Педагогічний аналіз навчального процесу в загальноосвітній школі як засіб підвищення його ефективності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПЕДАГОГІЧНИЙ АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ

Касьянова Олена Миколаївна

КИЇВ - 2000

Анотації

Касьянова О.М. Педагогічний аналіз навчального процесу в загальноосвітній школі як засіб підвищення його ефективності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічний наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київ, 2000.

Дисертаційну роботу присвячено проблемі педагогічного аналізу навчального процесу в загальноосвітній школі. Виявлено сутність, функції, принципи педагогічного аналізу в системі “вчитель-учень”. Обґрунтовано технологію педагогічного аналізу діяльності вчителя та його взаємодії з учнем у навчальному процесі для підвищення його ефективності, створено концепцію педагогічного моніторингу. Доведено, що застосування розробленої технології сприяє підвищенню якості знань і професійної майстерності вчителя.

Ключові слова: педагогічний аналіз, педагогічна взаємодія, кваліметрична модель, педагогічний моніторинг.

вчитель учень педагогічний школа

Касьянова Е.Н. Педагогический анализ учебного процесса в общеобразовательной школе как средство повышения его эффективности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Центральный институт последипломного педагогического образования АПН Украины, Киев, 2000.

Диссертационная работа посвящена проблеме педагогического анализа учебного процесса в общеобразовательной школе. Выявлены особенности, функции, принципы педагогического анализа в системе “учитель-ученик”, который является основой оптимизации деятельности учителя и его взаимодействия с учеником в учебном процессе через согласование внешних требований, личных потребностей и реальных обстоятельств с целью достижения заданных параметров развития. В основу разработки технологии педагогического анализа в системе “учитель-ученик” положены диалогический, системно-деятельностный, синергетический и личностно-ориентированый подходы, которые предполагают сотрудничество, взаимопонимание, взаимооценку, взаимовлияние, учет индивидуально-психологических качеств взаимодействующих сторон. В работе теоретически обоснована технология педагогического анализа учебного процесса для повышения его эффективности, которая включает квалиметрическую модель аналитической деятельности учителя и предполагает использование мониторинга для взаимоадаптации и установления субъект-субъектных отношений.

Создана концепция педагогического мониторинга, в которой отражены его основные положения, функции, задачи.

Экспериментально доказано, что использование технологии педагогического анализа способствует повышению качества знаний учащихся и совершенствованию профессионального мастерства учителей.

Осуществление теоретико-экспериментального исследования позволило сформулировать оптимальные условия, которые необходимо создать в учебном процессе для внедрения разработанной технологии.

Ключевые слова: педагогический анализ, педагогическое взаимодействие, квалиметрическая модель, педагогический мониторинг.

Kasjanova O.M. Pedagogical Analysis of Educational Process at General Education its School as a Means to Increase Effectiveness. - Manuscript.

The Thesis deals with pedagogical analysis of educational process at general education school. The essence, functions, principles of pedagogical analysis within the system “teacher-student” are elicited the pedagogical analysis technology of teachers activity and interaction with a student in the during educational process and increasing its effectiveness is grounded. The pedagogical monitoring concept is worked out It's proved that use of technology positively influence the quality of knowledge and teacher's professional mastership.

Key-words: pedagogical analysis, pedagogical interaction, qualification - measure model, pedagogical monitoring.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Процеси державотворення, що відбуваються сьогодні, спричинилися до суттєвих перетворень у системі освіти. Школа на рубежі століть має не просто дати учням певний обсяг знань і умінь, а й сформувати таку людину, яка здатна творчо мислити, приймати рішення, виробити свою позицію у житті, свій світогляд, ставлення до себе та інших і адаптуватись до умов життя.

Це, відповідно, вимагає зміни стратегії управління процесом навчання, за якою акценти переносяться на особистість як суб'єкт навчальної діяльності. Тому постала проблема перебудови навчального процесу та підвищення його ефективності. Перебудова навчального процесу в сучасній школі зумовлюється здатністю вчителя позбутися стереотипів, готовністю до перегляду своїх поглядів, постійною самоосвітою та самовдосконаленням. Сучасний учитель повинен бути готовим до змін, сміливим у прийнятті педагогічних рішень, виявляти ініціативу, творчість. Проблема ефективності навчального процесу може бути вирішена лише за умови забезпечення високої компетентності та відповідної професійної майстерності кожного педагога.

Розглядаючи навчальний процес як цілісну динамічну систему, зазначимо, що наукове управління ним на сучасному етапі вимагає цілеспрямованої взаємодії вчителів та учнів, що здійснюється через педагогічний аналіз, прогнозування, планування, організацію, контроль, регулювання.

