Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут педагогіки і психології професійної освіти

Академії педагогічних наук України

УДК:378

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування культури педагогічної праці студентів у процесі позааудиторної діяльності

Бондар Валентина Володимирівна

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник: Кандидат педагогічних наук, доцент Падалка Олег Семенович, Національний педагогічний університеті імені М.П. Драгоманова, м. Київ, проректор.

Офіційні опоненти:

- Доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Нісімчук Андрій Сергійович, Волинський державних університет ім. Лесі Українки, м. Луцьк, завідувач кафедри педагогіки;

- Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Калініна Людмила Миколаївна, Інститут педагогіки АПН України, завідувач лабораторії управління освітніми закладами.

Провідна установа: Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль.

Захист відбудеться "24" жовтня 2001 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-ий поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9)

Автореферат розісланий "22" вересня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Цибульська Г.М.

Анотації

Боднар В.В. Формування культури педагогічної праці студентів у процесі позааудиторної діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти.-Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2001.

У дисертації обґрунтовано зміст та структуру формування основ культури педагогічної праці студентів у процесі позааудиторної діяльності. Теоретично узагальнено та експериментально перевірено технологію професійної підготовки студентів, формування у них культури педагогічної праці, шляхи реалізації навчально-пізнавальної діяльності в позанавчальний час. Встановлено, що технологія формування основ культури педагогічної праці базується на використанні активних методів навчання, систематичної позааудиторної роботи, вирішенні професійних ситуацій у нових соціальних умовах.

Ключові слова: культурологічні погляди, культура педагогічної праці, позааудиторна діяльність, професійна підготовка.

Боднар В.В. Формирование культуры педагогического труда студентов в процессе внеаудиторной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2001.

В диссертации обосновано содержание и структура формирования основ культуры педагогического труда студентов в процессе внеаудиторной деятельности. Теоретически обобщена и экспериментально проверена технология профессиональной подготовки студентов, формирование у них культуры педагогического труда, пути реализации учебно-познавательной деятельности во внеучебное время. Установлено, что технология формирования основ культуры педагогического труда базируется на использовании активных методов обучения, систематической внеаудиторной работы, решении профессиональных ситуаций в новых социальных условиях.

В процессе научно-поисковой работы на основе историко-системного анализа первоисточников установили, что в практике обучения студентов нет однозначного видения проблемы осуществления их профессиональной подготовки, а лишь есть большое количество разнообразных форм и методов, моделей учебного процесса, которые не всегда эффективно используются преподавателями, мастерами педагогического дела. Такой подход не удовлетворяет нынешние требования профессиональной подготовки личности, заставляет в современной педагогической науке искать новые интенсивные технологии, внеаудиторные способы, которые могли бы превратить обучение в эффективный профессионально-технологический процесс с наперёд предвиденными результатами.

Анализ научных первоисточников позволил нам установить, что в средине 50-х годов нынешнего столетия возникает особый "технологический" подход к обоснованию структуры учебного процесса в целом. Появляется в научно-педагогической прессе понятие "технология педагогических методов", то есть обосновывается несколько иное построение учебного процесса в высшем учебном заведении, которое позднее получило собственный научный термин "технология обучения".

В процессе констатирующего эксперимента мы использовали оценки изменений качества педагогических знаний студентов, способов их познавательной и творческой деятельности, развития творческих компонентов, а также характера их мотивации и использованных алгоритмов анализа педагогической действительности. Это вызвало необходимость определения таких основных этапов дифференцированного подхода к анализу культурологических и педагогических понятий и закономерностей:

- преподавание и организация усвоения студентами методологических особенностей и теоретических основ научного познания;

- обучение студентов мышлению и использование логических законов и культурологических понятий;

- помощь студентам в осуществлении микроанализа педагогических, культурологических понятий и категорий;

- подготовка будущих учителей к анализу внеаудиторной деятельности по определенному алгоритму и использование сравнения и обобщения;

- применение элементов творческой деятельности в процессе использования студентами культурологических знаний, использование законов, принципов, методов использования основ технологии формирования культуры педагогического труда.

В ходе формирующего эксперимента мы провели исследование, в котором изучалась система дифференцированных учебных задач и специальных дисциплин, влияющих на формирование основ культуры педагогического труда будущего учителя. Основное внимание в процессе формирования культурологического мышления направлялось на овладение профессиональными умениями и привычками с помощью системы познавательных задач. Эти задачи разработаны в границах трех типов программ обучения и предусматривают: а) планомерное овладение профессиональными умениями и навыками (от репродуктивного к творческому уровню); б) различную самостоятельность студентов (от постоянной помощи преподавателя, то есть роботы по схеме, к полной самостоятельности, в зависимости от учебных возможностей студентов); в) различный уровень использования культурологических знаний.

В технологии формирования культуры педагогического труда мы выделяем три этапа, которые реализуются во внеаудиторной деятельности. В первом - студентам предоставляется полноценная информация в готовом виде на репродуктивном уровне (работа в библиотеке). Во втором - студентам в готовом виде предлагается только часть образцов - ориентиров, а иные действия они выполняют за произвольным алгоритмом (подготовка курсовой работы). Третий этап отличается тем, что ориентировочная основа в технологическом компоненте имеет полный состав, а ориентиры предъявляются в обобщенном состоянии. Это отвечает полной самостоятельной деятельности студента в подготовке к избранной будущей профессии (подготовка дипломной работы).

