Критеріально-орієнтоване тестування в системі формування професійної готовності вчителя початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського

УДК 378.937+378.14+371.126

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Критеріально-орієнтоване тестування в системі формування професійної готовності вчителя початкових класів

Івлієва Ольга Михайлівна

Одеса - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Ізмаїльському державному педагогічному інституті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, професор Тадіян Стела Іванівна, Ізмаїльський державний педагогічний інститут, завідувач кафедри математики та інформатики, проректор з навчально-виховної роботи

Офіційні опоненти:

- доктор педагогічних наук, професор Радул Валерій Вікторович, Кіровоградський державний педагогічний університет, завідувач кафедри педагогіки

- кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Солдатенко Микола Миколайович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, завідувач відділу теорії і практики педагогічної майстерності

Провідна установа - Житомирський державний педагогічний університет імені І.Франка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Житомир

Захист дисертації відбудеться "21" грудня 2001 р. о 9 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ніщинського, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського за адресою: 65091, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий "16" листопада 2001 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Трифонова О.С.

Анотації

Івлієва О.М. Критеріально-орієнтоване тестування в системі формування професійної готовності вчителя початкових класів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського, Одеса, 2001.

У дисертації досліджується проблема критеріально-орієнтованого тестування в системі формування професійної готовності вчителя початкових класів. Результатами дослідження стало уточнення структури професійної готовності вчителя початкових класів, визначення критеріїв та рівневої характеристики сформованості досліджуваного особистісно-професійного утворення. Обґрунтовано та апробовано дослідно-експериментальну педагогічну технологію застосування системи критеріально-орієнтованих тестів з фахового предмета "Математика", вивчено можливості критеріально-орієнтованого тестування як засобу особистісно-орієнтованого впливу навчання, виявлено функціональну роль експериментальної технології в системі формування професійної готовності вчителя початкових класів та розвитку особистості студента.

Ключові слова: критеріально-орієнтоване тестування, професійна готовність учителя початкових класів, особистісно-орієнтоване навчання, коефіцієнт засвоєння.

Ивлиева О.М. Критериально-ориентированное тестирование в системе формирования профессиональной готовности учителя начальных классов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Южно-Украинский государственный педагогический университет (г. Одесса) имени К.Д. Ушинского, Одесса, 2001.

Диссертация посвящена научно-педагогическому осмыслению проблемы критериально-ориентированного тестирования в системе формирования профессиональной готовности учителя начальных классов.

В первом разделе "Теоретические основы проблемы формирования профессиональной готовности учителя школы первой ступени" проведен анализ научно-педагогической литературы, отражающей современное состояние проблемы формирования профессиональной готовности учителя начальных классов, уточнены ключевые понятия исследования.

Система формирования готовности учителя начальных классов определялась как совокупность взаимосвязанных факторов, которая подчиняет все виды и формы учебно-воспитательного процесса цели подготовки студентов к педагогической деятельности, обеспечивает непрерывное и последовательное влияние на будущих учителей, направленное на обретение ими наперед определенных знаний, умений и навыков, личностно-профессиональных качеств, необходимых для осуществления успешного руководства обучением младших школьников. Установлено, что готовность учителя начальных классов к педагогической деятельности представляет собой многоаспектное, многоуровневое образование, которое включает педагогическую, психологическую, предметную подготовку и сформированность определенных личностно-профессиональных качеств педагога.

Результатом изучения научного фонда по проблеме была разработка модели профессиональной готовности учителя начальных классов; конкретизация педагогической сущности профессиональной готовности учителя начальных классов, осуществление ее компонентно-структурного анализа. В частности дается характеристика ее основных компонентов - мотивационного, содержательно-процессуального, рефлексивного.

Второй раздел "Диагностика профессиональной компетентности будущих учителей на основе применения критериально-ориентированного тестирования" посвящен анализу особенностей качественного своеобразия критериально-ориентированного тестирования как метода педагогической диагностики, направленного на изучение реальных достижений конкретного студента в овладении учебным предметом.

Критериально-ориентированное тестирование понималось как метод педагогической диагностики, предназначенный для изучения уровня индивидуальных достижений студентов относительно определенного критерия.

В соответствии с модельным представлением готовности учителя начальных классов разработана технология использования критериально-ориентированного тестирования при изучении предмета "Математика", которая позволила полнее учитывать индивидуальные особенности студентов и темп овладения ими учебным материалом. Обработка результатов тестирования была основана на определении и интерпретации коэффициента усвоения.

В третьем разделе "Сравнение эффективности традиционной и экспериментальной систем формирования профессиональной готовности учителя начальных классов" исследованы психолого-педагогические возможности критериально-ориентированного тестирования по организации личностно-ориентированного обучения: как средства для индивидуализации и осуществления разноуровневого обучения студентов одной группы, коррекции их знаний, умений и навыков.

Результаты исследования свидетельствуют, что разработку системы заданий целесообразно проводить в соответствии с такими исходными положениями: адекватность заданий содержанию и характеру профессиональной подготовки; однозначность их решения; осуществление системного подхода, привлекательность, последовательность и постепенность роста сложности; обеспечение рационального объединения репродуктивной и творческой деятельности.

При подведении итогов опытно-экспериментальной работы доказано влияние разработанной технологии тестирования при изучении учебного курса "Математика" студентами педагогических факультетов на все компоненты профессиональной готовности учителя начальных классов. Анализ результатов экспериментальной работы свидетельствует, что по всем установленным критериям значения показателей в экспериментальных группах выше, чем в контрольных.

