Педагогічні основи підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи в сільській школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

УДК 378.147:908(1-22)

Педагогічні основи підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи в сільській школі

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Міщенко Тетяна Михайлівна

Тернопіль 2001

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Черкаському державному університеті імені Богдана Хмельницького, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться 27 грудня 2001р. о 12 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.58.053.01 у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (46027, м.Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2).

Автореферат розісланий 26 листопада 2001 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Чайка В.М.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Процес набуття незалежності та національне відродження України сприяли здійсненню всебічного пізнання рідного краю: його природи, економіки, політики, культури, історії. Пізнання “малої батьківщини”, її минулого і сучасного - важлива передумова формування особистості, її свідомої участі в житті держави.

Як свідчить багаторічна практика середньої і вищої школи, однією з важливих умов вирішення означених завдань є посилення зв'язку виховання з життям, з практикою перебудови всіх сфер суспільного життя, суспільства в цілому. Отож не випадково в останні роки пошук шляхів та засобів реалізації принципу зв'язку виховання з життям привернув до себе увагу педагогів-теоретиків та вчителів-практиків. Досить перспективним у цьому плані виявилось шкільне краєзнавство як напрям виховної роботи. У навчальних програмах середніх шкіл, гімназій, ліцеїв введено нові предмети з краєзнавчим ухилом, факультативи з вивчення рідного краю, краєзнавчі гуртки тощо.

Провідним чинником розв'язання складних завдань освіти і національного виховання є особистість учителя-вихователя. Сучасні умови суспільного розвитку України потребують переходу вищої школи на нову концепцію підготовки майбутніх спеціалістів, вдосконалення її якості, інтегрування, підвищення рівня професіоналізму, компетентності, інтелектуальної культури вчителя. Окреслені Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті завдання передбачають спрямування вищої освіти на забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної і практичної підготовки фахівців.

Важливим складником професіоналізму вчителя є краєзнавча підготовка. До певної міри, вона функціонує як суттєва передумова виховного впливу на особистість й утвердження гуманістичних тенденцій, як оберіг духовних цінностей певного етносу, трансформуючи, водночас, кращі надбання культури народу з минулого в майбутнє, забезпечуючи неперервність життєдіяльності поколінь.

Дані нашого дослідження свідчать, що рівень професійної підготовки вчителів до виховної роботи засобами шкільного краєзнавства лише до певної міри відповідає сучасним вимогам. Такий стан обумовлений тим, що у вузівській системі підготовки ще недостатньо використовуються можливості для практичного втілення краєзнавчих ідей. Основну причину відміченого вбачаємо в тому, що підготовку майбутніх педагогів до краєзнавчої діяльності в педагогічній теорії досліджено ще недостатньо.

Організація і здійснення краєзнавчої роботи має чітко визначену специфіку в школах різного типу. У дослідженні розглядаються особливості краєзнавчої роботи в сільській малокомплектній школі. Процеси зменшення контингентів сільських учнів і збільшення чисельності малокомплектних шкіл є характерними для України в останнє десятиріччя. Так, скажімо, в Черкаській області в 1999-2000 навчальному році такі школи становили 86,1% від загальної кількості. Середнє наповнення сільських шкіл упродовж 1988-2000 років зменшилось у початкових класах з 15 до 14 осіб, у восьмирічних - з 18 до 15 осіб, у середніх - з 21 до 16. Відтак кількість малокомплектних початкових шкіл, у яких навчається 10 і менше учнів, за цей період збільшилась з 25% до 87 %, а кількість сільських восьмирічних шкіл з чисельністю до 100 учнів зросла з 66% до 99 %.

Малокомплектність сільських шкіл обумовлює низку утруднень в організації навчально-виховної роботи. В таких школах учителі вимушені поєднувати викладання двох-трьох навчальних предметів, здебільшого без відповідної підготовки. У зв'язку з обмеженим контингентом учнів у багатьох школах скорочено посаду заступника директора з позакласної і позашкільної виховної роботи. У селах не функціонують дитячі позашкільні культурно-виховні заклади. Об'єктивно зростають вимоги до вчителів сільської малокомплектної школи з організації позашкільної виховної роботи і краєзнавчої, зокрема.

Вирішення виховних завдань в умовах сучасної сільської малокомплектної школи передбачає необхідність неухильного покращення підготовки вчителів до організації навчально-виховної роботи з урахуванням специфічних умов сільської школи.

Сутність досліджуваної проблеми виражає об'єктивне протиріччя між необхідністю вирішувати низку виховних завдань засобами шкільного краєзнавства, виконуючи об'єктивне соціальне замовлення, і відсутністю належної підготовки педагогів до виховної роботи з дітьми. Вирішення цього протиріччя в теоретико-методичному й практичному аспектах є однією з важливих проблем сучасної педагогічної теорії й вузівської практики підготовки фахівця в Україні.

