Виховання відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут проблем виховання АПН України

13.00.08 - Дошкільна педагогіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Виховання відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку

Фасолько Тетяна Степанівна

Київ - 2000



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Рівненському державному педагогічному інституті.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент Поніманська Тамара Іллівна, Рівненський державний гуманітарний університет, докторант.

Офіційні опоненти:

Доктор педагогічних наук, професор Борисова Зоя Назарівна, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, професор кафедри дошкільної педагогіки.

Кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Ладивір Світлана Олексіївна, Інститут психології АПН України ім. Г.С. Костюка, старший науковий співробітник лабораторії психології дошкільника.

Провідна установа: Південноукраїнський педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського, кафедра дошкільної педагогіки, Міністерство освіти України, м. Одеса.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України /254060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9/.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.П. Пустовіт



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Сучасний розвиток педагогічної науки в Україні характеризується пошуком нових фундаментальних підходів до побудови навчально-виховного процесу. Законом України “Про освіту”, державними національними програмами “Освіта” та “Діти України” визначено, що особливої ваги набуває єдність виховних впливів на дитину протягом тривалого періоду становлення особистості, починаючи з раннього дитинства. Це потребує формування у дитини стійких суспільнозначущих способів поведінки, здатності до самостійного критичного мислення, соціальної і моральної зрілості. Однак сфера моральних категорій для сприймання і усвідомлення дітьми старшого дошкільного віку обмежена, що ускладнює прилучення дитини до суспільних цінностей. Провідне значення серед них мають ті, які проявляються у спрямованості особистості на позитивне ставлення до навколишнього світу. Одним із показників засвоєння цих цінностей є відповідальність як інтегральна якість особистості.

Загальноприйнятим є положення про те, що в основу відповідальності дитини покладається рівень компетентності і її обізнаність, уміння вирішувати проблеми, втілювати знання і цінності в практику повсякденного життя. Відповідальність є складовою самостійності дитини, її розвиненої самосвідомості, а дошкільна установа є тим виховним закладом, де розгортається цей процес.

У сучасних наукових дослідженнях І.Д. Беха, Т.Г. Гаєвої, Т.Є. Колесіної, О.Л. Кононко, М.В. Левківського, А.В. Лопуховської, Т.В. Морозкіної, М.В. Савчина, І.А. Улєдової розкриваються психологічні механізми формування у дітей різного віку відповідальності, яка оцінюється як особливий мотив людських вчинків, смисловий принцип регуляції поведінки. При цьому значна увага надається формуванню у школярів системи відповідальних ставлень. Стосовно ж дошкільного віку, означена проблема до цього часу детально не досліджувалась.

Окремі її аспекти знайшли вирішення у роботах, спрямованих на виявлення особливостей відповідального ставлення в процесі спілкування у різних видах діяльності: трудової, ігрової З.Н. Борисова, Р.Н. Ібрагімова, К.О. Клімова, Г.Г. Уранова та навчальної С.О. Ладивір, Л.І. Меквабишвілі. Спираючись на комунікативно-діяльнісний підхід, відповідальність ми розглядаємо як сутнісний показник моральної вихованості, що регулює поведінку особистості.

Значна частина наукових досліджень присвячена проблемі нормативності як основної характеристики поведінки дитини-дошкільника. Результати досліджень Л.В. Артемової, Л.І. Божович, С.М. Карпової, Т.Р. Каштанової, В.К. Котирло, М.І. Лісіної, Т.І. Поніманської, Л.П. Почеревіної, А.Г. Рузської, Є.В. Субботського, В.М. Шевченко, С.Г. Якобсон та ін. констатують, що моральна норма, якщо вона усвідомлено закріплена і емоційно збагачена, перетворюється у відповідну якість особистості. На етапі дошкільного дитинства моральні норми виступають і як мотиви поведінки. Тому в основу виховання відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку нами покладено ознайомлення їх з відповідною моральною нормою.

З врахуванням даних психолого-педагогічних досліджень, нами проаналізовано ряд діючих програм з дошкільного виховання. Аналіз показав, що ними передбачено значний рівень формування морально-вольової поведінки дошкільників і таких її компонентів як самостійність, ініціативність, відповідальність. Однак, практика показує низьку ефективність реалізації цих завдань.

У контексті розгляду означеної проблеми було визначено тему дослідження: “Виховання відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку”. Тема дослідження є складовою науково-дослідної теми Рівненського державного гуманітарного університету: “Гуманізація виховання і навчання дітей дошкільного віку”.

Об'єкт дослідження: моральне виховання дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження: педагогічні умови формування початків відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку.

Мета: науково обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити методику виховання відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку, простежити особливості проявів відповідальності у різних умовах взаємодії дошкільників з оточуючими.

Гіпотеза дослідження: у дітей старшого дошкільного віку можуть бути сформовані основи відповідальної поведінки за наступних умов:

- сприятливого психологічного клімату взаємин дітей і дорослих, у якому у дітей виникає потреба у стосунках морально ціннісної спрямованості;

- коли діти старшого дошкільного віку оволодівають прийомами осмислення норм, аналізу ситуацій морального змісту, планування і оцінювання вчинків, вміють передбачати можливі способи поведінки і її результати, і на цій основі приймають усвідомлені етичні рішення;

- якщо норма відповідальності втілюється в практику самостійно здійснюваних вчинків.

Старшим дошкільникам доступне перенесення сформованої у процесі спрямованого педагогічного впливу готовності до відповідальної поведінки у реальні стосунки з дорослими і однолітками.