Одне з провідних місць серед названих функцій належить педагогічному аналізові, оскільки він дає змогу глибоко вивчити сутність тієї чи іншої частини навчального процесу, виявити взаємозв'язки його розвитку. Тільки через педагогічний аналіз можна постійно і всебічно вивчати процеси навчання та виховання, їхню результативність та ефективність для подальшого вдосконалення і на підставі цього здійснювати відповідні прогнози.

Значну роль відіграє педагогічний аналіз в удосконаленні майстерності кожного вчителя; він сприяє виявленню взаємозв'язків між методами та засобами застосовуваними у навчальному процесі, та результативністю навчання.

Педагогічний аналіз підвищує загальну культуру педагога, надає можливість всебічно вивчати учнів, впливає на зростання творчої активності вчителя, і, як зазначає В.О.Сухомлинський, докорінно змінює його погляд на свою працю, а також стає найважливішим спонукальним засобом процесу самовиховання і самоосвіти педагога.

Проблемі педагогічного аналізу присвячені роботи В.С. Баймаковського, З.Я. Береговського, В.І. Бондара, Г.В. Єльникової, Ю.А. Конаржевського, М.М. Поташника, П.В. Худоминського, Т.І. Шамової та ін.

Вивчення науково-педагогічної літератури та досвіду роботи загальноосвітніх шкіл показало, що хоча педагогічний аналіз є провідною функцією управлінської діяльності керівника школи та засобом збирання, вивчення, оброблення, узагальнення інформації про стан перебігу навчального процесу, він дуже рідко є засобом саморегуляції, самооцінювання діяльності вчителя. У педагогічній науці недостатньо розглянуто проблеми теоретичного обґрунтування й апробації на практиці технології педагогічного аналізу навчального процесу вчителем, зокрема проблеми забезпечення педагогічної взаємодії вчителя й учня протягом уроку, кількісної оцінки якості навчального процесу та педагогічної діяльності.

Недостатня розробленість проблеми у педагогічній теорії та практиці призводить до ряду суперечностей: між необхідністю підвищення ефективності навчального процесу та незавершеністю розроблення загальної психолого-педагогічної теорії управління навчально-пізнавальною діяльністю школярів; між теоретичним положенням про єдність діяльності вчителя та учнів у навчальному процесі та відсутністю технології контрольованого досягнення цієї єдності на практиці; між вимогами до якості педагогічного аналізу навчального процесу в загальноосвітній школі та рівнем науково-теоретичного і технологічного забезпечення його здійснення в сучасних умовах. Вищезазначені суперечності зумовлюють необхідність дослідження таких проблем:

виявлення особливостей педагогічного аналізу навчального процесу в системі “вчитель-учень”;

розробка технології педагогічного аналізу та впровадження її у навчальний процес з метою підвищення ефективності останнього;

забезпечення педагогічної взаємодії вчителя й учня через педагогічний аналіз їхньої діяльності у навчальному процесі.

Необхідність розв'язання зазначених проблем зумовила вибір теми дисертаційного дослідження: “Педагогічний аналіз навчального процесу в загальноосвітній школі як засіб підвищення його ефективності”.

Дослідження виконане згідно з тематикою, передбаченою планом науково-дослідної роботи Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Українського інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти (протокол № 2 від 29 лютого 1996 р.) та зареєстровано Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 4 листопада 1996 р.).

Об'єкт дослідження - педагогічне управління навчальним процесом в загальноосвітній школі.

Предмет дослідження - теоретичні засади та практика використання педагогічного аналізу навчального процесу в системі “вчитель-учень”.

Мета дослідження - розробка та теоретичне обґрунтування технології педагогічного аналізу навчального процесу, а також виявлення оптимальних умов її ефективного застосування.

Відповідно до об'єкта, предмета та мети дослідження було висунуто гіпотезу, яка полягає в тому, що вивчення особливостей педагогічного аналізу та виокремлення його основних конструкційних елементів, які є підґрунтям розробки технології аналізу навчального процесу, сприятиме підвищенню ефективності інформаційного забезпечення педагогічного управління, що спонукатиме оновлення і реалізацію суб'єкт-суб'єктних відносин.

Мета та гіпотеза дослідження зумовили виконання таких основних завдань:

Проаналізувати сучасний стан проблеми, що досліджується, в педагогічній теорії та на практиці.

Виявити і обґрунтувати особливості педагогічного аналізу навчального процесу в системі “вчитель-учень” та визначити можливі форми його реалізації.

Розробити та теоретично обґрунтувати технологію здійснення педагогічного аналізу навчального процесу.

Провести експериментальну апробацію розробленої технології.