Отже, виникає потреба в розробці теоретичних основ підготовки вчителя до краєзнавчої роботи та виявлення педагогічних умов формування їх професійної готовності. Важливе місце краєзнавчій діяльності в навчально-виховному процесі школи надавали Я. Коменський, А. Дістервег, К. Ушинський, С. Шацький, П. Блонський, А. Макаренко, А. Пінкевич, В. Сухомлинський та ін. В сучасних умовах технологію впровадження в навчально-виховний процес школи краєзнавства й національної історико-культурної спадщини плідно дослідили М. Костриця, М. Крачило, В. Кузь, В. Обозний, Ю. Руденко, М. Стельмахович, В. Струманський та ін.

Окремі аспекти проблеми вдосконалення змісту, форм і методів навчально-виховного процесу в сучасній сільській малокомплектній школі досліджено в працях О. Біди, О. Коберника, А. Кондратенкова, А. Кузьмінського, Н. Присяжнюка, Л. Прокопенко, О. Савченко та ін. Досліджено напрями естетичного виховання школярів сільської малокомплектної школи (В. Киричок, Н. Підгорна), екологічного виховання (М. Гільденков, М. Дуденко), трудового виховання (Т. Старовойтова) та ін. Водночас, щодо краєзнавчої роботи, ще бракує теоретичних досліджень, належних узагальнень і практичних висновків.

Отже, нагальна потреба в удосконаленні підготовки вчителів до використання краєзнавства в роботі сільської школи та недостатня дослідженість окремих аспектів порушеної проблеми зумовили вибір теми: ”Педагогічні основи підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи в сільській школі”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану науково-дослідних робіт Черкаського державного університету ім. Б. Хмельницького як складова колективної теми кафедри педагогіки вищої та загальноосвітньої школи “Наукові основи забезпечення навчально-виховної діяльності сільської малокомплектної школи в У-ІХ класах”, РК № 0101U004464.

Об'єкт дослідження - процес підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи у вищих навчальних педагогічних закладах України.

Предмет дослідження - педагогічні умови вдосконалення підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи в сільській малокомплектній школі.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов забезпечення ефективної підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями сільської малокомплектної школи.

Гіпотеза дослідження. Якщо в професійній підготовці майбутнього вчителя забезпечити низку умов (краєзнавчу спрямованість викладання педагогічних дисциплін; реалізацію міжпредметних зв'язків у змісті спеціальних і психолого-педагогічних дисциплін з метою осмислення краєзнавчих знань і педагогічних понять з урахуванням соціального замовлення; систематизацію, поглиблення, розширення й узагальнення знань і вмінь з організації краєзнавчої роботи), можна домогтися ефективного використання краєзнавства як полівиховного засобу опанування дітьми духовної культури, підготовки до життя в умовах соціального та культурного прогресу.

Для досягнення поставленої мети та перевірки висунутої гіпотези сформульовано завдання дослідження:

1. Охарактеризувати сучасний стан підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи.

2. Визначити зміст, структурні компоненти та рівні готовності студентів до краєзнавчої роботи.

3. Виявити специфіку організації краєзнавчої роботи з дітьми в сільській малокомплектній школі.

4. Розробити та експериментально перевірити педагогічні умови вдосконалення підготовки студентів до краєзнавчої роботи в сільській малокомплектній школі.

Методологічну основу дослідження становлять діалектико-матеріалістичне вчення про діяльну, творчу сутність особистості; взаємозв'язок і взаємообумовленість особистості й суспільства; теорія формування особистості вчителя, її системотвірних факторів, про вплив характеру, змісту діяльності на процес становлення майбутнього фахівця, ідеї системного підходу як різнобічного та багаторівневого способу аналізу готовності, особистісно-діяльнісного та індивідуально-творчого підходу до особистості майбутнього вчителя - суб'єкта навчально-виховного процесу.

Дослідження базується на положеннях Закону України “Про освіту”, Державної національної програми “Освіта”(Україні ХХІ століття), цільової комплексної програми “Учитель”, Концепції педагогічної освіти, Концепції національного виховання, Концепції краєзнавчої освіти та виховання.

Теоретичні джерела дослідження: науково-педагогічні положення про структуру педагогічної діяльності (В. Кан-Калик, Л. Кондрашова, Н. Кузьміна, А. Мороз, В. Сластьонін); про зміст і форми організації професійної підготовки вчителя (О. Дубасенюк, М. Дьяченко, І. Зязюн, Л. Кандибович, А. Ліненко); концепція краєзнавчої освіти та виховання (М. Костриця, М. Крачило, В. Обозний, В. Струманський).

Для вирішення завдань дослідження застосовувалися такі методи:

- теоретичні: вивчення й аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, вузівської навчальної документації, методи комплексного теоретичного аналізу й синтезу на етапах визначення мети, предмета, гіпотези і завдань дослідження;

- емпіричні: спостереження, анкетування, бесіди, опитування, рейтингова оцінка, самооцінка та експертна оцінка, статистичний аналіз. Провідним обрано метод педагогічного експерименту (констатуючий, формуючий).

Дослідження здійснено на базі Черкаського державного університету ім. Б. Хмельницького, Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, Черкаської обласної станції юних туристів, закладів освіти Черкаської області.

Дослідження проводилось в декілька етапів:

На першому етапі (1995-1996 рр.) вивчали філософську, педагогічну, психологічну літературу з проблеми, з'ясовували ступінь її розробленості, визначали вихідні позиції дослідження, його методологію і методику, понятійний апарат, формулювали попередню гіпотезу, об'єкт, предмет і мету дослідження.