Ключевые слова: культурологические взгляды, культура педагогического труда, внеаудиторная деятельность, профессиональная подготовка.

Bodnar V.V. The Development of Culture of Students' Pedagogical Work in the Process of Out-of-School Activites. - Manuscript.

The thesis for getting the candidate degree of pedagogical sciences in the speciality 13.00.04 - theory and methods of professional education. - The Institute of Pedagogy and Psychology of Professional Education APS Ukraine, Kiev, 2001.

The content and structure of the basic culture development of he students' pedagogical work in the process of out-of-class activities have been substantiated in the thesis. The technology of students' professional training, the development of pedagogical work culture, implementation of their academic-cognitive activities in out-of-school time have been theoretically and experimentally proved.

It has been found out that the technology of basic culture development of the students' work is based on the usage of active methods of teaching, methodical out-of-class work, solving professional situations in new social conditions.

Key words: cilture-educational views, culture of pedagogical work, out-of-class activities, professional training.

Загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність дослідження. Сучасний розвиток нашого суспільства зумовлює необхідність врахування впливу новітніх педагогічних технологій у діяльності вищої школи. Серед шляхів реформування освіти - створення навчально-виховних закладів нового покоління, удосконалення змісту і культури педагогічної праці. Педагогічні технології мають забезпечувати варіативний компонент професійної підготовки особистості, дозволяють ефективно використовувати інноваційні та науково-методичні досягнення у професійному становленні вчителя.

В умовах гуманізації та демократизації суспільства соціальна роль особистості невпинно зростає. Врахування означеного феномена дозволяє здійснювати професійну підготовку студентів через активізацію пізнавального та культурологічного мислення у процесі позааудиторної діяльності. Інструментарієм виступає реалізація індивідуального підходу у професійному становленні особистості, врахування об`єктивних нових соціокультурних умов, що дозволяють розвивати здібності, інтереси, професійні потреби майбутніх вчителів.

Вивчення проблеми дозволило виявити, що проблему культури педагогічної праці в процесі позааудиторної діяльності студентів, роль органів самоуправління розглядали: Абдоков С.А, Басін С.Г., Комаров М.С., Кузьмін М.В., Левківський К.М., Малишко Л.Н., Платонов Ю.П., Попова Т.І., Рудольський Г.А., Стоян А.Н., Терещенко Г.М. Автори здебільшого торкалися проблем обґрунтування теоретичних систем професійної підготовки особистості.

У педагогічній науці все більшої актуальності набуває ідея розвитку педагогіки студентського самоврядування - важливого напряму як педагогічної теорії так і практики, який відповідає соціальним вимогам розвитку сучасного суспільства, активізує формування основ культури педагогічної праці вчителя.

Стратегія формування основ культури педагогічної праці полягає в тому, щоб забезпечити особистості всі необхідні умови для її духовного становлення, інтелектуально-моральної свободи, вибору поведінки, формування почуття громадянськості, патріотичної і національної самосвідомості, вільної світоглядної позиції, вміння відстоювати свої переконання.

Актуальність дослідження передбачає використання мови як соціального засобу збереження й передачі інформації, яка повинна займати чільне місце у формуванні основ культури педагогічної праці студентів. Слід відзначити, що проблема професійної підготовки студентської молоді на ідеях культури педагогічної праці в позааудиторній діяльності засобами рідної та іноземної мови привертала увагу багатьох дослідників: Бім І.Л., Бублик А.I., Гураль Л.Л., Іванчиков О.Н., Ісаєва П.Н., Жаббаров Б., Казків Г.I., Карпишова Л.Д., Лотовська Р.М., Лінський С.С., Миролюбов А.А., Михайлов Л.О., Мусінов С.М., Моісеєнко О.І., Немировська А.І., Нікуліна Т.Н., Сигнатулін І.М., Скляренко Н.К., Смолкіна Л.Я.,Соломка Л.М., Татарова В.М., Шкурова Н.А., Юлдашева М.М. та інші.

Проводячи дослідження, ми врахували, що останнім часом окремі аспекти виховання молоді на ідеях культури педагогічної праці, студентського самоврядування викликали інтерес вчених-педагогів не тільки Придністровської Молдавської республіки, а й України: Дем'янюк Т.Д., Заслуженюк В.С., Киричук О.В., Колупаєва Т.Є., Петрук А.П., Сухомлинський В.О., Сухомлинська О.В., Фарфоровський В.П. та інші. Вони досліджували зміст, форми і методи цілеспрямованого виховання студентської молоді в навчально-виховному процесі.

У процесі науково-пошукової роботи було виявлено суперечності між застарілими формами, методами, засобами та сучасними технологіями професійної підготовки студентів, впровадженням у навчально-пізнавальну діяльність змістовних і процесуальних інновацій. Саме останні зможуть значно підвищити ефективність засвоєння культури педагогічної праці, інтелектуальний та фізичний розвиток особистості у процесі позааудиторної діяльності.

Обрання теми дисертаційного дослідження "Формування культури педагогічної праці студентів у процесі позааудиторної діяльності" викликане необхідністю розв'язання виховних проблем сучасної вищої школи в Придністровській Молдавській республіці, підвищенням значимості психолого-педагогічної науки у професійній підготовці особистості в умовах вищого навчального закладу.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до пріоритетного напряму розвитку досліджень Придністровського державного університету і є складовою колективної теми кафедри педагогіки (протокол №5 від 17.10.97 р. засідання вченої ради).

