Організаційно-педагогічні умови виховної роботи в медичному коледжі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційно-педагогічні умови виховної роботи в медичному коледжі

організаційний педагогічний виховний коледж

Перехід України до демократичного устрою, національне відродження та розбудова незалежної держави потребують реорганізації системи професійної підготовки, спрямування її на формування національно свідомих, професійно підготовлених на рівні світових стандартів, ініціативних, конкурентоспроможних, морально стійких і фізично здорових фахівців.

Вирішення цього завдання вимагає перегляду організаційно-педагогічних засад підготовки та виховання фахівців для всіх сфер суспільного життя, зокрема охорони здоров'я, посилення в діяльності навчальних закладів акценту на процес виховання. Сучасна реформа системи охорони здоров'я, перехід на надання первинної медико-санітарної допомоги населенню, запровадження бюджетно-страхової медицини, розвиток наукових і професійних зв'язків з іншими державами потребують удосконалення системи медичної освіти з метою підготовки спеціалістів, які відповідали б сучасним світовим стандартам.

Згідно з розробленою 1992 р. «Державною національною програмою «Освіта» (Україна ХХІ століття)» взято курс на створення власної системи національної освіти, схвалено закон «Про освіту», яким передбачено запровадження неперервної ступеневої вищої освіти чотирьох рівнів. Виникли вищі заклади освіти нового типу - коледжі, які належать до другого рівня акредитації.

Вивчення практики виховної роботи в медичних коледжах України показало, що вона не має системного характеру. Особливо це стосується позааудиторної виховної роботи, яка недостатньо пов'язана з навчальним процесом і побудована переважно на окремих, разових, спорадичних заходах й епізодичній взаємодії колективів медичних коледжів із соціальними інститутами і характеризується низькою активністю студентського самоврядування та недостатнім організаційно-педагогічним забезпеченням.

Упровадження в Україні реформи медсестринської освіти з метою наближення підготовки медичної сестри до світових освітніх стандартів зобов'язало зробити перші кроки щодо змін призначення, ролі та функції медичної сестри в сучасному суспільстві. Якщо раніше сестринський персонал був орієнтований на догляд за хворою людиною, то сьогодні його головне завдання разом з іншими спеціалістами підтримувати здоров'я людини, перешкоджати захворюванням і забезпечувати максимальну незалежність людини від хвороб відповідно до її індивідуальних можливостей.

Аналіз науково-методичної літератури показав, що проблемі виховання студентів у закладах освіти присвячено значну кількість наукових праць. Загальні питання теорії і практики виховної роботи відображені в дослідженнях А. Алексюка, В. Білоусової, С. Гончаренка, Н. Ничкало, Б. Ступарика, В. Сухомлинського, О. Сухомлинської, М. Ярмаченка та ін.

Методичні аспекти виховання студентів у вищій професійній школі висвітлено в працях С. Дем'янчука, Т. Дем'янюк, В. Заслуженюка.

Проблему організації виховної роботи зі студентами різних типів навчальних закладів у позаурочний час досліджували В. Бабич, А. Бойко, І. Винниченко, Г. Глухова, В. Жук, О. Кондратюк, В. Кузь, І. Мартинюк, В. Петрович.

Теорія та практика виховання студентів вищих медичних закладів освіти досліджувалися в наукових роботах Л. Артамонової, Є. Бездєнєжних, С. Белан, І. Бобрин, Г. Бурчинського, В. Дишлевого, К. Кабан, Л. Котлярової та ін.

Однак, як показав аналіз літературних джерел, проблема виховання студентів у медичних коледжах, які функціонують в Україні від 1993 р. і успадкували досвід медичних училищ, не була предметом спеціального педагогічного дослідження. До цього часу не здійснено цілісного вивчення організації виховної роботи в медичних закладах освіти, шляхів забезпечення її ефективності.

Актуальність проблеми, її недостатня наукова розробленість зумовили вибір теми дослідження «Організаційно-педагогічні умови виховної роботи в медичному коледжі».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційне дослідження виконувалося згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України. Напрям наукового пошуку «Організаційно-педагогічні засади управління підготовкою висококваліфікованих робітників та фахівців в умовах ринку» (РК № 0198И000139).

Об'єктом дослідження є навчально-виховний процес у вищих медичних навчальних закладах другого рівня акредитації.