На другому етапі (1996-1998 рр.) розробляли експериментальний варіант дослідження, формуючий експеримент, перевіряли робочу гіпотезу, уточнювали передбачені педагогічні умови з метою забезпечення підготовки майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи в сільській малокомплектній школі.

На третьому етапі (1999-2001рр.) аналізували кількісні та якісні дані, узагальнювали і систематизували результати експериментальних досліджень, формулювали висновки, одержані результати впроваджували в практику.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягає в тому, що вперше розкрито специфіку краєзнавчої роботи в умовах сільської малокомплектної школи; уточнено та науково обґрунтовано поняття “готовність до краєзнавчої роботи” як інтегральна властивість педагога, основними структурними компонентами якої є мотиваційно-ціннісні установки, сукупність знань та вмінь; визначено професійно значущі якості та вміння, необхідні вчителю сільської малокомплектної школи для проведення краєзнавчої роботи; обґрунтовано педагогічні умови вдосконалення процесу формування готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи в сільській малокомплектній школі.

Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні в навчальний процес університету програми спецкурсу “Методика краєзнавчої роботи в школі”. Результати дослідження можуть бути використані в розробці навчально-методичних посібників, для організації позакласної і позашкільної краєзнавчої роботи з учнями, в створенні програм навчальних дисциплін, спецкурсів і спецсемінарів для закладів підготовки і підвищення кваліфікації вчителів, у розробці професіограми організатора туристсько-краєзнавчої роботи з учнями.

Особистий внесок здобувача полягає в науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи в сільській малокомплектній школі; розробці навчальної програми спецкурсу “Методика краєзнавчої роботи в школі”; визначенні змісту, структурних компонентів та рівнів готовності студентів до краєзнавчої роботи під час навчання у вищих педагогічних закладах освіти.

Вірогідність наукових узагальнень, висновків і рекомендацій забезпечується методологічним і теоретичним обґрунтуванням їх вихідних позицій, використанням комплексу взаємообумовлених методів дослідження відповідно до мети, гіпотези та завдань, репрезентативністю і статистичною значущістю, використанням емпіричних даних, точністю їх математичної обробки. У ході наукового пошуку здійснювався ретроспективний аналіз понад 20-річного досвіду дисертанта щодо підготовки та підвищення кваліфікації вчителя-вихователя до краєзнавчої роботи викладачем у Черкаському держуніверситеті, завідуючої відділом та заступником директора з навчально-методичної роботи Черкаської обласної станції юних туристів.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалася безпосередньо під час педагогічної діяльності автора у педвузі, у процесі експерименту з формування професійної готовності студентів до краєзнавчої роботи у школі. Основні положення дослідження доповідались на міжвузівській науково-практичній конференції молодих викладачів та аспірантів (Черкаси, 1995), другій міжнародній науково-практичній конференції “Екологія і освіта: проблеми теорії та практики”(Черкаси, 1996), регіональній науково-практичній конференції “Педагогічні основи організації літнього відпочинку дітей зони радіологічного контролю”(Житомир, 1996), міжнародних науково-практичних конференціях “Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя”(Херсон, 1998, 2000), всеукраїнському семінарі-практикумі заввідділами краєзнавства та наукових досліджень учнів обласних центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді “Проблеми підвищення ефективності краєзнавчо-дослідницької роботи в закладах освіти, як важливої ланки навчально-виховного процесу”(Черкаси, 1999), Всеукраїнській науково-практичній конфернції “Сільська школа: проблеми, пошуки, перспективи”(Черкаси, 2000).

На основі теоретичних узагальнень і експериментальних даних розроблено та впроваджено в практику навчальних занять зі студентами Черкаського державного університету спецкурс “Методика краєзнавчої роботи в школі”. Теоретичні та методичні положення дисертації використовувалися на лекціях і практичних заняттях у Черкаському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників, у Черкаській обласній станції юних туристів, на семінарах обласного, міського, районного рівнів різних категорій педагогічних працівників, у процесі керівництва студентською проблемною групою.

Результати дослідження викладено в 20 публікаціях автора, з них 16 - без співавторства; зокрема 6 статей у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, коротких висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (236 найменувань), 11 таблиць, 10 рисунків та 9 додатків (51сторінка). Загальний обсяг дисертації 243 сторінки, основний зміст викладено на 170 сторінках.

учитель краєзнавчий студент

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність і ступінь дослідженості обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу та методологію дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичну і практичну значущість, наведено дані про апробацію результатів дослідження та їх впровадження.

У першому розділі “Теорія і практика підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи у сільській малокомплектній школі” обґрунтовано і конкретизовано теоретико-методологічні засади, що дало змогу сутнісно осмислити феномен та історичну генезу краєзнавчої діяльності педагога.

