Формування творчих здібностей учнів у діяльності загальноосвітніх шкіл Галичини (1900-1939 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

13.00.01. - Загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування творчих здібностей учнів у діяльності загальноосвітніх шкіл Галичини /1900-1939 рр./

Дерев'яна Людмила Йосипівна

Івано-Франківськ -- 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському експериментальному інституті педагогічної освіти, Асоціація навчальних закладів України недержавної форми власності.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Вихрущ Анатолій Володимирович,

Тернопільський експериментальний Інститут педагогічної освіти,

проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Плахотнік Ольга Василівна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

професор кафедри соціальної роботи і педагогіки

кандидат педагогічних наук, доцент

Завгородня Тетяна Костянтинівна, Прикарпатський державний університет імені Василя Стефаника, доцент кафедри загальної і соціальної педагогіки (м. Івано-Франківськ).

Провідна установа: Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України (м.Київ).

Захист відбудеться 27 червня 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К20.051.01. у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника за адресою: 76000, м.Івано-Франківськ, вул.Шевченка, 57, ауд.702 педагогічного факультету.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Прикарпатського університету імені Василя Стефаника (76000, м. Івано-Франківськ, вул.Шевченка, 57).

Автореферат розісланий “ 26 ” травня 2000р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Рега О.С.

ЗАгальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах національного відродження України, розбудови незалежної держави, трансформації суспільного устрою триває пошук нових форм і методів розвитку творчих сил підростаючого покоління. Для досягнення успіху у вирішенні цього завдання важливо дослідити вітчизняні педагогічні традиції минулого і творчо використовувати їх на сучасному етапі функціонування школи .

Особливо актуальним є вивчення досвіду української національної педагогічної думки Галичини першої половини ХХ ст. Саме 1900-1939 рр. характеризуються цілеспрямованістю української освіти. У цей період було досягнуто значних успіхів у перетворенні навчальних структур, спрямованих на денаціоналізацію, у навчальні заклади, зорієнтовані на використання українських національних традицій.

Як відбувалося становлення освіти, можна зрозуміти, вивчивши, узагальнивши і систематизувавши архівні матеріали 1900-1939 рр. -- періоду розв'язування актуальних соціально-значущих проблем народної освіти і національної школи. Серед них -- визначення мети, завдань, принципів і засобів виховання всебічно розвиненої особистості, якій притаманні творче світобачення, науковий світогляд, високі моральні якості і духовне багатство.

Вивчення джерельної бази дає підстави для висновку, що в системі освіти окресленого періоду процеси виховання національної свідомості і формування творчих здібностей особистості відбувалися паралельно, тісно переплітаючись.

Особливий інтерес становить дослідження шляхів розвитку творчих здібностей учнів у процесі діяльності загальноосвітніх шкіл західних областей України. Тому необхідно звернути увагу на історичний аспект цієї проблеми, на особливості розвитку творчих здібностей у період 1900-1939 років, коли Галичина перебувала в складі Польщі.

Становище школи й освіти Галичини першої половини ХХ століття досліджували Л.Баїк, О.Вишневський, В.Гомоннай, Т.Завгородня, В.Кемінь, І.Курляк, С.Лаба, Б.Мітюров, Ф.Науменко, О.Хічій, М.Стельмахович, Б.Ступарик, Г.Філіпчук, С.Чуйко та інші. Учені проаналізували тенденції та особливості освітньо-шкільної політики Австро-Угорщини, Польщі на західноукраїнських землях та розвитку прогресивної педагогічної думки.

На даний час недостатньо вивченою є проблема формування творчих здібностей учнів загальноосвітніх шкіл у Галичині 1900-1939 рр., що зумовлено нечіткістю системного підходу до дослідження проблеми, періодизацією процесу становлення і розвитку освітніх закладів, відсутністю порівняльного аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду; не розкрито особливостей методичного забезпечення навчального процесу в загальноосвітніх школах Галичини.

Враховуючи актуальність проблеми та об'єктивну потребу впровадження досвіду минулого в сучасний навчально-виховний процес, для дисертаційного дослідження нами було обрано тему: “Формування творчих здібностей учнів у діяльності загальноосвітніх шкіл Галичини (1900-1939 рр.)”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з проблематикою наукових досліджень кафедри педагогіки Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти.