Узагальнити наслідки експерименту та розробити методичні рекомендації для педагогів і керівників шкіл щодо застосування технології педагогічного аналізу навчального процесу.

Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять: теорія пізнання; теорія соціального управління; основні положення системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних фактів, явищ, процесів; основи синергетичної методології; особиснісно-діяльнісний, особистісно-орієнтований та системно-цілісний підходи до розгляду функціонування системи “вчитель-учень”.

Теоретичну основу дослідження становлять положення, які ґрунтуються на:

психолого-педагогічних основах управління навчально-виховним процесом (В.І. Бондар, Ю.В. Васильєв, Б.С. Кобзар, В.І. Маслов, Р.Х. Шакуров, В.О. Якунін та ін.);

психолого-педагогічній теорії особистості та її розвитку в процесі діяльності (Б.Г. Ананьєв, С.П. Бочарова, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, Н.Ф. Тализіна, Б.М. Теплов, Г.І. Щукіна та ін.);

психолого-педагогічній теорії освітнього моніторингу (В. Бодряков, Є.В. Заїка, Г.В. Єльникова, В.М. Лізинський, С.І. Подмазін, О.А. Орлов та ін.);

концепції спрямованої самоорганізації в управлінні освітою та адаптивного управління (Г.В. Єльникова, Є.О. Ямбург та ін.).

Для розв'язання поставлених у дослідженні завдань, отримання вірогідних результатів, перевірки наукової гіпотези використовувалися такі методи дослідження:

теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, моделювання, систематизація, узагальнення теоретичних та експериментальних даних);

емпіричні (анкетування, контрольні тести, спостереження, самоспостереження, самооцінка, метод експертних оцінок, констатуючий і формуючий експеримент, методи статистичного опрацювання результатів).

Наукова новизна отриманих результатів:

Уперше доведено доцільність застосування педагогічного моніторингу для реалізації функції педагогічного аналізу в управлінні навчальним процесом; розроблено та теоретично обґрунтовано концепцію педагогічного моніторингу та кваліметричну модель аналітичної діяльності вчителя у навчальному процесі.

Удосконалено принципи, функції, методи педагогічного аналізу; основні положення психолого-педагогічної теорії освітнього моніторингу.

Подальшого розвитку набула теорія педагогічного аналізу навчального процесу в загальноосвітній школі.

Теоретичне значення отриманих результатів:

теоретично обґрунтовано технологію педагогічного аналізу навчального процесу в системі “вчитель-учень”;

розроблено концептуальні засади технології педагогічного аналізу;

уточнено сутність понять “педагогічна взаємодія”, що поглиблює розуміння процесу реалізації суб'єт-суб'єктних відносин у навчальному процесі; педагогічний аналіз; кваліметрична модель; педагогічний моніторинг.

Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що розроблено і впроваджено:

технологію педагогічного аналізу навчального процесу;

методичні рекомендації щодо здійснення педагогічного аналізу в навчальному процесі загальноосвітньої школи;

кваліметричну модель аналітичної діяльності вчителя загальноосвітньої школи.

Особистий внесок автора в отримання наукових результатів полягає у тому, що:

здійснено ретроспективний огляд становлення педагогічного аналізу як функції управління;

обгрунтовано, апробовано й узагальнено основні системоутворювальні положення педагогічного моніторингу як форми реалізації функції педагогічного аналізу в навчальному процесі;

розроблено концептуальні засади технології педагогічного аналізу;

створено кваліметричну модель аналітичної діяльності вчителя у навчальному процесі.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується репрезентативністю вибірки, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних предмету, меті та завданням дослідження; застосуванням комплексної методики теоретично-експериментальної роботи, науковою обґрунтованістю вихідних позицій дослідження, результатами експериментальної перевірки розроблених положень і рекомендацій.

На захист виносяться такі положення:

Впровадження в навчальний процес спеціально розробленої, науково обґрунтованої та експериментально перевіреної технології педагогічного аналізу зумовить підвищення ефективності навчального процесу, оскільки вчитель зможе більш цілеспрямовано організувати пізнавальну діяльність учнів, які навчаться самоаналізу, саморегулюванню, що сприятиме оновленню та реалізації суб'єкт-суб'єктних відносин.

Технологія здійснення педагогічного аналізу, концептуальною основою якої є системно-діяльнісний, синергетичний, діалогічний та особистісно-орієнтований підхід, дозволяє значно підвищити рівень аналітичної культури вчителя та кінцеві результати навчального процесу.

Кваліметрична модель аналітичної діяльності вчителя є однією з ефективних форм реалізації педагогічного аналізу, яка уможливлює оцінку поточних та підсумкових результатів навчального процесу.