У відповідності з метою і гіпотезою визначені завдання дослідження:

- з'ясувати стан проблеми в теорії та в освітній практиці;

- здійснити теоретичний аналіз поняття “відповідальність” та обґрунтувати необхідність представлення даної категорії на етапі дошкільного дитинства у формі моральної норми;

- визначити педагогічні умови підвищення ефективності процесу формування відповідальної поведінки;

- розробити і експериментально перевірити методику формування у дітей старшого дошкільного віку основ відповідальної поведінки.

Теоретичну основу дослідження складають філософські положення про соціальну сутність людини, про відповідальність як дію у межах внутрішньої свободи, про свободу вибору як вираження морально-духовного ядра особистості. У роботі ми спирались на результати психолого-педагогічних досліджень, в яких дошкільний вік розглядається як сензитивний для формування основ особистості Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін, О.В. Запорожець, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн та ін., а також на науково обґрунтовані положення про формування особистості в єдності пізнання, спілкування і діяльності, про розвиток моральних почуттів як результату інтеріоризації суспільних відносин, що регулюються моральними нормами.

Для вирішення поставлених завдань використовувались такі методи дослідження: аналіз філософської, психолого-педагогічної і методичної літератури, педагогічний експеримент, спостереження, бесіди, анкетування, методи статистичної обробки одержаних результатів.

Педагогічний експеримент здійснювався протягом 1994-1998 рр. на базі дошкільних закладів №2, №3, №5, №6 ,”Світлячок” м. Кременця, та Кременецького педагогічного коледжу. Експериментом було охоплено 326 дошкільників, 70 вихователів, 127 студентів-випускників педагогічного коледжу. Результати дослідження пройшли апробацію у 12 дошкільних закладах Кременецького та Шумського районів Тернопільської області.

Дослідження проводилось в три етапи. На першому етапі - 1994-1995рр. здійснювалось теоретичне та практичне осмислення проблеми, формулювалася гіпотеза, теоретично обґрунтовувались напрями та етапи формування відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку.

На другому етапі - 1995-1997 рр. проводилась експериментально-дослідна робота, в ході якої здійснювалась апробація та експериментальна перевірка ефективності розробленої методики формування основ відповідальної поведінки у старших дошкільників.

На третьому етапі - 1997-1999 рр. аналізувався та узагальнювався здобутий експериментальний матеріал, формулювалися висновки, розроблялися методичні рекомендації щодо формування відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку в процесі організації різних видів діяльності.

Наукова новизна дослідження полягає в науковому обґрунтуванні і розкритті психолого-педагогічних особливостей відповідальної поведінки дітей старшого дошкільного віку, які полягають у різних рівнях прояву її кількісних та якісних характеристик, визначенні змісту системи знань дітей про норму відповідальної поведінки, виявленні педагогічних засобів перетворення ситуацій імпульсивно мотивованої поведінки у відповідально орієнтовані моральні дії.

Теоретична значущість дослідження полягає в уточненні поняття “відповідальна поведінка”, визначенні змісту наукових знань про особливості засвоєння дітьми моральних цінностей; адаптації методик формування усвідомленого ставлення дітей старшого дошкільного віку до моральних норм та відповідальності як інтегрованого показника їх моральної вихованості; визначенні критеріїв і характеристик відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку, що дає змогу діагностувати рівень її сформованості і здійснювати диференційований підхід до процесу виховання.

Практичну значущість дослідження становлять розроблені і апробовані в ході експериментального дослідження методики поетапного формування відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку. Результати дослідження можуть бути використані в масовій педагогічній практиці роботи дошкільних закладів, навчальному процесі педагогічних училищ та вищих закладів освіти, в організації спільної навчально-виховної роботи дошкільного закладу з сім'єю.

Вірогідність отриманих даних і висновків забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних позицій дослідження, застосуванням комплексу методів, адекватних меті та завданням дисертаційної роботи, репрезентативністю вибірки, кількісною обробкою та якісним аналізом результатів експерименту, апробацією і впровадженням їх у практику роботи дошкільних закладів.

Особистим внеском здобувача є науково обґрунтовані та експериментально перевірені педагогічні умови взаємодії педагога з дітьми старшого дошкільного віку, які забезпечують ефективність формування основ поведінки, орієнтованої на норму відповідальності; розроблені ефективні методики формування досліджуваної характеристики; створені науково-методичні рекомендації та матеріали на допомогу педагогам-практикам дошкільних виховних закладів.

Апробація і впровадження одержаних результатів: матеріали дослідження доповідались на засіданнях кафедри дошкільної педагогіки Рівненського державного педагогічного інституту,звітних конференціях РДПІ (1995-1998 рр.), міжвузівських науково-практичних конференціях (Кременець 1995, Рівне 1995, Тернопіль 1996), міжнародній науково-практичній конференції (Київ-Одеса 1997), міждержавній науковій конференції (Рівне 1997), всеукраїнських науково-практичних конференціях (Київ-Кривий Ріг 1998, Кременець 1998, 1999). Матеріали дослідження використані в процесі читання лекцій на факультетах педагогіки і психології (дошкільної) Кременецького педагогічного коледжу та Рівненського державного педагогічного інституту, на курсах підвищення кваліфікації вихователів дошкільних закладів Тернопільського обласного інституту післядипломної освіти.

Публікації: основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 12 публікаціях автора.

Структура дисертації: дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (286), додатків, 8 таблиць, 8 діаграм. Загальний обсяг дисертації - 209 сторінок, основний зміст викладено на 174 сторінках.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми дослідження, визначається об'єкт, предмет і мета роботи, формулюється гіпотеза, завдання дослідження, розкриваються наукова новизна, теоретична і практична значущість дослідження, положення, що виносяться на захист.