Предмет дослідження: процес формування творчих здібностей учнів у загальноосвітніх школах Галичини.

Мета дослідження: простежити систему формування творчих здібностей учнів у діяльності загальноосвітніх шкіл Галичини (1900-1939рр.).

Згідно з поставленою метою сформульовано такі завдання:

1) дослідити вплив суспільно-політичних передумов на формування творчих здібностей учнів;

2) вивчити й проаналізувати зміст, форми і методи формування творчих здібностей учнів;

3) простежити виховний вплив позаурочної діяльності на формування творчих здібностей учнів;

4) обґрунтувати можливості використання досвіду минулого в сучасному шкільництві.

В основу дослідження покладено архівні документи і матеріали Центрального державного історичного архіву м. Львова (Ф.309, 179, 206, 348, 178), державних обласних архівів Львівської (Ф.163), Тернопільської (Ф.231) областей, краєзнавчого музею м. Тернополя. Значний науково-пізнавальний матеріал було почерпнуто з тогочасних періодичних видань, наукових праць із фонду Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника.

Під час написання роботи використано історичні та педагогічні праці відомих українських педагогів та громадсько-політичних діячів того часу, зокрема Ф.Агія, М.Барановського, Я.Барнича, Я.Білецького, М.Ваврисевича, Г.Вальковича, І.Гриневського, Ю.Дзеровича, А.Домбровського, О.Духновича, В.Жуковецької, М.Кушнірівни, Я.Кузьміва, М.Куцій, І.Крайніка, Ю.Крупи, М.Макух, К.Малицької, О.Макарушки, І.Михайлевського, М.Омельченка, Д.Петріва, Й.Пешини, С.Русової, Т.Угринівського, І.Старчука, С.Сірополка, Р.Шкляр, К.Федоровича, І.Ющишина.

Для розв'язання поставлених завдань використано методи теоретичного аналізу й узагальнення висновків наукових і літературних джерел; систематизації та класифікації архівних матеріалів, історико-педагогічної літератури; опрацювання документів і статистичних даних.

Дослідження проводили поетапно.

На першому етапі (1994-1998 рр.) досліджували стан розробки даної проблеми на теоретичному і практичному рівнях; вивчали і систематизували архівні документи, матеріали, літературу за темою; обробляли і готували матеріал для публікацій.

На другому етапі (1998-2000 рр.) аналізували та узагальнювали матеріали дослідження, формували основні положення і висновки, результати роботи було викладено в методичних рекомендаціях і статтях.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів. На основі маловідомих джерел визначено зміст, форми і методи формування творчих здібностей учнів; простежено виховний вплив позаурочної діяльності на формування творчих здібностей; у науковий обіг введено нові документи, історичні факти, пов'язані із формуванням і розвитком творчих здібностей учнів.

Практичне значення дослідження полягає у впровадженні в педагогічний процес рекомендацій, що допоможуть педагогам і психологам розвивати творчі здібності учнів. Результати дослідження узагальнено в посібнику “Розвиток творчих здібностей учнів у загальноосвітніх школах Галичини (1900-1939 рр.)”. Матеріали дослідження можуть бути використані працівниками національної школи, під час підготовки спецкурсів і окремих розділів у курсах теорії та історії педагогіки навчальних закладів усіх типів, а його висновки сприятимуть поглибленому опрацюванню відповідних розділів підручників і посібників з історії педагогіки, складанню програм спецсемінарів, вдосконаленню текстів лекцій.

Вірогідність результатів дослідження забезпечено кількісним та якісним аналізом архівних матеріалів і спеціальної літератури з порушеної проблеми. Дотримано принципів науковості, системності, історизму.