Предмет дослідження - зміст та організаційно-педагогічні умови виховної роботи в медичному коледжі.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови виховної роботи в медичному коледжі.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що рівень ефективності виховної роботи медичного коледжу підвищиться за таких умов:

- впровадження науково обґрунтованої системи виховної роботи медичного коледжу, яка передбачає:

- визначення змістової підсистеми виховної роботи (мета, завдання, зміст, основні напрями), що відповідає соціальному замовленню та ідеалу медичного працівника як носія правди, добра, високих морально-професійних якостей (милосердя, співчуття, гуманності, терпимості тощо);

забезпечення наукової організації функціонально-процесуальної підсистеми (форми, методи, режим діяльності, матеріальна база навчальної та позааудиторної роботи студентів);

залучення студентів до активної навчально-виховної діяльності через самоврядування та організацію комплексних форм позааудиторної роботи;

здійснення науково обґрунтованого управління та педагогічного керівництва виховною роботою.

Об'єкт, предмет, мета та гіпотеза зумовили основні завдання дослідження:

- проаналізувати висвітлення досліджуваної проблеми у філософській, соціологічній, психологічній і педагогічній літературі;

- виявити специфіку організації виховної роботи в медичних коледжах України;

- розробити модель системи виховної роботи в медичному коледжі та експериментально перевірити її ефективність;

- визначити та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови підвищення ефективності виховання студентів медичних коледжів;

- підготувати методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в медичному коледжі.

Основні методи дослідження: загальнонаукові теоретичні та емпіричні методи дослідження й математичного опрацювання його результатів. Для розв'язання теоретичних завдань застосовувалися такі методи, як аналіз, синтез, порівняння, моделювання та систематизація. Для емпіричного дослідження використовувалося анкетування, бесіди, інтерв'ювання, вивчення передового досвіду організації виховної роботи, констатуючий і формуючий педагогічні експерименти.

Дослідження здійснювалося протягом 1993-2000 рр. у три етапи.

На першому етапі (1993-1994 рр.) проаналізовано філософську, науково-педагогічну, психологічну та методичну літературу, визначено вихідні теоретичні положення, обґрунтовано проблеми дослідження. Уточнено тему, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розроблено програму і методику наукового пошуку.

На другому етапі (1995-1996 рр.) вивчено програмно-методичну документацію, матеріали передового і масового досвіду організації виховної роботи, виявлено специфічні особливості цього виду діяльності в медичних коледжах України, проведено констатуючий експеримент.

На третьому етапі (1997-2000 рр.) проводився формуючий експеримент, апробовувалися методичні рекомендації щодо організації виховного процесу в медичних коледжах, аналізувалися і узагальнювалися результати експерименту, публікувалися матеріали і висновки наукового пошуку.

Наукова новизна і теоретичне значення результатів дисертації полягають у тому, що:

- вперше із врахуванням специфіки медичних навчальних закладів другого рівня акредитації розроблено модель системи виховної роботи, яка охоплює всі складові педагогічного процесу в медичному коледжі (навчальну та позааудиторну діяльність студентів, педагогічне керівництво і студентське самоврядування);

- обґрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови, що забезпечують ефективність виховної роботи;

- подальшого розвитку набула методика виявлення рівнів національно-громадянської вихованості та медико-професійних якостей студентів медичного коледжу.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати покладено в основу розроблення методичних рекомендацій для педагогічних працівників медичних коледжів.

Результати дослідження можуть бути використані при розробленні навчальних планів і планів виховної роботи медичних коледжів, проведенні науково-педагогічних досліджень, у процесі психолого-педагогічної підготовки викладачів медичних коледжів.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи вищих медичних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації Львівської області (довідка № 1-9/1099 від 16.10.2000 р.) і Вінницького медичного коледжу (довідка № 403 від 18.10.2000 р.).

Особистий внесок дисертанта полягає в теоретичному обґрунтуванні концептуальних засад виховання студентів медичного коледжу та визначенні організаційно-педагогічних умов його здійснення; у створенні моделі системи виховної роботи медичного коледжу та методики її організації; у безпосередній участі в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи; у підготовці документів і матеріалів для забезпечення виховної спрямованості навчального процесу на основі системного підходу, враховуючи основні напрями виховання студентів медичного коледжу. Ідеї співавторів публікацій у дослідженні не використовувалися.