У першому розділі “Психолого-педагогічні основи виховання відповідальності” дається огляд досліджень проблеми відповідальності науковцями різних галузей, аналізуються філософські, соціальні, етичні витоки даного поняття, висвітлюються психолого-педагогічні основи виховання відповідальної поведінки, аналізується зміст досліджень з проблеми виховання відповідальності у дітей дошкільного віку.

Відзначено, що проблема відповідальності особистості представлена у роботах філософів С.Ф. Анісімова, Н.О. Головко, О.Г. Дробницького, Р. Косолапова, В. Маркова, О.І. Орєховського та ін. і стосується співвідношення об'єктивної необхідності та реальної свободи. У сучасних філософських дослідженнях свобода розглядається як оптимальна форма зв'язку людини з іншими людьми. Першоелементом свободи є вибір, який передбачає самообмеження, відмову від певних можливостей з метою виділення такої, яка є головною у відповідній ситуації. Моральна відповідальність характеризується як сукупність об'єктивних вимог, поставлених суспільством до окремих своїх членів, колективом у вигляді моральних принципів, норм, що виражають суспільну необхідність.

Ще один напрям розгляду відповідальності у філософському контексті полягає у поєднанні її із поняттям обов'язку. На думку О.Г. Дробницького, межі обов'язку, здатність людини до виконання обов'язку і умови її правоти або провини складають її відповідальність. В. Франкл вважає, що різниця між обов'язком і відповідальністю відповідає відмінності між авторитарною та гуманістичною совістю. Сутність першої полягає в готовності людини виконувати переважно вказівки та підкорятися, що за своєю сутністю є покірністю як людською якістю. Особливість другої проявляється у здатності прислухатись до голосу власної людяності, незалежно від чиїх би то не було розпоряджень.

Таким чином, правомірним є розмежування у відповідальності філософського і психологічного аспектів. Останній стосується структури, механізмів і процесу формування відповідальності як якості особистості. Досліджуючи проблеми відповідальності, психологи І.Д. Бех, Т.Г. Гаєва, С.Б. Єлканов, А.В. Лопуховська, Т.В. Морозкіна, А.П. Растігаєв, М.В. Савчин вважають, що вона є характеристикою ставлення особистості до людей і визначають її як системну якість, завдяки сформованості якої людина стає здатною усвідомлювати віддалені наслідки своїх вчинків, у неї розвивається висока сензитивність до моральних ситуацій.

Сучасне трактування проблеми формування особистості розроблено І.Д. Бехом, який розглядає відповідальність як якість, що концентрує усвідомлений індивідом загальнозначущий обов'язок, повинність у вчинку, передбачає визнання людиною своєї єдиної причетності до соціального і природного буття, своєрідний підсумок самоусвідомлення. Відповідальність, на його думку, є особливим мотивом людських вчинків, який відрізняється від всіх інших лише йому властивою рисою ідеальності, що сприяє моральному розвитку особистості і не перетворює відповідальність у засіб досягнення корисних цілей.

Концепція психологічних основ розвитку відповідальної поведінки особистості М.В. Савчина визначає відповідальність як цілісну якість людини, в якій інтегровані її духовні, соціально-психологічні та психо-фізичні функції, що забезпечують реалізацію у поведінці необхідного, належного та інтенційного.

Категорія “відповідальності“ в науковому обігу в історії педагогіки пов'язується з іменами А. Бена, Д. Міля, І. Канта. Стосовно означеної проблеми актуальними є праці Ж. Піаже, М. Хайдеггера, В. Франкла та вітчизняних вчених К.О. Абульханової-Славської, Н.П. Зубалій, А.С. Макаренка, Л.І. Рувинського, С.Ф. Русової, В.О. Сухомлинського та ін.

Так, Ж. Піаже вважає, що моральна скутість дитини спричиняється двома взаємодіючими факторами: когнітивною незрілостю і емоційним одностороннім почуттям поваги, яке вона відчуває до дорослих. Одностороння повага є синдромом почуттів залежної позиції, прихильності, захоплення і страху. Все це, на думку Ж. Піаже, породжує відчуття обов'язковості беззаперечно виконувати будь-які накази дорослих.

У вітчизняній педагогіці одним із перших відповідальність як соціальну якість особистості розкрив А.С. Макаренко, за яким включення вихованців в систему відповідальних залежностей є визначальною умовою формування відповідальності особистості. У педагогічній системі В.О. Сухомлинського відповідальність розглядається як здатність особистості самостійно формулювати зобов'язання, виконувати їх і здійснювати самооцінку та самоконтроль.

Як показує теоретичний аналіз проблеми, діти дошкільного віку психологічно готові до моральної дії, а необхідною умовою їх успішного соціального розвитку є засвоєння норм поведінки, оскільки оцінювання вчинків однолітків і своїх власних передбачає їх співвіднесення з певною усвідомленою моральною нормою. Вирішуючи означені проблеми, більшість дослідників виходять із притаманного дітям бажання діяти “як дорослий”, потреби у визнанні однолітками та реалізації своїх потенційних можливостей у різних видах діяльності. Так С.М. Карпова, В.К. Котирло, Л.Г. Лисюк, Т.О. Маркова, В.Г. Нечаєва, Л.М. Проколієнко, Л.П. Почеревіна та ін. пропонують як засіб морального розвитку дітей організацію ігрової діяльності; трудових доручень та справ - Дж. Асанова, Р.С. Буре, Т.І. Поніманська, А.Ш.Шахманова та ін.; усвідомленого ставлення до виконання навчальних завдань - С.О. Ладивір, Л.І. Меквабишвілі, Ж.Т. Тасжурекова, міжособистісного спілкування - Л.В. Артемова, Л.І. Божович, В.У. Кузьменко, М.І. Лісіна, А.Л-Ц. Мондейкене, Л.Г. Подоляк та ін.