Апробація і впровадження матеріалів дослідження відбувалися шляхом доповідей і обговорень на науково-практичних конференціях: “Національна школа України: закономірності становлення і розвитку” (Тернопіль, 1996 р.), “Розвиток творчої особистості ліцеїста” (Тернопіль, 1997 р.), “Психолого-педагогічні основи розвитку творчих здібностей особистості” (Тернопіль, 1998 р.), “Організація навчально-виховного процесу в гімназіях” (Тернопіль, 1998 р.), наукових семінарах кафедри педагогіки Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти. Основні положення і висновки дослідження висвітлені у 7 публікаціях.

Структура і обсяг дисертації: робота складається із вступу, трьох розділів, списку використаних джерел (228 назв), 24 додатки. Повний обсяг дисертації -- 187 сторінок, основна частина становить 145 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та його хронологічні межі; визначено предмет, мету і завдання, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, методи дослідження і джерельну базу.

У першому розділі “Теоретико-методичні основи становлення і формування творчих здібностей учнів у діяльності загальноосвітніх шкіл Галичини (1900-1939 рр.)” розглянуто суспільно-політичні передумови формування і розвитку творчих здібностей учнів, проаналізовано теоретично-творчу спадщину педагогів даного періоду (І.Бартошевський, П.Біланюк, В.Безушко, Ю.Дзерович, О.Попович, С.Русова, І.Ющишин).

На основі історико-логічного аналізу архівних матеріалів і педагогічної літератури виявлено, що, незважаючи на труднощі в організації українського шкільництва, його матеріальної та організаційної бази, ідеологічно-національної основи, на початку ХХ століття в Галичині була створена власна шкільна система, яка взяла на озброєння здобутки теорії національного виховання і забезпечила зв'язок навчання з практичним життям.

У цей період відбувається теоретична розробка й часткове впровадження у педагогічний процес загальноосвітніх шкіл ідеї творчого розвитку особистості на основі використання змісту й відповідних форм і методів практичної роботи.

Освітні та громадські діячі досліджуваного періоду, обстоюючи ідею природовідповідності, на перший план висували “культ особи, яка вільно виявляє всі свої творчі сили і здібності...” (С.Русова). Зокрема, у дослідженні проаналізовано вплив системи виховання на формування і розвиток творчих здібностей учнів.

У даний період досить активно діяли організації учнівського самоврядування, зокрема: самоосвітні, драматичні, кооперативні, спортивні гуртки, співочі дружини. Вони ознайомлювали дітей з історико-літературною та культурною спадщиною українського народу, сприяли розвитку інтелектуальних здібностей, розвивали у дітей “суспільні і природні інстинкти”; виховували солідарність і любов до колективної праці; формували і розвивали пізнавальні інтереси, творче бачення, творчі задатки і здібності; готували до суспільного життя.

Дослідивши та проаналізувавши діяльність організацій шкільного самоврядування, ми дійшли висновку, що для досягнення своєї мети, самоосвітні гуртки проводили заходи переважно гуманітарного характеру. Вони влаштовували спільні читання кращих творів дитячої літератури, літературні і наукові бесіди, літературні вечори, аналізували зміст прочитаних книг, обговорювали кращі учнівські твори.

Зроблено висновок, що незважаючи на те, що школи Галичини в період 1900-1939 рр. не змогли позбутися схоластичного навчання і виховання, вони все ж таки прагнули забезпечити відповідний рівень розвитку в учнів здатності самостійно мислити, реалізувати свої творчі здібності, творче бачення і світосприймання.

У другому розділі “Дидактичні основи формування творчих здібностей учнів у діяльності загальноосвітніх шкіл” розглянуто особливості формування творчих здібностей учнів під час вивчення гуманітарних дисциплін і специфіку вдосконалення їх у позаурочній діяльності.

На основі системного аналізу та класифікації архівних джерел, вивчення навчальних планів, програм, підручників загальноосвітніх шкіл, документації освітньо-шкільних товариств з'ясовано, що розробка методів і шляхів формування творчих здібностей відбувалася як з врахуванням прогресивної західноєвропейської думки, так і на національному грунті, з урахуванням генотипу українця, його самобутніх рис.

У дисертації зазначено, що головними методами формування і розвитку творчих здібностей учнів під час вивчення гуманітарних дисциплін були наука “стилю”, ребусне і кореляційне навчання, творчі письмові вправи (образки, описи, декламація, лялькова інсценізація, збірні оповідання, малюнки і живі картини), наукові та принагідні прогулянки.