Вірогідність результатів дослідження, основних висновків і рекомендацій забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних положень, використанням комплексу взаємопов'язаних дослідницьких методів, адекватних меті та завданням, кількісним та якісним аналізом одержаних даних, математичним опрацюванням результатів експериментальної роботи.

Апробація результатів здійснювалася шляхом впровадження запропонованої методики у навчально-виховний процес Львівського та Вінницького медичних коледжів; публікації основного змісту роботи в наукових часописах і методичних рекомендаціях; у виступах на міжнародних, всеукраїнських і регіональних конференціях: Львів (1994, 1997, 1998, 1999, 2000), Київ (1996, 1998, 1999), Полтава (1998), Дніпропетровськ (1994), Луганськ (2000), на семінарах і нарадах, що проводилися Міністерством охорони здоров'я, на курсах підвищення кваліфікації заступників директорів з гуманітарної освіти та виховання в Київському медичному університеті (1999), на засіданнях методичного об'єднання заступників директорів з гуманітарної освіти та виховання вищих закладів освіти I-II рівнів акредитації Львівської області.

Основні положення дослідження відображені в 14 публікаціях (з яких 11 написано без співавторів), серед них - п'ять статей у наукових фахових виданнях. Обсяг особистого внеску становить 9,5 авт. арк.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (199 найменувань, із них 5 іноземними мовами, 6 додатків. Загальний обсяг дисертації - 220 сторінок (основна частина - 171 сторінка, список використаних джерел - 17 сторінок, додатки - 32 сторінки). Дисертація містить 5 рисунків (5 стор.), 12 діаграм (4,5 стор.), 15 таблиць (5 стор.).

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання і методи дослідження, його зв'язок з науковими програмами, новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - «Виховна робота в медичному коледжі як соціально-педагогічна проблема» - проаналізовано історико-педагогічні аспекти підготовки і виховання медиків, а також теоретичні засади досліджуваної проблеми, розкрито специфіку виховної роботи та результати вивчення стану її організації в медичних коледжах.

З'ясовано, що зростання ролі особистості як професіонала і громадянина в незалежній Україні потребує суттєво нових підходів до виховання фахівця-медика - патріота своєї держави, людини високих моральних якостей.

Встановлено, що вимоги до морально-етичних якостей медиків зафіксовані в письмових пам'ятках різних цивілізацій. Зокрема, в індійському трактаті «Аюверда» (VI ст. до н. е.), у творах лікаря часів стародавньої Греції Гіпократа, працях таджицького лікаря Авіцени значна увага приділялася етиці та психологічній поведінці лікаря, який має бути «скромним, безкорисним і любити все живе».

В історію вітчизняної медицини як люди високих моральних чеснот увійшли монахи-лікувальники часів Київської Русі (Алімпій, Агапіт, Пімен) і світські лікарі Іоан Смера та Петро Сиріянин, онука Володимира Мономаха Євпраксія.

Морально-етичні норми поведінки лікаря під час лікування розкриті в працях видатного українського лікаря, доктора медицини, ректора Болонського університету Юрія Дрогобича. Питання лікарської етики і медичної деонтології висвітлені в дослідженнях І. Вітенка, О. Грандо, Г. Кондратенка, Б. Криштопи, В. Кузіна, В. Ороховського.

У працях сучасних дослідників теорії та практики виховання студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ-го рівня акредитації М. Воловської, Т. Дем'янчук, А. Остапенко, Р. Тарасова, А. Ткаченко, Л. Ухлова, М. Шегедин охарактеризовано такі моральні якості медика, як гуманізм, милосердя, скромність, повага до людини.

Встановлено, що виховання майбутнього фахівця в медичних коледжах має багато спільного (виховний ідеал, загальна мета, принципи, методи виховання тощо) із вихованням фахівців інших профілів. Зважаючи на те, що проблема організації виховної роботи у вищих медичних навчальних закладах, і зокрема медичних коледжах, не знайшла комплексного висвітлення, у дослідженні визнано можливим використовувати положення праць, які стосуються загальноосвітньої та професійно-технічної шкіл (І. Бех, М. Болдирєв, В. Жук, І. Зязюн, В. Караковський, А. Макаренко, Н. Ничкало, Л. Новікова, С. Петрович, В. Сухомлинський, О. Сухомлинська), у яких висвітлено системний підхід до організації виховної роботи.