Об`єкт дослідження - професійна підготовка майбутнього вчителя в умовах вищого навчального закладу.

Предмет дослідження: зміст, форми і методи виховання культури педагогічної праці студентів у процесі позааудиторної діяльності.

Мета дослідження полягає у виявленні, науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці технології виховання культури педагогічної праці особистості у процесі професійної підготовки та розробці і реалізації змісту і системи формування культури педагогічної праці студентів у процесі позааудиторної діяльності.

Концептуальними ідеями дослідження є такі положення:

ефективність педагогічних умов впливає на специфіку адаптивної діяльності студентів у процесі позааудиторного навчання, спрямованого на оптимізацію формування культури педагогічної праці;

технологія формування основ культури педагогічної праці є цілісним процесом, що включає організовані множини структурних елементів, які діалектично взаємозумовлені, взаємодоповнюють певні функції, які ефективно впливають на формування культурологічних переконань особистості;

технологія формування культури педагогічної праці взаємозалежна з інтелектуально-моральними засадами особистості і рівнем ефективності професійної підготовки у позааудиторній діяльності;

процес формування культури педагогічної праці студента детермінується багатьма чинниками, серед яких важливим є ідея розвитку педагогіки студентського самоуправління.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що якість формування культури педагогічної праці студентів у позааудиторній діяльності значно підвищиться, якщо:

- технологію розвитку основ культури педагогічної праці студентів розглядати як спеціально організований психолого-педагогічний процес, де педагогічна культура виступає як система, елементами якої є істотні ознаки процесу, що дозволяє передбачити об'єднуючу роль мети професійної підготовки;

- у процесі формування основ педагогічної культури особистості передбачити актуалізацію і застосування знань, одержаних у ході позааудиторної діяльності, враховувати використання навчально-пізнавальних завдань інтегративно-диференційованого спрямування.

Завдання дослідження:

1. Виявити характерні історико-педагогічні особливості формування основ культури педагогічної праці у студентів у теорії й практиці вищої школи.

2. Теоретично обґрунтувати раціональні умови формування основ культури педагогічної праці майбутніх спеціалістів у процесі позааудиторної навчально-пізнавальної праці.

3. Розробити пошукову модель технології формування основ культури педагогічної праці студентів.

4. Експериментально перевірити ефективність запропонованої технології виховання культури педагогічної праці у студентів у процесі їх професійної підготовки.

5. Розробити рекомендації по впровадженню змісту і системи формування культури педагогічної праці студентів у процесі позааудиторної діяльності.

Методологічною основою дослідження є теорія соціально-педагогічного пізнання; ідея про визначальні особливості полікультурності суспільства; сучасна система порівняльного аналізу подій і явищ у сфері освіти та в динаміці її розвитку, зокрема, у спрямованості на формування особистості, здатної вступати у взаємовідносини з носіями різних культур; концепції демократизації і гуманізації освіти та виховання особистості.

Розробляючи програму і методику дослідження, ми спиралися на основні положення філософії, соціології, психології, педагогіки, особистісно орієнтованого навчання і виховання, особливості позааудиторної діяльності. В основу експериментальних матеріалів покладено проблемно-діяльнісний і програмно-цільовий підходи.

Теоретичну основу дослідження становлять положення і висновки психологічних і педагогічних наук щодо єдності свідомості, діяльності та взаємозв'язку теорії і практики (Ананьєв Б.Г., Леонтьєв О.М., Ломов Б.Ф.), удосконалення професійної підготовки педагога (Абдулліна О.А., Архангельський С.І., Алексюк А.М., Бондар В.І., Зязюн І.А., Мороз О.Г.); об'єктивного визначення ефективності процесу підготовки спеціаліста у вищих навчальних закладах (Беспалько В.П., В.Ф. Семиченко); гуманізації виховання і навчання у загальноосвітній школі (І.Д. Бех., Дубасенюк О.А., Матюша І.К).

Методи дослідження:

а) теоретичного рівня: аналіз та узагальнення філософської, психологічної, педагогічної вітчизняної та зарубіжної літератури з проблеми дослідження, навчально-методичної та нормативної документації; метод теоретичного аналізу і синтезу на етапах визначення мети, предмета, гіпотези, завдань дослідження;

б) емпіричного рівня: діагностичні (бесіда, спостереження, анкетування); експериментальні (констатуючий, формуючий експерименти); статистичний аналіз експериментальних даних.

Дослідження проводилося у три етапи:

Перший етап (1997-1998 рр.) - аналітико-констатуючий - пов`язаний з детальним вивченням історико-соціальної, психологічної, педагогічної та філософської літератури, формуванням робочої гіпотези, визначенням мети, базових понять дослідження, обґрунтуванням проблеми, об`єкта і предмета дослідження, вивченням педагогічного досвіду у сфері виховної діяльності викладачів вищих закладів освіти.

Другий етап (1998-2000 рр.) - дослідно-експериментальний - визначається розробкою обраної проблеми, виявленням провідних чинників позааудиторної пізнавальної діяльності. Проведення констатуючого і формуючого експериментів, мета яких полягала в розробці системи формування культури педагогічної праці засобами нових інтенсивних технологій на основі використання сучасних методів управління навчально-виховним процесом. Розроблені і апробовані нами в природних умовах роботи вищого навчального закладу інваріанти психолого-педагогічного пошуку дозволили нам відібрати засоби впливу на особистість студента, здатні забезпечити максимальний рівень формування основ культури педагогічної праці у позааудиторній діяльності.