Досліджень, що стосуються педагогічних умов виховання відповідальності у дітей дошкільного віку, в психолого-педагогічній літературі досить небагато. Однією із перших в цій низці є робота З.Н. Борисової, в якій організація чергувань використовувалась як форма відповідальності окремої дитини і невеликого колективу чергових перед великим дитячим колективом. Відповідальність розглядається як почуття залежності, що переживається дитиною, обов'язковості перед педагогом і дітьми, усвідомлення необхідності і користі своєї справи для колективу.

К.О. Клімова встановила, що сприятливі для розвитку відповідальності умови містяться в тих видах суспільно корисних справ, де старшому дошкільнику доступне розуміння необхідності, значущості їх виконання і залежності якості кінцевого продукту від прикладених для його досягнення зусиль.

Дослідження Л.І. Меквабишвілі, Г.Г. Уранової велись у напрямі виховання відповідальності як мотиву поведінки. Вчені стверджують, що в дошкільному віці проявляються перші ознаки відповідальності, однак сама по собі вона не виникає навіть стосовно простих, нескладних обов'язків.

Проведений аналіз психолого-педагогічних досліджень, а також результати нашої дослідно-експериментальної роботи дають можливість стверджувати, що відповідальність щодо дітей дошкільного віку повинна бути представлена у вигляді моральної норми і конкретизована в правилах поведінки в ситуаціях морального змісту. Такий підхід, за результатами нашого дослідження, забезпечить належний інформативний рівень засвоєння даного поняття. У відповідальності дошкільників можна виділити такі компоненти, як: відповідальність до близьких людей (родини); відповідальність до всіх людей; відповідальність до доручених справ та речей; відповідальність до самого себе. Зрозуміло, що відповідальність спочатку проявляється до близьких людей, до виконання дорученого завдання; дещо пізніше виникає відповідальне ставлення до самого себе та до інших людей.

У другому розділі “Педагогічні умови виховання відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку” подається аналіз результатів констатуючого та контрольного етапів, методика, зміст та результати формуючого експерименту. На констатуючому етапі експерименту вирішувалися такі завдання:

Визначити особливості поведінки дітей у відповідності з вимогами моральних норм.

Виявити уявлення дітей про значення і зміст категорії відповідальності.

Виявити особливості і вплив стилю взаємин вихователів з дітьми на моральний клімат групи та можливі шляхи діяльності педагога з метою формування у дітей активного ставлення до виконання моральних норм.

Це обумовило проведення констатуючого етапу експерименту у трьох напрямах: 1 напрям - робота з вихователями; 2 напрям - робота з дітьми; 3 напрям - робота з батьками.

Кожне з поставлених завдань досліджувалось за допомогою комплексу методик, в основу яких було покладено спостереження за поведінкою дітей і ходом педагогічного процесу, групові та індивідуальні бесіди з дітьми, вихователями, батьками, етичні бесіди, розв'язання конфліктних ситуацій, анкетування вихователів і батьків, організація різних видів діяльності дітей та ін.

Вивчаючи особливості взаємин вихователів з дітьми, ми виявили, що близько 25% зафіксованих конфліктних ситуацій залишаються поза увагою педагогів за умови, якщо діти не висловлюють відповідних скарг. В результаті проведених спостережень можна зробити висновок про те, що існує пряма залежність між розвитком моральних знань та умінь дітей і стилем спілкування з ними вихователів. Негативні прояви поведінки, за результатами нашого дослідження, можуть виникати в результаті:

Розбіжності у вимогах різних вихователів до діяльності дітей.

Непослідовності вимог педагога, різкої зміни його настрою і в зв'язку з цим ставлення до дітей.

Неспроможності дитини адекватно реагувати на швидку зміну вимог до неї, що викликає конфлікти і спонукає бажання будь-яким чином уникнути неприємних ситуацій.

Недостатньої орієнтації вихователя на інтереси дитини та їх задоволення.

З метою вивчення особливостей моральної спрямованості, уявлень та реальної поведінки дітей було проведено експериментальне дослідження, в якому брали участь вихованці двох старших і двох підготовчих груп дошкільних закладів №2, №6 м. Кременця.

У розділі аналізуються результати експериментального дослідження, даються характеристики стійких дитячих об'єднань (діад, тріад) , різних стилів взаємин у них, особливості поведінки гіперактивних та малоактивних дітей.

Адаптовані до проблеми дослідження ігрові прийоми “Якби я став чарівником”, методика “Не замочи ніг” (В.Г. Нечаєва, Т.О. Маркова) дозволили виявити спрямованість дитячих бажань та їх реальну поведінку. Егоїстична спрямованість поведінки переважала у 42%, колективістська лише у 14%, тоді як змішана - у 44% опитаних дітей. Готовність поділитися з іншими в ситуації морального вибору “поділитися, але програти особисту першість” виявили 43%, в той час як у безконфліктній ситуації - 87%. Однак, негативний особистий результат змінює переконаність дитини у правильності моральної дії: “Я поділився, але програв. Якби не поділився, то тоді б виграв”. Це свідчить про нестійкі мотиви дитячої поведінки.

