Формування музичної культури молодших школярів в умовах взаємодії загальноосвітньої і дитячої музичної шкіл

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут проблем виховання АПН України

УДК 37.036.5

13.00.07 - теорія і методика виховання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування музичної культури молодших школярів в умовах взаємодії загальноосвітньої і дитячої музичної шкіл

Грисюк Олена Миколаївна

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Ніжинському державному педагогічному університеті імені Миколи Гоголя, Міністерство освіти України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Ростовський Олександр Якович, Ніжинський державний педуніверситет.

Офіційні опоненти:

- доктор педагогічних наук, професор Щолокова Ольга Пилипівна, Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова;

- кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Масол Людмила Михайлівна, Інститут проблем виховання АПН України, Завідуюча лабораторією естетичного виховання.

Провідна установа: Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського.

Захист відбудеться 25 квітня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розісланий "25" березня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.П. Пустовіт

Анотації

Грисюк О.М. Формування музичної культури молодших школярів в умовах взаємодії загальноосвітньої і дитячої музичної шкіл. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія та методика виховання.- Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено проблемі розробки теоретичних і практичних аспектів взаємодії загальноосвітньої та дитячої музичної шкіл у процесі формування музичної культури дітей. В роботі здійснено аналіз сутності музичної культури особистості, структурно - функціональний аналіз процесу її формування, проаналізовано коло проблем двох типів шкіл, що впливають на успішність музичного розвитку школярів. Встановлено, що ефективність формування музичної культури дітей залежить від організаційно - педагогічних умов, які виникають внаслідок взаємодії загальноосвітньої і дитячої музичної шкіл. У дисертації розроблено й експериментально перевірено модель формування музичної культури особистості, наведено показники їх ефективності.

Ключові слова: музична культура особистості, формування музичної культури особистості, взаємодія, різнобічна музична діяльність, художньо-творче спілкування.

Грисюк Е.Н. Формирование музыкальной культуры младших школьников в условиях взаимодействия общеобразовательной и детской музыкальной школ. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07. - теория и методика воспитания. - Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена проблеме исследования теоретических и практических аспектов взаимодействия общеобразовательной и детской музыкальной школ в процессе формирования музыкальной культуры детей. В работе анализируются философские, социологические, музыковедческие и музыкально-педагогические определения сущности такого понятия как "музыкальная культура личности", предлагается его интерпретация в педагогическом аспекте.

Проводится структурный анализ категорий "музыкальное сознание" и "музыкальная деятельность" как компонентов процесса формирования музыкальной культуры личности, раскрываются их внутренние и внешние функциональные связи и зависимости.

Процесс формирования музыкальной культуры личности рассматривается как закономерная, последовательная, непрерывная смена ее музыкальных и общих индивидуальных качеств и способностей, которые развиваются вследствие постоянного взаимодействия внешних воздействий и внутренних структурно-функциональных связей элементов рассматриваемого процесса. Эти структурные элементы приобретают различное значение в реальном процессе формирования музыкальной культуры личности, определяют его эффективность, зависят от духовных потребностей, возможностей и условий, которые могут обеспечить общество и школа.

Рассматриваются проблемы общеобразовательной и детской музыкальной школ, оказывающие влияние на организацию учебно-воспитательного процесса и музыкальное развитие школьников.

Предлагается один из путей усовершенствования музыкально-воспитательной работы с детьми младшего школьного возраста, выделены его особенности в процессе совместной работы общеобразовательной и детской музыкальной школ. Взаимодействие двух типов школ рассматривается как целенаправленный двухсторонний процесс непосредственного и опосредованного влияния двух школ, в котором одна участвующая сторона обуславливает другую.

Установлено, что такое взаимодействие обеспечивает педагогически целесообразную организацию учебно-воспитательного процесса, дидактические основы содержания музыкального обучения учащихся, установление действенных межпредметных связей, активизацию музыкальной деятельности, создание атмосферы художественно-творческого общения. Указанные организационно-педагогические условия являются необходимыми и достаточными для формирования основ музыкальной культуры младших школьников.

Предложенные организационно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса учащихся вокально-хоровых классов и дидактическая модель формирования музыкальной культуры младших школьников практически апробированы в условиях взаимодействия общеобразовательной и детской музыкальной школ.