Краєзнавство здавна визнано одним з найважливіших засобів зв'язку навчання та виховання з життям - одного з основних принципів педагогіки. Використання місцевого матеріалу привертало увагу видатних педагогів минулого Я. Коменського, І. Песталоцці, Ж. Руссо. Їх ідеї про виховання з урахуванням місцевих умов у подальшому мали значний вплив на розуміння сутності краєзнавства, його місця і функцій у навчанні й вихованні дітей. Видатні німецькі педагоги А. Дістервег, К. Ріттер, Х. Зальцман вважали, що краєзнавство слід реалізувати у формі особливого предмету - вітчизнознавства. К. Ушинський підкреслював необхідність розвитку в дітей “інстинкту місцевості”, уміння бачити її вцілому, з усіма особливостями її природи, історії, життя, розвитку тощо.

Важливе місце краєзнавчій роботі в системі вдосконалення навчально-виховного процесу в школах надавали П. Блонський, О. Духнович, А. Макаренко, А. Пінкевич, В. Сухомлинський, С. Шацький. Проте поглиблене дослідження ролі і місця краєзнавства в загальній системі освіти і виховання, специфічних особливостей, змісту, форм та методів краєзнавчої роботи розпочалося лише в 60-ті роки (М. Баранський, О. Барков, П. Іванов, Ю. Кононов, М. Мілонов, О. Родін, К. Строєв, І. Юньєв та ін.).

Належний внесок у вирішенні проблеми організації краєзнавчої діяльності школярів і вивчення її впливу на моральне, естетичне, патріотичне виховання учнів зроблено в дослідженнях М. Ахметзянова, П. Бурдейного, Н. Катович, В. Смірнова, А. Солдатенкова. Методику збору краєзнавчого матеріалу та його використання в навчальному процесі, зміст, форми і методи позакласної та позашкільної краєзнавчої роботи розроблено в дослідження І. Безкоровайного, Д. Коцюби, Н. Рубанової, О. Ставровського, М. Ямницького.

Визнання краєзнавства ефективним засобом виховання школярів обумовлено багатьма факторами. Краєзнавство - це оволодіння конкретними знаннями про специфічні особливості розвитку регіону; засвоєння краєзнавчих знань сприяє формуванню в школярів діалектичного мислення. Краєзнавство - це шлях безпосереднього чуттєво-раціонального пізнання конкретних об'єктів довкілля, ефективний засіб патріотичного, трудового, фізичного виховання, розвитку громадської активності та професійної орієнтації. Таким чином, краєзнавство виконує навчальну, розвивальну і виховну функції. В системі виховних завдань школи практично відсутні такі, які неможливо вирішувати засобами краєзнавства. Отже, краєзнавство має посісти чільне місце в системі факторів удосконалення виховання школярів в національній школі та підвищення рівня загальноосвітніх і політехнічних знань, трудового виховання учнів загалом.

Розглядаючи шкільне краєзнавство як чинник цілісного педагогічного процесу, в дослідженні розрізняємо краєзнавчу діяльність педагогів і краєзнавчу діяльність учнів. Зміст краєзнавчої діяльності педагогів передбачає: а) оволодіння краєзнавчими знаннями з літературних та інших джерел інформації шляхом безпосереднього вивчення регіону; б) використання краєзнавчих знань у навчально-виховній роботі; в) організацію краєзнавчої роботи учнів у позаурочний час. Зміст краєзнавчої роботи учнів полягає в оволодінні різносторонніми знаннями про рідний край в процесі навчання, виховання та самоосвіти, в умовах активної краєзнавчої діяльності науково-пошукового змісту. Означені аспекти краєзнавчої діяльності школярів, незалежно від її конкретного змісту, передбачають їх залучення до педагогічної взаємодії з учителями. Таким чином, краєзнавчий матеріал функціонує як наукова, навчальна-виховна інформація, якою опановують учні.

Керуючись визначенням педагогічної системи Н.В. Кузьміної, ми передбачали, що краєзнавчій роботі вчителів та учнів притаманні ознаки такої системи. Це дає підстави розглядати її як підсистему в структурі виховної системи школи. Оскільки основним системотвірним елементом є педагогічний процес, що реалізується в навчанні та вихованні школярів, у структурно-операційному аспекті краєзнавчу діяльність розглядали з позицій цілісного педагогічного процесу.

Осмислення навчально-виховних функцій краєзнавства у педагогічному процесі дозволило визначити зміст і структуру професійної готовності вчителя до краєзнавчої роботи. Аналіз праць О. Абдуліної, Г. Кіт, Р. Ню, В. Сагарди та ін. дозволив визначити підготовку вчителя як систему змістовно-педагогічних та організаційно-методичних заходів, спрямованих на формування особистості майбутнього педагога.

На підставі сучасних досліджень Л. Кондрашової, О. Мороза, А. Ліненко з питань підготовки вчителя дійшли висновоку, що метою підготовки майбутнього вчителя є формування готовності до професійної діяльності.

Спирались на дані Л. Кадченко, яка розглядає готовність до педагогічної діяльності як складне особистісне утворення, що забезпечує високі результати педагогічної роботи і включає професійно-моральні погляди та переконання, професійну спрямованість психологічних процесів, професійні знання, уміння, навички, налаштованість на педагогічну працю, здатність до подолання труднощів, самооцінку результатів цієї праці, потребу в професійному самовдосконаленні.

Готовність до педагогічної діяльності узагальнено характеризує і готовність до виховної позакласної та позашкільної роботи, в тому числі й краєзнавчої.