Изучение результатов эксперимента с использованием комплекса взаимодополняющих методов позволяет утверждать о большей, по сравнению с традиционной, эффективности применения технологии критериально-ориентированного тестирования в системе формирования профессиональной готовности учителя начальных классов.

Ключевые слова: критериально-ориентированное тестирование, профессиональная готовность учителя начальных классов, личностно-ориентированное обучение, коэффициент усвоения.

Olga Ivlieva. Criterio-oriented testing in the system of formation the elementary school teacher's professional readiness. - Manuscript.

The dissertation for the candidate degree of pedagogical sciences in speciality 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. - South-Ukrainian State Pedagogical University named after K.D. Ushinsry, Odessa, 2001.

The paper is focuced on the problem of criterio-oriented testing in the system of formation the elementary school teacher's professional readiness. The structure of elementary school teacher's professional readiness, the definition of the criteria and the level characteristics have been discovered as the results of the person - professional formation. The experimental investigation of pedagogical technology in using the system of criterio-oriented testing on such professional subject as "Mathematics" has been based and approbated. The possibility of criterio-oriented testing as the means of person-oriented study influence is investigated. The functional role of experimental technology in the system of elementary school teacher's professional readiness and a personal student's progress is revealed.

Key Words: criterio-oriented testing, elementary school teacher's professional readiness, person-oriented study, mastering factor.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Соціально-педагогічні орієнтири вітчизняної системи вищої освіти на формування інтелектуального потенціалу нації та цілісного розвитку особистості зумовлюють посилення уваги науковців до забезпечення професійної готовності вчителя школи першого ступеня. Адже саме духовна культура, професіоналізм, фахова компетентність учителя початкових класів визначають рівень освіченості та особистісні якості учнів. У зв'язку з цим особливо актуальною і значущою стає проблема створення необхідних і достатніх умов для надбання студентами - майбутніми вчителями вже у стінах вищого педагогічного навчального закладу таких професійно-особистісних якостей, які забезпечують здатність застосовування прогресивних технологій викладання та контролю знань учнів, постійне самовдосконалення.

Незважаючи на посилену дослідницьку увагу науковців до проблеми формування готовності вчителя (Абдулліна О.А., Богуш А.М., Дурай-Новакова К.М., Карпова Е.Е., Кічук Н.В., Курлянд З.Н., Ліненко А.Ф., Максименко С.Д., Мороз О.Г., Нагорна Г.О., Тарасевич Н.М., Хмелюк Р.І., Хомич Л.О., Цокур О.С. та ін.), окремі її аспекти залишаються недостатньо вивченими. Так, аналіз педагогічних досліджень і доробок учених у суміжних галузях наукових знань свідчить про те, що здебільшого вивчено вплив вузівських психолого-педагогічних навчальних дисциплін на формування готовності майбутнього вчителя, натомість можливості загально-навчальних та спеціальних навчальних предметів в інтенсифікації процесу особистісно-професійного становлення педагогів досліджені мало.

Дисциплінам природничо-математичного циклу, за даними науковців, належить визначна роль у формуванні інтегральних умінь та навичок майбутніх учителів (аналізу, виділення головного та другорядного, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, побудова міркувань індуктивного та дедуктивного характеру, порівняння), а також їхнього логічного мислення та алгоритмічної культури (Володін Б.В., Гладюк Т.В., Гончаренко С.У., Захарова І.О., Ковальчук В.Ю., Колягін Ю.М., Мордкович А.Г., Романишина Л.М., Чайка В.М., Швед М.С. та ін.).

Усвідомлення протиріч, властивих процесу підготовки спеціалістів у вищій школі, спонукало до пошуку нових підходів щодо активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, підвищення рівня їхньої фахової підготовки, професійно-педагогічного мислення, вироблення стійкої потреби в постійному самовдосконаленні. Одним із таких підходів науковцями визнано педагогічно надійне діагностування рівня знань майбутніх учителів та коригування процесу їх засвоєння за допомогою тестових форм контролю знань, умінь та навичок студентів (Аванесов В.С., Беспалько В.П., Воскерчьян С.П., Гуревич К.М., Ільїна Т.А., Полонський В.П., Тализіна Н.Ф. та ін.).

Критеріально-орієнтоване тестування - один із напрямів системної розробки тестових методик, що одержав поширення в 70-80 роках у країнах Заходу, а з 1985 року - у країнах колишнього СРСР. Цей напрямок теорії вимірювань пов'язаний насамперед з доробками А. Анастазі, Р. Ебеля, Дж. Макла, Е. Стоунса, Р. Фріке, Дж. Ханта.

Особливо активно вивчення особливостей застосування критеріально-орієнтованого тестування у навчальному процесі вищої школи здійснюється в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка (Базилевич В.Г., Зархін В.К., Крамущенко Л.В., Малаканова Л.В., Тарасевич Н.М.).

Вищеозначене, а також наявне протиріччя між станом визначення теоретичних засад педагогічної доцільності та практичною апробацією критеріально-орієнтованого тестування для діагностико-корекційної роботи з формування професійної готовності студентів педагогічних факультетів, зокрема при вивченні фахових предметів природничо-математичного напряму зумовило вибір теми дисертаційного дослідження "Критеріально-орієнтоване тестування в системі формування професійної готовності вчителя початкових класів".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки та методики початкового навчання Ізмаїльського державного педагогічного інституту. Напрямок наукового пошуку: "Професійно-педагогічна спрямованість у системі підготовки молодого вчителя як засіб формування психологічної стійкості його діяльності" (№ 1870080789). Автором досліджувався вплив застосування критеріально-орієнтованого тестування при вивченні студентами педагогічних факультетів предметів природничо-математичного циклу на формування професійної готовності вчителя початкових класів.