Третій етап (2000-2001 рр.) - завершально-узагальнюючий - характеризується розв`язанням означеної проблеми у теоретичному і практичному планах, підбиттям підсумків роботи, систематизацією даних, отриманих у процесі формуючого експерименту, осмисленням концептуальних положень дослідження. Зроблено апробацію результатів дослідження та проведено впровадження їх у навчально-виховний процес вищих педагогічних закладів освіти.

Експериментальна база дослідження. Науково-пошукова робота проводилася з 1997 по 2000 рр. у вищих навчальних закладах міста Тирасполя та Києва і Вінниці. У процесі всього періоду дослідження під нашим керівництвом і особистій участі було організовано систематичне спостереження за 240 студентами та епізодичне - за 117 студентами. Процес формування основ культури педагогічної праці у позааудиторній діяльності кожного студента вивчався протягом 2-3 років перебування його у колективі вищого навчального закладу.

Наукова новизна роботи. Вперше розроблено та експериментально обґрунтовано нову технологію формування основ культури педагогічної праці студентів у позааудиторній діяльності. Обґрунтовано положення про те, що культура педагогічної праці, яка формується в нових соціокультурних, розглядається як засіб формування культурологічних поглядів студентів в цілісній системі навчально-виховного процесу вищого навчального закладу.

Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні критеріїв розвитку культури педагогічної праці студентів у процесі позааудиторної діяльності у вищому навчальному закладі; технології поетапного формування гностичних, конструктивних, комунікативних, організаторських знань і вмінь з урахуванням особливостей позааудиторної діяльності у професійній підготовці майбутніх спеціалістів. Практичне значення дослідження. На базі теоретичних узагальнень і висновків обґрунтована технологія формування основ культури педагогічної праці студентів у позааудиторній діяльності. Розроблено та впроваджено спецкурс "Основи формування культури педагогічної праці у позааудиторній діяльності" та відповідні методичні рекомендації, які сприяють реалізації питань цієї проблеми.

Результати роботи, висновки і рекомендації можуть бути використані науковцями, викладачами вищих педагогічних закладів освіти, факультетів підвищення кваліфікації, керівниками освітянської галузі, аспірантами та студентами для читання лекцій, спецкурсів, проведення виховних заходів з проблеми формування культурологічного мислення у студентів.

Програма та методичний посібник з курсу "Основи формування культури педагогічної праці у позааудиторній діяльності", розроблені автором, успішно використовуються у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівня акредитації.

Результати дослідження: методичні рекомендації та спецкурс "Основи формування культури педагогічної праці у позааудиторній діяльності" впроваджено у Придністровському державному університеті (довідка №17 від 27.01.2001 р.), Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова (довідка № 5.1-8/71 від 07.01.2001 р.), Волинському обласному навчально-методичному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів (довідка №8 від 12.02.2001 р.), Особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні структурних компонентів розвитку культури педагогічної праці студентів у процесі позааудиторної діяльності, розробці змісту, форм i методів формування у студентів професійних знань та умінь як умови підвищення ефективності майбутньої професійної діяльності.

Вірогідність отриманих результатів дослідження та основних висновків дисертації забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних положень наукового пошуку, використанням комплексу методів, що взаємодоповнюються і є адекватними меті й завданням, кількісним і якісним аналізом дослідницьких даних експериментальної роботи.

На захист виносяться:

- положення про те, що підготовка студентів до активізації культурологічного мислення у позааудиторній діяльності є системоутворюючим, визначальним чинником у професійному становленні особистості, включаючи сучасне соціокультурне середовище, що сприяє розвитку здібностей, інтересів, професійних потреб майбутніх вчителів шляхом раціональної організації навчального процесу, гуманізації взаємин у системі "навчальна та позааудиторна діяльність";

- науково обґрунтовані рекомендації щодо створення відповідних соціально-педагогічних умов адаптації студентів до проживання у сучасних умовах та ефективної позааудиторної діяльності.

Апробація результатів дослідження здійснювалася у процесі дослідно-експериментальної роботи, а також у виступах автора на міжнародній науково-практичній конференції " Опыт и перспективы развития психологии в Приднестровье" (м. Тирасполь, жовтень 1999 р.); на науково-практичній конференції викладачів університету "Пути совершенствования воспитательной работы со студенческой молодёжью" (м. Тирасполь, грудень 2000 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Інноваційна система виховної роботи на основі проектування соціального розвитку особистості" (м. Луцьк, березень 2001 р.); на засіданнях кафедри педагогіки Придністровського державного університету.

Основні результати дослідження висвітлені у 8 публікаціях, 6 написано без співавторів. У тому числі: 5 статей у провідних наукових фахових виданнях, 2 статті - у збірниках наукових праць, 1 стаття - у збірнику матеріалів конференції. .

Структура роботи: Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (182 найменування, з них 8 англомовних), 1 додатку на….сторінках. Загальний обсяг дисертації 164 сторінки. Основний текст викладено на 156 сторінках. У роботі подано 43 таблиці на…. сторінках, один рисунок на одній сторінці.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної проблеми, стан її дослідженості, визначено мету, об`єкт, предмет, гіпотезу і завдання дослідження, окреслено детермінованість проблеми наукового пошуку, сформульовано наукову новизну, розкрито джерельну базу, особистий внесок автора, апробацію основних результатів науково-пошукової роботи.