Вирішення уявних ситуацій морального змісту показує, що категорія відповідальності недостатньо усвідомлюється дітьми і найчастіше замінюється словами “добрий”, “поганий”, “нечесний” і т.п. Близько 14% опитаних дітей не змогли виділити характеристики визначеної категорії, ще 18% опитуваних давали неадекватні відповіді (“відповідати, коли тебе питають”), 56% респондентів виділяли зовнішні санкції і лише 12% із них виявили у відповідях зв'язок з необхідністю моральної дії.

Поведінка дітей вивчалась за допомогою модифікованих нами методик Є.В. Субботського “Ренгенівський аппарат” та “Електрична іграшка”, за результатами використання яких визначався коефіцієнт ймовірності відповідальної поведінки дітей в ситуаціях морального вибору. В результаті обчислень отримані такі показники: перша старша група - 0,33, друга старша група - 0,35, перша підготовча група - 0,44, друга - 0,52.

Були також проаналізовані листи-опитування вихователів з метою виявлення дітей із соціально активними та реактивними формами поведінки. Результати показали, що поведінка дітей старшого дошкільного віку характеризується відносною стійкою спрямованістю і не містить значних відмінностей у випадку зміни діяльності.

Результати анкетування батьків підтвердили наше припущення про те, що особистий приклад впливає на дитину настільки, що у її діяльності формуються або сталі орієнтації на моральні норми, або ж протилежна тенденція чи вміння пристосовуватись до зовнішніх умов і вимог дорослих.

Проведення констатуючого експерименту дало підстави виділити такі рівні сформованості відповідальної поведінки:

ініціативна відповідальність - поведінка дитини характеризується тим, що вона не тільки розуміє значення відповідального виконання доручених справ, а й відчуває задоволення від поведінки такого типу. Проявляє ініціативу, пропонує шляхи вирішення завдань, наполеглива, досягає успішного результату. В спілкуванні орієнтується на інших, вміє відчути необхідність допомоги, проявляє співчуття, турботу, творчо підходить до справ, знає і використовує моральні норми;

виконавська відповідальність - дитина характеризується наполегливістю, старанністю, добросовісністю, орієнтується на моральні норми і дотримується їх. Діє за вказівкою дорослого, не проявляє власної відповідальної ініціативи;

конформна відповідальність - характеризується тим, що дитина знає моральні норми і дотримується їх, але тільки в присутності дорослого. Поза контролем відповідальна поведінка не спостерігається. Дитина вміє пристосовуватись до вимог дорослих, орієнтується на моральні норми, оцінюючи можливість використання їх в корисних цілях;

безвідповідальність - дитина прагне за першої нагоди уникнути необхідної поведінки, залишає доручену справу. Власні інтереси ставить вище всього. Моральні норми не є для дитини цінністю.

Дані констатуючого експерименту привели нас до висновку, що необхідна поглиблена робота по вдосконаленню змісту та методів морального виховання дітей в дошкільних закладах, формування у старших дошкільників початків морально-вольової поведінки. Виховання відповідальної поведінки вимагає підбору таких методів і прийомів роботи, які сприяли б появі у дитини бажання та внутрішньої потреби у моральній дії для формування здатності вірно розуміти і відчувати зміст конфліктної ситуації, адекватно реагувати на позитивні та негативні її аспекти, приймати етичні рішення і відповідно діяти. Тому програма формуючого експерименту включала два етапи: перший був спрямований на виховання у дітей позитивного емоційного ставлення до відповідальності як моральної характеристики особистості; другий мав на меті формування власного досвіду відповідальної поведінки. Результати дослідно-експериментальної роботи виявили необхідність диференціації виховних завдань за такими підгрупами: дошкільний відповідальність моральний норма

1) діти, що мають сформовані передумови для використання у власній поведінці норми відповідальності (ініціативний та виконавський рівні);

2) діти, у яких ці передумови в достатній мірі не сформовані (безвідповідальність та конформний рівень).

На першій стадії процесу формування відповідальної поведінки основним завданням було створення у дітей емоційної готовності до виконання моральних норм, зокрема, в процесі ознайомлення із художніми творами використовувалися прийом “Чарівної скриньки”, ігрові персонажі: Королева відповідальності, чарівна зірочка, Добрий промінчик, з метою створення у дітей уявлення про себе як добру, чуйну, відповідальну особистість.

У другій серії формуючого експерименту основним завданням було ознайомлення дітей з правилами, що конкретизують норму відповідальності і демонструють конкретні способи поведінки у відповідності з нею. Виділення в означеному понятті когнітивного компоненту створює ту реальну модель, яка може використовуватись дітьми при оцінці дій товаришів і своїх власних та бути орієнтиром для участі у різних видах діяльності, що були організовані нами з метою навчання дітей способам відповідальної поведінки:

- відповідальність до близьких “Подарунок найкращій людині”, “Дерево роду”, “Як я можу допомогти своїм батькам”;- відповідальність до всіх людей “Ти не один”, “Ляльковий театр”, випуск святкової газети; - відповідальність до дорученої справи “Новорічна майстерня”, виготовлення годівничок для птахів, виготовлення лічильного матеріалу; - відповідальність до себе “Один за всіх, всі за одного”, підготовка до ярмарку, “Як працювати разом”.

Методика формуючого експерименту включала диференційоване вирішення вказаного завдання таким чином, що перші два види роботи проводились з усією групою, а третій - лише з дітьми, віднесеними до другої підгрупи.

У третій серії, яка відповідала другому етапу формуючого експерименту, основним завданням було формування у дітей прагнення використовувати набуті етичні знання про моральну норму відповідальності у різних видах спільної діяльності. У цій серії нами використовувалась графічна модель, яка демонструє хід розумових процесів у дітей в ситуаціях, що містять моральний зміст.