Апробація основних положень, висновків і результатів дослідження на науково-практичних семінарів вчителів загальноосвітніх шкіл та курсах підвищення кваліфікації вчителів і керівних кадрів освіти у Харківському обласному інституті вдосконалення вчителів. Матеріали дослідження оприлюднено на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних і науково-теоретичних семінарах і конференціях, зокрема: “Безперервна географічна освіта (дошкільна, шкільна, вузівська, післядипломна): нове у змісті та методиці” (Харків, 1996); “Управління національною освітою в умовах становлення і розвитку української державності” (Київ, 1998); “Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи” (Київ, 1999). Результати дослідження доповідалися та дістали схвалення на засіданні науково-методичної ради Харківського ОІУВ і засіданні кафедри менеджменту освіти Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти.

База дослідження : загальноосвітні школи № 39, 93, 115 Жовтневого району м. Харкова, № 129, НВК № 149 Дзержинського району м. Харкова, Новомерчицька загальноосвітня школа І-Ш ступенів Валківського району Харківської області.

Організація дослідження:

На етапі констатуючого експерименту (1995-1997 рр.) вивчено та проаналізовано психолого-педагогічну літературу з проблеми; визначено вихідні теоретичні положення дослідження, його об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, розроблено програми та методики формуючого експерименту; конкретизовано завдання дослідження.

На етапі формуючого експерименту (1997-1999 рр.) виявлено провідні напрямки реалізації функції педагогічного аналізу; розроблено концепцію педагогічного моніторингу; теоретично обґрунтовано, спроектовано та реалізовано технологію педагогічного аналізу навчального процесу, визначено оптимальні умови її застосування.

Під час контрольного експерименту (1999-2000 рр.) діяльність із вивчення ефективності педагогічного аналізу навчального процесу проводилась у двох аспектах: вивчення якості знань учнів і професійного зростання педагогів; узагальнювалися результати дослідження; розроблялися методичні рекомендації; оформлювалися висновки.

Основний зміст дисертаційного дослідження висвітлено у 10 наукових статтях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (201), додатків. Текст роботи викладено на 163 сторінках комп'ютерного тексту, представлено 5 ілюстрації та 7 таблиць.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність; визначено мету й основні завдання дослідження; розкрито його наукову новизну, теоретичне та практичне значення, особистий внесок автора, вірогідність здобутих результатів; сформульовано положення, які виносяться на захист; названо форми апробації результатів дослідження.

У першому розділі “Педагогічний аналіз як дидактико-управлінська проблема” показано зміну сутності педагогічного аналізу в історичному плані, виокремлено його особливості як функції управління в системі “вчитель-учень”, визначено сучасний стан практики використання педагогічного аналізу в навчальному процесі загальноосвітньої школи.

Вивчення й аналіз наукової психолого-педагогічної літератури довели, що на початковій стадії аналіз полягав лише у фіксації фактів і був складовою частиною інших функцій (контролю, планування). Поступово зміст його розширюється, об'єктом його стає вивчення стану роботи школи, здійснюється глибше проникнення в суть педагогічного процесу, порівняння результатів вивчення з основними завданнями школи тощо. Педагогічний аналіз обрано предметом наукового дослідження як самостійну функцію управління школою; він визнаний одним із показових чинників підвищення ефективності управлінської праці.

У процесі професійної діяльності вчитель здійснює навчальну, виховну, управлінську функції. Педагогічний аналіз є невід'ємною частиною управлінської діяльності, оскільки він дає основу, матеріал для управлінських рішень. Від того, наскільки чітко проаналізовано діяльність, виявлено зв'язки між факторами, залежить ефективність управлінської діяльності в цілому.

Управлінська діяльність учителя має циклічний характер. У процесі кожного циклу здійснюється ряд певних функцій, які послідовно змінюють одна одну: педагогічний аналіз, планування, організація, контроль і регулювання. Функцію педагогічного аналізу найменш вивчено з позицій учителя. Аналіз теоретичних джерел дає можливість зробити узагальнення щодо місця педагогічного аналізу серед управлінських функцій учителя: по-перше, серед функцій управління педагогічний аналіз здійснює найвагоміший вплив на якість навчального процесу і, як наслідок, на якість засвоєння учнями змісту навчання, на рівень їхньої вихованості та рівень професійної майстерності педагогів - тобто на кінцевий результат навчального процесу; по-друге, значення педагогічного аналізу полягає в тому, що у процесі управління він є основою для оперативного регулювання здійснюваного з урахуванням перспектив; по-третє, педагогічний аналіз виявляє слабкі місця, прорахунки у навчальному процесі, прогалини у знаннях учнів. Це, відповідно, допомагає визначити конкретні заходи щодо їх усунення.

