто навчає і виховує. Сьогодні українські і зарубіжні педагоги вирішують принципово нові проблеми, пов'язані з розвитком самостійності, вільної творчої активності учнів, створенням умов для розвитку індивідуальності кожного школяра. Тому збільшуються вимоги до особистісних якостей учителів. У зв'язку з цим, змінюються і наповнюються новим змістом традиційні показники педагогічного професіоналізму, виникають нові критерії оцінки педагогічної праці.

Як відомо, стрижень педагогічної діяльності - спілкування і взаємодія вчителя і учнів. Тому пошук нових показників педагогічного професіоналізму ми здійснювали саме у цій галузі. В дослідженні комунікативна культура трактується як динамічне особистісне утворення, що концентрує в собі мистецтво мовлення і слухання, об'єктивного сприйняття і правильного розуміння школяра, сприяє побудові гуманних взаємостосунків і досягненню ефективної взаємодії на основі спільних інтересів. Комунікативна культура вчителя передбачає наявність у нього високих моральних якостей, його ставлення до учня як до особистості, а не як засобу досягнення дидактичної мети.

Специфічні особливості комунікативної діяльності вчителя початкової школи і вимоги, що висуваються цією діяльністю до його особистості, дозволяють конкретизувати зміст і складові комунікативної культури. Багатоаспектність її змісту зумовлює і багатокомпонентність її структури, яка містить такі складові:

- світоглядну: система поглядів, переконань, знань і цінностей педагогів, етичних і естетичних норм;

- мотиваційну: мотиви комунікативної поведінки, комунікативні установки, професійна спрямованість;

- власне комунікативну: комунікативні вміння і навички (вербальні і невербальні), культура і змістовність мовлення;

емоційно-вольову: емпатія, тактовність, витримка, толерантність вчителя, почуття гумору;

- конструктивну: адекватне сприйняття і самооцінка, комунікативно-рефлексивні здібності, здатність прогнозувати розвиток взаємостосунків і взаємодії з учнями молодшого шкільного віку.

На підставі аналізу науково-педагогічної літератури, фіксованого спостереження за комунікативною діяльністю вчителів початкових класів, вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду були виявлені показники, які характеризують ступінь сформованості комунікативної культури вчителя початкової школи. До них ми віднесли: усвідомлення комунікативної культури як самостійної професійної цінності; переконання у необхідності розвитку професійних знань, умінь, навичок гуманного спілкування і взаємодії з учнями молодшого шкільного віку; інтерес до педагогічної теорії і передового педагогічного досвіду, який базується на використанні комунікативних резервів; додержання норм загальнолюдської моралі, правил професійної етики і етикету у спілкуванні та взаєминах з молодшими школярами (світоглядна складова); наявність гуманістичних комунікативних установок; інтерес до співпраці і взаємодії саме з учнями молодшого шкільного віку; визнання людської гідності, самоцінності і свободи молодших школярів, повага до особистості кожної дитини (мотиваційна складова); педагогічна комунікабельність; досконалість комунікативних умінь і навичок: багатство і різнобічність словника, чистота, образність, зрозумілість, правильність мовлення, висока техніка мовлення; логічність і поміркованість висловлювань (власне комунікативна складова); любов до дітей; здатність до емпатичного ставлення, співпереживання; педагогічний такт; товариськість, витримка, толерантність, організованість (емоційно-вольова); вміння обирати оптимальний стиль спілкування і взаємодії з дітьми молодшого шкільного віку; стійкі навички рефлексії комунікативної поведінки, об'єктивна самооцінка; адекватне сприйняття особистості молодших школярів, професійна спостережливість; комунікативно-прогностичні, комунікативно-творчі здібності (конструктивна складова).У дисертаційному дослідженні надається опис послідовно пов'язаних рівнів сформованості комунікативної культури вчителів початкових класів. Ці рівні диференціюються за ступенем виразу сукупності показників: найвищий, високий, середній і низький.

У дослідженні також визначені функції методичної роботи школи у формуванні комунікативної культури вчителя початкових класів і доведено, що її результативність забезпечується лише у процесі комплексного використання дидактичного, виховного і розвиваючого потенціалу, орієнтованого на індивідуальність педагогів. Було встановлено, що спеціально організована методична робота може ефективно впливати на динаміку сформованості комунікативної культури вчителів початкових класів завдяки новим підходам до її організації, підсиленню професійно-особистісної спрямованості змісту, використанню нетрадиційних форм і методів, варіативністю і гнучкістю у їх застосуванні, завдяки активізації самоосвітньої роботи вчителів.