Ключевые слова: музыкальная культура личности, формирование музыкальной культуры, взаимодействие, разнообразная музыкальная деятельность, художественно-творческое общение.

Grisyuk O.M. Formation of musical culture among junior school-children in condishions of interaction between secondary eductional and musical schools. - Manuscript.

The dissertation is written for obtaining of Candidate Degree in Pedagogical Sciences - speciality 13.00.07. - Theory and methodics of education. Institute of Upbringing Problem, Academy of Pedagogical Sciences of Ukrain, Kyev, 2000.

The dissertation is devoted to the development of theoretical and practical interactive aspects between secondary educational and musical schools while forming musical culture among children. The analysis of the essence of musical culture of the personality and structural-functional analysis of the process of its formation have been done in this work; the range of problems dealing with the above-mentioned types of schools, wich influence the successful musical development of schoolchildren have also been analized. It hase been found out that the effectiveness of musical culture formation among children depends upon the organizational-pedagogical conditions, resulting from the interaction of the two tipes of schools. The dissertation provides a complex methodics of musical upbringing and education of schoolchildren. The model of musical culture formation of personality has also been verified. Some data about its effectiveness are given.

Key words: musical culture of personality, formation of musical culture of personality, interaction, various musical activites.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Розбудова сучасної національної системи освіти спонукає до пошуку і впровадження нових педагогічних підходів, форм і методів, які б відповідали розвитку особистості, сприяли розкриттю її моральних, духовних, розумових і фізичних здібностей. У зв`язку з цим неможливо переоцінити значення музичного мистецтва і художнього виховання у духовному становленні підростаючого покоління.

Цілеспрямоване формування музичної культури особистості здійснюється в шкільних та позашкільних закладах, що певною мірою ускладнює його виховну цілісність. В музичній педагогіці протягом тривалого часу залишається актуальною проблема пошуку можливостей і напрямів розширення змісту шкільної музичної освіти у позаурочну й позашкільну діяльність.

Загальноосвітня школа спрямовує свою діяльність на обов`язкове засвоєння основ музичної культури всіма учнями. Музична школа прагне до виховання культурної людини, яка має стійки потреби у сфері музичного мистецтва. Навчальні заклади двох типів здійснюють музичне навчання і виховання учнів паралельно, але відокремлено, не враховуючи позитивних можливостей один одного. Суттєво, що ці два процеси з різним дидактичним наповненням мають спільну мету - формування музичної культури особистості як частини її загальної духовної культури. Наявність спільної мети спонукає до об`єднання зусиль двох типів шкіл як одного з напрямів її досягнення.

Такий підхід не новий, до нього так чи інакше зверталося багато педагогів. Нині поширені дитячі художні школи різноманітного спрямування, загальноосвітні школи з поглибленим вивченням музики, школи - комплекси тощо. Все ж головна проблема полягає у відсутності такої освітньої системи, яка дозволяла б зберігати кращі традиції музичної педагогіки і використовувати сучасні музично-педагогічні надбання й досягнення, форми й умови позашкільних освітніх закладів.

Є підстави стверджувати, що об`єднання можливостей загальноосвітньої та дитячої музичної шкіл може зумовлювати створення такої системи. Це сприятиме виявленню в кожній дитині її художньо - творчих задатків та обдарувань, розвитку здібностей та формуванню особистісних якостей, вихованню музичної культури особистості.

У сучасній педагогічній теорії і практиці накопичено певну систему знань, які виявляються дійовою науковою основою формування музичної культури людини. У цьому зв`язку вагомим є творчий доробок Платона, Арiстотеля, Гвідо Аретинського, Ж.-Ж. Руссо, І. Канта, Г. Гегеля, Г. Плеханова, В. Сухомлинського та інших.

Філософські, педагогічні та психологічні аспекти категорій "музична культура суспільства" та "музична культура особистості" розкрито в роботах М. Кагана, Д. Кабалевського, О. Рудницької, А. Сохора, Г. Тарасова, Р. Тельчарової, С. Уланової та інших, що дозволило з`ясувати сутність та особливості цих складних утворень.