Проведений аналіз літературних джерел доводить твердження, що використання педагогічного аналізу в роботі вчителя для підвищення якості навчання учнів та вдосконалення його професійної діяльності не було предметом глибокого дослідження.

Тому, на відміну від попередніх дослідників, ми розглядаємо педагогічний аналіз у системі “вчитель-учень” як основу оптимізації діяльності педагога та його взаємодії з учнем у навчальному процесі, узгодження зовнішніх вимог, власних потреб, потреб учня і реальних обставин для ефективного навчання, виховання, розвитку учнів та зростання професійної майстерності вчителів.

Аналіз науково-педагогічних матеріалів щодо управління навчальним процесом свідчить, що особливості функції педагогічного аналізу в системі “вчитель-учень” зумовлюють рівень, на якому здійснюється управління, оскільки він визначає роль, функції, завдання, обсяг роботи та специфічність діяльності вчителя, яка складається з певних компонентів. Спираючись на роботи Н.В. Кузьміної, В.А. Сластьоніна, Л.С. Подимової ми виокремлюємо такі компоненти діяльності педагога, як: діагностичний, орієнтовно-прогностичний, конструктивно-проектовний, організаційний, комунікативно-стимулюючий, аналітико-оціночний, дослідницько-творчий.

З огляду на чинники, які обумовлюють особливості функції педагогічного аналізу в системі “вчитель-учень” визначено, що об'єктом педагогічного аналізу є зміст освіти та педагогічна взаємодія вчителя й учня у засвоєнні цього змісту; предметом - психолого-педагогічні, вікові можливості учнів щодо засвоєння навчального матеріалу; методи, прийоми, засоби навчання учнів; зміст навчального матеріалу; рівень знань, умінь, навичок учнів тощо.

У дослідженні проаналізовано стан практики використання педагогічного аналізу навчального процесу вчителем. З цією метою проаналізовано наукову літературу з проблем методики та технології педагогічного аналізу, проведено анкетування педагогів загальноосвітніх шкіл. У роботах В.П. Беспалька, В.І. Бондаря, Ю.А. Конаржевського, В.П. Симонова та ін. визначено технології, методики, рекомендації щодо здійснення педагогічного аналізу, але зазначені розробки розраховані на використання їх керівниками шкіл. Вивчення практики здійснення педагогічного аналізу свідчить, що педагогічний аналіз часто зводиться до перерахування прикладів, фактів, які не узагальнюються, не виявляються причини недоліків, не вказуються шляхи їх подолання. Такий педагогічний аналіз не може реалізувати свої функції і не сприяє удосконаленню навчального процесу та підвищенню його якості.

З огляду на це виникла потреба в розробленні науково обґрунтованої технології педагогічного аналізу навчального процесу, здійснюваного вчителем для підвищення ефективності останнього.

У другому розділі “Технологізація аналітичної діяльності в педагогічній системі “вчитель - учень” висвітлено технологію педагогічного аналізу навчального процесу та концептуальні засади її створення; представлено кваліметричну модель аналітичної діяльності вчителя; теоретично обґрунтовано застосування моніторингу для здійснення педагогічного аналізу навчального процесу.

Створення технології педагогічного аналізу навчального процесу в системі “вчитель - учень” грунтується на таких методологічних підходах:

системно-діяльнісний, який дає змогу встановити рівень цілісності педагогічної системи, ступінь взаємозв'язку та взаємодії її елементів, супідрядність цільових орієнтирів у діяльності підсистем різного рівня;

синергетичний, який полягає в урахуванні природовідповідній самоорганізації суб'єктів, у взятті до уваги всіх компонентів людського “само” в діяльності будь-якої соціально-педагогічної системи;

діалогічний підхід, який полягає у взаємодії всіх суб'єктів, які перебувають у відкритих і рівноправних взаємовідносинах для досягнення спланованих кінцевих результатів;

особистісно орієнтований підхід, який означає врахування природовідповідних особливостей кожної особистості, створення необхідних умов для найбільш повного розкриття здібностей і можливостей з урахуванням зони найближчого розвитку.

Дослідження педагогічного аналізу із застосуванням сукупності зазначених підходів дало можливість визначити такі його принципи в системі “вчитель - учень”: соціальної детермінації, рефлексійної основи, відкритості, самоорганізації, гуманізації, демократизації, цілеспрямованості, науковості, об'єктивності. Визначені принципи є основою технології здійснення педагогічного аналізу навчального процесу в системі “вчитель - учень”.