Теоретично обгрутновані блоки шкільної методичної роботи, а саме: аналітико-діагностичний, змістовно-практичний і оцінний.

Аналітико-діагностичний блок передбачає виявлення і аналіз рівня розвитку комунікативної культури педагогів початкової школи; вивчення інтересів і потреб учителів у формуванні комунікативної культури як одного з показників педагогічного професіоналізму; аналіз професійного досвіду роботи педагогів з високим і найвищим рівнем розвитку комунікативної культури.

Заходи аналітико-діагностичного блоку зумовлюють проведення своєчасної науково обгрунтованої діагностики рівня сформованості комунікативної культури вчителів початкових класів, розвиток зацікавленості педагогів у досягненні позитивного результату методичного навчання.

Змістовно-практичний блок містить організацію і проведення практичних методичних заходів, спрямованих на формування комунікативної культури вчителів початкових класів; збагачення теоретичних знань педагогів щодо проблем педагогічного спілкування, взаємодії і взаємостосунків з учнями молодшого шкільного віку; стимулювання індивідуальної самоосвітньої роботи вчителів початкової школи.

Для здійснення змістовно-практичного блоку необхідне адекватне поєднання різних форм і методів шкільної методичної роботи, відповідне науково-методичне і матеріально-технічне забезпечення. Важливою умовою його ефективності є наявність у вчителів початкової школи ціннісних гуманістичних орієнтацій, спрямованість на навчальне співробітництво, навчання-діалог, здатність до самозмінювання і саморозвитку.

Оцінний блок зумовлює оцінку результативності шкільної методичної роботи у формуванні комунікативної культури педагогів; узагальнення набутого досвіду організації шкільної методичної роботи щодо цієї проблеми.

Успішність реалізації оцінного блоку залежить від всебічної компетентності і ерудованості керівників шкільної методичної роботи, від доцільного використання механізмів морального і матеріального стимулювання.

Для перевірки висунутої гіпотези був проведений педагогічний експеримент. Мета експерименту полягала в розробці та експериментальній перевірці технології блочної організації методичної роботи, яка забезпечує формування комунікативної культури педагогів початкової школи. Вихідним в дослідно-експериментальній роботі було положення про те, що особистість учителя в педагогічному процесі треба розглядати не тільки як носій знань, умінь, норм і традицій, але й як носій індивідуально-особистісних якостей, які змінюються в ході активної професійно-педагогічної та навчально-методичної діяльності.

На підставі аналізу зібраних експериментальних даних ми об'єднали в контрольні групи вчителів початкових класів з переважно високим та середнім рівнем розвитку комунікативної культури, а в експериментальні - переважно з середнім та низьким. У контрольних групах за результатами констатуючого експерименту найвищий рівень мали 10% учителів початкових класів, високий рівень - 41,2%, середній - 35,2% педагогів і низький - 13,6% педагогів, а в експериментальних групах, відповідно, найвищий - 5,8%, високий рівень становить 27,1%, середній - 41,3% та низький - 25,8% педагогів початкової школи.

Якісний аналіз стану шкільної методичної роботи дозволив виявити основні причини недостатньої сформованості цього складного професійно-особистісного утворення. До таких причин ми віднесли: відсутність цілеспрямованої методичної роботи по формуванню комунікативної культури педагогів, нерозробленість її змістовної частини (відсутність методичних рекомендацій, практикумів, розробок з актуальних питань налагодження педагогічної взаємодії, спілкування, гуманізації взаємин між учителем і учнями молодшого шкільного віку), недооцінка ролі особистісного фактору в методичному навчанні, домінування традиційних колективно-інформаційних форм і методів, епізодичне використання активних групових і індивідуальних форм, догматизм і формалізм у роботі методичної служби школи.

Зібрані дані підтвердили необхідність проведення формуючого експерименту, в якому брали участь 332 вчителя початкових класів шкіл Жовтневого і Саксаганського РВО м. Кривого Рогу.

Дослідно-експериментальна робота проводилася у відповідності з алгоритмом аналітико-діагностичного, змістовно-практичного і оцінного блоків.