Водночас виховна робота в медичному коледжі має свої специфічні особливості, які полягають у тому, що, виховуючи студентів на ідеях добра, правди та краси, необхідно особливо акцентувати увагу на формуванні в студентів притаманних медикові таких моральних рис, як милосердя, співчуття, терпимість, делікатність, комунікативність, уміння зберігати лікарську таємницю і разом з тим утверджувати глибоке розуміння загальнолюдських моральних цінностей і громадянського обов'язку. Посилення виховної спрямованості предметів гуманітарного та соціально-економічного, а особливо фундаментального та професійно-орієнтованого циклів, повинно забезпечити формування громадянина поряд з професійним становленням майбутнього медичного фахівця. Перед керівниками, педагогічними працівниками та організаторами студентського самоврядування медичних коледжів постають значні труднощі у визначенні виховної мети і завдань навчальних занять, їх зв'язку з метою та змістом планів виховної роботи, взаємодії з соціальними інститутами тощо.

Зроблено висновок про необхідність створення моделі та наукового обґрунтування організаційно-педагогічних умов виховної роботи в медичному коледжі. У другому розділі - «Теоретичне і методичне обґрунтування організаційно-педагогічних умов виховної роботи в медичному коледжі» - сформульовано концептуальні засади виховання студентів медичного коледжу, обґрунтовано модель та організаційно-педагогічні умови функціонування системи виховної роботи, розкрито методику її здійснення. З урахуванням специфіки виховної роботи і вимог кваліфікаційної характеристики бакалавра медицини розкрито основні напрями, принципи, форми і методи, а також педагогічне та організаційно-методичне забезпечення виховання студентів медичного коледжу. Охарактеризовано модель системи виховної роботи медичного коледжу, (рис.1, див. стор. 8), її змістову та функціонально-процесуальну підсистеми, висвітлено структуру і зміст управління навчальною та позааудиторною діяльністю студентів.

Встановлено, що змістова підсистема відображає стратегічну мету, конкретизовані цілі, виховні завдання, основні напрями та зміст виховної роботи медичного коледжу.

Рис. 1. Структурна модель системи виховної роботи медичного коледжу

З'ясовано, що стратегічна мета - це соціальне, суспільно-політичне замовлення для медичного коледжу - виховання висококваліфікованого, конкурентноспроможного бакалавра медицини, національно свідомого громадянина, патріота Української держави.

Конкретизовані цілі та виховні завдання визначаються, зважаючи на стратегічну мету і можливості навчальних програм, умови та особливості діяльності (в т. ч. й кадрове забезпечення, рівень вихованості студентів тощо) медичного коледжу, і відображаються в концепції та планах виховної роботи. У своїй сукупності й органічній єдності конкретизовані цілі мають забезпечувати реалізацію стратегічної мети.

Аналіз мети і завдань виховної роботи в медичному коледжі дав підстави виділити такі її основні напрями: суспільно-політична та морально-психологічна підготовка студентів до виконання професійних обов'язків у навчальній діяльності (цілеспрямованість виховного процесу); професійно-спрямована позааудиторна діяльність студентів (залучення їх до активної участі в клубах, гуртках, секціях); доброчинна діяльність (допомога хворим, людям похилого віку, інвалідам) тощо.

Зміст виховної роботи в медичному коледжі забезпечує реалізацію стратегічних цілей і конкретизованих виховних завдань, передбачених програмами з навчальних предметів і професійної практики, а також планами позааудиторної діяльності студентів.

Дослідження дало можливість розробити структурну модель і визначити компоненти функціонально-процесуальної підсистеми виховної роботи медичного коледжу, а саме: навчальну та позааудиторну діяльність студентів і педагогічне керівництво ними.

Враховуючи те, що навчальна діяльність студентів знайшла достатньо широке висвітлення в педагогічній літературі, особливу увагу в дисертаційному дослідженні акцентовано на вивченні організаційно-педагогічних умов здійснення та ефективності позааудиторної діяльності студентів.

Встановлено, що позааудиторна діяльність має організовуватися на:

комплексі перспективних і поточних планів, до якої належать плани коледжу, академічних груп, студентських клубів, гуртків, секцій;

постійному режимі діяльності студентів, визначеному розкладами роботи клубів, гуртків, секцій; в цілому - розкладом позааудиторних заходів;

взаємозв'язку різних форм позааудиторної роботи: клубів, гуртків, секцій тощо;

взаємодії з соціальними інститутами (сім'я, медичні установи, заклади культури тощо);

відповідно обладнаній і належно використовуваній матеріально-технічній базі (спеціальні приміщення, інвентар, відео-, аудіотехніка тощо);

активному студентському самоврядуванні;

компетентному педагогічному управлінні та науково-методичному забезпеченні.