Використання вищеназваних методів під час навчання доводило знання рідної мови до такого рівня, що учні були здатні логічно об'єднувати і впорядковувати в єдине ціле творчі задатки і здібності та придбані знання.

У період 1900-1939рр. при впровадженні даних методів у навчально-виховний процес орієнтація велась на здібну, обдаровану, талановиту особистість. Тому навчально-виховний процес у загальноосвітніх школах мав визначену корекційну спрямованість. А це означало, що більшість тем, які вивчалися, методи чи прийоми, використані педагогом, сприяли не тільки збагаченню учнів знаннями і навичками, а й забезпечували формування і розвиток пізнавальних здібностей учнів.

Одним з важливих чинників удосконалення творчих здібностей учнів загальноосвітніх шкіл була позаурочна та позашкільна навчально-творча діяльність школярів. загальноосвітня творча здібність позаурочна

Завдання позаурочної діяльності полягало у вмінні визначити, проаналізувати творчі задатки учня; допомогти у духовному самоздійсненні, у творчому самовиявленні, у розвитку здатності до життєвого самовизначення. Позашкільну освітню роботу організовували дитячі клуби, що об'єднували низку гуртків різного спрямування, зокрема: природничі, історичні, літературні, математичні, музичні, мистецькі.

З'ясовано, що важливу роль у житті дитячого клубу відігравала творча праця його членів у літературному часописі. Завдання часопису полягало в тому, щоб :

-- об'єднувати гуртківців спільними інтересами, почуттями і переживаннями;

-- розвивати літературну творчість;

-- формувати та реалізовувати творчі задатки та здібності.

З огляду на це досить цікавим був випуск літературних бюлетенів, які випускали перемишльські (“Наші листки”), тернопільські (“Праця”), коломийські гімназисти (“Світанок”). Своєрідний літературний та політичний часопис “Підберезькі новини” видавав у Підберезцях Василь Герасимович.

Доведено, що позаурочна робота проводилась послідовно та системно, і її неодмінно пов'язували з народними звичаями, традиціями, піснями, легендами, чарівним світом казки тощо.

Отже, можна стверджувати, що в навчально-виховному процесі 1900-1939 рр. домінував принцип пріоритетності творчої діяльності учня перед репродуктивною, який був спрямований на виховання в дітей творчого ставлення до життєвого самовизначення, неповторного стилю життя і навчання. Педагоги у позаурочній діяльності домагались, щоб кожний учень знайшов свій спосіб дії, здійснив “відкриття”, не відтворюючи запропоновані йому зразки.

Втілення цього принципу в життя вимагало розв'язання двох основних завдань: навчити учнів засвоювати знання і підготувати їх до творчої діяльності. Перше з них передбачало формування високого рівня інтересу до пізнавальної діяльності, оволодіння системою знань, розвиток здібностей. Розв'язання другого вимагало: визначення духовних орієнтирів, висловлення своїх почуттів і емоцій через ті чи інші види діяльності (декламацію, інсценізацію, спів, музику, ліплення, науку “стилю” тощо), участь у різних творчих ініціативах.

Втілення принципу пріоритетності творчої діяльності учня перед репродуктивною було своєрідним соціально-педагогічним захистом в освіті Галичини періоду 1900-1939 рр., який сприяв формуванню і розвитку творчих здібностей і нахилів учнів, зокрема, поглиблював розвиток тих якостей, які були необхідними для подальшого життя у суспільстві.

У третьому розділі “Формування творчих здібностей учнів у процесі навчання і виховання” обґрунтовано положення, згідно з якими галицькі українські педагоги розробили систему формування творчих здібностей учнів, показано практичне втілення її в роботу загальноосвітньої школи.

Щоб відродити інтелектуальний потенціал Галичини початку ХХ ст. педагоги усіх типів навчальних закладів ставили завдання систематично цілеспрямовано розвивати загально навчальні та творчі вміння і навички учнів.

На той час у навчальному процесі шкіл застосовуються такі методи:

1. Свідоме сприймання та осмислення інформації (аналіз і виділення головного, порівняння).