Були також використані прийоми завершення ситуацій морального змісту, придумування власних розповідей, ігровий прийом “Світлофор відповідальності”, а закріплення знань відбувалось у процесі організації спільних трудових справ, оскільки колективна діяльність менш контрольована і в ній найбільш яскраво проявляється як істинна відповідальність дитини, так і її бажання певним чином уникнути дій, що вимагають відповідального ставлення. Для дітей другої підгрупи дієвими виявились ігрові моменти, прийоми моделювання трудових ситуацій, елементи змагань (“Хто швидше?”, “Хто краще?”, “Хто більше?”).

Як показали результати дослідної роботи, для дітей дошкільного віку характерні своєрідні особливості в засвоєнні знань про норму відповідальної поведінки та використанні їх у самостійній практичній діяльності. Особливості полягали в тому, що: без впливу дорослого - пояснень, вказівок, розповідей, демонстрації діти дошкільного віку не завжди помічали моральний конфлікт у ситуаціях і не розуміли значення їх відповідального вирішення для кінцевого результату. Інформація про відповідальну поведінку сприймалась дітьми лише в тому випадку, коли вона була емоційно забарвлена, подана в цікавій пригодницькій розповіді чи ігровій ситуації.

Виявлено залежність сприймання інформації дітьми від характеру взаємин з вихователем. Позитивне ставлення, атмосфера довіри під час бесід і розповідей вихователя сприяли кращому засвоєнню інформації. Використання одержаних знань про норму відповідальної поведінки у самостійній практичній діяльності дітей також не формувалось спонтанно, без впливу дорослого. Було необхідне навчання, підбір різноманітних методів та прийомів впливу на дітей. Добираючи їх, ми враховували, в першу чергу, особливості градації проявів відповідальної поведінки, які були виявлені на констатуючому етапі експерименту.

Підводячи підсумки дослідної роботи з дітьми старшого дошкільного віку, ми прийшли до висновку, що існують певні передумови переносу знань і практичних навичок з одного виду діяльності на інший. До них відносяться:

1. переконаність у позитивних наслідках відповідальної поведінки для себе та оточуючих;

2. узагальнення знань про правила, що конкретизують норму відповідальної поведінки;

3. різноманітність варіацій вправляння у ситуаціях самостійного використання отриманих знань.

У ході проведення формуючого експерименту ми виявили значні зміни у поведінці дітей, що були пов'язані із прийняттям і усвідомленням моральної норми відповідальності. Для більш детального вивчення результатів цього процесу був використаний комплекс спеціально відібраних методів роботи по суті аналогічних тим, що використовувались у ході констатуючого експерименту, однак, побудованих на іншому інформаційному матеріалі. Серед них - проведення етичних бесід, виконання індивідуальних і групових завдань, методика “Засівання городу”, модифікована нами методика “Програшна лотерея” (автор М. Бурке-Бельтран). За результатами використання цієї методики ми визначили коефіцієнт імовірності відповідальної поведінки (за формулою, наведеною раніше). В ситуаціях вибору моральної дії поза контролем визначені такі показники коефіцієнту імовірності: експериментальна старша група - 0,83, контрольна старша група - 0,53, експериментальна підготовча - 0,8, контрольна підготовча група - 0,64. Порівняльний аналіз одержаних результатів досить показовий і засвідчує реальні відмінності в рівнях відповідальної поведінки дітей експериментальних та контрольних груп.

Результати сформованості у дітей-дошкільників відповідальної поведінки представлені в таблиці 1.

Співставлення показників констатуючого і контрольного етапів експерименту дає підстави зробити висновок, що експериментальна робота є результативною, оскільки забезпечує більш високий рівень сформованості ініціативної відповідальної поведінки у дітей експериментальних груп та значно менший показник конформного рівня, який досить високий у контрольних групах.



Таблиця 1

Динаміка рівнів сформованості відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку (у %)

Рівні	Старша група	Підготовча група
	Експерим.	Контрольна	Експерим	Контрольна
	конст	контр	конст	контр	конст	контр	конст	контр
Ініціативна Виконавська Конформна Безвідповідальність	8,3 41,6 29,1 20,8	45,8 29,1 20,7 4,6	7,6 42,3 26,9 23,1	15,3 34,6 34,6 15,3	12 48 32 8	48 32 16 4	16 40 28 16	32 16 44 8

Контрольний експеримент засвідчує значні зміни у показниках рівня безвідповідальності у експериментальних групах. Тривожним є різке збільшення показника конформної відповідальності у контрольних групах. В той же час, експериментальні групи характеризуються збільшенням показника ініціативної відповідальності за рахунок зменшення його на конформному та виконавському рівнях.

Наочно динаміка процесу зміни рівнів сформованості відповідальної поведінки представлено у вигляді діаграм.

Для підтвердження ефективності методики формуючого експерименту у порівнянні із традиційною системою використовувались методи математичної обробки одержаних результатів. Щоб довести значущість їх розходжень, ми визначали дисперсію різниці величин, вихідними для яких є середнє квадратичне, або стандартне відхилення.

У старших групах розбіжність середніх значень становить 8,25, стандартне відхилення 0,8479. У підготовчих групах відповідно 7 і 0,7646. Розходження між середніми значеннями у старшій групі перевищує стандартну помилку у 9,73 раза, у підготовчих групах цей показник становить 9,16. Такі розходження є достатніми і статистично значущими і дають підстави вважати більш ефективною запропоновану нами методику виховання відповідальної поведінки у старшій та підготовчій експериментальних групах.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДОСЛІДЖЕННЯ

В цілому дослідження підтвердило основні положення гіпотези і дозволило зробити такі висновки:

Аналіз психолого-педагогічної літератури та результати нашого дослідження вказують, що у старших дошкільників можуть бути сформовані основи відповідальної поведінки як такої, що орієнтована на моральну норму відповідальності. Критеріями відповідальної поведінки виступають: уявлення дітей про значення і зміст норми відповідальності; позитивне ставлення до відповідальності як моральної характеристики особистості; вміння діяти відповідно до норми в ситуаціях морального вибору.