Опорою у вирішенні питань формування музичної культури особистості стали дослідження, присвячені розкриттю природи музики, специфіки музичного сприймання та музичного мислення, суті музичного змісту (Б. Асаф`єв, О. Костюк, В. Максимов, В. Медушевський, Є. Назайкінський та інші).

Встановлена залежність рівня музичної культури від здатності особистості до сприймання та оцінювання музичних творів (В. Бутенко, Л. Коваль, Г. Падалка, А. Пілічяускас, О. Ростовський, О. Рудницька та інші); впливу мистецтва на розвиток духовного світу особистості (Д. Джола, І. Зязюн, В. Кудін, А. Мелік-Пашаєв, О. Олексюк, Г. Панкевич, А. Щербо, О. Щолокова та інші), розвитку музичності суб`єкта (А. Готсдінер, В. Мясіщев, С. Науменко, К. Тарасова, Б. Теплов та інші); доцільної організації музичного навчання (Б. Брилін, Н. Дяченко, Л. Хлебнікова, М. Фейгін та інші); від змісту, принципів і методів музично-виховної роботи (Е. Абдулін, О. Апраксіна, Е. Бальчітіс, О. Верещагіна, Н. Гродзенська, Д. Кабалевський, Л. Масол, С. Ригіна, О. Ростовський, та інші).

Суттєвим внеском у з`ясуванні напрямів і форм урізноманітнення музичної діяльності на уроці стали теоретичні погляди та практичні рекомендації Е. Башич, З. Жофчака, З. Кодая, М. Леонтовича, Д. Огороднова, К. Орфа, К. Стеценка, Ю. Юцевича та інших.

Соціальна і педагогічна значущість музичного розвитку особистості в умовах взаємодії загальноосвітньої і дитячої музичної шкіл, актуальність і недостатня розробленість цієї проблеми в науковій літературі, та педагогічній практиці, зумовили вибір теми нашого дослідження: " Формування музичної культури молодших школярів в умовах взаємодії загальноосвітньої і дитячої музичної шкіл ".

З`вязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження входить до плану науково-дослідної роботи Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя і виконувалось у межах наукової комплексної програми досліджень кафедри музичної педагогіки.

Об`єкт дослідження - процес музичного виховання молодших школярів.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови формування музичної культури учнів вокально-хорових класів початкової школи.

Мета дослідження полягає у науковому обгрунтуванні й експериментальній перевірці ефективності організаційно-педагогічних умов формування музичної культури молодших школярів у процесі взаємодії загальноосвітньої і дитячої музичної шкіл.

Гіпотеза - ефективність формування музичної культури молодших школярів зростатиме у процесі розширення і зміцнення взаємозв`язків загальноосвітньої і дитячої музичної шкіл за умов:

педагогічно доцільної організації навчально-виховного процесу;

удосконалення змісту музичного навчання у вокально-хорових класах;

встановлення дійових міжпредметних зв`язків;

активізації музичної діяльності учнів;

створення на заняттях атмосфери художньо-творчого спілкування.

Згідно мети та гіпотези визначені такі завдання дослідження:

розкрити сутність музичної культури особистості і процесу її формування;

визначити організаційно-педагогічні умови ефективного формування музичної культури учнів вокально-хорових класів початкової школи;

удосконалити зміст, форми і методи формування музичної культури молодших школярів в умовах взаємодії двох типів шкіл;

розробити та експериментально перевірити дидактичну модель формування музичної культури особистості в умовах взаємодії двох типів шкіл.

Методологічною основою дослідження стали філософські уявлення про мистецтво як форму суспільної свідомості і його значення у вихованні людини; музичну культуру особистості як складне, системне утворення; взаємозв'язок соціального й особистісного в процесі музичного виховання; про глибинну спільність усіх видів музичної діяльності, основоположну роль музичного сприймання в процесі музичної діяльності особистості.

В експериментальній роботі використовувались такі методи:

теоретичні : аналіз і синтез, абстрагування, моделювання, конкретизація теоретичного знання; діагностування музичного розвитку, вивчення результатів педагогічної діяльності та узагальнення педагогічного досвіду;

експериментально-емпіричні: спостереження, бесіди, анкетування, опитування, створення проблемних ситуацій, наведення, художньо-педагогічного спілкування, організації активної творчої діяльності школярів.