У першому розділі - "Теоретичні основи формування культури педагогічної праці студентів як педагогічна проблема" - здійснено аналіз історичних аспектів формування культури педагогічної праці у професійній підготовці особистості; узагальнено розвиток педагогічних ідей про формування культури педагогічної праці; обґрунтовано процес реалізації професійної підготовки студентів у позааудиторній діяльності.

При з'ясуванні змісту та сутності вихідних термінів досліджуваної проблеми встановлено, що поняття "культура" має багатозначний характер, відрізняється складністю та багатовимірністю і передбачає такі складові компоненти: духовна культура, педагогічна культура, професійна культура, які з позиції логіко-філософської науки дають можливість виділити такі аспекти:

- духовна сутність культури - це гуманістична, людинотворча діяльність, яка полягає в конкретизації загальнолюдських цінностей;

- зміст педагогічної культури регламентує і регулює навчально-виховний процес, здобуття освіти людиною;

- реалізація професійної культури - специфічно людський спосіб життя, котрий визначає сутність практичної та духовної активності особистості.

Вивчення літератури, документальних та інших джерел дозволило нам виявити, що в середині 50-х років нинішнього століття виникає особливий "технологічний" підхід до обґрунтування структури позааудиторної діяльності в цілому. У науково-педагогічних працях обґрунтовується так звана "технологія педагогічних методів", тобто доводиться дещо інша побудова навчально-виховного процесу, в якому поняття позанавчальної діяльності переросло у термін позааудиторної діяльності - складового елемента технології професійної підготовки.

Здійснюючи системно-структурний аналіз історичних та наукових ідей у процесі розвитку педагогічних технологій, ми проаналізували наукові дослідження Беха І.Д, Бондаря В.І., Галузинського В.М., Генецинського В.І., Глузмана О.В., Євтуха М.Б., Кларіна М.В., Корсака К.В., Кременя В.Г., Огнев`юка В.О., Ткаченка В.М., Підласого І.П., та інших науковців.

Аналіз праць названих авторів у процесі констатуючого експерименту дозволив встановити, що в основу концепції формування основ культури педагогічної праці доцільно закласти два провідних у теоретичному плані підходи: діяльнісний та системний, реалізація яких має сприяти виробленню у майбутніх вчителів умінь будувати ефективні технології навчання і виховання учнів. Реалізація діяльнісного підходу сприяє проникненню в суть процесу навчання і виховання специфічних видів діяльності, яким притаманні такі компоненти, як цілепокладання, цілездійснення і ціледосягнення. В основі будь-яких технологій навчання і виховання знаходяться саме ці компоненти. Але їх ефективність залежить від того, якою мірою ці компоненти взаємодіють, взаємопроникають, взаємозалежать у структурі функціонуючих технологій формування культури педагогічної праці студентів.

З урахуванням суті наукових термінів "культура", "культура мови", "культура мислення" у процесі науково-пошукової роботи ми обґрунтували поняття "культурологічні погляди".

Культурологічні погляди студентів - це інтегративне об`єднання практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства, які відображені у свідомості особистості і реалізуються через дотримання усталених норм комунікації, основних вимог і правил людського співжиття та конкретну діяльність особистості.

У процесі засвоєння основ культури педагогічної праці студент проявляє свою індивідуальність, яку треба враховувати в ході організації позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності майбутнього фахівця.

Позааудиторна навчально-пізнавальна діяльність - це цілісна система взаємопов`язаних між собою елементів процесу формування культури педагогічної праці, які в ході реалізації навчально-пізнавальної мети забезпечують виконання трьох основних функцій: а) орієнтувальної; б) виконавчої; в) контрольно-коригувальної.

У ході констатуючого експерименту встановлено, що основною є орієнтувальна частина діяльності. Вона забезпечує успіх дії. Її особливості можна представити як складний психологічний процес використання орієнтувальних операцій.

Особливості позааудиторної пізнавальної діяльності полягають у реалізації таких основних компонентів: а) матеріальна форма дії (виконання студентами певних операцій у бібліотеці, під час педпрактики); б) перцептивна форма дії (фіксація предметів за допомогою зорового сприймання); в) словесна форма дії (бесіда, пояснення та обґрунтування виховних завдань); г) розумова форма дії (попереднє виконання дій у свідомості, розвиток культурологічного мислення).

Вивчення стану даної проблеми у педагогічній практиці викладачів вищого навчального закладу шляхом проведення спостереження за самостійною підготовкою студентів, контролю за їх діяльністю, аналізу 83 конспектів студентів у процесі їх підготовки до семінарських занять, анкетування 117 студентів засвідчили, що процес формування понять педагогічної культури для переважної більшості викладачів не є спеціальним об'єктом навчання, елементом професійної підготовки особистості. Формування основ педагогічної культури студентів у процесі позааудиторної діяльності відбувається в основному стихійно, зводиться, як правило, до механічного запам'ятовування окремих визначень.

З метою вивчення вихідного рівня формування основ педагогічної культури студентів у процесі позааудиторної діяльності проведено констатуючий експеримент, яким було охоплено 117 студентів на першому етапі дослідження. Отже, у процесі проведення констатуючого експерименту виявилося, що 53% студентів мають низький рівень педагогічної культури, 28% - середній рівень, 19% - дещо вище середнього рівня.