Технологія педагогічного аналізу потребує певної послідовності дій його проведення. Вивчення, аналіз та узагальнення наявного доробку (В.І. Бондар, Г.В. Єльникова, В.І. Маслов, Ю.А. Конаржевський, В.П. Симонов та ін.) дали змогу виокремити такі основні етапи його проведення:

Формулювання мети, постановка конкретних завдань, планування.

Збирання та аналіз інформації.

Аналіз навчального процесу (розчленування об'єкта на частини, оцінка кожної частини, встановлення причинно-наслідкових зв'язків між частинами; визначення місця та ролі кожної частини в цілісній системі; з'ясування причин, які забезпечили результат).

Підбиття підсумків.

Для здійснення педагогічного аналізу навчального процесу, оцінки поточних і підсумкових результатів, нами створено кваліметричну модель аналітичної діяльності педагога в навчальному процесі.

Суть моделі, зокрема, зводиться до таких чинників:

На основі урахування загальної структури діяльності, виокремлюються основні параметри педагогічної діяльності вчителя у навчальному процесі, які становлять основу аналізу його педагогічної взаємодії з учнем.

Встановлюються показники діяльності вчителя шляхом декомпозиції загальної мети діяльності.

Визначаються показники першого порядку через декомпозицію мети кожного параметру діяльності.

Показники другого порядку, що розкривають вимоги до кожного показника першого порядку, визначаються вчителем, який при цьому враховує мету та завдання навчального предмета, особливості, методику його викладання, психолого-педагогічні особливості учнів тощо.

Визначається вага параметрів, показників першого та другого порядку методом експертної оцінки або ранжування (метод Дельфі).

Оформлення моделі аналітичної діяльності вчителя та його взаємодії з учнем у навчальному процесі у вигляді окремих матриць.

Однією із форм реалізації педагогічного аналізу нами визначено педагогічний моніторинг.

Спираючись на роботи В. Бодрякова, Н. Вербицької, Н.Дерзкової, Г.В. Єльникової, Є.В. Заїки, В.О. Кальней, В.М. Лізинського, Д.Ш. Матроса, Н.М. Мельникової, О.А. Орлова, С.І. Подмазіна, Д.М. Полева, В.В. Рєпкіна, Г.В. Рєпкіної, Д. Уїлмса, С.Є. Шишова та ін., ми дійшли висновку, що в сучасній науці управління поняття моніторингу зводиться до таких тлумачень:

засіб вироблення нової інформації;

постійне відстежування процесу;

база для прийняття і коригування управлінських рішень.

Отже, сутність моніторингу полягає в синхронності процесів спостереження, замірювання, отримання на цій основі нових знань про стан об'єкту з подальшим моделюванням, прогнозуванням і прийняттям відповідного управлінського рішення. Окрім того, моніторинг передбачає наявність спеціально розроблених стандартів.

Теоретичний аналіз педагогічної, психологічної, філософської літератури надав нам можливість розробити концепцію педагогічного моніторингу, суть якої зводиться до сукупності таких положень:

Педагогічний моніторинг у широкому розумінні ми розглядаємо як інформаційну базу з її поточним опрацьовуванням учителем у навчальному процесі. Під педагогічним моніторингом у вузькому значенні розуміємо супровідний контроль із поточним коригуванням педагогічної взаємодії педагога й учня у навчальному процесі.

Загальну наукову основу розробки педагогічного моніторингу становить теорія діяльності.

Основне завдання педагогічного моніторингу полягає в тому, щоб сприяти самоаналізу, самооцінці вчителям своєї діяльності та діяльності, спільної з учнем.

4. Функціями педагогічного моніторингу є: оцінювання поточного стану діяльності педагога й учня, спостереження за динамікою навчального процесу.

5. Для здійснення моніторингу необхідно визначити його складові, а саме: мету проведення, послідовність етапів досягнення мети, техніку замірів і методи опрацювання результатів на кожному етапі та кінцевих результатів, засоби встановлення зворотного зв'язку.

Отже, застосовуючи моніторинг, можна виміряти й оцінити не тільки результати навчального процесу, а й якість і кількість перетворень у діяльності учасників цього процесу, чинники, що вплинули на ці зміни; виробити, прийняти та реалізувати управлінські рішення щодо спрямування цих перетворень на заданий стандарт загальної середньої освіти.

У третьому розділі “Експериментальне дослідження технології педагогічного аналізу навчального процесу” викладено результати експериментальної перевірки технології педагогічного аналізу навчального процесу та вказано на оптимальні умови її реалізації.

Експериментальне дослідження передбачало розв'язання таких завдань: апробація розробленої технології педагогічного аналізу та перевірка гіпотези наукового дослідження. З цією метою було укомплектовано експериментальні та контрольні групи, розроблено анкети, діагностичні карти, контрольні роботи для визначення рівня знань і умінь учителів та учнів під час вхідного та вихідного діагностування.