2. Трансформація знань, умінь і навичок (узагальнення і систематизація, визначення понять і конкретизація, доведення і спростування).

3. Включення учнів в різні види творчої діяльності (моделювання, декламування, спів, малювання, ручна праця, участь у драматизації тощо).

Важливим завданням педагогів Галичини на початку ХХ століття було визначити структуру творчих здібностей учнівської молоді та психолого-педагогічні шляхи їх формування. Так, М.Домбровська рекомендувала в зміст навчання включити пісні, казки, легенди; І.Михайлевський розробив теоретичні постулати ребусного навчання; Я.Кузьмів впроваджував вільні письмові вправи, образки і малюнки, збірні (власне дитячі) оповідання на вільні теми; елементи драматичного мистецтва та декламації використовували в навчальному процесі М.Ваврисевич, М.Кушнірівна, М. Таранько; ефективність виконання учнями ручної праці обстоювали М.Галущинський, І.Ющишин.

Слід зазначити, що найбільш характерними поглядами освітян Галичини досліджуваної доби щодо формування і розвитку творчих здібностей були:

-- ”Освітити дитину”, що означає розвинути її всебічно; зберегти її внутрішню гармонію, розвинути її творчі нахили (П.Біланюк, І.Бартошевський).

-- Природній обдарованості дитини має відповідати організація навчально-виховного процесу (О.Попович, І.Ющишин).

-- Навчальний процес повинен формувати і розвивати інтереси та творчі здібності (В.Безушко, Ю.Дзерович, В.Калинович).

-- Вільне виявлення творчого настрою сприяє розвитку внутрішніх творчих здібностей учнів (С.Русова).

У розділі розглянуто методичні поради С.Русової, що стосуються розвитку творчих здібностей учнів.

Передумовами розвитку творчих здібностей дитини українські галицькі педагоги вважали удосконалення таких якостей, як працелюбність, наполегливість, активність, захоплення, зацікавлення. А основними шляхами щодо їх формування, за їх переконаннями була гра, праця, розвиток інтересів особистості.

Важливим шляхом розвитку творчих здібностей дітей педагоги Я.Барнич, Б. Заклинський, М.Кушнірівна С.Русова, І.Ющишин вважали використання у загальноосвітніх школах драматизації. Матеріал, який підбирався для драматизації, поділяли на три групи: із щоденного життя, історичний, фантастичний.

На думку С.Русової, під час драматизації можна використовувати різні форми роботи, наприклад, так звані силуети (тіньовий театр), драматизацію казок і виданих літературних творів.

Встановлено, що найбільш поширеною темою у шкільному драматичному мистецтві була Шевченкіана. У звітах навчальних закладів зафіксовано інсценізації творів І.Блажкевича (“Тарас у дяка” і “Діло в честь Тараса”), С.Черкасенко (“До світла, до волі”), В.Полянського (“Дідусь Тарас”).

У системі освіти всі тогочасні педагоги ставили перед собою завдання організувати заняття із дітьми так, щоб воно ґрунтувалося на явищах, епізодах, реальних життєвих цінностях, які б бралися з найближчого оточення дитини. При такому навчанні такі теми, як: “В школі”, “Вдома”, “В батька-неньки”, становили основу для різноманітних предметів і для розвитку здібностей дитини. Кожна тема опрацьовувалась всебічно і використовувалася при вивченні різних предметів. Для цього тема вивчалася комплексно-- зі сторони мови, математики, просторової уяви тощо. План заняття поділявся на дві частини: враження, вислів. При цьому чинники що викликали певні враження учня, могли бути різними: смислові (оглядання, зовнішнє враження); розумові (порівняння, асоціація, роздум); чуттєві (переживання); вольові.

Здобуті враження і були основою вислову. Вислів міг набирати будь-якої форми: мови, числа, руху, малюнку, ліплення, різьби, співу, гри, -- залежно від того, якими здібностями володіла дитина.

Відповідно до цього, Я.Мацюк вважав, що в основу навчання й виховання необхідно покласти зацікавлення, але зацікавлення природне, творче. Тому педагоги повинні були будувати свою працю на "природному зацікавленні дитини, як на єдиному засобові до розвитку здібностей".