Одержані результати дозволили визначити структуру мотиваційного, операційного та когнітивного компонентів краєзнавчої готовності вчителя.

Результати дослідження дають підстави для висновку, що професійна готовність до краєзнавчої роботи - це інтегральна властивість особистості педагога, основними структурними компонентами якої є мотиваційно-ціннісні установки вчителя на реалізацію функцій краєзнавства як засобу зв'язку виховання з життям, а також сукупність професійно значущих знань та вмінь.

Зміст професійної готовності до реалізації функцій краєзнавства в позакласній виховній роботі поєднує пізнання можливості впливу близького, доступного і конкретного матеріалу на морально-емоційну та інтелектуальну сфери особистості школяра, наявність інтересу до явищ і подій соціально-політичного, економічного, культурного життя краю і держави загалом, прагнення поєднувати вчительську діяльність з завданнями соціально-політичного змісту й умінням в повсякденні самостійно і творчо використовувати краєзнавчий матеріал у виховній роботі.

З метою подальшого дослідження шляхів удосконалення підготовки вчителів сільських малокомплектних шкіл до краєзнавчої роботи нами проаналізовано особливості функціонування таких шкіл, виділено фактори, що безпосередньо впливають на навчально-виховний процес, визначено умови забезпечення успішного керівництва краєзнавчою роботою в сільській малокомплектній школі.

На основі проведеної експериментальної роботи нами виявлено професійно значущі якості та вміння вчителя сільської малокомплектної школи, необхідні для керівництва краєзнавчою роботою, з'ясовано типові ускладнення, які виникають у студентів та вчителів-початківців в організації краєзнавчої роботи з дітьми. Ранжуванням встановлено , що найбільші ускладнення викликає діяльність з керівництва індивідуальною та груповою дослідницькою краєзнавчою роботою, узагальнення та оформлення результатів краєзнавчого пошуку.

Результати констатуючого експерименту, аналіз краєзнавчої діяльності студентів та вчителів-початківців і процесу їх підготовки у вузі стали підставою для висновку про те, що основними причинами їх недостатньої професійної готовності до краєзнавчої роботи в сільській малокомплектній школі є низький рівень професійно-педагогічних знань в царині шкільного краєзнавства; необізнаність зі специфікою педагогічної діяльності вчителя сільської малокомплектної школи; зведення педагогічної практики, здебільшого, до навчальної діяльності та підготовки до уроків; спрямованість лабораторно-практичних занять з педагогічних дисциплін на опануванні теоретичними знаннями; низький рівень самопідготовки студентів.

Краєзнавча робота в умовах сільської малокомплектної школи має свої особливості, які, передусім, обумовлені її структурою, специфікою навчально-виховного процесу з урахуванням обмеженого соціально-культурного осередку.

Керівництво краєзнавчою роботою у сільській малокомплектній школі може бути успішним, якщо вчитель добре обізнаний з особливостями краєзнавчої роботи. На її зміст впливають сільськогосподарське оточення, близькість до природи, звичаї і традиції людей, що проживають на даній території. Важливо, щоб краєзнавча робота організовувалась з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів і проводилася диференційовано, а вчитель з допомогою батьків, громадськості використовуватиме різні методи та форми позакласної краєзнавчої роботи. Відтак результати краєзнавчої роботи будуть позитивно оцінені громадськістю і належно вплинуть на розвиток культурного та суспільного життя села.

Вимоги до особи вчителя сільської малокомплектної школи зводяться до таких якостей, як: належний рівень наукового світогляду, переконань; почуття відповідальності, обов'язку і громадянськості; готовність жити і працювати на селі; наявність деяких особливих якостей особистості (любов до селянських дітей, природи, сільськогосподарської праці та ін.); знання психології сільського населення, ідеалів та прагнень сільської молоді, особливостей побуту села, організації господарської роботи, найважливіших агротехнічних процесів та вмінь використовувати це у своїй роботі з сільськими школярами.

У другому розділі “Організаційно-педагогічні умови вдосконалення підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи у сільській малокомплектній школі” охарактеризовано розроблену комплексну систему підготовки вчителів до краєзнавчої роботи. В якості основних шляхів підвищення ефективності підготовки студентів до краєзнавчої роботи в сільській малокомплектній школі розглядалися моделювання майбутньої практичної діяльності студентів у ролі організаторів краєзнавчої роботи на лабораторно-практичних заняттях з педагогічних дисциплін, використання системи спеціальних творчих завдань з метою трансформації теоретичних знань у практичні вміння і навички під час педагогічної практики, залучення студентів у позааудиторну туристсько-краєзнавчу діяльність.

Дослідницька робота була організована шляхом виділення комплексу основних професійно-педагогічних умінь, необхідних учителю сільської малокомплектної школи для здійснення краєзнавчої роботи. Цей комплекс співвідносився з послідовним рядом завдань, що поступово ускладнювалися, до виконання яких залучалися студенти для оволодіння вміннями. При розробці системи ми виходили з таких положень:

1. Краєзнавчі вміння формуються на основі системи знань в царині краєзнавства та цілеспрямованої практичної діяльності студентів.