Об'єкт дослідження - професійно-педагогічна підготовка вчителя школи першого ступеня.

Предмет дослідження - критеріально-орієнтоване тестування як підсистема формування професійної готовності вчителя початкових класів.

Мета дослідження полягала в теоретичному обґрунтуванні, розробці системи критеріально-орієнтованих тестів, визначенні технології застосування у навчально-виховному процесі та експериментальній перевірці впливу на результативність процесу формування професійної готовності вчителя початкових класів.

Гіпотеза дослідження - якщо для забезпечення систематичності контролю за навчальними досягненнями студентів, організації діагностико-корекційної роботи з урахуванням індивідуальних особливостей майбутніх учителів і темпу їхнього просування у навчанні, удосконалення загальноінтелектуальних і загальнонавчальних умінь та навичок використовувати критеріально-орієнтоване тестування, то ефективність формування готовності вчителя початкових класів підвищиться.

Завдання дослідження:

уточнити та конкретизувати сутність поняття "система формування готовності вчителя початкових класів" до педагогічної діяльності;

здійснити компонентно-структурний аналіз готовності вчителя початкових класів до педагогічної діяльності;

вивчити стан сформованості професійної готовності у студентів;

виявити педагогічну сутність, принципи і особливості критеріально-орієнтованого тестування як засобу діагностики фахової компетентності вчителя початкових класів;

розробити й апробувати систему критеріально-орієнтованих тестів із вузівських навчальних дисциплін природничо-математичного циклу.

Методологічними засадами дослідження виступили концептуальні ідеї теорії пізнання щодо єдності діяльності і свідомості; соціальної природи особистості; об'єктивних закономірностей, взаємозв'язку, взаємозалежності та взаємообумовленості педагогічних явищ і процесів, детермінація їх об'єктивними та суб'єктивними факторами, методологічним орієнтиром виступав системний підхід як різнобічний та багаторівневий засіб аналізу досліджуваної педагогічної дійсності.

Теоретичні засади дослідження становлять наукові праці, в яких розкрито своєрідність педагогічної діяльності фахівця (Абдулліна О.А., Дурай-Новакова К.М., Кічук Н.В., Кузьміна Н.В., Ліненко А.Ф., Сластьонін В.О., Хмелюк Р.І., Щербаков О.І. та ін.); досліджено проблеми активізації пізнавальної діяльності студентів (Алексюк А.М., Беспалько В.П., Тализіна Н.Ф. та ін.); визначено засади теорії критеріально-орієнтованого тестування (Анастазі А., Гуревич К.М., Стоунс Е.).

Методи дослідження: теоретичні: вивчення, аналіз та узагальнення науково-педагогічної літератури з проблеми формування готовності вчителя початкових класів до педагогічної діяльності та застосування критеріально-орієнтованих тестів у процесі вузівського навчання; порівняльний аналіз змісту сучасної вищої освіти з огляду на забезпечення стимулюючої ролі перевірки навчальних досягнень; емпіричні: діагностичні (анкетування, бесіда, інтерв'ювання, тестування, рейтинг); обсерваційні (педагогічне спостереження, самоаналіз); прогностичні (моделювання, шкалування); педагогічний експеримент, математична та статистична обробка даних.

Дослідження проводилось у три етапи:

На першому етапі (1995-1996) вивчалися теоретичні і практичні аспекти проблеми з метою конкретизації предмета, завдань, розробки гіпотези дослідження, уточнення сутності процесу формування готовності вчителя початкових класів, наукового осмислення теорії критеріально-орієнтованого тестування, проводився діагностичний експеримент.

На другому етапі (1997-1999) поглиблювався теоретичний аналіз наукового фонду з проблеми дослідження, розроблялася методика формуючого експерименту, здійснювалися дослідно-експериментальна перевірка гіпотези, апробація експериментальної методики, аналіз проміжних результатів і контрольних зрізів.

На третьому етапі (2000-2001) аналізувалися й узагальнювалися результати формуючого експерименту, проводилася математична обробка одержаних експериментальних даних, їх інтерпретація, формулювалися висновки дослідження.

Базою дослідження виступили педагогічні факультети Ізмаїльського державного педагогічного інституту та Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського. Загальний масив досліджуваних становив 318 чоловік, дослідно-експериментальною роботою було охоплено 124 студенти, 194 вчителя початкових класів Одещини.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягала в конкретизації сутності феномена "фахова готовність учителя початкових класів", визначенні структури, уточненні критеріїв та показників, з'ясуванні рівневої характеристики її прояву, розробці експериментальної технології діагностико-корекційної роботи із застосуванням критеріально-орієнтованого тестування при вивченні студентами вищої педагогічної школи навчального курсу "Математика".

Практична значущість дослідження: розроблено систему критеріально-орієнтованих тестів із вузівських навчальних дисциплін природничо-математичного напряму та здійснено їх апробацію з метою посилення дієвості контролю навчальних досягнень студентів. Основні висновки і рекомендації дослідження впроваджені в навчально-виховний процес педагогічних факультетів Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Херсонського державного педагогічного університету (довідки про впровадження №5 від 18.06.2001 р., №1 від 3.06.2001 р.).

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, поєднанням кількісного та якісного аналізу результатів, використанням системи взаємодоповнюючих методів, адекватних об'єкту, предмету, меті й завданням дослідження, а також тривалістю педагогічного експерименту, репрезентативністю вибірки респондентів.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на міжнародних (Тернопіль, 1996; Переяслав-Хмельницький, 2000), Всеукраїнській (Вінниця, 1999) та регіональних науково-практичних конференціях, обговорювалися на засіданнях кафедр педагогіки та методики початкового навчання, математики та інформатики Ізмаїльського державного педагогічного інституту.