Практично-дослідна робота проводилася протягом 1990 - 1999 років на базі загальноосвітніх шкіл №№ 12, 30,33, дитячої музичної школи № 2 м. Чернігова і охоплювала 264 учня. До проведення дослідної роботи залучалися 12 учителів загальноосвітніх та дитячої музичної шкіл.

У проведеному дослідженні умовно виділяються три етапи. На першому етапі (1990 - 1992 рр.) здійснювалось теоретичне вивчення обраної проблеми, з'ясовувалися стан та специфіка музичного виховання у загальноосвітній та дитячій музичній школах.

Організація та проведення другого етапу дослідження (1992-1997) спрямовувались на виявлення особливостей музичного навчання у вокально-хорових класах початкової школи, проведення формуючого експерименту, апробацію основних положень і рекомендацій дослідження.

На третьому етапі дослідження (1997-1999) здійснено аналіз та узагальнення одержаних результатів, їх втілення у практику роботи навчальних закладів означених типів.

Наукова новизна дослідження полягає у розкритті педагогічної сутності поняття "музична культура особистості"; встановленні залежності ефективності музичного виховання молодших школярів від організаційно-педагогічних умов, які забезпечує взаємодія загальноосвітньої та дитячої музичної шкіл; моделюванні процесу формування музичної культури учнів вокально-хорових класів початкової школи; виявленні особливостей музично-виховної роботи з молодшими школярами в класах музичного (хорового) профілю.

Практична значущість дослідження визначається тим, що матеріали та висновки дослідної роботи використовуються у читанні лекційних курсів для студентів, у системі післядипломної перепідготовки педагогічних працівників при розгляді перспективних напрямів збагачення духовності підростаючого покоління та формування музичної культури особистості; у практичній роботі вчителів загальноосвітніх та дитячих музичних шкіл.

Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані для вдосконалення чинних програм вузу; впровадження альтернативних програм музичного виховання школярів у навчальних закладах художнього спрямування.

Особистий внесок автора полягає у теоретичній розробці та обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми, безпосередній організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи, консультуванні та забезпеченні методичними матеріалами вчителів, що брали участь у проведенні експерименту.

Вірогідність наукових результатів і висновків забезпечується методологічним обґрунтуванням вихідних положень дисертації, детальним опрацюванням наукових досліджень з педагогіки, психології, методики викладання музики, музично - теоретичних, інструментальних і хорових дисциплін; докладним аналізом одержаних результатів, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів, об`єктивністю показників і критеріїв, на основі яких було всебічно проаналізовано процес формування музичної культури особистості.

На захист виносяться:

наукове обґрунтування процесу формування музичної культури учнів вокально-хорових класів початкової школи;

організаційно-педагогічні умови формування музичної культури молодших школярів;

дидактична модель формування музичної культури молодших школярів в умовах взаємодії загальноосвітньої і дитячої музичної шкіл.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Матеріали дисертації доповідались, були обговорені та отримали схвалення на засіданнях кафедри музики Чернігівського державного педагогічного університету (1995 - 99 рр.), кафедри педагогіки і кафедри музичної педагогіки Ніжинського державного педагогічного університету (1996 -99 рр.), на засіданнях методичних об`єднань учителів музики, керівників дитячих хорових колективів м. Чернігова та області; доповідалися на всеукраїнських (Кам`янець-Подільський 1997, Ніжин 1999), обласних (Чернігів 1996, Ніжин 1996,1998), внутривузівських науково-практичних конференціях і семінарах.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи загальноосвітніх шкіл №№ 12, 30, 32, 33 (Довідка № 8 від 9.12.98 р.), дитячих музичних шкіл №№ 1, 2 м. Чернігова (Довідка № 1 від 18.09.98р.).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дослідження знайшли відображення у 8 публікаціях автора.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (254 найменування) додатків (13 с.). Загальний обсяг дисертації 179 сторінок (159 с. - основна частина). У роботі подано 18 таблиць, 7 схем.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено предмет, мету, завдання, окреслено етапи наукового пошуку, сформульовано наукову новизну, систематизовано практичне значення, підтверджено вірогідність результатів, апробацію і впровадження основних положень науково-пошукової роботи.