2. Краєзнавчі вміння є творчими. Творчий характер умінь у діяльності вчителя сільської малокомплектної школи проявляється у визначенні змісту діяльності, її форм і методів, організації дітей, пошуку оптимальних способів вирішення педагогічних задач.

3. Процес формування у студентів краєзнавчих умінь міцно пов'язаний з розвитком у них педагогічної спрямованості на краєзнавчу діяльність.

4. Формування професійно-педагогічних умінь краєзнавчої діяльності є процесом керованим, що передбачає необхідність спеціальної організації підготовки студентів у вузі.

5. У процесі формування умінь краєзнавчої роботи потрібно враховувати специфіку сільської малокомплектної школи.

У процесі підготовки студентів до краєзнавчої роботи в сільській малокомплектній школі було виділено обов'язковий мінімум типових професійних задач, які складають специфіку краєзнавчої діяльності вчителя сільської малокомплектної школи.

Оскільки формування краєзнавчих умінь є складним, тривалим і творчим процесом, передбачався його поділ на ряд етапів:

- ознайомлення студентів з краєзнавчими вміннями, усвідомлення ними їх змісту і значення в професійно-педагогічній діяльності, пробудження інтересу, створення цільової установки на оволодіння конкретними вміннями краєзнавчої роботи, розвиток прагнення вдосконалювати наявні вміння, розвивати професійні якості, які визначають успіх краєзнавчої діяльності вчителя сільської малокомплектної школи;

- актуалізація фонду знань, на основі яких формуються вміння;

- розкриття змісту кожного вміння, яке включає в себе певну сукупність дій та операцій, а також способів і умов їх виконання;

- демонстрування викладачем зразків краєзнавчої роботи з метою донесення студентам змісту, цінності і результативності майбутньої діяльності;

- організація спеціальних вправ, різноманітних видів практичної діяльності з оволодіння вміннями (виконання студентами під керівництвом викладача окремих дій; самостійне виконання завдань і вправ, яке веде до закріплення вмінь; використання сформованих умінь в нових педагогічних ситуаціях; включення студентів у безпосередню роботу з учнями);

- контроль за рівнем сформованості вмінь, облік, аналіз і оцінка результатів проведеної роботи, корегування діяльності, спрямованої на оволодіння краєзнавчими вміннями; обмін досвідом, визначення шляхів його подальшого вдосконалення.

Розроблена система ґрунтувалася на таких положеннях:

- провідна роль діяльності в становленні спеціаліста;

- забезпечення єдності мотиваційного, когнітивного та операційного компонентів готовності до використання краєзнавства в майбутній діяльності;

- послідовність і наступність у викладанні та навчанні шляхом ускладнення змісту завдань.

Експериментальний варіант організації роботи з підготовки студентів до використання краєзнавства у вихованні школярів сільської малокомплектної школи вирізнявся трьома елементами: 1) посилення краєзнавчої спрямованості дисциплін психолого-педагогічного циклу; 2) підготовка спецкурсу, який передбачав систематизацію, узагальнення і розширення раєзнавчого досвіду майбутніх учителів до початку педагогічної практики на випускному курсі; 3) орієнтація студентів на професію вчителя сільської малокомплектної школи.

З метою забезпечання формування в майбутніх учителів цілісності суджень шкільного краєзнавства, а з окремих його напрямів - системних знань та вмінь нами розроблено навчальну програму спецкурсу “Методика краєзнавчої роботи в школі”. Розроблений курс передбачав завдання ознайомити студентів зі змістом діяльності класного керівника з організації краєзнавчої роботи. Програма спецкурсу відрізняється від чинних програм на історичних, природничих, філологічних факультетах, оскільки в ній акцентовано увагу на використанні краєзнавства як засобу зв'язку виховання з життям. Основною метою було посилення професійної теоретико-прикладної підготовки студентів усіх спеціальностей упродовж вивчення психолого-педагогічних дисциплін. На практичних заняттях студенти знайомились з досвідом використання краєзнавства як засобу зв'язку виховання з життям у системі роботи класного керівника, з діяльністю шкільних музеїв.

Констатуючим експериментом було охоплено 352 студентів факультетів фізичної культури, хімічного, історичного та вчителів сільських малокомплектних шкіл. Результати експерименту показали, що краєзнавчі знання та вміння більшості респондентів мають низький рівень.

У формуючому експерименті брали участь 128 студентів ІУ курсу факультету фізичної культури. Як контрольні було залучено дві групи студентів хімічного факультету (58 осіб).

Аналіз одержаних результатів з урахуванням посиленої краєзнавчої спрямованості викладання педагогічних дисциплін засвідчив позитивні зміни в формуванні готовності студентів до краєзнавчої роботи. Очевидною стала тенденція до певного збільшення в них науково-обгрунтованих знань з теорії та методики організації краєзнавчої роботи. Водночас, враховуючи специфіку навчальних планів вузів, у яких передбачено завершення опанування курсами педагогічних дисциплін на третьому-четвертому році навчання, більша частина знань втрачалася. Як і на констатуючому етапі, була відсутньою системність когнітивних і операційних структурних елементів досліджуваної готовності.