Встановлено, що питання творчого розвитку учнів займало важливе місце в діяльності товариства Рідної Школи. Так, у резолюції загального з'їзду від 25 грудня 1936 року зазначено: “Загальний з'їзд Рідної Школи постановляє, що виховання і навчання української молоді як і зараз так і в майбутньому має бути сперте на засадах національних і християнської етики. Тому потрібно розвивати творчі нахили, уяву та фантазію, розумування та підшуковувати здібних дітей до вищих і фахових шкіл”. Резолюція загального з`їзду Рідної школи з 25 грудня 1936 р.// Рідна школа. - Львів, 1937. - 1січня. - С.16.

У дослідженні доведено, що в багатогранній освітньо-творчій спадщині видатних українських педагогів, освітніх і культурних діячів Галичини поч. ХХ століття висвітлюється ряд освітніх проблем, цікавих думок, ідей, положень і висновків щодо найважливіших фундаментальних теоретико-методологічних проблем вдосконалення національної освіти, школи, національного виховання, творчого розвитку особистості.

На основі проаналізованих архівних матеріалів можна стверджувати, що в досліджуваний період процес формування творчих здібностей учнів у загальноосвітніх школах Галичини відбувався на різних рівнях освітньо-виховної діяльності і здійснювалося у трьох напрямках.

Перший був пов'язаний з вивченням обов'язкових загальноосвітніх предметів.

Другий напрям - це вивчення предметів, що входили до розряду необов'язкових (предмети стилю, музики, ручних робіт, гнучкості) та організації шкіл “штук” (шкіл рисунків, малярства, історичного малярства, співу, музики (гри на музичному інструменті), теорії музики).

Третій базувався на активізації діяльності організацій і товариств, які сприяли заснуванню і розвитку гуртків, бібліотек для школярів, “театральних дружин”, хорів та оркестрів. Окрім того, забезпечення потреб особистості у творчому самовиявленні здійснювалося як через мережу учбових і позашкільних навчальних закладів, так і за рахунок накопичення власного досвіду творчої діяльності.

Зважаючи на соціально-політичні умови в країні, усі -- сім'я, школа, педагогічні організації, самоосвітні гуртки, школи “штук” -- робили свій посильний внесок у становлення і розвиток даної системи, у розв'язання гострих проблем освіти і виховання підростаючого покоління.

Вивчення та узагальнення джерельної бази, архівних матеріалів з проблеми формування творчих здібностей учнів у діяльності загальноосвітніх шкіл Галичини в період 1900-1939 рр. дає підстави зробити такі висновки.

В умовах, що склалися на той час, українська прогресивна громадськість боролося за впровадження загальної і рівної для всіх освіти рідною мовою; школи, що відповідала б потребам нації, була пов'язана з її історією, звичаями, культурою, духовними запитами і творчими прагненнями підростаючого покоління.

У досліджуваний період процес формування та розвитку творчих здібностей набуває ознак системності. Навчально-виховна діяльність у загальноосвітніх школах характеризується чітко визначеною корекційною спрямованістю. Отже, кожна тема, що вивчалася, кожний метод чи прийом, використаний педагогом, не тільки сприяли збагаченню учнів знаннями, вміннями і навичками, а й забезпечували розвиток пізнавальних і творчих здібностей.

У процесі вивчення гуманітарних дисциплін ефективними методами, що формували творчу та духовно-інтелектуальну особистість учня, були:

а) ребусне навчання;

б) наочне навчання;

в) “наука стилю”;

г) творчі письмові вправи;

д) науково-природничі прогулянки.

Формуванню творчих здібностей учня у діяльності загальноосвітніх шкіл сприяли: корекційна спрямованість навчання, використання принципу пріоритетності творчої діяльності учня перед репродуктивною, включення дітей в різні види діяльності.