Результати дослідження викладено в 11 публікаціях, з них 5 - у фахових виданнях України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (276 найменувань), 13 додатків. Загальний обсяг - 234 сторінки, з них основного тексту - 161 сторінка. Дисертація ілюстрована 12 таблицями та 9 рисунками, що займають 2 сторінки основного тексту.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу дослідження, наукову новизну, практичну значущість роботи, наведено відомості щодо апробації й впровадження одержаних результатів та бази дослідно-експериментальної роботи.

У першому розділі "Теоретичні засади проблеми формування професійної готовності вчителя школи першого ступеня" проаналізовано стан дослідження проблеми у філософській, психолого-педагогічній літературі, здійснено аналіз своєрідності професійної готовності фахівця, обґрунтовано систему критеріїв та показників досліджуваного особистісно-професійного утворення.

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив наявність певних напрямів дослідження готовності вчителя до професійної діяльності, а саме: вивчення своєрідності процесу професійної готовності вчителя (Абдулліна О.А., Дурай-Новакова К.М., Сластьонін В.О, Щербаков О.І. та ін.); пошук шляхів і оптимально ефективних методів професійного становлення вчителя на етапі його вузівської підготовки (Зязюн І.А., Курлянд З.Н., Нагорна Г.О., Хмелюк Р.І. та ін.); вивчення педагогічних умов, засобів та шляхів формування творчої особистості вчителя (Кан-Калик В.А., Кічук Н.В., Моляко В.А., Храмова Г.М. та ін.); розробка педагогічних технологій активізації процесу становлення майбутнього фахівця на етапі вузівського навчання (Ніколаєнко С.А., Солодка Т.М., Тарасевич Н.М. та ін.); висвітлення особливостей діяльності вчителя початкових класів та підготовки студентів до неї (Богуш А.М., Вонсович В.П., Завіна В.І., Тадіян С.І., Хомич Л.О. Чайка В.М., та ін.); обґрунтування критеріїв оцінки знань (Беспалько В.П., Богданова І.М., Киверялг А.А., Якіманська І.М. та ін.). На сучасному етапі розвитку педагогічної науки домінує підхід до визначення готовності як стану та якості особистості - такого, що забезпечує їхній успішний перехід від системи вузівського навчання до професійної діяльності.

Поняття "готовність учителя початкових класів до професійної діяльності" - це полікомпонентний утвір, що включає в себе психологічну, педагогічну, предметну підготовку, а також сформованість певних особистісних якостей педагога. У контексті започаткованого дослідження видалося за доцільне виділити фахову готовність учителя початкових класів, як складову загальної готовності, зокрема готовність учителя до викладання предметів природничо-математичного циклу. Зосередження дослідницької уваги саме на предметах природничо-математичного циклу зумовлене їх провідною роллю у формуванні інтегральних загально-навчальних умінь і навичок учнів початкових класів, як-от: аналіз, синтез, узагальнення, виділення істотного, проведення індуктивних та дедуктивних міркувань, а також логічного та алгоритмічного мислення, відтак, і актуальністю проблеми розвитку вмінь та навичок студентів, адекватних професійним вимогам.

Спираючись на результати фундаментальних наукових досліджень з проблеми (Дурай-Новакова К.М., Дьяченко М.І., Кандибович Л.А.), ми визначаємо фахову готовність до педагогічної діяльності вчителя початкових класів як цілісне стійке утворення, яке є водночас фундаментальною передумовою успішного виконання функцій, організації ефективного навчального процесу молодших школярів, та результатом професійно-педагогічної підготовки вчителя. Існують всі підстави розрізняти в досліджуваному феномені мотиваційний, змістово-процесуальний та рефлексивний компоненти. Означена готовність не є природженим явищем, вона формується і розвивається в результаті досвіду людини. Провідна роль у формуванні готовності вчителя початкових класів до педагогічної діяльності належить основному етапу його професійного становлення - вищій педагогічній школі.

З метою поглибленого вивчення означеної особистісно-орієнтованої якості була розроблена структурна модель професійної готовності вчителя початкових класів. Виділення компонентів фахової готовності вчителя початкових класів до педагогічної діяльності, обґрунтування їх критеріїв та показників дозволило конкретизувати рівні прояву досліджуваного професійно-особистісного утворення.

Високий рівень сформованості означеної готовності відзначався у студента, якому притаманне активно-дійове ставлення до здійснюваної навчальної діяльності, орієнтація на подальшу працю у сфері освіти. Загально-інтелектуальний рівень розвитку особистості студента є високим, загально-навчальні вміння та навички сформовані, майбутній учитель цілком оволодів програмним матеріалом із загально-педагогічних та фахових дисциплін. У студента діагностується високий рівень навичок самостійної роботи, що надає його самоосвітній діяльності творчого характеру. Майбутній учитель адекватно оцінює рівень власної підготовленості до виконання професійних обов'язків; регулярно використовує в роботі прогресивні педагогічні технології.

Рівень вище середнього забезпечувався активно-дійовим ставленням до здійснення педагогічної діяльності, орієнтацією на роботу вчителя початкових класів або за предметом спеціалізації. Студент відзначався високим та середнім рівнями загально-інтелектуального розвитку, достатньою сформованістю вмінь та навичок навчальної роботи, загальним знанням усіх питань навчальної програми. Самоосвітня діяльність студента має виражений творчий або творчо-репродуктивний характер. Самооцінка рівня професійної готовності є адекватною або дещо заниженою. Студент регулярно усуває недоліки навчальної та професійної підготовленості, усвідомлює необхідність використання в роботі нових педагогічних технологій та використовує їх час від часу.