Ефективність технології педагогічного аналізу було перевірено під час формуючого експерименту, який проводився на базі загальноосвітніх шкіл м. Харкова та Харківської області в умовах природного перебігу навчального процесу.

Показником ефективності навчального процесу вважалося підвищення якості знань учнів, професійного та особистісного росту педагогів.

Якість знань учнів було оцінено за допомогою коефіцієнта рівня знань, умінь і навичок, який визначався шляхом підрахування правильно виконаних учнем операцій і правильних теоретичних відповідей (В.П. Беспалько). За цією методикою визначено коефіцієнти засвоєння знань учнями на репродуктивному, конструктивному та творчому рівнях.

Для визначення результативності застосування зазначеної технології у навчальному процесі було проведено контрольні роботи з хімії, біології, географії на початку експериментального дослідження та в кінці, відвідано уроки вчителів експериментальної та контрольної груп. Результати виконання контрольних робіт в експериментальних і контрольних класах унаочнено в табл. 1, з якої видно, що рівень засвоєння змісту освіти учнями експериментального класу вищий, ніж у контрольному.

Табл. 1. Узагальнені результати контрольних робіт в експериментальних і контрольних класах (коефіцієнт засвоєння знань)

Класи	Хімія	Біологія	Географія
	Початок	Кінець	Приріст	Початок	Кінець	Приріст	Початок	Кінець	Приріст
Експ.	0,78	0,97	0,19	0,69	0,97	0,28	0,71	0,99	0,28
Контр.	0,79	0,83	0,04	0,69	0,75	0,06	0,73	0,79	0,06

Професійний ріст педагогів визначався урізноманітненням застосовуваних методів і прийомів роботи на уроці, типів і структури уроків, зростанням питомої ваги самостійних і творчих робіт учнів на уроках, якості їх виконання, посиленням потягу до самоосвіти.

Вивчення документації (атестаційні матеріали, книги внутрішньо-шкільної роботи, протоколи педагогічних рад, плани роботи та протоколи засідань методичних об'єднань, друкована продукція) свідчать про зростання професійної майстерності вчителів експериментальних груп. Інформація про результати вивчення зазначеної документації подано на рис. 1.

Рис. 1. Результати вивчення документації.

Для перевірки результатів експериментального дослідження було застосовано формулу критерію статистики ч-квадрат. Це дало змогу об'єктивно визначити рівень знань та умінь учителів й учнів в експериментальних і контрольних групах; довести, що різниця між ними є істотною, тобто наслідком впровадження нової технології педагогічного аналізу навчального процесу, а не впливом випадкових чинників.

На підставі детального, глибокого, всебічного аналізу наслідків експериментального дослідження можна зробити висновки, що реалізація функції педагогічного аналізу впливає на ефективність навчального процесу, оскільки є засобом управління якістю викладання, формування ґрунтовних і змістовних знань учнів, впливає на методи навчання, добір навчального матеріалу, на урізноманітнення типів і структури уроків, активізацію пізнавальної діяльності учнів.

У методичних рекомендаціях визначено основні засади оптимізації умов впровадження технології педагогічного аналізу у навчальний процес загальноосвітніх шкіл:

Демократизація управління школою, яка сприяє створенню необхідних умов для всебічного розвитку особистості, підвищенню самостійності та відповідальності всіх членів шкільного колективу.

Системний підхід, який дає можливість розглядати професійно-педагогічну діяльність учителя і внутрішньо-шкільну методичну роботу в нерозривній єдності, взаємообумовленості, взаємному впливі.

Диференціація та індивідуалізація, які передбачають широкі можливості для професійного та творчого розвитку.

Активність і зацікавленість педагогів передбачають усвідомлення ними потреб у підвищенні рівня аналітичної культури, прагнення до самоудосконалення, органічне поєднання навчання та самонавчання.

У висновках дисертаційної роботи узагальнюються результати дослідження обраної теми.

Поняття “педагогічний аналіз” в педагогіці має свою еволюцію; якщо на початковій стадії аналіз полягав у фіксації, констатації фактів і був складовою частиною інших функцій, то поступово із ростом суспільних вимог до навчання і виховання підростаючих поколінь і потребою оцінки діяльності школи, педагогічного колективу в цілому, вчителя зокрема - його сутність змінювалась. У сучасній теорії та практиці під педагогічним аналізом розуміють функцію управління школою, спрямовану на вивчення стану, тенденції розвитку, об'єктивну оцінку результатів навчального процесу і вироблення на цій основі рекомендацій щодо впорядкування системи або переведенням її на вищий якісний рівень.