Організаційно-педагогічна структура позаурочної діяльності навчальних закладів сприяла:

-- системному підходу до виховання, що забезпечував єдність впливу на пізнавальну і творчо-емоційну сфери особистості учня;

-- самопізнанню і самовизначенню, формуванню індивідуального стилю творчої діяльності учня;

-- розвитку практичного, образного та абстрактного мислення;

--розвитку здібностей критично-конструктивного відтворення навколишнього предметного середовища;

-- формуванню і розвитку індивідуальних умінь і навичок;

-- виробленню стійкої, гуманістично зорієнтованої життєвої позиції як основи утвердження загальнолюдських цінностей;

-- розвитку здатності чинити активний опір негативним впливам суспільства;

-- усвідомленню національної гідності громадянина України.

Високим науково-теоретичний рівень методичного забезпечення формування творчих здібностей учнів Галичини був можливий завдяки:

-- всебічному вивченню та ознайомленню науковців із зарубіжним досвідом;

-- обговоренню питань творчого розвитку особистості на освітянських з'їздах і конференціях;

-- виданню і розповсюдженню науково-методичної літератури, що містила передові педагогічні ідеї та методичні розробки вчених-теоретиків і вчителів-практиків.

Впровадження передових педагогічних ідей та використання методичного досвіду в навчально-виховному процесі не знаходило підтримки з боку держави, не було забезпечено матеріально і технічними засобами навчання.

Безперечно, глибоке вивчення, критичне осмислення і творче використання найцінніших педагогічних набутків минулого сприятиме розширенню і збагаченню уявлень про роль і місце освіти у формуванні людини, про розвиток творчих задатків, педагогічної думки, національної школи і освіти в Україні; допоможе уникнути багатьох прорахунків і помилок у розвитку національної освіти.

Проведене дослідження не претендує на повноту розв'язання проблеми. Детальнішого висвітлення потребують такі її аспекти, як особливості педагогічного керівництва процесом розвитку творчості учнів у навчально-виховній діяльності загальноосвітніх шкіл, динаміка розвитку ідеї творчого навчання в педагогічній думці Галичини.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Дерев'яна Л.Й. Розвиток творчих здібностей учнів у загальноосвітніх школах Галичини (1900-1939 рр.). -- Тернопіль: Підручники і посібники, 1999. -- 150 с.

2. Дерев'яна Л.Й. Специфіка розвитку творчих здібностей учнів загальноосвітніх шкіл Галичини у позаурочній діяльності (1900-1939 рр.) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Серія: педагогіка. -- Тернопіль. -- 2000. -- №2. -- С.26-32.

3. Дерев'яна Л.Й. Розвиток творчих здібностей учнів при вивченні гуманітарних дисциплін у загальноосвітніх школах Галичини (1900-1939 рр.) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Серія: педагогіка. -- Тернопіль. -- 2000. -- № 4. -- С.21-27.

4. Дерев'яна Л.Й. Проблема розвитку творчих здібностей учнів у школах західних областей України (1900-1939 рр.) // Освітянин. -- Тернопіль. -- 1998. -- № 1. -- С.13.

5. Дерев'яна Л.Й. Ідеї нової школи першої чверті ХХ століття і сучасність // Славістичні записки. -- Тернопіль. -- 1998. -- № 1, 2. -- С.41-42.

6. Дерев'яна Л.Й. Новий устрій польського шкільництва 30-х років і його вплив на систему освіти Галичини// Славістичні записки. -- Тернопіль. -- 1998. -- № 1-2. -- С.42-44.

7. Дерев'яна Л.Й. Розвиток освіти в західних областях України у 20-30 роках ХХ століття // Вісник ТЕІПО. -- Тернопіль. -- 1996. -- № 3. -- С.29-30.

АНОТАЦІЇ

Дерев'яна Л.Й. Формування творчих здібностей учнів у діяльності загальноосвітніх шкіл Галичини (1900-1939 рр.). -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. -- Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти, Тернопіль, 2000.

Захищається рукопис, який містить дослідження процесу формування і розвитку творчих здібностей учнів у загальноосвітніх школах Галичини (1900-1939 рр.). У роботі визначено форми і методи формування творчих здібностей, розкрито основні передумови їх розвитку, проаналізовано особливості формування творчих здібностей в досліджуваний період. Охарактеризовано систему формування творчих здібностей та зроблено висновки про можливість використання досвіду та провідних ідей окресленого періоду в навчально-виховному процесі сучасної школи.