У першому розділі "Теоретичні основи дослідження" розглянуто сутність поняття "музична культура особистості" з позиції філософії, психології, педагогіки; здійснено структурно - функціональний аналіз процесу формування музичної культури особистості; проаналізовано проблеми загальноосвітньої і дитячої музичної шкіл з проблем формування музичної культури школярів; викладено концепцію і методику дослідної роботи, репрезентовано критерії визначення ступеня сформованості музичної культури учнів.

У другому розділі "Взаємодія загальноосвітньої і дитячої музичної шкіл як шлях формування музичної культури молодших школярів" розкрито організаційно - педагогічні умови формування музичної культури дітей у процесі взаємодії двох типів шкіл; обґрунтовано навчальний план вокально-хорових класів початкової школи; висвітлено методику і зміст формуючого експерименту; визначено особливості музичного навчання в умовах взаємодії двох типів шкіл; здійснено аналіз результатів експериментальної роботи.

У висновках підведені підсумки дослідження, розкрито значення та практичну цінність отриманих результатів, перспективи подальшої розробки проблеми формування музичної культури школярів.

Основний зміст роботи

Одним з основних напрямів розвитку системи національної освіти є перебудова й удосконалення роботи навчальних закладів, в тому числі й нового типу, створення умов для ефективного впливу мистецтва на виховання духовності підростаючого покоління.

Сучасне музичне виховання орієнтується на формування цілісного ставлення до музичного мистецтва, яке ґрунтується на соціально - художньому досвіді й виявляється через музичну культуру особистості. Різні аспекти сутності музичної культури особистості розглядалися Ю. Алієвим, Д. Кабалевським, Н. Криловою, Л. Масол, А. Сохором, Р. Тельчаровою. Аналіз наукової літератури показав недостатність уваги до розкриття педагогічної сутності категорії "музична культура особистості" та процесу формування цього складного явища.

Вихідним положенням в дослідженні напрямів, умов, особливостей формування музичної культури молодших школярів є виділення музичності, мотиваційної, інформаційної, операційної, оцінної як підсистем музичної культури особистості (Р. Тельчарова). Підсистеми знаходяться у тiсному взаємозв'язку i взаємозалежностi. Їх виділення є умовним, але дозволило розробити критерії та показники ефективності формування музичної культури молодших школярів.

Аналіз теоретичних джерел дозволив розглядати музичну культуру особистості як системне i багаторівневе утворення, педагогічна сутність якого характеризується:

якістю музичного сприймання та переживання музичних творів;

прагненням до творчого самовияву в музичній діяльності;

упорядкованістю та глибиною музичних знань;

рівнем активного засвоєння різних видів музичної діяльності;

вибірковим оцінним ставленням до музики.

Процес формування музичної культури особистості як частина загального процесу духовного розвитку людини є керованим соціально - педагогічним явищем, об`єктивні та суб`єктивні чинники якого знаходяться у нерозривній єдності та взаємозалежності. У цьому процесі чільне місце належить вчителю, який організовує і спрямовує музичну діяльність школярів.

Сутність процесу формування музичної культури особистості полягає у поступовому, безперервному, динамічному розвитку музичних і загальних здібностей та якостей особистості

Формування музичної культури школярів найбільш систематично і цілеспрямовано здійснюють загальноосвітня і дитяча музична школи. Вивчення стану музичного виховання в означених закладах дозволило окреслити коло проблем, які впливають на успішність формування музичної культури учнів, а саме: розбіжність підходів до змістовного наповнення навчально-виховного процесу як у сфері освіти і культури так і серед вчителів обох типів шкіл, відокремленість теоретичних і практичних знань, умінь і навичок, перевантаження школярів, недостатній рівень диференціації навчання, недооцінка важливості вияву й розвитку художньо - творчих здібностей кожної дитини.