Наше дослідження підтвердило, що серед усіх функцій управління педагогічний аналіз здійснює найвагоміший вплив на якість навчального процесу, і, як наслідок, на якість засвоєння учнями змісту навчання, рівень їхньої вихованості та рівень професійної майстерності вчителів - тобто на кінцевий результат навчального процесу.

Вивчення практики використання педагогічного аналізу в навчальному процесі, стало підставою для висновку, що вчителі не повною мірою використовують його можливості в оптимізації навчального процесу. Причини низького володіння частиною вчителів методикою і технологією педагогічного аналізу полягають у відсутності цілеспрямованого навчання з метою оволодіти навичками аналізу та самоаналізу, оцінки та самооцінки роботи, а також через стереотипність мислення, недостатні знання з психології і дидактики.

Вирішенню проблеми підвищення ефективності аналітичної діяльності вчителя, його взаємодії з учнем, розвитку самоуправління, самоаналізу, саморегулювання певною мірою сприяє впровадження в практику роботи вчителів технології педагогічного аналізу. Розроблена технологія педагогічного аналізу містить аналіз взаємодії вчителя й учня у навчальному процесі; кваліметричну модель аналітичної діяльності педагога і передбачає використання моніторингу для взаємоадаптації та встановлення суб'єкт-суб'єктних відносин.

При цьому педагогічний аналіз набуває таких характеристик:

предметом аналізу є взаємодія вчителя й учня у навчальному процесі;

високий ступень безперервності;

стає різноплановим (коло питань, які підлягають педагогічному аналізу, змінюється, доповнюється);

варіативність та елективність методів, форм і засобів аналітичної діяльності;

результатом є отримання об'єктивно нової релевантної інформації;

відбувається органічне поєднання процесів народження нової інформації, її аналітичного опрацювання, прийняття управлінського рішення для спрямування педагогічної взаємодії вчителя й учня для досягнення поставленої мети.

Результати експерименту показали, що впровадження технології у навчальний процес сприяє підвищенню його ефективності, створює умови для саморозвитку, самоуправління його учасників. Наслідком позитивних змін в організації та здійсненні навчального процесу є підвищення рівня навченості учнів, збагачення їх загально-навчальними уміннями й навичками, збільшення кількості учнів, які працюють на конструктивному рівні й досягають творчого, сформованість стійкого інтересу до предмета. Також спостерігається професійний ріст, підвищення соціальної активності педагогів та якості виконання ними посадових і функціональних обов'язків. Майстерність учителя зростає у спільній діяльності з учнем і, передусім, у процесі проведення систематичного педагогічного аналізу.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Касьянова О.М. Впровадження педагогічного моніторингу в практику роботи вчителів біології // Біологія і хімія в школі. - 2000. - № 3. - С. 33-36.

Касьянова О.М. Педагогічний аналіз взаємодії вчителя й учня в навчальному процесі // Рідна школа. - 2000. - № 7. - С. 63-65.

Касьянова О.М. Розвиток педагогічного моніторингу в теорії та шкільній практиці // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. Збірник наукових праць / Ред. кол.: Л.І. Даниленко (гол. ред.) та ін. - К.: Логос, 2000. - С. 160-162.

Касьянова О.М. Розробка і використання педагогічного моніторингу у навчально-виховному процесі // Рідна школа. - 2000. - № 4. - С. 36-38.

Касьянова О.М. Спільна діяльність учителя й учня як умова ефективності навчального процесу // Педагогіка і психологія: Зб. наук. праць ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. - Харків, 2000. - С. 101-105.

Касьянова О.М. Деякі питання самокерування у навчальному процесі // Інформаційно-методичний вісник ХОУО, ХОІНОПП. - 1995. - № 9. - С. 93-95.

Касьянова О.М. Короткий історичний огляд проблем керування навчанням// Інформаційно-методичний вісник ХОУО, ХОІНОПП. - 1995. - № 9. - С. 85-86.

Касьянова О.М. Педагогічний аналіз у системі управління навчально-виховним процесом // Інформаційно-методичний вісник ХОУО ХОІНОПП. - 1995. - № 10. - С. 125-129.

Касьянова О.М. Аналіз як засіб навчання географії // Безперервна географічна освіта (дошкільна, шкільна, вузівська, післядипломна): Нове у змісті і методиці: Матеріали Ш Міжнародного науково-методичного семінару. - Харків, 1996. - С. 40-41.

Касьянова О.М. Питання педагогічного аналізу навчально-виховного процесу в сучасній школі // Управління національною освітою в умовах становлення і розвитку української державності : Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - К.: МО України, АПН України, ІЗМН, 1998. - С. 117-122.

Размещено на Allbest.ru

...