У розділі розкрито зміст управлінських функцій керівників медичного коледжу, його структурних підрозділів і педагогів як важливий компонент функціонально-процесуальної підсистеми виховної роботи, як організаційно-педагогічну умову її ефективності.

Зроблено висновок, що організаційно-педагогічними умовами забезпечення ефективності виховної роботи медичного коледжу є:

науково обґрунтовані концептуальні засади виховання студентів медичного коледжу на ідеях правди, добра і краси;

реалізація системного підходу на основі розробленої моделі, тобто визначення змістової та функціонально-процесуальної підсистеми виховної роботи і впровадження їх у практику;

забезпечення науково обґрунтованого управління, педагогічного керівництва та студентського самоврядування в навчальній і позааудиторній діяльності студентів.

У третьому розділі - «Організація і результати експеримен-тальної роботи» - висвітлюється перебіг, основні етапи та аналізуються результати формуючого експерименту, розкривається сутність основних показників, що визначають ефективність виховної роботи в медичному коледжі.

Програма і методика експериментальної роботи передбачала розв'язання таких завдань:

перевірку ефективності теоретично обґрунтованої моделі системи виховної роботи медичного коледжу;

апробацію розробленої методики організації виховної роботи медичного коледжу.

Встановлено, що виховна робота медичного коледжу може бути ефективною, якщо буде розроблено:

змістову підсистему виховної роботи (мета, завдання, основні напрями та зміст) відповідно до вимог державних нормативних і методичних документів;

функціонально-процесуальну підсистему виховної роботи (форми, методи, режим, матеріальна база навчальної та позааудиторної діяльності студентів);

управління, педагогічне забезпечення та студентське самоврядування у взаємодії з соціальними інститутами.

Оскільки кінцевим результатом, а отже, головною мірою ефективності виховної роботи в медичному коледжі має бути досягнення відповідного рівня вихованості майбутніх медиків, на основі обґрунтованих концептуальних засад виховання студентів медичного коледжу нами визначено критерії вихованості бакалаврів медицини з таких напрямів: формування національно-громадянської свідомості; формування моральної, духовної та правової культури; формування мовленнєвої та художньо-естетичної культури; формування професійних знань, умінь та навичок; формування екологічної, валеологічної та фізичної культури.

Дослідницька робота здійснювалася протягом 1993-2000 рр. на базі Львівського, Вінницького, Рівненського та Черкаського медичних коледжів. Всього в експерименті взяло участь 211 педагогів, у тому числі чотири заступники директорів коледжів з гуманітарної освіти та виховання, 33 керівники академічних груп, 68 викладачів, 18 голів методичних об'єднань та предметних комісій, 36 керівників студентських об'єднань, 24 керівники предметних гуртків, 12 керівників гуртків художньої самодіяльності, 17 керівників спортивних секцій і 977 студентів медичних коледжів.

На етапі констатуючого експерименту дослідженням було охоплено понад 400 студентів і педагогів. Для формуючого експерименту із названих закладів визначено контрольні й експериментальні групи (Львівський і Вінницький медичні коледжі), що давало можливість перевірити ефективність запропонованої методики.

Під час експериментальної роботи використовувалися такі методи психолого-педагогічного дослідження: анкетування, аналіз навчальних і позааудиторних занять, навчальної документації, бесіди, спостереження, інтерв'ювання.

В експериментальних коледжах проводилась консультативна робота з викладачами-предметниками, керівниками академічних груп, керівниками гуртків, клубів, організаторами студентського самоврядування і на основі аналізу дослідницького матеріалу оперативно вносилися необхідні корективи в програму експерименту.

Методика експериментальної перевірки розроблена на основі праць І. Мар'єнка, І. Монахова, Н. Ничкало, О. Сухомлинської і враховувала специфіку виховної роботи в медичному коледжі.

Для вивчення ефективності функціонування системи виховної роботи медичного коледжу визначено такі критерії: відповідність змістової підсистеми виховної роботи соціальному замовленню, тобто визначення в навчальних програмах і планах занять конкретних завдань виховання студентів; охоплення планами виховної роботи всіх напрямів виховання; забезпечення системного підходу до реалізації функціонально-процесуальної підсистеми виховної роботи; використання ефективної технології управління виховною роботою, функціонування органів студентського самоврядування; науково-методичне забезпечення виховної роботи.