Середній рівень прояву готовності вчителя початкових класів у студентів забезпечувався загально-навчальною орієнтацією, пасивно-позитивним ставленням до здійснення навчальної діяльності. Майбутній учитель засвоїв програмний матеріал з педагогічних та фахових дисциплін у цілому. Загально-інтелектуальний рівень студента є невисоким, загально-навчальні вміння сформовані на середньому рівні. Самостійна діяльність студента носить репродуктивно-творчий характер, коригуюча діяльність присутня епізодично, здебільшого під час сесії. Означений студент має завищений рівень власної підготовленості. Застосування прогресивних технологій навчання та контролю якості знань проявляється, як правило, на рівні обізнаності.

Низький рівень сформованості професійної готовності вчителя початкових класів був характерним для студентів, яким властиві байдуже ставлення до здійснення діяльності, невизначена настанова на оволодіння професією, низький рівень загально-інтелектуального розвитку та загально-навчальних умінь, відсутність певної системи знань. Студент успішно виконує лише завдання репродуктивного типу, здебільшого діє за підказкою, інтуїцією, часто не може пояснити, на що спрямовані започатковані дії. Самостійна діяльність майбутнього вчителя носить репродуктивний характер, потреба в самоосвіті відсутня, самооцінка завищена або невизначена; недоліки педагогічної та предметної підготовки студентом не усвідомлюються і не виправляються навіть після зауважень з боку керівників. Майбутній учитель не використовує і майже не орієнтується в прогресивних педагогічних технологіях.

Означена модель професійної готовності виступила основою для розробки системи критеріально-орієнтованих тестів з навчальних предметів природничо-математичного циклу, що є базовими у фаховій підготовці майбутнього вчителя початкових класів та навчанні молодших школярів на найбільш відповідальному вихідному етапі їхньої шкільної зрілості.

У вивченні проблеми формування професійної готовності студентів найбільш визнаним у психолого-педагогічній науці є системно-структурний підхід, згідно з яким система формування професійної готовності є складовою частиною дидактичної системи вузу. Систему формування готовності студентів до педагогічної праці ми розуміємо як упорядкований комплекс взаємопов'язаних складових, що підпорядковує всі форми навчально-виховного процесу меті підготовки студентів до педагогічної діяльності та забезпечує безперервний і послідовний вплив на майбутніх учителів, спрямований на набуття ними наперед визначених знань, умінь, навичок, особистісних якостей для здійснення керівництва навчально-виховним процесом молодших школярів. Системоутворюючим фактором комплексного формування готовності студентів є педагогічна спрямованість особистості майбутнього вчителя.

У контексті системного підходу виділяється кілька етапів формування готовності до самостійної педагогічної діяльності, для кожного з яких характерні специфічні цілі та завдання. Ми виходили з того, що формуючий вплив на особистісно-професійну якість, що досліджувалася, припадає на другий і третій роки навчання у педагогічному вузі. Для забезпечення необхідних і достатніх умов інтенсифікації цього процесу (як-от: посилення професійно-орієнтованого характеру навчання, його індивідуалізації і диференціації, врахування нерівномірності професійного становлення майбутніх учителів та створення сприятливого психологічного клімату в системі відносин "викладач педагогічного вузу - студент"), логічним є включення критеріально-орієнтованого тестування у практику викладання навчальних дисциплін природничо-наукового напряму.

Другий розділ "Діагностика фахової компетентності майбутніх учителів на основі застосування критеріально-орієнтованого тестування" присвячено аналізу особливостей, своєрідності критеріально-орієнтованого тестування як методу педагогічної діагностики, спрямованого на вивчення реальних досягнень конкретного студента в оволодінні навчальним предметом. Відповідно до модельного уявлення про професійну готовність учителя початкових класів було розроблено технологію застосування критеріально-орієнтованого тестування з навчального предмета "Математика", що дозволило повніше враховувати індивідуальні особливості студентів та темп оволодіння ними навчальним матеріалом; використання тестів було націлене на підвищення рівня педагогічного керування процесом формування їхньої професійної готовності.

На першому етапі реалізації дослідно-експериментальної роботи був проведений діагностуючий експеримент з метою вивчення стану сформованості готовності студентів експериментальних і контрольних груп. Експериментальною базою виступили педагогічні факультети Ізмаїльського державного педагогічного інституту та Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського. В експерименті брали участь 124 студенти означених вищих педагогічних навчальних закладів.

Для встановлення рівня сформованості мотиваційного компонента готовності були розв'язані такі завдання: визначення обізнаності студентів щодо особливостей професії вчителя початкових класів, її ролі в загальній системі освіти; вивчення ставлення студентів до здійснення педагогічної діяльності; визначення інтересів і потреб особистості з оволодіння діяльністю вчителя початкових класів. Експериментальні дані були одержані за допомогою анкетування та рейтингової оцінки компетентних осіб.

При дослідженні сформованості змістово-процесуального компонента основна увага приділялася аналізу оволодіння студентами програмним матеріалом з математики, вмінь проводити обчислення, володіння математичним апаратом. Вивчення цього компонента проводилося за таким планом: на основі аналізу письмових робіт, опитування викладачів, самооцінки студентів досліджувався характер діяльності майбутнього фахівця у процесі його оволодіння комплексом загально-педагогічних і специфічно-предметних умінь та навичок; за результатами виконання контрольних завдань вивчався рівень математичних знань за допомогою визначення рівня засвоєння навчального предмета, який характеризує ступінь досягнутої в навчанні майстерності з оволодіння діяльністю. Орієнтуючись на доробки В.П. Беспалька, ми розрізняли чотири рівні засвоєння, що вирізнялися способом використання вихідної інформації в діяльності: учнівський, алгоритмічний, евристичний та творчий.