У другому розділі дисертації - "Формування культури педагогічного мислення студентів у позанавчальний час" - викладено результати дослідження особливостей розвитку пізнавальної активності студентів; проаналізовано систему реалізації економічних знань студентів у побуті; узагальнено основи культури педагогічної праці у процесі самопідготовки студентів. студент професійний культура позааудиторний

У процесі констатуючого експерименту ми спиралися на оцінки змін якості педагогічних знань студентів, способів їх пізнавальної і творчої діяльності, розвитку творчих компонентів, а також характеру їх мотивацій та використаних алгоритмів аналізу педагогічної дійсності. Це викликало необхідність визначення таких основних етапів диференційованого підходу до аналізу культурологічних та педагогічних понять і закономірностей:

- викладання та організація засвоєння студентами методологічних особливостей і теоретичних засад наукового пізнання;

- навчання студентів розумінню і використання логічних законів і культурологічних понять;

- допомога студентам у здійсненні мікроаналізу педагогічних, культурологічних понять і категорій;

- підготовка майбутніх вчителів до аналізу позааудиторної діяльності за певним алгоритмом та використання порівняння і узагальнення;

- застосування елементів творчої діяльності у процесі використання студентами культурологічних знань, розуміння законів, принципів, методів використання основ технології формування культури педагогічної праці.

Ці педагогічні завдання діалектично взаємопов`язані з психологічним аспектом, який передбачає: розвиток сприйняття нового, позитивного; удосконалення логічної пам`яті, здатності до узагальнення; розвиток процесу абстрактного мислення у позааудиторній діяльності. Одним із основних завдань, сучасної технології формування культури педагогічної праці, є пошук правильних і надійних шляхів методологічної побудови педагогічної системи, вивчення та вдосконалення реального педагогічного процесу в сучасному вищому закладі освіти, які б забезпечили формування у студентів основ культури педагогічної праці на науковому рівні.

У процесі дослідження виявлено, що в системі формування основ культури педагогічної праці і загальна і культурологічна освіта базується на принципах природовідповідності та інтенсивності. Перший засвідчує побудову навчально-виховного процесу у вищому закладі освіти так, щоб вона повністю відповідала природним механізмам засвоєння культурологічного досвіду студентами та забезпечувала розвиток їх інтелектуальних сил. Що стосується принципів інтенсивності засвоєння знань, то йдеться про те, щоб швидкість сприйняття навичок діяльності у сфері майбутньої професії тісно пов'язувалась з наперед заданими показниками, які дозволяють ґрунтовно засвоїти культурологічний зміст і шляхи реалізації. Такий підхід дає змогу уявити модель позааудиторної діяльності студентів у вищому навчальному закладі.

У ході дослідження ми передбачили, що професійна орієнтація повинна не лише сприяти формуванню культурологічних поглядів, професійних планів, ціннісних уявлень, професійній спрямованості, а й розвивати творчі задатки особистості, сприяти формуванню основ культури педагогічної праці.

Результати констатуючого експерименту з прояву мотивів формування культури педагогічної праці студентів у процесі позааудиторної діяльності подано у таблиці 1.

Таблиця 1. Виявлення основних мотивів у формуванні культури педагогічної праці (К-67, в %)

№	Мотиви	Кільк. респондент.	%
1 2 3 4 5 6	Мотиви домагання Пізнавальні мотиви Інтуїтивно-чуттєві Професійно-освітні Мотиваційно-логічні Системно-структурні	21 8 6 25 5 2	31,3 11,9 9,0 37,3 7,5 3,0

Аналіз результатів, викладених у таблиці 1, свідчить, що респонденти проявляють обґрунтовані мотиви у професійно-освітній сфері - 37,3 % та у прагненні зайняти провідне місце у професійній діяльності - 31,3%.

У третьому розділі -"Технологія реалізації основ культури педагогічної праці особистості" - викладено результати експериментальної перевірки формування основ культури педагогічної праці студентів; теоретично обґрунтовано механізм вияву культурологічних поглядів майбутніх вчителів у процесі позааудиторної діяльності.

Здійснюючи експериментальне дослідження, ми використали методи емпіричного рівня (спостереження, бесіда, тестування, анкетування, самооцінку, узагальнення даних контрольних робіт), механізм реалізації формуючого експерименту, одержали результати про формування якості педагогічних знань студентів, розуміння ними сутності компонентів педагогічної культури, культурологічного мислення, способів формування педагогічної техніки, які подані у таблиці 2.

Якісний аналіз результатів проведеного дослідження показав, що студенти володіють педагогічною термінологією, теоретично правильно обґрунтовують залежність між рівнем сформованості педагогічної техніки і педагогічного спілкування та культурою педагогічної праці, їх впливом на результативність навчально-виховного процесу. Серйозне ставлення студентів до педагогічних знань засвідчує їх інтерес до майбутньої професії. Рівень знань характеризується повною відсутністю неправильних відповідей у третьокурсників після проведеної експериментальної роботи.

Таблиця 2. Формування компонентів педагогічної культури (К-107, в %)

Курс	Одержано відповідей (у відсотках)
	Правильних повних	Правильних неповних	Неправильних
	Експеримент	Експеримент	Експеримент
	Констат.	Форм.	Констат.	Форм.	Констат.	Форм.
І	-	31,2	21,6	34,7	78,4	34,1
ІІ	29,4	45,7	33,9	39,2	41,2	15,1
ІІІ	42,8	48,1	44,4	50,2	12,8	1,7

У ході формуючого експерименту ми встановили роль впливу спецкурсу "Основи культури педагогічної праці", в якому вивчалася система диференційованих навчальних завдань і спеціальних завдань. Вони ефективно впливали на формування основ культури педагогічної праці майбутнього вчителя. За результатами формуючого експерименту 37,3% студентів відмітили у себе високий рівень сформованості вмінь педтехніки, а за оцінками викладачів таких студентів було 6,7%, однокурсники визначили 18,4%. Отже, експертні оцінки нижчі за самооцінку. Ці дані дали змогу ефективно реалізувати спецкурс "Основи культури педагогічної праці", значно підвищити рівень засвоєння професійних знань майбутніх спеціалістів.