На основі викладених у другому розділі концептуальних засад розроблено критерії визначення рівнів вихованості (високий, середній, низький) з таких напрямів: формування національної свідомості; моральної, духовної та правової культури; мовленнєвої та художньо-естетичної культури; професійних знань, умінь та навичок; екологічної, валеологічної та фізичної культури.

Основна увага в дослідженні приділялася аналізові ефективності організації виховної роботи на основі системного підходу.

Оскільки будь-яка система є одним цілим, що складається з відповідної кількості взаємопов'язаних і взаємочинних частин (компонентів), а відсутність одного з них означає відсутність системи, наше дослідження було спрямоване на виявлення наявності кожного компонента, його зв'язків у організації системи виховної роботи в медичному коледжі.

Констатуючий експеримент показав, що виховна робота в медичних коледжах не має системного характеру. Тому в процесі формуючого експерименту за нашими рекомендаціями було внесено зміни в планування виховної роботи, обґрунтовано модель системи виховної роботи та її підсистем (змістової, функціонально-процесуальної), організовано навчання педагогів, студентського активу, внесено зміни і доповнення до навчальних програм, планів виховної роботи в групах, планів гуртків, клубів тощо.

Під час формуючого експерименту особливу увагу зосереджено на формуванні в студентів специфічних для медика моральних якостей, на здійсненні національно-громадянського виховання. Експеримент показав, що можливості для цього мають усі види навчально-виховної діяльності, а такі види, як участь у роботі предметних гуртків, шефська та доброчинна діяльність відіграють провідну роль у реалізації поставлених завдань.

Порівняльний аналіз планів виховної роботи коледжів (основного компонента змістової підсистеми) показав, що на початку експерименту комплексний підхід (заходи з усіх напрямів виховання студентів) передбачався лише в планах виховної роботи Львівського державного медичного коледжу. На завершальній стадії експерименту комплекс заходів з усіх напрямів виховання студентів був у планах виховної роботи експериментальних коледжів, проте відсутній у планах виховної роботи контрольних коледжів.

Участь студентів у позааудиторних формах виховної роботи зросла, як виявило дослідження, в експериментальних коледжах з 19% до 58%, у контрольних - з 16% до 36%; участь у позааудиторній діяльності студентів експериментальних коледжів досягла 50% (на основі розкладу позааудиторних заходів). У контрольних коледжах розклад позааудиторних заходів відсутній.

Взаємодія у виховній роботі колективів експериментальних коледжів з соціальними інститутами (сім'я, лікувальні заклади, театри, музеї тощо) досягла 75%-80%, у контрольних коледжах - залишилась майже без змін (зросла на 2-5%); використання бази (аудиторій, лабораторій) для позааудиторних форм роботи (клубів, гуртків) в експериментальних коледжах зросло з 9% до 23%, у контрольних - з 6% до 7%. Діяльність органів самоврядування експериментальних коледжів характеризується такими показниками: на відділеннях денного навчання учасниками самоврядування і позааудиторних форм роботи (клуби, гуртки) охоплено майже всіх студентів, у той же час у контрольних коледжах ці показники становлять 25%.

Узагальнення результатів експериментальної роботи, якісний аналіз ефективності розроблених та обґрунтованих нами науково-педагогічних умов організації виховної роботи медичного коледжу підтвердили гіпотезу дослідження про те, що досягти істотного підвищення рівня вихованості студентів можна шляхом впровадження науково обґрунтованої системи виховної роботи у медичному коледжі (див. табл. 1, 2).

Таблиця 1. Динаміка рівнів національно-громадянської вихованості

Рівні	Контрольні групи	Експериментальні групи
	1995/96 н.р.	1998/99 н.р.	1995/96 н.р.	1998/99 н.р.
	к-сть	(%)	к-сть	(%)	к-сть	(%)	к-сть	(%)
Високий	103 42,7	112 46,7	100 41,6	139 54,0
Середній	116 48,0	114 47,6	120 49,6	108 42,2
Низький	22 9,3	14 5,7	20 8,8	10 3,8
Разом	241 100	239 100	240 100	257 100

Показники високого рівня національно-громадянської вихованості зросли: в експериментальних коледжах з 41,6% до 54%, у контрольних з 42,7% лише до 46,7%.