Ключові слова: творчість, здібності, задатки, творчий розвиток, формування творчих здібностей.

Деревяная Л.И. Формирование творческих способностей учащихся в деятельности общеобразовательных школ Галичины (1900-1939 гг.). -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 -- общая педагогика и история педагогики. -- Тернопольский экспериментальный институт педагогического образования, Тернополь, 2000.

Диссертация посвящена историко-педагогическому анализу процесса формирования и развития творческих способностей учащихся в общеобразовательных школах Галичины (1900-1939 гг.). В работе определены формы и методы формирования творческих способностей, показаны основные предпосылки их развития, исследованы особенности формирования творческих способностей в изучаемый период. Проанализирована система формирования творческих способностей и сделаны выводы о возможности использования опыта и основных идей даного периода в учебно-воспитательном процессе современной школы.

В первом разделе “Теоретико-методические основы становления и формирования творческих способностей учащихся в деятельности общеобразовательных школ Галичины (1900-1939 гг.)” проанализированы исторические, социально-политические и культурно-национальные предпосылки развития и формирования творческих способностей учащихся, изучено теоретико-творческое наследие известных педагогов даного периода.

Во втором разделе ”Дидактические основы формирования творческих способностей учащихся в деятельности общеобразовательных школ” рассмотрены особенности формирования творческих способностей учащихся в процессе изучения гуманитарных дисциплин и специфика фармирования творческих способностей во внеурочной деятельности. Основными методами, которые использовались для формирования и развития творческих способностей учащихся при изучении гуманитарных дисциплин, были: наука “стиля”, ребусное обучение, корелляционное обучение, творческие письменные упражнения, декламация, инсценизация, рисунки, живые картинки. В процессе исследовательской работы было установлено, что формирование и развитие творческих способностей учащихся осуществлялост путем определения и поощрения талантливости и творчества.

В третьем разделе “Формирование творческих способностей учащихся в процессе обучения и воспитания” изложены идеи и взгляды, на основе которых формировалась система развития творческих способностей школьников. В начале ХХ века педагоги определили структуру и психолого-педагогические особенности формирования творческих способностей. М. Домбровская рекомендовала включить в образовательный процесс песни, сказки, легенды; И. Михайлевский разрабатывал теоретические постулаты ребусного обучения; Я. Кузьмин внедрял свободные письменные упражнения, рисунки; елементы драматического искусства и декламации использовали М. Ваврисевич, М. Кушниривна, М. Таранько; ручные работы применяли И. Ющишин, М. Галущинский. В исследуемый период успех развития творческих способностей учащихся определяла система, обьединяющая обучение в школе и внеурочную творческую деятельность. Несомненно, глубокое изучение и творческое использование ценных педагогических достижений прошлого даст возможность избежать многих просчетов и ошибок в процессе формирования национальной системы образования.

Материалы исследования могут быть использованы при изучении истории педагогики, в практической деятельности учителей общеобразовательных школ, при организации гимназий, лицеев, колледжей, будут способствовать сохранению и передаче историко-педагогического опыта.

Ключевые слова: творчество, способности, творческое развитие.

Derevyana L.J. The formation of pupils' creative activity in universal secondary compulsory school work of Galychyna (1900-1939). - Manuscript.

The thesis is on getting degree of Candidate of Pedagogic sciences on speciality 13.00.01 -- Theory and History of Pedagogics. -- Ternopil Experimental Institute of Pedagogic Education.

The defending manuscript contains the research of formation and development pupils' creative facilities in universal secondary compulsory schools (1900-1939).

In this work the forms and methods of formation of creative facilities are determined, the fundamental conditions of their development are revealed, the peculiarities of formation of creative facilities in given period are invistigated.

The system of formation of creative facilities is exposed and the conclusions about possibility of using experience and leading ideas of giving period in educational and upbringing process of modern school are made.

Key-words: the creativeness, facilities, inclination, the disposition the creative development, the formation of creative facility.

Размещено на Allbest.ru

...