На першому етапі дослідно-експериментальної роботи здійснювався поглиблений аналіз кожної складової комунікативної культури вчителів експериментальних груп; у ході дискусій, лекцій, диспутів розширювалися і закріплювалися теоретичні знання вчителів початкових класів про сутність цього професійного утворення, його складові, показники, рівні сформованості. У процесі аналізу професійно-педагогічного досвіду роботи вчителів початкової школи з найвищим рівнем комунікативної культури, який здійснювався за наслідками перегляду відкритих уроків і позаурочних заходів, виявлялися відмінності між активними новими і традиційними засобами комунікативної взаємодії вчителя і учнів, конкретизувалися комунікативні прийоми, за допомогою яких долаються труднощі співпраці, створюється атмосфера інтелектуального, емоційного, духовного пошуку, з'ясовувалися шляхи і засоби подальшої гуманізації взаємин між вчителем і молодшими школярами.

Другий етап передбачав апробацію програми дослідно-експериментальної роботи, основа якої - методичний практикум “Формування комунікативної культури вчителів початкових класів”. Його мета - розвинути кожну складову комунікативної культури вчителів, подолати існуючі диспропорції між розвитком окремих складових, активізувати комунікативно-творчі здібності педагогів початкової школи. У межах практикуму проводилися психолого-педагогічні семінари "Гуманістичний світогляд - основа комунікативної культури вчителя початкових класів", "Етика педагогічного спілкування вчителя і учнів початкової школи", "Мовленнєва творчість молодших школярів як відбиток комунікативної культури вчителя". Цілеспрямоване формування культури і техніки мовлення здійснювалося в тренінгових вправах ("Я - очима учнів і колег", "Вибір тактики спілкування", "Невербальна взаємодія" та ін.), комунікативно-лінгвістичних іграх ("Маскування", "Метафора", "Шифрування", "Підберемо фразеологізм" та ін.), ділових та рольових іграх ("Перші збори батьків першокласників", "Початок роботи з новим учнівським колективом" та ін.). Навчальні дискусії, диспути ("Комунікативна культура вчителя - rарантія безконфліктності?", "Типові помилки вчителів початкової школи у спілкуванні з батьками невстигаючих школярів" та ін.) поєднувалися із всебічним аналізом різнотипних навчальних і реальних комунікативних ситуацій; робота над постановкою і розв'язанням комунікативних задач уроку була покликана забезпечити адекватність комунікативних впливів, розвинути діалогічну свідомість, рефлексивні, аналітичні здібності педагогів, сприяти досягненню взаєморозуміння з молодшими школярами і попередити найбільш типові помилки мовлення, а комунікативно-дивергентні вправи, проведення конкурсів "Учитель - знавець українського фольклору", "Кращий ведучий позаурочного заходу" розвивали комунікативно-творчі здібності вчителів початкової школи. Адресна методична допомога, організація індивідуального консультування вчителів щодо проблемних питань комунікативної взаємодії, взаємостосунків з учнями початкової школи, відповідна координація самоосвітньої роботи (складання індивідуальних самоосвітніх планів, ознайомлення з "Пам'яткою вчителю, що працює над формуванням комунікативної культури") дозволяли врахувати особливості формування комунікативної культури кожного вчителя експериментальних груп, особливості їхнього індивідуально-педагогічного досвіду.

На третьому, заключному етапі дослідно-експериментальної роботи підбивалися підсумки блочної організації шкільної методичного навчання щодо формування складових комунікативної культури педагогів початкової школи, здійснювалася діагностика результативності запропонованої експериментальної програми, аналізувалася і співставлялася динаміка розвитку комунікативної культури вчителів експериментальних та контрольних груп.

Дослідження показало, що в результаті проведеної дослідно-експериментальної роботи структурні складові комунікативної культури вчителів початкових класів експериментальних груп набули певної динамічності. Таблиця відбиває динаміку їх росту.

Дані таблиці свідчать про те, що загальний рівень комунікативної культури педагогів експериментальних груп підвищився майже на 20%.

Організація шкільної методичної роботи по формуванню комунікативної культури вчителів початкових класів виявилася найбільш ефективною щодо комунікативної і конструктивної складових. Показники власне комунікативної складової покращили 21,4% педагогів експериментальних груп (учителі, які мали середній і високий рівні розвитку комунікативної культури, досягли найвищого рівня, а вчителі, що мали до експерименту низький рівень, після експерименту відповідали критеріям середнього рівня розвитку комунікативної складової). Ефективність формування конструктивної складової комунікативної культури педагогів експериментальних груп становить 20%. Ефективність формування емоційно-вольової складової - 18,9%. Вдвічі нижча ефективність методичної роботи щодо формування мотиваційної складової - лише 8,4 % учителів покращили свої показники. Формування ж світоглядної складової характеризується найбільш низькою ефективністю: лише 5,7% учителів початкових класів покращили показники її сформованості.