Таблиця 2. Динаміка рівнів сформованості медико-професійних (моральних) якостей

Рівні	Контрольні групи	Експериментальні групи
	1995/96 н.р.	1998/99 н.р.	1995/96 н.р.	1998/99 н.р.
	к-сть	(%)	к-сть	(%)	к-сть	(%)	к-сть	(%)
Високий	- -	69 29	14 6	108 42
Середній	68 28	146 61	63 26	131 51
Низький	173 72	24 10	163 68	18 7
Разом	241 100	239 100	240 100	257 100

Відсоток високого рівня сформованості специфічних моральних якостей медика зріс в експериментальних коледжах до 42%, у контрольних - лише до 29%.

Порівняльний аналіз одержаних результатів дає підстави констатувати, що студенти експериментальних груп мають вищий рівень вихованості, який характеризується наявністю стійких моральних переконань, милосердя, співчуття, терпіння, цілеспрямованості, активною життєвою позицією, любов'ю до рідної мови, інтересом до художньо-естетичної культури свого народу, готовністю до активної професійної діяльності в царині охорони здоров'я, гуманним ставленням до природи та постійним піклуванням про своє фізичне загартування. Отже, можна стверджувати, що запропонована методика організації виховної роботи є ефективною.

Реалізація системного підходу до організації виховної роботи в медичному коледжі отримала позитивну оцінку студентів. Вони мали можливість повніше задовольняти свої інтереси, обирати ту чи іншу форму позааудиторної діяльності, організовувати її роботу на засадах студентського самоврядування, що сприяє їх цілісному моральному і фізичному самовихованню та самовдосконаленню.

На основі дослідно-експериментальної роботи зроблено такі висновки:

1. Низький рівень виховної роботи в медичних навчальних закладах другого рівня акредитації та недостатня підготовленість педагогів до її здійснення визначають актуальність цієї проблеми для сучасної педагогічної практики. Метою діяльності медичного коледжу має бути підготовка висококваліфікованого, конкурентоспроможного, ініціативного фахівця-медика, морально стійкого, національно свідомого громадянина, патріота України.

Завданням теперішнього виховного процесу в медичних закладах освіти є посилення акценту на національно-громадянське виховання студентів, підготовку їх до активної творчої участі в розбудові держави, тобто найважливішим завданням стає утвердження в свідомості вихованців ідеї державотворення - української національної ідеї. Особливості виховання сучасного фахівця зумовлені такими чинниками: зміна ціннісних орієнтацій, виховних ідеалів, перехід до ринкових відносин, необхідність посилення національного виховання в поєднанні з підготовкою до інтеґрації України у світовий культурний простір.

Це вимагає розроблення нової моделі системи виховної роботи, оновлення її змісту, визначення організаційно-педагогічних умов її ефективності, підвищення професійної кваліфікації викладачів.

2. В історії світової і вітчизняної медичної науки і практики сформувався ідеал медичного працівника як носія специфічних для цієї професії моральних якостей - милосердя, співчуття, емпатії, чуйності, доброчесності, акуратності, терпимості, делікатності, комунікативності, уміння зберігати лікарську таємницю тощо, які знайшли концентроване відображення в клятві Гіпократа, Етичному кодексі медичної сестри України, в українських національних традиціях охорони здоров'я, побудованих на спільних для всього людства ідеях правди, добра і краси. Формування цих якостей визначає особливості виховної роботи в медичних коледжах, вимагає підпорядкування цій меті всього навчального процесу.

3. Система виховної роботи в медичному коледжі як сукупність взаємозалежних взаємопов'язаних елементів включає змістову та функціонально-процесуальну підсистеми, а її системотвірним елементом є інтерпретований у перспективних і конкретних цілях історично сформований ідеал медичного працівника.

Організація виховної роботи в медичному коледжі має відповідати вимогам системного підходу і передбачати функціонування таких компонентів: системи планів, змісту, науково обґрунтованого режиму діяльності, комплексних форм організації роботи і взаємодії з соціальними інститутами, студентського самоврядування, методичного забезпечення й управління навчальною та позааудиторною діяльністю студентів, необхідної навчально-матеріальної бази.