На заключному етапі формуючого експерименту відмічаємо позитивний вплив спецкурсу на розуміння сутності принципу зв'язку виховання з життям: 22,8 % респондентів дали правильні, повні відповіді, 21,2 % - правильні відповіді, 24,2 % - частково правильні, однобічні відповіді (на етапі констатуючого експерименту правильно відповіли 3% респондентів, частково правильні, однобічні відповіді у 35,3% опитаних), 30,3% відповіли неправильно (на констатуючому етапі - 48,5%), 1,5% зовсім залишили запитання без відповіді ( на констатуючому етапі - 16,2%). Умінням визначати різні форми краєзнавчої позакласної виховної роботи у відповідності з віковими та індивідуальними особливостями учнів оволоділи 75,8 % студентів (початкові дані - 10,5 %).

Були зафіксовані також зміни, які відбулися у мотиваційному компоненті професійної готовності майбутнього вчителя до краєзнавчо-педагогічної роботи. Динаміка вивчалася за конкретними показниками, які свідчать про зміни у краєзнавчо-педагогічній активності студентів, а саме:

1.Частота використання краєзнавчого матеріалу під час педпрактики (більше 3-4 разів).

2.Участь у навчально-дослідницькій роботі за краєзнавчою тематикою.

3.Зростання краєзнавчо-педагогічного читацького запиту.

4.Участь у громадській краєзнавчо-педагогічній роботі (допомога школі у виборі краєзнавчо-педагогічного матеріалу, організації музеїв, виготовленні навчально-виховного приладдя тощо).

Загалом отримана інформація дозволяє стверджувати про тенденцію до значних змін у мотиваційному компоненті краєзнавчо-педагогічної готовності, зростанні рівня свідомості займатися педагогічним краєзнавством, теоретичного і практичного інтересу до нього, професійних краєзнавчо-педагогічних намірів.

Результати експериментального дослідження свідчать про те, що спеціально організована підготовка майбутніх учителів в царині краєзнавства позитивно впливає на процес формування готовності до краєзнавчої виховної роботи. Дослідженням підтверджено висунуту гіпотезу. На підставі одержаних результатів сформульовано такі висновки:

Краєзнавство є важливим та ефективним напрямом гуманітарної освіти та виховання. Шкільне краєзнавство як джерело додаткових знань і виховний засіб є визначальним фактором залучення учнів та студентів до вивчення своєї місцевості, забезпечення розуміння зв'язку глобальних, національних і регіональних аспектів у вирішенні сучасних проблем. Використання краєзнавчих матеріалів у викладанні шкільних предметів і практичне застосування набутих знань про рідний край надає широкі можливості для підвищення інтересу учнів та студентської молоді до культурно-історичної спадщини українського народу, формування світогляду та національної гідності молоді.

В результаті дослідження виявлено особливості навчально-виховної роботи в сільській малокомплектній школі. Їх необхідно враховувати в підготовці майбутніх учителів: малочисельність учнів у школі та класах; відсутність паралельних класів; об'єднання молодших школярів у класи-комплекти; унеможливлення предметних методичних секцій; різноманітність характеру навчального навантаження педагогів; відсутність окремих штатних одиниць адміністративного і педагогічного персоналу; складність створення необхідної навчально-матеріальної бази; необхідність організації різновікових об'єднань учнів; відсутність позашкільних культурно-виховних закладів; відносно сильний вплив національних звичаїв, традицій та обрядів на поведінку вихованців.

Успішне керівництво краєзнавчою роботою в сільській малокомплектній школі обумовлюється ґрунтовною обізнаністю вчителя з особливостями краєзнавчої роботи. На її зміст впливають сільськогосподарське оточення, близькість до природи, звичаї і традиції краю; урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів; залучення батьків, громадськості з використанням різних методів і форм позакласної роботи з учнями; позитивна оцінка громадськості внеску результатів краєзнавчої роботи в розвиток культурного і суспільного життя села.

Професійна готовність до використання краєзнавства у виховній роботі є інтегральною властивістю особистості педагога з такими основними структурними компонентами: мотиваційно-ціннісні установки на реалізацію функцій краєзнавства і сукупність професійно значущих знань та вмінь (науково-теоретична і науково-практична компетентність).

Ефективність підготовки майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи уможливлюють:

- краєзнавча спрямованість викладання педагогічних дисциплін;

- реалізація міжпредметних зв'язків між спеціальними і психолого-педагогічними дисциплінами з метою забезпечення осмислення краєзнавчих знань з позицій соціального замовлення та педагогічних завдань;

- систематизація, поглиблення, розширення і узагальнення елементів краєзнавчо-педагогічних знань та вмінь на заключному етапі навчання.

Підвищенню теоретичної і практичної підготовки студентів до краєзнавчої роботи в школі сприяє спеціальна підготовка засобами спецкурсу “Методика краєзнавчої роботи в школі”. Його зміст забезпечує єдність і взаємозв'язок у формуванні мотиваційного, когнітивного і операційного компонентів готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи.

Встановлено, що положення робочої гіпотези про те, що ефективна підготовка майбутніх учителів до краєзнавчої роботи можлива за умови забезпечення краєзнавчої спрямованості викладання педагогічних дисциплін, реалізації міжпредметних зв'язків спеціальних і психолого-педагогічних дисциплін, систематизації, поглиблення, розширення і узагальнення краєзнавчо-педагогічних знань та умінь студентів на заключному етапі навчання, підтвердилися.