Показником якості для кожного з чотирьох рівнів засвоєння виступав коефіцієнт засвоєння, значення якого розраховувалося як відношення кількості правильно виконаних сутнісних операцій до загальної кількості сутнісних операцій у контрольному завданні.

За допомогою коефіцієнта засвоєння видавалося за можливе одержати інформацію щодо завершеності процесу навчання, а саме: якщо КЗ = 0,7, то студенти спроможні самостійно вдосконалювати свої знання, інакше вони ще не здатні самостійно виправляти свої помилки, їхня діяльність втрачає свою усталеність. Другим напрямом дослідження було вивчення ступеню автоматизації засвоєної діяльності (сформованості навичок) за допомогою визначення коефіцієнта автоматизації розрахункових умінь.

Прояв рефлексивний компонента готовності вчителя початкових класів досліджувався за виділеними критеріями за допомогою комплексу методів: самооцінки, педагогічного спостереження, інтерв'ювання викладачів.

Результати діагностуючого експерименту засвідчили: високий рівень готовності виявлено у 4,7% студентів експериментальних і 3,9% студентів контрольних груп; вище середнього - у 27,9% та 33,3% відповідно, середній та низький - у 51,2% та 16,2% респондентів експериментальних та у 50,9% і 11,9% студентів контрольних груп.

Наступний етап дослідно-експериментальної роботи був присвячений розробці критеріально-орієнтованих тестів з предметів природничо-математичного напряму та технології їх застосування.

Критеріально-орієнтоване тестування - це метод педагогічної діагностики, призначений для визначення рівня індивідуальних досягнень студентів відносно певного критерію, здійснюваного на основі логіко-системного аналізу змісту завдань. Критеріально-орієнтовані тести задовольняють таким вимогам: конкретний і детальний опис цілі навчання; наявність для кожної цілі адекватного набору завдань; розподіл завдань за ступенями складності.

Створення тестів у межах критеріально-орієнтованого підходу ґрунтувалося на визнанні планомірного характеру навчання, його протіканні відповідно певних заздалегідь сформульованих цілей. За точку відліку у визначенні успішності в таких тестах приймається не характеристика виконання завдань усіма учнями, а конкретна галузь змісту навчальної діяльності. Це дозволяє, як зауважує А. Анастазі, здійснювати інтерпретацію з акцентом на те, що індивід може зробити і що він робить, а не те, як він виглядає на тлі інших. вчитель професійний критеріальний тестування

У межах дослідно-експериментальної роботи було складено систему критеріально-орієнтованих тестів для визначення рівня засвоєння професійно значимих фахових знань із предметів природничо-математичного циклу. Це були тести з умовною назвою "Тести з природознавства" та "Тести з математики". Щодо першої групи, то вона охоплювала матеріал з природознавчих дисциплін "Ботаніка", "Зоологія" та "Землезнавство" і служила визначенню рівня орієнтації студентів у питаннях, які мають найтісніший зв'язок з навчальним матеріалом курсу "Природознавство" школи І ступеню. Тести з математики ґрунтувалися на матеріалі вузівського навчального предмета "Математика" і віддзеркалювали питання, що були найбільш тісно пов'язані з матеріалом курсу відповідного предмета початкової школи. Відтак, ми охопили перевіркою теми, що становлять основу вивчення предмета молодшими школярами: поняття про число, арифметичні дії, функціональну залежність, рівняння, нерівності, величини та їх вимірювання.

Використання тестів було націлене на підвищення рівня педагогічного керування процесом формування професійної готовності.

Подана нами схема окреслює сукупність заходів з формування фахової готовності вчителя початкових класів у вищій педагогічній школі, відображає розгорнутий у часі педагогічний процес, відбиває певні ознаки навчального процесу, зумовлені технологічним підходом.

Особливості експериментальної технології у згорнутому вигляді враховують такі позиції: наскрізний характер, що передбачає застосування контролю у вигляді тестів упродовж вивчення предмета "Математика" вже з другого курсу вузівського навчання студентів і має певне відображення в педагогічній практиці; орієнтацію їх на застосування одержаних знань до організації викладання математики в початкових класах; можливості оперативного виправлення виявлених недоліків у процесі вивчення навчального предмета; гуманізацію процесу навчання, забезпечення максимального врахування індивідуального темпу засвоєння навчального матеріалу майбутніми вчителями.

За допомогою тестування здійснювався оперативний проміжний та тематичний контроль, його застосування було орієнтоване на створення сприятливого психологічного клімату в педагогічних відносинах між викладачем та студентами. Обробка результатів тестування ґрунтувалася на визначенні та інтерпретації коефіцієнта засвоєння знань.

Серед навчальних завдань тестів ми виокремили такі групи: перевірка теоретичних знань, що є основою формування відповідних умінь; використання алгоритмів; контроль навичок рахунку, розв'язання арифметичних задач підвищеної складності; аналіз завдань із курсу математики початкової школи на предмет встановлення зв'язку з матеріалом, що вивчається. Доведено, що саме завдання означених груп дозволили перевірити знання всіх чотирьох рівнів - знання-знайомства, знання-копії, реконструктивної та продуктивної творчої діяльності.