У дослідженні виділені якісні характеристики рівнів сформованості відповідальної поведінки: ініціативної, виконавської, конформної відповідальності та безвідповідальності. Найбільш на цьому віковому етапі є виконавська відповідальність та безвідповідальність. Найнижчий показник у ініціативної відповідальності. Доведено, що за відсутності спеціальної системи роботи у дітей виникає орієнтація на конформність, що проявляється у дотриманні моральних норм у корисних цілях, ситуаціях зовнішнього контролю.

Психологічною основою виховання відповідальності у дітей старшого дошкільного віку є готовність до відповідного стилю поведінки, яка формується в результаті емоційного насичення інформації щодо змісту моральних норм, тому в організації виховного процесу важливо передбачити співставлення позитивних норм і дій, що їм суперечать.

Експериментально доведено, що розроблені зміст, форми та методи виховання відповідальної поведінки у старших дошкільників є ефективними за наступних умов:

- сприятливого психологічного клімату взаємин дітей і дорослих, у якому в дітей виникає потреба у стосунках морально ціннісної спрямованості;

- коли діти старшого дошкільного віку оволодівають прийомами осмислення норм, аналізу ситуацій морального змісту, планування і оцінювання вчинків, вміють передбачати можливі способи поведінки і її результати, і на цій основі приймають усвідомлені етичні рішення;

- якщо норма відповідальності втілюється в практику самостійно здійснюваних вчинків.

Методика виховання відповідальної поведінки у старших дошкільників включає такі етапи: перший - формування емоційної готовності до поведінки, орієнтованої на норму моральної відповідальності, що проявляється у створенні образу-враження, емоційного насичення інформації з метою виникнення переживань; другий етап - ознайомлення із змістом норми відповідальності та конкретизація його у правилах; третій етап - формування у дітей власного досвіду відповідальної поведінки та його осмислення.

Використання в роботі моделі, яка наочно демонструвала послідовність розкриття дії в ситуаціях морального змісту виправдала себе, оскільки дозволила не допустити прямих запитань, що знижують інтерес до обговорюваних подій, і, в той же час, розвивала у дітей навички випереджаючого самоконтролю.

Відповідальна поведінка, яка була сформована в одному виді спільної діяльності (у нашому випадку - спільних трудових справах, ігрових ситуаціях ), переноситься на інші види дитячих взаємин: вміння організувати спільну гру, орієнтовану на рівні права та інтереси кожного, виконання навчальних завдань та загальний психологічний клімат групи.

Дане дослідження не претендує на повне розкриття особливостей та механізмів виховання відповідальної поведінки і є спробою обґрунтувати найбільш загальні умови, які впливають на процес засвоєння дітьми старшого дошкільного віку відповідальності як норми поведінки. Подальших досліджень вимагають такі питання, як вивчення основ відповідальної поведінки у дітей середнього дошкільного віку; особливостей поведінки дітей у школі залежно від рівнів сформованості даної якості в дошкільні роки. Актуальною є проблема розвитку і становлення відповідальної поведінки у хлопчиків і дівчаток, залежність рівнів сформованості відповідальної поведінки дітей-дошкільників від особливостей стилю спілкування з вихователями дошкільного закладу, вплив сім'ї на формування відповідальності у дитини та ін.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

Фасолько Т. Відповідальність - основа моральностіДошкільне виховання.- 1999. - №9. - С. 9-12.

Фасолько Т.С. Відповідальність як характеристика соціальної компетентності дошкільника Нова педагогічна думка. - 1999. - №3.- С. 88-90.

Фасолько Т.С. Відповідальна поведінка - основа моральності Нова педагогічна думка. - 1999. - №4.- С. 27-31.

Фасолько Т.С. Психологічні основи формування відповідальності у дітей дошкільного віку Оновлення змісту і методів психології освіти та професійної орієнтації: Наук. записки РДПІ. - Вип. 4. - Рівне,1998. - С.62-65.

Фасолько Т.С. Психолого-педагогічні передумови формування моральної відповідальності у дітей дошкільного віку Оновлення змісту і методів дошкільної освіти в Україні: Наук. записки РДПІ. - Вип. 5. - Рівне, 1999. - С.73-79.

Фасолько Т.С. Виховання відповідальної поведінки у дітей дошкільного віку Оновлення змісту і методів початкової освіти: Наук. записки РДПІ. - Вип.8. - Рівне, 1999. - С.118-121.

Фасолько Т.С. До проблеми становлення моральної відповідальності в дошкільному віці Актуальні проблеми дошкільного виховання: міжвуз. зб. наук. праць. - Рівне, 1997. - С.90-94.

Фасолько Т.С. Моральне виховання дошкільників як одна із сучасних проблем національної освіти Вісник Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти. - Тернопіль, 1996. - Вип.3. - С.119-120.

Фасолько Т.С. Теоретичні засади формування моральної відповідальності майбутнього вчителя Допрофесійна педагогічна підготовка учнівської молоді в контексті реалізації цільової комплексної програми “Вчитель”: зб. наук.-практ. матеріалів всеукр.конф. - Дніпропетровськ, 1998. - Ч.3. - С.99-104.