У контрольних групах 2,9% педагогів підвищили рівень розвитку конструктивної складової, 1,7% учителів початкових класів - комунікативної, 1,6% - мотиваційної. Практично без змін залишився рівень розвитку емоційно-вольової та світоглядної складових.

Наведені дані свідчать про позитивні наслідки експериментальної роботи по формуванню комунікативної культури вчителів початкових класів. Співвідношення результатів експериментальних і контрольних груп дозволяє говорити про ефективність розробленої технології блочної організації методичної роботи по формуванню комунікативної культури вчителів початкової школи. Було встановлено, що найбільш результативними були ті методичні заходи, які стимулювали адекватність сприйняття вчителями особистості молодших школярів, розвиток рефлексивних здібностей, забезпечували об'єктивність самооцінки. Позитивний ефект мали методичні дії, спрямовані на розвиток вербальних і невербальних умінь і навичок, педагогічної комунікабельності. Формування ж мотиваційної і світоглядної складових, очевидно, не можна визнати ефективним. Це пояснюється як недоліками організації шкільної методичної роботи, так

і тим, що ці складові комунікативної культури є найбільш складними для зовнішнього впливу. З'ясувалося, що доцільність розвитку таких показників, як толерантність і емпатія, досить неоднозначно сприймається навіть вчителями з високим та найвищим рівнем комунікативної культури. Тому саме ці показники потребують виключно індивідуальних методичних заходів та глибокого аналізу особливостей конкретної педагогічної взаємодії педагогів і молодших школярів.

Дослідно-експериментальна робота доводить наявність залежності між рівнем комунікативної культури вчителів і характером ставлення молодших школярів до процесу шкільного навчання. Доведено, що з підвищенням рівня комунікативної культури формується і стійкий інтерес учнів молодшого шкільного віку до пізнання, прагнення осягнути нове в спілкуванні, взаємодії з учителем, значно підвищується якість знань школярів. Формуючий експеримент підтвердив робочу гіпотезу про те, що спеціально організована, особистісно спрямована методична робота школи з додержуванням сукупності педагогічних умов містить у собі виховний потенціал по формуванню рівня комунікативної культури вчителя початкових класів.

Висновки

Проведена дослідно-експериментальна робота дозволяє зробити ряд висновків:

1. Якісним показником професіоналізму сучасного вчителя початкової школи є його комунікативна культура - складне особистісне утворення, що концентрує в собі мистецтво мовлення і слухання, об'єктивного сприйняття і правильного розуміння школяра, сприяє побудові гуманних взаємостосунків і досягненню ефективної взаємодії на основі спільних інтересів.

2. Комунікативна культура вчителя містить світоглядну, мотиваційну, власне комунікативну, емоційно-вольову і конструктивну складові, представляючи собою складну багатокомпонентну систему, реалізація якої передбачає особистісно-орієнтовану спрямованість шкільної методичної роботи.

3. Блочна організація методичної роботи, поєднуючи аналітико-діагностичний, змістовно-практичний, оцінний блоки, забезпечує, як доведено експериментально, формування комунікативної культури, розвиток особистісних якостей, які необхідні для успішного виконання вчителями початкової школи професіональних функцій.

4. Динаміка росту рівня комунікативної культури вчителя визначається технологією організації методичної роботи, яка передбачає врахування індивідуальних можливостей, здібностей і комунікативного досвіду її учасників, використання проблемно-ситуаційних та ігрових форм і методів, комунікативних тренінгів, адресної методичної допомоги і своєчасної діагностики ефективності засобів, що використовуються, і змін, що відбуваються у професіональній готовності спеціалістів.

5. У ході дослідження було доведено, що ефективність процесу формування комунікативної культури вчителів початкових класів залежить від реалізації сукупності педагогічних умов, які можна умовно об'єднати у дві групи. Перша група - об'єктивні умови, пов'язані з особливостями організації та проведенням методичної роботи:

особистісна спрямованість шкільної методичної роботи, приорітетність інтересів і потреб учителів у професійному розвитку і формуванні власної комунікативної культури;

адекватне поєднання різних форм і методів шкільної методичної роботи, своєчасне врахування специфічних особливостей їх використання;

відповідне науково-методичне і матеріально-технічне забезпечення;

ефективне використання механізмів матеріального і морального стимулювання;

своєчасна науково обгрунтована діагностика рівня сформованості комунікативної культури;

всебічна компетентність і ерудованість керівників шкільної методичної роботи, додержування демократичних принципів внутрішньо-шкільного управління;

Друга група - суб'єктивні умови, які відбивають професійні та індивідуально-психологічні особливості педагогів початкової школи:

наявність у вчителів ціннісних гуманістичних орієнтацій;

спрямованість педагогів на навчальне співнобітництво, на навчання-діалог, на комунікативну взаємодію з учнями молодшого шкільного віку;

здатність до самозмінювання і саморозвитку;

зацікавленість у досягненні позитивного результату методичного навчання, мотивація успіху формування комунікативної культури.