Основний зміст у процесі формування культурологічного мислення спрямовувався на оволодіння професійними вміннями і навичками за допомогою системи пізнавальних завдань. Ці завдання розроблені в межах трьох типів програм навчання і передбачають: а) планомірне оволодіння професійними вміннями і навичками (від репродуктивного до творчого рівня); б) неоднаковий рівень самостійності студентів (від постійної допомоги викладача, тобто роботи за схемою, до повної самостійності, залежно від навчальних можливостей студентів); в) різний рівень використання культурологічних знань.

За результатами формуючого експерименту можна зробити обґрунтовані висновки, що за всіма показниками оцінки в експериментальній групі були вищими, ніж у контрольній. Середній бал, що припадає на одного студента експериментальної групи, становить 4,48, а контрольної - 4,21. Вірогідність одержаних даних за таблицею Стьюдента є досить великою (P<0,05). Варто зазначити, що позааудиторна діяльність досягла своєї мети - значно підвищився рівень сформованості основ культури педагогічної праці студентів.

У технології формування культури педагогічної праці нами обґрунтовано три етапи, які реалізуються в позааудиторній діяльності. На першому - студентам надається повноцінна інформація у готовому вигляді на репродуктивному рівні (робота в бібліотеці). На другому - студентам у готовому вигляді пропонується тільки частина зразків - орієнтирів, а інші дії вони виконують за довільним алгоритмом (підготовка курсової роботи). Третій етап відрізняється тим, що орієнтовна основа в технологічному компоненті має повний склад, а орієнтири подаються узагальнено. Це відповідає повній самостійній діяльності студента у підготовці до обраної майбутньої професії (підготовка дипломної роботи).

Дані, одержані в процесі формуючого експерименту подаємо у таблиці 3.

Таблиця 3. Результати оцінок експертів

Аналіз експертних оцінок (К-107, в %) Співвідношення самооцінки та оцінки ззовні	Недооцінка	Переоцінка	Адекватність
	Контр.	Експ.	Контр.	Експ.	Контр.	Експ.
Самооцінка - оцінка однокурсників	32,1	18,1	19,8	12,7	57,1	69,2
Самооцінка - оцінка вчителів	5,7	5,2	69,1	48,8	25,2	45,8
Самооцінка - оцінка викладачів	21,2	14,9	21,9	13,2	56,9	71,9

Аналіз даних, викладених у таблиці 3 свідчить про ефективність позааудиторної діяльності педагогічного та студентського колективів.

Дослідження стану формування основ культури педагогічної праці майбутнього вчителя в сучасних умовах зумовлене пошуком ефективних засобів взаємодії виховання, самовиховання та впливу соціального середовища у процесі формування цілісної особистості, що характеризується орієнтацією на загальнолюдські цінності, а також визначенням змісту професійно-педагогічної підготовки майбутнього фахівця, що дає можливість порівняти ефективність її формування в різних видах позааудиторної діяльності.

Проведене дослідження дозволило зробити висновки:

1. В дисертаційному дослідженні нами узагальнено через аналіз історичних першоджерел, використання та обґрунтування наукових термінів культурологічного спрямування, динаміку формування основ культури педагогічної праці студентів у позааудиторній діяльності: педагогічні знання, культурологічні погляди, культура мислення, педагогічна спрямованість, педагогічна діяльність та ін., які поряд з використанням даних констатуючого експерименту дозволили систематизувати наші підходи до характеру найголовніших чинників обраної проблеми дослідження.

2. Аналіз результатів констатуючого експерименту, узагальнення теоретичних основ науково-поняттєвого апарату допомогли виробити особисте ставлення до досліджуваної проблеми та розкрити сутність нової технології формування основ культури педагогічної праці у студентів у процесі позааудиторної діяльності, оволодіння педагогічними знаннями на рівні завдань, що вимагає професійна підготовка майбутнього фахівця у вищій школі.

3. Обґрунтування нових підходів до технології формування основ культури педагогічної праці особистості, які займали провідне місце у професійній підготовці особистості у процесі позааудиторної діяльності, спиралося на врахування культурологічних ідей вчених-педагогів в умовах навчально-пізнавальної діяльності, що дозволило нам використати відповідні методи вимірювання й оцінювання рівнів формування педагогічних знань та розвитку професійних якостей у спілкуванні, обґрунтувати критерії оцінки їх розвитку як однієї із важливих умов дослідно-експериментальної роботи, що нами проводилася.

4. Досліджуючи педагогічні умови, які забезпечують підвищення ефективності формування основ культури педагогічної праці студентів у процесі позааудиторної діяльності, ми виявили специфіку впливу виховних заходів, які визначають конкретні завдання підготовки майбутніх фахівців до науково-практичної роботи в сучасній школі. В основу такої підготовки покладено розвиток науково-дослідницьких здібностей студентів, формування культурологічних поглядів та переконань, виявлення творчої активності у процесі позааудиторної діяльності, озброєння їх емпіричними методами наукового дослідження.