Враховуючи загально-педагогічний принцип єдності навчання і виховання, планувалось здійснення виховного впливу на студентів через спеціальну організацію навчання. Основним засобом, за допомогою якого забезпечувався прицільний виховний вплив критеріально-орієнтованого тестування на процес формування готовності студентів до педагогічної праці, виступили практичні заняття. Кожне з навчальних занять було спрямоване на розвиток індивідуальних якостей і особливостей студентів, які проектуються на процес підготовки вчителя початкових класів як викладача предметних знань з математики.

Доведено, що, крім перевірки рівня навчальних досягнень студентів, педагогічна технологія формування фахової готовності сприяє розв'язанню єдиних дидактичних завдань: а) формування передбачених навчальною програмою понять та більш результативного застосування одержаних знань на практиці; б) забезпечення активних форм організації навчально-пізнавальної роботи студентів з урахуванням індивідуальних особливостей та темпів просування у навчанні, а також педагогічного моніторингу самоосвітньої роботи студентів; в) активізація інтересу особистості до предмета, що вивчається; г) актуалізація позитивних мотивів навчання та створення умов для особистісно-професійного зросту студентів.

Розроблена технологія застосування тестів у навчальному процесі вивчення навчального предмета "Математика" фактично передбачала створення умов для якісного засвоєння програмного матеріалу завдяки більшій частоті контролю, адекватності оцінки, професійній спрямованості знань, призвичаюванню студентів до використання прогресивно-педагогічного досвіду.

У третьому розділі "Порівняльна ефективність традиційної і експериментальної систем формування професійної готовності вчителя початкових класів" розглянуто можливості критеріально-орієнтованого тестування в забезпеченні особистісно-орієнтованого навчання: як засобу для індивідуалізації та організації різнорівневого навчання студентів однієї групи, проведення корекції їхніх знань, умінь та навичок.

На основі проведеного теоретичного аналізу досліджуваної проблеми, узагальнення матеріалів пошукового експерименту сформульовано вихідну мету дослідно-експериментальної роботи, яка полягала в тому, щоб спрямувати вивчення фахових навчальних предметів у вищому навчальному закладі на актуалізацію змістово-процесуального компонента фахової готовності майбутнього вчителя - формування системи вмінь та навичок, необхідних і достатніх для подальшого викладання навчального предмета молодшим школярам, активізацію процесу розвитку особистісних якостей, спрямованих на забезпечення професійного зростання в майбутньому.

При розробці експериментальної технології зосереджувалася увага на реалізації принципу особистісної орієнтованості навчання через урахування індивідуальних особливостей студентів (психологічних - рівня сформованості розумових дій та педагогічних - рівня навченості). Іншим напрямом реалізації принципу особистісно-орієнтованого навчання була корекційна взаємодія вузівського викладача-науковця та студента. Роль системи критеріально-орієнтованих тестів у цьому процесі полягала, по-перше, в забезпеченні успішного діагностування рівня засвоєння предметних знань кожним студентом; по-друге, у виявленні розділів та смислових елементів, що потребують додаткового опанування; по-третє, у призвичаюванні студентів до системної самостійної роботи щодо засвоєння фахово-значущих знань, вироблення вмінь та навичок; по-четверте, у використанні тестів із навчальною метою, для самооцінки, самоаналізу та самоосвіти.

Впровадження експериментальної технології відбувалося через специфічну організацію практичних індивідуальних занять та самоосвітньої діяльності студентів.

На прикінцевому етапі впровадження експериментальної технології здійснювався контрольний зріз стану сформованості досліджуваної готовності студентів експериментальних та контрольних груп. Це дозволило виявити позитивну динаміку рівнів готовності як у змістово-процесуальному компоненті, так і в рефлексивному та мотиваційному, що особливо рельєфно була виражена у студентів експериментальних груп.

Як засвідчує таблиця, високого і вище середнього рівня фахової готовності досягли відповідно 16,7% та 58,3% студентів експериментальних та 11,1% і 29,6% студентів контрольних груп (було 4,7% та 27,9% і 3,9% та 33,3% відповідно), на середньому рівні готовності перебувало 25,0% студентів експериментальних та 51,8% респондентів контрольних груп (було 51,2% студентів експериментальних та 50,9% студентів контрольних груп), на низькому - 7,5% студентів контрольних груп (було 11,9% студентів). Серед майбутніх учителів експериментальних груп не виявилося таких, у яких фахова готовність до педагогічної діяльності діагностувалася б на низькому рівні, до початку навчання їх було 16,2%.

Аналіз результатів педагогічного експерименту дозволив дійти висновку щодо ефективності застосування дослідно-експериментальної технології критеріально-орієнтованого тестування у процесі формування фахової готовності вчителя початкових класів до професійної діяльності порівняно з традиційною.

У висновках узагальнено результати дослідження, основні з них такі:

У дисертації представлено теоретичне узагальнення і новий підхід до розв'язування проблеми формування професійної готовності вчителя початкових класів; досліджено вплив критеріально-орієнтованого тестування на інтенсивність процесу формування зазначеної готовності.

1. Система формування готовності вчителя початкових класів визнана нами як сукупність взаємопов'язаних компонентів, що підпорядковує види і форми навчального-виховного процесу меті підготовки студентів до педагогічної діяльності, забезпечує безперервний і послідовний вплив на майбутніх учителів, спрямований на набуття ними заздалегідь визначених знань, умінь і навичок, особистісно-професійних якостей, необхідних для здійснення успішного керівництва навчанням молодших школярів. Результатом вивчення наукового фонду з проблеми стало уявлення про готовність учителя початкових класів до педагогічної діяльності як багатоаспектне, багаторівневе утворення, що включає педагогічну, психологічну, предметну підготовку, а також сформованість певних особистісно-професійних якостей педагога.