Завдання дослідженні виконані.

Дисертація не вичерпує всіх аспектів актуальної проблеми. Для подальших напрямів її дослідження відносимо: розробку методики формування краєзнавчо-педагогічної готовності майбутніх учителів різних профілів в педагогічних закладах різних рівнів акредитації; адаптацію методики в системі післядипломної підготовки та перепідготовки вчителів сільських малокомплектних шкіл з урахуванням тенденцій соціально-економічного розвитку сільських регіонів країни; пошук шляхів залучення досвідчених спеціалістів у галузі краєзнавства до співпраці з учителями, студентами педагогічних навчальних закладів.

СПИСОК ПРАЦЬ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Міщенко Т.М. Готовність майбутніх учителів до краєзнавчої роботи у сільській малокомплектній школі // Вісник Черкаського університету. - 1999. - Випуск 10. - С.33-40.

2. Міщенко Т.М. Краєзнавча підготовка студентів у навчально-виховному процесі вузу // Наукові записки. Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. - 2000. - № 2. - С.100-103.

3. Міщенко Т.М.Шкільне краєзнавство - вагомий фактор розбудови національної школи // Вісник Черкаського університету. - 2000. - Випуск 18. - С.63-69.

4. Прокопенко Л.І., Міщенко Т.М. Підготовка майбутніх учителів до природоохоронної роботи з учнями // Біологія і хімія в школі. - 1997. - №1. - С.33-34.

5. Міщенко Т.М. Підготовка майбутніх учителів до роботи з патріотичного виховання ( на матеріалі гурткової роботи ) // Вісник Черкаського університету. - 1997. - Випуск 4. - С.77-82.

6. Міщенко Т.М. Місце краєзнавства у навчально-виховному процесі школи // Вісник Черкаського університету. - 1998. - Випуск 8. - С.118-123.

7. Міщенко Т.М. Організація позакласної і позашкільної виховної роботи //Шляхи вдосконалення навчально-виховної роботи в сільській малокомплектній школі. - Черкаси, 1994. - С. 79-90.

8. Міщенко Т.М. Організація позакласної виховної роботи у сільській школі // Інтеграція науки в систему підготовки вчителів: Матеріали науково-практичної конференції молодих викладачів та аспірантів. - Черкаси, 1995. - С. 53-56.

9. Міщенко Т.М. Світоглядні уявлення і народні знання про рослинний і тваринний світ // Вивчаймо народознавство. -Черкаси, 1995. - С. 15-21.

10. Архипова С.П., Прокопенко Л.І., Міщенко Т.М. та ін. Екологічне виховання засобами народознавства: Методичні рекомендації для вчителів початкових класів. - Черкаси, 1995. - 41с.

11. Біда О.А., Гущина С.І., Картель М.В., Прокопенко Л.І., Міщенко Т.М. Вивчаймо народознавство: Методичні рекомендації вчителям початкових класів. - Черкаси, 1995. - 46с.

12. Міщенко Т.М. Організація краєзнавчої роботи у сільській малокомплектній школі // Реалізуємо Державну національну програму “Освіта”: Зб. наук. пр. - Сміла, 1996. - С.74-76.

13. Міщенко Т.М. Підготовка студентів педагогічних інститутів до екологічної освіти учнів в процесі краєзнавчої роботи // Екологія і освіта: проблеми теорії та практики: Матеріали Другої Міжнародної науково-практичної конференції. - Черкаси, 1996. - С. 83-88.

14. Міщенко Т.М. Удосконалення підготовки майбутніх педагогів до роботи в позашкільних закладах // Педагогічні основи організації літнього відпочинку дітей зони радіологічного контролю: Матеріали регіональної науково-практичної конференції. - Житомир, 1996. - С.65-66.

15. Міщенко Т.М., Ганієв Г. Оволодіння методикою виховної роботи майбутніх педагогів позашкільних закладів // Реалізуємо Державну національну програму “Освіта”: Зб. наук. пр. - Черкаси, 1996-1997. - С. 55-59.

16. Міщенко Т.М. Шляхи удосконалення позашкільної виховної роботи у сільській школі // Реалізуємо Державну національну програму “Освіта”: Зб. наук. пр. - Черкаси, 1996-1997. - С. 78-81.

17. Міщенко Т.М. Краєзнавча підготовка студентів у цілісному навчально-виховному процесі ВУЗУ // Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя: Матеріали І Міжнародної науково-методичної конференції. - Херсон, 1998. - С.17-19.

18. Міщенко Т.М. Організація краєзнавчої роботи у сільській малокомплектній школі // Сільська малокомплектна школа: проблеми, пошуки, досвід: Матеріали до Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Черкаси, 1998. - С.56-58.

19. Міщенко Т.М. Формування у майбутніх учителів готовності до краєзнавчої роботи у школі // Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. - К., 2000. - С.12-15.

20. Міщенко Т.М. Підготовка майбутнього учителя до краєзнавчої роботи у сільській малокомплектній школі // Сільська школа: проблеми, пошуки, перспективи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Черкаси, 2000. - С.124-127.

Размещено на Allbest.ru

...