5. Перевірка моделі формування основ культури педагогічної праці студентів у процесі позааудиторної діяльності у ході формуючого експерименту, дала змогу виявити, що підготовка майбутніх фахівців до професійної діяльності спирається на ряд принципових положень, а саме:

- організацію позааудиторної пізнавальної діяльності у вищій школі, враховуючи не тільки суспільне замовлення на підготовку майбутнього професіонала, а й зважаючи на здібності, потреби студентів вищого навчального закладу, розвиток їх культурологічних поглядів;

- усвідомлення того, що майбутнього фахівця нового типу може підготувати лише викладач, який досконало володіє основами науки, творчо структурує процес навчання, з притаманними йому культурологічно-патріотичними переконаннями;

- розуміння того, що творча особистість майбутнього вчителя формується, розвивається у специфічній атмосфері позааудиторної діяльності у вищій школі, яка проявляється через пріоритет науково-культурологічного духу, через реалізацію обґрунтованої технології формування основ культури педагогічної праці.

6. Використання обґрунтованої технології формування основ культури педагогічної праці студентів у процесі позааудиторної діяльності у нашому дослідженні передбачає розкриття змісту інтелектуального та фізичного розвитку студентів, реалізацію їх творчих здібностей через засвоєння певної суми наукових, культурологічно-громадянських знань, законів, закономірностей і правил. Такий підхід дозволив обґрунтувати наше ставлення до розуміння поняття "технології формування основ культури педагогічної праці".

7. Реалізуючи методику дослідження обраної проблеми, ми розробили технологію формування основ культури педагогічної праці, яка будувалася, з врахуванням тісного взаємозв`язку та взаємопроникнення двох видів мовленнєвої діяльності: читання та усного мовлення і передбачали реалізацію власних задатків у процесі самопідготовки та організації проведення культурологічних заходів. Технологія формування основ культури педагогічної праці студентів у процесі позааудиторної діяльності - це модель обґрунтованої в логічній послідовності виховної системи, яка реалізується в практичній побутовій сфері вищої школи з метою формування професійних навичок особистості та вироблення активних громадянських якостей у майбутніх вчителів.

8. У результаті організації формуючого експерименту, проведення нами дискусій в експериментальних групах ми дійшли висновку, що диспут, краще від інших видів роботи з усного мовлення, забезпечує розвиток культурологічних поглядів. Відповідно до динаміки технології формування основ культури педагогічної праці студентів найбільш обґрунтовано реалізуються вміння спілкування, монологічні висловлювання, які в змозі підвищити рівень культурологічного мислення особистості як в плані змісту, так і в плані її адресування до учасників дискусії, що наближає її до умов природного мовного спілкування.

Одержані нами науково-теоретичні та практичні висновки переконують, що проблема використання особистістю вільного часу, а для студента таким часом є позааудиторний час, є складовою проблематики професійної підготовки особистості.

Результати дослідження дозволяють сформулювати пропозиції щодо поліпшення професійної підготовки студентів, зокрема з питання формування культури педагогічної праці: ввести, як базові запропоновані рекомендації у типові навчальні плани для підготовки фахівців у процесі позааудиторної діяльності. Дане дослідження створило підґрунтя для подальшої розробки проблеми. На нашу думку, більш глибокого дальшого вивчення потребують питання взаємозв'язку навчання і самоврядування студентів у позааудиторний час, порівняльно-педагогічний аналіз зарубіжного досвіду з даної проблеми.

Основні положення дисертації знайшли своє відображення у таких наукових публікаціях

1. Боднар В.В. Проблема молодіжного дозвілля студентської молоді // Соціалізація особистості. Збірник наукових праць. - К.: Логос. - 2000.- Випуск 1.- С. 34-40.

2. Боднар В.В. Організація виховної роботи у вузі.// - Наукові записки / Серія Педагогіка і психологія. - ВДПУ імені М.Коцюбинського: - Вінниця: 2000.- №2.-С.56-58.

3. Боднар В.В. Формування духовних цінностей у студентської молоді. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка.- Серія: Педагогічні науки. Кіровоград, - 2000. Випуск № 28. -С.8-10.

4. Боднар В.В. Особливості розвитку культури педагогічної праці студентів у процесі позааудиторної діяльності // Соціалізація особистості: Збірник наукових праць. Серія педагогічні науки.-- Випуск XIII - К.: Логос. - 2001.

5. Боднар В.В. Формування професійної спрямованості у студентів // Наука і сучасність: Збірник наукових праць.-Серія: Педагогіка. Філософія. - К.: Логос. - 2000. - Том ХХІІІ.-Випуск №2. - Ч.3. - С. 17-21.

6. Боднар В.В. Пути совершенствования воспитательной работы со студенческой молодёжью. // Вестник Приднестровского университета. - 2000. - № 1(13). - С.10-12.

7. Селезнёв Н.В., Боднар В.В. Воспитание ответственности у студенческой молодёжи // Материалы международной научно-практической конференции "Опыт и перспективы развития психологии в Приднестровье". - Тирасполь. - 2000. - С. 116-120.

8. Боднар В.В., Дуброва Т.Т. Роль куратора в воспитании студента-медика // Материалы научной конференции "Медико-биологические проблемы Приднестровья".Тирасполь-2001.- с. 164-167.

Размещено на Allbest.ru

...