У вдосконаленні національної системи освіти взаємодія загальноосвітньої та дитячої музичної шкіл виступає ефективним шляхом досягнення єдиної мети - формування музичної культури особистості як частини її загальної духовної культури; дозволяє розширити коло музичних знань учнів, підняти на вищий щабель навчально-виховний процес, забезпечити належні умови для музичного розвитку школярів.

Формуючий експеримент проводився у вокально-хорових класах, які відкрито в умовах взаємодії загальноосвітніх шкіл №№ 12,30,33 та дитячої музичної школи №2 м. Чернігова.

Програма формуючого експерименту включала: з`ясування дієвості організаційно-педагогічних умов музичного виховання молодших школярів при взаємодії двох типів шкіл, встановлення динаміки змін шляхом аналізу показників ступеня сформованості підсистем музичної культури особистості, визначення особливостей музичного навчання у вокально-хорових класах початкової школи.

Для формування музичної культури особистості створено дидактичну модель, яка включає мету (формування здатності до різнобічної музичної діяльності), завдання (розвиток музичного сприймання, підвищення музичної грамотності, виховання стійкого інтересу до музики, розвиток самостійності у музичній діяльності, виховання емоційно - оцінного ставлення до музики), зміст (система знань про музичне мистецтво, види музичної дiяльностi; система загальних та спецiальних умiнь i навичок; досвiд музично-творчої дiяльностi та система логiчних прийомiв музичного мислення, практичних дiй, методiв i засобiв музичної дiяльностi; досвiд емоцiйно-оцiнного ставлення до музичного мистецтва, навколишнього свiту, одне до одного), методи (репетиції, вправляння; метод художньо - педагогічного аналізу; метод "забігання" вперед та "повернення" до пройденого; організації активної творчої діяльності, бесіда, розповідь, ігровий метод, створення проблемних ситуацій, "мікровикладання " ; оцінні (імпресивні, експресивні); метод наведення і метод художньо-педагогічного спілкування), форми навчання (колективну, групову, індивідуальну); критерії визначення рівнів сформованості музичної культури особистості в контексті п`яти підсистем. З урахуванням розбіжностей у музичному розвитку учнів визначено три (низький, середній, відносно високий) рівні сформованості цього складного утворення.

Результативність дослідної роботи зумовлювалась:

педагогічно доцільною організацією навчально-виховного процесу у вокально-хорових класах;

удосконаленням змісту музичного навчання у цих класах;

встановленням дійових міжпредметних зв`язків;

активізацією музичної діяльності учнів;

створенням на заняттях атмосфери художньо-творчого спілкування.

Формуючий експеримент здійснювався поетапно у три серії, які відповідали трьом рокам навчання у початковій трирічній школі першого ступеня. Перша серія експерименту спрямовувалася на апробацію змісту, форм та методики роботи у реальному навчальному процесі. Спостереження за продуктивністю роботи на уроці, аналіз якості виконання домашніх завдань, змін у ставленні молодших школярів до музики показали зрушення у формуванні музичної культури учнів 1-го вокально-хорового класу.

Відомості про реальну картину розгортання процесу формування музичної культури особистості стали вихідними для проведення другої серії експерименту, під час якої учні 2-го вокально-хорового класу були залучені до різноманітної музичної діяльності. Оволодіння елементарними уміннями й навичками різних видів музичної діяльності (хорової, вокальної, інструментальної, диригентської) сприяли не лише музичному, але й загальному розвитку молодших школярів.

Під час проведення третьої серії формуючого експерименту найповніше виявились особливості музичного навчання молодших школярів в умовах взаємодії двох типів шкіл, а саме:

здійснення навчального-виховного процесу протягом дня в одному шкільному приміщенні;

створення єдиного навчального плану і доцільного розкладу занять;

можливість підвищення контролю практично за всіма видами діяльності з боку об`єднаного педагогічного колективу;

забезпечення об`єктивності в оцінюванні рівня загального та музичного розвитку дітей з боку батьків;

участь постійної групи учнів у всіх видах навчально-виховної роботи;

демонстрація ними своїх досягнень перед широким загалом;

розвиток просвітницької діяльності.