Теоретичні засади дослідження, які зумовили створення і апробацію в шкільній практиці блочної організації методичної роботи по формуванню комунікативної культури вчителів початкових класів, підтвердили його гіпотезу.

Науково обгрунтовані методичні рекомендації по формуванню комунікативної культури вчителів початкової школи, розроблені на основі експериментальних результатів, можуть застосовуватись також у методичній роботі із учителями середньої ланки шкільного навчання, у роботі зі студентами педагогічних вузів.

Дисертаційна робота не вичерпує всієї різноманітності питань, пов'язаних із формуванням комунікативної культури вчителів початкових класів. У той же час, вона дозволяє окреслити коло проблем, які потребують додаткового дослідження: це проблеми, пов'язані з подальшим реформуванням системи шкільної методичної роботи, створенням нових особистісно-орієнтованих технологій підвищення професіоналізму педагогів-практиків. Однак, достатньо підстав вважати, що застосування запропонованої блочної організації шкільної методичної роботи дозволить суттєво підвищити рівень комунікативної культури, загальний рівень професіоналізму вчителів початкової школи.

Основний зміст дисертації розкритий у публікаціях автора

1. Садова В.В. Теоретичні аспекти вдосконалення комунікативної культури вчителя // Нові технології навчання. - К.: ІЗМН, 1997. - Вип 21. - С. 119-121.

2. Садова В.В. Аналіз складових комунікативної культури вчителя початкової школи // Проблеми сучасного мистецтва і культури / Організація та зміст становлення професійної підготовки в умовах національної системи освіти: Зб. наук. праць.- Харків: "Каравелла", 1999. - С. 73-79.

3. Садовая В.В. Блочная организация методической работы как средство повышения коммуникативной культуры учителя // Педагогические проблемы разноуровневой подготовки школьников и студентов в условиях реформирования образования. Сб. науч. ст. в двух частях / Под ред. А.П. Сманцера. - Минск: Академия последипломного образования, ПИП "Маладзічок", 1998. - 245-250.

4. Садова В.В. Шляхи вдосконалення комунікативної культури вчителя початкової школи //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. праць / Під ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 1999. - С. 42-45.

5. Садова В.В. Активізація резервів шкільної методичної роботи // Придніпровський науковий вісник. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. - С. 106 - 109.

6. Садова В.В. Комунікативна культура вчителя як умова гуманізації навчального процесу // Проблеми гуманізації навчально-виховного процесу в педагогічній теорії та практиці української школи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Кривий Ріг: КрДПІ. - 1996. - Ч.1. - С. 55 - 57.

7. Садова В.В. Комунікативна взаємодія вчителя і молодших школярів як засіб формування творчої особистості // Формування творчої особистості в навчальному процесі. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Кривий Ріг: КрДПІ, 1998. - С. 55-58.

8. Садова В.В. Робота вчителя і молодших школярів над комунікативними задачами уроку // Формування і діяльність творчої особистості. Матеріали Міжнародної наукової конференції. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. - С. 112-115.

9. Садова В.В. Удосконалення комунікативної культури вчителя засобами шкільної методичної роботи // Формування і діяльність творчої особистості. Матеріали Міжнародної наукової конференції. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. - С. 97-100.

10. Садовая В.В. Коммуникативная культура учителя - условие активизации учебной деятельности школьников // Формирование активной, творческой личности в учебном процессе школы и вуза. - Кривой Рог: КрГПИ, 1996. - Вып. 1. - С. 181-189.

11. Садовая В.В. Коммуникативная культура - важное условие педагогического творчества учителя // Формирование активной, творческой личности вучебном процессе школы и вуза. - Кривой Рог: КрГПИ, 1997. - Вып. 2. - С. 203-211.

12. Рекомендации по формированию коммуникативной культуры учителя средствами школьной методической работы (в помощь учителям начальных классов) / Сост. В.В. Садовая / Под ред. Л.В. Кондрашовой. - Кривой Рог: КрГПИ, 1998. - 51 с.

Размещено на Allbest.ru