Фасолько Т.С. Відповідальна поведінка в контексті сучасної ситуації соціального розвитку дитини-дошкільника Педагогічна наука - сучасній школі: зб. наук.-практ. матеріалів всеукр. конф. - Кременець, 1999. - С.131-135.

Фасолько Т.С. Усвідомлення виконання моральних норм дітьми дошкільного віку як основа виховання школярів на ідеях педагогіки миру Педагогіка миру в навчально-виховному процесі школи і вузу: тези доп. міжвуз. наук.-практ. конф.- Рівне, 1995. - С.29.

Фасолько Т.С. Становлення моральної самостійності дитини в дошкільному віці Розвиток інтелекту і творчості у дітей дошкільного віку: тези доп. наук.-практ. конф. - Кременець, 1995. - С.54-56.



АНОТАЦІЇ

Фасолько Т.С. Виховання відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.08 - Дошкільна педагогіка. - Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2000р.

Дисертацію присвячено питанням виховання відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку. У роботі подається історико-педагогічний аналіз досліджень проблеми морального виховання дошкільників та відповідальності як внутрішньої передумови їх моральної поведінки. Обґрунтовано підхід до представлення відповідальності на етапі дошкільного дитинства у вигляді моральної норми поведінки, що конкретизується у наборі правил. У роботі запропоновано поетапний підхід до виховання відповідальної поведінки, який включає: створення емоційних передумов для поведінки відповідного типу; ознайомлення дошкільників з конкретними способами взаємодії; формування власного досвіду відповідальної поведінки. Основні результати знайшли застосування в практиці роботи дошкільних закладів та у підготовці студентів.

Ключові слова: виховання, відповідальна поведінка, моральні норми, ціннісні орієнтації.

Фасолько Т.С. Воспитание ответственного поведения у детей старшего дошкольного возраста. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.08 - Дошкольная педагогика. - Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2000г.

В диссертации исследуется проблема воспитания ответственного поведения у детей старшего дошкольного возраста. В работе дан историко-педагогический и теоретический анализ проблемы нравственного воспитания дошкольников и ответственности как внутренней предпосылки их морального поведения.

В соответствии с целью и гипотезой раскрыто понятие “ответственное поведение”, определены критерии и показатели его сформированности, обоснованы и разработаны содержание, формы и методы формирования ответственности как моральной нормы поведения.

Обоснован подход к рассмотрению ответственности на этапе дошкольного детства в виде нравственной нормы поведения, конкретизированной соответствующими правилами. В работе предложен поэтапный подход к воспитанию ответственного поведения, который включает: создание эмоциональных предпосылок для ответственного поведения; ознакомление дошкольников с конкретными способами взаимодействия; формирование личного опыта ответственного поведения.

Данные исследования показали, что у старших дошкольников могут быть сформированы основы ответственного поведения, ориентированного на норму нравственной ответственности. Критериями ответственного поведения выступают: представления детей о значении и содержании нормы нравственной ответственности; положительное отношение к ответственности как нравственной характеристике личности; умение действовать соответственно с нормой в ситуациях нравственного выбора.

В исследовании выделены качественные характеристики уровней сформированности ответственного поведения: инициативной, исполнительной, конформной ответственности и безответственности. Наиболее характерными на этом возрастном этапе являются исполнительная ответственность и безответственность. Менее развита у детей инициативная ответственность. Доказано, что при отсутствии специальной системы работы у детей возникает ориентация на конформность, что проявляется в использовании нравственных норм в корыстных целях и ситуациях внешнего контроля.

Усвоение норм нравственного поведения детьми старшего дошкольного возраста является важным условием формирования коллективных взаимоотношений детей, их адаптации к условиям окружающей действительности и социального взаимодействия с другими людьми.

Разработанные и экспериментально подтверждённые в ходе исследования содержание, формы и методы воспитания ответственного поведения будут эффективными при наличии: положительного психологического климата взаимоотношений детей и взрослых, овладении детьми старшего дошкольного возраста приемами осмысления норм, анализа нравственных ситуаций, планирования и оценки поступков, умения предвидеть возможные способы поведения и его результаты, принимать этические решения.

Исследование показало, что ответственное поведение детей, сформированное в одном виде деятельности (в нашем случае - общих трудовых делах, игровых ситуациях) переносится на другие виды детских взаимоотношений,проявляется в отношении дошкольников к учебной деятельности, что обеспечивает успешность их подготовки к школе.

Ключевые слова: воспитание, ответственное поведение, нравственные нормы, ценностные ориентации.

Fasolko T.S. Upbringing of responsible behaviour of children of elder pre-school age. - Manuscript

Thesis for a degree of a candidate of pedagogic sciences by speciality 13.00.08. - Pre-school Pedagogic. Institute of Upbringing Problems. Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2000.

The dissertation is dedicated to the questions of elder pre-school age children responsible behaviour upbringing. The analysis of researches on the problem of pre-school children moral upbrining and particular upbringing responsibility as inner precondition of real moral behaviour are presented in the work. The approach for responsibility inculcation on the stage of pre-school childhood as a form of moral behaviour norm, which then expressed in the set of specific rules is grounded in the dissertation. The step by step approach to the problem of responsible behaviour upbringing, which includes: creation of emotional preconditions for the behaviour of appropriate type; presentation to children the specific interaction technique; formation of personal experience of responsible behaviour. Basic results of the dissertation were introduced into practice of pre-school institutions and were used for students' training.

Key words: education, upbringing, training, responsible behaviour, moral norms and values, sense of value.

Размещено на Allbest.ru

...