Експериментально-дослідна робота в 3-му вокально-хоровому класі показала ефективність запропонованої моделі і методики навчання. Зіставлення результатів формування музичної культури учнів експериментального класу виявили помітні зміни: низький рівень - на 58 % (на 13,5 % - у контр. класі), середній - на 26,7% (на 1,3 % - у контр. класі), відносно високий - на 23,4 % (на 6,3 % - у контр. класі).

Таблиця 1 відображає динаміку рівнів сформованості музичної культури молодших школярів.

Таблиця 1. Динаміка формування музичної культури молодших школярів

Рівні у %	Експериментальний клас	Контрольний клас
	на початку експерименту	після експерименту	на початку експерименту	після експерименту
Низький	62,7	14,6	47,5	34
Середній	34	60,7	43,2	54,5
Відносно високий	1,9	25,3	2,6	8,9

Аналіз даних таблиці свідчить, що експериментально-дослідна робота в умовах взаємодії двох типів шкіл є результативною, оскільки показала істотні зрушення у показниках сформованості музичної культури молодших школярів.

Основні висновки дослідження

Проведене дослідження підтвердило основні положення гіпотези і дозволило зробити такі висновки:

1. Музичну культуру особистості можна розглядати в кiлькох аспектах, а саме: як результат впливу музичної культури суспiльства, як міру визначення ступеня музичного розвитку суспільства, як умову подальшого художньо-творчого розвитку особистостi, як результат специфiчної духовно-практичної дiяльностi людей і спосіб iснування та функцiонування їх музичної свiдомості, як частину загальної духовної культури особистості, як досвід особистості у сфері музичного мистецтва, як сукупність специфічних способів музичної діяльності людей.

2. Одержані результати дослідження дали підставу зробити узагальнення, що процес формування музичної культури особистості полягає у закономірному, поступовому, безперервному розвитку здібностей та якостей особистості; забезпечується взаємодією зовнішніх впливів і внутрішніх структурно-функціональних зв`язків його елементів.

Структурні елементи цього процесу на практиці набувають різного значення і залежать від духовних потреб, можливостей і умов, які надає суспільство та забезпечує сучасна школа; визначають ефективність музичного виховання учнів. музичний культура школа особистість

3. Перевірено і доведено експериментальною практикою, що розроблені критерії і показники сформованості музичної культури молодших школярів дозволяють адекватно відображати й ефективно коригувати процес формування музичної культури молодших школярів.

4. Встановлено, що взаємодія загальноосвітньої та дитячої музичної шкіл у широкому розумінні є цілеспрямованим двобічним процесом безпосереднього і опосередкованого впливу двох типів шкіл і формою організації музичного навчання й виховання учнів.

Взаємодiя у вузькому (мiж вчителем та учнем, учнями в колективi, учнем i хоровим колективом) розумiннi забезпечує створення належних умов музичного розвитку школярів, ефективне удосконалення навчально-виховного процесу. Взаємодію навчальних закладів двох типів можна розглядати провідною організаційно-педагогічною умовою формування музичної культури учнів.

5. Експериментально доведено, що ефективність формування музичної культури молодших школярів зростає у двобічному процесі розширення і зміцнення зв`язків загальноосвітньої і дитячої музичної шкіл за умов: педагогiчно доцiльної органiзацiї навчально-виховного процесу; збагачення змiсту музичного навчання школярів; встановлення дійових мiжпредметних зв'язкiв; урізноманітнення музичної дiяльностi учнів; створення на заняттях атмосфери художньо-творчого спiлкування.

Організація навчально-виховного процесу у вокально-хорових класах, які є втіленням взаємодії двох типів шкіл, передбачає створення єдиного навчального плану (загальноосвітній і профільний цикли предметів) і раціонального (використання навчального i позанавчального часу учнів молодшого шкільного віку) розкладу занять, забезпечення матеріальних і дотримання санітарно-гігієнічних умов навчання.

Удосконалення змісту музичного навчання (профільний цикл) передбачає: конкретизацiю мети в змiстi музичного навчання (ретельний аналiз змісту, реальне наповнення та поглиблення музичного навчання); диференцiацiю навчання (врахування iндивiдуальних особливостей, запобігання тяжіння до ранньої "професiоналiзацiї" навчання); коригування змісту навчально-виховного процесу залежно від результативності останнього.