4. Ефективність виховної роботи медичного коледжу істотно зростає за таких організаційно-педагогічних умов:

наявності системи виховної роботи;

систематичного орієнтування на ідеал медичного працівника як носія специфічних моральних якостей, в основі яких лежать ідеї правди, добра, краси;

підготовленості викладачів до організації всіх видів виховної діяльності, цілеспрямованого науково-методичного забезпечення виховного процесу;

залучення студентів до активної навчально-виховної діяльності через самоврядування та організацію комплексних форм позааудиторної роботи;

здійснення науково-обґрунтованого управління та педагогічного керівництва виховною роботою.

5. Основою для оцінювання рівня національно-громадянської вихованості та сформованості медико-професійних якостей медичного працівника в студентів медичного коледжу повинні бути їх знання, вчинки і мотиви, які спонукають до цих вчинків.

6. Критеріями ефективності організації виховної роботи в медичному коледжі визначено:

- відповідність змістової підсистеми виховної роботи соціальному замовленню;

- забезпечення системного підходу до реалізації функціонально-процесуальної підсистеми виховної роботи;

- дотримання наукових основ управління виховним процесом.

7. Порівняльний аналіз результатів констатуючого і формуючого експериментів підтвердив гіпотезу, засвідчив значне підвищення рівня ефективності виховної роботи в медичних коледжах.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшого вивчення потребують вплив професійної спрямованості предметів гуманітарного та соціально-економічного циклів на рівень підготовки випускників, теоретико-методичні основи підготовки викладачів для медичних коледжів.

Література

1.Мазепа Х. Виховання медичних кадрів // Педагогіка і психологія професійної освіти. - № 4. - 1999. - С. 167-174.

2.Мазепа Х. Організація правового виховання бакалаврів у медичному коледжі (з досвіду роботи) // Педагогіка і психологія професійної освіти. - № 3. - 1998. - С. 201-206.

3.Мазепа Х. Система виховної роботи у коледжі // Педагогіка і психологія професійної освіти. - № 3. - 1999. - С. 276-283.

4.Мазепа Х. Інтегративний підхід до організації виховної роботи в медичному коледжі // Педагогіка і психологія професійної освіти. - № 1. - 1999. - С. 150-155.

5.Мазепа Х. Організація виховної роботи в медичному коледжі // Педагогіка і психологія професійної освіти. - № 2. - 2000. - С. 276-285.

6.Мазепа Х. Національно-громадянське виховання студентів медичного коледжу: Метод. рекоменд. - Львів: Край, 1999. - 40 с.

7.Мазепа Х. Організація виховної роботи в медичному коледжі: Метод. рекоменд. - Львів: Край, 2000. - 66 с.

8.Мазепа Х. Народна медицина українців // Практична медицина. - Ч. 3-4 (17-18). - 1999. - С. 164-167.

9.Мазепа Х. Педагогічні умови виховання майбутніх фахівців у медичному коледжі // Психолого-педагогічні проблеми підготовки кадрів у системі ступеневої освіти: Матеріали науково-практичної конференції / Ред. кол.: Н. Г. Ничкало та ін. - К., 1999. - С. 183-188.

10.Шегедин М., Мазепа Х. З досвіду роботи музею «Народна медицина українців» в національному та професійному вихованні медичних спеціалістів // Збірник матеріалів конференції «Реформування вищої освіти в Україні (закладів І-ІІ рівнів акредитації)». - К., 1998. - С. 47-48.

11.Шегедин М., Мазепа Х. Утвердження почуття самосвідомості в процесі виховання медичних спеціалістів // Збірник матеріалів конференції «Реформування вищої освіти в Україні (закладів І-ІІ рівнів акредитації)». - К., 1998. - С. 46-47.

12.Шегедин М. Б, Мазепа Х. П. Про форми, засоби і методи виховання національних медичних кадрів // Збірник матеріалів науково-методичної конференції «Ступенева система вищої освіти: досвід, проблеми, перспективи». - К., 1996. - С. 159-201.

13.Мазепа Х. Організація національно-громадянського виховання студентів медичного коледжу // Збірник матеріалів міжрегіональної науково-практичної конференції «Сучасні аспекти виховного процесу у вищих навчальних закладах України». - Львів, 2000. - С. 78.14.Мазепа Х. Система виховної роботи в медичному коледжі // Збірник матеріалів науково-практичної конференції «Проблеми підготовки медичних і фармацевтичних кадрів в Україні». - Луганськ, 2000. - С. 232-233.

Размещено на Allbest.ru

...