2. У дослідженні розглядалася фахова готовність учителя початкових класів як складова більш загального поняття готовності вчителя до педагогічної діяльності і визначалась як цілісне стійке утворення, що є фундаментальною передумовою успішного виконання професійних функцій з організації ефективного вивчення молодшими школярами навчальних предметів і результатом професійно-педагогічної підготовки вчителя. Досліджуване утворення не є природженим явищем, воно формується і розвивається в результаті досвіду людини. Провідна роль у його формуванні належить вищій педагогічній школі. Структура готовності вчителя початкових класів до професійної діяльності включає мотиваційний, змістово-процесуальний та рефлексивний компоненти.

3. Дані констатуючого зрізу засвідчують домінування у респондентів низького і середнього рівнів (у близько 67% студентів експериментальних груп та 62% контрольних груп).

4. Критеріально-орієнтоване тестування розумілося нами як метод педагогічної діагностики, призначений для вивчення рівня індивідуальних досягнень студентів відносно певного критерію. Застосування критеріально-орієнтованого тестування сприяло створенню психолого-педагогічних умов успішності вузівського навчання завдяки детальному опису цілей навчання; наявності для кожної цілі адекватного набору навчальних завдань; розподілу завдань за ступенем складності. Перевагами критеріально-орієнтованого тестування, порівняно з іншими засобами контролю навченості студентів, є визнання планомірного характеру педагогічного впливу; концентрація на конкретних аспектах навчальної діяльності; спрямованість на вивчення реальних досягнень конкретного студента. Притаманні навчальному матеріалу предметів природничо-математичного циклу особливості (перевага компонента "наукові знання"; можливість формалізації інформації, що підлягає засвоєнню), зумовлюють потенціал для застосування критеріально-орієнтованого тестування з метою контролю навченості студентів.

5. Результати дослідження засвідчили, що розробку системи завдань доцільно проводити за таких вихідних положень, як-от: адекватність завдань змісту і характеру професійної підготовки; однозначності їх розв'язання; варіативності; спрямованості на всебічний розвиток студентів; здійснення системного підходу; привабливості; послідовності та поступового зростання складності; забезпечення раціонального поєднання репродуктивної та творчої діяльності.

6. Реалізація розробленої педагогічної технології використання критеріально-орієнтованих тестів забезпечувала спрямованість психолого-педагогічних впливів на формування змістово-процесуального, рефлексивного та мотиваційного компонентів фахової готовності вчителя початкових класів. Дані контрольного зрізу, проведеного наприкінці формуючого експерименту, засвідчили, що високий та вище середнього рівні фахової готовності вчителя початкових класів діагностуються у 16,7% та 58,3% студентів експериментальних та 11,1% та 29,6% студентів контрольних груп відповідно; середній у 25% студентів експериментальних груп та 51,8% студентів контрольних груп; низький рівень означеної готовності був зафіксований лише у студентів контрольних груп - 7,5%.

7. У ході дослідження були підтверджені такі закономірності: вищий якісний рівень досліджуваної готовності досягається при більш раціональному підпорядкуванні організації навчально-виховного процесу меті підготовки спеціаліста; формування готовності вчителя початкових класів до педагогічної діяльності здійснюється ефективніше за умови повнішої орієнтації змісту і форм фахової підготовки на сучасні вимоги спеціальності та реальні умови практичної діяльності.

Проведене дослідження не вичерпує всіх можливих аспектів використання критеріально-орієнтованого тестування в системі формування професійної готовності вчителя молодших класів. Актуальність проблеми спричинює необхідність вивчення її в таких напрямках, як розробка системи критеріально-орієнтованих тестів для діагностики предметних знань, умінь, навичок студентів, набутих ними під час проходження педагогічної практики; стимулювання пізнавальної активності та самостійності майбутніх учителів засобами критеріально-орієнтованого тестування.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях автора

1. Критериально-ориентированное тестирование студентов // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. Педагогічні проблеми сучасної школи: Зб.наук. пр.- Вип.2.- Ізмаїл, 1997.- С.30-35.

2. Математична підготовка майбутніх учителів початкових класів // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. Педагогіка. Психологія.- Вип.4: Зб.наук. пр.- Ізмаїл, 1998.- С.57-60.

3. Застосування критеріально-орієнтованих тестів для вивчення процесу формування професійної готовності студентів // Наукові записки.- Вип. XXV.- Серія: Педагогічні науки.- Кіровоград, Центрально-Українське вид-во, 2000.- С.54-61.

4. Науково-педагогічне обґрунтування моделі готовності фахівця здатного до творчої самореалізації // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб.наук. пр.- К., НПУ, 2000.- Вип.4.- С.35-46.

5. Про один із підходів до вивчення компетентності майбутнього вчителя початкових класів // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту: Зб.наук. пр.- Ізмаїл, 2001.- Вип.10.- С.51-54.

6. Математика: Тести. В 2-х ч.- Ізмаїл, 1998.- Ч.1: Система завдань для контролю знань студентів. - 62 с.

7. Математика: Тести. В 2-х ч.- Ізмаїл, 1998.- Ч.2: Дешифратори до тестових завдань.- 46 с.

8. Деякі питання вузівської підготовки вчителя до реалізації ідеї розвиваючого навчання молодших школярів // Сучасна початкова школа: проблеми, пошуки, знахідки.- Ч.2.- Тернопіль.- 1996.- С.130-131.

9. Забезпечення оновлення вузівської підготовки вчителя початкових класів (з досвіду роботи) // Дитинство: Наступність і перспективність.- Переяслав-Хмельницький.- 2000.- С.124-125.

...