Встановлення дійових зовнішніх і внутрішніх міжпредметних зв'язкiв стимулює успiшнiсть досягнення вищих результатiв навчання, розкриває можливості використання набутих знань, умінь i навичок у позашкiльнiй дiяльностi, забезпечує удосконалення змісту навчально-виховного процесу.

У процесi рiзнобiчної музичної дiяльностi формуються всі складові музичної культури молодших школярів. Цiлеспрямованiсть такої діяльності забезпечується педагогічним керуванням активнiстю школярів і активiзацiєю учнем власної музичної дiяльностi.

Художньо-творче спiлкування як двобічний процес залежить від позитивної емоцiйної забарвленостi стосунків його учасників; від педагогiчної спостережливості й здатності вчителя до педагогiчного перевтiлення; від індивідуальних особливостей і здібностей учня, його ставлення до музики та музичного навчання.

Організаційно-педагогічні умови взаємодії загальноосвітньої і дитячої музичної шкіл характеризуються взаємовпливом і взаємозалежнiстю, є необхiдними i достатнiми для музичного розвитку молодших школярів.

6. Реалізуючи методику дослідження обраної проблеми, нами розроблене власне розуміння такої категорії як "музична культура особистості". У педагогічному аспекті музичну культуру особистості (МКО) можна розглядати як багаторівневе утворення, що характеризується якiстю музичного сприймання та переживання музичних творiв, прагненням до творчого самовияву в музичнiй дiяльностi, упорядкованiстю та глибиною музичних знань, рiвнем активного засвоєння рiзних видiв музичної дiяльностi, вибiрковим оцiнним ставленням до музики.

7. У результаті педагогічного експерименту реалізовано модель формування музичної культури особистості, яка дозволяє ефективно розвивати музичне сприймання, виховувати стійкий інтерес і емоційно-оцінне ставлення до музики, підвищувати музичну грамотність і самостійність у музичній діяльності.

Участь у різнобічній музичній діяльності забезпечує формування знань про музичне мистецтво і види музичної дiяльностi, розвиток загальних та спецiальних умiнь i навичок, збагачення досвiду музично-творчої дiяльностi та прийомiв музичного мислення, виховання емоцiйно-оцiнного ставлення до музичного мистецтва, навколишнього свiту, одне до одного.

8. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Поглибленого вивчення вимагають питання самоорганізації музичної діяльності учнів, шляхів і методів розвитку емоційної сфери школярів у процесі різнобічної музичної діяльності, удосконалення методичної системи музичного навчання в умовах взаємодії різних типів шкіл.

Основні положення дисертації висвітлено у таких публікаціях

1. Грисюк О. Взаємодiя музичної i загальноосвiтньої шкiл у музичному розвитку особистостi // Художньо-творчий розвиток учнiв у школах естетичного виховання. - Нiжин,1995. - С.11-13.

2. Грисюк О. Музика на факультетi початкового навчання // Педагогiчнi i психологiчнi проблеми пiдготовки вчителiв: Зб. ст. - Чернiгiв,1996. - С.44-46.

3. Грисюк О. Орiєнтир - мiжпредметнi зв'язки // Початкова школа - 1996. - N 9. - С.11-13.

4. Грисюк О. До проблеми становлення сучасної системи освiти й музичного виховання // Художня освiта i проблеми виховання молодi : Зб. ст. - К.: ІЗМН,1997. - С.57-64.

5. Грисюк О. Музично - педагогічна спадщина М.Леонтовича у навчальному процесі вокально-хорових класів // Музично-педагогічна і творча діяльність М.Леонтовича в контексті відродження національної освіти та культури: Зб. ст. - Кам`янець-Подільський,1997.- С.50-53.

6. Грисюк О. Структурно-функціональний аналіз процесу формування музичної культури особистості // Наукові записки Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя. - 1997. - С. 33-37.

7. Грисюк О. Діагностика ступеня сформованості музичної культури школярів // Наукові записки Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя. - 1998.- С.22-25.

8. Грисюк О. Співдружність загальноосвітньої і дитячої музичної шкіл у вихованні школярів // Наукові записки Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя. - 1999.- Ч.2. - С. 128-132.

Размещено на Allbest.ru

...